CC BY
575
УДК 330.322.1
ВЕНЧУРНЕ 1НВЕСТУВАННЯ: ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ В УКРАШ1 I
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д
Зтченко О.А., д.е.н., професор, Чайка О.В., студент (ДВНЗ «КНУ»)
У cmammi npoaHcmi3oeaui визначення венчурного твестування та класифжащя компанй, що потребують твестування. Сформульовано алгоритм венчурного iнвестувaння. Розглянуто свтовий досвiд i проблеми розвитку венчурного бiзнесу в Укртт.
KnwHoei слова.: венчурне твестування шновацшна дiяльнiсть, ризиковий каптал, венчурування
Постановка проблеми. В умовах розвитку ринково! економши Укра!'на, як i безлч шших кра!'н, сто!ть перед проблемою формування нового шформацшного простору. Простору - заснованого на знаннях. На сьогодення госгро посгала проблема фшансування наукових дослвджень, прикладних розробок i шновацшно! дiяльносгi. Одним i3 найбшьш важливих механiзмiв, що забезпечуе шновацшт процеси ресурсами для !х розвитку, слугуе венчурне iнвестування. Як шюструе досввд найбiльш успiшних у !нновацшнш сферi кра!'н, венчурне тдприемництво е важливою формою фiнансування iнновацiйних проекпв, що не лише стимулюе шновацшт процеси на окремо взятому щдприемсга, а й позитивно впливае на ринок iнновацiй загалом: пiдвищуе рiвень конкуренцп, стимулюе до зростання рiвень професiоналiзму персоналу та пiдвищення наукового та виробничо-технiчного рiвня.
Венчурт компат! максимально сприйнятливi до чужих уткальних !дей, когрi мають ввдчутний ринковий потенц1ал. Тому проблема розвитку венчурно! щдустрп набула неабиякого значения в шноващйнш сферi.
AHmi3 остантх до^джень та публкацш. Питаиия венчурного ^естувапня та його особливостей в Укра!'т у рiзних аспектах дослвджували так! економiсти, як О.В. Бабшська[2], П.В. Ковалишин[7], 1.С. Кузнецова[8], С.З. Мошенський [9],О.М. Петрук [9] тощо. Однак, питання систематизацп щдходав науковщв до визначення процедури та етатв проведення венчурного iнвестуваииям з урахуванням сучасних вимог вггчизняно! економiки потребують свого подальшого дослвдження.
Постановка завдання. Тому метою статт е узагальнення щдходав до визначення рол! венчурного фшансування, систематизащя та характеристика етатв здшснення венчурних швестицш, а також виявлення проблем !х розвитку в Укра!т.
Виклад основного матералу досл^ження. Назва «венчурний» походить в!д англшсько! «venture» - «ризикове щдприемство». Як правило, ризикове (венчурне) iнвестуваиия здшснюеться в мал! i середт приватт або приватизоват
щдприемства без надання !м будь-якого залогу чи окладу, що вщизняе його в!д банювського кредитування [3, с.202].
1.С. Кузнецова визначае, що специф!чними рисами венчурних швестицш е ввдсуттсть вимог до рецитента капталу щодо надання гарантш повернення швестицш; виключно ретельний в!дб!р об'екгу iнвестуваиия з сотень претендента; суттева роль особистого чинника при ввдбор! проекту; ввдсуттсть притягань швестор!в щодо отримання контролю над компатею; надаиия спектру додаткових послуг задля зростання ринково! вартосп компани; ор!ентащя на дохвд в!д швестицш у довгостроковш перспектив! у вигляд1 приросту ринково! вартосп пакету акц1й [8, с.195].
1нвестиц1! надходять або в акцюнерний каптал (equity investment) приватних або публчних акц1онерних товариств в обмш на частку або пакет акцш, чи надаються у форм! швестицшного кредиту (debt financing) на термш, як правило, в!д 3 до 7 роюв.
Венчурний швестор не мае нам!ру придбати контрольний пакет акцш компат! (насамперед, при первюному швестувант). I саме в цьому полягае його головна вщмштсть в!д «стратепчного швестора» або «партнера». Мета венчурного кашгалюта полягае в шшому. Купуючи пакет акц1й або частку меншу за контрольний пакет, швестор сподаваеться, що компатя буде використовувати його грош!, як фшансовий важ1ль (financial leverage) для забезпечення бшьш швидкого зростаиия i розвитку свого б!знесу. Hi швестор, m його представники не беруть на себе жодного !ншого ризику, окр!м фшансового [7, с.211].
Розглянемо детальтше етапи здiйснения венчурного iнвестуваиия з метою формулювання вщповвдного алгоритму його проведення.
