CC BY
49
1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ
Тарас СОРОКА
ОРГАН1ЗАЦ1Я ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ УЧН1В 5-7 КЛАС1В ЗАГАЛЬНООСВ1ТНЬО1 ШКОЛИ В НЕЗАЛЕЖН1Й УКРА1НСЬК1Й ДЕРЖАВ1 В 1991-2000 РОКАХ
В статтi проаналгзовано змiст навчального матерiалу з трудового навчання (техтчт види пращ) учнiв 5-7 клаав загальноосвтньо'1 школи в Укра'т в перiод 1991-2000 роюв. Зосереджено увагу на особистiсно-орieнтованому пiдходi у формуваннi методики викладання предмету. Визначено основнi тенденцИ оргашзацИ навчально-виховного процесу на заняттях в шюльних майстернях.
1з проголошенням незалежносп Укра!ни (1991 р.) стали актуальними оновлення структури системи освгти, и змiсту, приведення !х у вщповщтсть iз потребами особи i суспшьства.
Вiдповiдно до Декларацп про державний суверештет Укра!ни, на основi анатзу стану загальноосв^ньо! школи, досвiду осв^шх структур кра!н свiту була опрацьована Концепщя середньо! загальноосв^ньо! школи. Цей документ було прийнято ршенням колегп Мiнiстерства народно! освiти Укра!ни вщ 12. 09. 1991 року, № 8/61. У документ вiдзначено головш завдання i перспективи розвитку школи, головш напрямки духовного i нащонального И вiдродження: вiдновлення культуротворчо! функцп школи, вiдображення у змiстi навчання i виховання традицiй нащонально! культури, демократизащя i гуманiзацiя освiти, шдивщуатзащя i диференцiацiя навчально-виховного процесу i його розвиток з урахуванням нащональних традицiй, iнтеграцiя зусиль усiх осв^шх iнститутiв для полiпшення виховання тдростаючого поколiння [3].
Вагомий внесок у розвиток трудового навчання в незалежнш Укра!ш здiйснили: В. Вдовченко, В. Дщух, О. Коберник, Г. Кондратюк, Г. Левченко, В. Мадз^он, В. Сидоренко, Г. Терещук, Ю. Туранов, Д. Тхоржевський та ш.
Мета статт1 полягае у розкриттi загальних змютово-методичних аспектiв трудового навчання (техшчш види працi) учнiв 5-7 клашв загальноосв^ньо! школи в Укра!ш у перюд 1991-2000 рокiв.
Згiдно з Концепщею Укра1нсько1 середньо! загальноосвiтньо! школи, змют трудового навчання в 5-7 класах мав стабшьну i варiативну частини. Змiст стабiльно! частини (60 % навчального часу) опрацьовувало Мшютерство народно! освiти i вiн був спшьним для усiх шкiл. Змют варiативно! частини визначався школою з урахуванням мюцевих умов, виробничого оточення, наявно! навчально-матерiально! бази.
У навчальних планах загальноосвiтнiх шкiл, починаючи з 1991-1992 навчального року, враховаш основш положення Концепцi! нацiонально! школи Укра!ни та державного базисного навчального плану.
У 1992-1993 навчальному роцi трудове навчання в 5-7 класах здшснювалося за програмами, виданими видавництвом "Освгта" у 1992 роцi [4].
Програма передбачала едину загальнотрудову пiдготовку учшв за таким основними роздiлами: обробка матерiалiв, електротехнiчнi роботи, сiльськогосподарська праця. В основу цiе! програми покладено принцип пол^ехшзму i поеднання навчання з продуктивною працею. Змiст трудового навчання передбачав:
- виховання працелюбносп, культури пращ, вщповщального ставлення до пращ та власноси, бережливого ставлення до природи;
- формування техшко-технолопчних та економiчних знань, практичних умшь та навичок, необхщних для залучення учнiв до продуктивно! працi та оволодшня певною професiею;
- розширення полiтехнiчного св^огляду учнiв i розвиток !хшх творчих здiбностей на основi взаемозв'язку трудового навчання з основами наук;
- активне ознайомлення з масовими профешями, виховання потреби в працi та формування стшких професiйних iнтересiв [10].
