CC BY
150
УДК 658.155
ПЕРЕДУМОВИ ПОБУДОВИ ШФОРМАЦ1ЙНО1 ОНТОЛОГ11 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ П1ДПРИСМСТВА В УМОВАХ ЕВОЛЮЦП ГЛОБАЛЬНО? ЕКОНОМ1ЧНО1 СИСТЕМИ
Сфремов О.С., к.е.н., здобувач (СНУ iм. В. Даля)
У статтi визначено передумови побудови тформацшног онтологи iнновацiйного розвитку тдприемства в умовах еволюцИ глобальноI економiчноi системи.
Ключовi слова: онтологiя, тновацш, розвиток, тдприемство, економiчна система, тформацш, глобал1защя.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Управлшня шновацшним розвитком щдприемств здшснюеться в умовах до рiзноманiтних чиннишв зовтшнього оточення i повинне грунтуватися не тшьки на глибокому аналiзi ринку, оцшщ позицп щдприемства на ринку, усвщомленш сво1х конкурентних переваг, але i на зовнiшньому аналiзi, основне призначення якого - визначити можливосп i погрози, як1 можуть виникнути для пiдприeмств регiону в майбутньому, а також визначити стратегiчнi перспективи. В таких умовах набувае значення шформацшна пiдтримка iнновацiйного розвитку тдприемства.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш, на яш опираешься автор з посиланням на джерела. Теоретичт основи дослвдження проблеми шновацшного розвитку економiчних систем були закладенi такими вщомими вченими, як Й. Шумпетер, П. Друкер, К. Найт, Х. Берет, В. Томпсон, Б. Твют, Б. Санто. Питанням управлiння iнновацiйним розвитком тдприемства присвячеш вiдомi працi вггчизняних вчених: В. Гриньово! i О. Козирева [1], В. Пономаренка, О. Тридща, М. Кизима [6], С. 1лляшенка [7] та iн. Аналiзуючи термiн "розвиток" С.1. Ожегов визначае його як "процес закономiрноl змши, переходу з одного стану в шший, бiльш досконалий, переход ввд старого як1сного стану до нового, вщ простого до складного, вщ нижчого до вищого" [5, с. 643]. В.А. Забродський i М.О. Кизим вважають, що "розвиток економжо-виробничих систем - це процес переходу економжо-виробничо! системи у новий, бшьш якiсний стан за рахунок нагромадження к1льк1сного потенцiалу, змши й ускладнення структури i складу, в результата чого пiдвищуеться и здатнiсть чинити опiр руйнiвному впливу зовнiшнього середовища" [2, с. 6].
1нновацшний розвиток визначають як процес господарювання, що спираеться на безупинт пошук i використання нових способiв i сфер реалiзацil потенцiалу тдприемства у мшливих умовах зовнiшнього середовища в рамках обрано! тси та прийнято! мотивацп дiяльностi i який пов'язаний з
модифiкацiею iснуючих i формуванням нових ринк1в збуту [7].
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми, котрим присвячуеться стаття. Головною яшсною характеристикою сучасного светового та нацюнального господарства е змша процесу вщтворення пiд впливом трансформацп i глобалiзацil економiчних систем. Глобалiзацiя фактично призводить сьогоднi до виходу ввдтворювальних процеав за межи нацюнально-локалiзованих i регiональних форм, до розширення меж пропкання ввдтворювальних процесiв. Транснацiоналiзацiя i корпоратизацiя значно1 частки колишнiх галузей господарства обумовлюе застосування схожих за змютом маркетингових, iнновацiйних i виробничих стратегiй по всьому свiту. Це вимагае удосконалення сучасно1 парадигми управлшня, одним iз елементiв яко1 е визначення передумов побудови шформацшно1 онтологи iнновацiйного розвитку пiдприемства в умовах еволюцп глобально1 економiчноl системи.
Формування цтей статтi (постановка завдання). Мета стал полягае в обгрунтованi передумов побудови шформацшно1 онтологи iнновацiйного розвитку тдприемства в умовах еволюцп глобальное' економiчноl системи.
