CC BY
39
УДК 71.398:331.54.
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ПРОФЕС1ЙНО1 ОРГСНТАЦП ТА СИСТЕМИ ДОВУЗ1ВСЬКО1 П1ДГОТОВКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ УКРАШСЬКОГО
суспыьства
Л.М. Архипенко, к. ¡ст. н., доц.
Ключовi слова: профестна ор1ентац1я, довуз1всъка тдготовка, фактори вибору професп.
Постановка проблеми. В результат аналiзу основних методiв та форм професшно! орiентащ!, системи довузiвсько! пiдготовки розкриваеться завдання практично! дiяльностi освiтнiх закладiв з пiдготовки учшвсько! молодi до вступу у вищi навчальнi заклади.
Мета роботи. Дослщження основних теоретико-методолопчних пiдходiв до вивчення проблем професшно! оргашзаци. Показати, що розв'язання практичних завдань реформування освiтньо! галузi значного мiрою залежить вiд проблеми професшно! орiентащ!, яка суттево впливае на яюсний вiдбiр абiтурiентiв.
Не простий час переживае наша держава. Йдуть пошуки шляхiв виходу iз кризи. Ми, педагопчш працiвники, повиннi пам'ятати, що майбутне Укра!ни великою мiрою вирiшуватиметься у сферi нацiонально! осв^и, культури. З 2010 року буде здшснено перехiд укра!номовно! системи осв^и до европейського Болонського процесу. Демократичне, громадянське суспiльство розгортаеться там, де людина починае самостiйно мислити, довiряе власному розуму й не бо!ться ним користуватися. Там, де вона е об'ектом щеолопчних манiпуляцiй, про демократ^ можна говорити лише умовно. Демократичне суспшьство потребуе iнших пiдходiв: мислити, висловлюватися й дiяти людина мае вшьним чином, спираючись на власний розум, досвщ попереднiх поколшь та почуття, продиктованi !й власною совiстю. Тому важливим завданням ниш е розвиток мислячого, свiдомого суспшьства, яке розумiе, що паралельно iз задоволенням матерiальних iнтересiв слiд активно працювати у напрямi пробудження та реалiзацi! духовно-культурних потреб людини. Ц потреби повиннi розглядатися не в площиш розважально! iндустрi!, шоу-бiзнесу та дозвшля. Соцiальнi негативи впливають на стан освгги, культури. Вестернiзацiя (запозичення явищ чужо! культури), поширена в сучасному укра!нському суспiльствi, сприяе тому, що мораль втрачаеться, честь -порушуеться, нащональш цiнностi - зникають. Нам Захвд вiдкривае не водопровщш труби, а каналiзацiйнi. Держава повинна стати на захист нащональних штерешв у галузi культури, освiти.
Нащональна доктрина розвитку освiти Укра!ни в ХХ1 столiттi орiентуе педагогiчну громадсьюсть на особистiсне навчання i виховання дiтей та молодi i вимагае першочергово уникати формалiзму, менторства, бюрократизму, конфлшив, а стверджувати гуманiзм, демократизм, емпатда. Прiоритет культури та гумашзму на всiх рiвнях стае об'ективно неминучим. Гумашзм вiдповiдае ментальностi укра!нсько! нацi!, а iдея культури - ще! людсько! досконалостi. Так, сучасне постiндустрiальне суспiльство вимагае пiдготувати 3 % працюючих у сферi промисловосп, 1,5 % - в галузi сiльського господарства, а 95% -- у сферi послуг. Тому доля тдводить нас до необхiдностi аналiзу всiх програм навчальних дисциплiн, аналiзу навчальних пiдручникiв у системi неперервно! освiти. Перевантаження теоретичним матерiалом очевидне. В загальноосвiтнiй школi, наприклад, учш повиннi знати 1200 - 1400 термшв лише з фiзики. В Англи з усiх природничих дисциплш учнi мають знати лише 250 -300 термшв. Давати базовi знання з навчальних дисциплiн, основи знань - це вимога часу.
Прюритетними напрямками роботи перш за все е оптишзащя закладiв осв^и областi вiдповiдно до запитiв населення, економiчних умов розвитку регiонiв, демографiчних процесiв та iнтеграцiя всiх ланок осв^и (дошкiльно!, середньо!, позашкiльно!, професшно-техшчно! та вищо!) з метою створення единого освiтнього простору. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 14.01.04 № 10 24 «Про затвердження Державного стандарту базово! i повно! загально! середньо! освiти» сформулювала основнi завдання щодо здiйснення якiсного переходу старшо! школи на профiльне навчання, спонукала до апробацi! рiзних моделей оргашзаци профшьного навчання у загальноосвiтнiх навчальних закладах з метою визначення оптимальних для конкретних умов кожного репону.
Як Днiпропетровщина сприяе тим, хто хоче вщбутися за фахом як особистють? На територi! Днiпропетровсько! обласп функцiонують 83 вищi навчальнi заклади I - IV рiвнiв акредитацп (5 iз них приватно! форми власноси). Серед них: 10 ушверсите^в, 7 академiй, 3
шститути; 34 техшкуми, 15 коледжв, 14 училищ. У вищих навчальних закладах навчаються понад 160 000 студенев, близько 101 000 з них е студентами вищих навчальних заклавдв III -
IV рiвнiв акредитацп. Понад 35 000 студентiв з шших мiст мешкають у 145 гуртожитках. Навчання проводять понад 11 000 викладачiв, з яких майже 900 обшмають посади професорiв та мають вченi звання докторiв наук, 3 500 доцентiв, яю мають звання кандидатiв наук.
