CC BY
24
УДК 94(477.87)"1914/1919" UDC
DOI: 10.17223/18572685/44/13
ТЕМАТИКА «В1ЙНИ I МИРУ» В ЛИСТУВАНН1 ТА Д1ЛОВ1Й ДОКУМЕНТАЦП ВАСИЛ1АН УГОРСЬКО1 РУС1 (1914-1918)
В.В. К1чера
Ужгородський нацiональний унiверситет УкраТна, 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3 E-mail: vkichera@ukr.net
Авторське резюме
Чернецтво чину св. Ва^я Великого (ЧСВВ) за даними листування i прото^в засщань, незважаючи на досить значну шституцшну замкнутiсть, в часи Першо! свiтовоi вiйни намагалося приймати участь у сусптьному життi. При цьому не зав-жди з власно'( волi монахи долучатися до виршення вiйськових проблем (надавали примiщення пщ госпiталь та iншi вiйськовi потреби, приймали участь у державних вшськових кредитах, обговорювали руйнування i фшан^ втрати у вiйнi). З шшого боку оуе цiлий ряд документ, котрi регулювали повсякденне релiгiйне життя мо-настирiв i Му^всьш греко-католицьш епархи - звiльнення вiд пост, даруван-ня, вирiшення дисциплiнарних проблем тощо.
Ключовi слова: василiани, ЧсВВ, Перша свгтова вiйна, листування, греко-католи-цька церква.
ТЕМАТИКА «ВОЙНЫ И МИРА» В ПЕРЕПИСКЕ И ДЕЛОВОЙ ДОКУМЕНТАЦИИ ВАСИЛИАН УГОРСКОЙ РУСИ (1914-1918)
В.В. Кичера
Ужгородский национальный университет Украина, 88000, г. Ужгород, пл. Народная, 3 E-mail: vkichera@ukr.net
Авторское резюме
Монашество ордена св. Василия Великого, по данным переписки и протоколов заседаний, несмотря на довольно значительную институ-
циональную замкнутость, во времена Первой мировой войны пыталось принимать участие в общественной жизни. При этом не всегда по своей воле монахи участвовали в решении военных проблем (предоставляли помещения под госпиталь и другие военные нужды, принимали участие в государственных военных кредитах, обсуждали разрушения и финансовые потери в войне). Существует целый ряд документов, которые регулировали повседневную религиозную жизнь монастырей и Мукачевской греко-католической епархии - освобождение от постов, решения дисциплинарных проблем и т. п.
Ключевые слова: василиане, монашеский орден, Первая мировая война, переписка, Греко-католическая церковь.
THE THEME "WAR AND PEACE" IN THE CORRESPONDENCE AND BUSINESS DOCUMENTS OF THE BASILIANS IN HUNGARIAN RUS' (1914-1918)
V.V. Kichera
Uzhgorod National University 3 Narodna Square, Uzhgorod, 88000, икгате E-mail: vkichera@ukr.net
Abstract
According to the correspondence and protocols of the OSBM, during WWI the Basi-lians sought to participate in public life despite the significant institutional isolation. Although not always their own choice the monks participated in decisions of military questions, provided space for hospital and other military needs, participated in the military governmental loans and discussed the destruction and financial losses in the war). On the other hand there are many documents which regulated the religious life of the Mukachevo Greek Catholic Diocese and monasteries - exemption from the fasts, resolutions of disciplinary problems and more.
Keywords: Basilian, OSBM, WWI, Correspondence, Greek Catholic Church.
