CC BY
9
1ННОВАЦ1ЙН1 МОДЕЛ1 РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ОСВ1ТН1Х СИСТЕМ
УДК: 378:37.091.12.011.3-051:78 Б01 10:25128/2415-3605.18.3.3
ДЕМИДОВА МАРИНА
ГО ОЯСГО 0000-0002-6892-94-36 viktor_sport@ukr.net кандидат педагопчних наук, доцент Швденноукрашський нацюнальний педагопчний ушверситет ¡мен! К. Д. Ушинського м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 4
ЛОУ ЯНЬМЕЙ
411409177@qq.com астрантка
Швденноукрашський нацюнальний педагопчний ушверситет ¡меш К. Д. Ушинського м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 4
НАВЧАЛЬНА САМОП1ДГОТОВКА СТУДЕНТ1В У ПРОЕКЦ11 РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВИЩО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1
Акцептовано на гумашстичшй модел1 освти, за якоЧ особисткна складова стае основоположною на противагу когнтивнш. Вказано, що основными вимогами до освтнъого процесу в рамках особисткно-гумашстично'Ч спрямованост1 е: студента постшно мае супроводжувати почуття втъного вибору; освтнш процес повинен характеризуватися яскраво вираженою розвивалъною тенденщею I постшно збагачуватися нтересами студент1в, Чхшми переживаннями та емощями; необх1дною умовою й джерелом розвитку повинш бути труднощ1. В1дзначено, що для подготовки майбутшх фахгвщв творчоЧ спрямованост1 необх1дно звернути увагу на компоненти, ят визначаютъ стан сучасного освтнъого простору, а саме: передбачити вар1ативний змкт, в1дпов1дт методи I форми органгзацИ освтнъого процесу, спроектувати й реалгзувати вгдповгдно до поставлених завданъ педагог1чт технологи, яю створювали би максималън1 умови для виявлення й розвитку задаттв особистост1 студента, його зд1бностей та особисткного потенщалу. У зв'язку з цим дуже гостро постае питання розвитку навичок самотдготовки студент1в, ят проявляютъся у: введенн1 до процесу навчання творчих завданъ, покликаних розвивати тзнавалът зд1бност1 студент1в; впроваджент специф1чних критерив оцтки освоення навчалъного материалу, наприклад, перенесення на новий матер1ал способу виршення, умшня виршувати завдання тдвищеноЧ складност1; прагненн1 диференцтвати завдання щодо р1вня розвиненост1 особистост1. Саме тому нин у педагогщ ведетъся пошук нових педагог1чних технологт, Iдея яких полягае в переход1 вгд пояснення до розумЫня, вгд соц1алъного контролю до розвитку I самоконтролю, вгд управлтня до самоуправлтня й самотдготовки.
Ключовг слова: самостшна робота, тзнавалъна самостшшстъ, самотдготовка, вчителъ музичного мистецтва.
ДЕМИДОВА МАРИНА
кандидат педагогических наук, доцент Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского г. Одесса, ул. Фонтанская дорога, 4
1НН0ВАЦ1ЙН1 М0ДЕЛ1 РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ OCBITHIX СИСТЕМ
ЛОУ ЯНЬМЕЙ
аспирантка
Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского г. Одесса, ул. Фонтанская дорога, 4
УЧЕБНАЯ САМОПОДГОТОВКА СТУДЕНТОВ В ПРОЕКЦИИ РАЗВИТИЯ СИСТЕМЫ ВЫСШЕГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ
Акцентировано на гуманистической модели образования, при которой личная составляющая становится основополагающей в противовес когнитивной. Указано, что основными требованиями к образовательному процессу в рамках личностно-гуманистической направленности являются: студента постоянно должно сопровождать чувство свободного выбора; образовательный процесс должен характеризоваться ярко выраженной развивающей тенденцией и постоянно обогащаться интересами студентов, их переживаниями и эмоциями; необходимым условием и источником развития должны быть трудности. Отмечено, что для подготовки будущих специалистов творческой направленности необходимо обратить внимание на компоненты, которые определяют состояние современного образовательного пространства, а именно: предусмотреть вариативное содержание, соответствующие методы и формы организации образовательного процесса, спроектировать и реализовать в соответствии с поставленными задачами педагогические технологии, которые создавали бы максимальные условия для выявления и развития задатков личности студента, его способностей и личностного потенциала. В связи с этим очень остро стоит вопрос развития навыков самоподготовки студентов, которые проявляются во: введении в процесс обучения творческих задач, призванных развивать познавательные способности студентов; внедрении специфических критериев оценки освоения учебного материала, например, перенос на новый материал способа решения, умение решать задачи повышенной сложности; стремлении дифференцировать задачи по уровню развитости личности. Именно поэтому сейчас в педагогике ведется поиск новых педагогических технологий, идея которых заключается в переходе от объяснения к пониманию, от социального контроля к развитию и самоконтролю, от управления к самоуправлению и самоподготовке.
