CC BY
19
УДК 636.2.085.52.087.7
Гносвий I.B., д.с.-г.н., доцент, ст.н.сп. © (igor1810-1965-5555@rambler.ru)
Хартвсъка державна зооветеринарна академ1я
ВЕГЕТАТИВНА MACA COI ЯК ДЖЕРЕЛО БЮЛОГ1ЧНО АКТИВНИХ
РЕЧОВИН
Дослгджено eMicm ряду бюлог1чно активных речовин фенолъног природы, зокрема, гзофлавоноШв, у соевому rnpomi, вегетатившй Maci за фазами вегетацп 8 наибыъш поширених в Украш copmie coi.
Ключое1 слова. Бюлоггчно активш речовини, флавоногди, iзофлавоногди, соевии шрот, соя.
У науковш л1тератур1 неодноразово повщомлялось, що вегетативна маса з coi вщзначаеться високою бюлопчною цшшстю, а силос з зелено! маси кукурудзи i coi стимулюе жирномолочшсть кор1в [1, 5, 6]. Це пояснювали високим bmíctom в coi бшка, незам1нних жирних кислот та не щентифжованих речовин, що утворюються в ранн1 фази вегетац1! ще! культури [4].
У попередн1х наших роботах було зроблено припущення, що пщвищення жирномолочност1 kopib е наслщком впливу споживання ряду 61олог1чно активних речовин (БАР) фенольно! природи, що мютяться у вегетативн1й Maci coi, зокрема флавоновдв, ¿зофлавоно1д!в (¿зофлавон1в), яю мають в1там1нну, антиоксидантну, анабол1чну та rnmi види активност1 [1, 2, 3].
Метою ще! роботи було визначення вм1сту ряду БАР у вегетатившй Maci р1зних coptíb coi за фазами i'i' вегетац!!.
Методика роботи. Сою р1зних coptíb вирощували на досл1дному пол1 1нституту рослинництва НААНУ. li' вегетативну масу скошували у фази цв1т1ння, на початку наливу зерна та повного наливу зерна. Дослщження xÍMÍ4Horo складу одержаних зразк1в зелено! маси в обсяз1 зоох1манал1зу проводили в анал1тичн1й лаборатори 1нституту тваринництва НААНУ за прийнятими методиками досл1джень, а БАР - в лаборатори кафедри xímí! природних сполук Нац1онального фармацевтичного ун1верситету з використанням метод1в паперово! i тонкошарово! хроматограф!! в р!зних системах розчинниюв залежно в!д i'x xímÍ4ho! природи, а також метод!в спектрофотометричного, ем!сшно-спектрального, рентгено-флуорисцентного анал!зу з застосуванням стандартних зразк!в i !нших ф!зико-х!м!чних метод!в.
Результати досл1джень. Було встановлено, що у вегетатившй Maci со!, кр!м загальнов!домих речовин - б!лк!в, амшокислот, вуглевод!в та !нших м!стяться бшьше 70 б!олог!чно активних речовин, перелж основних фенольних сполук наводиться в таблиц! 1.
Бшьшкть вид!лених БАР належить до речовин фенольно! природи, зокрема, до таких сполук, як флавоноли (флавонощи), !зофлавони
© Гноевий I.B., 2013
26
(Ъофлавонощи), яю здатш проявляти в1тамшну, анабол1чну дш та мають властивосп антиоксидант1в I речовин, що впливають на вщтворювальну та захисну функцш тварин.
Гщроксикоричш кислоти, що входять до групи речовин фенольно! природи, також виявляють спазмол1тичш та антикоагулянтш властивостг 3 ус1х речовин, що наводяться у таблиц! 1, найбшьше заслуговують на увагу флавонощи, ¿зофлавонощи 1 гщроксикоричш кислоти, що належать до сполук фенольно! природи.