У 1733 р. на теренах УгорськоТ Рус виникае провшщя монахiв чину святого Василiя Великого (ЧсВВ). Ченц на каттулах (соборах) обирали собi керiвника (прото^умена), а мiсцевi ^умени (насто-
ятел^ монастирiв сптьно вирiшили тдпорядковуватися мукачiв-ському iгуменовi, котрий одночасно був i епископом мукачiвським (фото 1). Це був пiк розвитку василiанських обителей. Незважаючи на церковнослов'янську традицт i схiдний обряд, наприкшщ Х1Х - початку ХХ ст. ЧсВВ був ледь не повшстю мадяризований. Це викликало проблеми для ордену iз покликаннями серед мкцевого населення. Додавалися ще й виклики модершзму. Про модернiзм i виклики для католицькоТ церкви на сходi Европи детальнiше висвiтлено у Лшани Гентош, котра подае загальш проблеми, що виникали мiж папами i модерними течiями тогочасного сусптьства (Гентош 2006: 122-150). Необхiднiсть ефективноТ реформи, в напрямку вiдкритостi ЧсВВ для сусптьства, залишалася вкрай актуальною. Проте розпочалася Перша свггова вшна.
Тема церкви в добу ПершоТ свiтовоТ вiйни неодноразово пору-шувалася на сторiнках мiжнародного iсторичного журналу «Русин». Про русишв в добу ПершоТ свгговоТ вiйни подае Серий Суляк. Цкаво, що автор подае детальний екскурс в передкторт вшни, наголошу-ючи, що русинський рух в значнш мiрi пiдтримувало духовенство -зокрема Кааан Богатирець та шш^ вказуеться на репресiТ австршськоТ влади щодо православного релiгiйного руху в тому чи^ й в рамках Мараморош-Сиготських процесiв (Суляк 2006: 46-47). Хоч нарис стосувався загального становища русишв, репресш проти них i та-бори ув'язнення Талергоф i Терезин, в статтi зуст^чаемо i становище православноТ церкви в добу вшни.
Про благодшну дiяльнiсть духовенства у часи ПершоТ свгговоТ вiйни на основi «Кишиневских епархиальных ведомостей» пише В'ячеслав Содоль iз Придшстровського державного унiверситету. Зокрема детально описано оргашзацт в межах епархп допомоги вiрникiв, котрi мали займатися збором одягу i пожертв для бщних, опiкуватися хворими i пораненими, оргашзовуючи «Духовные отряды» тощо (Содоль 2014: 34). Так, Юрш Данилець в одному з останшх номерiв журналу «Русин» подае вщомосп про православну освiту на Закарпатп, охоплюючи перiод 1910-1938 рр., проте саме про освгту в часи вшни тут шформацп небагато, зокрема говориться про школи при монастирях на початку вшни, при яких навчали в тому чиш i богослов'я (Данилець 2016: 147).
Щодо греко-католицькоТ церкви в добу ПершоТ свгговоТ вшни, то досить розлогий нарис мають Андрш Заярнюк та Василь Расевич. На думку авторiв, греко-католицька церква виступала в чотирьох пло-щинах: 1) як релтйна органiзацiя, що забезпечуе своТм вiрним доступ до трансцендентноТ правди i е в Тхнiх очах единим шляхом до спасшня; 2) як iерархiчно збудований соцiальний iнститут, штегрований у державу
Антонш Пап, епископ Му^вський (1912-1924).
Йоаким Хома, прото^мен ЧсВВ (1906-1931).
та сусптьство i задiяний у найважливiших полiтичних та сощальних процесах; 3) як окремий культурний феномен, що тiсно пов'язаний з щентичшстю укра''нського населення Галичини, а через це ф^руе в уах полiтичних комбiнaцiях, у яких розiгрувалася укра'нська карта; 4) нарешт^ греко-католицьке духовенство виступало як окрема соць альна група, що мала першорядне значення для укра''нського галиць-кого суспiльства, - група, з якою була тiсно пов'язана доля украшсько)' галицько)' iнтелiгенцií та середнього класу i яка й далi перебувала в безпосередньому контактi з селянськими масами, справляючи на них сильний вплив (Заярнюк, Расевич). Безумовно, такий концепт частково можна застосувати до церкви в Угорськш Руа, хоча виключення ста-новить хiба третiй пункт, адже Угорська Русь залишалася полiетнiчною, де проживали русини, угорщ, румуни та iншi нацюнальносп, i церква виступала для них уах об'еднуючим чинником, незважаючи на наць ональнi переконання. Але у випадку iз ЧсВВ, то в часи вшни монахи частково стояли на позищях угорського патрiотизму, приймаючи участь у вiйськових позиках, надаючи примiщення вiйськовим тощо, про що йтиметься нижче. В ста™, о^м того, говорилося про переслiдування, репресп проти митрополита Андрея Шептицького, арешти духовенства i заслання тощо (Заярнюк, Расевич).
