Научная статья на тему 'ВіДНОВЛЕННЯ ДЕФЕКТіВ КОРОНКОВОї ЧАСТИНИ ДЕВіТАЛЬНИХ ЗУБіВ У ПАРОДОНТОЛОГіЧНИХ ПАЦієНТіВ'

ВіДНОВЛЕННЯ ДЕФЕКТіВ КОРОНКОВОї ЧАСТИНИ ДЕВіТАЛЬНИХ ЗУБіВ У ПАРОДОНТОЛОГіЧНИХ ПАЦієНТіВ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
414
54
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЗАХВОРЮВАННЯ ПАРОДОНТА / ПРЯМА РЕСТАВРАЦіЯ / ВНУТРіШНЬОКАНАЛЬНі ШТИФТИ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Попович І.Ю., Петрушанко Т.О.

Поширеність захворювань пародонта у дорослого населення є достатньо високою і продовжує зростати. Лікування даної категорії пацієнтів потребує комплексного поєднаного лікування. В той же час першочерговим завданням лікування пародонтологічних пацієнтів є виконання професійної гігієни та подальшої санації порожнини рота. Наявність у багатьох пацієнтів ускладненого карієсу обумовлює необхідність прийняття рішення стоматологом щодо тактики відновлення зруйнованої коронкової частини девітальних зубів. Непряма реставрація зруйнованої коронкової частини зуба має ряд недоліків, які можуть привести до виникнення запального процесу в яснах та спровокувати загострення захворювань пародонта. Тому на сьогоднішній день більш доцільним є відновлення зруйнованої коронкової частини зуба прямою методикою за допомогою внутрішньоканальних штифтів. В роботі проведена клінічна оцінка якості прямої реставрації зруйнованих коронок девітальних зубів з використанням різних видів внутрішньоканальних штифтів та реакції тканин пародонта в ділянці відновлених зубів. Було сформовано три клінічні групи пацієнтів в залежності від матеріалу внутрішньоканального штифта, який використовувався як основа прямої реставрації. Наведені найближчі та віддалені результати клінічної оцінки реставрації девітальних різців, стану ясен свідчать про доцільність використання склопластикових та скловолоконних штифтів для відновлення коронкової частини девітальних різців, особливо у пацієнтів з захворюваннями пародонта. Дані реставраційні конструкції девітальних різців відповідають не тільки естетичним вимогам, а й біомеханічним законам, оскільки дозволяють розподілити жувальний тиск на зубощелепний сегмент та забезпечити тривале повноцінне фізіологічне функціонування зубопародонтального комплексу.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ВіДНОВЛЕННЯ ДЕФЕКТіВ КОРОНКОВОї ЧАСТИНИ ДЕВіТАЛЬНИХ ЗУБіВ У ПАРОДОНТОЛОГіЧНИХ ПАЦієНТіВ»

Актуальш проблеми сучасноТ медицини

УДК: 616.314.11 - 77 : 616.314.17-008.1 Попович 1.Ю., Петрушанко Т.О.

