CC BY
33
ВДОСКОНАЛЕННЯ ПЛАНУВАННЯ В С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ШДПРИеМСТВАХ ЗА РАХУНОК ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦ1ОНУВАННЯ КОНСУЛЬТАТИВНИХ ЦЕНТР1В
Железний М. Ф.
Украг'на, Умань, Уманський нащональний университет сад1вництва, астрант
ARTICLE INFO_
Received 5 December 2016 Accepted 13 December 2016 Published 30 December 2016
KEYWORDS
agricultural planning, consulting service, improvement planning
© 2016 The Author.
Постановка проблеми. Сшьськогосподарський 6i3Hec у новш укра!нськш економщ, дуже B^pi3HHCTbCH вщ 6i3Hecy у CTapi часи, коли треба досягти вщповщного спiввiдношення мiж попитом i пропозищею на аграрну продyкцiю, забезпечити piBHOBa^ мiж фiнансовою та мaтеpiaльною сторонами виробництва. Центральною ланкою будь-яко! системи управлшня пiдпpиемствaми та !х шдроздшами мае стати планування виробничо-господарсько! дiяльностi агроформувань. Негaтивнi результати господарювання в агропромисловому комплексi Укра!ни значною мipою обyмовленi екстенсивними тенденцiями в сшьському господapствi i його низьким науково-техшчним piвнем.[3]. На сьогоднi продовжуе зростати розрив мiж наукою й виробництвом, сшьське господарство залишають висококвaлiфiковaнi фaхiвцi i, як нaслiдок, спостеpiгaеться низька ефектившсть та конкypентоспpоможнiсть виробництва. Не використовуеться в достатнш мipi потенщал наукових i освiтнiх установ, оргашв yпpaвлiння агропромислового комплексу всiх piвнiв, агропромислових aсоцiaцiй i союзiв. У сформованих умовах, на погляд автора, розвиток шформацшно-комушкацшно! системи е одним з найбшьш важливих пpiоpитетiв аграрно! полiтики.
Аналiз останшх дослiджень та публжацш. Проблеми розвитку шформацшно-консультацшних послуг в piзних аспектах дослщжувало багато вчених-економiстiв, серед яких: В.М. Баутш, А.М. Гaтayлiн, Д. Буфорд, Р.Евенсон та iншi.
Методика дослщжень. В стaттi використано економiко - статистичш методи дослiдження, зокрема поpiвняльний та гpaфiчний.
Метою дано! статп е aнaлiз сучасного стану планування в аграрних формуваннях, а також полшшення його стану за рахунок впровадження закордонного досвiдy, покращення урядово! дiяльностi та створення консультативних цен^в.
Господарськими об'ектами дослiдження виступають сшьськогосподарсью пiдпpиемствa Черкасько! облaстi.
Результати дослщження. Фyнкцiя планування е основою для прийняття ефективних yпpaвлiнських piшень i являе собою yпpaвлiнськy дiяльнiсть, що передбачае вироблення цiлей i завдань управлшня виробництвом, а також визначення нaпpямiв pеaлiзaцi! плaнiв для досягнення поставлених цiлей.[2]. Зростае роль як перспективного планування в господарствах вшх титв, так i piчного, особливо внутршньогосподарського планування, враховуючи змiни кон'юнктури ринку. Та на жаль, це не вс усвщомлюють. Бiльшiсть сшьськогосподарських формувань, як це не дивно, замють того, щоб удосконалювати процес планування, майже повнiстю вiдмовились вщ складання плaнiв, що призводить до прийняття необгрунтованих господарських piшень, руйнування економiчних основ цивiлiзовaного ринку. Проведений
ABSTRACT_
The state planning in agricultural enterprises in Cherkasy region was analyzed in the article. The experience of Denmark of planning. An improved planning in agricultural enterprises through proceedings in consulting services. Five models of advisory services was considered and analyzed in the article . The advantages and disadvantages of each of the models.
ан^з здшснення плануваня в сшьськогосподарських пiдприeмствах Черкасько! облает представимо у виглядi виглядi дiаграми.
