CC BY
29
чество видов грибов обнаружено на желудях, собранных из-под модельных деревьев весной, наименьшая - на желудях, которые были обработаны воском.
Определено, что опасный возбудитель загнивания и полегания сеянцев дуба Botrytis cinerea Pers. входит в состав эндофитной микобиоты, что свидетельствует о необходимости применения препаратов системного действия при проведении защитных мероприятий.
Показано, что обработка желудей воском является эффективной для притеснения роста и развития большинства видов эпифитной микобиоты.
Ключевые слова: микобиота, эпифиты, эндофиты, желуди, Qercus robur, хранение.
Voloschuk N.M., Bilous V.M. Epiphytic and endophytic mycobiota of Quercus robur acorns was studied under different storage conditions
Micromycetes of 20 species from 11 genera were identified on acorns investigated. Epiphytic and endophytic mycobiota of acorns was mostly represented by fungi of class Hyphomycetes, among of which Penicillium species were dominated. Micromycete Penicillium variabile Sopp belonged to epiphytic and endophytic mycobiota at all storage variants. More fungal species were discovered on acorns wintered under the model trees, least number of micromycetes was found on acorns treated by wax.
Dangerous agent of grey rottenness of oak seedlings Botrytis cinerea Pers. was defined as acorn endophyte. Therefore, it is necessary to apply systemic fungicides at plant protection measures.
Acorn wax treatment showed efficacy against growth and development of some epiphytic mycobiota.
Keywords: mycobiota, epiphytes, endophytes, acorns, Qercus robur, storages.
УДК 630*524.35 Астр. О.Ю. Громяк•}; доц. Г.Г. Гриник1, канд. с.-г. наук;
гол. тж. Ю.О. Громяк2, канд. с.-г. наук
СТРУКТУРНО-ТИПОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОСНОВИХ Л1С1В ДАВИД1ВСЬКОГО ПАСМА
Проведено структурно-типолопчний аналiз соснових деревосташв на територи Держлюагенства в межах Давидiвського пасма Львiвщини. Вибрано з повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект" насадження з перевагою сосни звичайно! Розпо-дшено площi та запаси насаджень за групами вжу, типами люорослинних умов, типами люу, визначено коефщент головно! породи в насадженнях.
Ключовг слова: сосна звичайна, Давидiвське пасмо, таксацшш показники, тип люорослинних умов, тип люу, коефщент складу.
На твденний схщ вщ м. Львова простягаеться високе 1 люисте Подшьське горбопр'я - географ1чна область з найбшьшими абсолютними висо-тами, яю перевищують 340 м, а в максимальны точщ (гора Камула) досяга-ють 472 м. Подшьське горбопр'я займае великий проспр м1ж р1чками Зубра 1 Золота Липа 1 мае дуже виразну твшчну границю у вигляд1 так званого Го-логоро-Кременецького пасма, яке високим уступом шдшмаеться над р1внина-ми Малого Полюся. Подшьське горбопр'я починаеться на твденний схщ вщ Львова так званим Давид1вським пасмом - вузькою, горбистою 1 люистою смугою вщ Високого замку 1 простягаеться до Чортово! скел1 й дал1 до сш
1 НЛТУ Украши, м. Львiв;
2 Львiвське обласне управтння лiсового та мисливського господарства
roH4api та Щд'ярюв. Давидiвське пасмо - це шби пiвденно-схiдне продов-ження Розточчя i мае TaKi xapaKTepHi ознаки: а) pi3Ka асиметричнiсть схилiв; швшчно-схщний схил утворюе уступ, що круто спускаеться до Грядового Побужжя, тодi як пiвденно-зaхiдний схил непомiтно переходить у Львiвське Опiлля; б) значш висоти, як перевищують мiсцями 400 м н.р.м.; в) значна ль систють, особливо пiвнiчно-схiдного крутого схилу, з поширенням дубово-букових лiсiв. Дaвидiвське пасмо мiсцями сильно розчленоване сучасними i дaвнiми долинами, завдяки чому в межах Львова утворилися вщокремлеш масиви, тaкi як: Кортумова, Княжа та Пюкова гори, Знесшня [4, 7].
Загалом природнi умови Дaвидiвського пасма, як захщно1 частини По-дшьсько1 височини. е сприятливими для росту i розвитку люово! рослинностi та вирощування змiшaних високопродуктивних деревостaнiв. Лiсiвничi й так-сацшш показники лiсостaнiв цього природного району висвгглено у робiтaх [1-3, 5-6, 8]. У бшьшосп публiкaцiях дослщники aнaлiзувaли буковi, дубовi, грaбовi, ясенов^ модриновi та березовi лiси Розточчя, Опшля, Захщно-По-дiльського горбогiр'я та загалом Захщного Подiлля. Однак лiсовий фонд сосни звичайно1 (Pinus sylvestris L.) в цьому регюш дослiдження охарактеризовано недостатньо.