Що стосуеться у даному випадку монахiв василiан греко-католицькоí церкви на теренах Угорсько)' Русi монархи Габсбурпв, то на вiдмiну вщ
православних, котрих переслщувала австро-угорська адмшктращя, василiани займали подеколи i лояльну позищю до воюючоТ сторони -Австро-Угорщини. Владикою був Антонiй Пап, котрий, незважаючи на свое угорське походження, намагався протистояти мадяризацiТ, проте це не завжди давало устх. У цей час керiвником ордену ЧсВВ був Йо-аким Хома (фото 2), котрий був обраний прорто^меном на засщаны генеральноТ каттули, яка вiдбувалась 6 червня 1906 р. в Марiяповчi. Народився 6 березня 1870 р. в Тирнав^ у ам'Т столяра (Хома 1907: 46). ^сля свого приходу до керiвництва ЧсВВ Йоаким Хома взявся активно вщновлювати орден. Але на його керiвництво випадали i важк часи для ЧсВВ в Угорщин так як розпочалася Перша свггова вшна.
Аналiзуючи документи i переписку ченщв пiд час вiйни, не можна не помгтити в нш елементи вiйськових тем. Тут треба наголости, що безу-мовно монахи не виршували питання оголошення вшни чи пщписання миру, проте в умовах вшни дiяльнiсть монастирiв ЧсВВ змшюеться - це помiтно по листуванш та протоколах засiдань. Також необхщно пщ-креслити, що бшьш^ь листування i переписки мiститься в Державному архiвi ЗакарпатськоТ областi у фондi 64 «Монастырь ордена василиан г. Мукачево». Звичайно, що бшьш^ь питань у епiстолярiях та дтовод-них документах стосувалися внутрiшньомонастирських поточних справ по господарству, дисциплiнi, дотримання поспв та iнших важливих тем.
Перед вшною зустрiчаемо лист-розпорядження прото^мена Йоаки-ма Хоми вiд 6 лютого 1913 р., де вказуеться, що керiвники монас^в не подають договори на затвердження головi ордену, а тому надалi усi договори необхщно узгоджувати з керiвництвом Чину (ДАЗОе: 5). Тобто йшла мова про певн дисциплiнарнi моменти, коли монахи на мкцях дозволяли собi вирiшувати фiнансовi питання без згоди з керiвництвом, що заборонено правилами (Ючера 2014: 148-169). Вже напередоды вiйни катастрофiчно не вистачало монахiв. У одному з прохальних лиспв вiд 29 червня 1914 р. ужгородського настоятеля Атаназiя Максима до прото^умена Йоакима Хоми перший просить чотиритижневу вщпустку для iеромонаха ЧсВВ Теофана Скиби, котрий через висна-ження i важку працю не здатний ефективно виконувати свою роботу (ДАЗОЬ: 4). Тобто напередоды вшни монас^ жили цiлком звичним життям, а тематика питань, що виршувалися у листах, була пов'язана iз виршенням внутрiшньомонастирських поточних справ.
Досить позитивно можна охарактеризувати допомогу монахiв Ужгородського монастиря в особi iгумена Атаназiя Максима в оргаызацп госпiталю для поранених вшськових в межах Ужгородського монастиря, про що довщуемося iз листа секретаря Червоного Хреста Тиводара Гуловича вщ 12 серпня 1914 р. (ДАЗОа: 4). В листi представники Червоного Хреста дякують головi ордену василiан за пiдтримку добрих
справ. Безумовно допомога потребуючим I зокрема хворим е одыею 1з важливих евангел1чних завдань церкви, незважаючи на те, хто був серед поранених, тобто хворих. А тому отка над хворими I пораненими можна вщнести до важливо') функцп монастир1в в непрост! часи вшни.