Рис. 1. Здтснення плануваня в сшьськогосподарських тдприемствах Черкаськог област1
Проводячи ан^з здшснення планування сшьськогосподарськими пiдприeмствами Черкасько! областi необхiдно вщм^ити, що майже половина, а саме 45%, шдприемств здiйснюють планування частково, покладаючи фунци планування на бухгалтерсью служби. Значна частина, а саме 35%, взагат не здiйснюють планування свое! дiяльностi. I лише 20% шдприемств, мають належним чином укомплектовав планово-економiчнi служби, та здiйстюють планування на належному рiвнi.
Можливiть покращення юнюючо! ситуаци щодо планування, на думку автора, можливо за рахунок впровадження закордонного досвщу щодо планування в аграрному сектора
Цiкавим, на думку автора, е досвщ невелико! в географiчному планi, але з сильно розвиненим сшьськогосподарським виробництвом, тако! европейсько! кра!ни, як Данiя. Сучасна Данiя (королiвство Данi!) - високорозвинена вдус^ально-аграрна кра!на, яка являе собою типовий приклад мало! держави, що сво!м усшхом завдячуе вмiлому використанню переваг мiжнародного розподiлу працi. Дашя вiдноситься до категорi! "показових" кра!н високого рiвня соцiального забезпечення. Вражаюча працелюбнiсть датчан зумовила створення ефективно! i високорозвинено! економiки настiльки непом^но i швидко, що кра!на вирвалась в число розвинених iндустрiальних кра!н. Найбiльш розповсюджений iмiдж кра!ни в свт, який пiдтримують i самi датчани - це сiльськогосподарська спецiалiзацiя. Датське сiльське господарство на протязi вiкiв вiдiграе ключову роль в нащональнш економiцi кра!ни, на його основi сформувалась структура промисловостi кра!ни. Це пiдтверджуеться обсягом i роллю сiльськогосподарського експорту стосовно датсько! економши. Кра!на е найбiльшим свiтовим експортером бекону (70% об'ему свiтового експорту), займае друге мюце по експортуванню м'ясних консервiв - 21%, четвертою - по вершковому маслу (12%), сиру (10%) i експорту риби (7%) [За даними шформацшних буклепв та перюдично! преси]. Основними ринками збуту е таю кра!ни як Англш, США, Швецiя, Гермашя, Францiя, а також останнiм часом почали усшшне освоення ринку азiатського регiону, зокрема Японiя та Китай. Один датський фермер в змозi прогодувати 115 споживачiв на рiвнi захщноевропейських стандартiв продуктами тваринного походження. Отже, Данiя може забезпечити продуктами харчування населення в 30 млн. чоловш, що в шiсть разiв перевищуе !! особисте населення, це при тому, що в сшьськогосподарському виробницта Данi! зайнято трохи бшьше двох вiдсоткiв працездатного населення кра!ни.
Значну роль у цих усшхах вiдiграе державне регулювання економiки кра!ни. Основним сучасним методом довгострокового державного регулювання економiчного росту в цшях бiльш оптимального використання трудових i матерiальних ресурсiв е структурна пол^ика i вiдносно молода регiональна полггика датського керiвництва. Поняття "структурне регулювання" характеризуемся як безпосереднiй вплив в виробничу сферу, коли державi необхщно пiдтримувати галузi з низькою нормою прибутку, розвиток яких пов'язаний з ризиком i великими капiталовкладеннями.[5] Таке направлення економiчно! полiтики часто приймае форму структурного i регiонального "планування", коли формуеться розвиток будь-яких галузей економши чи окремих економiчних регюшв.[4]
На думку автора, впровадження передового досвщу Дани в Укра!ш в першу чергу повинно полягати в створенш консультативних центрiв, за допомогою яких фермерам буде надаватись широке коло яюсних консультативних послуг i можливiсть одержання спецiально! сiльськогосподарсько! освгги. Професiйна консультацiйна служба е одним з головних факторiв, яка б сприяла високiй органiзованостi укра!нських фермерiв. Консультацiя покликана сприяти
Незд|йснюють планування
■ Частково зд|йснюють планування
полшшенню економiчного становища родини фермера, якост продукцп ферми, а також нацшювати увагу фермера на еколопчш й етичш аспекти його роботи.
