CC BY
56
УДК 658.64:338.48:004.9
УПРАВЛ1ННЯ 1НН0ВАЦ1ЙНИМ РОЗВИТКОМ П1ДПРИШСТВ ТУРИСТИЧНОГО Б1ЗНЕСУ
© 2014
Амет-УстдевА д. м.
УДК 658.64:338.48:004.9
Амет-Устаева Д. М. Управлiння iнновацiйним розвитком тдприемств туристичного 6i3Hecy
Дана робота присвячена дослдженню особливостей управлшня шновацшним розвитком тдприемств туристичного б'внесу на основi HOBimHix нформацшних технологш. У результатi проведеного анал'ву наукових робт втчизняних i заруб'жних учених надано власне визначення категорП «нновацп в mуризмi». Запропоновано розглядати iнновацiiу сферi туризму в площит б'знес-процеав, менеджменту iнформацiйниx систем, роз-робки туристичних продукт'ю. У статт'> адаптовано модель нновацшного розвитку органiзацiiза Л. Грейнером для тдприемств сфери туризму. Модель описуе фази, що проходить оргамза^я тд час ii корпоративного розвитку. Застосування модел'> дозволяе визначити основш напрями розвитку тдприемства в майбутньому. Вона визначае проблеми, з якими стикаеться тдприемство, i сукупшсть дш, як слд чинити на кожному етат. Визначено роль iнформацiйниx систем i технологш управлшня в ннова^йному розвитку тдприемств туристичноiгалузи 1х впровадження сприяе зб'шьшенню кiлькосmi замовлень; тдвищенню продуктивностi прац персоналу; покращенню обслуговування; зниженню окремих катего-рш витрат (на зв'язок, надсилання пошти); тдвищенню конкурентоспроможностiтдприемства та його турпродукт'в; посиленню економiчноi безпеки оргамзацИ; покращення iмiджу органiзацii.
Ключов'! слова: iнновацiйний розвиток, тдприемство туристичного бiзнесу, iнформацiйнi технологи, ннова^я, модель розвитку, IT-проект. Рис.: 2. Табл.: 1. Б'бл.: 8.
Амет-Устаева ДЛяра MaMMemiBHa - астрантка, кафедра iнформацiйниx систем i технологш управлшня, Донецький нацональний унверситет економки i mоргiвлi iм. М. Туган-Барановського (вул. Щорса, 31, Донецьк, 83050, Украна) E-mail: dili4ka-13@mail.ru
УДК 658.64:338.48:004.9 Амет-Устаева Д. М. Управление инновационным развитием предприятий туристического бизнеса
Данная работа посвящена исследованию особенностеш управления инновационным развитием предприятий туристического бизнеса на основе новейших информационных технологий. В результате проведенного анализа научных работ отечественных и зарубежных ученых представлено собственное определение категории «инновации в туризме». Предложено рассматривать инновации в сфере туризма в плоскости бизнес-процессов, менеджмента информационных систем, разработки туристических продуктов. В результате статье адаптирована модель инновационного развития организации по Л. Грейнеру для предприятий сферы туризма. Модель описывает фазы, которые проходит организация при ее корпоративном развитии. Применение модели позволяет определить основные направления развития предприятия в будущем. Она очерчивает проблемы, с которыми сталкивается предприятие, и совокупность действий, которые следует делать на каждом этапе. Определена роль информационных систем и технологий управления в инновационном развитии предприятий туристической отрасли. Их внедрение способствует увеличению количества заказов; повышению производительности труда персонала; улучшению обслуживания; снижению отдельных категорий расходов (на связь, отправку почты); повышению конкурентоспособности предприятия и его турпродуктов; усилению экономической безопасности организации; улучшение имиджа организации.
Ключевые слова: инновационное развитие, предприятие туристического бизнеса, информационные технологии, инновация, модель развития, IT-проект. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 8.
