CC BY
59Теоретичні та методичні знання студентів з навчальної дисципліни “фізичне виховання”
Березка С.М.
Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана
Анотації:
Досліджено проблему оптиміза-ції теоретичних та методичних знань студентів з навчальної дисципліни “Фізичне виховання”. Запропоновано валеологічний підхід, як основу набуття знань з дисципліни, з врахуванням його, як одного з засобів підвищення мотивації до занять фізичним вихованням і пропаганди здорового способу життя. Доведено, що студентський вік (17-25 років) має специфічні анатомофізіологічні характеристики, тому фізичне виховання повинне сприяти відповідному формуванню організму студентів.
Ключові слова:
студенти, фізичне виховання, валеологічний підхід, формування, знання.
Березка С.М. Теоретические и методические знания студентов по учебной дисциплине «Физическое воспитание».
Исследовано проблему оптимизации теоретических и методических знаний студентов с учебной дисциплины «Физическое воспитание». Предложено валеологический подход, как основу приобретения знаний с дисциплины, считая это одним из способов повышения мотивации к занятиям физическим воспитанием и пропаганды здорового образа жизни. Доказано, что студенческий возраст (17-25 лет) имеет специфические анатомо-физиологические характеристики, поэтому физическое воспитание должно способствовать соответствующему формированию организма студентов.
студенты, физическое воспитание, валеологический подход, знания.
Berezka S.M. Theoretical and methodical knowledge of students of discipline “Physical education”. Article is devoted to optimization problem of theoretical and methodical students knowledge's within the pale of sparring discipline “Physical education”. Author offers to posit valeological approach in acquirement of knowledge's from discipline, accepting this as one of motivation rise methods to employments by physical education and propaganda's of healthy mode of life. It is proved that students at the age of 17-25 years old have specific anatomic physiological characteristics, so physical education must favour students' organism forming.
students, physical education, valeological approach, knowledge.
Вступ.
На сьогодні в Україні склалась надзвичайно тривожна ситуація зі станом здоров’я працюючого населення. Особливу заклопотаність у цьому питанні викликає стан здоров’я студентської молоді та молодого покоління загалом, чисельність якого за даними Всесвітньої організації здоров’я становить 30,0 % населення земної кулі. Це найбільш мобільна частина трудових ресурсів, від здоров’я та міцності якої залежить подальше соціально-економічне благополуччя України.
Одним із найважливіших наслідків науково-технічного прогресу є зменшення частки м’язових зусиль у житті сучасної людини. Сьогодні вони втратили роль “генератора” енергії. Якщо в середині XIX століття 94,0 % всієї роботи, що виконувалася на Землі, проводилося за рахунок м’язових зусиль і тільки 6,0 % забезпечувалося за рахунок “сторонньої” енергії (води, вітру, спаленого палива і т. п.), то на межі XX і XXI століть з м’язовою діяльністю пов’язано лише 0,5 %, тоді як 95,5 % забезпечено енергією різноманітних пристроїв та машин [1].
Основними причинами кризи є знецінення соціального престижу здоров’я нашої молоді, ролі фізичної культури і масового спорту, як засобу зміцнення здоров’я і фізичного розвитку з врахуванням таких факторів, як акселерація, недостатня рухова активність, збільшення навантажень розумової діяльності у навчальному процесі, поширення шкідливих звичок [2, 4].
Аналізуючи стан здоров’я молодих людей у віці від 17 до 23 років, можна відзначити ті несприятливі чинники, через шкідливий вплив яких пояснюється зниження їхньої життєздатності. Це захворювання серцево-судинної системи, органів дихання, травлення як результат не тільки впливу навколишнього середовища, несприятливих умов праці, життя
© Березка С.М., 2011
і відпочинку, але і результат низької рухової активності. Усе це призводить до зниження захисних сил організму, виникнення простудних захворювань, ожиріння, остеохондрозу, невралгії тощо [1]. Саме тому, навчальна дисципліна “Фізичне виховання” у вищій школі повинна забезпечити достатній рівень знань і практичних умінь та навичок для підтримання високої рухової активності студентської молоді.
Головна мета фізичного виховання студентів -сформувати гармонійно розвинену, високодуховну і високоморальну особистість, кваліфікованого фахівця, котрий оволодів би стійкими знаннями і навичками у сфері фізичної культури [6].
Специфічною особливістю фізичного виховання, що відрізняє його від розумової освіти і виховання, є його переважна спрямованість на біологічну сферу людини: спрямована зміна її форм (наприклад, постави), функціональних спроможностей окремих систем організму (м’язової, серцево-судинної, дихальної та ін.), розвиток рухових якостей (сили, швидкості, витривалості та ін.), навчання рухових дій, підвищення опірності зовнішнім чинникам (загартовування).
Завдання навчальної дисципліни “Фізичне виховання” у вищих навчальних закладах освіти визначаються такими напрямками, як підтримка соціально-обґрунтованого рівня фізичної підготовленості студентів, протидія негативним факторам, що впливають на здоров’я і навчання у ВНЗ, засобами фізичного виховання, вміння самостійно використовувати засоби фізичної культури в праці та відпочинку, формування загальної та професіональної культури, здорового способу життя і ін. [6].
