CC BY
49
УДК 331.3
Потвняк Р.Б., к.е.н., в.о. доцента, Войнича Л.Й., ст. викладач®,
Кщ О. I., здобувач Лъв\всъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАН13МУ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТ1 С1ЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕНИЯ ТА ЗНИЖЕННЯ Р1ВНЯ БЕЗРОБ1ТТЯ
Узагалънено науковг погляди вчених економ1ст1в-аграрИ'в на предмет використання прац1 в стъсъкому господарств1, зниження р1вня безробття та тдеищення зайнятост1 населения
Подано ощнку /снуючого р1вня використання робочог сили, охарактеризовано мехашзм вдосконалення регулювання заинятост1 сыъсъкого населения.
Запропоновано основт напрямки удосконалення зайнятост1 населения на аграрномуринку прац1.
Ключое1 слова: праця, заинят1стъ, безробття, аграрнии ринок, стъсъке господарство, стъсъке населения, робоча сила, мехатзм регулювання, трудов1ресурси, ринок прац1.
Постановка проблеми. Покращення використання трудових ресурЫв у сшьськш мюцевост1 залежить вщ дп ряду чинниюв та формування д1евого мехашзму, який би сприяв розвитку цього процесу в умовах ринкового господарювання. Д1я цього мехашзму повинна, в першу чергу, опиратись на сощально-економ1чш та оргашзацшш засади, яю на нашу думку, е головними чинниками у виршенш проблеми зайнятост1 та перерозподшу трудових ресурав села.
Ринок пращ вимагае науково-обгрунтованих пщход1в до розробки результативного мехашзму формування та використання трудових ресурав. Цьому сприяе прийняття ряду законодавчих акт1в, яю значною м1рою допомагають актив1зувати процеси в напрямку ефективного використання робочо! сили та формування ринку пращ. Зокрема, в таких Законах Укра!ни, як «Про зайнятють населения» та «Про оплату пращ», в яких визначено економ1чну стратегш держави щодо досягнення основних цшей для покращення використання робочо! сили та зниженню безробття у сшьськш мюцевостг В цих та шших юридично-правових документах вказуються на основш напрями зайнятост1 сшьського населения. Зокрема, створення додаткових робочих мюць на сел1 в галузях сшьського господарства та сощально! шфраструктури таких, як розвиток пщсобних промислових виробництва, народних промисл1в, сфер послуг та шших напрямюв прикладання пращ.
Розвиток ринкових вщносин спричинив до сощально-економ1чних змш I появи так звано! «резервно! армп пращ» з вщповщним типом пращвниюв:
© Пошвняк Р.Б., Войнича Л.Й., Кщ О. I., 2014
108
постшний, тимчасовий, найманий, безроб1тний. Залежно вщ економ1чно! ситуаци в держав! та сощальних вимог, вони виходять на ринок пращ для задоволення сво!х власних потреб, так i потреб держави за рахунок забезпечення повно! зайнятост1 pecypciß, зокрема робочо! сили.
Сучасннй стан рннку робочо! сили та И зайнятють у сшьськш м1сцевост1 характеризуеться значним скороченням чисельност1 пращвнимв у сшьському господарств1, попршення пропорцш статево-в1кових груп та незадовшьшстю демограф1чно! ситуаци, що впливае на продуктивне вщтворення ресурсного потенщалу. Особливо це вщчуваеться у сшьськш мкцевост1, де переважае сезонний характер аграрного виробництва, що зумовлюе велию коливання м1сткост1 ринку пращ. В таких умовах сталим попитом е сезонш тимчасово залучеш пращвники. Одночасно на сел1 збшьшуеться кшькють пращвниюв, зайнятих в шших видах д1яльност1, як1 не пов'язаш з виробництвом сшьськогосподарсько! продукци, але забезпечують для населения певну матер1альну вигоду, що до певно! м1ри зменшуе напружешсть на локальному ринку пращ та покращуе зайняткть населения.
Сьогодш кнують певн1 погляди на вдосконалення мехашзму функщонування ринку робочо! сили на предмет регулювання i використання трудових pecypciß. Проводяться вщповщш розрахунки щодо прогнозування чисельност1 потреби в окремих категор1ях пращвниюв з врахуванням пропозици, яю будуть надходити на ринок пращ.