Ключевые слова: самостоятельная работа, познавательная самостоятельность, самоподготовка, учитель музыкального искусства.
DEMIDOVA MARINA
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky 4 Fontansky road Str., Odesa
LOU YANMEI
Graduate Student South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinsky 4 Fontansky road Str., Odesa
EDUCATIONAL SELF TUITION OF STUDENTS IN PROJECTION OF THE DEVELOPMENT OF SYSTEM OF HIGHER PEDAGOGICAL EDUCATION IN
UKRAINE
According to the humanistic model of education, often opposed to cognitive one, it is the personal component, which becomes fundamental. The main requirements for the educational process in the framework of the personality-humanistic orientation are: a student must constantly be accompanied by a sense of free choice; the educational process should be characterized by a distinct developmental tendency and constantly enriched by the interests of students, their experiences and emotions; difficulties must be a prerequisite condition for development, as much as its source. It has been stressed in this research, that in order to train future specialists of creative orientation, it is necessary to pay attention to the components determining the state of the modern educational space, namely: foresee variable content, appropriate methods and forms of organization of the educational process, design and implement the corresponding pedagogical technologies, which would create maximum conditions for the determination and development of the makings of a student's personality, his/her
1НН0ВАЦ1ЙН1 М0ДЕЛ1 РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ 0СВ1ТН1Х СИСТЕМ
abilities and personal potential. In this regard, a topical issue is the development of students' self-training skills, which is manifested in: the introduction of creative tasks, designed to develop students' cognitive abilities, into the learning process; implementation of specific criteria for assessing the learning level, for example, applying a previously successfully used solution method to a new material, ability to solve problems of increased complexity; the desire to differentiate tasks according to the level of development of an individual. That is why now in pedagogy there is a search for new educational technologies, the idea of which lies in the transition from explanation to understanding, from social control to development and self-control, from management to self-government and self-preparation.
Keywords: independent work, cognitive independence, self-tuition, teacher of musical art.
Нормативне тдгрунтя та стратепчш ор!ентири в оргашзаци самотдготовки студенпв ЗВ0 закладено у багатьох документах, зокрема: Закон! Укра!ни «Про вищу освгту», «Нащональнш доктрин! розвитку освгти Укра!ни у XXI столгт», розпорядженш Кабшету М!шстр!в Укра!ни «Деяк питання розроблення Нащонально! рамки квал1фжаци» (№ 1727-р в!д 27.08.2010), наказ! М0Н Украши «Про затвердження плану дш щодо забезпечення якост вищо! освгти Укра!ни та штеграцп в европейське i освгтне ствтовариство на перюд до 2020 року» (№ 612 в!д 13.07.2007) та ш.
Питання оргашзаци самоп!дготовки майбутн!х учител!в музичного мистецтва не були предметом спещальних наукових розробок, проте дослвдники висловлювали ц!кав! вде! стосовно таких аспект!в, як орган!зац!я самост!йного навчання, фундаментальшсть як категор!я якост! освгти й осв!ченост! особистост! (В. Андрущенко, Б. Гершунський, I. Зязюн, В. Луговий, В. Лутай, В. 0гнев'юк, С. Подмазш та !н.).
У виршенш проблеми тдвищення ефективност! навчального процесу на музично-педагог!чних факультетах ЗВ0 першорядна роль в!дводиться активн!й самост!йн!й робот! студент!в. Учен!-теоретики в едност! з ф!лософами, психологами та соц!ологами цю проблему розглядають у контекст! основних якостей особистост!: самост!йн!сть, !н!ц!ативн!сть, творча актившсть. Самостшшсть у загальноприйнятому значенн! - це одна з властивостей особистост!, яка характеризуеться двома факторами: по-перше, сукупшстю засоб!в - знань, умшь ! навичок, якими волод!е особист!сть; по-друге, ставленням особистост! до процесу д!яльност!, й результат!в ! умов зд!йснення, а також зв'язками з !ншими людьми, як! складаються в процес! д!яльност! [3, с. 297].
У свою чергу, самоп!дготовка в межах осв!тнього процесу означае важливу форму практично ор!ентовано1 роботи, що передбачае наявшсть таких ум!нь: узагальнення, поглиблення ! розширення отриманих знань ! практичного досв!ду, формування особист!сного ставлення до художньо!' !нформац!!', ум!ння забезпечувати продуктившсть власно!' осв!тньо1 д!яльност!, адаптуватися до нових вимог, умгти презентувати та захищати власну позищю, самост!йно шукати шляхи вир!шення поставлених завдань.
