CC BY
35
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8401 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.22.28.082.262
The use of entropy analysis to evaluate the development of characteristics in dairy cattle of Holstein breed
T.V. Pidpala, A.S. Kramarenko, E.N. Zaitsev
Mykolayiv National Agrarian University, Mykolayiv, Ukraine
Pidpala, T.V., Kramarenko, A.S., & Zaitsev, E.N. (2018). The use of entropy analysis to evaluate the development of characteristics in dairy cattle of Holstein breed. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 3-8. doi: 10.15421/nvlvet8401
The article presents the results of research on the evaluation of the development of dairy cattle characteristics in Holstein breed of different selection using entropy-information analysis (EIA). According to the studied indicators of dairy productivity their determinism is low, because there are many factors which influence the development of the signs. The degree of organization and informative content for Holstein breed cows of German and Ukrainian selection in adjacent generations has been established according to the basis characteristics of productivity, reproductive and adaptive ability of animals. The highest level of prevalence was characterized by signs of fat and protein content in milk as in the firstborn Holstein cows of German and Ukrainian breeding. Comparing to mothers, daughters have not only the highest level of informative content, but also have a bigger number of determinism. The probable influence of the «generation» factor was established only on the content of fat in milk. The smallest values of absolute organization the system were characterized by signs, the development of which is largely due to factors of environment. Signs which characterize reproductive and adaptive abilities of cows generally have lower entropy evaluations. This indicates their higher determinism and, consequently, biological importance. Especially it is true for the duration of the dry period in cows of the Holstein breed of German breeding. It is known that it causes physiological processes in the transitional period between two lactations and, accordingly to this, it influences the milk productivity of cows, especially, in the next lactation. Typically, according to the two signs (the duration of the first lactation and the duration of the given-birth period), we determined the probable effect of background (breeding) on the degree of their determinism (in both cases: P < 0.05). At the same time, according to these features in animals of German breeding the level of organization was higher than for Ukrainian selection of cows, regardless of generation. Thus, the use of EIA allows determining the effect of selection on the development of signs in dairy cattle.
Key words: Holstein breed, entropy-information analysis, cows, milk productivity, a sign, reproductive ability.
Використання ентропшного аналiзу для оцшки розвитку ознак молочноУ худоби голштинськоУ породи
Т.В. Щцпала, О.С. Крамаренко, €.М. Зайцев
Миколагвський нац1ональний аграрний утверситет, м. Микола1в, Украгна
У статтi викладено результати до^дження щодо оцтки розвитку ознак молочног худоби голштинськог породи рiзноi селек-цп з використанням ентротйно-тформацшного анализу (Е1А). За оцтюваними показниками молочног продуктивностi гхня детер-мтоватсть невисока, осктьки на розвиток ознак впливають багато факторiв. Встановлено ступть органiзованостi та тфор-мативностi для корiв голштинськог породи ншецьког та укратськог селекцп сумiжних поколть за ознаками продуктивностi, вiдтворювальноi та адаптацшног здатностi тварин. Вищим рiвнем детермiнованостi характеризувалися ознаки: вмкт жиру i бтка в молощ як голштинських корiв-перiвсток нмецьког, так й укратськог селекцп. Порiвняно з матерями у дочок не лише вищий рiвень iнформативностi, а й бтьша детермтоватсть цих ознак. Вiрогiдний вплив фактору «генеращя» було встановлено лише для вмкту жиру в молощ. Найменшими значеннями абсолютног органiзованостi системи характеризувалися ознаки, розвиток
Article info
Received 4.01.2018 Received in revised form 8.02.2018 Accepted 15.02.2018
Mykolayiv National Agrarian University, G. Gongadze Str., 9, Mykolayiv, 54020, Ukraine Tel.: +38-050-807-99-94 E-mail: pidpala@mnau.edu.ua
яких у значит мiрi обумовлено факторами середовища. Ознаки, що характеризують вiдтворювальнi та адаптацшт здатностi корiв, загалом мають нижчi оцтки ентропи, що свiдчить про гх вищу детермтоватсть i вiдповiдно бюлог1чну важливкть. Особливо це стосуеться тривалостi сухостшного перюду в корiв голштинськог породи ншецьког селекцп. Як вiдомо, вт обумовлюе фiзiологiчнi процеси у перехiдний перюд мiж двома лактащями й вiдповiдно в значтй мiрi впливае на молочну продуктивтсть корiв, особливо в наступну лактацю. Характерно, що вiдносно двох ознак (тривалють першог лактацп та тривалють мiжоте-льного перюду) нами було вiдмiчено вiрогiдний вплив походження (селекцп) на ступть ЧхньоЧ детермiнованостi (в обох випадках: Р < 0,05). При цьому, у тварин ншецькоЧ селекцп рiвень органiзованостi за цими ознаками був вищим, тж для корiв украЧнськоЧ селекцп, незалежно вiд генерацп. Таким чином, використання Е1А дозволяе визначити вплив селекцп на розвиток ознак молочноЧ худоби.