Амет-Устаева Диляра Мамметовна - аспирантка, кафедра информационных систем и технологий управления, Донецкий национальный университет экономики и торговли им. М. Туган-Барановского (ул. Щорса, 31, Донецк, 83050, Украина) E-mail: dili4ka-13@mail.ru
UDC 658.64:338.48:004.9 Amiet-Ustaieva D. M. The Management of Innovative Development of Travel Businesses
The main goal of this article is to study the specific traits of the management of innovative development of travel businesses on the basis of newest information technologies. The review of studies by local and foreign scientists allowed to create a new definition of travel innovations category. It offers to consider the travel innovations in respect tobusiness environment, management of information systems and development of travel products. The article adapts the model of innovative company development by L. Greiner for travel businesses. The model describes the stages of corporate development of an organization. The implementation of this model allows to define the major part of companies development traits in future. It outlines both the problems faced by a company an the range of actions needed to be taken during each stage. It defines the function of information systems and management technologies in the innovative development of travel companies. Their implementation favors the increase of the number of orders; the increase of employees working efficiency; the improvement of services level; the decrease of certain categories of expenses (communications and mail dispatch); the increase of company's competitiveness and its travel products; the improvement of organization's economical security; the advancement of organization's image. Key words: innovative development, travel business, information technologies, innovation, model of development, IT-project. Pic.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 8.
Amiet-Ustaieva Diliara M.- Postgraduate Student, Department of Information Systems and Technology Management, Donetsk National University of Economy and Trade named after M. Tugan-Baranovsky (vul. Shchorsa, 31, Donetsk, 83050, Ukraine) E-mail: dili4ka-13@mail.ru
Сучасний туризм - це складна соцiально-економiчна система, найважлившою умовою розвитку яко'1 е розробка i впровадження шновацш. 1нновацшш процеси в даний час набувають все бкьшо'1 значущосп, ïx головним завданням е досягнення тдприемствами конку-рентних переваг i бкьш повне задоволення попиту спожи-вачiв у високояисних послугах.
Проблеми вибору та реалiзацiï стратеги розвитку тдприемств розглядали у сво'1х наукових працях таю укра-шсьи та закордонш фаxiвцi, як I. Х. Ансофф, О. I. Бланк, М. Л. Джордж, Д. Воркс, К. Р^шг, Р. А. Фатхутдшов, Г. Я. Гольдштейн, А. А. Трифилова та шшь Використання шновацшних технологш в управлшш воображено в чис-ленних роботах вггчизняних i зарубiжниx економкпв.
У розробку теорп шновацш в туристичнш сферi великий внесок зробили таи автори, як: П. Дж. Шелдон, А. Дж. Фрю, С. С. Скобкин, А. Д. Чудновський, Т. Ткаченко, М. М. Ско-пень, I. О. Михайлова, С. В. Мельниченко, В. С. Новжов. У роботах вчених розглядаються проблеми управлшня конкурентоспроможними оргашзащями на основi вико-ристання iнновацiйних методiв, формування мехашзмш забезпечення та оцiнки iнновацiйного розвитку тдпри-емств, виявлення особливостей розвитку туристичних тдприемств в сучасних економiчних умовах. Однак проблеми ефективного використання шновацшних технологiй в управлшш iнновацiйним розвитком пiдприемств турис-тичного бiзнесу, незважаючи на свою актуальтсть, ще не-достатньо вивченi.
Метою дано! роботи е визначення особливостей управлшня шновацшним розвитком тдприемств турис-тичного бiзнесу на основi новишх технологiй.
Сучасна iндустрiя туризму е одтею з найбiльш при-буткових i динамiчних галузей свiтового господар-ства. За даними The Travel & Tourism Competitiveness Report 2013, надходження в^ мiжнародного туризму в Украш у 2011 р. склали 4 294 млн дол. США. На даному етат туристична iндустрiя Укра1ни характеризуеться висо-кими темпами розвитку та зростанням ii ролi в економiцi кра1ни (2 % в1д загального ВВП). Укра1на стае все бкьш при-вабливою для шоземних туристiв - у 2011 р. крашу в^в^а-ло бкьше 21,415 тис. осiб [5].
У результат зростаючого впливу внутрiшнього i зо-внiшнього середовища iнновацii стають найважливiшим еле-ментом управлiння на туристичному пiдприемствi з орiен-тащею на стратегiчний успк. У свою чергу, застосування ш-новацiйних технологш висувае новi вимоги до змюту управ-лiнськоi дiяльностi, викликаючи необх^шсть вдосконалення специфiчних форм, методш i принципов управлiння.
