CC BY
32
Demchyshak N.B., Kulchytskyy M.I. Increase of efficiency of the use of financial potential for activation of investing in Ukraine taking into account foreign experience
Essence of the effective use of financial potential is determined. Principles of account of foreign experience at its investment direction are offered. The key trends of implementation of its experience in Ukraine are considered.
Keywords: financial potential of investment activity, efficiency of the use of financial potential, principles of account of foreign experience.
УДК332.1:331.556 Acnip. О.М. Кушшрчук-Ставнича1 -
1нститут регюнальних до^джень
СТРУКТУРНА ТА ПРОСТОРОВА ХАРАКТЕРИСТИКА М1ГРАЦ11 ТРУДОВИХ РЕСУРС1В ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Виконано просторовий та структурний аналiз сучасних м^рацшних потоюв Украши та Львiвськоi област зокрема. Виявлено основш векторш преференцп тру-дових мгранив на регюнальному, державному та мiжнародному рiвнях. Виконано грунтовну перевiрку дieвостi закошв м1грацп Е. Равенстейна стосовно украшських працересурсних мiграцiй. Побудовано гравiтацiйну модель мiжрегiональноi та внут-рiшньо регюнально'1 мiграцiй.
Ключов1 слова: гравiтацiйна модель, трудова м1гращя, мiграцiйний потiк, мiж-народна мiграцiя, закон мграцл.
Вступ. Протягом столггь рух населения був безпосередньо пов'язаним з розвитком взаемозв'язюв м1ж рiзиомаиiтиими державами та культурами. Зокрема, масштабш мiграцiйиi процеси вщгравали фундаментальну роль впродовж першоi фази глобашзацшних процесiв. Хоча частка м^ранлв зав-жди була малою порiвияииi з усiм населенням свiту, неможливо не врахувати вплив трудових м^анпв на свiтовi процеси циркуляцii шформацн, товарiв та послуг, здобуткiв НТП та шше. Незаперечним е факт динамiчностi м^а-цiйних потокiв (зокрема нелегальних), незважаючи на посилення ролi кордо-нiв, нарощування жорсткостi в шдходах до регуляцii трудово!" м^рацп, запро-вадження мiграцiйних квот i т. iн. З огляду на це, безперечною е актуальнiсть дослщження ролi мiграцii як у свгговому, так i в регiональному та нацюналь-ному вимiрах.
Постановка проблеми. Внаслщок збiльшення iнтеграцiйних об'еднавчих процеЫв, розширення географii трудових мiграцiй, появи нових видiв мiграцii та штенсифжацн трудомiграцiйних потокiв загалом, виникае проблема у докладному 1'хньому вивченнi та модершзацн методологii та ме-тодiв дослiдження.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблемами мiжтериторi-ального обмшу трудових ресурсiв вiддавна цiкавляться науковщ рiзних галу-зей науки. Свого часу, окремi аспекти украшських мiжрегiональних та мiж-державних потокiв м^анпв дослiдили Е. Лiбанова, В. Кубшович, С. Пирожков, I. Прибиткова, О. Позняк, С. Подолинський. Новшими дослщженнями у
1 Наук. кер1вник: проф. В. С. Кравщв, д-р екон. наук - 1нститут регюнальних дослвджень
цш галузi стали працi таких науковцiв, I. Ольшевська, I. Лапшина, О. Пелех, М. Стасюк, I. Майданiк, М. Бублш, О. Малиновська. З росшський вчених, котрi дослiджували структуру та напрями геопросторових потоюв трудових ресуршв протягом останнiх п'яти рокiв, е: С. Метелев, О. Рибаковський, А. Димаев, М. Урсаки та М. Шуменко. Незважаючи на такий обсяг напрацю-вань, здiйснених у цш сферi, деякi питання трудомiграцiйного регулювання залишаються недостатньо дослiдженими та невиршеними.
Метою дослiдження е якомога ч^юше окреслення структурних та просторових закономiрностей мiграцiйних потокiв трудових ресурсiв iз вико-ристанням нестандартних методiв - верифжаци та моделювання.
Результати дослщження. Процесами трудово! м^рацп охоплено бшьшють кра!н свiту. Важливою характеристикою мiждержавного та внут-рiшньодержавного перерозподiлу трудових м^ранлв у межах свiтових еко-номiк е територiальна концентрацiя м^раци та 11 специфiка. Одними з найважливших центрiв притягання трудових м^ранпв е кра!ни Швтчно1 та Швденно! Америки, Захщно1 Свропи, а також Австралiя. Нещодавно новим регiоном концентраци ще1 категори працiвникiв став район Персько! затоки (Кувейт, Оман, Катар, Бахрейн, Саудiвська Аравiя, Об,еднанi Арабсью Емiра-ти), причому основна частина м^ранпв сюди надходить з Палестини, Египту, 1раку, Сири, Йордани, а також iз краш Швденно-Схщно1 Ази. Одночасно формуються новi зони притягання м^ранпв i в крашах Азiатсько-Тихооке-анського регiону.