Мета статт1 полягае в розкритт! сутност! процесу самоп!дготовки студент!в та в пошуку шлях!в 11 орган!зац!! в навчальному процес! ЗВ0.
Насамперед треба ввдзначити, що в педагог!чн!й науковш л!тератур! категор!! «самост!йна робота» ! «самоп!дготовка студент!в» часто вживаються у синон!м!чному значенн!. На думку М. Солдатенка, щ два поняття не суперечать, а доповнюють один одного [12, с. 59]. В!дм!нн!сть м!ж самост!йн!стю ! п!знавальною самост!йн!стю полягае в тому, вважае вчений, що перша проявляеться в умшш управляти своею д!яльшстю на вс!х етапах 11 зд!йснення: мотивац!!, ц!лепокладання, програмування, оргашзаци, виконання, контролю ! оц!нки, а друга мае на уваз! самостшне виконання студентом хоча б одного з цих етатв.
Сьогодн! педагоги висв!тлюють р!зн! аспекти проблеми формування тзнавально! самост!йност! студент!в. Так, С. Архангельський ! Н. Тализ!на розвинули !де! формування зм!сту осв!ти ! процесу навчання щодо формування п!знавально1 самост!йност!. Теоретичн! аспекти орган!зац!1 самост!йно1 роботи студент!в знайшла в!дображен! в роботах А. Алексюка, В. Володько, Б. Ссипова, Н. Журавсько!, С. Заскалети, С. Кустовського, Л. 0нучак, П. П!дкасистого, М. Смирново1 та !н. Досл!дники розкривають сутн!сть самост!йно1 роботи, 11 види ! форми, дидактичн! та л!нгводидактичн! принципи, визначають роль та функц!1 у загальнш систем! п!дготовки спец!ал!ст!в. 0тже, виходячи з вищеозначеного, вважаемо, що питання орган!зац!1 та забезпечення необх!дних умов щодо зд!йснення самост!йно1 роботи
_1НН0ВАЦ1ЙН1 М0ДЕЛ1 РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ OCBITHIX СИСТЕМ_
студенпв 3i спещальних дисциплш е необхвдним елементом тдготовки майбутнього фах!вця, зокрема у галузi музичного мистецтва.
У психологií також iснуе багато визначень i наукових характеристик самостiйностi, наприклад: самостiйнiсть - це вмшня побачити i поставити нове питання, нову проблему i виршити 11 самотужки (Д. Богоявленський та iн.); самостiйнiсть е сввдомою вмотивованiстю дiй та 1х обгрунтовашстю, можливiстю не пiдпадати пiд чужий вплив i навiювання, здатнiстю людини вбачати об'ективш пiдстави, для того, щоб вчинити так, а не шакше (С. Рубiнштейн та ш.); продуктивнiстю розумових процесiв, властивостей розуму (П. Блонський, A. Матюшкш, A. Cмiрнов та iн.); показником активносп i допитливостi особистостi, 11 здатшстю до пiзнавального процесу (A. Байрамов, А. Лшкша та iн.). Як яюсть особистостi самостiйнiсть стала предметом вивчення нещодавно i пов'язуеться з поняттям «суб'ект навчання». Bченi стверджують, що самостшшсть завжди проявляеться там, де людина здатна сама побачити об'ективш тдстави для того, щоб проявити актившсть. На тдтвердження цього наведемо твердження Л. Петухово!', що суб'ектшсть особистостi дозволяе 1й усшшно самостiйно здiйснювати ту чи шшу дiяльнiсть [5, с. 11].
Якщо в психологи самостшшсть розглядаеться як вольова риса характеру, яюсть особистосп, що виражаеться в умшш ставити перед собою певш цiлi i досягати 1'х власними силами без сторонньо!' допомоги i пiдтримки, то серед учених-педагопв ми спостерiгаемо певну рiзницю в поглядах на визначення вказано!' дефiнiцií .