Ключовi слова: голштинська порода, ентропшно-тформацшний аналiз, корови, молочна продуктивтсть, ознака, вiдтворюва-льна здаттсть.
Вступ
У процес формування высокопродуктивных кон-курентоспроможних стад молочно! худоби викорис-товуються як вичизняш плетни ресурси, так 1 генофонд порвд заруб1жно! селекци. Це своею чергою зумовлюе зм1ну генетично! структури популяцп, що е результатом комбшування генотиив 1 змш в технологи виробництва продукцп. Тому, важливим е визна-чення змши балансу спадковосп та розкриття проце-с1в, що при цьому ввдбуваються (2иЬес, 1997; Pidpala et а1., 2012; Pidpala et а1., 2016; ВаЫк аМ Fedorovych! 2017; Go1ova et а1., 2017; Ku1ibaba et а1., 2017; Levit-skaya, 2017; Ferenz, 2017; Pe1ekhaty et а1., 2017).
Останим часом почали використовувати шформа-цшно-статистичи методи, як1 надають змогу отрима-ти бшьш детальн даш про р1вень оргашзацп бюлоп-чних систем, гетерогеншсть популяцш, динам1ку !хньо! генетично! структури в процес селекци. Ряд вчених (Merkur'eva and Вейжш, 1989; Ра1а77о1о et а1., 1998; Кгатагепко, 2005; Patrieva and Кгатагепко. 2007; Ну1, 2008; Grzesiak аМ Zaborski, 2012; Кгатагепко et а1., 2017; Gu et а1., 2017) схиляються до думки, що перспективним тут е ентропшно-шформацшний анал1з (Е1А).
Дослщжуючи стан конкретно! бюлопчно! системи методом ентропшного анал1зу, О.С. Милько (МП'ко. 1993) одержав об'ективш даш щодо впливу р1зних предшв на розвиток породи 1 характер !х генетично! ди на нащадмв, що дозволило довести значення гли-бокого генеалопчного анал1зу в селекцп.
На основ1 оцшки результата Е1А ознак молочно! продуктивносп кор1в голштинсько! породи встанов-лено р1вень !х ентропи, а використання цих даних дозволило тдвищити точшсть оцшки тварин 1 мож-ливосл р1зних вар1анлв вщбору тварин для подаль-шого розведення (Smetana, 2009). Вважають, що фак-тичний стушнь вираженосп значення Н 1 О може бути доказом специф1чно встановлено! незмшно! оргашзо-ваносп пол1гешв (як результат комбшативно! мшли-восп), а змша прояву самих ознак у власному онтогенез! тварини - це е ефект експреси пол1гешв та !хньо! взаемод!! з впливом паратипових фактор!в (Hoesche1e. 1988; Ну1 and ^акпко, 2010).
Ентроп!йно-!нформац!йний анал1з (Е1А) ознак ввд-творювально! здатност! кор!в сум!жних покол!нь показав !хню високу детерм!нован!сть. Зб!льшення ощ-нок безумовно! ентроп!! для тривалост! серв!с-пер!оду в доч!рньому покол!нн! кожно! з дослвджуваних пор!д св!дчить про !снування протир!ччя мгж продуктивни-
ми та в1дтворювальними якостями у молочних кор1в ^ра1а et а1., 2016; Kozyr аМ Barabash, 2017).
