CC BY
37
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMem C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7416
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.2.034.082
Вплив живоУ маси кор1в голштинсько'1 породи у пертд вирощування на тривал1сть та ефективн1сть ïx господарського використання
Н.П. Бабiк1, G.I. Федорович2, В.В. Федорович3 babikn@i.ua, logir@ukr.net, lionel@i.ua
Институт розведення i генетики тварин iMeHi М.В. Зубця НААН, вул. Погребняка, 1, с. Чубинське, Бориспшьський район, Кигвська область, 08321, Украта;
21нститут бюлогИ тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Львiв, 79034, Украта; 3Львiвський нацюнальний умверситет ветеринарноймедицини та бiотехнологiй iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украта
Наведено даш щодо впливу живоI маси корiв голштинсько'1 породи у перiод вирощування на тривалкть та ефектив-тсть 1х довiчного використання. Встановлено, що тварини, ят не досягнули стандарту породи за живою масою у певний вжовий перiод, в подальшому мали нижчi показники тривалостi використання та довiчно'i продуктивностi. Найдовшою тривалктю життя, продуктивного використання, юльюстю лактацт за життя та найвищою довiчною продуктивтстю характеризувалися тварини, жива маса яких у б^сячному вщ становила 181-220, у 12^сячному - 311-340, у 18^сячному - 411-440, при першому осшентт - 411-440 та при першому отелент - 511-540 кг. Найвищi додатт висо-кодостовiрш коефщенти кореляцп встановлено мiж живою масою корiв у рiзш перiоди Их вирощування (виняток - жива маса при першому отелент) та довiчними надоями (г = 0,072-0,106), середтм довiчним вмктом жиру вмолощ (г = 0,062-0,12б), довiчною юльюстю молочного жиру (г = 0,077-0,112), надоями на один день життя (г = 0,077-0,165) i продуктивного використання (г = 0,077-0,112). Значно слабшими щ зв'язки були мiж живою масою тварин у до^джуваю вiковi перiоди та тривалiстю життя (г = -0,009 - +0,062), продуктивного використання (г = -0,125 - +0,094), лактування (г =-0,093 - +0,038) i юльюстю лактацт за життя (г = -0,134 - +0,029). Варто вiдзначити, що найменшими коефщенти кореляцп були мiж живою масою корiв при першому отеленю та до^джуваними показниками тривалостi й ефективно-стi IX довiчного використання. Сила впливу живоI маси тварин у перiод вирощування найвищою була на тривалкть IX господарського використання (23,34-31,30%), ктьюсть лактацт за життя (13,79-28,08%), довiчний надш (11,89-15,68%) та довiчну ктьюсть молочного жиру (11,42-15,16%).
Ключовi слова: порода, корови, жива маса, тривалкть використання, довiчна продуктивтсть, коефщенти кореляцп, сила впливу.
Влияние живой массы коров голштинской породы в период выращивания на срок и эффективность их хозяйственного использования
Н.П. Бабик1, Е.И. Федорович2, В.В. Федорович3 babikn@i.ua, logir@ukr.net, 1юпе1@гиа
'Институт разведения и генетики животных имени М.В. Зубца НААН, ул. Погребняка, 1, с. Чубинское, Бориспольский район, Киевская область, 08321, Украина;
2Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина;
3Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Citation:
Babik, N.P., Fedorovych, Ye.I., Fedorovych, V.V. (2017). The influence of live weight of holstein cows on the duration and effectiveness of their economic use during the period of breeding. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 71-75.