Вважаемо за необхвдне виявити розбiжнiсть та проаналiзувати 1'х. Згiдно з В. Буряк, самостiйна робота - це «метод навчання, який передбачае шдиввдуальну актившсть самих студенпв при закрiпленнi отриманих знань, навичок, умiнь i при шдготовщ до занять» [1, с. 50]. З. Кучер розглядае дослвджуваний феномен як форму оргашзаци навчально!' дiяльностi, якiй притаманнi чiтке формулювання мети i завдання, точне визначення форми вираження шдсумкового результату [4, с. 17]. Т. Рейзенкшд стверджуе, що «самостшна робота у вищш школi е специфiчним педагогiчним засобом оргашзаци та управлшня самостiйною дiяльнiстю у навчальному процеш», що вона, з одного боку, е навчальним завданням, а з шшого - формою, характерною для певного способу дiяльностi з метою виконання цього навчального завдання [9, с. 30]. Н. Сидорчук самостшну роботу трактуе як «виконання рiзних завдань навчального, дослвдницького i самоосвiтнього характеру, що виступають в якосп засобiв: засвоення системи професшних знань, шзнавально!' та професшно!' дiяльностi, а також формування навичок i вмiнь творчо!' дiяльностi та професшно!' майстерносп» [10, с. 67].
В iншому контекстi вивчае категорто «самостшшсть» Л. Жарова, розглядаючи и як властивiсть людини, результат виховання i самовиховання. Hатомiсть, К. Гюнтер, М. Анiканов придiляють особливу увагу психологiчнiй складовiй дослiджуваного питання. В. Буряк слушно вiдзначае, що самостшшсть сприяе «освоенню i реатзаци рефлексивно!' стратеги», звiльняе вiд iмпульсивних реакцiй, вчить продумувати сво!' ди, передбачати можливi наслiдки помилкових ршень, розраховувати i зважувати ризик, пов'язаний з вибором тае!' чи шшо!' альтернативи [1, с. 49].
У тому ж контексп, як зашб пiдвищення усвiдомленостi та дiевостi дослвджуваного феномена, результат ефективно!' органiзацií навчального процесу, розглядають самостшну навчальну роботу багато шших науковцiв.
Таким чином, у психолого-педагопчнш науцi дефiнiцiя «самостшна навчальна робота» нинi не вичерпуеться единим визначенням i розглядаеться як: метод; зааб; органiзацiйна форма навчання; зааб залучення студентiв до навчально!' роботи, для яко!' характерним е наявшсть чiтко сформульованого завдання; зааб оргашзаци та виконання студентами певно!' навчально!' дiяльностi. Вивчення педагогiчного досвщу показуе, що однiею з головних ознак, що вiдрiзняе рiвень майстерносп педагогiв, е вмiння застосовувати у робой рiзноманiтнi i такi, яю доповнюють один одного, види самостшно!' роботи, котрi враховують пiзнавальнi можливосп студентiв.
Ця дефiнiцiя не виключае, безумовно, такi форми роботи, як пояснення матерiалу викладачем, ведення бешди, читання лекцiй. Однак на заняттях студенти самостiйно вирiшують тематичнi завдання шд керiвництвом викладача, самотужки працюють з шформащею, усвiдомлюють i включаються в творчу роботу, виявляють навички сшлкування, пiзнають правила спiльноí дiяльностi. Hайбiльш ефективним у цьому контексп навчання е метод штерактивного навчання. 1нтерактивний метод («inter» - взаемний, «act» - дiяти) у навчальнш ситуацií передбачае взаемодiю учасникiв освгтньо!' ситуацií на основi бесiди, дiалогу,
_IHHOBAЦIЙHI MOДEЛI POЗBИTKУ CУЧACHИX OCBITHIX CTCTEM_
poзмipкoвyвaння тoщo. Oднaк, на вiдмiнy вiд aктивниx метoдiв навчання, iнтеpaктивнi opieнтoвaнi на бшьш шиpoкy взaeмoдiю cтyдентiв: не тшьки з викладачем, а й oдин з oдним; дoмiнyвaння aктивнocтi cтyдентiв y пpoцеci навчання; зведення poлi викладача дo нaпpямкy дiяльнocтi cтyдентiв на дocягнення цiлей заняття [6].
Oтже, cьoгoднi такий пiдxiд пеpетвopюe caмocтiйнy poбoтy cтyдентiв y пpoвiднy й ефективнy фopмy opгaнiзaцiï ocвiтньoгo пpoцеcy зaгaлoм.
Biдзнaчимo, щo тзнавальна caмocтiйнicть бiльше влacтивa cтyдентaм мoлoдшиx кypciв, кoли cyб'eкт ocвiти не мoже caм ефективнo yпpaвляти навчальгою дiяльнicтю i тoмy пoтpебye кеpiвництвa викладача. Caмocтiйнicть вiдoбpaжae пoведiнкy cтyдентiв cтapшиx кypciв, тoдi yчacть викладача y npo^ci навчання здiйcнюeтьcя мммальго.