На даному еташ одним з нaйвaжливiших i принципових питань е вибip моделi (або декiлькох моделей), що дозволяе забезпечити максимальний i швидкий ефект iз найменшими витратами. Нам необхщно враховувати досвiд роботи консyльтaцiйних служб в шших кра!нах, якi досягли високого piвня розвитку сiльського господарства. У св^овш пpaктицi iснyе цший ряд моделей оpгaнiзaцi! консyльтaцiйних служб для сшьських товapовиpобникiв. Кожна з них вимагае наявносп вiдповiдних умов для свого розвитку, пов'язаних з юторично сформованою ситуащею в кра!ш або pегiонi, економiчним становищем, державною аграрною пол^икою, тpaдицiями в гaлyзi тощо.
Анaлiз лiтеpaтypи дозволив видшити нaстyпнi моделi оpгaнiзaцi! консyльтaцiйних служб:
1. Служби, яю створюються як структуры пiдpоздiли галузевих оpгaнiв управлшня -мiнiстеpствa аграрно! полiтики, оргашв мiсцевого самоврядування.
2. Служби, яю ствоpенi на бaзi великих регюнальних або галузевих yнiвеpситетiв, сiльськогосподapських коледжiв i пpофiльних шкiл.
3. Фермерсью оpгaнiзaцi! або об'еднання по наданню консультацшних послуг.
4. Консyльтaцiйнi служби як шдроздши комеpцiйних фipм.
5. Приватш консyльтaцiйнi служби.
Кожна iз представлених моделей мае переваги та недолши. Розглянемо кожне iз цих формувань.
1. Служби, якi створюються як структуры пiдpоздiли галузевих оргашв yпpaвлiння -мiнiстеpствa аграрно! пол^ики, оpгaнiв мiсцевого самоврядування. Прикладом моделi оpгaнiзaцi!' тако! служби може служити державна консyльтaцiйнa служба при Мшютерста сiльського господарства у Нiмеччинi. У Мшстерста створено спецiaльний пiдpоздiл, який координуе роботу окружних консyльтaцiйних бюро з питань консультування, навчання й шдвищення квaлiфiкaцi!. У стpyктypi служби е 50 бюро консультування й навчання, яю входять до складу окружного yпpaвлiння сшьського господарства. Тут працюють деpжaвнi консультанти [6].
Основними перевагами тако! моделi е те, що дана служба здатна робити значний вплив на формування державно! пол^ики в аграрному та сощальному секторах економши, оскшьки спiвpобiтники служби одночасно е сшвроб^никами вiдповiдних оргашв управлшня галуззю. При фоpмyвaннi шформацшно-консультацшно! служби в органах yпpaвлiння використовуеться вже iснyючa й, як правило, досить потужна мaтеpiaльно-технiчнa база, а також квaлiфiковaнi й досвiдченi кадри державних адмшютративних установ. Це дозволяе створити службу й почати !! функцюнування в короткий теpмiн i з мiнiмaльними витратами.
Основними недолшами е те, що втручання служби в пол^ику може вступати в пpотиpiччя з одним з основних принцишв iнфоpмaцiйно-консyльтaцiйно! служби. Вiдповiдно до цього принципу, консультацшну службу не можна використовувати в пол^ичних цшях, оскiльки це неминуче приведе до шдриву !! авторитету у товаровиробниюв, оскiльки зaгaльнонaцiонaльнi полiтичнi цiлi не завжди збiгaються iз цiлями сшьських товаровиробниюв.
Фiнaнсyвaння служби здiйснюеться як державою, так i спецiaлiзовaними виробничими об'еднаннями в пpопоpцi! 1:1. Консультанти наймаються на конкурснш основi. В окремих окружних yпpaвлiння сiльського господарства е центри навчання (на бaзi сшьськогосподарських технiкyмiв). У таких округах консультанти поеднують функцп консультування й викладання в Центpi навчання.
2. Служби, яю ствоpенi на бaзi великих pегiонaльних або галузевих ушверситеив, сiльськогосподapських коледж1в i пpофiльних шкш. Така модель iнфоpмaцiйно-консультативно! служби формуеться, як правило, на бaзi великих pегiонaльних або аграрних ушверсите^в. Вперше така модель з'явилася в Англи, але свою назву одержала з американсько! практики - модель «land-grant ушверсите^в».