В1ДНОВЛЕННЯ ДЕФЕКТ1В КОРОНКОВО1 ЧАСТИНИ ДЕВ1ТАЛЬНИХ ЗУБ1В У

ПАРОДОНТОЛОГ1ЧНИХ ПАЦ16НТ1В

ВДНЗУ «Укра!нська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава

Поширенсть захворювань пародонта у дорослого населення е достатньо високою / продовжуе зростати. Лкування дано)' категори пац1ент1в потребуе комплексного поеднаного лкування. В той же час першочерговим завданням лкування пародонтолог1чних пац1ент1в е виконання профес1йно)' гШени та подальшо)' санацИ порожнини рота. Наявнсть у багатьох пац1ент1в ускладненого кар'есу обумовлюе необх'дшсть прийняття р1шення стоматологом щодо тактики в'дновлення зруйнова-но)' коронково)' частини девтальних зуб'т. Непряма реставрац1я зруйновано)' коронково)' частини зуба мае ряд недолМв, як можуть привести до виникнення запального процесу в яснах та спровоку-вати загострення захворювань пародонта. Тому на сьогодн/'шн/'й день бльш доцльним е в'дновлен-ня зруйновано)' коронково)' частини зуба прямою методикою за допомогою внутршньоканальних штифт'т. В робот/ проведена кл1н1чна оц1нка якост/ прямо) реставрацИ зруйнованих коронок дев-тальних зубв з використанням р1зних видв внутршньоканальних штифт1в та реакцИ тканин пародонта в длянц в'дновлених зубв. Було сформовано три кл1н1чн1 групи пац1ент1в в залежност/ в 'д матер'алу внутршньоканального штифта, який використовувався як основа прямо) реставрацИ. Наведен/ найближч'1 та вддален результати кл/'н/'чно)' оц1нки реставрацИ де&тальних р1зц1в, стану ясен с&дчать про доцльнсть використання склопластикових та скловолоконних штифт1в для в 'дновлення коронково)' частини де&тальних р1зц1в, особливо у пац1ент1в з захворюваннями пародонта. Дан! реставрац1йн1 конструкцИ де&тальних р1зц1в &дпо&дають не тльки естетичним вимо-гам, а й бюмехан1чним законам, оскльки дозволяють розподлити жувальний тиск на зубощелепний сегмент та забезпечити тривале повноцнне ф1з1олог1чне функцонування зубопародонтального комплексу.

внутр1шньоканальн1 штифти

нення максимального естетичного ефекту край штучно!' коронки лкарнстоматологи розташову-ють в зубо-ясеневш борозш. Наслщком цього може бути акумуля^я зубно! бляшки, виникнення пнпв^у, поширення запального процесу на нижче розташован вщдти тканин пародонта, а у випадку наявного пародонтиту - до загострення i ретракцп ясен [1].

Прямий споаб вщновлення зруйнованих коронок зубiв позбавлений таких недолшв. Тому методом вибору для реставрацИ зруйнованих коронок дев^альних зубiв е пряма реставра^я з використанням внутршньоканальних штиф^в. Показанням до не! е вщновлення зуба, в якому рашше було проведене ендодонтичне лкування, при руйнуванн його коронково! частини зуба вщ 55 до 80% [3]. Важливим моментом е характеристика фшера. Сучасн внутршньоканальы штифти мають вщповщати таким вимогам: забезпе-чувати максимальну ретенцш штифта в корене-вому каналi та стшкють кукси; максимально збе-р^ати структуру зуба; забезпечувати добрий ес-тетичний результат; не призводити до переломiв кореня; не викликати корозп; мати антиротацшш властивосп; модуль еластичност штиф^в мае бути аналогiчний модулю еластичност твердих тканин зуба; рiвномiрно розподiляти оклюзiйне навантаження по всш довжинi кореня; мати максимальну площу контакту зi збереженими тканинами зуба i мiцний зв'язок iз ними; не мати цито-токсичностi й онкогенностi; бути рентгеноконт-растними; зручними i простими в роботу дозво-ляти повторне лкування зуба шляхом легкого видалення штифта [2, 7]. Уам цим вимогам з по-гляду бiомеханiки зубощелепного апарату най-

Ключов1 слова: захворювання пародонта, пряма реставрац1я,

Поширенiсть захворювань пародонта у дорослого населення досягла вже майже 90% i продовжуе зростати [4]. Лкування дано!' категори па^е-т1в потребуе комплексного лкування, застосу-вання крiм медикаментозних засобiв ще й хiрургi-чних, ортопедичних, ортодонтичних та фiзiотера-певтичних втручань. В той же час першочерговим завданням лкування пародонтолопчних пацiентiв е виконання професшно! ппени та подальшо! санацИ порожнини рота. Наявнють у багатьох паць ен^в ускладненого карiесу обумовлюе необхщ-нiсть прийняття рiшення стоматологом щодо тактики вщновлення зруйновано! коронково! частини дев^альних зубiв. Достатньо часто при дефектах коронки зуба понад 2/3 !"! величини використову-еться непряма реставра^я, яка мае ряд недоль кiв. Так використання в ортопедичнш стоматолог!! незнiмних конструкцiй протезiв (металокерамiч-них, металокомпозитних, суцiльно керамiчних) потребуе значного препарування твердих тканин зуба iз зануренням краю коронково! частини в ясеневу борозну, що може спричиняти негативы змши в тканинах пародонта [6]. Причинами роз-витку ускладнень можуть бути: травматичне пре-парування з формуванням приясеневого уступу, використання ретракцшних ниток при препару-ванн та отриманнi вщбитюв, травмування ясеневого краю неякюно виготовленими штучними коронками [5].