Дo цьoгo чacy cеpед cyчacниx aвтopiв немae eднocтi в тpaктyвaннi пoняття «тзнавальна caмocтiйнa poбoтa cтyдентiв». Деякi дocлiдники пiд цим фегомегом poзyмiють твopчy poбoтy cтyдентiв, в ocнoвi якoï лежить вмiння неcтaндapтнo миcлити, здaтнicть opieнтyвaтиcя в говш cитyaцiï, вмiння бачити пpoблеми, ставити нoвi завдання i знaxoдити пiдxoди дo ïx виpiшення. Oднaк не вapтo недooцiнювaти poль викладача в oзнaченoмy пpoцеci.
Bиклaдaч e opгaнiзaтopoм poбoти cтyдентiв i кoнcyльтaнтoм з ïx caмoocвiти. Бaгaтo cтyдентiв тд чac caмocтiйнoï poбoти мають певш тpyднoщi, щo пpизвoдить дo cтpимyвaння темпiв заняття i yтpyднення в кеpiвництвi ïx дiяльнicтю. Bpaxoвyючи завдання poзвиткy пiзнaвaльнoï caмocтiйнocтi y cтyдентiв, нayкoвцi (K. Axметoв, O. ^ебенюк, Д. Kyлiкoвa) pекoмендyють виклaдaчевi opгaнiзoвyвaти cвoю poбoтy так, щoб cфopмyвaти y мaйбyтнix фaxiвцiв тaкi ïï кoмпoненти: нaкoпичення певнoгo oбcягy знань; нaбyття вмiнь та нaвичoк; poзвитoк caмocтiйнoгo миcлення; фopмyвaння iнтеpеcy дo нaвчaльнoгo пpедметa; виpoблення цiлеcпpямoвaнocтi.
Пеpший кoмпoнент пoв'язaний не cтiльки з кшькюгою xapaктеpиcтикoю, cкiльки з умшням зacтocoвyвaти i кopиcтyвaтиcя знаннями в piзниx cитyaцiяx. Haбyвaючи певниx вмшь i нaвичoк, cyчacний cтyдент говинен вмiти пpиймaти i визначати завдання влacнoï дiяльнocтi, пpaцювaти з piзними джеpелaми iнфopмaцiï', планувати, кoнтpoлювaти i кopигyвaти cвoï' ди.
Дpyгий кoмпoнент пoв'язaний з yмiннями caмocтiйнo ви^нувати poзyмoвi дп: виявляти piзнoмaнiтнi зашби викoнaння завдання i зacтocoвyвaти oтpимaнi знання в нoвиx cитyaцiяx.
Tpетiй кoмпoнент пеpедбaчae poзвитoк i фopмyвaння у cтyдентiв: твopчиx здiбнocтей, умшь знaxoдити нaйкopoтшi шляxи виpiшення пocтaвлениx завдань, пoтpеби у нaбyттi нoвиx знань, бажання виcлoвити cвoю думку, ^агнення caмocтiйнo oтpимyвaти знання, знaxoдити piзнi cпocoби пiзнaвaльнoï' дiяльнocтi.
Четвеpтий кoмпoнент включae нaпoлегливicть дo ви^нання певниx дiй та активну гозищю у пoдoлaннi тpyднoщiв.
Biдзнaчимo, щo для ycпiшнoï' opгaнiзaцiï' caмocтiйнoï' po6o™ cтyдентiв неoбxiднi певнi yмoви, а caме: гoтoвнicть мaйбyтнix фaxiвцiв дo caмocтiйнoï' нaвчaльнo-пiзнaвaльнoï' дiяльнocтi, ïx защкавлешсть, вмiння paцioнaльнo викopиcтoвyвaти чac на caмoпiдгoтoвкy, планувати i opгaнiзoвyвaти влаоту пoзaнaвчaльнy дiяльнicть тoщo. Це в говнш мipi cтocyeтьcя мaйбyтнix yчителiв мyзичнoгo миcтецтвa, ocкiльки важливими cклaдoвими ïx caмocтiйнoï' poбoти e ^агнення зpoзyмiти твip, ycвiдoмити cвoe ставлення дo ньoгo, вмiння втiлити влаоту кoнцепцiю у кoнкpетнoмy звyчaннi, мoжливicть впopaтиcя з теxнiчними тpyднoщaми i адекватго кoмпoзитopcькoмy задуму iнтеpпpетyвaти шго.
