CC BY
69Оцінювання впливу занять важкою атлетикою на жіночій організм
Зінов'єва-Орлова О.П.
Запорізький національний університет
Анотації:
Розглянуто відношення спортсменок до занять важкою атлетикою та вплив цих занять на їх організм. У дослідженні приймали участь учасниці всеукраїнських змагань трьох вікових груп: кадетки - до 17 років, юніорки - до 20 років, жінки - старше 20 року. З їхнього числа 35% раніше займалися іншими видами спорту (легкою атлетикою, гімнастикою, акробатикою). Середній вік початку багаторічної спортивної підготовки склав 9,8±0,6 років, у важкій атлетиці - 12,5±0,5 років. Кадетки і юніорки почали займатися важкою атлетикою в середньому з 10,7±0,6 і 11,5±0,3 років відповідно, жінки - з 14±0,8 років.
Ключові слова: важка атлетика, жіночій організм, кадетки, юніорки, менструальний цикл, овариально-менструальна
функція.
Зиновьева-Орлова Е.П. Оценивание влияния занятий тяжелой атлетикой на женский организм. Рассмотрено отношение спортсменок к занятиям тяжелой атлетикой и влияние этих занятий на их организм. В исследовании принимали участие участницы всеукраинских соревнований трех возрастных групп: кадетки -до 17 лет, юниорки - до 20 лет, женщины - старше 20 года. Из них 35% раньше занимались другими видами спорта (легкой атлетикой, гимнастикой, акробатикой). Средний возраст начала многолетней спортивной подготовки составил 9,8±0,6 лет, в тяжелой атлетике - 12,5±0,5 лет. Кадетки и юниорки начали заниматься тяжелой атлетикой в среднем с 10,7±0,6 и 11,5±0,3 лет, женщины - с 14±0,8 лет.
тяжелая атлетика, женский организм, кадетки, юниорки, менструальный цикл, овариально-менструальная функция.
Zinovieva-Orlova O.P. Evaluation of
influencing of employments heavy
athletics on a womanish organism.
Attitude of sportswomen is considered toward employments by heavy athletics and influence of these employments on their organism. The participants of allukrainian competitions of three age-dependent groups took part in research: cadet - to 17 years, juniors - to 20 years, women - more senior than 20. From them 35% before engaged in other types of sport (track-and-fi eld, gymnastics, acrobatics). Middle age of beginning of long-term sporting preparation made 9,8±0,6 years, in heavy athletics - 12,5±0,5 years. Cadet and juniors began to be engaged in heavy athletics on the average from 10,7±0,6 and 11,5±0,3 years, women - from 14±0,8 years.
heavy athletics, womanish organism, cadet, juniors, menstrual cycle, ovarian-menstrual function.
Вступ.
Прагнення жінок до досягнення високих спортивних результатів у багатьох видах спорту, а також та обставина, що без успіхів у розвитку жіночого спорту жодна країна не зможе ввійти в групу лідерів світового спорту й домогтися успіхів у програмах Олімпійських ігор вимушує фахівців шукати більш ефективні напрямки підготовки спортсменок. Дослідження науковців у напрямку особливостей побудови тренувального процесу при роботі з жінками, як нашої держави, так і зарубіжних країн мають високий інтерес у тренерів збірних команд та тренерів СДЮШОР, ДЮШ, ШВСМ. Цей інтерес не марний, тому що навчально-тренувальний процес жінок суттєво відрізняється від навчально-тренувального процесу чоловіків. При роботі з спортсменами жіночої статі тренера повинні враховувати особливості жіночого організму [1, 3].
Одним з таких видів спорту є важка атлетика. Як чоловічий вид спорту важка атлетика має дуже велику історію. Однак жіноча важка атлетика дуже молодий вид спорту на світовій арені. Але з кожним роком популярність цього виду спорту зростає, з 1997 року він увійшов до програми Олімпійських ігор та дебютував на Олімпійських іграх у Сіднеї. З року у рік кількість важкоатлеток на змаганнях зростає [2].
