CC BY
73
12. Микитин Л. €. Стан та перспективы розвитку в1вчарства в Украш / Л. €. Микитин, В. Я. Бшкевич, О. Я. Бшик // Науковий вюник Льв1вський нацюнальний ушверситет ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С. 3. Гжицького. -2013. - Т. 15, № 1, ч. 4. - С. 133-141.
13. Макар I. А. Бюлопчш та господарсько-корисш ознаки прськокарпатських овець з вовною природнього забарвлення / I. А. Макар, В. В. Гуменюк, М. В. Мартищук, Г. М. Седшо, О. О. Федьюв. - Льв1в: Афша, 2004. - 147 с.
14. Мировое производство баранины [Електронний ресурс]. - Доступ до ресурсу: http://marketing.rbc.ru/news-research/23/05/2012/5629983920895. Shtml.
15. Науково-техшчш розробки в галуз1 тваринництва / Пщ редак. В. I. Вороненка. - Нова Каховка: «ПИЕЛ», 2006. - С. 166-168.
16. Петровська Т. М. Динамша виробництва та реал1зацп продукцп в1вчарства / Т. М. Петровська // Економка АПК. - 2006. - № 4. - С. 48-53.
17. Програма розвитку галуз1 в1вчарства Укра1'ни на 2012-2020 pp. Вщповщ. за випуск Ю. В. Вдовиченко. - Нова Каховка «ПИЕЛ», 2013. - 60 с.
18. Польская П. И. Использование селекционных достижений в овцеводстве для формирования конкурентоспособной отрасли овцеводства / П. И. Польская // В1вчарство УААН. - К.: Аграрна наука, 1998. - Вип. 30. - С. 32-39.
19.Сухарльов В. О. В1вчарство Украши, стан та прогноз стабшзацп / В. О. Сухарльов, О. М. Гетманець // В1вчарство : М1жв1домчий тематичний науковий зб1рник. - Нова Каховка : «ПИЕЛ», 2007. - Вип. 34. - С. 77-79.
20.Смола I. I. Пщвищення ефективносп в1вчарства на шдприемствах Херсонсько1 област1 / I.I. Смола // Продуктившсть агропромислового виробництва.-2011. - № 20. - С. 112-119.
21 .Тваринництво Украши: статистичний щор1чник Укра1ни за 2013 pik / Державна служба статистики Украши. - Khïb, 2014. - С. 158-168.
22. Чокан Т. В. Стан i перспективи розвитку г1рськокарпатського в1вчарства / Т. В. Чокан, П. В. Стапай, В. В. Гавриляк. [Елетронний ресурс]. - Режим flOCTyny:http:// www.inenbiol .com/htb/3/87/html.
23.Штомпель M. В. Технолопя виробництва продукц11 в1вчарства : Навч. Видання / М. В. Штомпель, Б. О. Вовченко. - К. : Вища осв1та, 2005. - 343 с.
Стаття надшшла до редакци 11.05.2015
УДК 619: 614.31: 637.5: 619:616.995.122.21 Ф + 616.995.122: 636.22/.28
Бродовський В. А., здобувач © Одесъкий державный аграрный университет, м.Одеса, Украгна
ВЕТЕРИНАРНО-САН1ТАРНА ОЦ1НКА М'ЯСА I СУБПРОДУКТ1В ОТРИМАНИХ В1Д ЗАБОЮ ВЕЛИКО! POrATOÏ ХУДОБИ УРАЖЕНО!
ФАСЦЮЛЬОЗОМ ТА ДИКРОЦЕЛЮЗОМ
Захворювання велыког рогатог худобы на фасцюлъоз i дыкроцел1оз пошырено у ecix кратах ceimy i за ттенсывтстю твазп маерег1ональный характер. Стосовно Украты бшъше высока стутнъ захворювання велико! рогатоï худобы cnocmepizaembCH у центральному i зах1дному pezionax крагны, менша - в степовт та л1состепов1й зонах. BidHOCHO твдня Украты дант щодо ттенсывност1 твазп мало чыселъш i протыречывг.
© Бродовський В. А., 2015
220
Досл!дженнями остановлено, що на твдт Укра!ни тлътстъ яловичих туш уражених фасщольозом / дикроцел1озом, якг надходятъ в реал1зац1ю не перееищуе 2,0 % в т.ч. фасщольозом 1,6 %, дикроцел1озом 0,4 % / при зм1шаному уражем 1,2 %.
