CC BY
14
УДК: 619:612.1:636.2
Магрело Н.В., асистент © Козенко О.В., доктор с.-г. наук, професор Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт ¡мет С.З. Гжицького
ГЕМАТОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ КРОВ1 КОР1В ЗА ДП СЕЗОННИХ ТА ЕКОЛОГ1ЧНИХ ЧИННИК1В
Проведено еиечення еплиеу еколог1чних чинните та сезону року на функщональний стан оргашзму е щлому та печтки зокрема, у теарин, яких утримують е ргзних еколог1чних зонах Льегеськог област1.
Ключовi слова: сезон року, техногенне забруднення, крое, печтка,
короеи.
Вступ. Масштаби сучасних техногенних забруднень в результат дiяльностi людини в даний час переважають потенщал бюсфери [5], тому сучасний еколопчний стан природно-господарських систем у зонах техногенного навантаження та у великих iндустрiальних регюнах трактують як екстремальний. Несприятлива еколопчна ситуащя, яка склалася на територп промислово розвинутих кра!н та Украши, зумовлена порушенням систем внесення добрив [1], обробки рослин отрутохiмiкатами [3], неконтрольованими та надмiрними викидами промислових тдприемств [7], автотранспорту, техногенними аварiями та iншими шкiдливими чинниками.
Деяю автори, вивчаючи проблему еколопчного монiторингу в рядi регiонiв Украши? вказують, що найбiльш небезпечними токсикантами за нишшшх умов ведення тваринництва виступають важкi метали [2,4]. Вони володшть високою активнiстю, олiгодинамiчною дieю, кумулятивними властивостями, наявнiстю специфiчних, в т.ч. вибiркових ефектiв впливу на оргашзм, тому необхiднiсть подальшого вивчення негативно! ди останнiх в умовах еколопчного неблагополуччя е актуальним завданням науки i практики.
Одним з еколопчно небезпечних об'ектiв загальнодержавного рiвня е ДП „Львiввуriлля", яке належить до одного з потужних забруднювачiв прилеглого агроландшафту та атмосферного пов^ря Львiвськоl областi. Промисловi викиди цього пщприемства формують особливу екологiчну ситуащю, утворення локальних техногенних провiнцiй, забруднених токсичними речовинам [3,6], пов'язану з технолопчним процесом видобування вугшля, що впливае на розвиток i ведення галузей рослинництва та тваринництва дано! територп.
Тому метою нашо! роботи було вивчити функщональний стан оргашзму в цшому та печшки зокрема, у тварин, яких утримують в рiзних еколопчних зонах.
© Магрело Н.В., Козенко О.В., 2009
81
Матер1ал i методи. Дослщження проводили у двох господарствах Львiвськоl област у ПАФ „OcTpiB" Сокальського району, територiя яко! безпосередньо межуе з шахтою №10 Львiвсько-Волинського вугiльного басейну та ДПДГ „Радехiвське" Радехiвського району, яке розташоване в умовно чистш екологiчнiй зонi. Для досягнення поставлено! мети ми проводили посезонне вивчення впливу умов утримання на гематолопчш показники корiв украшсько! чорно-рябо! породи, 2-3 лактаци.
У кровi тварин, взятiй з яремно! вени зранку до годiвлi з дотриманням правил асептики та антисептики, визначали морфологiчнi i бiохiмiчнi показники. В данш статтi, ми вважали за необхiдне з акцентувати увагу на показниках протешограми (визначали за методом Олла i Маккорда в модифшаци Карпюка), активностi амiнотрансфераз (за методом Рейтмана-Френкеля) та рiвня ендогенно! штоксикацп органiзму, яку вивчали за даними сорбцшно! здатностi еритроциив (за методом А.А. Тогайбаева i спiвавторiв).
Результати дослщжень. Згiдно з одержаними нами результатами встановили певш вщмшност в дослiджуваних показниках кров1 Рiвень бiлкiв i бiлкових фракцш характеризуе функцiональний стан печiнки.