Перевагами моделi е:
- при формуванш iнфоpмaцiйно-консyльтaтивно! служби використовуеться потужна мaтеpiaльно-технiчнa й учбово-методична база ушверсите^в;
- досвiд i висока квaлiфiкaцiя професорсько-викладацького та наукового персоналу факульте^в, кафедр i лабораторш piзного пpофiлю гарантують високу яюсть консyльтaцiйних послуг товаровиробникам практично у вшх областях аграрно! науки й практики;
- широю зв'язки ушверсите^в з науковими, aдмiнiстpaтивними, комеpцiйними й шшими оpгaнiзaцiями, а також iз сiльськогосподapськими пiдпpиемствaми, !х авторитет у регюнах дозволяють yнiвеpситетaм значно впливати на формування аграрно! пол^ики;
- goBipa TOBapoBHpoÖHHKiB go KoHcynbTamiB, BHKnaganiB i ^axiB^B cny^6 e 3HanHo BH^oro, h™ go ypagoB^B, ^o cTBoproe bhmtkobo cnpHaTnHBi yMOBH gna e^eKTHBHo! peani3aujl areHTaMH cny^6H cboix ochobhhx ^yH^iö.
3HanHHx HegoniKiB y gaHol' Mogeni He BHaBneHo. OgHaK cnig 3a3HanHTH, ^o y Bcix KpalHax, ge 3acTocoByeTbca gaHa Mogenb, ^rnaHcyBaHHa 3giHcHroeTbca 3a paxyHoK 6rog^eTHHx KomTiB. npu BHpimeHHi nmaHb ^rnaHcyBaHHa KoHcynbTa^HHHx nocnyr 6araTo BneHHx noegHyroTb nornagH, ^o TaKi po6oTH noBHHHi BHKoHyBaTHCb 6e3onnarao. OgHaK npH ge^iuHTi gep^aBHoro 6rog^eTy MexaHi3M peani3a^l KoHcynbTyBaHHa e npo6neMaTHHHHM, ToMy oKpeMi cny^6H nepexogaTb Ha пpннцнпн caMo^iHaHcyBaHHa a6o nacTKoBoro BigmKogyBaHHa BHTpaT.
B iH^opMa^HHo-KoHcynbTaTHBmH cny^6i KoHcynbTaHTH пpaцroroтb Ha ocHoBi KompaKTiB 3 flenapTaMemoM cinbcbKoro rocnogapcTBa. B ymBepcureTax po3po6naroTbca KoHKpeTHi nporpaMH po3BHTKy KoHcynbTaTHBHoi cny^6H, aK peani3yroTbca Ha мicцeвoмy piBHi b oKpyrax. npo^ecopu ö BHKnagani yHiBepcHTeTiB BignoBigHo go ix iHgHBigyanbHHx KoHTpaKTiB Mo^yTb cyMi^aTH цro gianbHicTb 3 npoBegeHHaM HayKoBHx gocnig^eHb, BHKnagaHHaM, KoHcynbTa^HHoro gianbHicTro.
3. OepMepcbKi opram3a^l a6o o6'egHaHHa no HagaHHro KoHcynbTa^HHHx nocnyr. TaKa Mogenb Mae HacTynHi nepeBaru:
- cny^6a ^opMyeTbca h ynpaBnaeTbca 6e3nocepegHiMH KopHcryBanaMH, ^o rapaHTye 6inbmHH CTyniHb MoTHBaujl 3a6e3neneHHa bhcokoi aKocTi nocnyr, aK HagaroTbca;
- cniBpo6iTHHKH KoHcynbTaTHBHoi cny^6H 6inbme opiemyroTbca Ha icHyronux npo6neMax ToBapoBHpo6HHKiB;
- o6'egHaHHa h opram3a^l ToBapoBHpo6HHKiB HagaroTb rapHi Mo^nHBocT gna BHKopucTaHHa iHgHBigyanbHHx i rpynoBHx MeTogiB po6oTH;
- cny^6a nponoHye KoHcynbTa^l npaKTHHHo 3a BciMa BHgaMH gianbHocT cinbCbKorocnogapcbKHx nignpueMCTB.