Встаноелено, що туш1, отримам е/д уражених теарин, за органолептичними показниками, практично, не в1др1зняються е/д аналог1чних туш, отриманих е/д здороеих теарин, а патологоанатом^чт зм1ни спостер1гаються лише в печ1нц1. При цъому, зачищена частина печ1нки не в1др1зняеться за органолептичними показниками е/д печ1нки отриманог е/д здороеих теарин, але гг г\столог\чт досл1дження еияеили зм1ни характеры для гепатиту та цирозу.
Встаноелено, що захеорюеання велико! рогато! худоби на фасщолъоз / дикроцел1оз сприяе контам1нацИ м'язово! тканини / печ1нки МАФАнМ, БГКП, стафыококами / салъмонелами, / контамгнацгя пропорцШна гнтенсиеностг ¡нвазп.
Встаноелено, що захеорюеання велико! рогато! худоби на фасщолъоз / дикроцел1оз вплиеае на безпечшстъ продукт1в забою теарин - у 9,5-44,4 % досл1джених туш м'язое1й тканин/ притаманна токсичмстъ, яка залежитъ ттенсиеност/ теази.
Ключовг слова: фасщолъоз, дикроцел1оз, Шеаз1я, ттенсиетстъ теази, велика рогата худоба, яловичина, продукти забою, м'язи, печ1нка, яюстъ, безпечшстъ.
УДК 619: 614.31: 637.5: 619:616.995.122.21 Ф + 616.995.122: 636.22/.28
Бродовский В. А., соискатель *
Одесский государстеенныйаграрныйуниверситет, г. Одесса, Украина
ВЕТЕРИНАРНО-САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА МЯСА И СУБПРОДУКТОВ ПОЛУЧЕННЫХ ОТ УБОЯ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА ПОРАЖЕННОГО ФАСЦИОЛЁЗОМ И ДИКРОЦЕЛИОЗОМ
Заболевания крупного рогатого скота фасциолезом и дикроцелиозом распространено во всех странах мира и согласно интенсивности инвазии имеет региональный характер. Относительно Украины более высокая степень заболевания крупного рогатого скота наблюдается в центральном и западном регионах страны, меньше - в степной и лесостепной зонах. Относительно юга Украины данные по интенсивности инвазии малочисленные и протиречивые.
Исследованиями установлено, что на юге Украины количество говяжьих туш пораженных фасциолезом и дикроцелиозом, поступающих в реализацию не превышает 2,0 % в т.ч. фасциолезом 1,6 %, дикроцелиозом 0,4 % и при смешанной инвазии 1,2 %.
Установлено, что туши, полученные от пораженных животных, по органолептическим показателям практически не отличаются от аналогичных туш, полученных от здоровых животных, а патологоанатомические изменения наблюдаются только в печени. При этом, зачищеная часть печени не отличается по органолептическим показателям от печени полученной от здоровых животных, но ее гистологические исследования выявили изменения характерные для гепатита и цирроза.
Установлено, что заболевание крупного рогатого скота фасциолезом и дикроцелиозом способствует контаминации мышечной ткани и печени МАФАнМ, БГКП, стафилококками и сальмонеллами, а контаминация пропорциональна интенсивности инвазии.
221
Установлено, что заболевание крупного рогатого скота фасциолезом и дикроцелиозом влияет на безопасность продуктов убоя животных - в 9,5-44,4 % исследованных туш мышечной ткани присуща токсичность, которая зависит от интенсивности инвазии.
Ключевые слова: фасциолез, дикроцелиоз, инвазия, интенсивность инвазии, крупный рогатый скот, говядина, продукты убоя, мышцы, печень, качество, безопасность.
UDC 619: 614.31: 637.5: 619:616.995.122.21 Ф + 616.995.122: 636.22/.28
Brodovsky V. A., competitor
Odessa State Agrarian University, Odessa, Ukraine
VETERINARY-SANITARY ASSESSMENT OF MEAT AND BY-PRODUCTS DERIVED FROM SLAUGHTERED CATTLE AFFECTED FASCIOLOSIS AND
DYKROTSELIOZOM.