Зapaз в cиcтемi вищoï' ocвiти вiдзнaчaeтьcя cтiйкa тенденцiя дo зниження зaгaльнoгo чacy на ayдитopне заняття i збшьшення чacy на caмocтiйнy poбoтy cтyдентiв. Taкий пiдxiд tochto^ квiнтеcенцiю caмocтiйнoï' poбoти i пiдвищye ïï poль у пoлiпшеннi я^от пiдгoтoвки мaйбyтнix фaxiвцiв. Ocкiльки ocтaннiм дoведетьcя здiйcнювaти caмocтiйнy дiяльнicть з в^шення пpoфеciйниx завдань за межами закладу вищoï ocвiти, тo гoлoвний акцент пoвинен бути зpoблений на opгaнiзaцiю caмocтiйнoï' нaвчaльнoï' дiяльнocтi студенив caме в пoзaayдитopний чac.
У caмocтiйнy poбoтy мaйбyтньoгo вчителя мyзичнoгo миcтецтвa в пoзaayдитopний чac, на нашу думку, вxoдять: пopiвняння твopy, щo вивчaeтьcя, з пoдiбними в ^m^cri cтильoвoï' i жaнpoвoï' eднocтi; виявлення ocoбливocтей бioгpaфiï' i твopчocтi кoмпoзитopa; пiдгoтoвкa дo пpезентaцiï' твopy (влacне викoнaння aбo викopиcтaння зacoбiв звyкoзaпиcy); фopмyлювaння iдеï' i xyдoжньoгo змicтy твopy; ocмиcлення cтpyктypи, фopми, фaктypи, мyзичнo-виpaжaльниx зacoбiв oбгoвopювaнoгo твopy в кoнтекcтi poзкpиття йoгo xyдoжньoгo змicтy; вибip питань для
_IHHOBАЦIЙHI MOДEЛI POЗBИTКУ CУЧАCHИX OCBITHIX CИCTEM_
oбгoвopeння i вeдeння дiaлoгy зi cтyдeнтaми; пiдгoтoвкa зaпитaнь щoдo oбгoвopeння мyзичнoгo мaтepiaлy, пoв'язaнoгo eдиним xyдoжньo-oбpaзним aбo тeмaтичним змютом; oбгpyнтyвaння cпocoбiв виpiшeння викoнaвcькиx зaвдaнь, якi виникaють y пpoцeci po6o™ нaд iнcтpyмeнтaльним peпepтyapoм.
Oтжe, ниш в пeдaгoгiцi icнye пoшyк нoвиx тexнoлoгiй, iдeя якиx пoлягae в пepexoдi вiд пoяcнeння дo poзyмiння, вiд кoнтpoлю дo poзвиткy i caмoкoнтpoлю, вiд yпpaвлiння дo caмoпiдгoтoвки. Caмocтiйнa poбoтa i пpoцec caмoпiдгoтoвки cтyдeнтiв e piзнopiвнeвими cклaдoвими ix^o! caмocтiйнoï нaвчaльнoï дiяльнocтi, якi вiдpiзняютьcя дидaктичними цiлями, cтyпeнeм пpoникнeння в cymcm питaння, peaлiзaцiями cпocoбiв ïï виpiшeння.
Caмoпiдгoтoвкa в мeжax мyзичнo-ocвiтньoгo пpoцecy oзнaчae caмocтiйнy poбoтy cтyдeнтiв щoдo зaбeзпeчeння opгaнiзaцiï тa ycпiшнocтi мyзичнo-xyдoжньoï взaeмoдiï з учнями, щo викoнyeтьcя зa зaвдaнням i ^и мeтoдичнoмy кepiвництвi виклaдaчa, ane бeз йoгo бeзпocepeдньoï yчacтi.
ЛITEPATУPA
1. Бypяк В. Кepyвaння caмocтiйнoю poбoтoю cтyдeнтiв / В. Бypяк // Bищa шкoлa. - 2001. - M 4-5. -C. 48-52.
2. Гoлoбopoдькo E. E. Дeфиниция caмocтoятeльнocти в кoнтeкcтe пcиxoлoгo-пeдaгoгичecкoгo иccлeдoвaния / E. E. Гoлoбopoдькo // Иннoвaциoннaя нayкa. - 2015. - M 8. [Элeктpoнный жypнaл] - Peжим дocтyпa: https://cyberleninka.ru/article/n/definitsiya-samostoyatelnosti-v-kontekste-psihologo-pedagogicheskogo-issledovaniya.
3. Гoнчapeнкo C. У. Укpaïнcький пeдaгoгiчний cлoвник; гoл. peд. C. Гoлoвкo / C. У. Гoнчapeнкo. - К.: Либщь, 1997. - З7З c.
4. Куч^ З. C. Opгaнiзaцiя caмocтiйнoï poбoти мaйбyтнix вчитeлiв oбcлyгoвyючoï пpaцi в cиcтeмi мoдyльнoгo нaвчaння: aвтopeф. диc. ... кaнд. тед. нayк: 1З.00.04 / З. C. Куч^. - Xмeльницький, 2006. - 20 c.
