CC BY
34
УДК 502.2:591.111.1:636.2
Козенко О.В., д.с.-г.н., Демчук М. В., д.вет.н.
Сус Г. В., Дщик У.М., асистенти © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт ¡мет С. 3. Гжицъкого
ВПЛИВ ЕКОЛОГ1ЧНОГО ТА СЕЗОННОГО ФАКТОР1В НА СОРБЦ1ЙНУ ЗДАТШСТЬ ЕРИТРОЦИТ1В КРОВ1 ВЕЛИКО! РОГАТО!
ХУДОБИ
Р1зш порушення в ¿ерарх1чно оргашзованш систем! регуляцп процеЫв обмшу речовин неодмшно приводять до порушення взаемоди оргашзму ¿з середовищем, до виникнення недоцшьних адаптивних реакцш, ослабления оргашзму I врешт! до розвитку хвороби. Ф1зюлопчш властивост1 тварин, 1х мехашзми щодо адаптаци, яю сформувалися протягом багатьох стол1ть, не в сташ змшюватися так швидко, як змшюеться технолопя в тваринництв1, зокрема, в скотарств1 та умови навколишнього середовища, головним чином, пщ впливом техногенних фактор1в [9, 23]. За даними вчених [6, 11, 18] штенсифжащя виробництва продукцп ршьництва, та ще й збшьшена чисельшсть населения I погол1в'я тварин порушуе бюлопчну р1вновагу в природ! [22]. Сшьське господарство щор1чно одержуе бия 30 - 32 млн. тон мшеральннх добрив та 440 - 480 тис. тонн х1м1чних засоб1в захисту рослин. Окр1м цього, в тваринництв1 використовують сотш тисяч тон р1зних мшеральних кормових добавок, консервант1в корм1в, дезшф1куючих засоб1в, шсектицид1в та шших препарата х1м1чного походження. При цьому доведено, що азотш добрива сприяють накопиченню штрат1в, яю пщ час метабол1зму перетворюються в штрити I е причиною гострих I хрошчних отруень [12]. Викиди у навколишне середовище вщход1в виробництва, використання мшеральних добрив (фосфати, суперфосфати) збагачують грунт значними кшькостями фтору у легкорозчинш форм1, який швидко засвоюеться рослинами \ тваринами [ 13, 4, 10, 13]. При штоксикаци фтором спостер1гаеться зниження вмюту гемоглобшу та лейкоцит1в у кров1, концентраци загального бшка, не кажучи вже про видим1 наслщки - дефекти зубно! емал1 [2]. В зош еколопчного забруднення фтором, зокрема на територ1ях прилеглих до вуглевидобувних шахт I пщприемств по його збагаченню поблизу мюта Червоноград в грунтах знаходили шдвищення вмкту хрому, шкелю, мщ1, цинку [ 5, 20 ].
Актуальним залишаеться вивчення на оргашзм радюнуклщного забруднення довкщля [16, 7, 14, 15, 19]. Проте слщ зауважити, що дозиметричний контроль у зош забруднення радюнуклщами дуже складний. Це пов'язано з нер1вном1ршстю, моза!чшстю або плямистктю розподшу радюактивних опад1в, яю неоднорщш за сво!м складом нав1ть у межах одного населеного пункту I прилеглих до нього територш. Кр1м того, бюх1м1чш особливост1 Грунт1в на забруднених територ1ях, зумовлюють р1зш коефщенти
© Козенко О.В., Демчук М. В., Сус Г. В., Дщик У.М., 2013
76
переходу радюнуклдав у рослини I дал1 харчовим ланцюгом - в оргашзм [3]. У зв'язку з цим не завжди мае мюце корелящя м1ж щшьшстю забруднення територи та р1зним накопиченням радюнуклвдв, у тих оргашзмах, яю на нш проживають. Доведено, що чим дал1 вщ мкця джерела викиду радюнуклдав (мкця авари), тнм рухомш1 радюактивш частники та актившше ироникають вони у рослини.