Анашз останн1х дослщжень i публжацш. В сучасних умовах розвитку аграрно! економжи особливо! актуальное^ набувають дослщження, як1 спрямоваш на пошуки шлях1в щодо покращання зайнятост1 сшьського населения та зниження р1вня безроб1ття. Виршення ще! проблеми дасть можливкть значно пщвищити ефектившеть сшьськогосподарського виробництва, сприятиме зростанню добробуту населения, що в свою чергу сприятиме виршенню ряду сощально-економ1чних питань, яю сьогодш турбують сшьське населения.
Ц1 питания знайшли свое вщображення у ряд1 наукових дослщжень i публжацш, професшних вщгуюв вчених економшив-аграрниюв, серед таких як П.С. Берез1вський [1], O.A. Бугуцький, М.Я. Васель-Маселяк, M.I. Долшнш, М.Й. Малк, B.B. Липчук [2], Ю.О.Губенко, П.Т. Саблук [5], Г.В. Черевко, М.Г. Шульський, В.В. Юрчишин.
У сво!х дослщженнях вони поеднали теорш i практику формування та використання трудового ресурсного потенщалу i на !х основ! вносились пропозици щодо дослщжувано! проблеми. Ниш юнують певш погляди на формування ринку робочо! сили, залежно вщ яких проводяться необхщш розрахунки та оргашзовуються процеси регулювання зайнятост1 населения: це прогнозування чинниюв, яю впливають на ринок робочо! сили i врахування пропозицш, яю будуть надходити вщповщно до кон'юнктури ринку та надання сощально-обгрунтовано! щни робочих мкць на ринку пращ. Як вщм1чае А.Д. Чикуркова [6, c.98-100], необхщшеть вартост1 сили не викликае сумшву, осюльки для регулювання зайнятост1 та визначення можливостей фшансування
109
программ сощально! пщтримки тих верств населения, яю залишаються без роботи. В цьому контекст! П.Т. Саблук [5, c. 1-3]зазначае, що варткть робочо! сили як I варткть земл1 е складовою частиною економ1чного мехашзму, який забезпечить устшний розвиток як сшьського господарства, тай I покращення життя населения. В ряд! публшацш звертаеться увага на те, що незадовшьний сощально-економ!чний стан аграрно! економжи негативно позначаеться на зайнятост! населения, особливо по вщношенню до щни робочо! сили. Так, С.М. Писаренко [4, c. 24-25] вказуе, що невщ'емною частиною розвитку ринкових вщносин у сшьськш мюцевост! е функщонування ринку пращ. Визначення сшввщношення м1ж юнуючим робочим мшцем I кшькктю незайнятого населения, ринок пращ в той же час впливае на динамжу попиту I пропозицп трудового потенщалу, його галузеву I територ1альну структуру при умов1, якщо буде висока ц1на на робочу силу I в1дпов1дно буде I висока зайнят1сть. В цьому контекст! доцшьно погодитись ¿з твердженням Т.1. Ол!йника [3, c. 76-80] ! С.М. Петюха, як! вказують на те, що ц!на робочо! сили (оплата пращ) е головним чинником, який сприяе нарощуванню ресурсного потенщалу. При зростанн! оплати пращ в сшьському господарств!, зб!льшуеться кшьюсть зайнятих у виробнич!й д!яльност!, створюються нов! робоч! м!сця, що в юнцевому результат! позначаються на зменшенш напруженост! на ринку прац!.
Постановка завдання. Завдання проведеного досл!дження полягае в тому, щоб дати обгрунтування механ!зму регулювання зайнятост! трудових ресуршв, як! зайнят! у сфер! аграрного виробництва та визначити основн! напрямки п!двищення р!вня зайнятост! та зниження безроб!ття на сел!.
Методика дослвдження. У процес! досл!дження ставимо завдання на основ! теоретичного обгрунтування та практичного узагальнення показати особливост! формування ринку прац! у с!льськ!й мкцевост!, !! можливост! ! не скорочеш резерви для зб!льшення зайнятост! працездатного населения у р!зних сферах д!яльностг
Внклад основного матер1алу. Реформування аграрного сектора економши ! на цш основ! створення нових орган!зац!йно-виробничих структур на засадах приватно! власност! стали основою тих змш, як! вщбуваються у с!льськ!й м!сцевост! в напрямку використання трудового ресурсного потенц!алу, та його основно! продуктивно! частини - робочо! сили. Актуальним питаниям у сучасних умовах е вир!шення питания покращення зайнятост! населения ! зменшення безроб!ття на сел! на основ! формування ефективного механ!зму, який би стаб!л!зував ринок аграрно! прац!.