Враховуючи, що для порщ тип!в, л!н!й, стад молочно! худоби характерний популяц1йний р1вень ор-ган!зац1! систем, ввдповщно р1вень ентропп необхвдно визначити в сумгжних покол1ннях тварин. Це своею чергою дозволить пояснити мехашзм прогресивного розвитку системи (породи, типу, стада, Мни, родини) з урахуванням !! стану, тобто складносп, упорядкова-ност1 та оргашзованосп.
Метою досл1дження е ощнка розвитку ознак у тварин молочно! худоби голштинсько! породи р1зно! селекцп у сум1жних покол1ннях з використанням ентроп1йно-1нформац1йного анал1зу. Для досягнення зазначено! мети вир1шувалися так1 завдання: визначити стушнь орган1зованост1 та шформативносп проду-ктивних ознак кор1в голштинсько! породи; встановити значення ентропи для ознак вщтворювально! здатнос-т1 тварин; ощнити стан системи (стада) за адаптацш-ною здатн1стю молочно! худоби голштинсько! породи р1зно! селекци.
Матерiал i методи досл1дження
У племшному завод1 велико! рогато! худоби СТОВ «Промшь» Арбузинського району Микола!всько! обласп було сформовано дослвдш групи з кор1в-перв1сток голштинсько! породи: перша - 1мпортоваш тварини з Шмеччини (п = 181); друга - !хш дочки, тобто тварини власно! репродукцп (п = 181); третя -тварини укра!нсько! селекцп (п = 175) 1 четверта - !хш дочки (п = 175). Впроваджена технолог1я виробництва забезпечуе комфортшсть експлуатацп молочно! худоби 1 реал1защю генетичного потенц1алу голштинсько! породи за под1бних умов ц1лор1чно стшлового без-прив'язного боксового утримання 1 однотипно! год1в-л1 повнорац1онними моносумшами. Середн1й над1й на одну корову в 2016 рощ становив 10722 кг молока.
Матер1алом для дослвдження були даш молочно! продуктивност1 кор1в-первюток голштинсько! породи. Ввдтворювальну здатн1сть пщдослвдних тварин ощ-нювали за тривал1стю серв1с-, м1жотельного, сухостшного перюд1в та за коефщентом в1дтворювально! здатносп (КВЗ = 365/МОП). 1ндекс адаптацп (Siratskyi et а1., 2005) визначали за формулою:
I = 365- МОП X 27,40, (1)
МЖ
де I - 1ндекс адаптацп; МОП - м1жотельний перь од, тобто 1нтервал м1ж осташм 1 попередн1м отелен-ням, дн.; 365 - к1льк1сть дн1в у рощ; МЖ - молочна
пpoдyктивнicть кopoви зa зaкiнчeнy, yкopoчeнy aбo зa 305 днiв лaктaцiï, виpaжeнa в кг мoлoчнoгo ж^у; 27,40 - пocтiйний кoeфiцieнт. Maкcимaльнe знaчeння iндeкcy cтaнoвить +37,0, мiнiмaльнe - -192,0, a в wa-лi (МОП = 365 дн.) щдего дopiвнюe нулю.
Оцшку бeзyмoвнoï eнтpoпiï в cyмiжниx шишн-rax кopiв гoлштинcькoï пopoди piзнoï ^лекци пpoвo-дили зa фopмyлoю:
Н= - Ё( p> *log p i),
(2)
де p! - чacтoтa тoгo, щo cиcтeмa пpиймae cтaнoви-ще з k мoжливиx.
Maкcимaльнo мoжливy, тeopeтичнo визнaчaльнy eнтpoпiю для дaнoï cиcтeми poзpaxyвaли зa фopмy-лoю:
Нтах= log 2 k = log2 10=3,322 (3)
Maкcимaльнo мoжливa eнтpoпiя для oкpeмoï otc-теми зaлeжить ввд л!м!т!в тoчнocтi. У нaшoмy дocлi-джeннi шльшсть тaкиx л!м!т!в дopiвнюe дecяти. Ещ-пoвiднo дo ïxньoï кiлькocтi мaкcимaльнe знaчeння eнтpoпiï cтaнoвить 3,322.