Край штучно! коронки в 54,8% кшшчних спо-стережень може призвести до кл^чних запаль-них змш пародонта [6]. Згiдно результатiв дослн джень Т.П.Калиниченко та спiвавт. (1990) вщо-мо, що нiкель-хромова сталь не сприяе купуван-ню запального процесу в яснах [5]. Для досяг-

бтьше вщповщають еластичш штифти. Вони дозволяють забезпечити мiнiмальне препару-вання твердих тканин зуба, надшну адгезивну фксацш комплексу «штифт-кукса» зуба в коре-невому каналi, гарний естетичний результат та попередити виникнення пародонтолопчних ускладнень.

Мета дослщження

Клiнiчна оцшка якостi прямо1 реставраци зруйнованих коронок дев^альних зубiв з вико-ристанням рiзних видiв внутрiшньоканальних штифтiв з урахуванням змш пародонта в дтянц вiдновлених зубiв.

Матерiали та методи дослщження

Для досягнення поставлено1 мети проведена реставрацiя 45 девiтальних рiзцiв, коронки яких були зруйнованi на 2/3 i бтьше трьома способами. Були сформован три кшычы групи пацгё-нтiв. У першш групi (12 пацieнтiв) пряму рестав-рацiю коронок девiтальних рiзцiв проводили за допомогою анкерних титанових штиф^в, якi фк-сували на склоiономiрний цемент, модифкова-ний композитом «Fuji plus» (GS, Япошя), та фо-тополiмерного матерiалу «Esthet X» («Dentsply», Великобританiя). До друго1 групи увшшли 19 па-цieнтiв коронкову частину зруйнованих рiзцiв у яких вщновлювали за допомогою склопластико-вих штиф^в «ПАСС» фiрми «Еста» (Украша), зафксованих на цемент адгезивний подвшно1 полiмеризацiï «ЦаПо» («Еста», Украша), та фо-тополiмерного матерiалу «Еста - 3» («Еста», Украша). У третiй кл^чнш групi було 14 пацгён-^в. Пряму реставрацiю девiтальних рiзцiв проводили в них за допомогою скловолоконних штиф^в «J-dental», якi фiксували на естетичний цемент подвшно'! полiмеризацiï «Calibra» («Dentsply», Великобриташя), та фотополiмер-ного матерiалу «Esthet X» («Dentsply», Великобриташя).

Кл^чну оцiнку реставрацiйних конструкцш девiтальних рiзцiв проводили безпосередньо ш-сля реставрацiï, через 6, 12 та 24 мюяц за на-ступними критерiями: анатомiчна форма, крайо-ва адаптацiя, шорсткiсть поверхнi, крайове за-барвлення, кольорова вiдповiднiсть, вторинний каргёс, контактний пункт. Особлива увага нада-валась оцiнцi стану пародонта у дтянц рестав-рованого зуба, наявност та характеру запален-ня марпнально' частини ясен. Визначався паш-лярно-маргiнально-альвеолярний iндекс (РМА), оцiнювалась якюна проба Писарсва-Шиллсра. Стан гiгicни порожнини рота аналiзувався на ос-новi iндексу Грiна-Вермiльона.

Отриманi результати кл^чних спостережень обробленi методами варiацiйноï статистики iз застосуванням параметричних критерiïв.

Результати дослщжень та ïx обговорення

Безпосередньо шсля реставрацiï зуби всiх трьох груп пацгён^в мали показник «Alfa» за та-

кими критерiями: анатомiчна форма, крайова адаптацiя, крайове забарвлення, шорсткють по-верхнi, контактний пункт та вторинний каргёс. За колiрною вiдповiднiстю пацicнти 1 групи мали показник «Bravo», а пацгёнти 2 та 3 груп -«Oscar».