Перелiченi центри притягання шоземно1 робочо1 сили стали чинником формування рiзноманiтних за структурою та напрямами м^рацшних потокiв. Основними центрами притягання украшських мiграцiйних потоюв стали кра-1ни Свропи, таю як РоЫя, Польща, Чехiя та ш., та краши Швшчно1 Америки - США i Канада, в яких темпи м^рацп посилились з середини 90-х роюв минулого столтя, тодi як з початком нишшнього столiття стали поширени-ми мiжрегiональнi мiграцiйнi потоки. Вагомою причиною високо1 м^ра-цшно1 активностi, наприклад, у Львiвськiй областi, е добре розвинена тран-спортна мережа. Через територш областi проходять мiжнароднi залiзничнi лши до столиць багатьох европейських держав, а також три важливi транспорты коридори: iз заходу на схщ (коридор № 3 Берлш - Вроцлав - Львiв -Кшв; коридор № 5 Трiест - Любляна - Львiв) та з пiвночi на швдень (Гданськ - Варшава - Львiв - Одеса). Окрiм того, на територи областi розта-шованi чотири автомобшьш (Краковець, Шегинi, Рава-Руська та Смшьниця) та три залiзничнi пункти перетину кордону (Рава-Руська, Мостиська, Хирiв), дiе повiтряний пункт перетину кордону - аеропорт "Львiв". Це створюе спри-ятливi умови для динамiчних мiграцiйних перемiщень.
Такi умови для здшснення перемiщень сприяють свободi м^рацшного руху та зумовлюють необхiднiсть докладност пiд час дослiджень. Багатог-раншсть процесу м^раци дае пiдстави до найповшшо1 характеристики м^ра-цiйних потоюв та чггкого визначення напрямкiв м^раци. Потреба у просто-ровiй та структурнш характеристиках трудомiграцiйних перемiщень спричи-нила появу законiв м^раци, яю запропонував англiйський вчений Е. Равен-стейн. На прикладi м^раци населення Великобритани в Пiвнiчну Америку,
цей автоp cфоpмyлював 11 законiв м^а^].', що пояcнюють геопpоcтоpовi оcобливоcтi м^ац^нж потокiв наcелення. Цi закони зазнали багатьоx ^и-тичниx заyважень, а також ïx вивчали чимало науковщв. Отож, наймiцнiше з циx закошв ^ижил^я, з певними заcтеpеженнями, таю:
1. Бшьшють мiгpаитiв пеpемiщаютьcя на коpоткi вiдcтаиi.
2. Icиye пpоцеc абcоpбцiï, в якому люди швидко наповнюють мicто, pyxа-ютьcя в на^ямку до нього, а мюця, як пycтyють пicля ïxиього вщ^зду, заповнюють мiгpаити з вiддалеиiшиx pайоиiв, i так доти, допоки cara пpиваблюваиия (чинник пpитягyваиия) не вичеpпyeтьcя.
3. Icиye пpоцеc диcпеpciï, який e пpотилежиим до абcоpбцiï (поглинання).
4. Кожен потiк мiгpаитiв yтвоpюe компеиcацiйиий коитpпотiк.
5. Мiгpаити, що "дуть на довп диcтаицiï, "дуть зазвичай до одного з rn^yc-тpiальииx i комеpцiйииx цеитpiв. (довготеpмiиовi мiгpаити зазвичай щуть у на^ямку великиx мicт).
6. Мicькi жителi менш мiгpацiйио-активиi, иiж мешкаицi ciльcькоï мюце-воcтi;
7. Eкоиомiчиi чинники e оcиовиими cеpед фактоpiв м^ацп.
S. Oбcяг мiгpацiï зpоcтаe iз пiдвищеииям екоиомiчиого pозвиткy.
Важливим, на наш pозcyд, у пpоcтоpовiй xаpактеpиcтицi мiгpацiйниx потокiв, e пеpевipка на дieвicть законiв E. Pавенcтейна. Зд^нення такоï пе-pевipки маe двi мети. Пеpша з ниx - безпоcеpедньо ycвiдомити, наcкiльки ймовipним e твеpдження пpо те, що pyx м^ац^нж потокiв вiдбyваeтьcя за певними законами, дpyга мета - виявлення cyчаcноï cтpyктypи yкpаïнcькиx мiгpацiйниx потоюв та пpоcтоpово оxаpактеpизyвати ïx.