Рiвeнь aбcoлютнoï opгaнiзaцiï cиcтeми cyмiжниx ш^лть oцiнювaли зa фopмyлoю:
О = Нтах - H (4)
Opгaнiзoвaнicть aбo yпopядкoвaнicть cиcтeми ви-мipювaлacь cтyпeнeм вiдxилeня в!д мaкcимaльнo неу-пopядкoвaнoгo cтaнy cиcтeми oзнaки, щo знaxoдитьcя в тepмoдинaмiчнiй piвнoвaзi, зa фopмyлoю:
R = 1 -
H
H m
(5)
Eнтpoпiйнo-iнфopмaцiйний aнaлiз пpoвeдeнo з ви-кopиcтaнням мoдифiкaцiï для кiлькicниx oзнaк, зaпpo-пoнoвaнoï C.C. Кpaмapeнкo (Kramarenko, 2005).
Результати та ïx йбговсрення
Cepeд мoлoчнoï xyдoби гoлштинcькa пopoдa габу-лa нaйбiльшoгo пoшиpeння в бaгaтьox ^arnax cвiтy, a
тoмy ïï cxpeщyвaли з piзними мicцeвими пopoдaми. Це й пoяcнюe cклaднicть гoлштинcькoï пopoди як 6íoctc-теми, щo пiдпopядкoвaнa дй' piзниx цiлecпpямoвaниx мeтoдiв ceлeкцiï, тexнoлoгiчниx тa пpиpoднo-клiмaтичниx yмoв. Зa oцiнювaними пoкaзникaми мo-лoчнoï пpoдyктивнocтi ïxня дeтepмiнoвaнicть невито-га, ocкiльки нa poзвитoк oзнaк впливaють бaгaтo фaк-тopiв. Еcтaнoвлeнo вiдмiннocтi зa piвнeм iнфopмaтив-нocтi y кopiв гoлштинcькoï пopoди нiмeцькoï тa y^aï-нcькoï ceлeкцiï. Еищим piвнeм дeтepмiнoвaнocтi xapa-ктepизyвaлиcя oзнaки: вмют жиpy i бiлкa в мoлoцi як гoлштинcькиx кopiв-пepiвcтoк нiмeцькoï, тaк й y^aï-нcькoï ceлeкцiï. Пopiвнянo з мaтepями y дoчoк не лише вищий piвeнь iнфopмaтивнocтi, a й бiльшa дете-pмiнoвaнicть цт oзнaк (тaбл. 1). Хoчa вipoгiдний вплив фaктopy «гeнepaцiя» бyлo вcтaнoвлeнo лише для вмicтy жиpy в мoлoцi (двoфaктopний диcпepciй-ний aнaлiз без пoвтopювaнocтeй: p = 0,030).
Шйменшими знaчeннями aбcoлютнoï opгaнiзoвa-нocтi cиcтeми xapaктepизyвaлиcя oзнaки, poзвитoк якж y знaчнiй мipi oбyмoвлeнo фaктopaми cepeдoви-щa (нaдiй, кiлькicть мoлoчнoгo жиpy, кiлькicть мoлo-чнoгo бшга, кiлькicть мoлoчнoгo жиpy зa дoбy).
Згiднo з icнyючoю клacифiкaцieю C. Бipa (Bir, 1963), cиcтeмa e ймoвipнicнoю (cтoxacтичнoю), якщo знaчeння вiднocнoï opгaнiзoвaнocтi cиcтeми R < 0,1; cиcтeмa ввaжaeтьcя дeтepмiнoвaнoю, якщo R > 0,3 i cиcтeмa e квaзiдeтepмiнoвaнoю (ймoвipнicнo-дeтepмiнoвaнoю), для якoï 0,1 < R < 0,3.