Але з початком в1йни у листуванн монах1в переважае саме вшськова тематика. Очевидно, що монахи, хотти вони цього чи н1, були втягнул у вир1шення певних вшськових питань. Найперше непроста ситуац1я складаеться для Мар1яповчанського монастиря, 1гумен якого у лисп вщ 17 серпня 1914 р. на 1м'я голови ордена Йоакима Хоми, погоджуеться з пропозиц1ю Ужгородського монастиря васил1ан, 1гуменом якого був Атаназ1й Максим, за якою до початку навчального року, зважаючи на в1йськовий стан варто припинити господарство I навчання, перев1вши монастир у б1льш прийнятне I безпечне м1сце (ДАЗОа: 7).
Проте проблеми з Мар1яповчанським монастирем пов'язаы переваж-но з об'ективними причинами I просуванням лшп фронту. Але монахи й сам1 приймали участь у вшськових заходах чи радше були втягнуп у )х вир1шення. Так, 23 вересня 1914 р. мер м1ста Мукачева просить у прото1гумена (кер1вника ус1х монастир1в в Угорщиы) пов1домити про наявн1сть втьних к1мнат Мукач1вського монастиря для надання з цього приводу шформацп вшськовим. Причому наголошувалося головою м1-ста Мукачева, щоби монахи дали шформащю про розм1ри прим1щень, котр1, як можна припустити, мали би використовуватися в1йськовими (ДАЗОа: 14). Безумовно, лист кер1вництва м1ста до прото1гумена не означае, що монахи сам1 запропонували свою допомогу, але змушен1 були давати вщповщь, таким чином приймаючи участь у вир1шенн1 в1йськових справ у м1сп.
Очевидно що чин був втягнутий у вир1шення певних вшськових питань й у сфер1 фшанав. Наприклад, у лист1 вщ 13 листопада 1914 р. прото1гумен Йоаким Хома звертаеться до 1гумена Мар1яповчанського монастиря про необх1дн1сть запису останнього на вшскову позику. Загалом за цей час 1снуе кшька лист1в з банк1вськими установами про вшськову позичку. У наведеному лисп можна помггити I ноти патрЬ отизму, так як заклик до монах1в у переклад! з угорсько) звучав так: «Наша дорога Угорська Батьмвщина потребуе матер1альну допомогу, щоб у Великш в1йн1, яка ведеться за наш1 кровн1 1нтереси, забезпечили потреби армп» (ДАЗОа: 21).
13 листопада 1914 р. на 1м'я голови ордену надшшла в1дпов1дна пропозищя в1д «Загального банку», I в той же день прото1гумен подав вщповщне розпорядження, процитоване вище (ДАЗОа: 18). Бшьше того, наприк1нц1 листа вш подае 1нформац1ю про запис на вшськову позику Мукач1вським монастирем, який вш очолював. Фактично держава за-провадила в1йськов1 позики пщ державн1 гарантп, а кер1вник ордену
шформував MOHacrnpi про можливу участь у фшансовш пiдтримцi держави.