В економiчнiй лiтературi наводяться рiзнi тракту-вання термша «iнновацiя». Вiдповiдно до мiжнародних стандарпв iнновацiя визначаеться як «кiнцевий результат шновацшно! дiяльностi, що одержав вткення у виглядi нового або вдосконаленого продукту впровадженого на ринку, нового або удосконаленого технологiчного процесу, використовуваного в практичнiй дiяльностi, або в новому пiдходi до соцiальних послуг» [6]. Водночас набори методш i засобiв, що пiдтримують етапи реамзаци нововведення, являють собою iнновацiйнi технологи.
Вдале визначення категори «iнновацiй в туризмЬ на-дав В. С. Новжов «як результат дш, спрямованих на ство-рення нового або змшу iснуючого туристичного продукту, освоення нових ринкш, використання передових шфор-мацiйних i телекомунiкацiйних технологiй, вдосконалення надання туристичних, транспортних i готельних послуг, створення стратепчних альянсiв для здшснення туристичного бiзнесу, впровадження сучасних форм оргашзацшно-управлiнськоi дiяльностi туристичних пiдприемств» [1]. Проте це визначення не враховуе утилиарний бж шно-вацЦ - здатнiсть задовольнити суспкьш потреби з великим корисним ефектом. Отже, на нашу думку, шновацп в туризмi - це розробка нових туристичних продукпв, проектш тощо iз застосуванням досягнень науки, техшки, IT-технологiй, а також передового досв^у в галузях управлшня та маркетингу, впровадження яких дозволить тдви-щити рiвень зайнятост населення, забезпечити зростання його доходш, прискорити соцiально-економiчний розвиток i полшшити туристичний iмiдж кра1ни i регюшв.
У сферi туризму шноваци можливо розглядати на ршш бiзнес-процеdв, менеджменту шформацшних систем, розробки туристичних продуктов. Вiдповiдно до тако'1 кла-сифжаци можна наведемо приклади iнновацiй (табл. 1). Стимулюючий вплив на шновацшш процеси в туризмi ро-блять рiзноманiтнi фактори:
+ новi напрямки розвитку науки i технiки, поява нових технологш; + економiчна i полiтична ситуацiя в окремих регю-
нах свiту i кра'нах; + правила економiчних взаeмовiдносин, що вста-новлюються мгжнародними органiзацiями, зокре-ма, Свiтовою органiзацieю торгiвлi та Всесвиньою туристською органiзацieю; + отримання нових знань про туристичш ресурси в рiзних регiонах земно'1 кулi та шформаци про до-датковi можливостях туристичних по'1здок; + державш закони, а також iншi правовi акти, що визначають економiчнi та полiтичнi принципи функцiонування туристичних тдприемств, вклю-чаючи розробку державно'1 концепци розвитку туризму, прийняття нових нормативно-правових акпв з соцiально-економiчних питань; + змiна ситуаци на ринках: поява нових туристичних напрямкiв, нев^пов^шсть пропонованих послуг потребам мандрiвникiв, змша структури попиту, поява нових вимог з боку споживачш до якост туристичного продукту; + впровадження нововведень у дiяльнiсть виробни-чих галузей, тюно пов'язаних з туристичним бiз-несом (транспортнi компанп, готелi тощо); + прагнення компанiй змiцнити позицiонування на
ринку або боротьба за виживання; + несподiванi поди, якi не залежать вiд волi людей: еколопчш та техногеннi катастрофи, терористич-нi акти та iнше.
Основними принципами шновацш в туризмi е [3]:
1. Принцип науковостi полягае у використанш на-укових знань i методiв для реамзацп шновацш, яи в^по-вiдають потребам туриспв.
2. Принцип системностi полягае у врахуванш факторов i умов, необх^них для задоволення потреб людини у вiдпочинку, ресурсних можливостей регюну (економiчнi, фiнансовi, кадровi та ш.), соцiального впливу на суспкь-ство, факторш зовнiшнього середовища.