Б^шють дocлiджyвaниx oзнaк, вpaxoвyючи pi-вень вiднocнoï opгaнiзoвaнocтi (R), мoжнa poзглядaти як ймoвipнicнi (cтoxacтичнi) стстеми, зa виняткoм oзнaки «вмicт бшга в мoлoцi», cиcтeмy якoï зпдш з клacифiкaцieю зa R мoжнa ввaжaти квaзiдeтepмiнoвa-нoю (ймoвipнicнo-дeтepмiнoвaнoю).
У тaблицi 2 нaвeдeнo EIA oзнaк вiдтвopювaльнoï тa aдaптaцiйнoï здaтнocтi кopiв гoлштинcькoï пopoди.
i=1
Таблиця 1
Оин cиcтeми (cтaдa) зa oзнaкaми пpoдyктивнocтi y кopiв cyмiжниx штолть гoлштинcькoï пopoди piзнoï ceлeкцiï
Пopoдa, ceлeкцiя Пoкoлiння Пapaмeтpи EIA
n Н ± SEH, 6!Т Hmax, 6!т O, 6!Т R
Шли зa 305 д!6 пepшoï лaктaцiï
Гoлштинcькa, Дoчки 181 3,30 ± 0,014 3,322 0,025 0,007
нiмeцькa Maтepi 181 3,31 ± 0,011 0,014 0,004
Гoлштинcькa, Дoчки 175 3,29 ± 0,016 0,030 0,009
yкpaïнcькa Maтepi 175 3,32 ± 0,007 0,007 0,002
Вмют жиpy в мoлoцi
Гoлштинcькa, Дoчки 181 2,53 ± 0,063 3,322 0,791 0,238
нiмeцькa Гoлштинcькa, Maтepi Дoчки 181 3,03 ± 0,039 175 2,27 ± 0,074 0,292 1,056 0,088 0,318
yкpaïнcькa Maтepi 175 2,82 ± 0,054 0,507 0,152
Кiлькicть мoлoчнoгo Mpy
Гoлштинcькa, Дoчки 181 3,30 ± 0,013 3,322 0,021 0,006
нiмeцькa Maтepi 181 3,30 ± 0,013 0,020 0,006
Гoлштинcькa, Дoчки 175 3,26 ± 0,022 0,062 0,019
yкpaïнcькa Maтepi 175 3,30 ± 0,013 0,020 0,006
Вмют бiлкa в мoлoцi
Гoлштинcькa, Дoчки 181 2,78 ± 0,0б1 3,322 0,541 0,1б3
шмотьм Maтepi 181 2,73 ± 0,058 0,59б 0,180
Гoлштинcькa, Дoчки 175 2,53 ± 0,0б8 0,794 0,239
y^aïn^ra Maтepi 175 2,74 ± 0,0б3 0,584 0,17б
Кiлькicть мoлoчнoгo бiлкa
Гoлштинcькa, Дoчки 181 3,29 ± 0,01б 3,322 0,031 0,009
шмотьм Maтepi 182 3,31 ± 0,012 0,01б 0,005
Гoлштинcькa, Дoчки 175 3,31 ± 0,011 0,01б 0,005
yкpaïнcькa Maтepi 175 3,31 ± 0,010 0,011 0,003
Haдiй зa пepшy лaктaцiю
Гoлштинcькa, Дoчки 181 3,20 ± 0,028 3,322 0,121 0,037
нiмeцькa Maтepi 181 3,13 ± 0,033 0,190 0,057
Гoлштинcькa, Дoчки 175 3,11 ± 0,032 0,210 0,0б3
y^aïn^ra Maтepi 175 3,24 ± 0,024 0,08б 0,02б
Кiлькicть мoлoчнoгo жиpy зa лaктaцiю
Гoлштинcькa, Дoчки 181 3,20 ± 0,028 3,322 0,117 0,035
нiмeцькa Maтepi 181 3,11 ± 0,03б 0,213 0,0б4
Гoлштинcькa, Дoчки 175 3,14 ± 0,032 0,184 0,055
yкpaïнcькa Maтepi 175 3,18 ± 0,030 0,141 0,042
Кшькють мoлoчнoгo жиpy зa дoбy (A)
