CC BY
46ВІКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СПОРТСМЕНОК, ЯКІ СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ В ПАУЕРЛІФТИНГУ
Гордієнко Ю.В.1, Стеценко А.І.2 Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка1 Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького2
Анотація. У статті досліджуються вікові характеристики провідних спортсменок світу та України, які спеціалізуються в пауерліфтингу. Аналіз протоколів змагань та анкетування свідчать про широкий віковий діапазон спортсменок щодо їхніх найвищих досягнень. Підготовка спортсменок високого класу може відбуватися у більш стислі терміни в порівнянні з чоловіками-спортсменами. Це обумовлено особливостями розвитку жіночого організму та меншим рівнем конкурентності. Ключові слова: жіночий пауерліфтинг, вік спортсменок. Аннотация. Гордиенко Ю.В., Стеценко А.И. Возрастные характеристики спортсменок, которые специализируются в пауэрлифтинге. В статье исследуются возрастные характеристики ведущих спортсменок мира и Украины, которые специализируются в пауэрлифтинге. Анализ протоколов соревнований и анкетирование свидетельствуют о широком возрастном диапазоне спортсменок относительно их наивысших достижений. Подготовка спортсменок высокого класса может происходить в более сжатые сроки в сравнении с мужчинами-спортсменами. Это обусловлено особенностями развития женского организма и меньшим уровнем конкурентности.
Ключевые слова: женский пауэрлифтинг, возраст спортсменок.
Annotation. Gordienko Y.V., Stetsenko A.I. The age descriptions
© Гордієнко Ю.В., Стеценко А.І., 2009.
of sportswomen, which specialize in powerlifting. The age
descriptions of leading sportswomen of world and Ukraine which specialize in powerlifting are explored in the article. The analysis of competition’s protocols and questionnaire testify about wide age range of sportswomen in relation to their top achievements. Preparation of women of sportsmen of a high class can descend in more deadlines in comparison to men - sportsmen. It is stipulated by features of development of a female organism and a smaller level of competition.
Key words: woman powerlifting, age of sportswomen.
Вступ.
Сучасний жіночий спорт розвивається стрімко та результативно. Уе частіше жінки, намагаючись довести, що нічим не поступаються чоловікам, опановують колись суто чоловічі види спорту. Адаптація жінок до умов спортивної діяльності, збільшення тривалості спортивної кар’єри - все це ставить нові завдання в діяльності тренерів та педагогів [2; 7; 10].
Інтерес до ескалації спортивних вищих досягнень має не тільки пізнавальне, а й важливе соціальне, медико-біологічне, психологічне, педагогічне, економічне та загальнокультурне значення [4, С. 221]. Визначення оптимальних термінів вищих досягнень для кожного конкретного виду спорту впливає на побудову багаторічного процесу тренування. Особливої значущості набуває необхідність визначення вікових меж цих досягнень і для жіночого пауерліфтингу. У зв’язку з цим виникає потреба в проведенні досліджень вікових аспектів спортсменок, що займаються пауерліфтингом, розробленні основних напрямів їхньої підготовки з урахуванням паспортного віку та спортивного стажу.
Робота виконана за планом НДР Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження є з’ясування особливостей вікових характеристик жінок, що займаються пауерліфтингом. Основне завдання полягало у проведенні аналізу протоколів чемпіонатів світу та України для визначення оптимального віку досягнення найвищих результатів спортсменок у жіночому пауерліфтингу.
Результати досліджень та їх обговорення.
Загальновідомо, що жінки живуть довше, ніж чоловіки та довше зберігають здоров’я. Проте дослідження показують, що жінки втрачають інтерес до спорту та до спортивно-оздоровчих занять раніше, ніж чоловіки [2, С. 58]. Участь жінок у таких заняттях досягає максимуму в 20-35 років, а до 45 років їхня активність різко падає, починає погіршуватися здоров'я. Вік 18-30 років фахівці вважають за період розквіту рухових можливостей людини [7; 10]. Встановлено також, що після 30 років у більшості людей з’являється тенденція до зниження рухових можливостей. Слід зазначити, що мова йде про тих жінок, котрі практично не займаються фізичними вправами. Натомість, коли людина серйозно займається фізичною культурою і спортом, вікові межі зниження рівня прояву рухових можливостей можуть бути відсунуті на 10-15 років пізніше. Ві-
домі випадки, коли спортсменки й після 40 років показували рекордні результати, вигравали великі змагання [1; 4; 10].
Чемпіонати світу з пауерліфтингу серед жінок стали проводити, починаючи з 1980 р. Однак, на жаль, протоколи перших чемпіонатів, що збереглися до нашого часу, не містять відомості щодо віку учасниць [11]. Тому досліджувати вікові характеристики жінок, що займаються пауерліфтингом, було вирішено з більш пізнього часу.