Приведены данные о влиянии живой массы коров голштинской породы в период выращивания на продолжительность и эффективность их пожизненного использования. Установлено, что животные, которые не достигли стандарта породы по живой массе в определенный возрастной период, в дальнейшем имели более низкие показатели продолжительности использования и пожизненной продуктивности. Самой длинной продолжительностью жизни, продуктивного использования, количеством лактаций при жизни и наивысшей пожизненной продуктивностью характеризовались животные, живая масса которых в 6-месячном возрасте составляла 181-220, в 12-месячном - 311-340, в 18-месячном - 411-440, при первом осеменении - 411-440 и при первом отеле - 511-540 кг. Самые высокие положительные високодостоверные коэффициенты корреляции установлено между живой массой коров в разные периоды их выращивания (исключение - живая масса при первом отеле) и пожизненными удоями (r = 0,072-0,106), средним пожизненным содержанием жира в молоке (r = 0,0620,126), пожизненным количеством молочного жира (r = 0,077-0,112), удоями на один день жизни (r = 0,077-0,165) и продуктивного использования (r = 0,077-0,112). Гораздо слабее эти связи были между живой массой животных в исследуемые возрастные периоды и продолжительностью жизни (r = -0,009 - +0,062), продуктивного использования (r =и-0,125 -+ 0,094), лактирования (r = -0,093 - +0,038) и количеством лактаций при жизни (r = -0,134 - +0,029). Следует отметить, что наименьшими коэффициенты корреляции были между живой массой коров при первом отеле и исследуемыми показателями продолжительности и эффективности их пожизненного использования.
Сила влияния живой массы животных в период выращивания наивысшей была на продолжительность их хозяйственного использования (23,34-31,30%), количество лактаций при жизни (13,79-28,08%), пожизненный удой (11,89-15,68%) и пожизненное количество молочного жира (11,42-15,16%).
Ключевые слова: порода, коровы, живая масса, длительность использования, пожизненная продуктивность, коэффициенты корреляции, сила влияния.
The influence of live weight of holstein cows on the duration and effectiveness of their economic use during the period of breeding
N.P. Babik1, Ye.I. Fedorovych2, V.V. Fedorovych3 babikn@i.ua, logir@ukr.net, lionel@i.ua
'Institute of Animal Breeding and Genetics nd. a. M.V.Zubets of NAAS Pogrebnyak Str., 1, Chubynske village, Boryspil district, Kyiv region, 08321, Ukraine;
2Institute of Animal Biology NAAS, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine 3Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine;
There are shown data on the impact of live weight of Holstein cows on the duration and effectiveness of their lifetime use during the period of breeding. It was established that the animals which are not reached to the body breed standard of their weight at some period of age had lower rates and duration of lifetime use and productivity. Animals with live weight at 6 months - 181-220, 12 months - 311-340, 18 months - 411-440, at the first insemination - 411-440 and at first calving - 511-540 kg had the longest life duration, productive use, quantity of lactations during all life and highest lifetime productivity. The highest positive correlation coefficients were established between body weight of cows at different periods of their growth (exception - live weight at first calving) and lifetime milk yield (r = 0.072-0.106), the average lifetime fat milk (r = 0.062-0.126), lifetime quantity of milk fat (r = 0.077-0.112), milk yield per day of life (r = 0.077-0.165) and productive use (r = 0.077-0.112). These links were much weaker between live weight and life duration in the studied ages of animals (r = -0.009 - +0.062), productive use (r=-0.125 - +0.094), lactation (r = -0.093 - +0.038) and the number of lactations during life (r = -0.134 - +0.029). The lowest correlation coefficients were between body weight at first calving of cows and the studied parameters of duration and effectiveness of their lifelong use. The impact of the live weight of animals during growing period on the duration of their economic use was the highest (23.34-31,30%), the number of lactations for life (13.79-28.08%), lifetime milk yield (11.89-15.68%) and lifetime amount of milkfat (11.42-15.16%).
Key words: breed, cows, live weight, duration of use, lifetime productivity, correlation coefficients, impact.
Вступ
Вирощування ремонтного молодняку - один i3 провщних факторiв, який визначае piBem продукти-вносп молочно! худоби (Buiuklu et al., 2006; Danets, 2011). 1нтенсившсть росту ремонтних телиць забезпе-чуе максимальну молочну продуктивнють тварин, впливае на тривалють !х господарського використан-ня та певною мiрою визначае економiчну ефектив-нють розведення молочно! худоби в цшому. Жива маса тварин, яка не ввдповвдае стандартам вагового i лшшного росту у рiзнi перюди вирощування, призво-дить до зниження молочно! продуктивносп та подов-жуе час наставання заплвднення тсля першого оте-лення (Havrylenko, 2005; Danets, 2011). Крiм того,
жива маса телиць у pi3Hi в1ков1 перюди може слугува-ти одним i3 методiв найбшьш раннього прогнозування ефективносл довiчного використання корiв (Polupan and Koval', 2011). З огляду на вищезазначене, метою наших дослщжень було вивчити вплив живо! маси корiв голштинсько! породи у перюд вирощування на тривалють та ефектившсть !х довiчного використання.