Стосовно дп на оргашзм тварин радюактивного опромшювання, в л1тератур1 наводяться р1зш м1ркування. Одними авторами доведено [8], що мал1 дози радюактивного випромшювання дшть стимулююче на окремий орган чи систему оргашзму. Але, якщо стимулящя тривала (м1сящ, роки), то виникае ефект гшерстимуляцп - гальмування. Кр1м цього, мал1 дози опромшення у одних тварин пщвищують природну резистентшсть, в шших, внаслщок гшерстимуляцп знижують И [1].
Доцшьно наголосити, що пом1рно дшч1 на оргашзм подразники навколишнього середовища необхщш для живого оргашзму. Завдяки процесам пристосування до нових умов оргашзм поступово здатний переносити навпъ значш змши в навколишньому середовищ1, активно перебудовувати сво! ф1зюлопчш функцп, нав1ть поведшку вщповщно до цих змш, школи I випереджувати И.
Несприятлив1 змши у здоров'1 можуть виникати значно швидше, в тому випадку, коли на оргашзм д1е одночасно декшька несприятливих чинниюв середовища. Доведено [21], що за дп на оргашзм одночасно декшькох несприятливих чинниюв, вплив кожного ¿з них посилюеться.
Проведения дослщжень з вивчення пристосування оргашзму до р1зних шкщливих чинниюв навколишнього середовища в умовах лабораторп ¿з застосуванням кл1матично! камери дае можлившть дозувати окрем1 шкщлив1 чинники та встановлювати експозицш дп кожного з них. При проведенш таких дослщжень у виробничих умовах, змушеш констатувати дш на оргашзм сукупност1 шкщливих фактор1в, як1 неоднаков1 не лише в р1зних господарствах, але й змшюються залежно вщ сезошв року. В перюд стшлового утримання найбщьш потужним чинником можуть бути недолжи год1вл1 тварин, в окремих зонах радюнуклщне навантаження та д1я токсичних елемент1в, яю мютяться в грунтах, в вод1 I кормах та шш1 техногенш навантаження, а в перюд пасовищного утримання - ураження тварин паразитами, спекотна погода, укуси комах та шше. В таких випадках встановити, як основний шюдливий чинник, так I другорядш, та силу !х впливу на оргашзм складно.
Метою наших дослщжень було вивчити р1вень ендогенно! штоксикацп оргашзму велико1 рогато! худоби за впливу сезонного, технолопчного та еколопчного фактор ¿в.
Матер1али 1 методи дослщжень. Дослщження проводили на коровах укра!нсько! чорно-рябо! породи 3-4 лактацп з господарств, яю розташоваш в еколопчно неблагополучних регюнах. Зокрема, СФГ «Дермань» Здолбушвського району, СГПП «Маяк» Сарненського району Р1вненсько!
77
облает! та КСП «Св1танок» i КСП «Галуз!я» Маневицького району Волинсько! облает! захрошчного впливу низьких доз радюнуклщного навантаження (1 - 15 Ki/км2). В свою чергу ПАФ «Остр!в» Сокальського району Льв1всько! облает! розташована в зош д1яльност1 Льв1всько-Волинського вугщьного басейну, а ТзОВ ¿меш Данила Галицького Явор1вського району Льв1всько! облает! - в зош д!яльносп Явор1вського Державного прничо-х!м!чного пщприемства «CipKa». Ендогенну штоксикацш оргашзму визначали також i у Kopie з умовно «чисто!» еколопчно! зони, а це наступи! господарства - ФГ «Лелик» Жовк!вського району, ДПДГ «Радех!вське» Радех!вського району та ТзОВ ¿мен! Лес! Украшки Дрогобицького району Льв!всько! облает!.
Р!вень ендогенно! штоксикаци оргашзму Kopie вивчали за методом Тогайбаева A.A. i сп!вавтор!в [17], в його основ! - уява про еритроцит, як про ун!версальний адсорбент. Пщ д!ею ендогенних токсин!в суттево зб!льшуеться здатн!сть еритроцит!в сорбувати в!тальш барвники, зокрема метиленовий син!й.
Кров для дослщжень в!дбирали зранку до год!вл!, з дотриманням правил асептики та антисептики. Дослщження проводили навесш, по зак!нченн! зимового ст!йлового перюду та восени, по закшченш пасовищного пер!оду утримання кор!в.