Disease of cattle fascioliasis and dicroceliasis spread throughout the world and according to the intensity of infestation is regional in nature. With respect to Ukraine higher degree of disease in cattle is observed in the central and western regions of the country, less - in the steppe and forest-steppe zones. With respect to the south of Ukraine data on the intensity of infestation Minorities and protirechivye.
Research has established that in the south of Ukraine quantity of beef carcasses affected fascioliasis and dicroceliasis coming to the realization does not exceed 2,0 % including fascioliasis 1,6 %, 0,4 % and dicroceliasis mixed with 1,2 % infestation.
It was found that the carcasses obtained from animals affected by organoleptic characteristics do not differ from those carcasses obtained from healthy animals, and pathological changes were observed only in the liver. At the same time, the stripped portion of the liver is no different organoleptic quality of the liver obtained from healthy animals, but its histological studies revealed changes typical of hepatitis and cirrhosis.
It was found that the disease of cattle fascioliasis and dicroceliasis promotes contamination of muscle tissue and liver MAFAnM, coliforms, staphylococcus and salmonella, and contamination is proportional to the intensity of infection.
It was found that the disease of cattle fascioliasis and dicroceliasis affect the safety of products of slaughter animals - in 9,5-44,4% of the investigated carcass muscle inherent toxicity, which depends on the intensity of infection.
Key words: fascioliasis, dicroceliasis, invasion, intensity of infection, cattle, beef, products of slaughter, muscle, liver, quality, safety.
Вступ. Проблема мошторингу якосл та безпечносп м'яса i м'ясопродукпв, в сучасних умовах, актуальна не тшьки для Украши, але i св1тово! спшьноти. Особливо актуально наукове обгрунтування, метод1в дослщження м'яса що надходить на реал1защю за швазшних захворювань i може являти ризики для споживача [1, 2].
Дослщженнями, проведеними впчизняними та шоземними вченими встановлено, що Tymi та субпродукта свшських тварин уражеш фасцюльозом i дикроцелюзом часто забруднеш бактер1ями групи кишково! палички та сальмонелами, через що таке м'ясо не можна вважати благополучним в саштарному вщношенш [3-5].
Захворювання велико! рогато! худоби на фасцюльоз i дикроцелюз поширено у Bcix кра!нах свпу i за штенсивнютю швазп мае регюнальний характер. Бшьше висока стушнь захворювання велико! рогато! худоби спостер1гаеться у центральнш
222
та захщнш частиш Укра!ни, менше - в степовш та люостеповш зонах. Вщносно швдня Укра!ни данш щодо штенсивносп швазп мало чисельш1 суперечш [6].
Враховуючи вищевикладене метою наших дослщжень було вивчити яюсть та безпечнють м'яса 1 субпродуклв отриманих вщ забою велико! рогато! худоби уражено! фасцюльозом I дикроцелюзом.
Матер1ал 1 методи. Об'ектом дослщжень були туш! велико! рогато! худоби, яю надходили в реал!защю з присадибних та фермерських господарств та теля забою тварин в умовах м'ясопереробного господарства. Досл1дження проводили використовуючи класичш 1 сучасш методи дослщжень, яю увшшли до чинних Держстандарт1в. Ветеринарно-саштарну експертизу туш проводили вщповщно з вимогами чинних «Правил ветеринарно-саштарного огляду тварин 1 ветеринарно-саштарно! експертизи м'яса та м'ясних продукпв» [7].
Бактерюлопчш досл1дження м'яса проводили на загальне обшменшня (МАФАнМ), наявшеть бактерш групи кишково! палички (БГКП) 1 сальмонел, вщповщно «Обов'язкового мшмального переб1гу дослщження сировини, продукцп тваринного та рослинного походження та ш.».
Токсичшсть м'яса визначали мшробюлопчним методом з використанням шфузорп Со1роёа steinii [9].
Результаты дослщжень. Згщно чинного ветеринарно-саштарного контролю туш свшських тварин, змши паразитарного походження, яю не вщносяться до трихшельозу, цистицеркозу та ехшококозу, вщносять до групи шших швазшних хвороб.
Встановлено, що на швдш Укра!ни юльюсть яловичих туш, що реал1зуються з шшими швазшними захворюваннями не перевищуе 2,2 % з коливаннями, залежно вщ року вщ 1,0 до 4,6 %, серед яких 90 % (тобто 2,0 %) становлять ураження фасцюльозом \ дшроцелюзом - 1,6 % \ 0,4 %, вщповщно. Також встановлено, що у 1,2 % туш спостер1гаеться змшане ураження туш фасцюльозом 1 дикроцелюзом.