Найвiдомiшi навчальт заклади: Днiпропетровський нацiональний ушверситет, заснований у 1918 роцi, де щорiчно здобувають освiту 11 000 студенев; Нацiональний гiрничий унiверситет, заснований у 1899 рощ, де здобувають осв^у 8 000 студенев денно! форми та близько 3500 студенев заочно! форми навчання; Дшпропетровський нащональний унiверситет залiзничного транспорту (1930 р.); Нащональна металургiйна академiя Укра!ни (1899 р.); Дншропетровська державна медична академiя (1916 р.). Не менший внесок в осв^у i науку област i кра!ни дають Днiпродзержинський державний техшчний унiверситет (1920 р.), Криворiзький державний технiчний унiверситет (1922 р.) та iншi навчальнi заклади, розташоваш в мiстах областi. За рахунок кошпв обласного бюджету утримуються 15 навчальних закладiв I - II рiвнiв акредитацi!, в тому чи^ 5 училищ культури (здобувають осв^у 1 409 студентiв), 5 медичних училищ (2 890 студенев), 4 педагопчш училища (1 572 студенти) та 1нститут пiдприемництва «Стратепя» у Жовтих Водах (заснований у 1992 рощ, щорiчно здобувають освiту 506 студенев). Новим iмпульсом для розвитку вищо! освiти стали затвердженi сеаею обласно! ради Регiональна програма шноващйного розвитку на перiод до 2020 року та Регюнальна програма штелектуально! власностi на перiод до 2020 року. На Дшпропетровщиш дiють громадсью об'еднання науковцiв, такi як рада ректорiв вищих навчальних закладiв III - IV рiвнiв акредитацi!, Придшпровський науковий центр, рада директорiв вищих навчальних закладiв I - II рiвнiв акредитацi!, Фонд учених iм. академiка Моссаковського, рада молодих учених, студентсью органiзацi!.
XXI столiття - столотя освiти. Це визначила парадигма освгти. В усiх кра!нах уже впроваджують у практику принцип: «Вщ освiти на все життя до навчання впродовж усього життя».
Гумаштаризащя вищо! освiти Укра!ни вимагае адаптащ! дiяльностi ВНЗ до стандартiв европейсько! освiти. Ця проблема ускладнюеться через недостатшсть досвiду участi вищо! школи Укра!ни в суспiльних трансформацiйних процесах, вiдсутнiсть тривалих демократичних традицiй, слабку сформовашсть громадського руху.
В умовах гумаштаризацп освiти великого значення набувае регiоналiзацiя вищо! освiти. Проблеми вищо! осв^и регiонального рiвня слiд розглядати ^зь призму нацiонально! вищо! освгти. Вiдповiдно стае зрозумiлим, що без перегляду сощального статусу регiонально! вищо! осв^и запровадження Булонсько! системи в Укра!ш не буде успiшним.
Вiдтодi як набрала чинностi Нацiональна доктрина розвитку осв^и Укра!ни в XXI столот^ зроблено чимало - Дшпропетровська область посiла четверте мiсце в Укра!ш за загальними показниками розвитку галузь Динамiзму процесам прогресування надае активне втручання керiвникiв областi в роботу зi створення необхiдних умов для функщонування та розвитку установ i закладiв областi, змiцнення !х матерiально-технiчного забезпечення. Пiдноситься престиж учительсько! професi!, забезпечуеться соцiальний захист ушм учасникам навчально-виховного процесу. Бшьшють показникiв, що характеризують розвиток освгансько! галузi, перевищують середнi по Укра!ш, решта - мають позитивну динамшу.
Наявна мережа - 1 086 навчальних закладiв (1 011 денних середнiх загальноосвiтнiх шкiл, 29 спецiалiзованих, шкiл-iнтернатiв, 24 вечiрнi, 22 приватш), в основному, задовольняе потреби населення у здобуттi загально! середньо! освгти. В областi на сьогоднi 23 пмнази, 26 лiцехв, 2 колепуми. Створено обласний аграрний лiцей-iнтернат для обдарованих дiтей сiльсько! мiсцевостi на базi Олександрiвсько! середньо! школи Дшпропетровського району. I це лише початок велико! роботи у сферi наближення освiти до реальних потреб i можливостей дiтей, сприяння розвитковi здiбностей кожного вiдповiдно до реальних запипв суспiльства.
Згiдно з державним стандартом, основна школа забезпечуе базову загальну середню осв^у, формуючи в учшв готовнiсть до вибору й реалiзацi! шляхiв подальшого здобуття освiти.
V старшш школi навчання, як правило, профшьне. С прогрес i на нивi iнтеграцi! всiх ланок осв^и (дошкiльно!, середньо!, позашкiльно!, професiйно-технiчно! та вищо!) з метою створення единого осв^нього простору. Зокрема, вперше дошкшьна освiта стала обов'язковою первинною складовою системи безперервно! освiти в Укра!ш i, що дуже позитивно, зростае
кшьюсть дошкшьних навчальних закладiв. Створюються недшьш школи, групи рiзнотривалого перебування, групи вихщного дня, пiдготовчi класи при школах.
У системi профтехосвiти вщбуваеться перехiд вiд поняття пiдготовки роб^ниюв у ПТУ до формування потенщалу регiону - в областi напрацьовано проект «Програми пiдготовки квалiфiкованих кадрiв для задоволення потреб ринку пращ».
Як наблизити змют навчання в закладах до сучасних технологш на виробницга? Шлях один: створення при юнуючих закладах центрiв нових технологш iз масових професiй, комп'ютеризацiя навчального та управлшського процесу.
Вища школа Укра!ни вступае у Болонський процес - i це ставить новi вимоги до пiдготовки сьогоднiшнiх i завтрашнiх студентiв. Регiональнi програми штелектуально! власностi та iнновацiйного розвитку на перюд до 2020 року, затверджеш рiшенням обласно! ради в грудш 2004 року, утворення центру незалежного тестування, активiзацiя органiв студентського самоврядування й iншi прiоритети сприятимуть штеграцшним процесам мiж ланками загально! середньо! та вищо! освiти, формуватимуть затребувашсть фахiвця - свiдомого громадянина, спроможного дiяти на користь державi й соб^ брати на себе вщповщальшсть за власнi вчинки та справи.