Через 6 та 12 мюяцв функцюнування реста-врацiй змiн критерiïв у 2 та 3 групах не вщбуло-ся. У 1-й груш через 6 мюяцв 8% (1 зуб) пацгён-тiв мали показник колiрноï вiдповiдностi «Charlie». Через 12 мюя^в пiсля виконаних рес-таврацiй цей показник у 1 груш становив 17% (2 зуби). 25% пацютчв через 6 мюяцв мали показник крайово! адаптаци та крайового забарвлення «Bravo», а через 12 мюя^в цей показник становив 33%.

Через 24 мюяц шсля виконання реставрацш були одержан вщповщш результати. Анатомiчна форма, крайова адаптаця, крайове забарвлення, вторинний каргёс та контактний пункт у вах трьох клiнiчних групах зубiв мали показник «Alfa». Показник колiрноï вiдповiдностi в 1 групi пацюшчв становив 17% «Bravo» та 83% «Alfa», в 2 груш - 8% «Bravo» та 92% «Alfa», в 3 - 13% «Bravo» та 87% «Alfa».

Стан марпнально1 частини ясен у вах трьох групах пацютчв залежав вщ стану крайово1 адаптацп. У пацгён^в 1 групи через 6 мюяцв у 25% пацютчв i через 12 мюяцв у 33% заресстроваш венозна гiперемiя, незначний набряк марпналь-ноï частини ясен в дтянц порушення крайового прилягання, що додатково об'cктивiзувалось позитивною пробою Писарсва-Штлсра та значен-ням шдексу РМА (2,5±0,04).

За результатами проведених кшшчних спостережень було з'ясовано, що за колiрною вщ-повщнютю зуби пацicнтiв 1 групи поступалися за колiрною вiдповiднiстю зубам пацютчв 2 та 3 дослiдноï груп. Це пов'язане з використанням для реставраци в 1 груш пацютчв металевих штифтiв, якi не володшть свiтлопроникнiстю, i тому для перекриття темного штифта необхщно використовувати спецальш маскуючi агенти та вiдновлювати вщсутш шари зуба не в межах природноГ топографiï зуба, не дотримуючись при цьому бiомiметичного принципу реставраци. Ви-користання склопластикових i скловолоконних штифтiв iз високою свп"лопроникнютю, навпаки, дозволяс пiд час реставраци враховувати бюмь метичний пiдхiд та отримувати при цьому кра-щий естетичний ефект реставраци порiвняно з металевими штифтами. Попршення колiрноï вщповщносп до показника «Charlie» 6 мюя^в у 1 пацicнта та через 12 мюя^в у 2 пацгён^в 1 групи пов'язано з поганою шдивщуальною rïric-ною порожнини рота.

Критери анатомiчноï форми, контактного пункту та вторинного каргёсу в реставрованих зубах уах трьох груп пацгён^в однаковi та мали показник «Alfa». Цей факт можна пояснити правильною методикою подготовки зуба та виконання прямо1 реставраци.

Актуальш проблеми сучасно'1 медицини

Крайова адаптаця i крайове забарвлення ре- та скловолоконних штиф^в для вiдновлення ко-

ставрацiй у пацieнтiв 1 групи в порiвняннi з пацн ентами 2 та 3 груп були пршими i склали 25% через 6 мюяцв пiсля реставраци та 33% через 12 мюяцв. Таю змши можна пояснити жорстким з'еднанням коронково'1 частини з металевим штифтом, рiзницею мiж модулями пружностi дентину та матерiалу штифта, що призводить до нефiзiологiчноï передачi навантаження через коронкову частину зуба на пiдлеглi твердi ткани-ни зуба та до виникнення напруження в мюцях з'еднання реставраци з твердими тканинами зуба. Отже, критерп крайово'Г адаптацп та крайового забарвлення залежать вщ рiвномiрноï пере-дачi навантаження за допомогою склопластико-вих i скловолоконних штифтiв, а на крайове забарвлення ще впливае стан гтени порожнини рота.