Фахівці в області теорії і методики спортивного тренування провели дослідницьку роботу, аналізуючи обсяг і інтенсивність тренувального навантаження найсильніших важкоатлеток залежно від етапу підготовки. Був також проведений соціологічний аналіз “Жінка й спорт”. Це дає підставу для формування деяких тенденцій, характерних для розвитку сучасного жіночого спорту. Серед них виділяються короткостроковість спортивної кар’єри жінок-спортсменок, різке омолодження жіночого спорту, емансипація спорту, висока думка жінок-спортсменок про позитивний вплив занять спортом на їхнє здоров’я,
© Зінов'єва-Орлова О.П., 2010
зовнішність, жіночність тощо [3,4,7].
Разом з тим проблеми підготовки важкоатлеток ще потребують більш глибоких додаткових досліджень.
Робота виконана за планом НДР Запорізького національного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження полягає у визначенні відношення самих спортсменок до занять важкою атлетикою та вплив цих занять на їхній організм.
Результати дослідження.
Оскільки жіноча важка атлетика в спортивному світі є досить молодий і мало вивчений вид спорту, не маловажно було довідатися, як дівчата самі оцінюють вплив даного виду спорту на їхній організм. Для визначення мотивації й з’ясування впливу багаторічних систематичних занять даним видом спорту й участі в спортивних змаганнях на фізіологічні функції були проаналізовані результати опитування й анкетування важкоатлеток.
Нами були опитані важкоатлетки - учасниці всеукраїнських змагань різних вікових груп, які підрозділяються на три вікові групи: кадетки - до 17 років, юніорки - до 20 років і жінки - старше 20 року. З їхнього числа 35% раніше займалися іншими видами спорту (легкою атлетикою, гімнастикою, акробатикою) - спробували тренуватися й втяглися, інші прийшли за прикладом рідних і друзів безпосередньо у важку атлетику.
В опитаних спортсменок середній вік початку багаторічної спортивної підготовки склав 9,8±0,6 років, у важкій атлетиці - 12,5±0,5 років. Причому кадетки і юніорки почали займатися важкою атлетикою в середньому з 10,7±0,6 і 11,5±0,3 років відповідно, а жінки - з 14±0,8 років, тобто ми спостерігаємо поступове омолодження жіночої важкої атлетики.
Крім того, 70% кадеток і юніорок і 50% жінок прийшли відразу у важку атлетику й раніше ніякими іншими видами спорту не займалися.
Коли починали займатися важкою атлетикою, 75% спортсменок ставили перед собою мету домогтися
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
чогось більшого, ніж просто успіху, а саме - стати видатними, заробити грошей. Ні в кого з них не виникала проблема вибору «спорт або особисте життя», всі вони вибирають спорт. 30% опитаних вказали на те, що в ході спортивного тренування в них сформувалися агресивність і брутальність, але переважна більшість вказала лише на розвиток таких якостей, як цілеспрямованість і терпіння.
На питання, як вони оцінюють свою зовнішність, 25% респондентів не звертають уваги на свою зовнішність, а 80% опитаних вважають, що «спорт», «краса» і «жіночність» сумісні, тому спорт можна поєднувати з нормальним сімейним життям.
Після закінчення спортивної кар’єри 60% важкоатлеток вважають, що адаптація до життя буде проходити неважко, тому що спорт дав їм багато чого, що допоможе влаштувати їхнє життя, 40% думають, що їм буде важко пристосуватися до дійсності у зв’язку з тим, що після закінчення спортивної кар’єри вона буде сильно відрізнятися від способу життя, що вони ведуть зараз.
Близько 60% важкоатлеток думають, що спорт не впливає на їхнє здоров’я, але разом з тим вважають, що «у спорті виживає найсильніший», тобто їх не дуже хвилює проблема того, що рід їхніх занять вплине на стан їхнього здоров’я. 40% спортсменок дали позитивну оцінку впливу занять важкою атлетикою на їхнє здоров’я. Проте, 35% всіх опитаних спортсменок скаржилися на те, що їх переслідують травми хребта або колінного суглоба і як наслідок - часті болі в ногах і області попереку, практично все скаржаться на їхнє посилення в предменструальную фазу.
При цьому більшість спортсменок вважають, що в процесі спортивного тренування повинні враховуватися особливості жіночого організму, але в реальності це відбувається далеко не так.