Однак, оволодіння лише практичними навичками фізичного вдосконалення, без достатньо засвоєних теоретичних і методичних знань, не дозволяє студенту правильно застосовувати набуті знання під час самостійних занять.
проблеми фізичного виховання і спорту № 3 / 2011
Тому, теоретико-методична підготовка студентів на заняттях з фізичного виховання повинна розглядатися як своєрідна база для підвищення технічної, тактичної та психологічної підготовленості. Тому, до викладання теоретичного матеріалу не повинно бути формального відношення як зі сторони викладача, так і зі сторони студента.
Теоретичні заняття повинні мати певну мету: виробляти у студентів вміння використовувати отримані теоретичні знання на практиці. Окрім того, розширення теоретичних знань студентів дає можливість самостійно мислити, сприяє розвитку самоконтролю та самоаналізу, що, в свою чергу, є запорукою майбутнього самовдосконалення.
Теоретична підготовка студентів на заняттях з фізичного виховання організовується, в основному, у різних загальноприйнятих формах, притаманних для гуманітарного навчання та самонавчання (лекції, бесіди, семінари, самостійне опрацювання літератури, заліки і ін.).
Однак, недостатність науково-методичної літератури та розробок, додаткових засобів інформаційного змісту та відсутність чіткої методики їхнього використання у навчальному процесі з фізичного виховання не дозволяє забезпечити всебічний розвиток особистості студентів під час занять і поза ними.
Таким чином, формування у студентів свідомої потреби до систематичних занять фізичними вправами вимагає від викладача пошуку ефективних форм і методів проведення занять, створення відповідного навчально-методичного забезпечення, а також ведення активної пропагандистської діяльності.
Робота виконана за планом НДР Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - оптимізація теоретичних та методичних знань студентів у межах навчальної дисципліни “Фізичне виховання”.
Результати дослідження.
Усунення фізкультурного неуцтва, виховання між-особистісного спілкування, поведінки в колективі, організація здорового змістовного дозвілля, відмова від шкідливих звичок - це ті складові, які повинні лягти в основу неспеціальної фізкультурної освіти, що супроводжується оволодінням руховими уміннями і навичками.
З урахуванням наведених вище міркувань ми розглядаємо знання і уміння, як необхідні важливі компоненти потреб молодої людини, що визначаються багатством і різноманіттям емоцій, які трансформуються в мотиви, інтереси, бажання, переконання, ідеали, спонукаючи до дії та досягнення поставленої мети.
Як показують дослідження авторів [4, 5], існує відповідна залежність між теоретико-методичним і практичним розділами фізичного виховання студентів, де на основі знань формуються вміння і навички, та усвідомлена потреба до систематичних занять фізичними вправами. Викладач повинен широко використову-
вати різноманітні форми і методи розповсюдження інформації, такі як: лекції, бесіди, диспути, дискусії, пояснення, опис, обговорення тощо.
Теоретичний розділ програми визначає той мінімум знань, яким повинні оволодіти студенти і реалізується у формі лекцій, консультацій та індивідуальних занять. Як обов’язковий мінімум теоретичної частини Базової навчальної програми для ВНЗ І-ІІ, ІІІ-ГУ рівнів акредитації визначено навчальний матеріал за такими розділами: роль, функції та головні цілі фізичної культури у системі загальнолюдських цінностей і професійної підготовки фахівців, соціально-біологічні основи фізичної культури; технологія фізичної освіти студентів; принципи спортивного тренування; зміст професійно-прикладної фізичної підготовки студентів [3].
Методична підготовка, яку можна вважати одним з органічних підрозділів теоретичної підготовки, реалізується на практичних групових та індивідуальних заняттях. Головне завдання методичної підготовки -засвоїти методику визначення та індивідуального дозування рівня фізичних навантажень під час занять фізичними вправами, набути досвіду використання фізкультурно-спортивної діяльності для досягнення життєвих і професійних навичок.
Необхідною умовою процесу фізичного виховання - є засвоєння студентами стійких методичних умінь та навичок, які вони зможуть реалізувати на самостійних заняттях та на старших курсах, коли фізичне виховання не буде обов’язковою дисципліною.
Згідно базової програми фізичного виховання у вищих навчальних закладах ІІІ-ГУ рівнів акредитації, самостійна робота студентів має стати однією з найважливіших складових навчального процесу. Самостійність у роботі й збільшення її ролі у системі навчання сприяє повнішому розкриттю потенційних можливостей студентів, забезпечує формування у них інтересу до вивчення предмету, активізує мислення, спонукає до глибшого знання програмного матеріалу і виробляє вміння активно набувати знання.
Студентський вік (17-25 років) має специфічні анатомо-фізіологічні характеристики. Тому фізичне виховання повинне сприяти відповідному формуванню організму студентів, усувати відхилення у здоров’ї, протидіяти шкідливим впливам, що викликані умовами навчання. Звідси виникає потреба систематичних занять фізичними вправами, а також озброєння студентів знаннями в області охорони здоров’я.