Таблиця 1
Перелж основних БАР, що видшеш з вегетативно! маси со'1
№ п/п Речовини Сумарна формула Форма активносп
1 2 3 3
Флавоно1ди
1 Кемпферол С15 Ню Об
2 Кверцетин С15 Н10 07
3 Астрагалш С21 Н20 0ц Вггамши
4 1зокверцитрин С21 Н20 012 групи Р
5 Кемпферол - 3 - 0 генцюбюзид С27 Н30 016
6 Кверцетин - 3 - 0 генцюбюзид С27 Н30 017
7 Нжотифлорин С27 Н30 015 Антиокси-
8 Рутин С27 Н30 016
9 Кверцетин - 3-0 софорозид С27 Н30 017 данти
1зофлавони (дзофлавоновди)
10 Гешстин С21 Н20 Ою
11 Формононетин С16 Н12 04 Анаболши
12 Давдзеш С15 Н10 04
13 Гешсте!н С15 Н10 05 Репродуктивна
14 Астрозид С22 Н22 Ою функщя
15 Давдзин С21 Н20 09
16 Ононш С22 Н22 09
Оксикумарини
17 Скополетин С10 Н8 О4 Спазмоли'ичш,
18 Умбел1ферон С9 Н6 О3 антикоагулянти
19 Ескулетин С9 Н6 О4 (непрямо! дп)
Пдроксикоричш кислоти
20 Хлорогенова С16 Н1809
21 Неохлорогенова С16 Н1809 Протипухлинш
22 Ферулова С9 Н804
23 п- Кумарова С9Н6О3Н2 О Антиоксиданти
Дослщження показали, що вегетативна маса со! вщр1зняеться за вмютом ¿зофлавоно1д1в залежно вщ сорту I фази вегетаци рослин. Найбшьша !х кшьюсть е у рослинах сорту Фея, Мр1я, Подшьська-1. Найменша !х кшьюсть визначена у вегетативнш мас1 со! сорту Схщна.
Ми не одержали пщтвердження повщомлень про те, що найбшьший вмют БАР досягаеться у фазу цвтння со!. Що стосуеться ¿зофлавоно!д1в, то найбшьша !х кшьккть у вегетативнш маЫ сорту Фея накопичуеться у фазу початку наливу зерна. Кшьюсть цих речовин у вегетативнш маЫ у фазу
27
цвтння со! була значно меншою, пор1вняно з бшьш тзшми фазами розвитку рослии - початком иаливу I повного наливу зерна в уЫх сортах, що дослщжувалися. Наприклад, пщвищення вмкту ¿зофлавоноадв у фазу повного наливу зерна, пор1вняно з фазою цвтння, у сорив: Фея досягало 1,34 раза, Мр1я - 1,31, Подшьська-1 - 1,17, Харювська зернокормова - 1,62, Скеля - 1,97, Горизонт - 1,40, Романтика - 1,57, Схщна - 1,14 раза. Проте, I в бшьш тзшшу фазу стиглост! со! - повного наливу зерна кшьккний показник цих речовин знаходився, практично, на тому ж р1вш, як I у фазу початку наливу зерна. У со! сорту Романтика, взагал1, найвищий вмкт ¿зофлавоновдв вщзначено у фазу повного наливу зерна - 1,6% в сухш речовиш, що було б1льше, пор1вняно з фазами цв1т1ння 1 початку налива зерна, вщповщно, в 1,57 1 1,27 раза.
На сьогодш особливу зац1кавлен1сть викликають деяк1 представники класу б1офлавоно!д1в, що виявляють, як показали спещальш досл1дження, гормонопод1бн1, а саме естрогенн1 властивост1, та назван! тому ф1тоестрогенами.
Враховуючи врожайн1сть вегетативно! маси ! вм!ст у н!й бюлопчно активних речовин - !зофлавоно!д!в беззаперечну перевагу для загот!вл! силосу мають так! сорти, як Под!льська-1, Фея, Мр!я, Скеля.
Дан! таблиц! 2 свщчать, що сорт со! мае суттеве значения на вм!ст сирого протешу у вегетативнш мае! в ус! фази розвитку рослин.