HegoniKaMH цнx o6'egHaHb nonarae b HacTynHoMy:
- TaKi o6'egHaHHa npH3Hanem b ocHoBHoMy gna o6cnyroByBaHHa ynacHHKiB o6'egHaHHa;
- opieHToBaHi Ha noTpe6u ToBapoBHpo6HHKiB, npegcTaBHHKH aKHx MaroTb BnnHB Ha pimeHHa opram3a^l.
OcHoBHy nacTHHy BHgaTKiB, noB'a3aHHx 3 po3mupeHHaM po6iT cny^6u, 6epyTb Ha ce6e ToBapoBHpo6HHKH. flep^aBHi cy6cugil Ha uj цini b ocTaHHi poKH He TinbKH He 36inbmunuca, ane HaBiTb TpoxH 3MeHmunuca, xona CTapToBa no3H^a gep^aBH CTaHoBHna 50%. TaKHH HanpaMoK, aK HagaHHa gonoMorH no BegeHHro o6niKy y ^epMepcbKHx rocnogapcTBax, He ^maHcyerbca gep^aBoro. 3a BHHaTKoM ^oro nacTKa 6rog^eraoro ^rnaHcyBaHHa 3a iHmHMH HanpaMKaMH CTaHoBHTb 30%. iHmi BHTpaTH KoMneHcyroTbca 3a paxyHoK BHecKiB y Mic^Bi coro3H ^epMepiB i 6e3nocepegHbol onnaTH 3a nocnyrH.[1, c. 12].
4. KoHcynbTa^öm cny^6u aK nigpo3ginu KoMep^HHHx $ipM. B ocTaHHi gecaTHniira mupoKoro po3noBcrog^eHHa Ha6yno HagaHHa KoHcynbTaTHBHHx nocnyr KoMep^HHHMH ^ipMaMH, aKi 3aÖMaroTbca внpo6ннцтвoм i nomupeHHaM MaTepianbHo-TexmnHHx pecypciB gna cinbcbKoro rocnogapcTBa, po3po6Koro Ta BnpoBag^eHHaM hobhx copTiB i TexHonoriH to^o. flna цboгo b cTpyKTypi TaKHx $ipM cTBoproroTbca cne^anbm nigpo3ginu, b o6oB'a3oK aKHx BxogHTb nig6ip noTeH^HHHx KnieHTiB, npoBegeHHa KoHcynbTa^ö 3 nHTaHb npaBHnbHoro BHKopHcTaHHa pecypciB, ^o HagaroTbca ^ipMoro, a6o 3acTocyBaHHa nponoHoBaHHx TexHonoriH.
Opгaнiзaцia KoHcynbTa^HHo! cny^6H y cKnagi KoMep^HHHx ^ipM Mae pag nepeBar:
- po6oTa TaKHx cny^6, aK npaBHno, opraHi3oBaHa 6inbm e^eKTHBHo h MeHm 6ropoKpaTHHHo, hhm gep^aBHHx;
- cny^6H кoмepцiнннx $ipM Mo^yTb 3anynaTH KBani^iKoBaHHx ^axiвцiв, 3aBgaKH 6inbme BHcoKiH onnaTi пpaцi.
Ane gaHa Mogenb He no36aBneHa h icToTHHx HegoniKiB:
- cniBpo6iTHHKH KoHcynbTa^ÖHol cny^6H noBHHHi 3a6e3nenHTH peaniзaцiro iHTepeciB ^ipM y BignoBigHocTi i3 cboimh cny^6oBHMH o6oB'a3KaMH, aKi Mo^yTb He 36iraTHca 3 iHTepecaMH ToBapoBHpo6HHKiB;
- KoHcynbTa^l HagaroTbca ToBapoBHpo6HHKaM areHTaMH cny^6H TinbKH b TiH o6nacTi, y aKiH пpaцroe ^ipMa. npH цboмy Ba^Ko oniKyBaTH Big KoHcynbTaHTiB o6' eKTHBHHx oцiнoк пpogyкцil h TexHonoriH KoHcynbTyronHx ^ipM.