Критерп шорсткост поверхнi реставрацiй через 6 та 12 мюя^в у вах трьох групах мають показник «Alfa», що свщчить про задовтьний рн вень полiрування застосованих композитних ма-терiалiв. Отриман результати спiвпадають iз характеристикою матерiалiв в анотацп фiрм-виробникiв щодо легкост полiрування та ïï ста-бiльностi з часом. Через 24 мюяц цi критерп дещо знижуються. У 1 групi шорсткiсть поверхн у 17% вiдповiдала критерш «Bravo» та 83% кри-терш «Alfa», у 2 групi - 8% «Bravo» та 92% «Alfa», в 3 - 13% «Bravo» та 87% «Alfa». Незна-чну рiзницю в показниках мiж 1 i 3 групами, ко-ронкова частина в яких була вщновлена за допомогою фотополiмерного матерiалу «Esthet X», та 2 групою, в якш коронкова частина вщновлена фотополiмерним матерiалом «Еста - 3», можна пояснити рiзним хiмiчним складом рестав-рацiйних матерiалiв.

Висновок

Найближчi та вiддаленi результати кл^чно'Г оцiнки реставраци девiтальних рiзцiв, стану гте-ни порожнини рота та тканин пародонта свщчать про доцтьнють використання склопластикових

ронковоТ частини дев^альних рiзцiв, особливо у паценпв i3 захворюваннями пародонта. Данi ре-ставрацiйнi конструкцп девiтальних рiзцiв вщповщають не ттьки естетичним вимогам, а й бю-механiчним законам, осктьки дозволяють роз-подiлити жувальний тиск на зубощелепний сегмент та забезпечити тривале повноцшне фiзiо-логiчне функцiонування зубопародонтального комплексу.

Лтература

1. Абакаров С.И. Методика препарирования твердых тканей зубов / С.И. Абакаров // Зубной техник. - 2002. - № 2. - С. 8-9.

2. Агеенко А.М. Применение внутрикорневых штифтовых конструкций в практике врача-стоматолога / А.М. Агеенко // Стоматолог.

- 2006. - № 1. - С. 19-27.

3. Барер Г.М. Стекловолоконные штифты. Сравнительный анализ прочности на изгиб / Г.М. Барер, М.Л. Половец, Д.А. Дмитрович // Стоматолог. - 2006. - № 11. - С. 43-44.

4. Дуряпна Л.Х. Вплив психiчного стану на перебк захворювань тканин пародонту в кшшчному аспект / Л.Х. Дуряпна // УкраТнсь-кий медичний альманах. - 2012. - № 6. - С. 194-198.

5. Жулев Е.Н. Влияние искусственных коронок на состояние краевого пародонта / Е.Н. Жулев, А.Б. Серов // Стоматология. -2010. - № 2. - С. 62-64.

6. Трезубов В.Н. Клиническая и микробиологическая картина про-тетических краевых пародонтитов / В.Н. Трезубов, О.Н. Аль-Хадж // Панорама ортопедической стоматологии. - 2002. - № 1.

- С. 44-46.

7. Terry D.A. Изготовление реставраций на основе корневых штифтов / D.A. Terry // Новое в стоматологии. - 2006. - № 4. - С. 1625.

References

1. Abakarov S.I. Metodika preparirovanija tverdyh tkanej zubov / S.I. Abakarov // Zubnoj tehnik. - 2002. - № 2. - S. 8-9.

2. Ageenko A.M. Primenenie vnutrikornevyh shtiftovyh konstrukcij v praktike vracha-stomatologa / A.M. Ageenko // Stomatolog. - 2006.

- № 1. - S. 19-27.

3. Barer G.M. Steklovolokonnye shtifty. Sravnitel'nyj analiz prochnosti na izgib / G.M. Barer, M.L. Polovec, D.A. Dmitrovich // Stomatolog. -2006. - № 11. - S. 43-44.

4. Durjagina L.H. Vpliv psihichnogo stanu na perebig zahvorjuvan' tkanin parodontu v klinichnomu aspekti / L.H. Durjagina // UkraTns'kij medichnij al'manah. - 2012. - № 6. - S. 194-198.

5. Zhulev E.N. Vlijanie iskusstvennyh koronok na sostojanie kraevogo parodonta / E.N. Zhulev, A.B. Serov // Stomatologija. - 2010. - № 2.

- S. 62-64.