Лiсовi насадження Дaвидiвського пасма зростають на територп двох люництв двох пiдприемств лiсового господарства Львiвського обласного уп-рaвлiння люового та мисливського господарства, зокрема: Винниювське лю-ництво (кв.6-24, 28-72, 84-86) ДП "Львiвське лiсове господарство" та Старо-сiльське лiсництво (кв.42) ДП '^брське лiсове господарство". Однак сосновi лiси розмiщенi лише на територп Винникiвського лiсництвa. Проведенi дос-лщження показують, що на територп Дaвидiвського пасма нараховуеться 2130,8 га люових земель1 (табл. 1).
Табл. 1. Розподт вкритих лгсовою рослинтстю земель за переважаючими
деревними породами
Порода а ч IQ « I к < а Я ч 'ч с о я а о у « '52 о р < Береза повисла Ц =Я я в о о 'ч к Б Верба ламка || Вшьха чорна || =я и к ь я е а г й о и Граб звичайний || Дуб звичайний Ц й и н о в а и ч б у Д Клен гостролистий || 'ш t? Я е л К Липа др1бнолиста || Модрина европейська || Сосна звичайна || Тополя канадська || Ясен звичайний || Разом
Площа, га 3,4 1,0 132,6 1332,0 1,0 39,6 1,0 152,0 192,3 45,9 20,7 4,6 5,6 57,1 131,4 1,7 8,9 2130,8
Частка, % 0,2 0,0 6,2 62,5 0,0 1,9 0,0 7,1 9,0 2,2 1,0 0,2 0,3 2,7 6,2 0,1 0,4 100,0
Загалом на цш територп переважають буковi люостани (62,5 %). Знач-ну площу займають насадження дуба звичайного (9,0 %) та граба звичайного (7,1 %). Частка насаджень сосни звичайно! становить 6,2 %. Сосжга наса-
1 тдпорядкування Державного агентства тсових ресурс1в Украши
дження в репош не е домiнуючi та не формують загально! структури, однак 1хне еколопчне, економiчне та сощальне значення е важливим. Загальний запас соснових насаджень Давидiвського пасма становить 48,30 тис. м3. Розпо-дiл площi та запасiв соснових насаджень за групами вiку наведено в табл. 2.
Табл. 2. Розподт соснових деревоспшп'ш Давидiвського пасма за групами вику
Групи вжу Площа Запас
загальна, га частка, % „ 3 загальний, тис. м частка, % 3, середнш, м /га
Молодняки I класу 0,0 0,0 0,00 0,00 0
Молодняки II класу 0,3 0,2 0,10 0,21 333
Середньовжсш 65,3 49,7 22,53 46,65 345
Середньов1ков1 вкл. до розрах. 43,2 32,9 17,09 35,38 396
Пристигакга 4,0 3,0 1,66 3,44 415
Стигл1 та перестшш 18,6 14,2 6,92 14,33 372
Разом 131,4 100,0 48,30 100,00 368
Середнш запас становить 358 м3/га. Як видно з табл. 2, найбшьший середнш запас е у пристигаючих соснових деревосташв i становить 415 м3/га. Сосна звичайна у Давидiвському пасмi вiдзначаеться високою продуктивню-тю. Близько 84 % вiд загально! площi соснових насаджень займають деревос-тани першого та вищих клашв бонiтету (табл. 3). Середнiй клас бонiтету становить 1а,5.