Незважаючи на труднощi реформ, ми вже значною мiрою наблизились до тих осв^шх стандартiв, якi вiдкривають перед Укра!ною перспективи iнтегрування в европейський сощокультурний та освiтнiй простiр. Сьогоднi ми повинш зробити все для того, щоб процеси гуманiзацi! освiти стали необоротними, щоб людина почувалась господарем суспшьства, його основною метою, змютом сощального розвитку, головною цiннiстю буття.
Аналiзуючи сучасне середовище, можна сказати, що воно мае переважно штучний характер. Його можна назвати техногенним. Техногенне середовище характеризуеться рiзноманiтнiстю техшчних засобiв i технологiй. Характер техшчно! оснащеностi суспiльства i наявних технологш у !х сукупностi вiдображають рiвень iнтелектуального, духовного потенцiалу суспiльства, можливосп самореалiзацi! людини.
Зрозумiло, що тдростаючому поколiнню потрiбно оволодiти знаннями про сутшсть технологiчних перетворень навколишньо! дшсносп, оскiльки у школяра повиннi бути сформоваш чiткi уявлення про способи перетворювально! дiяльностi людини, !! еволющю й тенденцi! розвитку, результати i наслiдки впливу на особистiсть, суспшьство i природу. В техногенному суспшьств^ яке неперервно змiнюеться i ускладнюеться, учнiвська молодь повинна знати i вмiти виконувати рiзнi перетворювальнi процедури, прогнозувати, проектувати власну дiяльнiсть. Така галузь пiд назвою «Технологiя» мае мюце у Базовому навчальному плат загальноосв^ньо! школи Укра!ни. Характерною рисою оновлено! галузi е особистiсна орiентацiя !! змiстового наповнення. Вона покликана забезпечувати формування культури пращ, техшчно! культури, практичних знань i вмшь про способи, засоби, процеси, результати i наслiдки перетворення об'ектiв природного, штучного, сощального середовища. Слщ також урахувати, що стрiмкi соцiально - економiчнi перетворення в нашiй кра!ш дискутують вiдповiднi умови створення та функщонування ринку, який не може устшно iснувати без ефективного виршення проблем профорiентацi!. Сучасне укра!нське суспшьство вносить корективи в шдготовку i розподiл трудових ресурсiв кра!ни та !х зайнятостi. Тому необхiдна трансформащя всiе! системи профорiентацi!.
Право людини на вшьний вибiр фаху, роду дiяльностi в нашiй кра!нi розширюе можливостi молодi у професiйнiй структурi суспiльства. Пiд вiльним вибором слщ розум^и усвiдомлене професiйне самовизначення, при якому установки особистосп при виборi фаху, з одного боку, узгоджуються з потребами суспшьства, а з шшого - сшввщносяться з особистими даними, тобто здiбностями, покликаннями, професшною пiдготовкою, освiтою i психофiзiологiчними якостями. Тому юнуе об'ективна соцiально-економiчна, виробнича i психофiзiологiчна зумовленiсть вибору професи, що обмежуе можливостi адекватного професшного розподiлення. Але це не означае, що юнуе фатальна зумовленють вибору професи вродженими задатками, особистими даними. Люди з нормальним фiзичним i психiчним розвитком бiологiчно придатнi до оволодшня бiльшiстю професiй, хоча тривалють пристосування !х до вiдповiдно! галузi трудово! дiяльностi буде неоднаковою у зв'язку з вщмшностями у здiбностях i психофiзiологiчних особливостях. Виходячи з цього, професшна орiентацiя мае два аспекти: перший - !! вплив на формування штерешв людей щодо позитивних мотивiв вибору професi!, яю забезпечують узгодження iнтересiв особистостi i суспiльства, другий - виявлення
професшних вимог i психологiчний аналiз професи та оцiнка психофiзiологiчних властивостей та якостей учшв.
Вибiр професi! е складним процесом i зумовлюеться дiями багатьох рiзноманiтних факторiв:
- суспшьного, економiчного i виробничого впливу на професшш iнтереси i мотиви вибору професи, тобто факторiв, якi впливають на формування цiннiсних орiентацiй та професшно! спрямованостi в цiлому;
- особистюного характеру: потребами, iнтересами, нахилами, здiбностями i психофiзiологiчними якостями, певними рисами людей, рiвнем !х загальноосв^ньо! i професiйно! пiдготовки;
- пов'язаних з потребами суспiльства в кадрах, з характером вимог професш i трудово! дiяльностi до людини, з народними традищями тощо;
- фактори суб'ективного характеру. Це фактори шдивщуально-психолопчних вщмшностей, якi базуються на природних даних, вiд яких залежить можливють вибору i упiшнiсть оволодiння профешею.
Все сказане вище дозволяе розглядати профорiентацiю як складне i багатопланове явище, яке поеднуе економiчнi процеси iз соцiальними, освiтянськi з психолопчними, фiзiологiчними, як сукупнiсть виховних, навчальних впливiв, що забезпечують самостiйнiсть, свщомють у виборi професi!. З урахуванням перетворень, якi вiдбуваються в управлшському суспiльствi, формуються i новi шдходи у профорiентацi!, якi повиннi грунтуватися на творчому активному спiвробiтництвi вшх суб'ектiв профорiентацi!: системи освiти вшх рiвнiв, включаючи учнiв i педагопв, служби зайнятостi, центрiв професiйно! орiентацi!, сiм!, громадськостi, засобiв масово! шформаци, пiдприемств, органiзацiй молодi. При сучасних темпах змiни умов, змiсту i засобiв працi необидна систематична, оперативна i довготривала професiйна орiентацiя, яка виступае важливою складовою неперервно! освгти.