Нас цікавив також вік менархе спортсменів, як один з важливих показників їх нормального полового, а отже, і загального розвитку.
Аналіз анкетних даних дозволяє укласти, що практично все дівчини почали займатися важкою атлетикою до початку менархе, серед юніорок 75% - до початку й 25% - одночасно з початком місячних. Серед жінок 50% - у препубертаном, 30% - з початку місячних і 20% - у постпубертатном періоді. Вік його настання знаходиться в межах 12-14 років і склав 12,7±0,2 роки. Причому у важкоатлеток, що не займалися іншими видами спорту, він склав 12,6±0,3 роки, тобто не відрізнявся від середнє групових даних.
Число спортсменок, у яких є порушення менструального циклу, що проявляються в подовженні циклу до 60-90 днів, склало 50% серед жінок і юніорок і 14,3% - серед кадеток. Всі вони зв’язують ці порушення з більшими фізичними навантаженнями в період інтенсивної підготовки до змагань, при зниженні яких, на їхню думку, менструальна функція відновлюється.
Тривалість циклу у важкоатлеток становить у середньому 28-30 днів, а менструальна фаза характеризується звичайними або рясними виділеннями. Зміна регулярності менструального циклу, його тривалості, подовження фази менструації, збільшення виділень крові - кожний з перерахованих факторів є сигна-
лом порушення овариально-менструальної функції [5, 6].
В ході досліджень В.В. Сологубом була встановлена залежність частоти порушень менструальної функції у жінок-спортсменок від тривалості щотижневих і щоденних навантажень і від частоти випадків дотримання спортсменками зниження фізичних навантажень під час менструації [3].
Так, у групі спортсменок, що не знижують тренувальних навантажень, порушення менструальної функції спостерігається в 65,1% випадків, а в навантаження, що знижує, - в 36,2% випадків. На нашу думку, що саме із цим пов’язано збільшення з віком і спортивним стажем числа важкоатлеток, що мають порушення ОМЦ.
Так, 38,1% спортсменок указали на наявні в них порушення ОМЦ, 40,2% всіх опитаних - на хворобливі явища, що супроводжують менструальну фазу, і тільки 22,7% важкоатлеток тренуються у першій фазі циклу з обмеженнями.
У передменструальній і менструальній фазах циклу змінюється також психічний і фізичний стан важкоат-леток. Аналіз даних про психоемоційний стан спортсменок перед і під час менструацій свідчить про підвищення збудливості в зазначених фазах, цей симптом відзначений у більшості опитаних. Так, 55,1% важко-атлеток відзначають підвищення збудливості й більшу стомлюваність в передменструальній фазі й 22,7% - у менструальній. 40,2% спортсменок відзначають хворобливість в області попереку, живота й головні болі в цих фазах. Важливо відзначити, що хворобливі відчуття в перед- і менструальної фазах спостерігається в переважній більшості в тих спортсменок, які почали займатися важкою атлетикою безпосередньо в пубертатний період.
Незважаючи на зазначені порушення, всі опитані важкоатлетки тренуються у фазі менструації й тільки 22,7% з них зменшують характер тренувального навантаження по самопочуттю, тобто більша їхня частина тренується без обмежень. 15% спортсменок спостерігають збільшення працездатності й збільшують навантаження - всі ці дівчини прийшли у важку атлетику з гімнастики або легкої атлетики, вік початку спортивної кар'єри в них склав 5-6 років.
Суб'єктивна оцінка спортсменками ефективності тренування в менструальній фазі показала, що 89% жінок оцінюють її як звичайну і позитивну й тренуються на повну силу, а циклічні зміни працездатності й самопочуття, що проявляються в перепадах настрої й хворобливі відчуття, спостерігаються в основному в важко-атлеток у віці 16-17 років.
Для того щоб проаналізувати вплив віку початку спортивної спеціалізації на характер менструального циклу, усі спортсменки були умовно розділені нами на вікові групи початку спортивної спеціалізації: пре пубертатний вік - перша група, пубертатний вік - друга група, пост пубертатний вік - третя група.
Отримані дані склали: середній вік початку менархе був найбільш високим у спортсменок, що почали займатися спортом у ранньому віці. При цьому відхилень від фізіологічної норми по даному показнику у важкоат-леток не виявлено, оскільки вік 12-14 років для менархе вважається оптимальним.