3. Принцип вдповВнот шновацш потребам туриств.
4. Принцип позитивного результату полягае в запо-б1ганш нерозумного, непродуманого створення i впровадження нововведень, яи несуть небезпеку як для туриста, так i для бiосфери та суспкьства загалом.
5. Використання швестицшних ресур^в для прове-дення вiдповiдних дослгджень, розробки та матерiалiзацii нновацш. Ефективтсть ресурсов визначаеться ступенем важливост та масштабностi нововведення.
6. Вiдповiднiсть тновацшно1 дiяльностi та ирезуль-татiв рiвню розвитку сустльства. Нововведення, яи для певного суспкьства не в^пов^ають конкретному етапу розвитку, не можуть принести користь та бути в попить
7. Принцип зв'язност1 1нновацшний процес заинчу-еться появою на ринку товару, який на певному етат свого життевого циклу повинен викликати потребу (стимулюва-ти ^ею) створення наступно'1 шноваци та забезпечити фь нансову пiдтримку цього процесу.
и
е о
■О
ю
М О
Таблиця 1
1нновацм у сфер1 туристичного б1знесу на р1вж шформацшних систем, процеав та продуклв
1нновац1я Змкт ¡нновацм Переваги вщ впровадження на шдприсмств1
для шдприсмства для клкнлв
Менеджмент ¡нформацшних систем
В1ртуальн1 консьерж! у готелях Сенсоры дисплеТ, що дозволяють вщвщувачам отримати ¡нформацю про погоду, транспорт, визначш мкця тощо - Розвантаження персоналу готелю; -урвномаштнення послуг готел1в - Самостшне отримання ¡нформацм про погоду, транспорт, розташоваш поряд визначш мкця тощо на зручнш для користувача мов1, скористатися рвними 1нтернет-сервками
Сервк «нотатки про подорожЬ 1нформацшний проект для любителе подо-рожей, яю хочуть подтитися враженнями про свш вщпочинок - Залучення клкнлв до вщвщування сайту компанм; - можпивкть отримати докладний опис вражень про т1 або ¡нш1 туристичы об'екти - Можпивкть отримувати \ передавати ¡нформацю у текстовому, графтному та вщео-формат1 про вщвщанп мкта та краТни з руку руки
Б/'з нес-процеси
Розвиток мереж1 на основ1 франчайзингу Створення мереж1 туристичних агентств пщ однкю торговельною маркою - Розширення ринюв збуту, збтьшення обсягу продаж^ \ територтльне розширення бвнесу; - вщсутшсть витрат на утримання вертикально-¡нтегрованоТ мереж1 управлшня; -пщнесення престижу ф1рми ПТ товарного знака, зростання дов1ри до якосп \ единого асортименту продукцм ф1рми - Формування очкувань щодо будь-якоТфшм мереж на основ1 вщвщування однпбТз них; - можливкть отримати послугу, що сподобалася, у рвних мкцях (у зон1 розповсюдження мережО
Цшоутворення за методом «жива цша» Динамтне формування на сайт1 компанм прайс-листу цш на турпродукти на основ1 рин-кових закона - Автоматичне управлшня продажами; - захист В1Д промислового шпюнажу \ цшово'Г конкуренцм; - збтьшення оборот^ компанм та ктькост1 щоденних бронювань - Вщстеження \ бронювання кращих пропозицш по актуальних цшах у режим1 он-лайн; - самостшний пщб1р туру не виходячи ¡з дому, при цьому мЫмвувавши сво'Г витрати
Туристичш продукты
Подобий туризм Продаж квитюв \ тур1в на зарубЬкш поди (кон-церти, фестиваль виставки, футбольш матч1 та ¡нш1 спортивы поди) - Урвноманп'нення асортименту послуг агентства; - приваблювання категорм споживач1в з певними за-хоплюваннями - Органвоване вщвщування захода, що цкавлять шента; - знайомства з людьми, що мають спшьнп захоплю-ваннями
Гастрономтний туризм Туризм для прихильниюв смачноТ та вишукано'1 Тж1 - Урвноманп'нення асортименту послуг агентства, краще задоволення смаюв споживач1в, що позитивно впливае на попит; - гнучюсть, завдяки можпивосп вибору ресурав - Задоволення сво'Гх вподобань; - участь у майстер-класах вщомих кухар1в; - знайомство з секретами та нюансами ¡ноземноТ кухш
СП -
ЕКОНОМ1КА ШН0ВАЦ1ЙН1 процеси
8. Принцип безпеки. Будь-яка шноващя повинна га-рантувати безпеку людиш та оточуючому середовищу. Ор-ганiзацiя процесу передбачае вiрогiднiсть нанесення шко-ди та заходи по усуненню негативних впливш.