Профорiентацiю, виходячи зi свiтового досвщу i вiдповiдних положень ЮНЕСКО, необхщно будувати на основi таких принцишв:
- безумовне дотримання прав людини, самостшний i вiльний вибiр професи з урахуванням потреб суспшьства в кадрах;
- забезпечення системностi й усвщомленост у формуваннi профорiентацiйних знань i вмiнь;
- забезпечення загального i професiйного розвитку особистостi;
- тривалють i багатоетапнiсть, систематичнiсть i наступнiсть профорiентацiйних впливiв;
- дшовий характер профорiентацi!, активний пошук свое! професи;
- едшсть управлiння i самоуправлiння в ходi професiйно! орiентацi! особистостi;
- забезпечення рiвня поваги до рiзних видiв трудово! дiяльностi, соцiально! рiвностi трудових постiв у суспшьства
Профорiентацiйна робота, що будуеться на цих принципах, передбачае формування в молодi перспективи - розгорнутих у чаш життевих планiв, спрямованих на вибiр або перевибiр професи i ствердження себе як суб'екта трудово! дiяльностi.
Спираючись на розглянуп теоретичнi положення i сформулювали уточнеш науковi основи системи профорiентацi! учшвсько! молодi стосовно сучасних умов. Професшна орiентацiя являе собою цiлiсну систему соцiально-економiчних, психолого-педагогiчних, медико-фiзiологiчних та виробничо-техшчних заходiв, спрямованих на забезпечення активного, мобшьного, свiдомого особистiсно зорiентованого професiйного самовизначення та трудового становлення особистост з урахуванням сво!х можливостей та iндивiдуальних особливостей i кон'юнктури ринку працi для повноцiнно! самореалiзацi! в майбутнiй дiяльностi.
Основою професшного самовизначення е самопiзнання та об'ективна самооцшка iндивiдуальних особливостей, спiвставлення сво!х якостей, можливостей з вимогами професш та кон'юнктурою ринку працi. Тому основною метою профорiентацi!, як ланки системи вщтворення трудових ресурсiв е оптимiзацiя, узгодження iнтересiв особи та суспшьства у виборi сфери професшно! дiяльностi. Для досягнення цiе! мети та шдготовки молодо! людини до свщомого самовизначення, як було визначено нами, необхщно виконати низку завдань:
• сформувати адекватне, об'ективне ставлення до себе, пращ, суспiльства i професiйно! дiяльностi;
• сформувати установку на власну активнiсть та самотзнання як основу професiйного самовизначення;
• ознайомити à cbîtom професш, кон'юнктурою ринку пращ, правилами вибору професи;
• забезпечити самотзнання та формування «образу Я» як суб'екта майбутньо! профеййно! дГяльностц
• сформувати вмГння аналГзу рГзних вцщв дГяльносп, враховуючи спорщнешсть ïx за психолопчними ознаками i подГбшсть вимог до людини;
• сформувати вмшня спiвставляти «образ Я» з вимогами професiй до особистост та кон'юнктурою ринку пращ й створювати на цiй основГ особистий професiйний план та його перевiряти;
• створити умови для перевiрки можливостей самореалiзацiï в рiзниx видах дiяльностi шляхом органiзацiï профпроб;
• забезпечити розвиток професiйно важливих якостей особистостi;
• сформувати мотиващю i псиxологiчну готовнiсть до змни професiï i переорieнтацiï на нову дiяльнiсть;
• виховувати загальнолюдськi та загальнопрофесшш якостi та розумнi потреби.
Проведений нами системний аналiз юнуючих теоретичних пiдxодiв до профорieнтацiï з
урахуванням визначених завдань, дало шдставу вважати, що професшна орГентащя е iнтегральною динамiчною науково-практичною системою взаемоди особистостi та суспiльства (рiзноманiтноï на рiзниx вiковиx етапах розвитку людини), яка об'еднуе процеси аналiзу професи, дiагностики якостей особистостi, самоаналiзу, професшних проб, вибору або перевибору певного виду трудово1' дiяльностi чи конкретно!' професи та адаптаци до не1'. Профорiентацiя здiйснюеться послiдовно i щлеспрямовано в усix навчально-виховних закладах, установах, на шдприемствах, центрах профорiентацiï, починаючи з дитячого садка i початковоï школи. Структурно система профорiентацiйноï роботи з молоддю подГляеться на низку взаемопов'язаних i взаемодiючиx компонентiв, об'еднаних спiльнiстю мети i еднiстю управлшня: професiйна просвiта (iнформацiя); попередня профорiентацiйна псиxодiагностика; професiйна активiзацiя; професiйна консультащя; професiйний вiдбiр (добiр); сощально-професшна адаптацiя; професiйна переорiентацiя; професiйне виховання та розвиток; професiографiя. На практищ цi компоненти функщонують у щлюнш едностi, але кожен з них мае своï специфiчнi завдання, змют, форми та методи.
Усi компоненти ^офе^йна орiентацiï тГсно вземопов'язанi i ïx функщонування визначаеться закономiрностями i принципами даж^ системи в щлому, а поза нею вони втрачають своï функцiï. Сама ж система профорГентаци поспйно взаемодiе з шшими системами: нацiонального виховання, навчально-виховним процесом, трудовою подготовкою, трудовою дiяльнiстю в щлому i т. д. Вщповщно з основними аспектами професiйноï орГентаци забезпечуеться реалiзацiя психолого-педагогiчноï, соцiально-економiчноï, медико-фiзiологiчноï та виробничо-теxнiчноï функцш ща системи.
Психолого-педагоглчна функцiя -- полягае у виявлент i формуваннi iнтересiв, нахитв, мотивiв, цiннiсниx орiентацiй, професiйниx намiрiв, розвитку псих1чних процесiв i функцш, здiбностей особистост1, допомозi у пошуку свого покликання, засвоеннi системи знань, умiнь, що дозволяють свiдомо вибрати професiю i оволодiти нею, вихованш якостей, необх^цних для успiшного виконання професiйноï дiяльностi.