Результата досл1джень. Отриман! нами результати дослщжень (таблиця 1) св!дчать, що достатньо вагомий вплив на р!вень ендогенно! штоксикаци орган!зму кор!в мав сезонний фактор, а в!дпов!дно i технолопчний, тод! як еколог!чний фактор мав другорядне значения.
Зг!дно даних представлених в таблиц!, у весняний перюд, наприк!нц! зимового ст!йлового утримання сорбцшна здатн!сть еритроцит!в коливалась в межах 32-10,44 %. Зокрема, у Kopie, як! утримувались у Волинськ!й облает! була найвища сорбц!йна здатн!сть еритроциив кров! у КСП «Св!танок» - 26,68 % та КСП «Галуз!я» - 27,74 %. У тварин з Р!вненсько! облает! цей показник був нижчим у 1,7-1,9 рази. Досить високий показник ендогенно! штоксикаци був у кор!в, яких утримували у Льв!вськ!й облает!, але у еколопчно неблагополучних perioHax. Так сорбцшна здатшеть еритроцит!в кров! тварин ТзОВ ¿мен! Данила Галицького в цей перюд була найвищою i становила 32 %, тод! як у Kopie ПАФ «Остр!в» цей показник був на 6,41 % меншим. У Kopie тих господарств, як! розташоваш в умовно «чист!й» еколопчнш зон! сорбц!йна здатн!сть еритроцит!в була незначною i коливалася в межах 10,44-14,64 %.
Тенденщя до зростання сорбц!йно! здатност! еритроцит!в спостер!гали восени, наприкшщ пасовищного пер!оду утримання, що евщчить про його значний штоксикацшний вплив. Тобто, кр!м позитивного оздоровчого впливу, перебування тварин тривалий час на пасовищах мае i певш негативн! аспекти за нев!дпов!дних еколопчних та технолог!чних умов.
Так, зокрема р!вень ¿нтоксикац!! орган!зму Kopie ¿з забруднено! рад!онукл!дами зони, восени 3pic у 1,67-2,6 рази. У Kopiß ¿з господарств PißHeHCbKo! облает! - 1,8-2,6 рази, а з Волинсько! - 1,67-1,9 рази. У Kopie ¿з господарств Льв!всько! облает!, з еколог!чно неблагополучних perioHiB в
78
осшнш перюд показник сорбцшно! здатносп еритроцит1в дещо зростав, але не суттево або нав1ть знижувався.
Таблиця 1
Сорбцшна здатшсть ернтроцнтчв велико*! рогато*! худоби шд впливом
сезонного, технолопчного 1 еколоНчного ( >актор1в, % (М±ш)
Назва господарства п Еколопчний стан репону Пора року
Весна Осшь
СФГ «Дермань» Р1вненська обл. 8 радюнуклдае навантаження 14,58 ±3,27 26,39* ±3,76
СГПП «Маяк» Р1вненська обл. 16 радюнуклдае навантаження 15,79 ±1,22 4128**** ±1,02
КСП «Свгганок» Волинська обл. 10 радюнуклдае навантаження 26,68 ±1,91 5144**** ±2,27
КСП «Галуз1я» Волинська обл. 10 радюнуклдае навантаження 27,74 ±3,01 46,39* ±1,28
ПАФ «Остр1в» Льв1вська обл. 16 вупльна промислов1сть 25,59 ±0,87 32,27**** ±0,61
ТзОВ 1м. Д.Галицького Льв1вська обл. 10 прничо-х1м1чна промислов1сть 32,00 ±1,85 23 75**** ±0,09
ФГ «Лелик» Льв1вська обл. 10 умовно «чиста» еколопчна зона 14,5 ±1,74 20,09*** ±0,23
ДПДГ «Радех1вське» Льв1вська обл. 16 умовно «чиста» еколопчна зона 10,44 ±0,11 12,53**** ±0,18
ТзОВ 1м. Л. Украшки Льв1вська обл. 16 умовно «чиста» еколопчна зона 14,64 ±0,82 48 04**** ±1,35