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
1ПАФ "OcTpiB"
□ ДПДГ "Радехiвcьке"
Зима
Весна
Лгго
OciHb
Рис. 1. Спiввiдношення альбумпшв до глобулiнiв (А/Г) сироватки Kpoei Kopie
Як видно з рис.1, сезонний фактор не мав значного впливу на А/Г сшввщношення в кровi тварин з ДПДГ „Радехiвське", проте, прослщковувалась тенденцiя до незначного зниження цього показника. Найнижчi його значення спостерiгались в осiннiй перюд утримання тварин, вiн зменшився на 0,08 порiвняно з попереднiм перюдом. Проаналiзувавши показники А/Г спiввiдношення кровi корiв iз ПАФ „Острiв", розташовано! в зонi дiяльностi Львiвсько-Волинського вугшьного басейну, встановили бiльш чiтко виражену сезонну динамiку. Весною А/Г сшввщношення у цих тварин було на 0,03 менше шж у зимовий перюд утримання, вл^ку показник зрю на 0,08 порiвняно
82
з весняною порою та залишався майже незмшним в осшнш перюд. При порiвняннi показники А/Г стввщношення сироватки кровi у тварин представлених господарств, визначили, що нижчими вони були у корiв ПАФ „Ос^в". Так зимою рiзниця становила 0,16, весною 0,18, л^ом 0,08, а восени -лише 0,01. Наведет даш свщчать про порушення бшоксинтезуючо! функци печшки у тварин з ПАФ „Острiв" .
Бiльш важлива роль в оргашзм^ що вiддзеркалюе стан печшки, належить ферментам - амiнотрансферазам, а саме аспарагшовш та аланiновiй, яю переносять амiногрупи вiд амiнокислот до кетокислот. Хоча вони i не мають органно! специфiки, проте !х широко використовують для дiагностики захворювань печiнки.
100 90 80 70
ц 60 та 50
0 40 30 20 10 0
87,63
93,44
80
78,56
44,63
24,
АсАТ
17,7£
49,63
24,
18,06
АлАТ АсАТ АлАТ
Зима
Весна
48,25
24,
■=
АсАТ
15,25
ЕЕ
■ ПАФ "Острв"
□ ДПДГ "Радехiвське"
47,81
19,13
Н438
ш
АлАТ АсАТ АлАТ
Осiнь
Рис. 2. Сезонт показники стввщношення АсАТ 1 АлАТ в кров1 дослщних кор1в
Сезоннi показники спiввiдношення АсАТ i АлАТ у кровi дослiдних корiв наведенi на рис. 2, з якого видно, що амшотрансферазна актившсть сироватки кровi в усi перюди дослiджень була дуже високою у тварин з ПАФ „Острiв" i рiзко виходила за межi фiзiологiчноl норми. В той же час, у корiв з ДПДГ „Радехiвське" данi показники знаходились у межах норми. Так, у зимовий перюд у тварин iз зони техногенного навантаження рiвень АсАТ на 30,0 од/л, АлАТ на 14,63 од/л перевищував верхню межу фiзiологiчноl норми i був майже в 3 та 2,5 рази, вщповщно, бшьшим, нiж у корiв з умовно чисто! екологiчно! зони. У весняний перюд показники АсАТ i АлАТ у корiв даного господарства були на 53,87 од/л i 31,57 од/л вщповщно вищими, нiж у тварин з ДПДГ „Радехiвське". Л^ом i восени ми спостерiгали рiзке пiдвищення активностi АсАТ у кровi корiв з господарства, розташованого в зош вуглевидобування, зокрема влiтку на 37,63 од/л, а восени на 43,44 од/л вище верхньо! межi фiзiологiчно! норми. Стосовно АлАТ, то у тварин цього господарства даний показник у зазначеш перюди був на 33,0 од/л i 33,43 од/л вищим вщ показникiв ровесниць ДПДГ „Радехiвське". Вiдповiдно, наростання амшотрансфераз вказуе на погiршення функцiонального стану печшки.
83
На нашу думку, дуже наочним показником, який характеризуе загальний стан оргашзму, е сорбцшна здатшсть еритроцитсв. З И показниюв можна судити про рiвень ендогенно! штоксикаци органiзму.