Соцiально-економiчна - забезпечуе полiпшення якiсного складу працiвникiв, зниження плинност1 кацрiв, задоволення людини своею працею, пiдвищення продуктивностi працi, рацiоналiзацiю зайнятост1 населення.
Медико^зюлоачна - забезпечуе врахування вимог до стану здоров'я i окремих фiзiологiчниx якостей, важливих для виконання професiйноï дiяльностi, визначення вщхилень у станi здоров'я, схильноси до професiйниx захворювань, корекцiю профеайних планiв вiдповiдно зi станом здоров'я i фiзичними можливостями iндивiда.
Виробничо-технчна -- передбачае формування системи загальнотрудових, загальновиробничих i спецiальниx знань, умшь, навичок та звичок у процеа трудовоï пiдготовки i професiйного навчання. Функци системи професiйноï орiентацiï визначаються i специфiкою ïï реалiзацiï в закладах освгти. Це освiтня, виховна i розвивальна функцП, якГ достатньо розкрит1 в педагогiчнiй лiтературi. Функци окремих компоненпв професiйноï орiентацiï визначаються ïx завданнями та змГстом.
Професшна орiентацiя повинна здiйснюватися посл1довно i мати неперервний характер, тому ïï умовно можна подГлити на два перюди: допрофесiйний i професiйний, що включають дек1лька emanie, на кожному з яких реалГзуються практично ва компоненти i функцiï професiйноï орГентаци,
розглянуп вище. Специфiка eTaniB визначаеться в першу чергу bîkom iндивiдiв i особливостями навчальних зaклaдiв та мсцем роботи.
Допрофестиш nepiod включае початковий (пропедевтичний), пiзнaвaльно-пошуковий i базовий (визначальний) етапи.
Профеайиш пeрiод включае етапи професшного навчання та aдaптaцiï до умов профеайжл дiяльностi або пeрeорiентaцiï на нову дiяльнiсть.
Профeсiйнa орiентaцiя здшснюеться за допомогою рiзномaнiтних форм i метсдов, яю визначаються специфшою навчально-виховних та Анших зaклaдiв освгти, служб зайнятост молод^ етапами та рАвнем тдготовки спeцiaлiстiв, яю займаються цiею дАяльтстю.
Для успiшноï реалАзаци змюту профорiентaцiйноï роботи на вах ïï етапах необидно дотримуватись низки умов. Перш за все вона повинна грунтуватися на основА загальних принцитв гумашзацл, гумаштаризаци, демократизацй' та забезпечуватися прюритетом Антереав особистост та загальнолюдських щнностей, створенням умов для реалАзаци потенщйних сил шдишда, його потреб i запш!в.
Самостшисть, свщомють, активн1сть, свобода професшного самовизначення особистост забезпечуються формуванням «Образу Я» як суб'екта майбутньо1' профеайжл даяльност на основА широко1' i достовАржл шформаци про свгт професш, кон'юнктуру ринку пращ, створенням умов для самотзнання, ощнки i розвитку зщбностей людини. Здшснення ранньо1' дАагностики та створення умов для ¡ндивщуалАзованого та диференщйованого навчання дае можливост виявити здАбних i талановитих ошб, сприяти ïx розвитку.
Для оргашзаци професшних проб у рАзних видах даяльност необхвдно забезпечити функцюнування широко1' мереж МНВК, навчальних цех1в, майстерень та ¡нших професшно-виробничих тдроздшв, а також клубАв, станцш, студш, гуртив, секцш та Анших форм навчання (трудового, профшьного, спещального, початкового професшного i т. п.).
Координащя дш рАзних вщомств забезпечуеться створенням спшьних координувальних оргашв та доцшьним розподшом функцш i повноважень у профорАентацшнш робот мАж службами зайнятост^ освАти, виробництва, громадськост i т. д. Для реалАзаци наступност профорАентацАйно1' роботи необхщно забезпечити ïï «наскрАзний» характер, що охоплюватиме молодь рАзних вшових груп, i проведення ïï в навчальних i позанавчальних закладах з урахуванням ïx специфши.
Пщготовка кадрАв для профорiентaцiйноï роботи (вчителАв, вихователАв, практичних психолопв, психолопв-профконсультанпв тощо) повинна мати випереджальний характер, що забезпечуеться введенням до навчальних плашв тдготовки вщповщних фахАвщв предметв профорАентацшного циклу. Це дозволяе шдготувати фахАвщв до реалАзацп вшх завдань i компо-ненпв системи профорiентaцiï на вшх ïï етапах.
Дотримання мобшьност та прогностичност системи профорiентaцiï забезпечуеться врахуванням у робот змш, яю вщбуваються i вщбудуться у свт фаху i кон'юнктурА ринку пращ. Врахування традицш, етшчних особливостей, специфши свАту професш i потреб конкретного репону забезпечуеться функщонуванням репональних центрАв профeсiйноï орАентацп служб зайнятост, яю володдать необхщною шформащею.
Вироблення загальних вимог для розробки шформацшного, комп'ютерного i апаратурного забезпечення всiеï системи профорiентaцiï i критерив ïx ощнки досягаеться створенням единоï iнформaцiйно-дiaгностичноï мереж на базА сучасних шформацшних технологш, тобто ïx стандартизащею. Система профорiентaцiï молодА не може функщонувати без нормативно-правового обгрунтування, що забезпечуеться розробкою закошв, правових актв, посадових шструкцш, яю визначають функцiï, права та обов'язки вшх суб'ектв роботи. Для здшснення контролю та визначення його ефективност необхщно розробити комплекс критeрiïв (показниюв, шдикаторАв) ощнки дАяльност суб'ектв профорАентацп рАзних рАвшв, що забезпечуеться мониторингом дАевост профорiентaцiï.