Характерною особливктю с!льського ринку прац! у Льв!вськш облает! е високий р!вень безроб!ття с!льських жител!в працездатного населения, який становить 4,4% при загальнш зайнятост! населения 30,4% в!д загально! чисельност! працездатних.
Б!льша частина працездатного населения зайнята у особистих фермерських селянських господарствах та у шших сферах економ!чно! д!яльност!, що на найближчу перспективу буде основним напрямком п!двищення р!вня зайнятост! с!льського населения.
110
Анал1з сучасного стану зайнятост1 населения свщчать про збереження негативних тенденцш у використанш трудового потенщалу. Спостер1гаеться надто низький р1вень залучення працездатного населения у сшьськогосподарське виробництво, кшьюсть якого за останш п'ять роюв скоротилась на 39,5 тис. оЫб. Деформувалась також структура зайнятостг Тшьки 30,9 % працездатного населения працюе в галузях матер1ального сшьськогосподарського виробництва, а бшьша частина поза його межами. Р1вень зайнятост1 сшьського населения залежить вщ вжово! категори, що свщчить про можливост1 1х використання у виробничш д1яльност1 залежно вщ наявност1 робочих мкць. Даш стати стично! зв1тност1 вказують на те, що найвищий р1вень зайнятост1 спостеркаеться у вкових групах населения вщ 35 до 50 роюв. Це найменш продуктивна частка робочо! сили, яка зад1яна у сферу виробництва I мае попит на ринку пращ. 1нша вкова група населения, е через в1ков1 обмеження менш затребована на ринку пращ, внаслщок чого вона належить до безроб1тного населения.
Особливо високий р1вень безроб1ття серед молод1 у вщ1 20-24 роки. В цей перюд у молодо! людини сформуеться вщповщний уклад життя, визначаються життев1 тенденци, закладаються основи майбутшх амейних вщносин. Тому неможливкть знайти роботу через вщсутшсть робочих мюць з певним р1внем оплати пращ, спонукае !х мшяцями а то I роками шукати певних пропозицш на ринку пращ вщ роботодавщв. У розр1з1 окремих вжових груп населения кшьюсть безроб1тних зареестрована у категори працездатного населения, яка охоплюе найбшьш економ1чно продуктивний перюд !х життя, тобто 45-50 роюв.
Таблиця 1
Р1вень зайнятосп та безробггтя населения за вжовими трупами у
сшьськш мкцевосл Льв1всько1 облает! в 2013 рощ
Р1вень Р1вень
Показ ник зайнятосп, тис. оаб % безробитя, тис. оаб %
Населения 173,4 100,0 19,4 100,0
В1ков1 групи до 63,8 36,8 46 8,2
15-24 рошв
25-29 рошв 131,6 75,9 0,5 2,5
30-34 рошв 132,7 76,5 0,5 2,6
35-39 рошв 134,4 77,5 1,1 5,5
40-49 рошв 138,5 79,9 0,8 4,1
50-59 рошв 118,4 68,3 0,8 4,3
Джерело: розрахунки автор1в на основ! даних стат. зб. "Праця у Льв1всьшй обласп".
При виршенш проблеми зайнятост1 сшьського населения необхщно, перш за все, визначити баланс пращI попит на не!. Що стосуеться пропозици у сфер1 робочо! сили, то на не! мае вплив невщповщшсть потреби економжи. За професшно-квал!фшацшними ознаками, вшовий р1вень робочо! сили, не вщповщшсть квал!ф1каци по профшю потреби та ряд шших характерних ознак,
111
як1 враховуються при визначенш претендента на робоче м1сце. В процеа проведеного дослщження встановлено що у 2012 рощ на одне робоче мкце претендувало 18 ос1б, а на ринку попит на роботу становив 3655 ос1б, а зайняткть в аграрному сектор! складав 30,9 % вщ працездатного населения.