%
35 30 25 20 15 10 5 0
32,27
27,59
25,59
28,08
■
11,23
10,44
10,71
12,53
НПАФ "Ос^в" □ ДПДГ "Радехiвське"
Зима Весна Лгго Осiнь
Рис. 3. Сезонн1 змши СЗЕ кров1 дослщних кор1в
Як видно з рис. 3, у тварин з ПАФ „Острiв" встановили високий показник СЗЕ, який вказуе на значне штоксикацшне ураження оргашзму, з тенденщею до збшьшення в л^нш i осiннiй перiоди. У тварин ДПДГ „Радехiвське" цей показник знаходився майже на одному рiвнi. Так рiзниця мiж групами тварин з рiзних господарств становила зимою i весною 16,36% i 15,15%, а вл^ку i восени - 17,37% i 19,74% вiдповiдно.
Висновок. Отже з наведених даних видно, що органiзм тварин господарства, розташованого в зонi пiдвищеного техногенного навантаження внаслщок дiяльностi вуглевидобувно! шахти, зазнае негативного впливу. В першу чергу погiршуеться функцiональний стан печiнки, оскшьки вона ранiше за iншi органи реагуе на дш зовнiшнiх i внутрiшнiх несприятливих факторiв. На це вказуе ч^ко виражена сезонна динамжа показникiв кровi корiв ПАФ „Острiв". Зокрема з лiтнього перiоду утримання, коли тварини мали безпосереднiй i тривалий контакт з зовнiшнiм середовищем, до початку зимового, закономiрно спостер^алось зниження А/Г коефiцiенту, значне наростання активност амiнотрансфераз та процесiв ендогенно! штоксикаци в органiзмi тварин.
Лггература.
1. Гунчак В.М. Вплив штраив на дезiнтоксикацiйну функцiю печiнки / В.М. Гунчак // Науковий вюник Львiвськоl державно! академi! ветеринарно! медицини iменi С.З.Гжицького.- Львiв, 2002.-т.4 (№1).-С.5-7.
2. Засекiн Д.А. Детоксикацiя надлишку важких металiв в органiзмi тварин запорука збереження здоров'я та одержання еколопчно чисто! продукци / Д.А. Засеюн //Науковий вiсник Нацiонального аграрного ушверситету.-Кшв, 2000.- №28.- С. 258-269.
3. Косенко М.В. Проблеми екологи / Косенко М.В., Малик О.Г., Косенко Ю.М.- Довщник.-Видавництво „Добра справа".- Львiв, 2004.- 378с.
84
4. Лихолат О.А. Вплив важких мет^в на розвиток бронхолегенево! патологи у мешканщв великого промислового мюта / О.А. Лихолат, Т.В. Ананьева // Довкшля та здоров'я.- 2005.- №1 (32).- С.56-59.
5. Мельникова Н.М. Свинець як токсикант в органiзмi тварин i людини / Н.М. Мельникова, 1.В. Калiнiн // Науковий вiсник Ки!вського нацiонального аграрного унiверситету.- Киiв, 2000.- №28.- С.313-317.
6. Федорук Р.С. Техногенний вплив на еколопчне забруднення середовища та якiсть сшьськогосподарсько! продукцп / Р.С. Федорук, Г.В. Колкник, О.Ф. Цап, О.Т. Вронська, М.М. Хомин, С.Й. Кропивка // Науковий вюник Львiвськоl державно! академi! ветеринарно! медицини iменi С.З.Гжицького.-2002.-т.4(№2), Ч.5.-С.52-57.
7. Черниченко 1.О. Канцерогенна небезпека деяких продукив трансформацi! хiмiчного забруднення довкшля / 1.О. Черниченко // Довюлля та здоров'я, 2006.- №3.-С.24-27.
Summary Magrelo N.V., Kozenko O.V.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhitskogo HAEMATOLOGICAL INDEXES OF BLOOD OF COWS ARE FOR ACTIONS OF SEASONAL AND ECOLOGICAL FACTORS
The study of influence of ecological factors and season of year is conducted on the functional state of organism on the whole and livers in particular, for animals which are retained in the different ecological areas of the Lviv area.
Стаття надшшла до редакцИ 25.09.2009
85