1нноваци повиннi: мати новизну, задовольняти рин-ковому попиту, приносити прибуток виробниковь
За визначенням Мартяково! О. В. [2], iнновацiйний розвиток - це постшний процес нововведень, що реамзу-ються, заснованих на новггнк iнформацiйних технологiях управлiння, маркетингу, фшансш, продажiв, навчання персоналу. Завдання шновацшного розвитку визначаються не ткьки формуванням основного iнновацiйного процесу управлшня, а й розвитком системи чинниив i умов, необ-х^них для його здiйснення.
Запропоновано модель шновацшного розвитку турис-тичного тдприемства (рис. 1), яка описуе фази, що проходить оргашзащя тд час 11 корпоративного розвитку. Вона визначае проблеми, з якими стикаеться тдпри-емство, i сукупшсть д1й, якi слiд чинити на кожному етат. Дана модель служить для розробки успшних оргашзащй-них структур тдприемств, що постiйно розвиваються, за-знають змiн або реструктуризаци. Застосування моделi до-зволяе визначити основш напрями розвитку пiдприемства в майбутньому. Розвиток тдприемства характеризуются перюдами експанси - тривалий розвиток, впродовж якого не в^буваеться особливих потрясшь, а також перiодами кризи - коли в^буваються значнi змiни або перевороти.
1снують чотири ключовi сили, що визначають те, як розвиваеться оргашзащя [4]: насккьки гнучкою та контро-льованою е органiзацiя (найчастше це пов'язано з вiком оргашзаци); розмiр оргашзаци; поточний етап розвитку оргашзаци; темп зростання галузi.
Тривалють перiоду експанси залежить вiд складно-стi, сталостi та темпiв зростання туристичного ринку. Цей перюд тривае в^ двох до шести ростш. Згодом, коли традицiйнi методики управлшня не в^пов^ають потребам компани, настае перiод кризи. Багато компанш, якi не здатнi вiдмовитися в^ старих практик i провести основш оргашзащйш змiни, або припиняють свое юнування, або !х темпи розвитку значно сповкьнюються.
На етапi «Креатившсть» вiдбуваеться розробка та здiйснення бiзнес-плану, отримання початкового фшансу-вання, вих^ на ринок, створення ^ентсько! бази, визнання бренда компани споживачами туристичних послуг. Спкку-вання мiж спшробиниками е досить близьким i неформаль-ним. Контроль здiйснюеться шляхом тдтримки зворотного зв'язку з ринком та управлшням потоком коштш. Автома-тизащя зосереджена на найважливiших бiзнес-операцiях.
Наступний етап характеризуеться формуванням бюрократично! структури, розширенням бiзнесу шляхом по-яви фiлiй компани та розвитку нових туристичних напрямiв; здiйсненням значних за обсягом iнвестицiй, збкьшенням юлькосй спiвробiтникiв. У завдання керiвника входять по-будова ново! оргашзацшно! структури, створення ново! мо-тиваци пращвникш, налагодження спiвпрацi з бкьшою ккь-кiстю пiдприемств соцiально-культурного сервiсу i туризму.
По мiрi розвитку компани л^ерство поступово змь нюеться формальним кершництвом, вiдбуваеться чiткий розподк обов'язив мiж спiвробiтниками i вiдточення бiзнес-процесiв (етап «Делегування повноважень»). Керш-ник туристично! компани стае вiдокремленим в^ рядових спiвробiтникiв i спiлкуеться переважно зi сво'ши прямими
пiдлеглими (комерцшний директор, менеджер по po6oTi з персоналом тощо). Керiвники пiдроздiлiв контролюють чiтке виконання функцiй i обов'язюв на мiсцях. Також на цьому етат виникае необхiднiсть у впровадженш на тд-приeмствi вимог стандарту ISO 9001.