Ознайомлення школярiв з технiкою i технологieю здiйснювалося на основi наукових знань, здобутих при вивченнi загальноосв^шх предметiв. При цьому особлива увага придшялася мiжпредметним зв'язкам (в кожнш темi програми вказанi можливi мiжпредметнi зв'язки ще! теми з матерiалом, який вивчався на iнших предметах).
В основу змюту трудового навчання закладено питання економiчного та еколопчного виховання учнiв, що забезпечуються оргашчним поеднанням навчання учнiв з продуктивною працею. Програмою чiтко визначено коло знань та умшь, якими повинш оволодiти учнi в кожному клась До програми включено додатковi роздши ("Елементи пал^урно! справи", "Брошурування аркушiв", "Технолопя ремонту i брошурування книжок", "Художня обробка деревини за традищями мiсцевих народних промислiв" та ш.). Вчитель за погодженням з адмшютращею i радою школи мiг використати додатковi роздiли (40 % — 50 % часу, передбаченого програмою). При цьому необхщно було враховувати мiсцевi нащональш умови i традици, виробниче оточення, наявну матерiальну базу. Дозволялося на мюцях розробляти власнi програми, погодивши !х у районних (мюьких) методкабiнетах, iз затвердженням у районних (мюьких) вщдшв народно! освiти.
Змют трудового навчання подано двома варiантами програми: для шкiл, в яких класи не подшяються на окремi групи хлопцiв i дiвчат; i для шкiл, в яких класи дшяться на такi групи. Не виключалася можливiсть комплектування змiшаних груп (хлопцiв i дiвчат разом) за бажанням учнiв. Варiант програми вибирала адмiнiстрацiя школи спiльно з вчителями трудового навчання, враховуючи при цьому навчально-матерiальну базу.
На трудову тдготовку учнiв передбачено 68 годин в кожному клаш, по 2 години на тиждень спареними уроками.
Трудова тдготовка в кожному класi завершувалась узагальнюючими екскурсiями на виробництво, яю проводились у позаурочний час.
Навчальш плани загальноосвiтнiх шкiл на 1993-1994 навчальний рiк було розроблено з урахуванням вимог Закону про освггу та основних положень Державно! нацюнально! програми "Освгга". Вони були перехщними для доступного реформування змiсту навчально-виховного процесу, приведення його у вщповщшсть iз суспiльними i особистими потребами [6].
Вщповщно до Закону Укра!ни "Про освiту" загальноосвiтня школа повинна була забезпечити професшне самовизначення учшв, тому формування готовностi школярiв до трудового життя було одним з основних завдань загальноосв^шх закладiв Укра!ни. З огляду на те, що переважна бшьшють школярiв пiсля завершення навчання вiдразу включалася у продуктивну працю, школа мала готувати !х до цього психологiчно i практично. Найважлившим засобом реалiзацi! цих завдань було трудове навчання.
Трудове навчання як загальноосв^нш предмет мало забезпечувати повнощнне виршення завдань школи у справi трудового i економiчного виховання, полтехшчно! освiти, профорiентацi!, поеднання навчання з продуктивною працею, формування творчого ставлення до пращ. Воно покликане розвивати загальш та спещальш (техшчш, художнi та iн.) здiбностi дитини. У зв'язку з цим визнано доцшьним:
- запроваджувати новi шляхи залучення учнiв до продуктивно! пращ, оргашзаци поглибленого трудового навчання в умовах ринкових вiдносин (учнiвськi кооперативи, малi пiдприемства, виробничi об'еднання), в яких поеднувалося б виконання навчально-виховних завдань iз пiдприемницькою дiяльнiстю дтей;
- не допускати згортання матерiально! бази трудового навчання у вах навчальних закладах, передачi в оренду примiщень, призначених для органiзацi! трудово! пiдготовки школярiв;
- удосконалювати змют трудового навчання вщповщно до умов регюшв, запроваджувати новi профiлi та курси, яю б найбiльше вщповщали вимогам часу (основи пiдприемництва, елементи обчислювально! технiки, застосування нових технологш i т. д.) [5].
