CC BY
118
Summary. In article are researched problems of the development and introducing the market forms to integrations enterprise main and volatile activity of the rail-freight traffic of the Ukraine. Motivated practicability of the introduction in activity enterprise rail-freight traffic - a groups of the production infrastructure and material and technical provision.
Keywords: enterprises main and volatile activity , enterprises of the material and technical provision.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТДвинет О.Г. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 331.108:656.2
РОЛЬ 1НТЕГРОВАНО1 СИСТЕМИ ГЕНЕРАЦП ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗНАНЬ В П1ДВИЩЕНН1 ЕФФЕКТИВНОСТ1 ЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИеМСТВ
Корольова Н.М., к.е.н.,ст.викладач (УкрДАЗТ)
У cmammi наведенi концептуальш аспекти з удосконалення дiючоi системи генерацИ та використання знань як орiенmовaнi на cmрamегiчнi цШ розвитку тдприемств
Ключовi слова: генераця, ефективтстъ, економiчна дiяльнiсть, тдприемство
Постановка проблеми. Сучаст умови дшльносп пвдприемств вимагають вщ них максимально ефективно використовувати та розвивати передовi знания. Умови конкуренци на ринку потребують такого рiвня ефективносл i новаторства, який може бути забезпечений тшьки при постшному та поширеному використаш знань. Нажаль, доа у практищ тдприемств збертаеться тенденцiя коли проекти в галузi знань орiентованi в бшьший ступет на ефективтсть та застосування наявних знань, хоча б№ш перспективну вартiсть мають знання, якi орiентуються на iнновацii. Це пояснюеться тим, що управлiння певними активами знань б№ш просте i конкретне нiж створення творчого середовища навчання, а тому призводить до бшьш швидких та суттевих економiчних результата. Проте, для вiтчизняних пiдприемств необхвдно обрати саме напрям розвитку знань, в основi якого знаходиться перспектива шновацшного розвитку.
Анал1з останнгх до^джень. Проблему управлшня знаннями дослiджують зарубiжнi i вiтчизнянi вченi: Б. Мшьнер, У. Буковiч, Е. Герасимова та ш. [1,2, 4]. В своiх працях вони розглядають концептуальнi положення теорii' управлiння знаннями та надають пропозицii щодо практичного застосування и iнструментарiю.
Зважаючи на новизну й актуальтсть дано! концепцii, ряд аспекта, зокрема, питання реалiзацii iнструментiв управлшня знаннями на вичизняних пiдприeмствах для забезпечення ix ефективно! дiяльностi i стабiльного розвитку, потребуе уточнення та бшьш детального вивчення.
Метою статтi е викладення концептуальних аспектiв функцюнування iнтегрованоi системи генерацii i використання знань на вичизняних пiдприемстваx.
Виклад основного матерiалу. У робот Мшьнера Б. З. наведено ствердження стосовно сучасноi концепцii конкурентних переваг, яке чггко встановлюе взаемозв'язок знань та конкурентоспроможносп пiдприемств: едине, що надае пiдприемству конкурентнi переваги та стшшсть - це те, що воно знае i як використовуе те, що знае, та як швидко воно дiзнаеться про нове. Виходячи з цього iснують такi принципи сучасно1' теорii управлiння знаннями [1, С. 50-51]:
1) стратеги, в основi яких знаходяться знання, повинт починатися не знаннями, а стратепею. Тiльки тодi пiдприемство спроможне об' еднати ресурси знань для створення нового продукту чи послуги, коли воно знае що за цшносп необxiдно створити i для кого вони призначенц
2) стратеги, як засновуються на знаннях, не
© Корольова Н.М. BiciniK економ1ки транспорту i промисловост1 № 32, 2010
е таким до тих шр, поки вони не об'еднаш з традицiйними методами виробництва;
3) реалiзацiя стратеги на основi знань - це не управлiння знаниями, а тдготовка робiтникiв зi знаниями. При цьому iснуе необхiднiсть створення культури оргашзаци, яка пвдтримуе навчання, кооперацш та вiдкритiсть для розповсюджения знань;
4) оргашзаци впливають на знания через зв'язки робiтникiв, яш спiвробiтничають м1ж собою;
5) робiтники впливають на знання за
допомогою оргашзацшноГ привабливосл замiсть централiзоваиого iнформацiйного тиску.