Особливо актуальним е проблема працевлаштування молод1 I сощальна адаптащя у суспшьства - завдання що не тшьки хвилюе !х самих, але I держав! в цшому. Анал1зуючи ситуащю яка склалася на ринку пращ показуе, що найбшьш гостра проблема у молодо пов'язаш ¿з зайнятктю, виникае через !х низьку конкурентоспроможшсть на ринку пращ, обумовлену вщсутшсть ч1тко! професшно! визначеност1 - найчастше освпи, яка отримана в навчальному закладг Вона не е професшним основним чинником та шформащею про потреби сучасного ринку пращ. Як зазначае В.В. Липчук [2, с. 117-137], бшьшкть професшних навчальних заклад1в Льв1вщини готують спещалюив без потреби кон'юнктури ринку та вимог виробництва, що призводить до значного незабезпечення робочим мюцем бажаючих працювати. В цьому контекст! необхщшсть у фшансовш стабшьност! призводить до масово! м!граци молод! у европейсью краши, переважно в Польщу, Ггалш, Португалш.
Варто наголосити на кшькють працездатних оаб у вщ! 25-30 роюв, яка складае у 2012 рощ - 24% вщ загально! кшькост! безроб1тних, якщо така ситуащя не змшиться у позитивну сторону у наступи! роки, то у регюш можуть спостер1гатись певш негативш прояви у вщтворенш робочо! сили. В трудовому потенщал! населения будуть переважати особи старшого в1ку, а молодь ем1груватиме з сшьсько! мкцевост! в пошуках роботи за И межами. На нашу думку, з метою покращення ситуаци та пщвищення зайнятостс сшьського населения, ринок пращ у сшьськш мкцевост! повинен розвиватись за рахунок таких ефективних форм, яю сприятимуть залученню робочо! сили до пращ. Зокрема, розширення сощально! шфраструктури, збшьшення кшькост! медичних заклад1в, пщприемств побутового призначення та розвитку зеленого туризму, де можуть бути зад1яна значна частина населения сшьсько! мюцевост!.
Потреба у пращ, в умовах ринково! економши, формуеться вщповщно потреб в продуктах ще! пращ. Потреба у сшьськогосподарськш продукцп, в свою чергу, формуеться пщ визначним впливом платоспроможного попиту населения. При такому поеднанш ринок пращ функщонуе як взаемод1я емност! ринку товар1в, демограф1чних процеЫв, р1вня технолопчного розвитку аграрного сектора. Все це разом взяте визначае загальний обсяг виробництва сшьськогосподарсько! продукцп, вщповщно до цього показника формуеться необхщна кшьккть пращвниюв, яю будуть зад!яш у виробничш д!яльностг Цьому повинен сприяти мехашзм регулювання зайнятост! населения вщповщно до поставлено! мети.
Потр1бно вщм!тити, що загальноприйнята концепщя мехашзму регулювання зайнятост! робочо! сили у сшьськш мкцевост! практично вщчутна, тому при виршенш питания про мехашзм регулювання ринку робочо! сили принципово важливо визначити наперед кшцеве завдання I кшцеву лшш
112
цього процесу. Таким головиим иаирямком державно! иол1тики повинно стати вщродження та дальший розвиток украшського села.
Мехашзм регулювання зайнятост! робочо! сили повинен бути сформований з врахуванням вщповщних економ1чних, правових, оргашзацшних I сощальних умов для збалансованого попиту на робочу силу та и пропозищю на ринку пращ. Основш напрями цього процесу визначеш у доданш схем!. Дослщження показали, що у сшьському господарств! у зв'язку з переходом до ринково! економши ймов1рно буде значне вившьнення пращвниюв. Тому потр1бно негайно приступати до створення економ1чних, сощальних, психолопчних, правових, оргашзацшних умов для вщродження села за допомогою ринкових мехашзм1в та активного втручання держави. Мехашзм регулювання ринку робочо! сили у сшьськш мюцевост! е складовою частиною загальнонащонально! економши I повинен, з одного боку, враховувати принципи !! побудови та управлшня, а з другого - виршувати конкретш використання трудових ресурав на сел!.