Виклад основного матерiалу досл^ження з обГрунтуванням отриманих наукових
результатiв. Можна визначити дешлька головних чиннишв, якi впливають на еволюцш глобально1 економiчноl системи: впровадження шформацшних технологiй на всiх стадiях ввдтворювального процесу i у всi сфери життедiяльностi; опосередковане широкою iнформатизацiею сустльства розповсюдження стандартiв якостi життя, виражене у висок1й вiдтворюваностi технологiй, продукпв i господарських механiзмiв; розповсюдження стандарпв якостi життя, гх вiдтворюванiсть в глобальнш економiцi обумовлюють адекватну мобшьтсть i зростання вiдтворюваностi чинник1в виробництва.
Мобiльнiсть i вiдтворюванiсть ресурсiв, технологш i господарських механiзмiв обумовлюють, з одного боку, вщверпсть
© Ефремов О.С.
Ысник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 32, 2010
вщтворювально! системи на Bcix рiвнях 11 iepapxii', а з шшо! - розширюють можливостi 11 розвитку, що ре^зовуються в умовах глобального господарства. Ц змiни неминуче торкнулися i фундаментальних структур ввдтворювального процесу, характеру циктчно! динамiки i умови реатзаци. Класичне представления вiдтворювального процесу мае вигляд повторювального ланцюга: „виробництво -обмш - розподiл - обмiн - перерозподш -споживання". Всi стади вiдтворювального процесу взаемно переплетенi i взаемообумовленi, протiкають паралельно на вах рiвнях iерархil системи. Процес виробництва сполучений з процесом споживання i пов'язаний з розподiлом чинник1в виробництва по галузях, сферах дiяльностi, регюнах, з обмiном дiяльнiстю в процеа виробництва. Обмiн дiяльнiстю i ввдчуження продуктiв працi в процесi обм^ пов'язують, з одного боку, з процесом виробництва i обумовлений ним розподiл, а з шшого -виробництва i споживання. Розподш i перерозподiл, будучи пов'язаними з шшими стадiями, iдентифiкуються як особливi функцiональнi стадн, в процеа яких встановлюються частки окремих галузей, сфер дiяльностi, суб'ектiв i репошв в проведеному i використаному суспшьному продуктi.
Процеси глобалiзацil привнесли змши практично у всi складовi вщтворювально! системи. Виробництво в даному процеа розглядаеться як фаза, що реалiзовуеться у формi створення матерiальних благ, необхвдних для iснуваиня i розвитку сустльства. Традицiйна парадигма вiдтворювального процесу тривалий час грунтувалася на трактуванш виробництва як провщно! стадп, що включае матерiальне виробництво i виробничу iнфраструктуру. Це ж трактування було закладене i у формування i вимiрюваиия такого макроекономiчного показника, як сукупний суспiльний продукт. Трактування, вживане в зарубiжиiй економiчнiй теори сформувалося, пiд впливом постiндустрiальних траисформацiй, розширюе уявлення про виробництво i вводить для його позначення поняття економiчного виробництва, яке включае не тшьки матерiальне виробництво, але i нематерiально-виробничу сферу. Така змiна походить з тотожного визначення продуктiв виробництва i послуг як двох видiв споживних вартостей, що мають властивостi корисностi i з ще! точки зору зютавно!.
Постiндустрiальна траисформацiя знаходить вираз в змш структури виробництва i вщповщно структури результатiв функцiонувания
вщтворювально! системи. Вщбуваеться швидке прискорення зростання тих секторiв суспiльного господарства, слiд вщнести до так звано! iнформацiйноl складово1 в1дтворювально1 системи i пов'язати з розвитком шформацшно1 економiки. Саме у цей перюд найбiльш висок1 темпи зростання спостерiгаються в галузях четвертого i п'ятого секторiв, що включають в себе охорону здоров'я ,
освгги, дослiдницьких розробок, iнформацiйних послуг, фшанав i страхування. В таких умовах ввдбуваеться розвиток принципово ново! техшки i технологи, що базуються на шформатищ. Набувають поширення гнучш виробничi системи, здiбнi до швидкого переналагодження i змiни технологiчних комбшацш.