Аналіз протоколів останніх 20 чемпіонатів світу з пауерліфтингу серед жінок показав (рис. 1), що вікові характеристики спортсменок мають деякі особливості. Вдалося встановити, що за досліджуваний період наймолодшими виявилися учасниці чемпіонату 1989 р., вік яких становив 28,0 ± 0,9 років. Поступово цей показник зростав, і на чемпіонаті 2008 р. учасницям було вже в середньому 32,9 ± 0,8 років.
Дещо по-іншому сформувалася динаміка віку переможниць чемпіонатів. Якщо на чемпіонаті 1989 р. перемагали спортсменки віком 35,3 ± 2,3 років, то в наступний період (1993-1996 рр.) чемпіонки поступово „помолодшали” (до 25,8 ± 1,1 роки у 1995 р.). Протягом 1996-2005 рр. вік переможниць стабілізувався й коливався у межах 26-29 років. А от у 2006 та 2008 рр. цей показник значно підвищився (32,2 ± 2,2 і 33,3 ± 2,3 роки).
Таким чином, як показав аналіз, вік переможців і учасниць жіночих чемпіонатів світу знаходиться в діапазоні 26-35 років, і така тенденція зберігається тривалий час. При цьому вивчення досвіду підготовки спортсменок дозволяє констатувати, що провідні спортсменки світу, які досягли вершин спортивної кар’єри, залишаються лідерами, показуючи високі, а головне - стабільні, результати протягом тривалого часу. Так, наприклад, Марина Кудінова (Росія) у 20-річному віці вперше стала чемпіонкою світу, а потім протягом 9 років неодноразово ставала призеркою та чемпіонкою світових 36
чемпіонатів. Інша легендарна спортсменка Райя Ко-шінен (Фінляндії) вперше стала чемпіонкою світу в 32 роки, і потім ще сім разів завойовувала цей титул, в останнє - коли їй виповнилося 43 роки. Відомі такі випадки й серед українських спортсменок. Наприклад, Лариса Іванова стала вперше чемпіонкою України у далекому 1991 р., коли їй було 28 років, і в чергове повторила свій успіх у 2008 р. уже в 45-річному віці.
Уперше змагання серед жінок були включені до програми чемпіонатів України у 1991 р. Природно, що перші учасниці й чемпіонки були в середньому чи не наймолодшими за всю історію цих змагань, їхній вік становив 22,1 ± 1,7 і 20,7 ±1,5 роки (рис. 2). Таким „молодим” виявився ще чемпіонат 2002 р. (21,4 ± 1,2 і 20,7 ± 1,3). З того часу вік учасниць збільшувався. Найстаршими виявилися учасниці і чемпіонки чемпіонату 2008 р. (28,6 ± 3,4 і 29,7 ± 3,4). Цікавим є й той факт, що тільки на деяких змаганнях (1991, 1994, 2004-2006 рр.) перемагали спортсменки, середній вік яких був більшим за середній вік учасниць.
Аналіз віку рекордсменок світу (станом на 01 березня 2009 р.) показав, що чим важча категорія, тим старші за віком спортсменки встановлювали рекорди у присіданні (г = 0,75; р < 0,01). Трохи менша така залежність виявлена стосовно тяги (г = 0,51; р < 0,05). Не встановлено взаємозв’язку між віком спортсменок і показниками рекордів у жимі (г = 0,13 ; р > 0 ,05) та у сумі триборства (г = 0,25; р > 0,05). Не виявлено будь-якої залежності від віку українських спортсменок і в значеннях рекордів України.
Також вдалося встановити, що вік учасниць чемпіонатів світу 2004-2008 рр. не взаємопов’язаний з їхньою відносною результативністю, яка вираховується через коефіцієнт Вілкса, що нівелює масу власного тіла [5]. Значення коефіцієнтів кореляції між цими показниками становлять від -0,16 до 0,02 (р > 0,05).
32
в
ків
о
р
В
28
24
1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Роки
—о— Середній вік учасниць, - - - □- - - Середній вік чемпіонок.
Рис. 1. Середній вік учасниць та переможниць чемпіонатів світу з пауерліфтингу серед жінок 1989-2008 рр.
.2
"5
о
а
ЇЇ
ро
1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Роки
Середній вік учасниць, - - - □-- - Середній вік чемпіонок.
Рис. 2. Середній вік учасниць та переможниць чемпіонатів України з пауерліфтингу серед жінок
1991-2009 рр.
За результатами анкетування членів жіночої збірної команди України з пауерліфтингу досить багато з них (60%) почали займатися пауерліфтингом після тривалої базової підготовки в інших видах спорту (легка атлетика, художня гімнастика, лижні перегони), маючи при цьому високі спортивні розряди. Середній термін виходу на рівень високої спортивної майстерності у пауерліфтингу тривав для таких спортсменок у середньому 2-3 роки. У той же час встановлено, що деякі спортсменки почали займатися пауерліфтингом у віці 7-10 років і протягом тривалого спортивного стажу зробили достатньо успішну спортивну кар’єру.