Матерiали i методи дослвджень
Дослвдження проведено на коровах голштинсько! породи за матерiалами первинного племшного обл^ у ДП «ДГ «Одександдлвське»» (n = 314), ПРАТ ПК «Подшля» (n = 242) Вшницько! обласп, СП ТОВ iме-н Воловшова (n = 390) Рiвненсько! обласп, СТОВ
«Богодух1вське» (n = 732) Черкасько1 обласп, ТОВ «Прогрес» (n = 564) Юровоградсько1 обласп, ТОВ «АФ «Кшвська»» (n = 218), ДП «Чайка» ф1л1я «Дуда-ршв» (n = 442) Ки1'всько1 обласп. Ретроспективний анал1з тривалосп та ефективносп дов1чного використання кор1в здшснювали за методикою Ю.П. Полупана (Polupan, 2010). До анал1зу залучено шформацш про господарське використання i дов1чну продуктившсть 2902 корiв, при цьому враховано усiх тварин, перше отелення яких датоване 1996-2008 роками i яш вибули 3i стада пiсля законченна щонай-менше першо1 лактацiï тривалютю не менше 240 днiв.
Коефщент господарського використання (КГВ) вираховували за формулою (Pelekhatyi et al., 1999):
КГВ
_ Тривал^ть життя - BiK при першому отелент
Тривал^ть життя
Статистичну обробку даних здшснювали за допо-могою програмного пакету Microsoft Ехсе1 та «Statis-tica 6.1» за Г.Ф. Лакиным (Lakin, 1990). Результата середшх значень вважали статистично вiрогiдними при Р < 0,05 (*), Р < 0,01 (**), Р < 0,001 (***).
Результати та ïx обговорення
Встановлено, що тривалють та ефектившсть довь чного використання корiв залежала ввд рiвня ï\ вирощування у молодому вщ. Найвищими показниками тривалосп використання та довiчноï продуктивностi характеризувалися корови, жива маса яких у 6-мюячному вiцi становила 181-220 кг (табл. 1). Ц тварини достовiрно переважали корiв iнших досль джуваних груп за тривалiстю життя на 148-879 дшв (Р < 0,05; Р < 0,001), продуктивного використання -на 270-757 дшв (Р < 0,001) i за кшьшстю лактацш за життя - на 0,50-1,54 (Р < 0,001).
Найвищий довiчний надш та довiчну к1льк1сть молочного жиру було вiдмiчено у корiв з живою масою у 6-мюячному вiцi 181-210 кг. ïх перевага за цими показниками над тваринами з живою масою у зазна-
Тривалiсть та ефектившсть довiчного використання
М ±
ченому вiцi до 120, 121-150, 151-190 та понад 210 кг у вах випадках була високодостовiрною (Р < 0,001) i становила 9934-16348 та 378-610 кг вщповвдно. У названих тварин найвищими були також надш на один день життя (11,3 кг), господарського використання (18,8 кг) й лактування (22,3 кг) та коефйцент господарського використання (КГВ) (0,59). Однак коефщент лактування вони мали найнижчий (0,84) порiвняно з тваринами iнших груп.
Найкоротшою тривалiстю життя та господарського використання i найнижчою довiчною продуктивнi-стю характеризувалися корови з живою масою у 6-мiсячному вiцi понад 210 та до 120 кг.