Гoлштинcькa, Дoчки 181 3,31 ± 0,011 3,322 0,01б 0,005
нiмeцькa Maтepi 181 3,30 ± 0,012 0,018 0,00б
Гoлштинcькa, Дoчки 175 3,30 ± 0,013 0,022 0,007
yкpaïнcькa Maтepi 175 3,30 ± 0,013 0,021 0,00б
Таблиця 2
Стан cиcтeми (cтaдa) зa oзнaкaми вiдтвopювaльнoï тa aдaптaцiйнoï здaтнocтi y кopiв cyмiжниx пoкoлiнь гoлштинcькoï пopoди piзнoï ceлeкцiï
Пapaмeтpи EIA
H ± SEH, бгг Hmax, бiт O, бгг R
Tpивaлicть пepшoï лaктaцiï
Гoлштинcькa, Дoчки 181 2,79 ± 0,057 3,322 0,53б 0,1б1
нiмeцькa Maтepi 181 2,70 ± 0,055 0,б18 0,18б
Гoлштинcькa, Дoчки 175 3,00 ± 0,03б 0,320 0,09б
yкpaïнcькa Maтepi 175 2,93 ± 0,041 0,389 0,117
Cepвic-пepioд
Гoлштинcькa, Дoчки 181 2,75 ± 0,054 3,322 0,5б8 0,171
нiмeцькa Maтepi 181 2,б1 ± 0,0б3 0,707 0,213
Гoлштинcькa, Дoчки 175 2,9б ± 0,043 0,3б4 0,110
yкpaïнcькa Maтepi 175 2,90 ± 0,04б 0,423 0,127
Cyxocтiйний п^юл
Гoлштинcькa, Дoчки 181 2,34 ± 0,073 3,322 0,978 0,294
нiмeцькa Maтepi 181 1,74 ± 0,0б4 1,580 0,47б
Гoлштинcькa, Дoчки 175 2,94 ± 0,048 0,382 0,115
yкpaïнcькa Maтepi 175 2,84 ± 0,057 0,477 0,144
Miжoтeльний пepioд
Гoлштинcькa, Дoчки 181 2,84 ± 0,054 3,322 0,482 0,145
нiмeцькa Maтepi 181 2,82 ± 0,053 0,50б 0,152
Гoлштинcькa, Дoчки 175 2,94 ± 0,04б 0,382 0,115
y^aïn^ra Maтepi 175 2,93 ± 0,057 0,394 0,119
Кoeфiцieнт вiдтвopювaльнoï здaтнocтi
Гoлштинcькa, Дoчки 181 3,05 ± 0,040 3,322 0,275 0,083
нiмeцькa Maтepi 182 2,97 ± 0,053 0,348 0,105
Гoлштинcькa, Дoчки 175 3,13 ± 0,039 0,19б 0,059
yкpaïнcькa Maтepi 175 3,15 ± 0,038 0,172 0,052
Iндeкc aдaптaцiï
Гoлштинcькa, Дoчки 181 3,13 ± 0,039 3,322 0,194 0,058
нiмeцькa Maтepi 181 3,07 ± 0,044 0,255 0,077
Гoлштинcькa, Дoчки 175 3,11 ± 0,037 0,207 0,0б2
yкpaïнcькa Maтepi 175 3,1б ± 0,03б 0,159 0,048
Ознаки, що характеризують вщтворювальш та адаптацшш здатносп кор1в, загалом мають нижч1 оцшки ентропп, що сввдчить про !хню вищу детермь новашсть i вщповвдно бюлопчну цшшсть. Особливо це стосуеться тривалостi сухостiйного перюду в корiв голштинсько! породи шмецько! селекцп (Н = 1,74 i 2,34 бiт). Вiдомо, що вш обумовлюе фiзiологiчнi про-цеси у перехщний перiод мiж двома лактац^ями й ввдповвдно в деяк1й мiрi впливае на молочну продук-тившсть корiв i, особливо, в наступну лактацiю.