Трудова тдготовка учшв загальноосв^шх шкiл була в центрi уваги. На виконання Державно! нацюнально! програми "Освга" (Укра!на XXI столiття) та у розвиток Положення
про середнiй загальноосвiтнiй навчально-виховний заклад i з метою вдосконалення органiзацiï трудово1 пiдготовки учнiв наказом Мшютерства освiти Украïни вiд 16 червня 1994 року № 184 було затверджено "Положення про навчальш майстерш навчально-виховного закладу" [7].
У наказi зазначалось, що керiвники загальноосвггшх навчально-виховних закладiв повиннi органiзувати трудову шдготовку учнiв вiдповiдно до вимог положення, зпдно з якими у школах було передбачено два типи майстерень: для трудового навчання учшв 1-3 (4)-х клашв i для трудового навчання 4 (5) — 11-х клашв з обробки деревини, металiв (або комбшована), з обробки тканин, волокнистих матерiалiв та з обробки харчових продуктiв (або комбшована). Вщзначимо, що вищеназване положення визначало призначення майстерень: для трудового навчання учшв, поглибленоï трудовоï пiдготовки, роботи техшчних, художньо-прикладних гурткiв, клубiв за штересами, проведення факультативних занять, оргашзацп продуктивноï працi учнiв.
Однак економiчна ситуацiя в державi, яка склалася на початку 1994 року, не сприяла покращенню матерiально-технiчноï бази шкш. У доповiднiй записцi про початок 1994-1995 навчального року в навчально-виховних закладах Украши заступника Мшютра осв^и В. Зайчука зазначалось: "Особливостi кожного навчального року визначаються загальною ситуащею в суспiльствi. Цього року вона особливо складна: попршуеться економiчне i фшансове становище, тривае падiння виробництва та життевого рiвня переважно1' бшьшосп населення. Все це вiдбиваеться на становищi в освiтi... Через вщсутнють коштiв не може бути придбана виготовлена продукщя" [8].
Трудове навчання учшв 5-7 клашв продовжувало здшснюватись за програмами, виданими в 1992 рощ. Реалiзацiя змiсту навчальних тем ускладнювалась iз-за вiдчутноï нестачi обладнання в навчальних майстернях.
У 1996-1997 навчальному рощ зпдно з листом Мшютерства осв^и Украши "Про навчальш програми, шдручники i навчальш пошбники на 1996-1997 навчальний рш" вiд 02. 07. 1996 року, № 1/9-283 5-7 класи працювали за програмами з трудового навчання 1996 року видання [9].
У програмах зазначено, що основною метою трудового навчання е виховання творчо1' особистосп, якнайповшший розвиток ïï штерешв, нахилiв, здiбностей, пiдготовка учнiв до професшного самовизначення i трудово1' дiяльностi в умовах ринкових вiдносин.
Програма побудована за державно-регiональним принципом. Вона складаеться з обов'язково1' для вивчення у всiх типах загальноосвiтнiх навчально-виховних закладiв частини i варiативноï. Змют останньо1' вибираеться з декiлькох варiантiв (модулiв), або розробляеться вчителем вщповщно до державних вимог i затверджуеться в установленому порядку. На вiдмiну вщ попередньо1' програми, на варiативну частину вiдводиться не бiльше 40 % часу, передбаченого навчальним планом [11].