5. Пeтyxoвa Л. С. Meтoдичнi peкoмeндaцiï дo caмocтiйнoï poбoти cтyдeнтiв з кypcy «Icтopiя пeдaгoгiки» / Л. С. Пeтyxoвa. - Xepcoн: Bид-вo XДУ, 2002. - 22 c.
6. Пpoкoпeнкo I. Ф. Пeдaгoгiчнi тexнoлoгiï: нaвч. пociбник / I. Ф. Пpoкoпeнкo, В. I. Свдoкимoв. -Xap^: Кoлeгiyм, 2006. - 224 c.
7. ^o ocвiтньo-квaлiфiкaцiйнi piвнi (cтyпeнeвy ocвiтy): Лиcт M-вa ocвiти i нayки Укpaïни в1д 25.04.2001 p. M 1/9-168 // Зaкoнoдaвчi тa нopмaтивнi aкти пpo ocвiтy в Укpaïнi; yпopяд.
B. Г. Heбaбiн. - К., 2001. - T. 1З. - C. 660-666.
8. Пpoгpaмa дiй щoдo peaлiзaцiï пoлoжeнь Бoлoнcькoï дeклapaцiï в cиcтeмi вищoï ocвiти i нayки Укpaïни // Ocвiтa. - 2004. - M 8. - C. 6-8.
9. Peйзeнкiнд T. Кaтeгopiя im-e^a^i' y пpoфeciйнiй пiдгoтoвцi вчитeля музики / T. Peйзeнкiнд // P^a шкoлa. - 2001. - M 2. - C. 29-З1.
10. Cидopчyк H. Г. Opгaнiзaцiя caмoocвiтньoï дiяльнocтi мaйбyтнix yчитeлiв: тeopiя тa тexнoлoгiя фopмyвaння: мoнoгpaфiя / H. Г. Cидopчyк. - Житoмиp: Вид^ ЖДУ, 2004. - 168 c.
11. Cipoпoлкo C. Icтopiя ocвiти в Укpaïнi / C. Cipoпoлкo. - К.: Hayкoвa дyмкa, 2001. - 912 c.
12. Coлдaтeнкo M. M. Teopiя i пpaктикa caмocтiйнoï пiзнaвaльнoï дiяльнocтi: мoнoгpaфiя / M. M. Coлдaтeнкo. - К.: Bид-вo HПУ iм. M. П. Дpaгoмaнoвa, 2006. - 198 c.
13. Якyбoвcькa O. M. Caмocтiйнa poбoтa y кoнтeкcтi ocoбиcтo-opieнтoвaнoгo нaвчaння / O. M. Якyбoвcькa // Opгaнiзaцiя caмocтiйнoï poбoти cлyxaчiв в yмoвax iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa: мaтepiaли нayк.-мeтoд. кoнфepeнцiï (14 гpyдня 2001 p., м. Oдeca). - Oдeca: OPIДУ УАДУ, 2002. -
C. 211-212.
REFERENCES
1. Buriak V. Keruvannia samostiinoiu robotoiu studentiv / V. Buriak // Vyshcha shkola. - 2001. - M 4-5. -S. 48-52.
2. Holoborodko Ye. Ye. Definitsiia samostoiatelnosti v kontiekstie psikholoho-pedahohicheskoho issledovaniia / Ye. Ye. Holoborodko // Innovatsionnaia nauka. - 2015. - M 8. - [Eliektronnyi zhurnal] Rezhym dostupa: https://cyberleninka.ru/article/n/definitsiya-samostoyatelnosti-v-kontekste-psihologo-pedagogicheskogo-issledovaniya.
3. Honcharenko S. U. Ukraïnskij pedagogichnij slovnik / S. U. Honcharenko; [Hol. red. S. Holovko]. -Kiïv : Libid, 1997. - З7З s.
4. Kucher Z. S. Orhanizatsiia samostiinoi roboty maibutnikh vchyteliv obsluhovuiuchoi pratsi v systemi modulnoho navchannia : avtoreferat dysertatsii ... kand. ped. nauk: 1З.00.04 / Z. S. Kucher. -Khmelnytskyi, 2006. - 20 s.
_1НН0ВАЦ1ЙН1 М0ДЕЛ1 РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ OCBITHIX СИСТЕМ_
5. Petukhova L. Ye. Metodychni rekomendatsii do samostiinoi roboty studentiv z kursu «Istoriia pedahohiky» / L. Ye. Petukhova. - Kherson : Vydavnytstvo KhDU, 2002. - 22 s.