Табл. 3. Розподт соснових насаджень Давидiвського пасма за боштетами
Групи вжу Од. ви- Боштет Разом Середнш
м1ру Г Г I II III IV V боштет
Молодняки II га 0,3 - - - - - - 0,3 !б,0
класу тис. м3 0,1 - - - - - - 0,10
Середньовжов1 га 26,1 28,7 7,5 0,8 - 0,8 1,4 65,3 !б,9
тис. м3 9,78 9,91 2,32 0,24 - 0,07 0,21 22,53
Середньовжов1 га 3,8 8,2 26 2,7 2,5 - - 43,2 Р,8
вкл. до розрах. тис. м3 2,06 3,79 9,91 0,79 0,54 - - 17,09
Пристигаюч1 га - - 3,2 0,8 - - - 4,0 и
тис. м3 - - 1,42 0,24 - - - 1,66
Стигл1 та га - - 6,3 8,6 3,7 - - 18,6
перестшш тис. м3 - - 2,41 3,35 1,16 - - 6,92
Разом га 30,2 36,9 43,0 12,9 6,2 0,8 1,4 131,4
тис. м3 11,94 13,7 16,06 4,62 1,7 0,07 0,21 48,30 Г,5
Частка, % площа 22,98 28,08 32,72 9,82 4,72 0,61 1,07 100,0
запас 24,72 28,36 33,25 9,57 3,52 0,14 0,43 100,00
Розподш соснових люосташв Давидiвського пасма за повнотами наведено в табл. 4. Як видно з наведених даних, на територп району дослщжень переважають середньоповнотш насадження сосни звичайно!. Варто вщзначи-ти, що рiдин (повнота 0,3-0,4) на дослщжуванш територп люового фонду не виявлено, а насадження з повнотою 0,9-1,0 зростають на площi 15,8 %. Се-редня повнота становить 0,77.
Давидiвське пасмо характеризуеться багатими люорослинними умова-ми - груди, яю займають 1916,4 га (90 %) вкритих люовою рослиншстю земель. Тут устшно зростають мезотрофнi та мегатрофнi типотвiрнi деревнi
породи: бук европейський, дуб звичайний, вiльха чорна, ясен звичайний. Ц лiсорослиннi умови для сосни звичайно! не е характерними, однак сосновi насадження зайняли свое мiсце на цiй територп (табл. 5).
Табл. 4. Розподт соснових насаджень Давидiвського пасма за повнотами
Групи в1ку Од. ви-м1ру Повнота Разом Середня повнота
0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0
Молодняки II класу га - - 0,3 - - - 0,3 0,70
тис. м3 - - 0,1 - - - 0,10
Середньов1ков1 га - 0,8 6,7 44,7 13,1 - 65,3 0,81
тис. м3 - 0,07 1,83 15,5 5,13 - 22,53
Середньов1ков1 вкл. до розрах. га 1,9 7,1 20,3 13,9 - - 43,2 0,71
тис. м3 0,5 2,13 7,79 6,67 - - 17,09
Пристигаюч1 га - 1,7 - - 2,3 - 4,0 0,77
тис. м3 - 0,61 - - 1,05 - 1,66
Стигл1 та перестшш га - 5,4 6,6 1,2 - 5,4 18,6 0,76
тис. м3 - 1,97 2,3 0,53 - 2,12 6,92
Разом га 1,9 15 33,9 59,8 15,4 5,4 131,4 0,77
тис. м3 0,5 4,78 12,02 22,7 6,18 2,12 48,30
Частка, % площа 1,45 11,42 25,80 45,51 11,72 4,11 100,0
запас 1,04 9,90 24,89 47,00 12,80 4,39 100,00
Табл. 5. Розподт соснових насаджень Давидiвського пасма за типами лису
■3 3 14 8 с ч я .3 н ^ Групи вжу Разом Частка, %
Молодняки II класу Середньовь ковi Серед ковi в роз ньовь кл. до рах. Пристигают Сти^ та перестшш
га тис.м3 га тис.м3 га тис.м3 га тис.м3 га тис.м3 га тис.м3 га тис.м3
АГС - - 0,8 0,07 - - - - - - 0,8 0,07 0,6 0,14
С2-гдС 0,3 0,10 6,2 1,84 4,1 1,43 - - 5,4 1,97 16,0 5,34 12,2 11,06
С2-гбкС - - 17,9 6,82 12,1 5,73 3,7 1,57 1,2 0,53 34,9 14,65 26,6 30,33
С2-гбкД - - 2,4 0,67 - - - - - - 2,4 0,67 1,8 1,39
С2-дгБк - - 0,7 0,33 3,3 0,83 - - - - 4,0 1,16 3,0 2,40
С2-гБк - - - - - - 0,3 0,09 - - 0,3 0,09 0,2 0,19
С3-гдС - - - - 3,9 1,86 - - 0,9 0,44 4,8 2,30 3,7 4,76
С3-гбкС - - 5,1 2,20 0,6 0,31 - - - - 5,7 2,51 4,3 5,20
С3-гД - - 1,9 0,84 - - - - - - 1,9 0,84 1,4 1,74
В2-гдС - - - - 0,9 0,30 - - - - 0,9 0,30 0,7 0,62
Б2-гД - - 2,4 0,98 1 0,39 - - 5,4 2,12 8,8 3,49 6,7 7,23
Б2-гбкД - - - - 4,5 1,60 - - - - 4,5 1,60 3,4 3,31
Э2-дгБк - - 4,4 1,44 4,7 1,75 - - 2 0,70 11,1 3,89 8,4 8,05
Б3-гД - - 6,9 2,29 - - - - - - 6,9 2,29 5,3 4,74
Б3-гБк - - - - 3,5 1,30 - - 3,7 1,16 7,2 2,46 5,5 5,09
Э3-дгБк - - 16,6 5,05 4,6 1,59 - - - - 21,2 6,64 16,1 13,75
Разом 0,3 0,10 65,3 22,53 43,2 17,09 4,0 1,66 18,6 6,92 131,4 48,3 100,0 100,00
Сосна звичайна як типотвiрна порода i кшматична домшка до шших типотвiрних деревних порiд формуе в регiонi дослiджень 16 титв лiсу. Найпоширенiшим серед них е свiжий грабово-буковий сугрудок, який займае 26,6 % вщ загально! площi соснових деревостанiв. У дослiдженi проведено аналiз складу головно! породи у насадженш (табл. 6). Як видно з таблищ, пе-реважають змшаш сосновi насадження, що е характерним для цих титв люу.