Тут необхщно пщкреслити одразу кiлька моменпв: по-перше, по-мiтний неприхований угорський патрютизм Йоакима Хоми; по-друге, прото^умен фактично закликае до учаcтi у фшансовш пщтримщ держави, що перебувае в стан вiйни; по-трете, сам прото^умен сво'|'м прикладом показуе, що вш уже записав cвiй Мукачiвcький монастир на позику в cумi по мiрi можливостей. Та заради справедливое треба пiдкреcлити, що такий лист голови одена не м^ив примуcовi зобов'я-зання монаcтирiв приймати участь у вшськових позиках для держави. За сво'|'м призначенням етстолярп', листи не мають розпорядчо!' сили. Бтьше того, частково цi кроки угроруського прото^мена можна зро-зумгги з позицiй сили, так як австро-угорсык вiйcька перебували в цей час на територп' Угорсько!' Руа. Але неприхований угорський патрiотизм, пщтверджуе загальну кризу моралi тогочасного сусптьства пов'язану з патрютичними переконаннями, а тому модерыстсык ще'| проника-ють i в середовище монахiв ЧсВВ. Навряд чи можна виправдовувати сптьноту, котра кнуе на оcновi братсько!' любовi, в фiнанcовiй учаcтi на военн потреби, котрi теоретично, в перспективу могли закiнчуватиcя братовбивством.
О^м учаcтi керiвника ордену Йоакима Хоми в оcобi Мукачiвcького монастиря у вшськових займах, допомоги пораненим та наданням ш-формацп' мicькiй владi шформацп' про примiщення для вшськових, кнуе цiла справа про скарги прото^мена в адрес держави про зловживання вшськовими. Про це засвщчуе i вирiшення щеТ справи про порушення з боку вiйcькових на рiвнi епископа Антонiя Папа, котрий у лисп на iм'я голови ордену вщ 21 грудня 1914 р. вщсилае прохання подати шформацт про тi вiйcьковi структури, котрi поводилися образливо по вiдношенню до монахiв при обшуковi, звинувачуючи Тх в «руськш зрадЬ>, щоби подати справу до вщповщного мiнicтерcтва (ДАЗО^ 6). З цього зрозумiло, що епископ, навггь в часи военного стану намагався захищати сво'|'х тдлеглих ченцiв, над якими мав релтйний нагляд в епархп', iнформуючи про порушення виш^ державнi органи влади.
Але поряд iз цим кнують i цiлком звичнi листи, котрi стосуються поточних релiгiйних чи дисциплшарних справ. Так, 11 ciчня 1917 р. епископ просить прото^мена Йоакима Хому, щоби iеромонах Пал Бiгарi 6 тижнiв служив у Хусп, так як не мае кому проводити служби серед cвiтcького духовенства (ДАЗОс: 1). Але вже 27 березня 1917 р. той таки епископ Антонш Папп скаржиться прото^мену, що Пал Бiгарi забрав з церковной' каси грошi незважаючи на платню i щоденнi по-жертви в 5 австршських крон (ДАЗОс: 9). Тобто виршувалися цiлком внутршньоцерковы релiгiйно-диcциплiнарнi питання.
Так, в виписц з протоколу вщ 13 лютого 1917 р. йдеться про да-рування грошей монахам вщ Дубшсю Михайла та його дружини в декшька монаст^в - Марiяповч,Ужгород, Мукачево, Малий Березний -по 220 австршських крон (ДАЗОс 5-6).
1ншими листами владики звтьняють монахiв вiд постiв. Так, листом вщ 28 сiчня 1918 р. епископ Гайдудорога 1штван звтьняе вiд посту чен-цiв Марiяповчанського монастиря (ДАЗОс: 3); тодi ж i владика Мукачiв-сько'| епархп' Антонiй дозволяе вживати непiсну Тжу для Мукачiвського, Ужгородського, lмстичiвського та Боронявського монао^в (ДАЗОс: 4).