6. Trezubov V.N. Klinicheskaja i mikrobiologicheskaja kartina proteticheskih kraevyh parodontitov / V.N. Trezubov, O.N. Al'-Hadzh // Panorama ortopedicheskoj stomatologii. - 2002. - № 1. - S. 4446.

7. Terry D.A. Izgotovlenie restavracij na osnove kornevyh shtiftov / D.A. Terry // Novoe v stomatologii. - 2006. - № 4. - S. 16-25.

Реферат

ВОССТАНОВЛЕНИЕ ДЕФЕКТОВ КОРОНКОВОЙ ЧАСТИ ДЕВИТАЛЬНЫХ ЗУБОВ У ПАРОДОНТОЛОГИЧЕСКИХ ПАЦИЕНТОВ Попович И.Ю., Петрушанко Т.А.

Ключевые слова: заболевания пародонта, прямая реставрация, внутриканальные штифты.

Распространенность заболеваний пародонта у взрослого населения достаточно высока и продолжает расти. Лечение данной категории пациентов требует комплексного сочетанного лечения. В то же время первоочередной задачей лечения пародонтологических пациентов является выполнение профессиональной гигиены и последующей санации полости рта. Наличие у многих пациентов осложненного кариеса обусловливает необходимость принятия решения стоматологом по тактике восстановления разрушенной коронковой части девитальных зубов. Непрямая реставрация разрушенной коронковой части зуба имеет ряд недостатков, которые могут привести к возникновению воспалительного процесса в десне и спровоцировать обострение заболеваний пародонта. Поэтому на сегодняшний день более целесообразным является восстановление разрушенной коронковой части зуба прямой методикой с помощью внутриканальных штифтов. В работе проведена клиническая оценка качества прямой реставрации разрушенных коронок девитальных зубов с использованием различных видов внутриканальных штифтов и реакции тканей пародонта в области восстановленных зубов. Было сформировано три клинические группы пациентов в зависимости от материала из которого сделан внутриканальный штифт, который используется как основа прямой реставрации. Приведенные ближайшие и отдаленные результаты клинической оценки реставрации девитальных резцов, состояния

десны свидетельствуют о целесообразности использования стеклопластиковых и стекловолоконных штифтов для восстановления коронковой части девитальных резцов, особенно у пациентов с заболеваниями пародонта. Данные реставрационные конструкции девитальных резцов отвечают не только эстетическим требованиям, но и биомеханическим законам, поскольку позволяют распределить жевательное давление на зубочелюстной сегмент и обеспечить длительное полноценное физиологическое функционирование зубопародонтального комплекса.

Summary

RESTORATION OF CRWON DEFECTS OF NON-VITAL TEETH IN PATIENTS WITH PERIODONTAL DISEASES. Popovych I.Yu., Petrushanko T. O,

Key words: periodontal disease, direct restoration, intracanal posts.

The prevalence of periodontal disease in the adult population is quite high and tends to grow. The treatment of these patients requires a comprehensive combined treatment. At the same time, priority treatment for periodontal patients is the office hygiene procedures and subsequent oral cavity sanation. The presence of complicated caries in many patients necessitates a decision about tactics aimed to restory destroyed crown of non-vital teeth. Indirect restoration of the destroyed crown of the tooth has a number of disadvantages which can cause inflammation in the gums and provoke an aggravation of periodontal disease. Therefore, today more appropriate is to restore destroyed tooth crown by direct techniques using intracanal posts. The work presents the clinical assessment of the quality of direct restoration of destroyed crowns in non-vital teeth performed by different types of intracanal posts and periodontal tissue reactions in the area around teeth restored. The patients were distributed into three clinical groups depending on the material of which intracanal post used as a basis for direct restoration was made. Immediate and remote results of clinical evaluation of restoration of devitalized incisors as well as the condition of gingiva demonstrated the appropriateness of using glass-plastic and fiber-glass posts to restore the crown of the non-vital incisors, especially in patients with periodontal disease. The restored non-vital incisors meet not only the aesthetic requirements, but also biomechanical laws, since they can distribute the chewing pressure on dentition segment and ensure long-term high-grade physiological functioning dento-periodontal complex.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.