З досл1джения сутностi поняття «штегрована система генераци та використаиия знань» (1СГВЗ), стае зрозумiло, що и функци полягають не в простому залученнi та використанi знань, а в Гх виробництвi та вiдтворенi, що досягаеться за допомогою шновацшно! дiяльностi, навчаиия, морального вихования робггнишв, розвитку Гх професiйних здiбностей. Отже, процес генерацií знань можиа представити у виглядi п'яти стадiй (рис. 1):
Апробащя
на
практищ
Рисунок 1 - СтадИ процесу генераци знань
Процес генерацп знань е не тшьки результатом шновацшно-дослвдно! дiяльностi пвдприемств, активно вшбуваеться внаслвдок навчання персоналу та розвитку його творчого потенцiалу, але також необхвдною передумовою
подальших iнновацiйних розробок (рис. 2). Основними шститутами генерацií знань встаиовлено науку (науково-досладна дiяльнiсть) та освпу (унiверситетська, професiйна).
Рисунок 2 - Генерацiя знань як основа тновацшного розвитку тдприемств [власна розробка
автора]
Формуваиня 1СГВЗ здшснюеться не тшьки заради реалiзацií iнновацiй. Н створення та функцiонувания орiентоваио на так стратегiчнi цiлi:
1) тдвищения спроможиостi пiдприемств до створення та впровадження iнновацiй, як умови подальшого просувания та розвитку шдприемства для зайияття ним ключовоГ позицií в умовах конкурентоспроможиосп, що вимагае появи нових продукпв чи послуг. В цьому випадку 1СГВЗ розглядаеться як зааб координацií спiльноí дiяльностi робггаишв пiдприемств-учасникiв для генерацií нових щей, не дивлячись на
територiальну розрiзненiсть;
2) пвдвищения сприйнятливостi пвдприемства та робггаишв, яка передбачае спроможшсть пвдприемств швидко реагувати на змши в зовшшньому середовищi та реал1зовувати при цьому новГ можливосп в штересах шдприемства;
3) пiдвищения ефективностi дГЯЛЬНОСп шдприемства та робггаишв, що означае зб^шення ефективностi дГяльносп за рахунок уникиения та виключення дублюючих дш, як то ди по розробщ однакових проектiв, яш здшснюються одночасно на рГзних шдприемствах.
Тобто ефективнiсть розглядаеться як простота та швидшсть використання в робот попереднього досвГду та досвГду шших щдприемств-учаснишв;
4) пщвищення компетентносл пiдприемства та робггаишв, що передбачае не тшьки отримання знань шд час навчання, що значно збшьшуе компетенцп робггаишв, але Г можливГсть гнучкого та систематичного розповсюджения досвГду мГж сшвробггаиками одного шдприемства та мГж робггаиками декГлькох пГдприемств-учаснишв.
Ц чотири стратепчш цш можиа зобразити в системГ двох координат. Перша система координат - вГсь «знания окремих людей - знания пГдприемства в цшому», друга - вГсь «знания, що використовуються для повсякденних операцш -знания, що використовуються для творчоГ роботи» (рис. 3).
Таким чином, ефектившсть створения 1СГВЗ ощнюються виходячи з виршения таких проблем:
- легкость знаходжения шформацп, яка необхшна для виконаиия повсякденно! роботи та
творчоГ реалГзаци;
- виключення одночасносп здшснення однакових розробок та Гх повторносп на декшькох пГдприемствах;
- доступшсть знаиь для шших робггаишв та обмш знаниями мГж робггаиками одного чи декГлькох пГдприемств;
- стимулювання оргашзаци сшльно! роботи, обмГну шформащею.