Oтже, на наш погляд, доцiльним буде pозгляд кожного iз законiв м^-pацiï. Пеpшим cеpед законiв мiгpацiï e твеpдження, що бiльша чаетина м^а-цiй здiйcнюeтьcя на коpоткi вiдcтанi. Щоб пеpевipити, чи cпpавджyeтьcя цей закон на теpитоpiï У^аши, потpiбно доcлiдити pозподiл мiгpантiв за потоками. У цьому випадку кpитеpiй вщсташ будемо pозглядати як ошовний, що впливаe на величину та обcяг мiгpацiйниx потокiв. Сготовно кpитеpiю вщста-нi пеpемiщень, м^ацшш потоки подiляють на внyтpiшньоpегiональнi, мiж-pегiональнi, мiждеpжавнi. Oглянемо якою буде одтуащя щодо вiдcтанi пеpе-мщень на pегiональномy piвнi. Hапpиклад, у Львiвcькiй облаcтi у 2007 p., чаетка вибyлиx, котpi беpyть участь у внyтpiшньоpегiональнiй мiгpацiï, ста-новила 58,8 %, тодi як частка мiжpегiональниx мiгpантiв - 37,2 %, а частка мiждеpжавниx мiгpантiв була найменшою, i становила 4 % вщ загальноï кшь-коcтi м^анлв. Oтже, в Укpаïнi (зокpема у Львiвcькiй облаcтi), iз збшьшен-ням вщсташ зменшyeтьcя кiлькicть тpyдовиx по1здок (pиc. 1). Таким чином, очевидно, що пеpший iз законiв ^ост^ового pyxy тpyдовиx pеcypciв e адек-ватним та cпpавджyeтьcя для у^аш^к^ тpyдомiгpацiйниx потокiв.
Дpyгий та тpетiй закони E. Pавенcтейна твеpдять ^о наявнicть ^оце-ciв абcоpбцiï (поглинання) та диcпеpciï, який e ^от^жний до абcоpбцiï. Пpикладом пpоцеcy диcпеpciï можуть cтати пеpемiщення мiж, на^и^ал Винниками та Львовом, в якиx наcелення pyxаeтьcя в напpямкy бшьшого мю-та чеpез pеальнiшi можливост! пpацевлаштyвання в ньому. Аналогiчно, меш-канцi облаcниx мicт здiйcнюють тpyдовi по1здки до cтолицi, а жителi cтолицi 1дуть до бiльшиx мют у кpаïни з виcоким piвнем добpобyтy. I навпаки, чим
бшьше мюто, тим бiльше мiгрантiв воно поглинае, будучи ядром притягуван-ня щодо м^рацшно! привабливостi.
Рис. 1. Графш залежностi вiдстанi вiд обсягiв трудовоХмЬграци
Загалом, другий та третш закони Е. Равенстейна можна представити у виглядi гравггацшно! моделi м^рацп, яка показуе взаемодiю двох населених пунклв, що базуеться на Закош Всесвггньо! гравггаци I. Ньютона, суть якого полягае у такому визначенш: два тша у всесвiтi притягують один одного прямо пропорцшно до множини 1хтх мас (у цьому випадку масою населеного пункту виступае чисельшсть населення), i обернено пропорцшна до квадрату вiдстанi мiж ними. Цю взаемодiю двох населених пунклв обраховують за до-помогою тако! формули:
МХ
Щ Яу2
(1)
де: Р та Р)■ - населення в мiстах г та у; Яу - вiдстань мiж цими мютами; МХу - обсяг м^рацп мiж мiстами. З урахуванням стало! гравлаци формула гравлацшно! моделi буде такою:
РР
М'у = оРу;
Яу
МХУ = (Ру);
Яу
(2)
(3)
(Яу = Ш-2 або Яу = Ьс в i т. iн.)
де О - стала гравлаци, значення яко! становить (6,67428 ± 0,0007)-10-11 М3с2кг Внаслщок мiграцiйного моделювання Украши виявилось, що рiвень м^рацшно! активностi залежить вщ сили мiграцiйних зв,язкiв мiж мютами. Серед обласних центрiв Украши спостер^ають таку ситуацiю: у Вiнницi е тюний зв'язок з Iвано-Франкiвськом та Хмельницьким, у Дншропетровська -з мютами Донецьк, Запорiжжя та Харюв, у Донецька - з мютами Луганськ та Харкiв. Надзвичайно стшю мiграцiйнi зв'язки iснують мiж мютами Житомир та Кшв, Запорiжжя, Кшв та Харкiв, в Iвано-Франкiвська - з мютами Львiв та Чершвщ, у столицi Украши - з мютами Харкiв та Черкаси, у Юровограда спостерiгають тiсний мiграцiйний зв'язок iз мiстами Микола!в та Черкаси,
мiсто Луцьк тюно мiграцiйно пов'язаний з мютами Львiв та Рiвне. Микола1в мае активну м^рацшну взаемодда з мютами Одеса та Херсон. Мiцнi м^ра-цiйнi зв'язки утворились мiж мютами Полтава та Харкiв, Суми та Харюв. Найслабша iнтерактивна здатнiсть серед обласних цен^в Украши е в Ужгорода, в якого слабю м^рацшш зв'язки з бiльшiстю великих мют Украши, крiм мiст Вшниця, Iвано-Франкiвськ, Луцьк, Львiв, Рiвне, Суми i Тернопiль. Гравiтацiйна модель виявила також дуже слабку взаемодiю мiж такими мю-тами: Вiнниця i Суми; Луцьк i Сiмферополь; Львiв та Луганськ; 1вано-Фран-кiвськ та Харюв; Рiвне i Сiмферополь; Тернотль та Полтава; а також в мют Хмельницький та Чернiвцi iз мiстом Луганськ.