Висновки. Прогнозш розрахунки по використанню трудового ресурсного потенщалу вказують на те, що вившьнена робоча сила може бути використана у шших сферах економ1чно! д1яльност1, зокрема, бшя третини пращвниюв, може бути зайнята в структурах комерцшного характеру, бшя половини на пщприемствах I установах сощально! сфери, яка також впливае на зниження р1вня безроб1ття. Розширення зайнятост! населения слщ оч1кувати у таких напрямках як побутове обслуговування, буд1вництво, використання мкцевих сировинних ресурЫв. Важливе мюце у цьому процес! займатиме агропромислова штегращя, розвиток виробничо-обслуговуючих кооператив1в, що також сприятиме виршенню проблеми зайнятост! населения.
1. Враховуючи прикордонне розташування Льв1всько! облает! покращення зайнятост! населения повинно також базуватись на залученш значно! частини працездатного населения в економ1чш штеграцшш процеси регюшв, розташованих на границ! з шшими державами. 1нтегращя економ1чних зв'язюв, на основ! прикордонного сп!вроб!тництва, сприятиме комплексному розвитку рег!ону, що дасть можливкть зб!льшити прикладання прац!! призведе до кращого використання трудових ресурав села.
2. Розширення зайнятост! населения ! зниження р!вня безроб!ття е найб!льш нев!дкладною проблемою у сшьськш мюцевост! Льв!всько! облает!. В бшьшост! випадк!в населен! пункти та розмщеш на !х територ!ях аграрн! пщприемства позбавлен! необх!дност! соц!ально! ! матер!ально! шфраструктури. Вони не волод!ють необхщними !нвестиц!йними засобами. В!дсутн! п!льгов! банювськ! кредити на ф!нансування тих виробництв, як! забезпечують дальший розвиток аграрно! економ!ки. Тому ¿снуе потреба у фшансовш п!дтримц! тих с!льськогосподарських пщприемств, як! розширюють виробництво продукц!! ! таким чином створюються в!дпов!дн! умови для п!дтримання господарських ¿шщатив у сшьських районах.
113
Л1тература
1. Берез1вський П. С. Ефектившсть функцюнування сшьськогосподарських виробничих структур р1зних оргашзацшно-правових форм / П. С. Берез1вський // Вкник Льв1вського национального аграрного ушверситету: Економка АПК. - 2006. - № 15. - С. 345-353.
2. Липчук В.В. Мотивацшш чинники працевлаштування людей у сшьськогосподарських пщприемствах / В.В. Липчук // Економка АПК. - 2007. № 7. - С. 137 - 147.
3. Олшник T.I. Цша робоч! сили як чинник нарощування аграрного ресурсного потенщалу / T.I. Олшник // Економка АПК.- 2007. - № 3. - С. 76 -80.
4. Писаренко С.М. Тенденц1я зайнятост1 i ринку прац1. Зб1рник. Трудовий потенц1ал села. / За редакщею M.I. Дол1шнього. РД НАН Украши. - 1997. - С. 233.
5. Саблук П.П. Кардинальн1 напрями вир1шення економ1чних проблем в АПК./ П.П. Саблук. // Економ1ка АПК. - 2005. - № 5. - С. 3 - 8.
6. Чикуркова А.Д. Формування цши робочо! сили в аграрному ceKTopi / А Д. Чикуркова // Економка АПК. 2001. - № 1. - С. 98 - 100.
Аннотация
Обобщены научные взгляды ученых экономистов-аграриев на предмет использования труда в сельском хозяйстве, снижения безработицы и повышения занятости населения.
Дана оценка существующего уровня использования рабочей силы, охарактеризованы усовершенствованные механизмы регулирования занятости сельского населения.
Предложены основные направления по усовершенствованию занятости населения на аграрном рынке труда.
Ключевые слова: труд, занятость, безработица, аграрный рынок, сельское хозяйство, сельское население, рабочая сила, механизм регулирования, трудовыересурсы, рынок труда.
Summary
Summarizes the scientific views of scientists-economists-agrarians on the use of labour in agriculture, reducing unemployment and increasing employment.
The estimation of the existing level of employment is characterized by improved mechanisms of employment regulation for the rural population.
The main directions for improvement of employment in the agricultural labor market are described.
Key words: labour, employment, unemployment, agricultural market, agriculture, rural population, workforce, mechanism of regulation, labour force, labour market.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
114