Табл. 6. Розподл соснових насаджень Давидiвського пасма за коефщентом складу головно'1 породи
Групи вжу Од. ви-м1ру Коефщент складу головно! породи Разом
2 3 4 5 6 7 8 9 10
Молодняки II класу га - - - - - - - - 0,3 0,3
тис. м3 - - - - - - - - 0,10 0,10
Середньовжов1 га - - 11,3 2,5 8,1 10,6 25,7 1,9 5,2 65,3
тис. м3 - - 3,92 0,92 2,40 3,66 8,99 0,79 1,85 22,53
Середньовжов1 вкл. до розрах. га 4,6 - - 7,6 16,0 2,0 4,4 6,7 1,9 43,2
тис. м3 1,6 - - 2,43 6,28 0,88 2,37 3,04 0,50 17,09
Пристигаюч1 га - - - - 0,8 - 0,9 2,3 - 4,0
тис. м3 - - - - 0,24 - 0,37 1,05 - 1,66
Стигл1 та перестшш га - - - - 10,0 - - 2,0 6,6 18,6
тис. м3 - - - - 3,57 - - 0,70 2,65 6,92
Разом га 4,6 0,0 11,3 10,1 34,9 12,6 31,0 12,9 14,0 131,4
тис. м3 1,59 0,00 3,92 3,35 12,49 4,54 11,73 5,58 5,10 48,30
Частка, % площа 3,5 0,0 8,6 7,7 26,6 9,6 23,6 9,8 10,7 100,0
запас 3,29 0,00 8,12 6,94 25,86 9,40 24,29 11,55 10,56 100,00
Таким чином, на територп Давидiвського пасма у Львiвськiй област сформувалися сприятливi едафiчнi та клiматичнi умови для росту, розвитку i формування високобонiтетних, високоповнотних соснових лiсостанiв, яю вiдзначаються високою продуктивнютю та бюлопчною стiйкiстю.
Л1тература
1. Гуменюк 1.Р. Лгавничо-таксацшш особливосп грабнягав Захщного Подшля / 1.Р. Гу-менюк // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра-!ни. - 2008. - Вип. 18.8. - С. 53-55.
2. Криницький Г.Т. Продуктивнють букових насаджень Захщного Подшля / Г.Т. Кри-ницький, 1.М. Попадинець // Роль природно-заповщних територш Захщного Подшля та Юри Ойцовсько! у збереженш бюлогтчного та ландшафтного р1зномашття. - Терношль-Гримайл1в : Вид-во "Лшя". - 2003. - С. 291-305.
3. Криницький Г.Т. Буков1 люи Захщного Подшля / Г.Т. Криницький, 1.М. Попадинець, В. Д. Бондаренко В.О. Крамарець. - Тернотль : Вид-во "Укрмедкнига", 2004. - 168 с.
4. Максим'юк Т. Ландшафтно-юторичш комплекси в систем! Ростоцько-Давид1вського пасма / Т. Максим'юк, О. Новаювський // Досвщ та перспективи розвитку мют Укра1ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "Дншромюто". - 2006. - № 11. - С. 157-168.
5. Музика М.Я. Коршш та похщш деревостани Захщного Подшля / М.Я. Музика // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Стан 1 тенденци розвитку лгавничо! освгти, науки 1 люового господарства в Укра1ш. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.6. - С. 138-143.