flaHa ^opMa opram3a^l KoHcynbTaTHBHol cny^6H po3noBcrog^eHa b 6araTbox KpalHax 3 po3BHHyToro eKoHoMiKoro. flep^aBHi кoнcynbтaцiннi cny^6H b цнx KpalHax yce 6inbme ycBigoMnroroTb, ^o KoMep^öm ^ipMH BigirparoTb Ba^nHBy ponb y HagaHHi кoнcynbтaцiнннx nocnyr cinbcbKHM ToBapoBHpo6HHKaM. Bohh 3aÖMaroTb 3HanHe мicцe Ha pHHKy кoнcynbтaцiнннx
послуг i фактично е конкурентами для державних консультативних служб. Тому державнi служби практично поставлен перед фактом юнування сильного суперника й намагаються бшьше доповнювати, чим дублювати функцп служб комерцшних фiрм, пропонуючи тi послуги, яю вони можуть забезпечити дешевше або бiльше високо! якостi.
5. Приватт консультацiйнi служби. Ця форма оргашзацл знайшла широкого розповсюдження у свт. Головною причиною виникнення консультащйних служб практично у всiх кранах була криза сiльського господарства. Приватт служби мають як переваги так i слабю сторони.
Консультаций яю надаються на платнiй основi, шдсилюють спрямованiсть служби на проблеми користувачiв i пiдвищують ефективнiсть взаемовiдносин мiж консультантом i клiентом. Зворотний зв'язок (товаровиробник-консультант) е бiльш тiсним i дiючим, оскiльки клiент, оплачуючи консультацшш послуги, очiкуе значного ефекту вщ вкладених коштiв i висувае законш вимоги до якостi послуг, яю надаються. З iншого боку, приватна консультацшна служба повнiстю залежить вщ зацiкавленостi товаровиробникiв в одержаннi послуг i бажання платити за них.
До слабких сторiн ще! моделi вiдносяться:
- приватнi служби вщносно вiддаленi вiд державних iнститутiв, яю взаемодiють iз сiльськими товаровиробниками;
- нерщко використовуеться практика, коли приватт консультанта не тшьки одержують свою плату за послуги, але й комюйт вiд продажу продукци, яку вони що вони рекомендували;
- юнуе точка зору, що стягнення плати за послуги знижуе доступшсть сiльськогосподарських консультацiйних послуг для товаровиробниюв з низькими доходами та тих, яю знаходяться в зонi ризикованого землеробства.
Приватт консультацшш служби вщграють важливу роль у розвитку сшьського господарства багатьох кра!н, наприклад, Англп, Уельсу, Ново! Зеландп й iн. Спiвробiтництво оформляеться у виглядi контракту. У деяких областях (здоров'я тварин, диверсифiкованiсть дiяльностi, захист навколишнього середовища) консультацп залишаються безкоштовними, оскiльки вони фшансуються за рахунок коштiв, що вид^ються Мiнiстерством сiльського господарства.
Таким чином, анатз принципiв побудови вже створених систем консультацiйних служб, що функщонують у рiзних кра!нах, дозволяе виявити загальш риси та вщмшносп. Загальною рисою е те,що з моменту створення й до типового оформлення всi вони перебували на утриманш держави та надавали послуги безкоштовно. Сьогоднi по всiх крашах частка державно! шдтримки становить близько 40%.
Вщмштсть полягае у наступному: структуры побудови (у склад державних служб е комерцшш групи);
- рiзна частка державно! пiдтримки (вщ 20 до 100%);
- диференщащя оплати послуг (консультацiя за широким спектром питань надаеться безкоштовно або за рахунок бюджету; вс iншi - на комерцшнш основi);
- формування iнновацiйно! iнформацi! (у бшьшосп кра!н основним !! джерелом е науковi центри й вищi навчальш заклади);
- методи поширення шформацн (переважними як для державних служб, так i для приватних фiрм е особисте спiлкування з товаровиробником, знайомство з господарством, навчання на курсах перешдготовки, спещатзованих семiнарах, виставках i т.д.).