В першу чергу при цьому здшснюеться процес формування венчурного фонду, який мае назву «зб!р кошпв» (fund rising). Спещал!зац1я на ринку капталу потребуе появи професюнал!в, що спещал!зуються на управлшт грошима, як! !м не належать (other people money). Для прийняття швесторами рiшения про швестицп в який-небудь венчурний фонд, вони хотши б отримати ввдповщь на питання: «Чому е сенс вкладати грош! саме в цей
© Зшченко О.А., Чайка О.В.
BiciiiiK' економ1ки транспорту i промисловост1 № 40, 2012
фонд?». Щоб забезпечити 'х вщповвдною шформащею, засновники фонд1в на початковому erani складають меморандум (placement memorandum), в якому детально описaнi мета i завдання фонду i спeцифiчнi умови його оргатзацп [6, с. 117]. На цьому eraпi нaйвaжливiшим завданням е визначення вщповвдних джерел фшансування. Трaдицiйними джерелами формування iнвeсrицiйниx фонда на Заход1 - кошти приватних iнвeсrорiв (business angels), iнвeстицiйнi шститути (corporate investors), пeнсiйнi фонди (pension funds), сrрaxовi компанй' (insurance companies), рiзнi урядовi агентства i м1жнародт оргaнiзaцü' [9, с.201].
Пюля повного закриття, тобто завершення збору кошлв (fund closing) венчурного фонду, власне, i починаеться сам процес «венчурування» (venturing) - наступного етапу венчурного ^естування, а саме -практична робота з пошуку, знаходження, вибору, ощнки i входження в компaнiю, що iнвeстуеrься. Вeнчурнi iнвeстори по визначенню - люди, готовi йти на ризик. Вeнчурнi кaпiтaлiсти швидше сввдомо готовi приймати ризик, але аж няк не шукати його. Здшснюеться оцiнкa спiввiдношeння ризику i винагороди [3, с.204].
Deal-flow. Пошук i вiдбiр компaнiй (search, screening i deal-flow) - важлива складова процесу iнвeстувaння. Повсякденна робота сучасного венчурного iнвeсторa по знаходженню «сплячих красунь» мало чим вiдрiзняеrься вiд тте', яку проробляли в свiй час пiонeри ще' шдустри.
Наступний етап венчурного швестування (Due Diligence) детально охарактеризовано в робой [4], в якiй визначаеться, що пiсля того, як компатя потрапляе в поле зору венчурного катталюта, починаеться довгий i непростий процес взаемного пiзнaння, який носить назву «ретельне спостереження» або «вивчення» (due diligence). Ця стaдiя - найтривалша в венчурному iнвeстувaннi, триваюча часом до твтора року, завершуеться ухваленням остаточного рiшeння про виробнищво швестицш або вiдмову вiд них. Розгляду пiддaються всi аспекти стану компанй' та бiзнeсу[4, с. 160].
Компанй', що претендують на отримання швестицш шляхом венчурного ^естування клaсифiкуються автором роботи [4] наступним чином:
-Seed - («компашя для поаву») - це тшьки проект чи бiзнeс-iдeя, яку необхщно профiнaнсувaти для проведення додаткових дослiджeнь або створення тлотних зрaзкiв продукцй' перед виходом на ринок;
-Start up - («тшьки виникла компаЩя») -нещодавно утворена компашя, що не мае тривало' ринково' iсторü' (фiнaнсувaння для таких компанш нeобxiдно для проведення науково-дослвдних робiт i початку продaжiв);
-Early stage (початкова стада) - компанй', що мають готову продукцiю i знаходяться на сaмiй почaтковiй стада И комерцшно' рeaлiзaцü' (вони
можуть не мати прибутку, i, KpiM того, можуть вимагати додаткового фшансування для завершення науково-дослвдних pобiт);
-Expansion (розширення) - компанй', яким потpiбнi додатковi вкладення для фiнансування своа дiяльностi (iнвестицiï можуть бути використат ними для розширення обсяпв виробництва i збуту, проведення додаткових маркетингових дослiджень, збiльшення основних фондiв чи робочого капталу) [4, с.162].