Ще одним поширеним дiловодним документом були протоколи засщаня капiтул (соборiв) ЧсВВ. Так протокол вщ 1916 р. мав таку назву: «Протокол вщвщувань голови Василiанського ордену гре-ко-католицьких монастирiв королiвськоï Угорщини». Але вщвщування монастиря в Марiяповчi вiдбулося 3-4 травня 1917 р. тобто шзшше ыж в заголовку. Цiкаво, що лише в Мапрiяповчанському монастирi на 6 монахiв припадало 44 особи обслуговуючого персоналу (напри-клад вiзник, муляр, мельник, тютюнник, дзвонар, кухарка, прибираль-ниця тощо), що зважаючи на перюд вiйни i кризу немало, а загалом Марiяповчанський монастир залишався найбагатшим. У монастирi iз 44 осiб допомiжного персоналу на монахiв працювали 10 полонених, як окремо забезпечувалися кухаркою (ДАЗОа: 21). У Мукачiвсько-му монастирi, згщно протоколiв, вiдвiдань нараховувалося 18 оаб обслуговуючого персоналу (ДАЗОа: 27). Згщно протоколу, василiани провшцм обговорювали питання борпв обителей, |'х активи тощо. Загалом подано переписи здшснеы по уах монастирях, зокрема, описано обт^ в Буковцi, Краснобродi (обидва сучасна Словаччина), останнш перебував на лшп' вогню, Мукачiвський, Ужгородський, Ма-лоберезнянський, 1мо^вський, Боронявський, Бiксадський (Румунiя) та Марiяповчанський (Угорщина) (ДАЗОа: 21). За протоколом найпр-ша ситуацiя була з Краснобрщським монастирем - стши розваленi, а керiвник монастиря Пал Бiгарi продживае у Мукачiвськiй обителк Бiльше того, будапештський будiвельник Янош Бобул оцшив збитки обителi в 474 700 австршських крон; щентична ситуащя була i щодо земельного фонду, зокрема, зважаючи на стан вшни поля обробляти неможливо (ДАЗОа: 28-29).
Досить детальним е також протокол про реформу монастирiв вщ 23 серпня 1918 р., коли вщбувалися загальн збори капггули. Почи-наеться документ iз катастрофiчних резулыапв для ордену. Так по-всюдно було розорення, шкода, а найпрше - зруйновання монастиря в Красному Брод^ котрий був на лшп' вогню i вщновленню не тдлягав (ДАЗОd: 2-3). У протоколi фактично подано катастрофiчнi наслiдеки вiйни, одним з яких стало повне руйнування внаслщок бойових дш Краснобрiдського монастиря.
Загалом чернецтво ЧсВВ, незважаючи на досить значну шституцшну замкнупсть, в часи ПершоТ свгтовоТ вiйни намагалося приймати участь у сусптьному житт i не завжди з власноТ волi намагалося долучатися до виршення вiйськових проблем (надавали примiщення пщ госпiталь та iншi вiйськовi потреби, приймали участь у вшськових кредитах, об-говорювали руйнування i фiнансовi втрати у вiйнi). З шшого боку iснуe цiлий ряд докуменпв, котрi регулювали повсякденне релiгiйне життя монастирiв i eпархiT - звтьнення вiд постiв, дарування, вирiшення дисциплшарних проблем тощо.
Л1ТЕРАТУРА
Гентош 2006 - Гентош Л. Ватикан i виклики модерносл. Схiдноeвропейська полiтика папи Бенедикта XV та украТнсько-польський конфлкт у Галичинi. Львiв: ВНТЛ-КЛАСИКА, 2006. 456 с.
ДАЗОа - ДАЗО. Ф. 64. Монастырь ордена василиан г. Мукачево. Оп. 3. Спр. 953. Переписка настоятеля Мария-Повчанского монастыря с игуменом о проведении подписки на военный заем,о призыве монахов на военную службу и по другим военным вопросам.
ДАЗОЬ - ДАЗО. Ф. 64. Монастырь ордена василиан г. Мукачево. Оп. 3. Спр. 955. Прошения священников о перемещенияхпо должности, о представлении отпуска и др. по личному составу.
ДАЗОс - ДАЗО. Ф. 64. Монастырь ордена василиан г. Мукачево. Оп. 3. Спр. 1047. Циркуляры и распоряжения епископов Мукачевской и Гайдудо-рожской епархии по церковно-административным вопросам.
ДАЗОd - ДАЗО. Ф. 64. Монастырь ордена василиан г. Мукачево. Оп. 3. Спр. 1077. Предложения генерального настоятеля ордена василиан собранию монахов в г. Ужгород по реформе ордена.