Для подовження термшв використання тварин та шдвищення 1х довiчноï продуктивностi оптимальною живою масою у 12-мюячному вщ е 311-340 кг (табл. 2). Щ тварини в подальшому ввдзначалися най-довшою тривалiстю життя i продуктивного використання та найвищою довiчною продуктивнютю. Так, корови з живою масою у 12-мюячному вгщ 311-340 кг достовiрно переважали особин з живою масою у цьому вщ до 250, 251-280, 281-310 та понад 340 кг за тривалютю життя на 132-656 (Р < 0,05; Р < 0,001), продуктивного використання - на 155-628 дшв (Р < 0,05; Р < 0,001), за юльюстю лактацш за життя -на 0,46-1,47 (Р < 0,01; Р < 0,001), за довiчним надоем - на 2929-14190 кг (Р < 0,05; Р < 0,001) та за довiчною кшьшстю молочного жиру - на 111-534 кг (Р < 0,05; Р < 0,001). Надш на один день життя у цих тварин становив 10,9 кг, на один день господарського вико-ристання - 18,6 та на один день лактування - 21,9 кг. Коефщент господарського використання корiв, зале-жно ввд живоï маси у 12-мюячному вщ, перебував у межах 0,46-0,58, а коефщент лактування - в межах 0,84-0,89.
Найнижчими дослвджуваними показниками тривалосп та ефективносп довiчного використання харак-теризувалися тварини з живою масою у 12-мюячному вщ до 250 кг.
Таблиця 1
rapiB залежно ввд ïx живо!' маси у 6-мкячному вщ, m
Жива маса Тривалють, дшв Кшьюсть лактацш Довiчна продуктивнiсть, кг
тварин у вщ 6 n життя продуктивного надгй молочний жир
мюящв, кг використання
До 120 248 1597 ± 21,8 793 ± 20,8 1,69 ± 0,049 13163 ± 425,0 474 ± 15,2
121-150 738 1947 ± 24,3 1051 ± 24,3 2,26 ± 0,052 17053 ± 434,7 614 ± 15,6
151-180 360 2152 ± 47,9 1186 ± 46,4 2,64 ± 0,105 18052 ± 792,4 652 ± 28,5
181-210 402 2300 ± 39,5 1456 ± 38,6 3,14 ± 0,095 27986 ± 821,4 1030 ± 30,2
понад 210 20 1421 ± 67,4 699 ± 65,6 1,60 ± 0,160 11638 ± 1394,0 420 ± 51,2
Примггка: у цш та всiх наступних таблицях вiрогiднiсть рiзницi наведена в текстi
Таблиця 2
Тривалкть та ефективнiсть довiчного використання корiв залежно в1д ïx живо'1 маси у 12-мiсячному вiцi,
М ± m
Жива маса Тривалють, дтв Кiлькiсть лактацiй Довiчна продуктившсть, кг
тварин у вщ 12 n життя продуктивного надш молочний жир
мюящв, кг використання
До 250 252 1562 ± 23,4 752 ± 22,5 1,56 ± 0,056 12031 ± 443,8 431 ± 16,0
251-280 482 1888 ± 29,0 1012 ± 27,6 2,17 ± 0,059 16571 ± 516,8 597 ± 18,6
281-310 540 2086 ± 30,6 1132 ± 30,1 2,49 ± 0,069 17798 ± 536,5 642 ± 19,3
311-340 342 2218 ± 42,7 1380 ± 41,3 3,03 ± 0,100 26221 ± 859,2 965 ± 31,6
понад 340 166 2015 ± 59,1 1225 ± 56,1 2,57 ± 0,130 23282 ± 1251,2 854 ± 45,9
Нами встановлена залежнiсть тривалостi життя, продуктивного використання та довiчно! продуктив-ностi корiв ввд !х живо! маси у 18-мюячному вiцi (табл. 3). Тварини, яш у цьому вiцi досягли живо! маси 411-440 кг вщзначалися довшою тривалiстю господарського використання та найвищою довiчною продуктивнютю. Однак за тривалiстю життя вони вiрогiдно переважали лише тварин з живою масою у зазначеному вщ до 350 та понад 440 кг - вщповщно
Тривалiсть та ефектившсть довiчного використання
М ±
на 315 (Р < 0,001) та 184 дш (Р < 0,01). Тривалiсть продуктивного використання у них була вiрогiдно довшою порiвняно з особинами решту дослiджуваних груп на 150-305 днiв (Р < 0,01; Р < 0,001). За кшькю-тю лактацш за життя тварини з живою масою у 18-мюячному вгщ 411-440 кг достовiрно переважали корiв з живою масою у цьому вщ до 350 кг - на 0,65 (Р < 0,001), 351-380 кг - на 0,31 (Р < 0,01), 381-410 кг - на 0,24 лактаци (Р < 0,05).