На етат «Координащя» компашя мае вже розвине-ну мережу фшй, розвиваеться супутнiй та сушжнш бiзнес (перевезення, оренда авто тощо). Менеджери вищо'1 ланки повинш мати чiтке бачення оргашзаци, яке вони могли б передати кожному тдроздку або структурнш одиницi. На пiдприемствi створюеться корпоративне мислення та формулюються корпоративнi цiлi, що е основою розробки бiзнес-планiв для кожно'1 структурно! одиницi. Контроль за виконанням планш вiдбуваеться на корпоративному рiвнi.
Етап «Спiвробiтництво» характеризуеться прове-денням реструктуризаци з метою уникнення подальшо'1 бюрократизаци. Деякi пiдприемства переходять на див!зю-нальну органiзацiйну структуру (наприклад, менеджери за напрямами). Головний офк скорочуеться в чисельност та знижуе планку постшного контролю. На пiдприемствi вво-дяться внутрiшнi команди консультантш, якi не керують пiдроздiлами, а допомагають керiвникам професiйними порадами. Кершництвом заохочуються будь-якi новi iдеl та критика старо'! системи. Проте, постшш шновацшш введення спричинять кризу «психолопчно! пересиченос-тi» спiвробiтникiв, виходом з яко'1 е посилення контролю з боку директора компани, впровадження нових систем мо-тиваци та заохочення спшробггниюв.
Основу шновацшно! дiяльностi у вск секторах еко-номiки становить реамзащя досягнень науково-технiчного прогресу. Науково-техшчна революцiя стала матерiальною основою формування масового туризму через новi матерiали, мiкропроцесорну технiку, засоби шформаци й зв'язку.
В епоху появи та розвитку такого руху, як «стартап», сучаснi пiдприемства при появi нових iдей або проектш прагнуть прискорити процес '1х впровадження. Стартап -це така компашя, 1нтернет-проект, що знаходиться на ста-дц розвитку та мае в сво'1й основi амбiцiйну, iнновацiйну ^ею i перспективний продукт. До характерних особливо-стей стартапу вiдносять обмежешсть у ресурсах (фiнанси, час, штат сшвробггникш), венчурне фiнансування, нестiйке положення на ринку [8].
Розробка шновацшних 1Т-стартапш (IТ-проектiв) у сферi туризму в^буваеться за наявностi трьох складових (рис. 2): туристичний бiзнес, шновацшш технологи та ш-формацiйнi системи i технолог!! управлiння. Останнi в^ь грають визначальну роль у шновацшному розвитку тд-приемств туристично'1 галузь
Вони значно спрощують процедуру формування туристичного продукту з використанням комп'ютерних мереж, м1жнародних систем бронювання, електронних баз даних з нормативно-правових акпв у туризм!, авто-матизованих систем взаеморозрахунив тощо [7]. 1нфор-мацшш технолог!! надають кл!енту шформащю та можли-восп, за допомогою яких вш може з! свого персонального комп'ютера сформувати тур, забронювати його, обрати зручний рейс, придбати квитки, оформити прокат автомо-бкя у мюцях в^починку, замовити квитки на розважальш або спортивш заходи. Щ технологи приводять до зростання продуктивной у сферi послуг, забезпечують тдприем-ству конкурентну перевагу. Тому розвиток шформацшних
s
w
e о
■О
ю
NJ О
>> Q.