Програми були доповнеш новим змютом з основ ринково1' економши, дизайну, креслення i конструювання, народних проми^в i ремесел. Посилено творчу спрямованють трудового навчання. Враховано проблеми матерiально-технiчного забезпечення навчально-виховного процесу. Передбачено рiзнi варiанти i рiвнi вивчення окремих роздшв. Роздiли "Електротехнiчнi роботи" та "Сшьськогосподарсью роботи" можуть вивчатися за двома варiантами, вибiр яких залежить вiд навчально-матерiальноï бази. Загалом навчальний матерiал представлено трьома роздшами "Технологiя обробки матерiалiв", "Електротехнiчнi роботи", "Сшьськогосподарсью роботи" [11].
Як i за попередньою програмою, змiст трудового навчання подано двома варiантами: для клашв, у яких здiйснюеться подш на двi групи (хлопцiв i дiвчат), i для таких, де здшснити подiл на пiдгрупи немае можливосп.
Програми 1992 року видання i 1996 року видання побудоваш на основi конструкторсько-технологiчноï системи, яка передбачае включення учнiв у творчу техшчну дiяльнiсть за допомогою системи технiчних завдань (конструкторських i технолопчних), що вимагае не лише навчально1' бази, але й активно!' творчо1' дiяльностi кожного педагога зокрема.
У 1999 рощ видавництво "Перун" перевидало програми для середшх закладiв осв^и "Трудове навчання" (5-7 класи) [12]. Змют навчального матерiалу цих програм вiдрiзнявся вiд програм 1996 року видання лише тим, що роздш "Електротехшчш роботи" було подано одним варiантом.
У 2000 роцi загальноосв^ш школи Укра!ни працювали за програмами 1999 року видання. У тому ж рощ Мшютерство освгти i науки Укра!ни (Лист №1/111840 вщ 25. 07. 2000) рекомендуе експериментальш програми для загальноосвiтнiх навчальних закладiв "Трудове навчання" (5-9 класи), розроблеш спiвробiтниками лабораторi! трудово! пiдготовки i полiтехнiчно! творчостi iнституту педагогiки АПН Укра!ни. У розробцi програм брали участь: методисти; науковi спiвробiтники; викладачi вузiв; учителi шкiл, МНВК, центрiв творчостi учнiвсько! молодi [1, 2].
Програми були розробленш вiдповiдно до Державних стандарив освiтньо! галузi "Технолоп!" i базового навчального плану середшх закладiв освiти, згiдно з якими на вивчення цього предмета выводиться 2 години на тиждень у вшх класах.
Принципово новий шдхщ було закладено у структуру змюту навчального матерiалу: до стабiльно! частини входить шють тематично поеднаних, але вiдносно самостiйних складових — модулiв.
Базовим модулем, обов'язковим для вивчення у 5-7 класах мюько! та сшьсько! шкш дiвчатами i хлопцями, був модуль "Людина i виробництво". Завдання модуля полягало у шдготовщ учнiв до самостiйного життя та пращ в умовах ринково! економши шляхом формування базових знань з основ виробництва, технiки, економiки, професшного самовизначення. У модулi розглядаються складовi виробничого процесу, змiст та характер пращ на виробнищта, роль людини у виробничому процесi, охорона навколишнього середовища вiд шюдливого впливу виробництва тощо. Цей модуль складаеться з таких роздшв: "Основи виробничо! дiяльностi", "Основи графiчно! грамоти", "Основи техшки", "Електротехшчш роботи".
Роздiл "Електротехнiчнi роботи" представлено двома варiантами: перший — для груп хлопцiв (по 4 години в кожному клаш); другий — для груп дiвчат та клашв, що не подiляються на групи (по 2 години в кожному клаш).