В Укра!нському законодавсга недостатньо законоположень, щодо регулювання впливу сшьського господарства на навколишне середовище. Тому автором пропонуеться доповнити !х такими складовими:
- чим бiльше поголiв'я тварин, тим бшьше повинно бути оброблюваних гектарiв земельних угiдь;
- 65% площ повиннi використовуватися пiд озимi культури, щоб зменшити змив азоту;
- повинно бути регламентовано, яю обприскувачi i в якiй кшькосп фермер може застосовувати на сво!х землях;
- фермер повинен вести облш внесення добрив, як оргашчних, так i хiмiчних;
- повинна здшснюватись постiйна звiтнiсть по змш посiвних культур.
Повиннi бути розроблеш та затвердженнi правила, якi б гарантували фермерам консультацi! щодо стану здоров'я поголiв'я його ферми. Фермер повинен укладати договiр з ветеринарним лшарем про регулярнi вiзити-консультацi!, шд час яких вони б разом розробляли стратепю розвитку.
Необхщною умовою на думку автора повинно бути здшснення шд епдою уряду цшого ряду програм:
- видшення асигнувань на науковi дослiдження;
- впровадження страхування сшьськогосподарських культур;
- ввести практику кредитування експорту сшьськогосподарсько! продукци;
- прийняти програми пiдтримки цш;
- запровадити систему контролю за розмiрами посiвних площ;
- ввести систему, яка б передбачала винагороду фермерам за зменшення вирощування деяких культур, яю перевищують попит.
Висновки. Досвщ розвинених краш з ринковою економiкою показуе, що регулювання економiчних вiдносин, куди, безумовно, входять i питання матерiального стимулювання, здiйснюeться не за якимись единими схемами, а в залежност вiд умов, яю створюються на тому чи шшому етапi, на якому виникають гальмiвнi процеси у розвитку сфер господарювання i отриманнi надприбуткiв у шших. У вiдповiдностi до цих умов повинно i здiйснюватися державне регулювання - доповнення, або змiна юнуючих законодавчих положень, встановлення обмежувальних заходiв. Аналiз свiтового досвiду в створенш iнформацiйно-консультацiйних структур дае широкi можливост у виборi моделi служби. З огляду на особливосп Украши, автором вбачаеться доцшьним органiзацiя консультацшно! служби на базi науково-дослiдних i осв^шх установ, а також при управлшнях сiльського господарства. При цьому основне фшансування на початковому етапi мае з бюджету, з поступовим впровадженням платних послуг. Держава повинна субсиддавати таку службу, оплачуючи 20% li витрат, тодi як 80% повинно оплачуватися самими фермерами. Це означае, що одержувана фермером консультащя повинна бути дшсно вищо! якостi - шакше фермер вiдмовиться платити. Вищий рiвень консультацшно! служби повинен бути загальнонащональний. Повиннi бути "консультанти консультанта". Вони покликаш доводити до мюцевих центрiв iнформацiю про останнi досягнення науки, розвивати новi комп'ютернi програми, доводити передовi досвiди, проводити дослщження та iн. Саме за рахунок впровадження вищезазначених механiзмiв та заходiв урядово! допомоги - або, як дехто сказав би, урядового втручання - ми б пiдняли галузь сiльськогосподарськоl iндустрi! на новий рiвень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Баутин В. М. Информационно-консультационная служба в сельском хозяйстве / В.М. Баутин, Л.К.Красногир. -М.:Информагротех, 1995.-83с.
2. Даниленко А. С. Розвиток шдприемництва в АПК Украши. / А.С. Даниленко// -Львiв: 1РД НАН Укра1ни. 1997р.
3. Лясковець Е. Г. Розвиток економiчноl теорп i комплексне реформування галузь/ Е.Г. Лясковець// -К.; "Логос", 2001. - 247с.
4. Саблук П. Т. Реформування майнових вщносин у тдприемствах АПК / П.Т. Саблук, Г.М Щцлюецького.// - К.: 1АЕ, 2001. -614с.
5. Терещенко В. К. Формування ринкового мехашзму в аграрному секторi АПК / В.К. Терещенко.// - К.: ЗАТ "Н1ЧЛАВА", 2002. - 384с.
6. Филатов В. И. Система консультационной службы в сельском хозяйстве Германии/ В.И. Филатов // Информ. бюл. МСХП РФ. - М.: Информагротех, 1997.- №7-8.- С.37-39