Коли пвдготовча робота завершена i пвдприемець 3i своею компанieю отримують швестицп, настае нова стадiя венчурного швестування, що носить назву «hands-on management» або «hands-on support». Перевести цей ви^в можна як «управляти (або допомагати), тримаючи руку на пульа». Представник венчурного фонду, як правило - ^естицшний менеджер, входить до складу ради дирекк^в компанiï в якосп невиконавчого директора. Вiн присутнш на регулярних засiданнях ради та бере участь у розробц стратепчних piшень [11, с.342]. У ввдповвдносп зi сформованою практикою i в залежносп вiд iнвестицiйноï стpатегiï венчурт компанiï (фонди) оpiентуються на здшснення «виходу» з портфельних компанiй протягом 3-7 pокiв з моменту першо1' iнвестицiï. Досвiд венчурно1' фipми у здшснент виходiв iнвестицiй зумовлюе устх як для не1' само1', так i для власниюв компанй' (швестс^в).
Отже, наведена характеристика етапiв венчурного швестування може слугувати базою для прийняття пiдпpиемствами упpавлiнських piшень щодо формування алгоритму цього процесу в впчизняних умовах. Венчурне фiнансування стае в нашш кpаïнi все бiльш доступним, а число пpоектiв, що отримали фiнансування, обчислюеться не однiею сотнею. На ринок вийшло багато компанш, як своею появою повиннi бути вдячт саме такому явищу, як венчурне фшансування. Зараз можна смшиво стверджувати, що робота з венчурними iнвестоpами перестала бути чимось абстрактним i перетворилася на нормальний етап розвитку кожноï iнновацiйноï компанй. Кpiм приватних швестс^в, помiтно активiзувалися i державт структури, якi почали вiдiгpавати досить значну роль у фiнансуваннi piзних пpоектiв. Але робота з швесторами була, е i завжди буде дуже складним процесом, який вимагае певного багажу знань щодо сформованих пiдходiв, умшня вигiдно представити свiй проект, а також готовнiсть працювати з повною самоввддачею[2, с.129].
Перший венчурний фонд, заснований Артуром Роком в 1961 р., був pозмipом 5 млн.дол. США, з яких швестовано було всього 3 млн.дол. Але результати роботи фонду виявилися приголомшливими: витративши всього 3 млн. дол, А. Рок через нетривалий час повернув швесторам майже 90. Пюля цього у нього були проекти, що призвели до появи таких ввдомих сьогоднi iмен, як «Intel» i «Apple Computer». Пеpшi кроки у розвитку венчурного
Вкник економжи транспорту i промисловост1 № 40, 2012
6i3Hecy в £вроп зробила Великобританiя. Якщо в 1979 р. загальний обсяг венчурних iнвестицiй у ц1й крш'и становив всього 20 млн. фунпв, то в 1987 р. вш уже перевищував 6 млрд фунпв[3, с.205].
Венчурне фiнaнсyвaння в США спрямовуеться в основному в сферу бютехнологш (17,5 % ввд зaльноï суми коппв, що витрачаються на ризимга проекти), програмного забезпечення (14,4 %), розробки медичного обладнання (11 %). Характерною рисою фyнкцiонyвaння системи венчурного швестування е висока концентpaцiя венчурного капталу в певних регионах краши, що е лидерами за iнгенсивнiстю iнновaцiйного процесу. Так, наприклад, у США вш зосереджений переважно в: Силшэновш долинi (штат Кaлiфоpнiя, близько 33 % ввд нац1онального венчурного капталу), Нова Антя (близько 14 %), ПШвденний схвд (Алабама, Флорида, Джордж1я i т.д.,близько 12,5 %), Сеpеднiй Захвд (Iллiнойс, Мiссypi i т.д., близько 9 %) тощо. У Канада венчурний каптал також розосереджений неpiвномipно, лвдирують пpовiнцiï Онтарю (понад 45 % ризикових швестицш) i Квебек (понад 25 % венчурного капталу). Деяю провшцп (Британська Колyмбiя, Степовi пpовiнцiï) стpiмко нарощують обсяги венчурних iнвестицiй, що пов'язано iз зростанням iнновaцiйноï активностт Венчурний бiзнес вiдiгpaе велику роль в шновацшному розвитку економiки США[12].
За офщйними оц1нками Мiнекономiки, ринок венчурного капталу в Укрш'п сьогодн становить приблизно 400 млн дол. (потенщйний обсяг сягае 800 млрд дол.) i нараховуе бшьпе нж 50 формально зареестрованих компaнiй, хоча реально працюють не бiльпе десяти. Серед них: Western NIS Enterprise Fund (каптал 150 млн дол., видалений урядом США для ^естицш у харчову промисловють, сiльське господарство, виробництво бyдмaтеpiaлiв, фiнaнсовий сектор Укpaïни), SigmaBlazer (кaпiтaл 100 млн дол.), фонд прямих iнвестицiй "Укрш'на" (22,5 млн дол.)[1, с.56].