Решта модулiв ("Проектування та виготовлення виробiв з деревини"; "Проектування та виготовлення виробiв з метатв"; "Культура харчування. Технологiя приготування кулiнарних страв"; "Проектування та виготовлення виробiв з текстильних матерiалiв" та шостий модуль, який подано двома варiантами, а саме, "Технолопя виробництва i первинно! переробки продукцi! сшьського господарства"; "Технологiя благоустрою i озеленення територп") представляють конкретнi виробничi технологи, яю е найбiльш традицiйними у виробництва
Наявнiсть варiативно! частини програм створювала сприятливi умови для здшснення практично! дiяльностi учнiв у вшх типах навчально-виховних закладiв. Варiативна частина програми розрахована на 18 годин у кожному клас i могла реалiзовуватися у трьох варiантах:
1. Години, вщведеш на варiативну частину, використовуються для бшьш поглибленого вивчення окремих модулiв стабiльно! частини.
2. Один вид дiяльностi вивчаеться в кшькох класах. Наприклад, основи дизайну.
3. У кожному клас вивчаеться один вид дiяльностi. Вiд класу до класу щ види дiяльностi можуть змiнюватись.
Реалiзацiя кожного iз цих варiантiв повинна бути виконана у формi проектiв, причому у кожному клас проект повинен мати завершену форму.
Ця програма була затверджена Мшютерством освiти i науки Укра!ни в 2001 роцi (Лист Мшютерства освiти i науки Укра!ни № 1/11 — 3580 вщ 22.08.2001) [13], за нею працювали загальноосв^ш школи Укра!ни упродовж наступних чотирьох навчальних роюв.
Перехщ суспшьства до ринкових вiдносин ознаменувався зростанням ролi кожного школяра в професшному та життевому самовизначеннi. Перед школою постало завдання пiдготовки молодого поколшня до життя i працi в нових умовах. Трудове навчання як стержневий елемент трудово! пiдготовки мало вщгравати в цьому особливу роль.
Методика проведення занять цього перюду визначаеться, значною мiрою, змiстом навчального матерiалу, що е доволi рiзноманiтним. Кожен роздiл програм характеризуеться сво!м змiстом, застосовуваним iнструментом, устаткуванням та шшими особливостями. Поряд з конкретними завданнями, характерними для окремих роздшв або тем програм, юнували едиш дидактичш завдання, поставленi перед вчителем, для вшх роздiлiв програм, а саме [17, 136]:
1. Сформувати передбачеш навчальною програмою технiчнi поняття.
2. Забезпечити вивчення фактичного матерiалу на базi знань учнiв з основ наук.
3. Навчити учнiв застосовувати знання на практицi.
4. Забезпечити найбшьш ефективну форму органiзацiï роботи учшв.
5. Навчити учшв правильноï робочоï пози.
6. Забезпечити засвоення правил безпеки i дотримання цих правил.
У процесi трудового навчання в центр уваги ставилось самовизначення i самореалiзацiя учня, виховання i самовиховання в нього трудового способу життя, а не просто сукупност трудових знань, умiнь, навичок. Праця учшв розглядалась в кшькох аспектах: як зашб життезабезпечення, товар, який виноситься на ринок пращ i професш; зашб самовизначення i самоствердження для досягнення певного сощального статусу; перевiрка i розвиток сво1х здiбностей, виконання професiональних проб. Таким чином i полтохшчна освiта мала бути зорiентована на потреби особистост^ ïï розвиток, щоб виробництво отримало професшно-мобiльного робiтника, а суспшьство повноцiнного громадянина [16].
Рiзко зростае в цих умовах значення психолого-педагопчного i дидактичного аспектiв трудовоï шдготовки. Вiдбуваеться переорiентацiя трудовоï пiдготовки на особистiсно-орiентований пiдхiд до навчання учшв. Але це не означае вщмови вщ усiх перевiрених багаторiчною практикою вцщв i норм навчально-трудовоï дiяльностi школярiв. Виникае необхiднiсть, у зв'язку з вимогами життя, зосередження навчально-виховного процесу на уроках на такому [16]:
- диференщащя та iндивiдуалiзацiя навчального процесу залежно вiд штерешв, нахилiв i здiбностей учнiв при збереженш групових форм органiзацiï занять;
- тдвищення науково-технiчного рiвня, перш за все, шляхом включення в його змют вивчення доступних високих технологш, новоï технiки, пов'язаноï iз застосуванням ЕОМ, а також шляхом використання нових iнформацiйних технологiй навчання;
- тдготовка учшв до пращ не тшьки у виробничих умовах, але i в художньо-прикладних промислах, малому бiзнесi i т. д.