Отже, основними характеристиками, яким повинна вГдповшати 1СГВЗ, можиа встаиовити:
- безперервшсть генерацп знаиь;
- дГевГсть мехаиГзму управлшня знаннями;
- доступшсть знань при жорсткому контролГ за дотримаииям прав штелектуально! власностц
- зрозумшсть та легкость доступу до
знань;
Знания шдприемства
1нноваци Сприйнятливють
Компетентшсть Ефектившсть
Рисунок 3 - Матриця стратегiчних цшей формування ттегрованог системи генерацИ та використання
знань
- системшсть знаиь з розбиттям на класи, основш групи користувачГв, тематичний класифГкатор, рГвш складносп та рГвш управлшия;
- ефектившсть використаиия знань;
- швидшсть адаптацп до змш потреб у
знаннях;
- штерактивний характер користування;
- високий рГвень якосп знаиь, що характеризуеться Гх професшшстю, зрозумшстю, оформлешстю, прогресившстю, безпомилковютю.
Функцюнувания 1СГВЗ може
супроводжуватися певними ризиками, яш пов'язаш з:
- невшповГдшстю рГвия сформованих знань потребам тдприемств та Гх робггаишв;
- бар'ери на шляху генераци та використаиия знаиь, яш Гснують мГж
пгдприемствами;
- невшповГдшстю рГвня навчання сформоваиим вимогам;
- вшсутшстю довГри з боку учасникГв;
- недГевютю норм захисту штелектуальних ценностей;
- невшповгдшстю витрат на створения 1СГВЗ та отримаиих результапв;
- неузгоджешстю в питаниях генераци знань та матерГального стимулювання цього процесу та ш.
Отже, на думку автора, основну проблему, що виникае в процеа створення та функцюнувания 1СГВЗ, можиа сформулювати так: складшсть обмшу знаниями та досвГдом. Виршения ще! проблеми пропонуеться за рахунок впровадження практики культури взаемного обмГну знаниями, в основу яко! покладено три
принципи [2, С. 240-241]:
1) мотиващя, яка передбачае защкавлешсть робiтникiв пiдприемств-учасникiв в обмiнi знаннями. Це потребуе:
- зняття бар'ерiв в процесi обмiну знаннями як на рiвнi шдприемства, так i на рiвнi дешлькох шдприемств;
- створення умов, за яких активна участь у генераци та обмiнi знаннями сприяе кар'ерному зростанню;
- виявлення сфер взаемовигiдного спiвробiтництва;
2) пщтримка, що мае за мету побудову оргашзацшно-техтчно! пiдтримки взаемодп в межах формування знань. Для цього необхщно:
- надати робiтникам додатковий оплачуваний час, який би використовувався для розкриття власний щей та найкращих результата свое! роботи;
- заохочувати обмiн практичними знаннями та секретами професшно! майстерностi;
- сприяти розширенню особових контактiв робiтникiв оргашзацп;
3) довiра, що передбачае усвщомлення робиниками цiнностi знання та признання права
штелектуально! власностi. Для цього необхщно:
- налагодити взаемовигiднi вщносини мгж робiтниками та пiдприемствами;
- точно визначити правила використання штелектуальних активiв;
- пiдтримувати публiкацiю щей та захист авторських прав;
- поширювати сфери довiри.
Функцiонування 1СГВЗ неможливо без
створено! штегровано! пам'ятi, метою яко! е перетворення неявних знань в явш. Розвиваючи iнтегровану пам'ять шдприемства, полегшуеться обмiн знаннями, так як нововведення, що реалiзуються на одному шдприемств^ стають доступними iншим пiдприемствам. При цьому формування iнтегровано! пам'ятi повинно вщбуватися за типом «насос», що передбачае активний збiр iнформацi!, формування знань та !х розповсюдження.