Нaйпопyляpнiпим способом швестування в Укрш'п впродовж остaннiх роюв залипаеться iнвестyвaння у венчypнi пажга iнвестицiйнi фонди, оск1льки вони становлять нaйбiльпi частку в зaгaльнiй стругауи iнститyтiв спiльного iнвестyвaння (1С1) (понад 70 %) [10].
Як впчизняними, так i заруб1жними вченими видаляеться ряд чинник1в, як1 негативно впливають на розвиток венчурного iнвестyвaння в тш чи iнпiй кpaïнi.
Розвитку венчурного бiзнесy в Укpaïнi перепкоджае ряд чинник1в, серед яких можна виокремити нaстyпнi: неpозвиненiсть iнвестицiйного ринку, зокрема мехaнiзмy його прямого фшансування; нестача фшансових pесypсiв; низький piвень зaконодaвчоï бази щодо регулювання венчурного бiзнесy; велика к1льк1сть технологiй подвшного призначення, комеpцiaлiзaцiя яких мае своï тpyднощi тощо [5, с.219].
Виршення та подолання зазначених проблем сприятиме швидкому розвитку венчурного бiзнесу в Укрш'п, який буде мати значний вплив на поширення iнновацiй та новггих технологий.
В свiтовiй практиц основними факторами, що сприяють розвитку венчурно! щдустрп е:
- наявпсть науково-освггаьо! бази - потужних дослвдницьких секторiв, наукових шк1л, як1 безпосередньо проводять дослвдження;
- зрiлiсть фшансового ринку - розвиненiсть фiнансових шститупв, наявнiсть фондового ринку;
- податична i макроекономiчна стабiльнiсть;
- стабшьний попит зi сторони держави i приватного сектору на науковi дослвдження i розробки;
- наявнiсть вшьних грошей в економiцi [3, с. 205].
За сучасних умов в Укра!п, коли ринок в науково-техпчнш сферi тшьки формуеться, держава повинна узяти на себе iнiцiативу створення мереж1 iнновацiйних фонд1в за участю власних кошт1в iз залученням на правах партнерiв або акцiонерiв широкого кола приватних швеск^в. Участь держави у створенп мереж1 iнновацiйних науково-техтчних фонд1в у якосп
сп1взасновника дозволить !й набувати i реалiзовувати особиси й майновi права на об'екти промислово! та штелектуально! власносп, виконувати делегованi !й функцп фiнансового забезпечення i комерщйно! реал1зацп нововведень. Реал1защя державою прав управл1ння та майнових прав на нематерiальнi активи через шновацшп фонди робить И суб'ектом ринково! економiки, який вкладае каптал у початковi стада нових напрямюв розвитку iнновацiйного процесу по мiрi !х екожмчно! реал1зацп i створюе умови для венчурних iнвестицiй в шновацшний процес. Це важливо, оскшьки пол1тика передбачення бюджетних видатк1в на шновацшну дiяльнiсть коштами позабюджетних шноващйних фондiв, як1 дають на принципах венчурного фшансування, для розвитку науково-технчного потенщалу краши необхвдна i виправдана.
Висновки i перспективи подальших розвiдок. Таким чином, до основних проблем розвитку венчурного швестування в Укра!ш належать: ввдсутпсть розвинуто! iнфраструктури та нестабшьне зовнiшне середовище, що пдвищуе ризики вкладення кошпв, а також слабкий зв'язок науки i виробництва в край. Дослвдивши заруб1жний досввд щодо розвитку венчурного швестування, можемо встановити шляхи покращення i активiзацil венчурно! даяльносп в Украíнi. Це насамперед, створення належних умов для даяльносп швестицшних фонд1в; формування i ефективний розвиток системи iнформацiйного забезпечення шновацшно! даяльносп пдприемств; розробка i впровадження системи пдготовки та переп1дготовки спещалюпв для роботи в сферi шновацшно! даяльносп; розробка та реал1защя заходiв щодо ефективного розвитку iнновацiйних шститупв, таких як технопарки, шновацшп агентства i центри,
Вкник економiки транспорту i промисловост № 40, 2012
шновацшт шкубатори, акгив!заци взаемодо науки i виробництва, щдвищення якосп розробки швестицшних та шновацшних проекпв, залучення в регюн швестицш завдяки створенню ринку проекпв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Архиереев C.I. 1нновацшний потенциал Укра!ни: прогиозно-аналiтичнi ощнки /С.1. Архиереев, Т.В. Тарасенко. - Х. : Вид-во "Золот стор!нки", 2008. -112 с.
2. Бабшська О.В. Венчурний б!знес в Украш /О.В. Бабшська // Науковий вюник Чертвецького торпвельно-екожмчного шституту КНТЕУ. - Чертвщ, 2006. - Вип. IV. Економ!чн! науки. - 475 с. - С. 129-139.