Пюлязабшним дослщженням встановлено, що туш!, отримаш вщ забою уражених тварин, за органолептичними показниками не вщр!зняються вщ туш здорових тварин. Натомють, у печшщ були виявлеш патологоанатом!чш змши характерш для кожного з цих захворювань.
При фасцюльоз! спостер1галось закупорювання жовчних ход1в з запаленням слизово! оболонки 1 наповнення !х значною масою фасцюл 1 кров'янисто-коричневим слизом. При сильному ураженш спостер1галось затвердшня печшки, що обумовлювалось специф1чним хрустом при розр1з1, та збщьшенням л1мфатичних вузл1в, яю на розр1з1 були соковит! коричневого, а шод1 1 чорного кольору.
Ураження печшки при дикроцелюз! були менше вираженш ¿, в основному, залежали вщ штенсивносп швази. При незначному уражеш спостер1галось тшьки потовщення жовчних протоюв. При середнш штенсивносп - на д1афрагмальнш 1 вюцеральнш поверхнях печшки виявляли др1бний сггчастий малюнок, розширення жовчних протоюв, печшка була збщьшена, поверхня !! мала горбисту структуру з окремими осередками у вигляд! обмежених бщих плям. При сильнш штенсивносп ураження спостер1гали запалення жовчних проток 1 заповнення ¿з паразитами.
Проведен! досл!дження не викликають сумшву в об'ективност! ветеринарно-сан!тарно! оцшки печ!нки при фасц!ольоз! ! дикроцелюз! в!дпов!дно вимог чинних правил. Але виникае питания щодо об'ективност! оцшки печшки зачищено! вщ видимих патологоанатом!чних зм!н, яка реал!зуеться без обмежень.
223
Проведеними пстолопчними дослщженнями неуражених частин зачищено! печшки в нш виявлено змши характерш для гепатиту та цирозу.
Бактерюлопчними дослщженнями м'язово! тканини i печшки встановлено, що контамшащях !х мшрофлорою при фасцюльоз! та дикроцелюз! залежить вщ штенсивносп швазп (табл. 1).
3 даних таблиц! 1 видно, що обшменшня м'яса i печ!нки, отриманих вщ уражених фасц!ольозом i дикроцел!озом тварин, зб!льшувались залежно в!д штенсивносп iHBa3i! з 27,7 до 77,7 %. За високш ступен! швазп БГКП вид!лялись з 11,1-44,4 % зразюв м'яса i 16,6-55,5 % зразюв печ!нки при фасцюльоз! та 5,5 i 22,8 % при дикроцелюз!, в!дпов!дно.
При високш штенсивносп iHBa3i! м'яса i печ!нки видшяли, стаф!лококи з 16,6 i 22,2% зразюв та сальмонели з 11,1 % i 16,6 % зразюв в!дпов!дно за фасц!ольозу та з 11,1 i 16,6 % зразюв i 16,6% зразк!в в!дпов!дно за дкроцелюзу.
Вид!лен! БГКП були вщнесеш до серовар!ант!в 026, 0101 i 0111, сальмонели - до S. paratyphi, S. enteritidis, S. typhimurium. BciM видшеним серовар!антам були притаманш патогенн! властивост! i висока термостшкють. 3 вид!лених стаф!локок!в понад половина (54,6 %) були вщнесеш до S. aureus.