Характерно, що ввдносно двох ознак (тривалiсть першо! лактацii та тривалють м1жотельного перiоду) нами було вiдмiчено вiрогiдний вплив походження (селекцп) на ступiнь !хньо! детермiнованостi (в обох випадках: Р < 0,05). При цьому у тварин шмецько! селекцп рiвень органiзованостi за цими ознаками був вищим, нiж для корiв укра1нсько1 селекцii, незалежно ввд генерацп.
Висновки
Вищим рiвнем детермшованосп характеризували-ся вмют жиру i бiлка в молош як у голштинських корiв-перiвсток н1мецько!, так й укра1нсько! селекцп. пор!вняно з матерями у дочок не лише вищий рiвень iнформативностi, а й бшьша детермiнованiсть цих ознак. в!ропдний вплив фактору «генеращя» було встановлено лише для р!вня детермiнованостi вмюту жиру в молош (р = 0,030).
На стушнь детермiнованостi тривалостi першо! лактацii та тривалостi мiжотельного перюду в!ропдно впливае походження (селекция). У тварин шмецько! селекцп рiвень оргашзованосл за цими ознаками був вищим, шж для кор!в укра!нсько! селекцп, незалежно ввд генерацii. Ознаки, що характеризують ввдтворю-вальнi та адаптацшш здатносп кор!в, загалом мають нижч! оцшки ентропii.
References
Babik, N.P., & Fedorovych, Ye.I. (2017). Influence of outbreeding and inbreeding on the productive longevity of dairy cows. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(79), 3-8. doi: 10.15421/nvlvet7901 Bir, S. (1963). Kibernetika i upravlenie. M.: IL (in Russian).
Hoeschele, I. (1988). Statistical techniques for detection of major genes in animal breeding data. Theoretical and applied genetics. 76(2), 311-319. doi: 10.1007/BF00257861 Grzesiak, W., & Zaborski, D. (2012). Examples of the Use of Data Mining Methods in Animal Breeding. Data Mining Applications in Engineering and Medicine. 13, 303-324. doi: 10.5772/50893 Ferenz, L.V. (2017). Reproductive ability and milk productivity of cows depending on breeding value of their progenitors. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(74), 48-51. doi:10.15421/nvlvet7411 Golova, N.V., Gultiaeva, O.V., Hudyma, V.Yu., Pakholkiv, N.I., Vudmaska, I.V., & Petruk, A.P. (2017). Effect of
dietary propylene glycol or anti-ketosis supplement on biochemical parameters of cows blood plasma. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(79), 22-26. doi: 10.15421/nvlvet7905 Gu, J.Q., Wang, Z.H., Gao, R.H., & Wu, H.R. (2017). Cow behavior recognition based on image analysis and activities. International Journal of Agricultural and Biological Engineering. 10(3), 165-174. doi: 10.3965/j.ijabe.20171003.3080 Hyl, M.I. (2008). Systemnyi henetychnyi analiz polihenno zumovlenykh oznak khudoby molochnykh porid : monohrafiia. Mykolaiv: MDAU (in Ukrainian). Hyl, M.I., & Kovalenko, V.V. (2010). Efektyvnist vykorystannia entropiino-informatsiinoho analizu v otsintsi stupenia minlyvosti oznak koriv ukrainskoi chervonoi molochnoi porody riznoi intensyvnosti formuvannia yikh orhanizmu. Tekhnolohiia vyrobnytstva i pererobky produktsii tvarynnytstva: zb. nauk. prats. Bila Tserkva. 3(72), 41-46 (in Ukrainian). Kramarenko, S.S. (2005). Osobennosti ispol'zovanija jentropijno-informacionnogo analiza dlja kolichestvennyh priznakov biologicheskih objektov. Izvestija Samarskogo nauchnogo centra Rossijskoj akademii nauk. 7(1), 242-247 (in Russian). Kramarenko, S., Kuzmicheva, N., & Kramarenko, A. (2017). Principal component analysis of the exterior traits in dairy cows. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(79), 48-52 doi:10.15421/nvlvet7910 Kulibaba, S.V., Dolgaya, M.M., & Ionov, I.A. (2017). Effect of feeding chelate complexes of trace elements on the average daily balance of Cu, Zn and Mn in the organism of cows during the period of lactation. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(79), 58-61. doi:10.15421/nvlvet7912 Kozyr, V.S. & Barabash, V.I. (2017). Influence of natural selection on the reproductive function of bulls. Agricultural Science and Practice. 4(1), 20-27. doi: 10.15407/agrisp4.01.020 Levitskaya, L.G. (2017). The needs and characteristics of feeding dairy cows. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(79), 62-67. doi: 10.15421/nvlvet7913 Merkur'eva, E.K., & Bertazin, A.B. (1989). Primenenie jentropijnogo analiza i kojefficienta informativnosti pri ocenke selekcionnyh priznakov v molochnom skotovodstve. Doklady VASHNIL. M. 2, 21-23 (in Russian).