Таблиця 3
KopiB залежно вщ Тх живоТ маси у 18-мiсячному в1щ, m
Жива маса Тривалгсть, дшв Юльюсть лактацш Довiчна продуктившсть, кг
тварин у вщ 18 n життя продуктивного надш молочний жир
мгсящв, кг використання
До 350 126 1753 ± 34,7 933 ± 35,6 1,98 ± 0,081 14967 ± 708,6 536 ± 25,5
351-380 580 2023 ± 28,1 1069 ± 27,4 2,32 ± 0,061 16844 ± 505,8 609 ± 18,2
381-410 428 1976 ± 39,3 1085 ± 36,9 2,39 ± 0,084 17219 ± 633,8 620 ± 22,8
411-440 442 2068 ± 36,3 1238 ± 35,0 2,63 ± 0,085 23336 ± 752,5 854 ± 27,7
понад 440 250 1884 ± 43,7 1088 ± 41,8 2,42 ± 0,096 20572 ± 848,1 756 ± 31,1
За довiчним надоем та довiчною к1льк1стю молочного жиру перевага корiв з живою масою у 18-мюячному вiцi 411-440 кг над тваринами iнших дослвджуваних груп була вiрогiдною i перебувала в межах 2764-8369 (Р < 0,05; Р < 0,001) та 98-318 кг (Р < 0,05; Р < 0,001) вщповвдно. Надш на один день життя у них становив 10,3, на один день господарсь-кого використання - 18,3 i на один день лактування -21,3 кг. Коефщент господарського використання у корiв дослщжуваних груп був в межах 0,49-0,55, коефщент лактування - в межах 0,85-0,87.
Небажаною е жива маса телиць у 18-мюячному вь щ менше нiж 350 кг. Так тварини мали найнижчу тривалiсть життя, господарського використання та найменшу довiчну продуктивнiсть.
Важливим елементом при шдготовщ телиць до господарського використання е жива маса при першому оаменшш. Саме цей показник сввдчить про штенсив-
нiсть вирощування, повноцшнють розвитку молодих тварин i про ефектившсть !х подальшого використання. Аналiз проведених нами дослвджень сввдчить, що в середньому по вибiрцi вiк першого осiменiння телиць становив 19,1 мiсяця, а !х жива маса у цей перюд
- 405,3 кг.
Найдовшою тривалютю використання та найбшь-шою довiчною продуктивнiстю характеризувалися корови, у яких жива маса при першому оаменшш становила 411-440 кг (табл. 4). За тривалютю життя вони переважали корiв з живою масою у цей перюд до 350, 351-380, 381-410 та понад 440 кг на 182-497 (Р < 0,05; Р < 0,001), за тривалютю продуктивного використання - на 180-473 дш (Р < 0,01; Р < 0,001), за шлькютю лактацш за життя - на 0,47-1,06 (Р<0,01; Р < 0,001), за довiчним надоем - на 4830-11446 кг (Р < 0,001) та за довiчною шлькютю молочного жиру
- на 187-433 кг (Р < 0,001).