Вік членів жіночої національної збірної ко -манди України з пауерліфтингу протягом усіх років був досить стабільним і становив у середньому 25-30 років. При цьому діапазон віку спортсменок варіювався від 17 до 41 року. Встановлено також, що майже всі спортсменки, які входили до складу збірної команди, мали значний стаж занять і виступів на змаганнях високого рівня.
Деякі науковці стверджують, що ефективність змагальної діяльності залежить від віку спортсменок та збігається з оптимальними віковими періодами, під час яких створюються сприятливі природні передумови досягнення спортсменками високих спортивних результатів у запланованій ваговій категорії [1; 7; 10]. Однак, у результаті власних досліджень, ми прийшли до висновку, що спортсменки різного віку, але однієї вагової категорії, можуть досягати однаково високих спортивних результатів. Так, наприклад, на чемпіонаті світу 2008 року, спортсменки, які посіли перше та друге місця у ваговій категорії до 56 кг, показали однаковий результат у сумі триборства (477,5 кг). При цьому різниця в їхньому віці становила 10 років: Вірпі Кеханен (Фінляндія) - 1979 р.н., а Айяко Іке-йя (Японія) - 1969 р.н. Такі випадки зустрічаються в історії жіночого папуерліфтингу неодноразово,
що не може розцінюватися як випадковість.
На думку Ж. Іванової розквіт силових можливостей в жіночому пауерліфтингу припадає на вік 20-23 роки [3]. Однак, проведені нами дослідження свідчать про те, що найбільш оптимальним для досягнення найвищих результатів є трохи старший вік, який становить 25-30 років. Разом з тим, слід зазначити, що в рівній мірі успішно змагаються і досягають високих результатів спортсменки у віці як 18, так і 45 років. Особливості пауерліфтингу, біологічні закони розвитку окремих органів і систем, а також організму в цілому, вимагають від спортсменок певного часу систематичних занять фізичною культурою і спортом, щоб пройти шлях від новачка до вищих спортивних досягнень. Як свідчать результати наших опитувань у жіночому пауерліфтин-гу такий період може тривати в середньому близько 10 років. Враховуючи ці дані (стаж занять і вік найвищих досягнень), можна з достатньою точністю визначити тривалість виходу на етап максимальної реалізації індивідуальних можливостей від початку регулярних занять спортом.
Висновки.
Узагальнення досліджень, проведених з проблеми вікових аспектів жіночого пауерліфтингу, дозволяє стверджувати наступне:
• середній вік учасниць чемпіонатів України та світу поступово зростає, при цьому спостерігається довгостроковість спортивної кар’єри спортсменок;
• збільшення середнього віку чемпіонок України та світу свідчить про те, що силові можливості жінок зростають з віком;
• пауерліфтинг є видом спорту, яким жінки можуть займатися тривалий час, демонструючи при цьому високу спортивну результативність;
• думка деяких фахівців про суцільне омолодження жіночого пауерліфтингу є не зовсім ґрунтовною;
• підготовка спортсменок високого класу може відбуватися у більш стислі терміни в порівнянні з чоловіками-спортсменами, що ймовірно обумовлено особливостями розвитку жіночого організму та меншим рівнем конкурентності.
Подальші дослідження будуть присвячені
різнобічному вивченню особливостей занять жінок пауерліфтингом.
Література:
1. Горулев П. С., Румянцева Э. Р. Женская тяжелая атлетика: проблемы и перспективы: Учебное пособие / Башкирский институт физической культуры. - М. : Советский спорт, 2006. - 164 с.
2. Гуськов С. И., Дегтярева Е. И. Новые виды физической активности женщин - веление времени // Теория и практика физической культуры. - 1998. - № 2. - С. 56-58.
3. Іванова Ж. Темпи становлення спортивної майстерності та терміни перебування на заключних етапах спортивного вдосконалення спортсменок високої кваліфікації у пауерліфтингу // Теорія і методика фізичного виховання. -2008. - № 3 - С. 16-18.
4. Курамшин Ю. Ф. Спортивная рекордология: теория, методология, практика : монография / Ю. Ф. Курамшин. - М. : Советский спорт, 2005. - 408 с. : ил.
5. Пауерліфтинг. Правила змагань // За ред. А. І. Стеценка. -Київ, 2007. - 57 с.
6. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения. - К.: Олимпийская литература, 2004. - 808 с.
7. Похоленчук Ю. Т., Свечникова Н. В. Современный женский спорт. - Киев: Здоровье, 1987. - 192 с.
8. Староста В. Обосновано ли деление видов спорта на мужские и женские? // Наука в олимпийском спорте. - 2000. -Спец. выпуск. - С. 28-32.
9. Стеценко А. І. Пауерліфтинг. Теорія та методика викладання: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Черкаси: Вид. відділ ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2008. - 460 с.
10. Шахлина Л. Г. Проблемы полового деморфизма в спорте высших достижений // Теория и практика физической культуры. - 1999. - № 6. - С. 51-55.
11. http://www.powerlifting-ipf.com.
Надійшла до редакції 31.03.2009р.
juligord@i.ua