Порушення менструального циклу спостерігались у 33,3% опитаних важкоатлеток першої групи, 50% - другої групи й 45,5% - третє групи. При цьому хворобливі прояви в області живота й попереки, а також головні болі в першій і п’ятій фазах ОМЦ найчастіше спостерігалися у важкоатлеток, що почали спортивну кар'єру в пубертатний період, однак лише незначна частина спортсменок (22,5%) тренуються з обмеженнями в ці критичні періоди для їхнього організму.
Таким чином, нами встановлене, що стан менструальної функції є залежним від віку початку занять спортом. Самим несприятливим для початку тренувальних занять варто вважати вік 12-14 років і більше, тому що частота порушень менструальної функції в спортсменок, що почали інтенсивні й систематичні тренувальні заняття в цьому віці, сама значна.
З опитаних спортсменок 80% збираються завершити спортивну кар'єру тільки у випадку, якщо їм не дозволить займатися здоров'я, тільки 15% указали на те, що могли б кинути спорт при заміжжі й народженні дитини (всі ці спортсменки мають спортивну кваліфікацію майстрів спорту України міжнародного класу, є кількаразовими призерами чемпіонатів миру і Європи й мають спортивний стаж понад 10 років), 5% опитаних мають чоловіка, дитину й продовжують професійно займаються спортом.
Все це ставить за обов'язок тренерам і лікарів до пошуку найбільш оптимальних засобів підготовки важко-атлеток у спорті вищих досягнень із метою збереження їхнього здоров'я. При цьому важкоатлетки не вважають свою спортивну кар'єру яка повністю відбулася й сподіваються, що все в них попереду.
Висновки
1. При аналізі опитування важкоатлеток, здобуті дані дозволяють нам зробити висновки, що початок швидкісно-силового спортивного тренування в ранньому віці, безсумнівно, впливає на протікання й становлення менструальної функції.
2. Відсутність чіткого планування обсягу, інтенсивності, спрямованості тренувального процесу, недостатня увага тренера до функціонального стану спортсменок у певні періоди біологічного циклу можуть бути однієї із причин порушення менструальної функції. Цей факт підтверджує необхідність своєчасного корегування тренером або лікарем тренувального навантаження спортсменок для відновлення біологічної циклічності в кожному конкретному випадку.
3. Незважаючи на всі наявні недоліки в процесі підготовки опитаних нами важкоатлеток, ніхто зі спортсменок ніколи не хотів змінити важку атлетику на інший вид спорту.
Подальше дослідження планується спрямувати на аналіз розвитку жіночої важкої атлетики України.
Література.
1. Бершадский В.Г. Влияние систематических занятий спортом на некоторые показатели менструальной функции женщин детородного возраста / Владимир Бершадский // Медицинские проблемы высшего спортивного мастерства. - 1976. - №7. - С. 22-26.
2. Иорданская Ф.А. Физкультура и спорт в жизни женщины / Ф.А. Иорданская. - М.: Советский спорт, 1995. - 159. с
3. Сологуб В.В. Влияние значительных физических нагрузок на репродуктивную функцию женщин-спортсменок: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. биол. наук: 14.01.04 „Фізіологія людини і тварини” / В.В.Сологуб. - Харьков, 1989. - 20 с.
4. Гелъкип В. Состояние иммунного статуса организма при тренировочных нагрузках силовой направленности тяжелоатлетов / Вячеслав Гелькип // Олимп. - 1993. - № 2. - С. 12-13.
5. Бажора Ю.И. Иммунный статус спортсмена и критерии его оценки / Юрий Бажора, Валерий Соколовский // Теория и практика физической культуры. - 1992. - № 3. - С. 8-15.
6. Бабичев В. Нейрогормональная регуляция овариального цикла / Владимир Бабичев. - М.: Медицина, 1984. - 240 с.
7. Соха Т. Женский спорт (новое знание - новые методы тренировки) / Татьяна Соха // Теория и практика физической культуры. - 2002. - №4. - С. 23-24.
Надійшла до редакції 04.02.2010р.
Зінов’єва-Орлова Олена Петрівна zinovieva-orlova@mail.ru