Таким чином, розглянуп науковА основи трaнсформaцiï системи профорАентаци учнiвськоï молод^ зрозумшо, не розкривають усiеï специфши ïï функцюнування в умовах сучасного суспшьства. Але ïx реалАзащя на практищ дозволить ефективно i економно виршувати питання свщомого вибору профeсiï або ïï перевибору i розподшу трудових ресурсАв краши в умовах переходу до ринкових вщносин.
В системА бeзпeрeрвноï освАти чшьне мюце посщае довузАвська шдготовка. Граш сшвпращ вищоï та сeрeдньоï школи рАзномаштш. Своерщним результатом спшьних напрацювань та пошуку стало створення при вищих навчальних закладах профшьних лiцeïв (лАцей
шформацшних технологш, фГзико-математичний лщей при Дншропетровському нащональному ушверситетГ, украшо-американський лщей при Нащональному прничому ушверситетГ, хГмГко-еколопчний лщей при Дшпропетровському хГмГко-технолопчному ушверситетГ, медичний лщей при Дшпропетровськш медичнш академп). Це справжш навчальш заклади шновацшного типу, дГяльшсть яких спрямована у майбутне.
В останш роки значно посилилась увага вищих навчальних закладов до проблеми реформування та шновацшного розвитку середньоï школи. Кожний ушверситет, академГя чи шститут сформував своï власш програми, спрямоваш на шдвищення рГвня довузiвськоï тдготовки шкiльноï молодг Це i шдготовче вщдшення, i рГзномаштш курси, i профшьш лГце1, факультети довузiвськоï тдготовки, залучення учнiвськоï молодГ до науково-пошуковоï дГяльност тощо.
20 листопада 2008 року комплексною кафедрою 1нституту безперервноï фаxовоï освГти Приднiпровськоï державноï академiï будовництва та архГтектури проведено IV науково-методичний семшар «Система довузiвськоï тдготовки: проблеми та перспективи». В робот семшару взяли участь представники Дшпропетровського регюнального центру ощнювання якост освГти, Дншропетровського нащонального ушверситету, комплексноï кафедри 1БФО ПДАБА, кафедри будГвництва та архГтектури 1БФО БДАБА, середшх загальноосвГтшх шкш № 10 1, 13, 51, 71. На семшарГ були розглянут як теоретичш, так i практичш аспекти довузiвськоï тдготовки учнiвськоï молодГ, прозвучали виступи 14 доповщачГв. За результатами семшару буде видана збГрка доповщей викладачГв. Обговорюючи педагопчш та оргашзацшш аспекти системи довузiвськоï тдготовки, учасники семшару розглянули таю проблеми: педагопчш умови шдвищення ефективност навчання та виховання в системГ довузiвськоï тдготовки; цшсшсть i системшсть процесу безперервноï освГти; грат сшвпращ вищоï та середньоï школи; з досвщу викладання навчальних предметГв в системГ довузiвськоï тдготовки та rnmi.
3 вересня 2008 року почався новий вщлш часу з тдготовки та проведення зовшшнього незалежного ощнювання (ЗНО) навчальних досягнень випускниюв 2009 року системи загальноï середньоï освГти. Тому ще раз необхщно повернутись до обговорення як позитивного, так i негативного досвщу ЗНО 2008 року.
Як вщомо, кожна Гдея проходить три етапи сприйняття: цього не може бути, в цьому щось е i як ми могли без цього жити. За шдсумками проведення у 2008 рощ ЗНО можемо констатувати, що ми вже перейшли вщ першого етапу заперечення до конструктивного аналГзу другого.
Технолопя проведення тестувань використовуеться бшьше шж у 150 крашах свГту. Украша прагне до сучасного европейського освГтнього простору, де бшьшють краш застосовуе незалежну експертну ощнку знань випускниюв системи середньоï освГти, яю виявили бажання продовжувати освГту, тому зрозумшо, що i наш шлях до европейського простору лежить через ЗНО.
Змша методики перевГрки знань потребуе продовження змш i в освГтнш системГ в цшому: наявшсть викладачГв у вищих навчальних закладах, яю будуть готувати вчителГв для шкш, створення вщповщних програм i шдручниюв. КрГм того, необхщно забезпечити на достатньому рГвш навчальш заклади шформацшно-комушкативними ресурсами.
Бшьша частина освГтян, батьюв, представниюв громадоькосп та засобГв масовоï шформацп, яю сьогодш обговорюють рГвень досконалост ощнки знань випускниюв шд час ЗНО, отримали освГту за шшою методикою ощнювання i намагаються робити висновки у сферГ, яку уявляють недостатньо. Спроба порГвняти рГзш тдходи не дае можливост отримати абсолютну вщповщь на питання «Яка система краща?». Але е те, що об'еднуе минуле i сьогодення -наявшсть самих знань. Якщо людина мае знання, то за умови використання рГзних методГв ощнювання вона покаже стабшьно високий результат. Зрозумшо, що при збшьшенш науковоï iнформацiï полГглотом важко бути, але у визначенш державних стандартГв середньоï загальноï освГти необхщно роздшити знання на фундаментальш та поглиблеш, окреслити, з чого дшсно складаеться життева компетенщя особистосп, яка заюнчила школу, а що потрГбно залишити людиш для подальшого розвитку та удосконалення при продовженш освгти.