6. Остапенко Б.Ф. Типолопчна р1зномаштнють лгав Укра!ни. Зона широколистяних л> с1в / Б.Ф. Остапенко, 1.П. Федець, В.П. Пастернак. - Харюв : Вид-во ХДАУ, 1998. - 127 с.
7. Природа Льв1всько! обласп / за ред. К.1. Геренчука. - Льв1в : Вид-во Льв1в. ун-ту, 1972. - 151 с.
8. Целень Я.П. Лгавничо-таксацшна структура букових лгав центрально! частини Захщ-но-Подшьського горбопр'я у Льв1вськш обласп / Я.П. Целень // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 18.11. - С. 71-79.
Громяк О.Ю., ГриникГ.Г., ГромякЮ.О. Структурно-типологический анализ сосновых лесов Давыдовской гряды
Проведен структурно-типологический анализ сосновых древостоев на территории Гослесагентства в пределах Давыдовской гряды на Львовщине. Из повыдельной базы данных ВО "Укргослеспроект" избраны насаждения с преимуществом сосны
обыкновенной. Распределены площади и запасы насаждений по группам возраста, типам лесорастительных условий, типам леса, определен коэффициент главной породы в насаждениях.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, таксационные показатели, тип лесорас-тительных условий, тип леса, коэффициент состава.
Gromiak O.Yu., HrynykH.H., Gromiak Yu.O. structurally typological analysis of Davydiv ridge pine-woods
The structurally typological analysis of pine forests stands is conducted on territory of State Forest Agency within the limits of Davydiv ridge pine-woods in Lviv region. Planting with advantage of pine-tree ordinary is chosen from a database of survery units PO "Ukrderzhlisproekt". Areas and supplies of planting are up-diffused after the groups of age, types of forest site conditions, types of the forest, certainly coefficient of main breed in planting.
Keywords: Scotch pine, taxation indexes, forest site conditions type, forest type, composition coefficient.
УДК 630*[561.24+413.2] Ст. наук. ствроб. 1.М. Коваль, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫГА; викл. 1.М. М^лша - Хармвський нацюнальний аграрний
ушверситет ïm. В.В. Докучаева, м. Хартв
ДЕНДРОХРОНОЛОГ1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ К1НСЬКОГО КАШТАНА ЗВИЧАЙНОГО, ПОШКОДЖЕНОГО КАШТАНОВОЮ М1НУЮЧОЮ М1ЛЛЮ В Л1СОСТЕПУ
Наведено результати дослщжень реакци кшського каштана звичайного на пош-кодження каштановою мшуючою мшлю в Люостепу дендрохронолопчними методами у 2007-2011 рр. Виявлено зменшення величин рiчних кшець дерев у пошкодже-них насадженнях на 36 %. Вщновлення радiального приросту кшського каштану в пошкоджених деревах не вщбулося внаслщок щорiчноï дефолiацiï (30-80 %о), спри-чинено!' каштановим мшером. Депресто приросту пошкоджених дерев поглибили посухи, низькi зимовi та ранньовеснянi температури, осiннe цвтння.
Ключовг слова: кiнський каштан звичайний, каштанова мiнуюча мiль, дефол^ ащя, дендрохронологiчнi методи, радiальний прирiст дерев.
Перш1 пошкодження пркокаштана звичайного або кшського каштана звичайного (Aesculus hippocastanum L.) каштановим мшером (Cameraria ohri-della Deschka & Dimic (Lepidoptera: Gracillariidae)) на територп Свропи було зафжсовано в Македонiï у 1985 р. Всього за кшька роюв щ шюдники стр1мко поширилися в крашах Свропи. У 1998 р. каштановий мiнер перетнув кордон iз угорського боку, тому його першi осередки зафiксовано в Закарпаттi, у 2002 р. - у Львов^ у 2003 р. цього шюдника зареестровано на територiï Киева, у 2004 р. - в Одеш та Дншропетровську, а вже у 2007 р. - у Харковi [1, 2, 5, 7, 9, 12, 14]. Пркокаштан звичайний на початку лиа може втратити майже все листя, попм у вересш випустити нове листя i зацвiсти. Це явище, особливо коли воно повторюеться декшька разiв поспiль, може призвести до ослаблення дерева i навиь до його усихання [5].
Передчасна дефолiацiя кшського каштана призводить до зменшення фотосинтезу, внаслщок чого вщбуваеться попршення радiального приросту дерев [14]. Вплив дефолiацiï на структуру рiчних кiлець можна класифжува-