Процес генераци знань у межах 1СГВЗ проходить дешлька фаз та супроводжуеться постшним обмiном знаннями мiж пщприемствами-учасниками (рис. 4):
знання в новии продукт чи послугу
формал1зованого знання
Трансформащя неформал1зованого знання в формал1зоване
Розповсюдженням неформал1зованого знання
Рисунок 4 - Циклiчний характер генераци знань ттегровано'1 системи генераци та використання знань
Перша фаза е найбшьш важливою так як пов'язана з розповсюдженням неформалiзованого знання, яке знаходиться в основi оргашзацшного та мiжорганiзацiйного знання. Це пов'язано з деякими утрудненнями. 1х сутнiсть полягае у складносл механiзму передачi та розповсюдження знань, яш отриманi безпосередньо з досвщу. Тому ця фаза повинна включати заходи, метою яких е
створення культури обмiну досвщом, яка передбачае розповсюдження знання серед пращвнишв з рiзним рiвнем освiти, досвiдом роботи, поглядами та мотиващями. 1снуе необхщшсть створення простору для творчого експерименту та втiлення щей у життя, творчих спiвтовариств та механiзму розповсюдження щей. Залучення рiзних спецiалiстiв з рiзних пiдроздiлiв
до генерацil 1дей та !х застосуваннi у iнновацiйнiй процесу генерацil вдей. дiяльностi е дiевим заходом на першш фазi_
Мета епроеадження процесу управлшня знаннями
Збшьшення ефективносп роботи п1дприемств-учасник1в
шновацшшсть
спрнйнятлнысть
компетентнють
ефектившсть
1. Впровадження процесу управлшня знаннями
1.1. Формування методологи та стратеги управлшня знаннями
1.2. Анатз оргашзацшно! культури шдприемств-учасниюв (цшностей, яю вони втшюють у практику свое!
д1яльност1)
1.3. Створення структури управлення знаннями (Центру навчально-наукового та шновацшного розвитку)
1.3.1 Формування загально! схеми Центру та мети створення
1.3.2 Формування головних структурних одиниць Центру та завдань, що виршуються ними
1.3.3 Формування структури управлшня Центру та функцш, що виконуються
1.3.4 Розробка методологи д1яльносп Центру та встановлення основ мотнвацшного комплексу, основ та правил навчання, методологи професшного навчання, шлях1в та напрямюв творчого розвитку шдприемств-учасниюв
1.3.5 Формування стратепчних плашв та прогнозування основних результапв д1яльносп Центру
2. Реаляащя процесу управлшня знаннями
4. Контроль процесу управлшня знаннями
5. Оцшка ефективност реаляацп процесу управлшня знаннями
5.1. За результатами функцюнування Центру навчально-наукового та шновацшного розвитку
5.2. За результатами функцюнування шдприемств-учасниюв шсля здшснення процесу управлшня знаннями
Рисунок 5 - Мехатзм управлтня знаннями при функщонувант ттегрованог системи генераци та
використання знань [власна розробка автора]
Друга фаза пов'язана з трансформащею неформалiзованого знання в формалiзоване, що вщбуваеться шд час обговорення проблеми та знаходження вщповщей щодо И вирiшення та мае вигляд iнтелектуально! моделi. На цш фазi важлива достатнiсть шформаци, наявнiсть iнтегровано! пам'ятi та поеднання зусиль учасник1в.
Третя фаза пов'язана з перевiркою формалiзованого знання та узгодженням аспектiв з
потенцiйними споживачами, тобто вщбуваеться визначення його цшносп для тдприемств-учасник1в та !х персоналу. Таким чином, проводиться кiлькiсна та як1сна оцiнка сформованого знання з точки зору витрат та прибутку, яш отримае щдприемство в результатi його застосування.
Четверта фаза пов'язана з матерiалiзацiею знання в новий продукт чи послугу. В цьому процесi приймають участь як учасники, що брали
участь у створенш знання, так i виробничi, комерцiйнi, науково-дослщш пiдроздiли щдприемств-учаснишв, залученi стороннi спещалюти рiзних сфер дiяльностi та ш. Результатом 1'х взаемодй' е новий продукт та послуга.
П'ята фаза характеризуеться переходом знання на бшьш високий рiвень. Це пов'язано з розширенням формального знання та необхвдшстю збiльшення його рiвня на наступному циклi розробки. Таким чином, реалiзоване органiзацiйне та мiжорганiзацiйне знання спроможне iнiцiювати новий цикл створення знання, розповсюджуючись в межах пвдприемств.
Ддевють 1СГВЗ можливо тiльки тодi, коли буде забезпечено ефективне управлшня знаннями (рис. 5).