Розвиток в економiцi „шформацшного" сектора не може ототожнюватися лише iз зростанням ролi сфери послуг в структурi суспiльного господарства i припускае поступальне зростання передових галузей сфери матерiального виробництва, що е одним з чиннишв технологiчного прогресу. Це, перш за все, електронна промисловють, виробництво електронно-обчислювально! технiки, роботобудування, виробництво оптиковолоконно! технiки та ш.
Iнформатизацiя вiдтворювального процесу приводить до трансформаци ролi матерiальних i трудових чинник1в виробництва, знаходячи вираз в змш структури зайнятостi у виглядi зростання частки зайнятих в сферi послуг, а також в переходi до як1сно нових чинникiв економiчного зростання. Науково-технiчний прогрес дозволяе нарощувати валовий внутрiшнiй продукт без збшьшення споживання матерiальних чинник1в виробництва i без залучення додатково! робочо! сили. Основою штенсивного зростання стае „шновацшшстю" ввдтворювального процесу.
Iснуючi кризовi явища в економiцi Укра!ни насамперед пов'язаш з уповiльненням iнновацiйних процесiв у промисловосп. На основi аналiзу передумов iнновацiйного розвитку машинобудiвних пiдприемств визначено, що одним з необхщних складнишв iнновацiйного розвитку пвдприемства в сучасних умовах е перетворення, що ввдбуваються в органiзацiйнiй та економiчнiй сферi дiяльностi системи управлiння пiдприемством.
1нновацшний розвиток щдприемства необхвдно розглядати в динамiчному аспектi, тобто як процес змши стану. Стосовно щдприемства шновацшний розвиток пвдприемства може розглядатися як керована к1льк1сна або якiсна позитивна динашка стану об'ектiв за результатами впливу штенсивних чинник1в. Сьогоднi в економiчнiй лiтературi наявнi рiзнi концептуальш пiдходи до опису розвитку систем рiзного класу. Розвиток трактуеться по^зному: i як проста змiна умов юнування оргашзацп в часi або придбання потенцiалу для полiпшення, i як процес переходу в б№ш досконалий стан чи необоротна, спрямована, закономiрна змiна матерiальних та щеальних об'ектiв. Разом з тим уа трактування стосуються лише внутрiшнього середовища окремого пiдприемства та пов'язанi бшьше з технологiчними аспектами його розвитку, а отже, поза увагою залишаеться зовнiшне середовище. Саме тому розвиток, з точки зору означено! проблематики,
Вкник економши транспорту i промисловост1 № 32, 2010
пропонуеться ГдентифГкувати як позитивну динамiку об'екта на ochobî впливу iнтенсивних чинник1в.
1нновацшний розвиток пгдприемства - це збалансований розвиток, в основi якого лежить скоординована змiна функцiональноï структури щдприемства з метою бшьш ефективного використання ресурсiв. Iнновацiйний розвиток визначаеться не лише змшами одного функцiонального шдроздшу, а враховуе рiзнi моделi структурноï рiвноваги та залежить вiд стратепчних змiн у зовнiшньому середовищi.
Комплексшсть i складнiсть понять „розвиток" та „шновацшний розвиток", яш характеризують динамiчнi властивостi економiчних об'ектiв, потребують використання сучасно'' методологiï наукових дослгджень. Першим етапом ще' методологи е визначення або щентифшащя предметно!' областi, осшльки саме вгд того, наск1льки правильно визначено предметну область залежить структура, змют та як1сть подальших прикладних розробок, в основi яких повинна бути цшсна та обгрунтована концепщя.