А можливо, коли порГвнюемо рГзш тдходи в ощнювант знань, ми не завжди вщверт? Ми не говоримо вголос про те, що нам було спокшшше за результати екзамешв, коли мали можливють виршити питання випускних - вступних випробувань на мющ. Для чого вчити вс бшети? Можна вивчити один i дГзнатися, де вш. Якщо змшювались варГанти вирГшення питання, то змшювалася лише «цГна питання». I потрГбно визнати, що бГльшГсть Гз нас така ситуащя влаштовувала. Ось чому так активно, а в деяких випадках агресивно, шднялася хвиля
протидн ще1' запровадження ЗНО. У чому тшьки не звинувачують освгтян! Але частше протцщя зумовлена не спробою добитися справедливост для вшх, а бажанням залишити старий тдхвд при виршенш досягненн1 щлей особистого характеру. До речА, у протидн задАяш рАзш шдходи: тиск з боку «можновладщв», перевАрки наглядових оргашв, публшацп у ЗМ1, радю- та телепередача
В обох системах оцАнювання не можна обштися без людського фактора, але при проведенш та перевАрщ матерАалАв ЗНО цей вплив мшмальний. Як усе нове, у зовшшнього тестування е шдвищений рАвень психолопчного дискомфорту. Послабити негативну ауру можна всебАчним шформуванням. Але знову постае проблема нестачА спещалютв Аз тестових технологш в шститутах i школах. Так що: чекати, коли дипломоваш фахАвщ прийдуть до школи або отримають курсову перешдготовку при ДОШЛО? Не варто. ЗНО в Украш впроваджуеться з 2003 року, i замють того, щоб гадати: «буде, не буде», педагогам було б доцшьшше зайнятися самоосвАтою. Серед освАтян пануе думка про те, що ми маемо виховати дитину, здатну навчатися протягом усього життя. А чому ми не скористалися таким цшним шдходом вщносно себе та свого професшного розвитку? Нам, як завжди, завадив мешаштет (поки грАм не гряне...). Сьогодш доступ до шформаци не обмежений, але потрАбний стимул. Впровадження ЗНО дае такий позитивний стимул педагогам щодо самостшного опанування нових знань з тестових технологш.
Необхщшсть визначитися з вибором предметв ЗНО допомагае виршити ще одне питания для кожного випускника i держави в щлому - доцшьшсть i актуальшсть майбутнього професшного вибору вщповщно до прогнозу на ринку пращ. Протягом останшх 8 - 10 роюв нашА випускники вибирають професи економютв, фшансиспв, юриспв, за якими влаштуватися стало проблемою. А Украша вже вщчувае потребу у спещалютах сфер виробництва й обслуговування. АбАтурАенти, скориставшись можливютю вступати в декшька вищих навчальних закладАв одночасно, демонструють готовшсть спробувати сво1' здАбност одночасно i в математичному, i в фшолопчному, i художньо-естетичному напрямах. Частше такий тдхвд свАдчить не про обдарованАсть людини, а про невизначенАсть у виборА свого майбутнього А бажання обов'язково отримати вищу в освАту будь-який спошб. Ми вже починаемо вщчувати вплив тако1' освАти i мало що змшюемо в систем^ яка дае такий результат. Хто може змшити ситуацда? В першу чергу, самА ВНЗ. Тшьки в нашш област функщонують 21 ВНЗ III - IV та 63 ВНЗ I - II рАвшв акредитацн. Для того щоб вщбрати «сво1'х» студенпв, навчальш заклади, як шхто, защкавлеш у вичерпному шформуванш випускниюв, системнш профорАентацшнш робот зА школами. Але належно1' активност i защкавленост не вщчуваеться. МАж шшим, i до вищо1' освАти дшшла хвиля зменшення контингенту студентв, зумовлена спадом народжуваност в нашш кра1'ш з 1991 року, яку вже зустрши i важко пережили дошкшьна та середня освАти. Вистояти за таких умов важко, виживуть тшьки сильшшь Тому не можна погодитися зА спробами пов'язати проблеми скорочування числа ВНЗ тшьки з уведенням ЗНО. За даними мошторингового дослщження щодо стану впровадження профшьного навчання в загальноосвАттх навчальних закладах област, яке проходило у жовтш-листопадА 2007 року вщповщно до наказу Мастерства освАти i науки Украши, тшьки 41 % випускниюв 11-х клашв Дншропетровсь^' област знали про наявш ВНЗ регюну, умови вступу до них та перелш спещальностей, за якими вони готують фах1вщв. Ще менше - 29 % опитаних - володдать шформащею про попит на мюцевому ринку пращ.
Можливо, це пов'язано з тим, що в област при 30 тисячах випускниюв 11-х клашв 2007 -2008 навчального року план набору на бюджетш та контракты мюця ВНЗ I - IV рАвшв складав 26 тисяч? Тобто не було причин хвилюватися - 87 % цьогорАчних випускниюв мали можливють стати студентами репональних вишАв. Але не ми одш з^кнулися з проблемою швелювання вищо1' освАти. На однш мАжнароднш конференцн були оприлюднеш науковА дослщження, яю свщчать, що тшьки 40 % британщв, що отримали вищу освАту, працюють за своею спещальшстю (тобто решта 60 % працювали «на корочку»).
Що можна зробити? Налагодити дАевий зв'язок мАж органами управлшня освАтою та службами зайнятост у напрямку цАлеспрямовано1' взаемодп щодо подальшого професшного визначення молод^ забезпечення потреб особистост та врахування попиту на репональному ринку пращ.
Впровадження ЗНО дае широк можливост для об'ективного аналАзу стану освАтньо1' системи, визначення ïï досягнень i корекцп помилок. Хочемо попередити вшх, хто буде робити висновки за результатами проведення ЗНО-2008, про небезпечшсть бажання перекласти всю
вщповщальшсть за «негатив» на плечГ шкшьного вчителя. НГ в якому разГ не маемо права нестачу знань учня штерпретувати як недолГк у робот вчителя, тому що вчитель дае знання, а учень - отримуе. Але роботу «над помилками» i учень, i вчитель повинш для себе виконати. ОсвГта - це швестици кожного, i розраховувати потрГбно на власш сили. До речГ, такий тдхвд стосуеться не тшьки учня, i кожного дорослого (в тому числГ i вчителя).