Кожний етап процесу управлшня знаннями потребуе iнструментiв здшснення. На етапi впровадження процесу управлшня знаннями вщбуваеться подготовка персоналу щдприемства до реалiзацil даного процесу за допомогою цшеспрямованого впливу на оргашзацшну культуру пiдприемства. Вiдбуваеться аналiз юнуючих основ оргашзацшно1 культури та формування принципiв культури, яка засновуеться на знаннях. На протязi цього етапу також передбачаеться формування оргашзацшно1 структури управлiння знаннями з встановленням щдроздшв, як1 будуть його здiйснювати.
Наступним етапом процесу управлiння знаннями е його безпосередня реалiзацiя, що вщбуваеться одночасно з розробкою та здшсненням заxодiв мотивацй' та контролю. Тобто мета цих етатв полягае в залученш, генерацй' та використаннi нових знань пвдприемств та збiльшення 1х людського капiталу.
Наприкiнцi процесу управлшня знаннями передбачаеться проведення оцiнки, що дае уявлення про ефективнiсть проведених заxодiв.
Висновки. Одним з напрямшв штеграци е iнтеграцiя освггаьо-професшнох сфери шдготовки фаxiвцiв, 1'х творча штегращя. Il мета: створення конкурентоспроможного науково-освггнього та творчого сектору (штегрованох системи генерацй' та використання знань), що мае високий науковий потенщал, реалiзуе широкий спектр навчальних програм, надае можливiсть творчого пошуку, що дозволяе збшьшити ефективнiсть дiяльностi та зменшити витрати на функцiонування вае1 системи галузево! освiти. 1нтегрована система генерацй та використання знань - це динашчна вщкрита системи, яка призначена для збiльшення
людського капiталу сшвробггаишв шдприемств-засновник1в, а також шдприемств-учаснишв, як1 залучаються у процес ll обслуговування, що гнучко адаптуеться до потреб пвдприемств та в глобальному масштабi здатна позитивно вплинути на 1'х стратегiчнi цiлi.
Концептуальнi аспекти функцюнування штегровано1 системи генерацй та використання знань поеднуе п'яти стадiй: створення знань, апробащя на практицi, обмш знаннями, передача знань та 1'х постiйне оновлення.
Зазначено, що формування штегровано1 системи генерацй та використання знань орiентовано на так1 стратепчш цiлi як: пiдвищення спроможностi тдприемств до iнновацiй, щдвищення сприйнятливостi, ефективносп дiяльностi та компетентностi п1дприемства та робггаишв. Встановлено основнi
характеристиками, яким повинна вiдповiдати iнтегрована система генерацй та використання знань. Розглянуто можливi ризики, якими супроводжуеться ll функцюнування. Розглянуто фази процесу генерацй знань у межах штегровано1 системи генерацй i використання знань та розроблено мехашзм управлшня знаннями при и функцюнуванш.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Мильнер Б. З. Управление знаниями / Б. З. Мильнер. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 178 с.
2. Букович У. Управление знаниями: руководство к действию / У. Букович, Р. Уилльямс; пер. с англ. - М: ИНФРА-М, . - XVI, 504 с.
3. Галузева угода мiж Державною адмшютращею зал1зничного транспорту Украши та профспiлками на 2002-2006 роки ^з змiнами i доповненнями ввд 6.04.2004 р., 28.02.2006 р., 12.10.2006 р., 5.05.2008 р., 25.06.2008 р.) (дш угоди продовжено на 2007 - 2011 роки ввдповщно до спшьно1 постанови вiд 28.02.2006 року). Режим доступу:
http ://www .uz.gov.ua/?m=policy.galuz_ugoda&lng=u k.
4. Герасимова Е. М. Економiчнi знання у дискурсi становлення глобалiзованого свiту: соцiально-фiлософський анал1з: монографiя / Е. М. Герасимова. - Чершпв: ЧД1ЕУ, 2008. - 335 с.
5. Звгт з людського розвитку в Украlнi за 2008 рж: Людський розвиток i европейський вибiр Укра1ни.- К.: ПРООН, 2008. - 123 с.