Сьогодш проблеми iндивiдуального пiдходу до учшв викликають посилений штерес, оскшьки вони пов'язанi з пiдвищенням якост навчання, переорiентацiею навчального процесу на особистють школяра. Особливо гостро стопь питання про врахування iндивiдуальних особливостей д^ей на уроках пiд час засвоення ними теоретичного матерiалу; iндивiдуального пiдходу вимагае i контроль засвоених учнями знань, а також вмшня застосовувати ix при розв'язаннi техшчних задач i виконанш трудових завдань, оскшьки iндивiдуальний пiдбiр спецiальниx контрольних завдань сприяе усуненню формалiзму в ощнщ знань i умiнь учшв, дозволяе оптимально оргашзувати ïx наступну самостшну роботу [15, 104 — 113].
Полггехшчне навчання учнiв вимагало розвитку ïx пiзнавального iнтересу, техшчного мислення, елементiв конструкторсько-теxнологiчниx знань i ум№, теxнiчноï творчостi. Виготовляючи техшчну модель, пристрiй, учень засвоював принципи ïx роботи, закрiплював знання з основ наук. Одночасно вирiшувались таю завдання, як: ознайомлення з функщональним призначенням певноï конструкци; вироблення навичок з читання креслень, складання ескiзiв; планування теxнологiчного процесу та оргашзацп творчоï дiяльностi. У той же час учень намагався зробити техшчний розв'язок конструкци бiльш досконалим, зручним, естетичним. А це е, в свою чергу, основш принципи, покладеш в основу художнього конструювання. Тому дизайн, або художне конструювання стае невщ'емною частиною трудового навчання [2].
Навчаючи учшв елеменпв конструювання, використовувався проблемний метод навчання, адже саме поняття «конструювання» передбачае виршення рiзноманiтниx проблемних завдань. Розглянемо, якi проблемш завдання пропонувались учням 5-7 клашв при вивченнi елементiв конструювання [18]:
5 клас — обговорення конструкци готового виробу (з'ясувати призначення i доцшьнють конструкци виробу та його деталей); конструювання моделi за зразком, описом, рисунком i т. д. з використанням деталей конструктора;
6 клас — обговорення конструкци готового виробу (складних деталей, меxанiзмiв i т. д.); доконструювання одного чи декшькох елемеш!в деталi, покращення зовнiшнього вигляду;
7 клас — доконструювання виробу, в якому пропущеш одна деталь, двi взаемозв'язанi деталi i т. д.; переконструювання (замша матерiалу, з якого виготовлена деталь, визначення мiсця встановлення деталi, використання деталi в нових умовах).
Поступове ускладнення завдань на конструювання забезпечувало формування в учшв конструкторсько-винахiдницьких здiбностей.
Органiзацiя цiлеспрямованоï дiяльностi учнiв з пiдготовки до вибору професи розглядалась, головним чином, як формування шзнавально1' спрямованостi, яка залежала, перш за все, вщ стану викладання навчальних предметiв у школь ^^^^rammi умови для здiйснення профорieнтацiйноï роботи в школi серед ушх навчальних предметiв мало трудове навчання, оскшьки самий змiст предмету вже е важливим засобом профорieнтацiйноï роботи з школярами. Адже на уроках у школярiв формувались рiзноманiтнi початковi трудовi й деякi професiйнi умшня i навички, перевiрялась практична придатшсть кожного учня до певного виду дiяльностi. Урок було зорiентовано на виршення трьох профорiентацiйних цiлей [14]:
- iнформацiйноï — ознайомлювати учшв з профшформацшними матерiалами, необхiдними для формування у них знань про св^ професш;
- виховно1' — формувати в учшв позитивне ставлення та готовшсть до свщомого вибору професи;
- дiагностичноï — на уроках вчитель мае можливють спостершати за практичною дiяльнiстю кожного учня, бачити його ставлення до виконувано1' роботи, оцшювати iнтереси й здiбностi.