Mil'ko, O.S. (1993). Jentropijnyj analiz kak novyj metod izuchenija geneticheskogo vlijanija predkov na porodu. Mat. I Mezhdunarodnoj konferencii po chastnoj genetike sel's'kohozjajstvennyh zhivotnyh. (Askanija-Nova, 18-20 maja 1993 g.): Nauchnyj sovet po problemam genetiki i selekcii Rossijskoj akademii nauk, UAAN, Institut obshhej genetiki im. N. I. Vavilova RAN, Institut zhivotnovodstva stepnyh rajonov «Askanija-Nova». Askanija-Nova, 85 (in Russian).
Patrieva, L.S., & Kramarenko, S.S. (2007). Entropiinyi analiz kilkisnykh oznak dlia selektsiinoi otsinky
HayKOBHH bîchhk .nHYBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 84
batkivskoho stada miasnykh kurei. Rozvedennia i henetyka tvaryn: mizhvid. temat. zb. K.: Ahrarna nauka. 41, 149-153 (in Ukrainian). Palazzolo, J.A., Estafanous, F.G., & Murray, P.A. (1998). Entropy measures of heart rate variation in conscious dogs. American Journal of Physiology-Heart and Circulatory Physiology. 274(4), H1099-H1105. doi: 10.1152/ajpheart.1998.274.4.H1099 Pelekhaty, M., Piddubna, L., Kochuk-Yashchenko, A. & Kucher, D. (2017). Comparative characteristics of first-calf cows productivity of modern dairy breeds under the condition of one farm. Biologia Tvarin, 19(3), 69-76. doi: 10.15407/animbiol19.03.069 Pidpala, T.V., Kramarenko, S.S., & Bondar, S.O. (2016). Zastosuvannia entropiinoho analizu dlia otsinky selektsiinykh oznak molochnoi khudoby. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu: naukovo-metodychnyi zhurnal: seriia
«Tvarynnytstvo». 7(30), 89-93 (in Ukrainian).
Pidpala, T.V., Voinalovych, S.A., Nazarenko, V.H., Herasemenko, V.V., Strikha, L.O., & Tskhvitava, O.K. (2012). Selektsiia molochnoi khudoby i svynei: navch. Posibnyk. Mykolaiv: MNAU (in Ukrainian).
Siratskyi, Y.Z., Merkushyn, V.V., Fedorovych, Ye.I., & Danylkiv, Ya.N. (2005). Metody otsinky adaptatsiinoi zdatnosti tvaryn. Metodyky naukovykh doslidzhen iz selektsii, henetyky ta biotekhnolohii u tvarynnytstvi. K.: Ahrarna nauka, 74-77 (in Ukrainian).
Smetana, O.Yu. (2009). Stupin orhanizovanosti polihenno zumovlenykh oznak holshtynskoi khudoby za riznykh efektiv vplyvu na nykh stabilizuiuchoho vidboru. Tavriiskyi naukovyi visnyk. Kherson: Ailant. 64(3), 110-118 (in Ukrainian).
Zubec, M.V. (1997). Genetika, selekcija i biotehnologija v skotovodstve. Kiev: «BMT» (in Russian).