Аннотация. В статье приведены концептуальные аспекты из усовершенствование действующей системы генерации и использования знаний которые ориентированы на стратегические цели развития предприятий
Ключевые слова: генерация, эффективность, экономическая деятельность, предприятие
Summary. Conceptual aspects are brought In article from improvement acting systems to generations and use the knowledges which are oriented on strategic purposes of the development enterprise Keywords: generation, efficiency, economic activity, enterprise
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Чебанова Н.В. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 658
П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ ТЕХН1КО-ЕКОНОМ1ЧНИМ РОЗВИТКОМ ШДПРИеМСТВ
Л1тв1нова 1.М., к.х1м.н., доцент (СНУ Iм. В. Даля)
Визначено передумови пiдвищення ефективностi управлтня технiко-економiчним розвитком тдприемств. Представлено механ1зм еволюцИ технологiчних укладiв. Анал1з динамки технологiчних укладiв розглядаеться як основа управлiння технiко-економiчним розвитком тдприемств.
Ключов1 слова: управлтня, ефектившстъ, розвиток, виробництво, уклад, техтка, технология.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями.
Управлшня технiко-економiчним розвитком тдприемств полягае в оргатзаци процеав перерозпод^ ресурав мш застаршими i новими виробництвами, а при змш технолопчних укладiв - в тдтримщ певних пропорцш для перерозпод^ ресурав на користь нового технолопчного укладу. Кожен черговий технолопчний уклад розвиваеться на базi попереднього, використовуючи при цьому досягнення попереднього як матерiально-технiчну основу свого зростання. При цьому виникае взаемодiя мш укладами, неминучi i завжди присутш економiчнi втрати i рiзнi диспропорций За вiдсутностi активно! структурно! политики особливостi вiдтворення технологiчних систем можуть привести до перерозподiлу виробничих ресурав у нaпрямi пiдтримки застарiлих технолопчних уклaдiв.
Слiд зазначити, що сучасш тенденцi! упрaвлiння пiдприемствaми пов'язaнi iз слабкою передбaченiстю змiн, що вщбуваються в агресивному оточуючому середовищi, i безперервним потоком нововведень у вах сферах життя суспiльствa. Однiею з головних умов стшкого функцiонувaння i пiдтримки необхiдного рiвня конкурентоспроможностi як для окремих пщприемств, галузей, так i для регiону в цшому стае орiентaцiя на iнновaцiйний тип розвитку. Для реaлiзaцi! дано! мети необхщне знання зaкономiрностей протiкaння окремих шновацшних
процесiв, основ управлiння розвитком як на мшро-, так i на макрорiвнi.
Анал1з останнгх до^джень i публтацш, на ят спираеться автор з посиланням на джерела. Питання розвитку економiчного потенщалу пiдприeмств, регiонiв та держави на основi iнновацiй широко дослiдженi в роботах вичизняних вчених у цщ галузi (О.1. Амоши [1], 1.Р. Бузько [2], А.Е. Воронково! [3], В.М. Гееця [4], А.В. Гриньова [5], С.М. 1лляшенка [6], О.В. Князя [7], O.G. Кузьмiна [8], В.В. Максимова [9], Л.1. Федулово! [10]). Технiчний та економiчний розвиток тдприемств е взаемопов'язаним та вщбуваеться в результатi взаемодй' нових техтчних можливостей i суспiльних потреб. Комплексний шдхщ до дослiдження проблем техтчного та економiчного розвитку можна виявити в робот А. Анчишкина [12], який дослвджував НТП в едносп рiзних аспектiв технологiчних, економiчних, наукових i соцiальних змiн, супроводжуючих технолопчт зрушення. Систематичнi дослiдження
нерiвномiрностi технiко-економiчного розвитку ведуться в рамках теорш довгих хвиль економiчно! кон'юнктури. Н.Д. Кондратьев [13, с. 24-83]. Й. Шумпетер [14] пов'язував тривалi вщхилення економiки вiд стану рiвноваги з концентращею нововведень в кластери, що перюдично вiдбувалася, i !х подальшим синхронним розповсюдженням. Згiдно працi С.Ю. Глазьева технологiчна структура економiки складаеться з технологiчних сукупностей рiзного
© Лпвшова 1.М. В1сник економ1ки транспорту i промисловост1 № 32, 2010