Зокрема, у тварнн з ПАФ «Остр1в» цей показннк зрк лише у 1,26 рази або на 6,68 %, а у тварин ТзОВ ¿меш Данила Галицького зменшився в 1,3 рази або на 8,25 %. Стосовно кор1в з господарств розташованих в умовно «чистих» еколопчних регюнах, сорбцшна здатшсть 1х еритроцит1в зростала, проте незначно, так у тварин ФГ «Лелик» - на 5,59 %, а у тварин ДПДГ «Радех1вське» на 2,09 %. 1нша законом1ршсть виявилась при дослщженш ендогенно! штоксикаци оргашзму кор1в з ТзОВ ¿меш ЛеЫ Украшки Дрогобицького району Льв1всько! области Незважаючи на те, що територ1я господарства знаходиться в умовно «чистш» еколопчнш зош, сорбцшна здатшсть еритроцит1в кров1 кор1в зросла у 3,28 рази або на 33,4 %. Анал1зуючи наведен! у таблиц! результата проведених дослщжень, можна припустити, що р1зке зростання ендогенно! штоксикаци у тварин з ТзОВ ¿меш ЛеЫ Украшки пов'язане з неналежною пщготовкою та використанням пасовища, надм1рним внесениям мшеральних добрив.
Висновки. Отже, сорбцшна здатшсть еритроцит1в е об'ективним показником ендогенно! штоксикаци оргашзму тварин, яка залежить в першу чергу вщ сезонного фактора, а значить вщ технолопчного. Еколопчний фактор мае опосередкований вплив I теж залежить вщ технолог!! вирощування кормових культур, використання пасовищ.
79
Л1тература
1. Високос М. П. бюх1м1чш показники кров! молодняка велико1 рогато! худоби в онтогенез! при хрон!чн!й дп мало штенсивного юшзуючого випром!нення / М. П. Високос, I. Г. Савченко // Материалы международной научно-практической конференции посвященной 125-летию со дня рождения академикаИвановаМ.Ф. - Харьков. - 1996. - С. 74-75.
2. Габович Р. Д. Фтор в стоматологии и гигиене / Р. Д. Габович, Г. Д. Овруцкий // Казань, 1969. - 512 с.
3. Гриценко Е. Н. Радионуклидная загрязненность растительного сырья в различных областях Украины после аварии на ЧАЭС / Е. Н. Гриценко, Д. М. Гродзинский, В. Н. Москаленко и др. // Тез. докл. междунар. симпоз. «Экол. аспекты в фармации». - Москва /11-16 июля/ 1990. - М.: 1990. - С.56.
4. Гудков И. М. Проблемы известкования и применения удобрений на загрязненных радионуклидами почвах / И. М. Гудков // Проблемы сельскохозяйственной радиоэкологии. 10 лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС (Тезисы докладов второй междунар. конф.). - Житомир, 1996. - С. 187-188.
5. Гуменюк В. В. Бюх!м!чна характеристика деяких тканин кор!в в зон! еколопчного забруднення / В. В. Гуменюк, Р. С. Федорук, Р. В. Колкник // Науковий вкник Льв!всько! державно! академи ветеринарно! медицини ¿м. С.З Гжицького. - Льв1в, 2000. - Т. 2 (№ 2). - Ч. 2. - С. 52-54.
6. Засекш Д. А. Ефектившсть застосування адсорбент!в при отруенш орган!зму тварин важкими металами / Д. А. Засекш, М. О. Захаренко, Д. А. Мельничук // Науковий вкник Нац!онального аграрного ушверситету. - Ки!в,
2000. - Вип. 29. - С. 33-37.
7. Зубец М. В. Проблемы Чернобыльской катастрофы в деятельности УААН / М. В. Зубец, Б. С. Пристер, Г. А. Богданов // Вкник аграрно! науки. -
2001. - № 4. - С. 5-10.
8. Колос Ю. О. Вплив довготривало! д!! рад!оактивного опромшення на орган!зм тварин / Ю. О. Колос, М. Ф. Токарев // вкник аграрно! науки. -1996. - № 4. - С. 28-31.