Таблиця 4
Тривалкть та ефектившсть довiчного використання корiв залежно ввд Тх живоТ маси при
Жива маса тварин при першому оимешнш, кг n Тривалють, дтв Кiлькiсть лактацш Джчна продуктивнiсть, кг
життя продуктивного використання надш молочний жир
До 350 68 1801 ± 28,6 938 ± 25,8 2,03 ± 0,058 15478 ± 472,7 558 ± 16,9
351-380 320 1880 ± 29,1 1067 ± 29,0 2,35 ± 0,065 16817 ± 520,9 606 ± 18,7
381-410 650 2126 ± 43,2 1231 ± 43,2 2,62 ± 0,099 22094 ± 875,7 804 ± 32,0
411-440 550 2298 ± 49,1 1411 ± 47,9 3,09 ± 0,116 26924 ± 975,3 991 ± 36,0
понад 440 104 2116 ± 56,6 1148 ± 56,9 2,37 ± 0,124 20421 ± 1104,5 745 ± 40,1
У корiв з живою масою при першому оаменшш 411-440 кг спостерталися найвищi надо! на один день життя (10,9 кг), господарського використання (18,8 кг), лактування (21,6 кг), коефщент господарського використання (0,57) та коефщент лактування (0,87).
Найкоротшою тривалютю довiчного використання та найменшими показниками довiчно! продуктивносп ввдзначалися корови з живою масою при першому оаменшш менше шж 350 кг.
Встановлено залежнють тривалосп та ефективнос-п довiчного використання корiв також вщ !х живо! маси при першому отеленш. Найдовше жили i лакту-вали у стадi корови, в яких цей показник становив 511-540 кг (табл. 5). Вони за тривалютю життя вiрогi-дно переважали особин з живою масою при першому отеленш до 450, 451-480 та понад 540 кг на 329-690 (Р < 0,001), за тривалютю продуктивного використання - на 313-654 дш (Р < 0,001), за шльшстю лактацш за життя - на 0,71-1,55 (Р < 0,001).
Тварини з живою масою при першому отеленш 511-540 кг за дов1чним надоем та дов1чною шлькютю молочного жиру достов1рно переважали лише особин з живою масою у цей перюд до 450, 451-480 та 481510 кг - вщповадно на 3010-8529 (Р < 0,05 - Р < 0,001) та 104-304 кг (Р < 0,05 - Р < 0,001). Надш на один день життя (11,0 кг), продуктивного використання
(18,5 кг) та лактування (21,6 кг) найвищим був у тварин з живою масою при першому отеленш понад 540 кг. Коефщент господарського використання ко-р1в, залежно ввд ïx живо! маси при першому отеленш, був у межах 0,53-0,62, а коефщент лактування - в межах 0,85-0,88.
Таблиця 5
Тривалкть та ефектившсть довiчного використання KopiB залежно ввд живо!' маси
Жива маса Тривалють, дтв Юльюсть лактацш Джчна продуктивнiсть, кг
тварин при першо- n життя продуктивного надш молочний жир
му отеленш, кг використання
До 450 40 1925 ± 41,3 1081 ± 39,1 2,29 ± 0,089 20094 ± 852,2 728 ± 30,6
451-480 122 2217 ± 81,3 1376 ± 73,8 2,87 ± 0,15 23078 ± 1286,7 835 ± 46,4
481-510 268 2596 ± 58,0 1655 ± 52,5 3,77 ± 0,131 25613 ± 835,7 928 ± 30,1
511-540 270 2615 ± 77,3 1735 ± 72,7 3,84 ± 0,163 28623 ± 1214,0 1032 ± 43,8
понад 540 546 2286 ± 30,6 1422 ± 30,7 3,13 ± 0,076 26880 ± 662,5 985 ± 24,5
Анал1з зв'язюв м1ж живою масою тварин у р1зш вь ков1 перюди та показниками тривалосп й ефективносп ïx дов1чного використання сввдчить, що найвищ1 дода-тш високодостов1рн1 коефщенти кореляци спостерша-лися м1ж живою масою кор1в у р1зн1 перюди ïx виро-щування (виняток - жива маса при першому отеленш) та дов1чними надоями (r = 0,072-0,106), середшм довь чним вмютом жиру в молощ (r = 0,062-0,126), дов1ч-ною к1льк1стю молочного жиру (r = 0,077-0,112), надоями на один день життя (r = 0,077-0,165) i продуктивного використання (r = 0,077-0,112).