Таблиця 2
Вм1ст сирого иротеУиу у вегетативнш май С01 р1зиих сорт1в за фазами
вегетацГ! рослии (% абс. сухо'1 речовиии)
Сорти со! Фази вегетац1!
цв1т1ння початок наливу зерна повного наливу зерна
Скеля 14,60 18,25 16,65
Под1льська-1 24,32 18,02 18,21
Фея 19,21 20,68 18,68
Горизонт 15,31 14,04 15,05
Мр1я 19,14 17,52 21,55
Романтика 19,69 20,37 21,09
Сх1дна 17,85 18,50 19,21
Харк1вська зернокормова 19,14 19,06 20,87
У середньому 18,66 18,31 18,91
У вщход! виробництва соево! ол!! - шрот! мктяться, кр!м б!лка, флавоно!ди (!зофлавоно!ди), орган!чн! (фумарова, сал!цилова, янтарна) та фенолкарбонов! (хлорогенова, неохлорогенова, ферулова) кислоти. Широкий спектр БАР в!дход!в со! зумовлюе !х ц!нн!сть як джерела для одержання л!кувально-проф!лактичних засоб!в, а також продукт!в харчування та корм! для сшьськогосподарських тварин, про що свщчать результата фармаколопчних досл!джень анабол!чно! активност! комплексу БАР, вид!леного з соевого шроту.
28
Дослщи проводили на бших безпородних щурах обох статей масою 180200 г. Анабол1чну актившсть оцшювали за масою тша I печшки, а також за вмктом загального бшка в головному бшоксинтезуючому оргаш - печшщ. Для визначення специф1чно! анабол1чно! активное^ БАР соевого шроту тварин роздшяли на дв1 групи (по 6 гол1в), тварини першо! групи служили контролем, а щури друго! групи одержували з кормом екстракт з соевого шроту по 500 мг/кг живо! маси протягом 10 д1б.
Дослщження показали, що кожен щур, який одержував з кормом екстракт з соевого шроту, збшьшив масу тша на 10 - 30 г (у середньому 18 ± 1,0 г), тод1 як у тварин контрольно! групи приросту маси тша не спостер1гали. Так, за початково! маси тварин 200 г теля введения БАР соевого шроту вона досягла 216 ± 8,8 г, маса печшки цих тварин становила 8,0 ± 0,8 г, ау контрольних - 6,0 ± 0,6 г. Вм1ст бшка у печшщ становив 22,0 ± 0,86 мг/100 мг, у той час як у контрольних тварин вш зменшувався до 17,0 ± 1,2 мг/100 мг. Таким чином, ефект за цим показником досягав 29,4 %.
Гостра токсичшсть вивчена за двох шлях1в введения - з кормом I внутршньочеревно. Дослщження показали, що при застосуванш з кормом БАР соевого шроту в доз1 10 г/кг живо! маси загибел1 тварин не спостер1гали. При внутршньочеревному введенш ЛД50 летальна доза склала 7,5 г/кг. Виходячи з одержаних результат, БАР соевого шроту вщповщно до класиф1кац1! К.К. Сидорова належать до практично нетоксичних речовин.
Таким чином, комплекс БАР соевого шроту виявляе виражену анабол1чну активн1сть на модел1 б1лок-енергетично! нестач1. Кр1м цього, на ц1й модел1 визначилась I значна антиоксидантна д1я комплексу БАР соевого шроту, тобто в1н здатен призупиняти реакц1! перекисного окиснення, а також проявляе високий ¿муностимулюючий ефект.
Одержан! результата евщчать про перспективнють глибоко! переробки зерна со! з вид^ленням соево! ол1! та бюлопчно активного комплексу. Одержан! дан1 мають як наукове, так I практичне значения для створення 61олог1чно активних добавок I нових л1кувально-проф1лактичних засоб1в.
Досл1дження також показали, що бшки со! мають г1похолестеринем1чний ефект, мехашзм якого поки що не зовам вщомий. 3 61лк1в со! видшеш пептиди з молекулярною масою 0,5-10 кД, як1 виявляють протипухлинну активн1сть.