3. Гринкевич С.С. Стратепя розвитку венчурного фшансування в систем! оцшки вартосп б!знесу /С.С. Гринкевич // В!сник Донецького утверситету. Сер!я В:Економжа i право. - 2008. - Вип. 1. - С. 202-206.
4. Грозний 1.С. Стратепя виводу венчурного капталу з шновацшного проекту / 1.С. Грозний // В!сник Льв!всько! комерщйно! академи. Сер!я екожмчна. -Льв!в: Видавництво Льв!всько! комерщйно! академи, 2005. -Випуск 18. Частина 1. - С. 160-165.
5. Зянько В.В. 1нноващйне тдприемницгво: сутшсть, мехашзм i форми розвитку : монограф1я. -Вшниця : УН1ВЕРСУМ-В!нниця, 2008. - 397с.
6. Калшеску Т.В. Управлшня венчурним швестуванням тдприемств : монограф1я /Т.В. Калшеску, О.М. Антшов. - Луганськ : Вид-во СНУ ш. В. Даля, 2009. - 276 с.
7. Ковалишин П.В. Формування та розвиток ринку венчурного швестування Укра!ни : монограф!я / П.В. Ковалишин. - Микола!в : Вид-во МДАУ, 2008. -302 с.
8. Кузнецова 1.С. 1нститущональна теор!я як методолопчна основа дослдження нових господарських практик (на приклад! венчурно! дальностТ) / 1.С. Кузнецова // Науков! пращ ДонНТУ. Сер1я: екожмчна. - 2006. - Вип. 103-4. -С. 195-200.
9. Петрук О.М. Теор1я та практика венчурного фшансування [текст]: Монограф1я / О.М. Петрук, С.З. Мошенський. - Житомир,: ЖДТУ, ПП "Рута", 2008. -248 с.
10. Про ш-ти сильного швестування (пайов! та корпоративт !нвестищйт фонди): Закон Укра!ни ввд 15 бер. 2001 р., № 2299-П1 // Вщомост! Верховно! Ради Укра!ни. - 2001. - № 21.
11. Федулова Л. 1нноващйний розвиток економжи: модель, система управлшня, державна полггика / за ред. Л.1. Федулово! - К.: Основа. - 2005. -559 с.
12. Small_Bussines Guid. The New Rules of AngelInvestingwww/nyti_mes.com / 2009.
Аннотация. В статье указано определение венчурного инвестирования и классификация компаний, нуждающихся в инвестировании. Рассмотрены проблемы развития венчурного бизнеса в Украине, а также приведен мировой опыт.
Ключевые слова: венчурное инвестирование, инновационная деятельность, рисковый капитал, венчурування. Summary. The article stated the definition and classification of venture capital companies that require investment. Problems of development of venture business in Ukraine, but also provides world experience. Keywords: venture capital investment, innovation, risk capital venchuruvannya.
Експерт редакцШног колегй к.е.н., доцент УкрДАЗТ Уткгна Ю.М.
УДК 330.322 (477)
ШВЕСТИЩЙНА ПРИВАБЛИШСТЬ ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРАШИ В
СТРАТЕГ1ЧНОМУ АСПЕКТ
Кобелев В.М., к.е.н., доцент, Захарченко Ю.В., студентка (НТУ«ХП1»)
У cmammi розглядаеться аналгз переробноi промисловостг з точки зору it iнеестицшноi привабливостг для тоземних iнвесmорiву сmрamегiчному аспекть
Ключовi слова переробна промисловкть, твестици, перспектива розвитку.
Постановка проблеми. Криза, що розгорталася у свт у 2008 - 2009 рр., продемонсгрувала значт дисбаланси розвитку свгго господарсько! системи та структурну ввдсталють укра!'нсько! економши, l! неготовнють до р!зких коливань шпигу та загострення конкуренци на сировинних ринках. Укра!'на ввдчула негативт наслвдки свггово! фiнаисово-економiчно! кризи з
квггня 2008 р. через р!зке скорочення зовтшнього попигу. У 2009 р. найскладтших випробувань зазнав промисловий комплекс Укра!'ни, у результат! чого глибина иадiния обсягу промислового виробництва досягла 21,9 % (фвень промислового виробництва повернувся на позначку 2003 - 2004 рр.). Можна констатувати факт, що вггчизнят щдприемства промисловосп знаходяться у складному фшансово-
© Кобелев В.М., Захарченко Ю.В.
BiciiiiK' економжи транспорту i промисловост1 № 40, 2012