Узагальнюючи дослiдження трудового навчання учшв 5-7 клашв в перiод 1991-2000 роюв, можна зробити такi висновки:
- на порядок денний висунуто проблему активiзацiï пiзнавальноï дiяльностi учшв;
- пожвавлюються пошуки iнновацiйних форм i методiв урокiв;
- здшснюеться переорiентацiя навчання на особистiсть учня;
- оргашзащя навально-виховного процесу спрямована на дотримання таких принципiв, як едшсть загальнолюдського i нацiонального; розвиток i саморозвиток учшв у процес навчання; сшвроб^ництво, спiвтворчiсть; iндивiдуалiзацiя та диференщащя;
- в основу предмета закладаеться особистiсно-орiентоване навчання, де головною ф^урою е учень упродовж всього навчально-виховного процесу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Експериментальш програми для загальноосвгтшх навчальних заклад1в. Трудове навчання (5 — 9 класи). — К.: Педагопчна думка, 2000. — 239 с.
2. Знамеровська Н. Художньо-конструкторська д1яльшсть учшв основно! школи // Трудова тдготовка в закладах освгти. — 2000. — № 3. — С. 14-16.
3. 1нформацшний зб1рник Мшстерства освгти Украши. — 1992. — № 4. — С. 3-28.
4. 1нформацшний зб1рник Мшстерства освгти Украши. — 1992. — № 15-16. — С. 33.
5. 1нформацшний зб1рник Мшстерства освгти Украши. — 1993. — № 4. — С. 30-31.
6. 1нформацшний зб1рник Мшстерства освгти Украши. — 1993. — № 9-10. — С. 3-5.
7. 1нформацшний зб1рник Мшстерства освгти Укра1ни. — 1993. — № 20. — С. 12-17.
8. 1нформацшний зб1рник Мшстерства освгти Укра1ни. — 1994. — № 23. — С. 4.
9. 1нформацшний зб1рник М1н1стерства освгти Укра1ни. — 1996. — № 15. — С. 22.
10. Програми середньо1 загальноосвггаьо1 школи. Трудове навчання 5-7 класи. — К.: Освгта, 1992. — 112 с.
11. Програма для загальноосвгтшх навчально-виховних заклад1в. Трудове навчання 5-7 класи. — К.: Перун, 1996. — 142 с.
12. Програми для середшх заклад1в освгти Трудове навчання (5-7 класи). — К.: Перун, 1999. — 152 с.
13. Програми для загальноосвгтшх навчальних заклад1в. Трудове навчання (5-9 класи). — К.: Шшльний свгг, 2001. — 311 с.
14. Сидоренко В.К. Науков1 основи професшного самовизначення школяр1в // Трудова тдготовка в закладах освгти. — 2000. — № 2. — С. 48-50.
15. Терещук Г.В. Индивидуализация трудового обучения: дидактический аспект / Под. ред. В.А.Полякова. — М.: Ин-т ПСМ РАО. — 1993. — 200 с.
16. Трудовая подготовка школьников в условиях перехода к рынку // Школа и производство. — 1993. — № 2. — С. 3-5.
17. Тхоржевський Д.О. Методика трудового i професшного навчання та викладання загальнотехшчних дисциплш (3-те видання, перероблене i доповнене). — К.: Вища школа, 1992. — 336 с.
18. Тхоржевський Д.А., Гетта В.Г. Основы проблемного обучения на уроках труда // Школа и производство. — 1996. — № 5. — С. 66-72.