Таблиця 1
Бактер1альна обаменшня м'яса i печ1нки за ураженш туш
_фасц1ольозом i дикроцел1озом (n-18)_
1нтенсивн1сть iHBa3ii Об'ект Обаменшня
Д0сл1д- МАФАнМ БГКП стафшококи сальмонели
ження к-ть % к-ть % к-ть % к-ть %
Фасц1ольоз
Неуражеш м'ясо иеч1нка 5 6 27,7 33,3 1 2 5,5 11,1 - - - -
Низька м'ясо 6 33,3 2 11,11 - - - -
иеч1нка 8 44,4 3 6,6 - - - -
Середня м'ясо 8 44,4 4 22,5 1 5,5 - -
печшка 10 55,5 5 27,5 2 11,1 - -
Висока м'ясо 12 66,6 8 44,4 3 16,6 2 11,1
печшка 14 77,7 10 55,5 4 22,2 3 16,6
Дикроцел1оз
Низька м'ясо 4 22,5 1 5,5 - - - -
печшка 5 27,7 2 11,1 - - - -
Середня м'ясо печшка 6 7 33,3 38,8 2 2 11,1 11,1 1 2 5,5 11,1 - -
Висока м'ясо 10 55,5 4 22,2 2 11,1 3 16,6
печшка 13 72,2 6 33,3 3 16,6 3 16,6
Результати дослщження св!дчать, що м'ясо ! печшка отриман! в!д забою велико! рогато! худоби хворо! на фасц1ольоз I дикроцел1оз, особливо за штенсивно! ¿нваз!!, можуть являти ризик для здоров'я споживача.
Для п1дтвердження отриманих результата нами були проведенш дослщження з вивчення впливу фасц1ольозно! та дикроцелюзно! ¿нваз!! на токсичн1сть м'яса (табл. 2).
3 результата дослщжень наведених у таблиц! 2 видно, що низька !нтенсивн!сть фасц!ольозно!! дикроцел!озно! ¿нваз!! не впливае на яюсть м'яса, при середн!й штенсивносп - токсичност! м'язово! тканини спостер^аеться у 22,2 % туш уражених фасцюльозом ! 11,0 % дикроцелюзом, при сильн1й - зб1льшуеться до 44,4 ! 33,3 % вщповщно.
224
Отриманш результаты дослщжень необхщно враховувати при проведенш ветеринарно-саштарно! оцшки туш отриманих вщ забою велико! рогато! худоби уражено! фасц!ольозом! дикроцел!озом.
Таблиця 2
Токсичш властивосл м'яса отриманого вщ забою великоТ рогатоТ худоби _ уражено'1 фасцюльозом 1 дикроцелюзом (п-18)_
Стушнь ураження Токсичшсть
загальна сильна пом!рна слабка
к-ть % к-ть % к-ть % к-ть %
неуражене 1 5,5 - - - - 1 5,5
Фасцюльоз
середня сильна 1 4 8 5,5 22,2 44,4 - - 1 3 5,5 16,6 1 3 5 5,5 16,6 27,7
Дикроцелюз
низька - - - - - - - -
середня сильна 2 6 11,0 33,3 - - 1 2 5,5 11,0 1 4 5,8 22,2
Висновки. На п!вдн! Укра!ни к!льк!сть яловичих туш уражених фасц!ольозом ! дикроцелюзом, як! надходять в реал!зац!ю не перевищуе 2,0 % в т.ч. фасцюльозом 1,6 %, дикроцелюзом 0,4 % ! при змшаному уражеш 1,2 %.
Туш1, отриман! вщ уражених тварин, за органолептичними показниками, практично, не вщр!зняються вщ аналопчних туш, отриманих вщ здорових тварин. Патологоанатом1чш змши спостер1гаються лише в печшщ.
Зачищена частина печшки не вщр1зняеться за органолептичними показниками вщ печшки отримано! в1д здорових тварин, але г1столог1чними досл1дженнями не уражено! частини печ1нки виявлен! зм1ни характерш для гепатиту та цирозу.
Захворювання велико! рогато! худоби фасц1ольозом ! дикроцел1озом сприяе контам!нац1! м'язово! тканини ! печ1нки МАФАнМ, БГКП, стафщококами ! сальмонелами, пропорц1йно ¿нтенсивност! швазп тварин.
Захворювання велико! рогато! худоби фасцюльозом ! дикроцел1озом впливае на безпечнють м'яса отриманого при забо! тварин. М'язов!й тканин! притаманна токсичнють, як виявляеться у 9,5-44,4 % дослщжених туш, залежно в1д штенсивносп ¿нваз!!.
Перспективи подальших досл1джень. Подальш! досл1дження спрямован! на вивчення саштарно! якост! продукт1в забою ¿нвазованих тварин, що надходить на реал!зац1ю на ринки швдня Укра!ни, сприятиме профщактищ харчових захворювань споживача.
Л1тература
1. Про яюсть та безпеку харчових продуклв ! продовольчо! сировини / Закон Украши. Ки!в 2005 р.