Вивчення думки студентів дало нам можливість визначити актуальні напрямки теоретичної підготовки, які необхідно втілювати в практику фізичного виховання і застосовувати у різних формах втілення передачі знань студентам.
До таких тем можна віднести:
• співвідношення біологічних та соціальних вимог;
• вибір індивідуального стилю рухової активності;
• національні та авторські школи фізичного виховання;
• засоби загартування організму;
• основи психофізичного тренування;
• пропаганда здорового способу життя;
• методики самостійних занять та методів самоконтролю.
У залікових вимогах програми з фізичного виховання доцільно розділити теоретичний курс на наступні 3 блоки:
1. Гігієнічні та природно-наукові основи фізичного виховання:
• значення і вимоги лікарського контролю та самоконтролю в процесі фізичного виховання та спортивного тренування;
• знання та навички, необхідні для використання засобів фізичної культури в повсякденному житті для зміцнення здоров’я;
• засоби і методи підтримання розумової та фізичної працездатності.
2. Роль і місце фізичної культури в науковій організації праці:
• форми і засоби професійно-прикладної фізичної підготовки;
• профілактика професійних захворювань.
3. Основи здорового способу життя:
• засоби і методи його впровадження в повсякденну життєдіяльність;
• профілактика та запобігання негативним звичкам (палінню, алкоголізму, наркоманії тощо).
Згідно програми, методична підготовка студентів повинна проводитися впродовж усього терміну навчання у вигляді теоретичних та практичних занять. Методична підготовка вирішує декілька завдань процесу фізичного виховання:
1. Оволодіння прикладними знаннями;
2. Формування у студентів готовності до активного, ініціативного самостійного використання засобів фізичного виховання для особистого фізичного самовдосконалення, а також для проведення оздоровчої, рекреативної, спортивної та виховної роботи у вузі, за місцем проживання та в сім’ї.
Для самостійної роботи з методичної підготовки студентів, нами були розроблені завдання по курсах навчання. У завданнях було врахововано навчальні відділення з фізичного виховання: основне, спеціальне медичне та спортивне, а також вони логічно ускладнені, залежно від курсу навчання. Наприклад, методична робота у основному навчальному відділенні охоплює завдання з написання комплексу ранкової гімнастики, реферату на оздоровчо-фізкультурну те-
матику, розробку комплексу фізичних вправ для корекції відстаючих фізичних якостей.
Засвоєні теоретичні та методичні знання дозволяють студенту вірно оцінювати соціальну значущість фізичної культури і спорту, розуміти об’єктивні закономірності фізичного виховання як педагогічного явища, свідомо ставитись до занять та завдань викладача, проявляти самостійність та творчість на заняттях і змаганнях.
Висновки.
1. За допомогою теоретичних та методичних занять підвищити рівень освіченості студентів в галузі фізичної культури та валеологічної освіти.
2. Поглибити теоретичне та методичне підґрунтя курсу “Фізичне виховання” в обсязі гігієнічних та валеологічних знань, що дасть можливість студентам ВНЗ свідомо відноситись до занять та змін власної фізичної кондиції, прагнути до самовдосконалення, підвищити зацікавленість та мотивацію до занять фізичними вправами.
Метою подальшого наукового пошуку буде визначення сформованості теоретичних та методичних знань студентів з навчальної дисципліни “Фізичне виховання”.
Література:
1. Аналіз стану здоров’я студентів вищих навчальних закладів / Г. Грибан, Т. Кутик //Спортивний вісник Придніпров’я. - 2004. -№7. - С. 1З0-1З2.
2. Сіренко Р.Р. Гігієнічні основи фізичного виховання студентів / Р.Р. Сіренко, А.Г Киселевич, В.М. Стельникович, М.О. Сапронов: [навч. посіб.]. - Л.: Видавничий центр ЛНУ імені !вана Франка, 2005. - 144 с.
3. Козіброцький С.П. Програмно-методичні засади фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації: Теорія, методика, практика: [методичні рекомендації для завідувачів та викладачів кафедр фізичного виховання ВНЗ України] / С.П. Козіброцький, Г.Є. Канова. - Луцьк: ЛДТУ, 2002.
- 122 с.
4. Магльований А.В. Концептуальні основи формування валеологічної освіти (здорового способу життя ) в сучасних умовах / А.В. Магльований, В.Г Осінчук, Б.В. Юхницький // Матеріали 1-ї Міжнародної науково-практичної конференції “Роль фізичної культури в здоровому способі життя”. - Львів: ЛДМУ, 1997. - С. З-5.
5. Муравов ІВ. Методологічні основи валеологічної освіти / ІВ. Муравов //Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції “Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України”. - Кіровоград, 1995. - 18З с.
6. Теорія і методика фізичного виховання: [підручник]; за заг. ред. ТЮ. Круцевич: [у 2 томах]. - К.: Олімпійська література, 2008.
- Т. 2. - С. 155-174.
Надійшла до редакції 19.01.2011 р. Березка Сергей Михайлович sport2005@bk.ru
