Вміст ізофлавоноїдів у вегетативній масі районованих і перспективних сортів сої Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 636.085:633.34

Гносвий В.1., доктор с.-г. наук, професор; Гноевий 1.В., доктор с.-г. наук, доцент; Кандиба В.М., доктор с.-г. наук, професор, член-кореспондент УААН Харювська державна зооветеринарна академ1я Кисличенко В.С., доктор фарм. наук, професор; Карпюк У.В. Нацюнальний фармацевтичний утверситет Роздайбсда Ю.О., Познякова З.М., Халш С.Ф. 1нститут тваринництва УААН

Матушкш В.О. ® 1нститут рослинництва УААН

ВМ1СТ ВОФЛАВОНО1ДШ У ВЕГЕТАТИВН1Й МАС1 РАЙОНОВАНИХ I ПЕРСПЕКТИВНИХ СОРТ1В СО1

Анотащя. Визначено врожайтсть вегетативног маси 9 районованих i перспективних сортiв сог i вмкт у тй iзофлавоногдiв за фазами вегетацп рослин - цвттня, початок наливу зерна, повний налив зерна. З точки зору забезпечення тварин цими речовинами перевагу мала нова лШя сог 4-85 i сорт Фея.

Ключовi слова: вегетативна маса, iзофлавоногди, сорти сог.

Вступ. Багаторiчний досвщ використання со! в народнш i науковi медициш свщчить про наявшсть в !! бобиках i вегетативнiй мас значно! кiлькостi рiзних бiологiчно активних речовин [2, 3, 4], як мають, зокрема, антиоксидантну, анаболiчну дш та гепатозахисну функцiю при згодовуванш со! тваринам [5]. Метою наших дослщжень було визначення вмiсту iзофлавоно!дiв, якi володiють анаболiчними властивостями, у вегетативнш масi со! районованих i деяких перспективних сортiв со! за фазами вегетаци рослин.

Матер1ал i методи. Соя 9 районованих i перспективних сортiв вирощувалась у 2008 рощ в умовах дослщного поля 1нституту рослинництва УААН. Для визначення врожайност вегетативно! маси со! рослини скошувались у фази цвiтiння, початку наливу зерна i повного наливу зерна з дшянок площею 50 м2 у трихразовiй повторностi вщповщно до методики проведення польових дослвдв [1]. Вивчення хiмiчного складу вегетативно! маси со! проводили в лаборатори якост кормiв i продуктiв тваринництва 1Т УААН, а вмiст iзофлавоно!дiв - в лабораторi! хiмi! природних сполук НФаУ з використанням сучасних методик анал^ичних дослщжень.

Результати дослщження. Сорти со!, що дослiджувалися, значно рiзнилися мiж собою за виходом вегетативно! маси з одинищ земельно! площ1 Зокрема, у фазу цвтння найбiльший вихiд сухо! речовини з 1 га поЫву вiдзначали у перспективних лшш сортiв, що тiльки створюються, 4-85 i 4-79, вiдповiдно,

® Гноевий В.1., Гноевий 1.В., Кандиба В.М., Кисличенко В.С., Карпюк У.В., Роздайбеда Ю.О., Познякова З.М., Халш С.Ф., Матушкш В.О., 2009 50

44,3 i 39,7 ц/га (табл. 1). Вони також мали перевагу над шшими сортами i у наступи фази вегетаци рослин. В цьому вщношенш досить врожайними були також сорти со! Фея, Скеля та

1. - Вихщ абсолютно сухо! речовини вегетативно! маси со1 залежно ввд

сорту та фази розвитку рослин, ц/га

Сорти со!' Фази розвитку

цвтння початок наливу зерна повний налив зерна

Верая 35,4 54,1 61,9

Скеля 37,9 54,6 66,2

Харшвська зернокормова 31,4 59,2 66,0

Сх1дна 28,5 53,2 61,6

Горизонт 33,3 54,8 64,6

Фея 38,0 50,4 65,3

Романтика 35,3 49,8 54,1

4-85 44,3 62,5 72,3

4-79 39,7 58,3 69,9

Дослщження кiлькiсного вмiсту iзофлавоноfдiв у вегетативнiй масi со! рiзних сортiв свiдчило про доцiльнiсть вибiркового !х застосування як джерел бюлопчно активних речовин, зокрема iзофлавоноfдiв, у рацюнах велико! рогато! худоби. Так, найбшьш високим вмiстом цих речовин характеризувались рослини со! сортiв Фея i Версiя (табл. 2).

2.- Кшьккний вмкт пофлавоно'^в у вегетативнш маа рпних сорив за

Сорти со! Фази розвитку

цвтння початок наливу зерна повний налив зерна

Верая 2.11 2,16 2,20

Скеля 1,77 1,89 1,94

Харшвська зернокормова 1,16 1,18 1,21

Сх1дна 1,22 1,47 1,71

Горизонт 1,63 1,54 1,71

Фея 2,05 2,23 2,36

Романтика 1,59 1,60 1,70

4-85 1,90 2,02 2,13

4-79 1,90 1,78 2,11

В середньому 1,49 1,76 1,90

Враховуючи вихiд сухо! речовини з га поЫву со! рiзних сортiв за фазами вегетаци рослин i вмют в нiй iзофлавоно!дiв (табл. 2), визначили вихiд цих речовин з урожаем вегетативно! маси (табл. 3). Пщраховано, що у фазу цвтння со! найбiльшу продукцiю iзофлавоно!дiв з розрахунку на одиницю площi поЫву

51

забезпечувала нова лмя 4-85 - 84,2 ц/га. Сорт со! Фея за цим показником поступався лши 4-85 на 7,5 %, а сорт ВерЫя - на 11,3 %. Найменший показник - 34,8 ц/га був у со! сорту Схщна.