2. Про ветеринарну медицину / Закон Украши. Ки!в 2001 р.
3. Томша М. В. Качество и биологическая ценность мяса крупного рогатого скота при некоторых инвазионных заболеваниях / М. В. Томша // Пути повышения качества продуктов животноводства и их ветеринарно-санитарная оценка. Киев, 1984 с. 66-67.
4. Томша М. В. Влияние гельминтозов на биологическую ценность печени и мяса крупного рогатого скота / М. В. Томша, Т. И. Помирко, Д. К. Ерхан // Известие Академии наук Молдавской ССР (серия биологических и химических наук). Кишинев. «Штиннце», 1993, № 3. - С. 69-71.
225
5. Ковбасенко В. М. Влияние некоторых инвазионных заболеваний на общий химический состав и биологическую ценность мяса и печени крупного рогатого скота / В. М. Ковбасенко, В. М. Томша, Д. К. Ерхан // Известие Академии наук Молдавской ССР. Кишинев, «Штиннце», 1991, №4. - С. 82-86.
6. Дахно И. С. Ешзоотолог1я, патогенез, епютропна та ¿мунокорегуюча терашя при фасцюльоз1 i дикроцелюз1 жуйних тварин / I. С. Дахно // Автореф. дис. наздоб. д. в. наук: спец. 16.00.18 «Ветеринарна паразитолопя: Харюв, 2001-360 с.
7. Правила передзабшного ветеринарного огляду тварин i ветеринарно-саштарно! експертизи м'яса та м'ясних продукпв. Khïb. 2002. - 61 с.
8. Обов'язюв мш1мальний перелш досл1джень сировини, продукцп тваринного та рослинного походження, комб1кормово1 сировини, комб1корм1в, впамшних препарапв та îh., яю слщ проводит в державних лаборатор1ях ветеринарно! медицини, за результатами яко! видаеться ветеринарне св1доцтво (Ф -2). Khïb 2004.
9. Методика по застосуванню культури Colpoda steinii cyxoï для токсиколопчних досл1джень токсиколог1чност1 м'яса i м'ясних продукпв в1д тварин i птищ. Khïb. 2002. - 24 с.
Стаття надшшла до редакци 7.04.2015
УДК 504.864.3 (477.82)
Бубис о. е. ©
E-mail: bubys_o@mail.ru
Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет гмет 1вана Франка
ВОДЯН1 РОСЛИНИ ТА ÏX ЕКОЛОГ1ЧНА РОЛЬ
В оглядов1й cmammi проанал1зовано еколог1чм особливост1 водяных рослын, гхне розпоесюдження, еколог1чну роль у водных екосыстемах та практычне выкорыстання. Показано, що таксоном1чныы склад водяных рослын представленыы водоростямы, покрытонааннымы та окремымы представныкамы выщых споровых рослын. Вказано на роль водяных рослын як первынных продуцент1в оргамчных речовын та выробныюв кысню у водных екосыстемах. В!дм!чеш фыътращйна, поглыналъна, накопычувальна та детоксыкацШна функцИ' цых рослын у компонентах ziдросферы, гхня роль у харчуванм водяных тварын. Значна увага прыдыена анал1зу можлывост1 выкорыстання водяных рослын nid час еколог1чного мошторынгу стану водоым i eodomoKie, зокрема, методом ф1то1ндыкацИ'. Проанал1зовано практычне значения водяных рослын у процесах очыщення ст1чных вод та б1оремед1ацИ' водных oô'eKmie, забрудненых полютантамы антропогенного походження.
Ключов1 слова: водят рослыны, водт екосыстемы, екологгчныы мотторынг, ф1то1ндыкац1я, б1оремед1ац1я.
УДК 504.864.3 (477.82)
Бубис О. Е.
Львовскыы нацыональныыуныверсытет ымены Ивана Франко ВОДНЫЕ РАСТЕНИЯ И ИХ ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ РОЛЬ
В обзорной статье проанализированы экологические особенности водных растений, их распространение, экологическая роль в водных экосистемах и практическое использование. Показано, что таксономический состав водных растений представлен водорослями, покрытосеменными и отдельными представителями высших споровых растений. Указано на роль водных растений как первичных продуцентов органических веществ и производителей кислорода в
©Бубис О. е., 2015
226