Необхiднiсть Гдентифшаци предметно'' областi „шновацшний розвиток шдприемства" установлена суперечнiстю м1ж визначеннями цього поняття в рiзних джерелах, яка обумовлена рiзним контекстом подання у них матерiалу, що описуе структуру вГдповгдно'' предметно'' область Приступаючи до аналiзу ще'' суперечносп, вiдзначимо, що пiд предметною галуззю розумiеться „безлiч всiх предметiв, властивосп яких i вгдносини м1ж якими розглядаються в науковiй теорй", а тд iдентифiкацiею предметно'' областi - „системний (логiчно зак1нчений i несуперечливий) опис структури предметно'' обласп, сенсу понять, що належать до не'', i вгдносин м1ж ними".
На основi аналiзу логiчного взаемозв'язку мiж спорiдненими поняттями було встановлено так логiчнi спiввiдношення м1ж поняттями: „шновацшний розвиток пгдприемства - це тип (вид) розвитку", „розвиток - це вид змш", „змша - це форма буття об'ектiв i явищ". Якщо розвиток це змiни, а змши це форма буття, то для дослщження питання розвитку об'екта можна застосовувати методологiю побудови онтологи. Термiн „онтологiя", запозичений з фшософи i означае вчення про буття, у якому дослгджуються „загальнi основи, принципи, структура й закономiрностi устрою реального свггу та передбачаеться, зокрема, подш реального свiту на складовi й класи об'ектiв" [8]. Результатом такого розподГлу е онтологiя системи, або ж сукупшсть понять i взаемозалежних визначень, що вгдносяться до деяко' предметно'' областi й виконують нормативну функцiю [4]. Отже, онтолопя формуе загальне уявлення про об'ект дослгдження та фiксуе категорiальний апарат науково' концепцiï. Метод побудови онтологи було досить вдало використано Ю.Б. 1вановим i
А. А. Пилипенко стосовно побудови концепци та моделi шгеграцшного розвитку пгдприемства [3].
Розглянемо основш поняття визначено'' методологiï. Предметна область - це частина реального свггу, що розглядаеться в межах даного контексту. ПГд контекстом розумiеться середовище, у якому юнуе об'ект, наприклад, область дослiдження або область, яка е об'ектом деяко'' дГяльностГ. Модель предметно' обласп е поеднанням понятшно'' i змГстово' моделей предметно' область Понятiйна модель предметно' областi - сукупшсть понять (концеппв, термiнiв) i вшносин мГж ними, яким вшповшають сутностГ реального свГту. Понятiйна частина визначае концепти, термши наочно'' обласп та вгдношення м1ж ними. Понятшна модель предметно' областi е базовою ланкою в робоп з шформащею, оск1льки вона визначае основу, на яку кршиться змiстовна складова. 1нформацшш елементи змГстовно'' моделi предметно'' обласп вiдповiдають реальним об'ектам предметно' область Вгдносини, що описуються термiнами понятшно' моделi предметно' областi, можна роздГлити на два типи: змГстовнГ i понятшнь ЗмГстовнГ визначають вГдносини одного шформацшного елемента до шшого, а понятшш -вгдносини елемента до концепту з понятшно' моделi предметно' область Для опрацювання об'ектiв у деяку предметну область необхгдно здшснити процедуру iдентифiкацiï. Iдентифiкацiя - (лат. indentifico - ототожнювати) це побудова моделi яко'-небудь системи за даними il функцiонування. Iдентифiкацiя у фшософи - „встановлення тотожностГ невшомого об'екта вГдомому на пiдставi збиу ознак, пiзнання".
Висновки даного досл^ження i перспективи подальших робт у цьому напрямку. На основГ усебiчного лопчного аналiзу спорiднених понять та використання методологи побудови шформацшно'' онтологи були визначенi головнГ понятГйнГ елементи контексту предметно' обласп шновацшного розвитку пгдприемства:
„1снування-Ддяльшсть-Динамжа": елементи
понятГйно'' моделi предметно' областi „1снування" включають поняття: стан, чинник, вплив чинника, об'ект управлшня, суб'ект управлшня; елементи понятГйно'' моделi предметно'' областi „ДГяльнГсть" включають поняття: управлшня; управлшня шновацшним розвитком; забезпечення;
забезпечення управлГння; забезпечення управлшня шновацшним розвитком; оргашзацшно-економГчне забезпечення управлГння шновацшним розвитком; елементи понятГйно' моделГ предметно'' обласп „ДинамГка" включають поняття: змша, розвиток, шновацшний розвиток.