ДАЗОе - ДАЗО. Ф. 64. Монастырь ордена василиан г. Мукачево. Оп. 5. Спр. 388. Циркуляры протоигумена василианских монастырей по административным, церковным и хозяйственным вопросам и переписка с Ужгородским монастырем об открытии интерната для гимназистов при вновь построенном монастыре.
ДАЗОf - ДАЗО. Ф. 64. Монастырь ордена василиан г. Мукачево. Оп. 5. Спр. 392. Доклады протоигумена министру культов и просвещения о злоупотреблениях австрийских военных властей при проведении обыска в монастыре на Чернечьей горе по подозрению в русофильстве.
Данилець 2016 - Данилець Ю. Богословська освЬа православного духовенства на Закарпатт (1910-1938 рр.) // Русин. 2016. № 1. C. 145-158. DOI: 10.17223/18572685/43/10.
Заярнюк, Расевич - ЗаярнюкА, Расевич В. Галицьке греко-католицьке духовенство у Першш свтэвш вшш. [Електронний ресурс]. URL: http://shron.
chtyvo.org.ua/Zaiarniuk_Andrii/HaLytske_hreko-katoLytske_dukhovenstvo_u_ Pershii_Svitovii_viini_poLitychni_kuLturni_i_sotsiiaLni_asp.pdf (останнш перегляд: 18.04.2016).
Хома 1907 - 1оакимъ Хома - новый протоигуменъ чина св. Василiя Вел. // Месяцеслов на 1907 годъ. С. 46-48.
Ючера 2014 - Ki4epa В. «Проекти» реформ от^в василiян та практики Тх реалiзацN в Австро-Угорщиш напередодн та в роки ПершоТ свiтовоТ вiйни // Науковi записки Б1НДЦ iменi архiмандрита Василiя (Пронша) [Ужгород, 8-9 лютого 2014 р.]. 2014. № 3. С. 148-169.
Содоль В. 2014 - Содоль В. Благотворительная деятельность духовенства Кишиневской епархии на начальном этапе Первой мировой войны (по материалам «Кишиневских епархиальных ведомостей») // Русин. 2014. № 4. С. 30-46.
Суляк 2006 - СулякС. Русины в период Первой мировой войны и русской смуты // Русин. 2006. № 1. С. 46-65.
REFERENCES
Gentosh, L. (2006) Vatikan i vikLiki modernosti. Skhidnoevropeys'ka poLitika papi Benedikta XV ta ukraTns'ko-poL's'kiy konflikt u GaLichini [Vatican and the dnaLLenges of Modernity. Eastern European PoLitics of Pope Benedict XV and Ukrainian-PoLish Conflict in GaLicia]. Lviv: VNTL-KLASIKA.
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 64. Monastyr' ordena Vasitian g. Mukachevo [The Order BasyLyan Monastery in Mukachevo]. List 3. FiLe 953. Perpiska nastoyateLya Mariya-Povchanskogo monastyrya s igumenom o provedenii podpiski na voennyy zaem, o prizyve monakhov na voennuyu sLuzhbu i po drugim voennym voprosam [Correspondence of the Mariapovchanskii Monastery Abbot with the hegumen to hoLd a subscription to war Loan, on recruiting monks to miLitary service and other miLitary matters].
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 64. Monastyr' ordena Vasitian g. Mukachevo [The Order BasyLyan Monastery in Mukachevo]. List 3. FiLe 1047. TsirkuLyary i rasporyazheniya episkopov Mukachevskoy i Gaydudorozhskoy eparkhii po tserkovno-administrativnym voprosam [CircuLars and Orders of Mukachevo and Gaydudorg Diocese Bishops in Church Administration].
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 64. Monastyr' ordena Vasitian g. Mukachevo [The Order BasyLyan Monastery in Mukachevo]. List 3. FiLe 1077. PredLozheniya generaL'nogo nastoyateLya ordena VasiLian sobraniyu monakhov v g. Uzhgorod po reforme ordena [The proposaLs of the Rector of the Order of BasiLian congregation of monks in Uzhgorod on the reform of the Order].