У фазу початок наливу зерна вихщ iзофлавоноfдiв у вегетативнш мас со!, в середньому по вЫх сортах, зрк в 1,56 раза, порiвняно з фазою цвтння (табл. 3).

3.- Вихщ пофлавоно1д1в у вегетативнш маС со1 за фазами 1*1 вегетащ'1,

кг/га

Сорти со!' Фази розвитку

цвтння початок наливу зерна повний налив зерна

Верая 74,7 116,9 136,2

Скеля 67,1 103,2 128,4

Харшвська зернокормова 36,4 69,9 79,9

Сх1дна 34,8 78,2 105,3

Горизонт 54,3 84,4 110,5

Фея 77,9 112,4 154,1

Романтика 56,1 82,7 92,0

4-85 84,2 126,2 154,0

4-79 75,4 103,8 147,5

В середньому 62,3 97,5 123,1

У цю фазу вегетаци рослин, як i у фазу цвтння, найбшьшим виходом iзофлавоноlдiв з одинищ земельно! площi характеризувалася лмя 4-85, сорти Версiя i Фея.

У фазу повного наливу зерна накопичення iзофлавоноlдiв у вегетативнш мас со!, в середньому по 9 сортах i лЫях, зросло в 1,26 раза, порiвняно з попередньою фазою - початком наливу зерна. Якщо порiвняти з фазою цвтння, вихщ цих бюлопчно активних речовин, в середньому за вЫма сортами i лiнiями, що дослiджувалися, вирк в 1,98 раза, досягнувши показника 123,1 кг/га. I в цю фазу вегетаци рослин со! перевагу мали сорт Фея, лмя 4-85 i сорт ВерЫя, якi забезпечували вихiд iзофлавоноlдiв з 1 га поЫву со!, вiдповiдно, 154,1 кг, 154,0 i 136,2 кг. Найнижчим цей показник був у сорту со! Харювська зернокормова - 79,9 кг, що менше, порiвняно з сортом Фея на 74,2 кг або 48,2 %.

Висновки. 1. Сучасш сорти со! характеризуются рiзним вмiстом iзофлавоноlдiв у вегетативнiй масi. 2. Найнижчим вмктом iзофлавоноlдiв у вегетативнiй мас в усi фази вегетаци характеризувався сорт со! Харювська зернокормова, а найвищим - сорт со! Фея. 3. З урахуванням даних про врожайшсть вегетативно! маси i вмюту в нiй iзофлавоно!дiв за виходом цих речовин з 1 га мали перевагу лмя 4-85 i сорт Фея.

Л^ература

1. Бабич А. О. Методика проведення досладв по кормовиробництву / А. О. Бабич. - Вшниця, 1994. - 96 с.

52

2. Барабой В. А. Растительные фенолы и здоровье человека / В. А. Барабой. -М. : Наука, 1984. - 160 с.

3. Георгиевский В. П. Биологически активные вещества лекарственных растений / Георгиевский В. П., Комиссаренко Н. Ф., Дмитрук С. Е. -Новосибирск : Наука, сибирское отделение, 1990. - 33 с.

4. Малик О. Г. Фитоэстрогены в кормах и обмен веществ у крупного рогатого скота : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. б. наук : спец. 03.04.04,,биохимия" / О. Г. Малик. - Львов, 1984. - 24 с.

5. Левашова О. Л. Бюлопчно активш речовини з вiдходiв виробництва соево! оли / О. Л. Левашова, В. С. Кисличенко, I. В. Гноевий // Корми i кормовиробництво: ^жвщомчий тематичний науковий збiрник). - 2003. - № 51. - С. 130 - 131.

Summary

Gnoeviy V.I.. dr. agr. sci., prof.; Gnoeviy I.V., dr. agr. sci., Kandyba V.M., dr. agr. sci., prof., memb. UAAS Kharkiv State Zooveterinary Academy Kyslytchenko V.S., dr. pharm. sci., prof.; Karpyuk U.V. National pharmaceutical University Rozdibeda Yu.O. ; Poznyakova Z.M. ; Halin S.F. Animal husbandry research institute UAAS Matushkin V.O. Plant growing institute UAAS THE CONTENT OF IZOFLAVONOIDES IN THE VEGETABLE MASS OF

THE REGIONAL AND PERSPECTIVE SOYBEAN SORTS The crop capacity of the vegetable mass 9 regional perspective soybean sorts and the content of izoflavonoides accordingly vegetation phases - flowering, ripening beans beginning and full it have bean determined. As points of view provide the animals with izoflavonoides the advantage was for new soybean line 4-85 and sort Feya.

Key words. Vegetable mass, izoflavonoides, soybean sorts.

Стаття надшшла до редакцИ 8.04.2009

53