На основГ розроблено' композицГйно'' схеми контексту предметно' обласп шновацшного розвитку пгдприемства та визначених характеристик понятшних вгдносин, елементГв понятГйно'' та змГстовно' моделей за вгдповшним елементом
Вкник економши транспорту i промисловост1 № 32, 2010
контексту предметно!' областi зроблено ряд уточнень. По перше, це дозволило уточнити поняття „шновацшний розвиток шдприемства", що розглядаеться як керована кiлькiсна або яшсна позитивна динамiка стану об'екту на основi дй' iнновацiйних чиннишв. По-друге виконаний онтологiчний аналiз дав змогу визначити поняття „органiзацiйно-економiчне забезпечення управлшня шновацшним розвитком тдприемства", що розглядаеться у межах вщносин елементу змютовно1 моделi предметно1 областi iнновацiйного розвитку щдприемства до контексту предметно1 обласп iнновацiйного розвитку пвдприемства, як дiяльнiсть забезпечуючих подсистем щодо створення оргатзацшних i економiчних умов для реалiзацiï суб'ектом управлiння дiй, спрямованих на об'екти управлшня для досягнення ними к1лькюно1 або якiсноï позитивно!' динашки ïx стану на основi впливу на кероваш параметри iнновацiйноï дiяльностi у вiдповiдностi до закрiпленоï компетенции
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гриньова В.М., Козирева О.В. Сощально-економiчнi проблеми шновацшного розвитку пвдприемств : [монографiя] / В.М. Гриньова, О.В. Козирева. — Х.: 1НЖЕК, 2006. — 192 с.
2. Забродский В.А., Кизим Н.А. Развитие крупномасштабных экономико-производственных систем. - Х.: Бизнес Информ, 2000. - 72 с.
3. 1ванов Ю.Б. Концепщя та онтолопя предметно1 областi управлiння iнтеграцiйним розвитком тдприемства / Ю.Б. 1ванов, А.А. Пилипенко // Економша промисловостi. — 2006. — № 1. — С. 162-171.
4. Клещев А. С. Математические модели онтологий предметных областей / А.С. Клещев, И.Л. Артемьева // Информационные процессы и системы. — 2001. — № 2. — С. 20-27.
5. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка / Русская академия наук. -М. Азбуковник, 1998. - 944 с.
6. Пономаренко В.С. Стратепя розвитку тдприемства в умовах кризи : [монограф1я] / Пономаренко В.С., Тридщ О.М., Кизим М.О. — Х. : Видавничий Ддм „ИЖЕК", 2003. — 328 с.
7. Проблеми управлшня шновацшним розвитком щдприемства у транзитивнш економщ: [монограф1я] / [за ред. С.М. 1лляшенка]. — Суми: ВТД „Ушверситетська книга", 2005. — 582 с.
8. Сухов С.В. Онтология управления организациями / С.В. Сухов // Менеджмент в России и за рубежом. — 2003. — № 5. — С. 61-69.
Аннотация. В статье определенно предпосылки построения информационной онтологии инновационного развития предприятия в условиях эволюции глобальной экономической системы.
Ключевые слова: онтология, инновация, развитие, предприятие, экономическая система, информация, глобализация.
Summary. In the article the pre-conditions of construction of informative ontology of enterprise innovative development in conditions of the global economic system evolution have been defined.
Keywords: ontology, innovation, development, enterprise, economic system, information, globalization.
Рецензент д.е.н., професор СНУ 1м. В. Даля Максимов В.В. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
Вкчшк' економши транспорту i промисловост1 № 32, 2010