Соева ол1я також е значним джерелом БАР. Фосфолшщ - лецетин здатний ефективно стримувати цироз печ1нки. Тритерпени со! виявляють антиоксидантну, антитромб1нову й ¿муностимулюючу актившеть, а також здатн1сть стимулювати лшщний обм1н. Флавоно!ди й ¿зофлавоно!ди регулюють функц1ю п1дшлунково! залози I вдаграють певну роль у в1дтворенн1 тварин. Напевно, цим пояснюеться висока ефективнють згодовування д1йним коровам на початку лактаци екструдовано! повножирово! со! або соево! макухи. При п1двищенн1 у рацюш високопродуктивних кор1в вм1сту жиру на 1 % додатковий синтез у них молока досягав 0,9 кг за добу.
Висновки. 1. Вегетативна маса основних сучасних сорт1в со! та соев1 шроти характеризуются наявн1стю широкого спектру БАР фенольно! природи, що сл1д
29
мати на уваз1 при i'x використанш у год1вл1 тварин. 2. Таю сорти coi', як: Фея, Мр1я, Подшьська - 1 характеризуются бшьшим, пор1вняно з шшими сортами (Харювська зернокормова, Схщна, Романтика, Горизонт), вмктом ¿зофлавонощв у вегетативнш Maci. 3. Вмкт ¿зофлавоноадв у вегетативнш Maci залежить вщ фази вегетаци coi', зростаючи i3 розвитком рослин. 4. 3 точки зору врожайноси вегетативно! маси i вмкту в нш БАР перевагу мають сорти coi Фея, Мр1я, Скеля при i'x скошуванш у фазу повного наливу зерна.
Лггература
1. Гноевий I.B. Год1вля i вщтворення погол1в'я сшьськогосподарських тварин в Украш : монограф1я / I.B. Гноевий. - X. I Магда LTD, 2006.- 400с.
2. Гноевий I.B. Повноцшшсть корм1в п1двищиться, якщо для силосу використовувати зм1шану кукурудзяно-соеву рослинну сировину / I.B. Гноевий // Тваринництво Укра!ни. - 2006. - № 6.- С. 28-29.
3. Гноевий I.B. Функщя в1дтворення у кор!в у зв'язку 3i згодовуванням 1м кукурудзяно-соевого силосу / I.B. Гноевий // Науковий в1сник Льв1всько! нац1онально! академ11 ветеринарно! медицини ¿м. С.З. Гжицького. - 2005. - Том 7 (№ 2). - Частина 3.- С. 72-75.
4. Кулик М. Ф. Б1олог1чно активш речовини coi - стимулятори синтезу лшвдв молока в орган1зм1 кор!в / Кулик М. Ф., Жмудь О. В., Обертюх Ю. В. // В1сник аграрно! науки. - 1999. - Жовтень. - С. 37-38.
5. Бюлопчно активн! речовини силосу з coi як стимулятори жирномолочное^ кор1в / [Тр1шин О. К., Гноевий В. I., Гноевий I. В., Кисличенко В. С., Левашова О. Л.] // Вкник аграрно! науки. - 2005.- № 11.- С. 40-44.
6. Год1вля високопродуктивних кор1в : [поабник] / В. I. Гноевий, В. О. Головко, О. К. Тр1шин, I. В. Гноевий. - X. : Прапор, 2009. - 368 с. - (Харювська державна зооветеринарна академ1я, 1нститут тваринництва УААН).
Summary
Gnoevyy I.V., doctor of agr. sc., senior science worker, associate professor Kharkiv state zooveterinary akademy BIOLOGICALLY ACTIVE MATTERS IN SOY VEGETATIVE MASS
Maintenance of row of bioactive matters of phenic nature in particular, isoflavonoids is investigational at to soy-bean cakes to vegetative mass of soy in the phases of vegetation of 8 the most widespread sorts of soy in Ukraine.
Key words. Bioactive matters, flavonoids, isoflavonoids, soy-bean cakes, soy.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Швторак Я.1.
30