(0 m <o .£2
ro
<u
Q. i_
К vj VO
О
Етап 1. Креативнкть
Потужний р1вень креативного драйву в прагнены вттити «щею» в життя \ змусити ¡нших пов1рити в неТ;
мала ктьккть ствроб1тник1в (2-3 особи);
монопрофилы-Мсть;
переважають неформальы вщносини, р1вноправнкть, щеолопчне лщерство, патерналктичне управлшня;
система контролю базуеться на ринкових результатах;
кшцем етапу е «криза лщерства», спричинена втратою контролю над д1яльнктю своТх пщлеглих по м1р1 зростання компанм
Етап 2. Директивне управлшня
Структурування оргаызацм, визначення функцш та зон вщповщальност1;
розвиток туристичних напрям1в, диверсиф1кац1я послуг;
система формальних комуыкацш, система заохочення \ покарання, система контролю;
контроль здшснюеться комерцшним вщдшом вщповщно до розроблених стан да рт1в;
кшцем етапу е «криза автономи», що виникае у вщповщь на жорстку функцюнальну структуру, коли на нижыхр1внях не вистачае ¡нформацм та свободи для швидкоТ реакцм на змши зовншнього середовища
Етап 3. Делегування повноважень
Лшшно-функцюнальна оргаызацшна структура;
делегування значних повноважень середнш ланц1 менеджер1в для проникнення на HOBi ринки i розвитку нових продукте;
багатопрофильысть;
впровадження вимог стандарту ISO 9001;
нова, уыкальна система мотивацм прац1вник1в (бонуси або участь у прибутку оргаызацм);
кшцем етапу е «криза контролю», спичинена послабненням контролю «зверху»та недосконалктю менеджменту на мкцях
Етап 4. Координащя
Розвинена мережа фтш та представництв (у т. ч. на основ1 франчайзингу);
розвиток супутнього та сум1жного б1знесу;
об'еднання слабоцентрал1зо-ваних п ¡дроздов у продукто-вш грут, введения складноТ системи розподту ¡нвестицшних кошт1в оргаызаци м1ж и б1знес-одиницями;
значне розширення центрального офку компанм, де розробляються потужы системи планування та контролю виконання плану;
занадто складна система планування та розподту кошт1в, а також перевантаження системи контролю спричиняе «кризу тяганини»
Етап 5. Ствроб1тництво
Проведения реструктуризацм з метою уникнення подалыиоТ бюрократизацм, введения див1зюнальноТ структури;
введения внутршых команд консультант!в, як1 не керують пщроздтами, а допомагають кер1вникам професшними порадами;
заохочення будь-яких нових щей та критики староТ системи;
головний офк скорочуеться в чисельносп та знижуе планку постшного контролю;
криза на цш стадм полягае у «психолопчнш пересиченосп» ствроб1тник1в, втомлених вщ постшних ¡нновацшних введень
Молода
Зрша
BiK компанм
о
Рис. 1. Адаптована модель розвитку оргажзацм Л. Грейнера для пщприсмств туристичного 61знесу
EKOHOMiKA ШН0ВАЦ1ЙН1 процеси
1нформацшш
системи та технологи управлшня
HoBiTHi шформацмш технологи та шструменти
Рис. 2. Базис розробки шновацшних IT-npoeKTiB у сферi туризму
технолопи е одним 1з першочергових завдань перспективно! та шновацшно! шдустри туризму.
ВИСНОВКИ
1. Сучасна шдустр1я туризму е одшею з найбкьш динам1чних галузей св1тового господарства, що активно впроваджуе сучасш шформацшш технологи, вдосконалюе процеси виробництва туристичних послуг, безупинно зм1-нюе форми 1 способи пропозицп та надання послуг, в1дкри-вае 1 освоюе нов1 можливость
2. У робот надано власне визначення категори «ш-новацп у туризмЬ> та запропоновано розглядати ц на рш-нях шформацшних систем, процесш 1 продуктов, в1дпов1д-но до яких наведено змктовш приклади шновацш з визна-ченням переваг !х впровадження як для тдприемств, так 1 для кл1ент1в.
3. Адаптовано модель розвитку оргатзаци за Л. Грей-нером для тдприемств туристичного б1знесу. Використання дано! модел1 дозволяе визначити основт напрями розвитку тдприемства, проблеми, з якими може стикнутися тдпри-емство на кожному з етапш свого корпоративного розвитку, та сукупшсть д1й, як сл1д вчинити для !х виршення.