Процес удосконалення не мае меж, i ми з вами тшьки торкнулися деяких аспектв ЗНО -2008 року, але головне те, що бшьшють освГтян Дшпропетровщини вважають зовшшне тестування яюсним кроком освт i згодт, що конструктивний тдхщ у з'ясуванш «больових» точок надасть змогу зробити ЗНО невщ'емною складовою нашоï освгти.
Як використали сертифшати зовшшнього незалежного ощнювання випускники 11-х класГв у 2008 рощ? У мютах брали участь у ЗНО 2008 року - 19 514 учшв. Вступили до вищих навчальних закладГв I - IV рГвшв акредитацп - 16 767 абГтурГентв (86 % вщ учасниюв ЗНО). У Дншропетровську учасниками ЗНО було 7 629 осГб, стали студентами 6 765. Всього по област в ЗНО брали участь 25 424 учш, з них 21 457 (84 %) навчаються у вузах.
Таким чином, необхщшсть реформування та розвитку освiтньоï галузГ вимагае координаци методичних служб усГх рГвшв, розвитку сшвпращ та обмшу досвщом установ i закладов освГти регюну з питань створення сощально-педагопчних комплексГв, пропаганди цГнностей особистГсного розвитку, варГативносп i вГдкритостГ дошкГльних, загальноосвГтнГх, професшно-технГчних, вищих освГтнГх закладГв. значне мюце в цьому процесГ посщають професГйна орГентацГя та система довузiвськоï пГдготовки.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Бондарчук Н. Проблеми реформування вищоï освГти в контекстГ реалiзацiï вимог Болонського процесу // Актуальш проблеми державного управлшня на новому етапГ державотворення: матерГали наук.-практ. конф. (31 травня 2005 р., м. Ки1в): у 2 т. - К. : Вид-во НАДУ, 2005. - Т. 1
2. Головатий М. Ф. ОсвГта Украши: зупинитися i оглянутися // Болонський процес: перспективи i розвиток у контекстГ штеграцп Украши в европейський простГр вищоï освГти: МонографГя / За ред.. В. М. Бобика. - К. : МАУП, 2004.
3. Заржитська I. Навчальш заклади переходять на профшьне навчання. // «Джерело» --Дшпропетр. обл. пед. газета, № 10 35 - 36, 2008 р.
4. Концепщя профшьного навчання в старшш школь // Завуч - 2003. -- № 10 33.
5. Нацюнальна доктрина розвитку освГти Украши в XXI столГтп. // ОсвГта Украши. - 2002 -- № 10 33.
6. Петров Р. Сучасш штеграцшш европейсью процеси галузГ освГти // Правничий часопис Донецького уш-ту. - 2003. -- № 10 1. - С. 75 - 77.
7. Показники реалГзаци Державноï програми «Кадри» та обласноï «Вчитель» на ДнГпропетровщинГ (станом на 01.01.2008 р.), Дшпропетровськ, 2008.
8. Про шдсумки розвитку освГти ДнГпропетровщини у 2007 - 2008 навчальному рощ та завдання на новий навчальний рГк // «Джерело», № 10 35 - 36.
9. Указ Президента Украши «Про додатковГ заходи щодо шдвищення якосп освГти в УкрашЬ» // «Джерело», № 10 35 - 36, вересень, 2008 р.
10. ФшософГя освгти XXI столгття. // ОсвГта Украши. - 2002. -- № 10 102 - 103.
11. Шаповалов А. П. Социальные ориентиры образования и проблемы его модернизации в Украине // ТеорГя i практика управлшня сощальними системами: фшософГя, психолопя, педагопка, сощолопя. - 2005. -- № 10 1. - С. 90 - 99.
12. Яструбова В. Я. Дидактичне обгрунтування змюту профiльноï освГти // Управлшня школою. - 2004. -- № 10 6.
УДК 71.398:331.54.
Теоретичш основи професшнот opieHTa^i та системи дoвузiвськoт пiдготовки в сучасних умовах розвитку укратнського суспшьства / Архипенко Л. М. // Вкник Придншровськот державнот академн будiвництвa та apхiтектуpи. - Днiпpoпетpoвськ: ПДАБА, 2009. - № . - С. - Бiблioгp.: (12 назв.).
У статп, на прикладi Дшпропетровсько! областi, розглянуте питання профорieнтащl украшсько! молодi на 6a3i системи довузiвськоl пiдготовки. Визначенi науковi принципи проведення профорieнтащl.
Ключовi слова: профестна ор1ентац1я, довуз1всъка тдготовка, фактори вибору професп
Теоретические основы проффесиональной ориентации и системы довузовской подготовки в современных условиях развития украинского общества. / Архипенко Л. М. // Вестник Приднепровской государственной академии строительства и архитектуры. -Днепропетровск: ПГАСА, 2009. - № . - С. . - Библиогр.: (12 назв.).
В статье, на примере Днепропетровской области, рассмотрен вопрос профориентации украинской молодежи на базе системы довузовской подготовки. Определенны научные принципы проведения профориентации.
Ключевые слова: профессиональная ориентация, довузовская подготовка, факторы выбора профессии..
Theoretical bases of proffesional'noy orientation and system of dovuzovskoy preparation are in the modern terms of development of Ukrainian society. / Arkhipenko of L. м. is // Announcer of the Pridneprovskoy state academy of building and architecture. it is Dnepropetrovsk: PGASA, 2009. - № . - With. . - Bibliogr.: (12 nazv.).
In the article, on the example of the Dnepropetrovsk area, the question of vocational orientation of the Ukrainian young people is considered on the base of the system of dovuzovskoy preparation. Scientific principles of conducting of vocational orientation are certain.
Keywords: professional orientation, dovuzovskaya preparation, factors of choice ofprofession..