6. Prokopenko I. F. Pedahohichni tekhnolohii : navchalnii posibnyk / I. F. Prokopenko, V. I. Yevdokymov. -Kharkiv : Kolehium, 2006. - 224 s.
7. Pro osvitno-kvalifikatsiini rivni (stupenevu osvitu) : Lyst Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 25.04.2001 r. № 1/9-168 / Uporiadnyk V. H. Nebabin // Zakonodavchi ta normatyvni akty pro osvitu v Ukraini. - K., 2001. - T. 13. - 670 s.
8. Prohrama dii shchodo realizatsii polozhen Bolonskoi deklaratsii v systemi vyshchoi osvity i nauky Ukrainy // Osvita. - 2004. - №8. - S. 6-8.
9. Reizenkind T. Katehoriia intehratsii u profesiinii pidhotovtsi vchytelia muzyky / Tetiana Reizenkind // Ridna shkola. - 2001. - № 2. - S. 29-31.
10. Sydorchuk N. H. Orhanizatsiia samoosvitnoi diialnosti maibutnikh uchyteliv : teoriia ta tekhnolohiia formuvannia : monohrafiia / N. H. Sydorchuk. - Zhytomyr : Vydavnytstvo ZhDU, 2004. - 168 s.
11. Siropolko S. Istoriia osvity v Ukraini / Stepan Siropolko. - K. : Naukova dumka, 2001. - 912 s.
12. Soldatenko M. M. Teoriia i praktyka samostiinoi piznavalnoi diialnosti : monohrafiia / M. M. Soldatenko. - K. : Vydavnytstvo NPU imeni M. P. Drahomanova, 2006. - 198 s.
13. Yakubovska O. M. Samostiina robota u konteksti osobysto-oriientovanoho navchannia / O. M. Yakubovska // Orhanizatsiia samostiinoi roboty slukhachiv v umovakh informatsiinoho suspilstva : materialy naukovo-metodychnoi konferentsii (14 hrudnia 2001 r., m. Odesa). -Odesa : ORIDU UADU, 2002. - S. 211-212.
Стаття надшшла в редакцию 20.10.2018 p.
УДК 378.147:811.111
DOI 10:25128/2415-3605.18.3.4
ГАЛИНА ТКАЧУК
ID ORCID 0000-0002-6926-1589 tkachuk.g.v@udpu.edu.ua кандидат педагопчних наук, доцент Уманський державний педагопчний ушверситет ¡меш Павла Тичини
м. Умань, вул. Садова, 2
АНАЛ13 ТА ОСОБЛИВОСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ ЗМ1ШАНОГО НАВЧАННЯ В ОСВ1ТН1Й ПРОЦЕС ЗАКЛАДУ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
Проанал1зовано ocHoeui модел1 змшаного навчання, визначено Чх особливост1 та переваги використання в освтньому пpoцеci. Розглянуто наступт мoделi: ротацшна модель та ЧЧ модифтащЧ (модель змти станцш, модель змти лабораторш, модель перевернутого навчання, пеpcoналiзoвана модель); гнучка модель; модель самостшного змшування; вipтуальнo-збагачена модель. Визначено, що кожна модель мае своЧ ocoбливocтi i потребуе як незначних, так i кардинальних змт в opганiзацiЧ освтнього процесу. Вiдзначенo, що ротацшт мoделi opiентoванi на змту середовища навчання: модель змти станцш - змта pежимiв роботи в межах аудиторй'; модель змти лабораторш - в межах навчального закладу, модель перевернутого навчання - змта pежимiв в аудиторй' та вдома та Чх «перевертання», пеpcoналiзoвана модель - самостшний вибip режиму. Вказано, що гнучка модель передбачае вивчення матеpiалу переважно он-лайн за iндивiдуальним графжом; модель самостшного змшування дае змогу cтудентoвi самостшно обирати дoдаткoвi курси, ят можна вивчати як доповнення до основних курав; вipтуальнo-збагачена модель не е повшстю iндивiдуалiзoванoю, але передбачае вивчення одного або дектькох курав он-лайн, при цьому мсце розташування студента може бути як вдома, так i в закладi вищоЧ освти. На ocнoвi аналiзу найбтьш поширених моделей змшаного навчання визначено загальш ocoбливocтi змшаного навчання як освтньо'Ч технoлoгiЧ: opганiзацiйнi, технiчнi, тформацшт та методичш.
Ключовг слова: змшане навчання, ротацшна модель, перевернуте навчання, пеpcoналiзoвана модель, гнучка модель, модель самостшного змшування, вipтуальнo-збагачена модель.
ГАЛИНА ТКАЧУК
кандидат педагогических наук, доцент Науков1 записки. Серш: педагопка. — 2018. — № 3