Значно слабшими щ зв'язки були мiж живою масою тварин у дослвджуваш вiковi перiоди та тривалютю життя (r = -0,009 - +0,062), продуктивного використання (r = -0,125 - +0,094), лактування (r = -0,093 - +0,038) i шльшстю лактацш за життя (r = -0,134 - +0,029). Вар-то ввдмггити, що найслабшим зв'язок був мiж живою масою корiв при першому отеленш та дослвджуваними показниками тривалосп й ефективносп ïx довiчного використання.
Сила впливу живоï маси тварин у перюд вирощу-вання найвищою була на тривалють ïx господарського використання (23,34-31,30%), юльюсть лактацiй за життя (13,79-28,08 %), довiчний надiй (11,89-15,68 %) та довiчну к1льк1сть молочного жиру (11,42-15,16 %).
Висновки
1. Жива маса корiв у перюд вирошування впливае на тривалють та ефектившсть ïx довiчного використання. Тварини, яю не досягнули стандарту породи за живою масою у певний вшовий перюд, в подальшому мали нижч показники тривалостi використання та довiчноï' продуктивностi. Найдовшою тривалiстю життя, продуктивного використання, шлькютю лактацш за життя та найвищою довiчною продуктивнютю xарак-теризувалися тварини, жива маса якж у 6-мiсячному вiцi становила 181-220, у 12-мiсячному - 311-340, у 18-мюячному - 411-440, при першому оаменшш -411-440 та при першому отеленш - 511-540 кг.
2. Найвищi додатш високодостовiрнi коефiцiенти кореляцiï' встановлено м1ж живою масою корiв у рiзнi перюди ïx вирощування (виняток - жива маса при
першому отеленш) та довiчними надоями (r = 0,0720,106), середшм довiчним вмiстом жиру в молощ (r = 0,062-0,126), довiчною к1льк1стю молочного жиру (r = 0,077-0,112), надоями на один день життя (r = 0,077-0,165) i продуктивного використання (r = 0,077-0,112).
3. Сила впливу живоï маси тварин у перюд вирощування найвищою була на тривалють ïx господарського використання (23,34-31,30%), юльюсть лактацш за життя (13,79-28,08%), довiчний надш (11,89-15,68%) та довiчну юльюсть молочного жиру (11,42-15,16%).
Бiблiографiчнi посилання
Buiuklu, H., Iovenko, L., Buiuklu, M., Noskova, A. (2006). Ukrainska chorno-riaba molochna poroda: yii vdoskonalennia. Tvarynnytstvo Ukrainy. 10, 12-14 (in Ukrainian).
Pelekhatyi, M.S., Shypota, M.S., Volkivska, Z.O., Fedorenko, T.V. (1999). Vidtvoriuvalna zdatnist chorno-riabykh koriv riznoho pokhodzhennia i henotypiv v umovakh ukrainskoho Polissia. Rozvedennia i henetyka tvaryn. 31-32, 180-182 (in Ukrainian).
Havrylenko, M. (2005). Praktychni aspekty vyroshchuvannia remontnykh telyts holshtynskoi porody. Propozytsiia. 5, 126-128 (in Ukrainian). Danets, L.M. (2011). Vplyv viku pershoho otelennia na podalshu molochnu produktyvnist koriv-pervistok. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu tvarynnytstva NAAN. 105, 53-57 (in Ukrainian). Lakin, G.F. (1990). Biometrija: uchebnoe posobie [dlja
biol. spec. vuzov]. M.: Vysshaja shkola (in Russian). Polupan, Yu.P. (2010). Metodyka otsinky selektsiinoi efektyvnosti dovichnoho vykorystannia koriv molochnykh porid. Metodolohiia naukovykh doslidzhen z pytan selektsii, henetyky ta biotekhnolohii u tvarynnytstvi: materialy naukovo-teoretychnoi konferentsii. K. : Ahrarna nauka, 93-95 (in Ukrainian). Polupan, Ju.P., Koval', T.P. (2011). Rannij otbor korov po jeffektivnosti pozhiznennogo ispol'zovanija. Zootehnija. 6, 4-5 (in Russian).
Стаття надiйшла до редакцИ' 13.03.2017