4. Визначальну роль у шновацшному розвитку тдприемств туристично! галуз1 в1д1грають шформацшт системи 1 технологй управлшня, яю тксно перемикаються з1 стратегь ями розвитку туристичного б1знесу та шновацшними тех-нолопями. Впровадження цих систем сприяе збкьшенню ккькосп замовлень; тдвищенню продуктивной пращ персоналу; покращенню обслуговування; зниженню окремих ка-тегорш витрат (на зв'язок, надсилання пошти); тдвищенню конкурентоспроможност тдприемства та його турпродук-тш; посиленню економ1чно! безпеки оргатзаци тощо. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Новиков В. С. Инновации в туризме / В. С. Новиков. -М. : ИЦ «Академия», 2007. - 208 с.
2. Бшоводська О. А. Мехашзм стратепчного управлшня шновацшним розвитком : монографiя / [За заг. ред. О. А. Бто-водськоТ]. - Суми : Уыверситетська книга, 2010. - 432 с.
3. Шаповалова О. М. 1нновацшний розвиток тдприемств сфери послуг: туризму / О. М. Шаповалова // Вкник Схщноукра-'нського нацюнального утверситету ¡меы Володимира Даля. - 2013. - № 4 (193), ч. 2. -С. 241 - 246.
4. Ридинг К. Стратегическое бизнес-планирование : Динамическая система повышения эффетивности и обеспечения конкурентного преимущества / К. Ридинг / Пер. с англ. ; под ред. И. А. Войтюк. - Днепропетровск : Баланс Бизнес Букс, 2005. - 384 с.
5. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www3.weforum.org/docs/ WEF_TT_Competitiveness_ Report_2013.pdf
6. Main definitions and conventions for the measurement of research and experimental development. A summary of the Frascati Manual 1993. - Paris, 1993. - 31 p.
7. 1льенко Ю. I. 1нновацшночнформа-ц|йн1 аспекти розвитку тдприемств туристично''' галуз1 / Ю. I. 1льенко, Г. В. Шершньова // 1нновацшна економка. - Тернопть : СМП
«ТАЙП», 2013. - Вип. 6 (44). - С. 81 - 85.
8. Бланк С. Старт^. Настольная книга основателя / С. Бланк, Б. Дорф / Пер. с англ. - М. : Альпина Паблишер, 2013. -616 с.
REFERENCES
Bilovodska, O. A. Mekhanizm stratehichnoho upravlinnia in-novatsiinym rozvytkom [The mechanism of strategic management innovation]. Sumy: Universytetska knyha, 2010.
Blank, S., and Dorf, B. StartUp. Nastolnaia kniga osnovatelia [StartUp. Handbook founder]. Moscow: Alpina Pablisher, 2013.
Ilienko, Yu. I., and Shershnyova, H. V. "Innovatsiino-infor-matsiini aspekty rozvytku pidpryiemstv turystychnoi haluzi" [Innovation and informational aspects of the tourism industry]. Inno-vatsiina ekonomika, no. 6 (44) (2013): 81-85.
Main definitions and conventions for the measurement of research and experimental development. A summary of the Frascati Manual 1993. Paris, 1993.
Novikov, V. S. Innovatsii v turizme [Innovation in tourism]. Moscow: Akademiia, 2007.
Riding, K. Strategicheskoe biznes-planirovanie: Dinamicheska-ia sistema povysheniia effektivnosti i obespecheniia konkurentnogo preimushchestva [Strategic Business Planning: A dynamical system operating efficiency and provide competitive advantage]. Dnepropetrovsk: Balans Biznes Buks, 2005.
Shapovalova, O. M. "Innovatsiinyi rozvytok pidpryiemstv sfery posluh: turyzmu" [Innovative development of service industries: tourism]. VisnykSNUimeni VolodymyraDalia, vol. 2, no. 4 (193) (2013): 241-246.
"The Travel & Tourism Competitiveness Report 2013" http://www3.weforum.org/docs/WEF_TT_Competitiveness_ Report_2013.pdf?
Науковий KepiB^K- Олiфipoв О. В., доктор економ1чних наук, професор, завщувач кафедри шформацшних систем i технологш управлшня Донецького нацюнального ушверситету економ1ки i торпвл! 1мен1 Михайла Туган-Барановського