9. Корчак И. А. Рост, развития к сохранность телят в зависимости от нитратной нагрузки рационов коров: автореф. дис. канд. с-х. наук : спец. 16.00.08 / Корчак П. А. - Гродно, 2001. - 19 с.
10. Кравщв Р. Й. Показники кров! велико! рогато! худоби при хрошчнш фтористш штоксикацп / Р. Й. Кравщв, I. В. Куциняк // Сщьський господар. -1998. - № 7. - С. 2-3.
11. Макаров В. А. основные принципы ветеринарно-санитарной экспертизы продуктов убоя при отравлениях животных / В. А. Макаров, И. Г. Серегин // Ветеринария. - 1990. - № 10. - С. 3-9.
12. Неменко Б. А. О кумуляции тяжелых металлов а объектах окружающей среды / Б. А. Неменко, М. М. Молдакулова, Н. П. Гончаров // Гигиена и санитария. - 1981. - № 1. - С. 74-75.
80
13. Перепелиця О. П. Екоим1я та ендоеколопя елементав. Довщник з еколопчного захисту / [Перепелиця О. П.]. - К.: НУХТ. - EkoxIm, 2004. - 736с.
14. Радиоэкологические аспекты животноводства (последствия и контрмеры после катастрофы на Чернобыльской АЭС) / Р. Г. Ильязов, Р. М. Алексахин, Р. А. Корнеев, А. М. Сироткин. Под общ. ред. Р. Г. Ильязова. -Гомель: Полеспечать, 1996. - 179 с.
15. Сельскохозяйственная радиоэкология. Под ред. Р. М. Алексахина и Н. А. Корнеева. - М.: Экология, 1991. - 276 с.
16. Сщьськогосподарська радюбюлопя / I. М. Гудков, М. М. Вшшчук. -Житомир, 2003. - 470 с.
17. Способ диагностики эндогенной интоксикации / Тогайбаев А. А., Кургузкин А. Б., Рикун И. Б. Карибджанова Р. М. // Лабораторное дело. - 1988. - № 9. - С. 22-24.
18. Тарасенко Л. О. Бюгенна мкращя сполук ртут1 у систем! грунт-вода-корми-оргашзм телят: автореф. дис. канд. вет. Наук: 16.00.08 / Тарасенко Л. О. - Харк1в, 1998. - 16 с.
19. Федоров Е. А. Рекомендации по ведению сельского и лесного хозяйства при радиоактивном загрязнении внешней среды / Е. А. Федоров, Г. Н. Романов, Б. С. Пристер // М. - 158 с.
20. Федорук Р. С., Гуменюк В. В., Колкник Г. В. [та ¿и.] // Науково-техшчний бюлетень шетитуту землеробства i бюлогп тварин. - Льв1в, 1999. -Вип. 1 (3). - С. 282-285.
21. Цапков М. М. Комбинированное воздействие окиси трития, шума и повышенной температуры на организм животных / М. М. Цапков. А. В. Симаков, В. Ф. Журавлев // Эксперимент. исслед. Гигиенических аспектов комбинированного сочетанного действия физических и химических факторов. -М.: 1987. - С. 179.
22. Черниченко I. О. Канцерогенна небезпека деяких продукта трансформаци х1м1чного забруднення довкщля / I. О. Черниченко // Довкщля та здоров'я. - 2006. - № 3. - С. 24-27.
23. Чорний М. В. Ветеринарно-сан1тарне благополуччя ферм - основа п1двищення резистентност1 i продуктивност1 тварин та одержання еколог1чно чисто! продукц1! / М. В. Чорний // Зб1рник наукових праць В1нницького державного аграрного ушверситету. - Вип. 8. Т. 1. - 2000. - С. 32-33.
Summary
O. Kozenko, M.Demchuk, G. Sus, U. Didyk THE INFLUENCE OF ENVIRONMENTAL AND SEASONAL FACTORS ON THE SORPTION CAPACITY OF RED BLOOD CELLS OF A
LARGE CATTLE.
The paper presents data on changes in the level of endogenous intoxication large cattle depending on seasonal, technological and environmental factors.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Буцяк B.I.
81