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 64. Monastyr'
ordena Vasilian g. Mukachevo [The Order Basylyan Monastery in Mukachevo]. List 3. File 955. Prosheniya svyashchennikov o peremeshcheniyakh po dolzhnosti, opredstavlenii otpuska i dr. po lichnomu sostavu [The petitions of the priests about promotion, granting leave, etc.].
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 64. Monastyr' ordena Vasilian g. Mukachevo [The Order Basylyan Monastery in Mukachevo]. List 5. File 388. Tsirkulyary protoigumena Vasilianskikh monastyrey po administrativnym, tserkovnym i khozyaystvennym voprosam i perepiska s Uzhgorodskim monastyrem ob otkrytii internata dlya gimnazistov pri vnov' postroennom monastyre [The circulars of Basilian monasteries protoigumen for administrative, ecclesiastical and economic issues and correspondence with Uzhgorod monastery on the opening of boarding school for high school students at the newly built monastery].
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 64. Monastyr' ordena Vasilian g. Mukachevo [The Order Basylyan Monastery in Mukachevo]. List 5. File 392. Doklady protoigumena Ministru kul'tov i prosveshcheniya o zloupotrebleniyakh avstriyskikh voennykh vlastey pri provedenii obyska v monastyre na Chernech'ey gore po podozreniyu v rusofil'stve [Reports from the protoigumen to the Minister of Cults and Education on the abuses of the Austrian military authorities during the search in a monastery on Mount Chernecha on suspicion of Russophilia.].
Danilets, Ju.V. (2016) Theological education of the Orthodox clergy in Trans-carpathia (1910-1938). Rusin. 1(43). pp. 145-158 (In Ukrainian). DOI: 10.17223/18572685/43/10
Zayarnyuk, A. & Rasevich, V. (n.d.) Galits'ke greko-katolits'ke dukhovenstvo u Pershiy svitoviy viyni [Galician Greek Catholic Clergy in World War I]. [Online]. Available from: http://shron.chtyvo.org.ua/Zaiarniuk_Andrii/Halytske_hreko-katolytske_dukhovenstvo_u_Pershii_Svitovii_viini_politychni_kulturni_i_ sotsiialni_asp.pdf (Accessed: 18th April 2016).
Anon. (1907) loakim Khoma - novyy protoigumen China Sv. Vasiliya Vel [loakim Homa, a new protohegumen of St. Basil the Great]. In: Mesyatseslov na 1907god [Menology for 1907]. pp. 46-48.
Kichera, V. (2014) "Proekti" reform Ottsiv Vasiliyan ta praktiki ikh realizatsii' v Avstro-Ugorshchini naperedodni ta v roki Pershoi' svitovoi' viyni [The "projects" of reforms of Basilian Fathers and practices of their implementation in Austria-Hungary before and during World War I]. Naukovi zapiski BINDTs imeni arkhimandrita Vasiliya (Pronina). 3. pp. 148-169.
Sodol, V. (2014) Philantropical activities of Clergy of the Archdiocese of Kishinev at the beginning of the WWI (on the "Kishinev diocesan gazette"). Rusin. 4. pp. 30-46 (In Russian).
SuLyak, S.G. (2006) Rusins in WorLd War I and the Russian turmoiL. Rusin. 1. pp. 46-65 (In Russian).
Кичера Виктор Васильевич - кандидат исторических наук, доцент кафедры истории Украины Ужгородского национального университета (Ужгород, Украина).
Ючера BiKTop Васильович - кандидат iсторичних наук, доцент кафедри iсторii УкраТни Державного вищого навчального закладу «Ужгородський нацiональний университет» (Ужгород, УкраТна).
Kichera Victor - Uzhgorod National University (Ukraine).
E-mail: vkichera@ukr.net