Щодо Львiвськоl обласи, то тут видiляють районнi центри з тiсною мiграцiйною взаемодiею. О^м взаемодп з обласним центром, мюта Львiвсь-ко! областi не менш активно взаемодiють одне з одним. Так, мюто Броди м^-рацшно пов'язане з такими районними центрами, як Золочiв та Червоноград. У Буська спостер^аються мiграцiйнi зв'язки з мютами Золочiв та Кам'янка-Бузька. Городок активно взаемодiе з мютами Дрогобич, Пустомити та Яворiв. Дрогобич, о^м обласного центру, взаемодiе iз мiстами Самбiр та Стрий. Стшю мiграцiйнi зв'язки у Жидачева е з мютами Дрогобич та Микола!в, у Зо-лочева - iз мiстами Буськ та Перемишляни, у Миколаева - iз мiстами Дрогобич та Жидачiв. Тiсно в м^рацшному планi мiж собою пов'язаш мiста Самбiр та Старий Самбiр, Сколе та Самбiр, Червоноград, Кам'янка-Бузька та Радехiв. У процесi моделювання виявлено мiста-ядра, якi мають найбшьше м^ра-цiйних зв'язкiв порiвняно з рештою мiст Львiвськоl областi. Так, мютами з найстiйкiшими мiграцiйними зв'язками е Львiв та Дрогобич, причому у Львова найбшьш стшю зв'язки з мютами Городок, Дрогобич та Пустомити, а у Дрогобича - з мютами Микола!в, Самбiр, Стрий, Турка (табл. 1). На протива-гу iнтерактивно сильним мютам, гравiтацiйна модель виявила слабкi мюця в сенсi м^рацшно1 взаемоди. Так, найслабшими в цьому планi е Радехiв, Сколе, Турка та Старий Самбiр, в яких незначне м^рацшне притягання сто-суеться практично вЫх районних центрiв Львiвськоl область О^м цих чо-тирьох мют, дуже слабкi мiграцiйнi зв'язки мають таю мюта, як Броди та Перемишляни; Мостиська та Перемишляни, Микола1в та Сокаль. Таким чином, штерактивна модель Львiвськоl областi та Украши демонструе пряму залеж-шсть м^рацшно1 активностi населення вiд вщсташ мiж мiстами мiграцiй та чисельност населення у них. Приклад грав^ацшного моделювання Украши та Львiвськоl област свiдчить про зменшення сили приваблювання м^ра-цiйних потокiв у вщдалених районах. У Львiвськiй областi такими районами е Радехiв, Сокаль, Турка, Старий Самбiр, в Укршт - мюта Суми, Луцьк, Ом-ферополь.
Зпдно з четвертим законом м^раци, кожен потiк мiгрантiв утворюе компенсацшний контрпотiк. Цей закон цiлком справджуеться для украшсько1 мираци. Так, до 2007 р. у мiжрегiональнiй м^рацш з областями Украши у Львiвськiй областi щорiчно спостерiгаеться певна втрата населення. У 2007 р. по област сальдо м^рацп становило -966 ошб, що становить 0,04 % вщ за-гально1 кiлькостi населення.
¿ег
|ГЛПМ 1ЯШ|ГШ!(1|1Л I КПШШЛШМ'П 'КМПЧОПОМД
*
3=) N
о
Г)
ь о
о о о О)
п
тз
о £
к
РЧ
я
Р
и н
о
р
о о я ё сг ¡эд к о го II Червоног- II рад | Гурка | Стрий п О Р н з: £ Эк | Сколе о р 21 ■о' 13 ё л> го' | Пустомити || Перемиш-| ляни || Мостиська || МиколаГв || Кам'янка-| Бузька | Золоч1в р X 5' | Дрогобич | Городок | Буськ I Броди (Г го 5'
С] К) ы <л ъ -л Ъо и) Ъо ЧО Ъл Ъо и) То (л Ъ\ ю Ъо ю ю У ю р Ъг ЧО ЧО ъ» 1Л р 00 V ю о о ы Оч к к ОЧ ю ьо Ъо ЧО 1 Льв1в
© ол 1-Л р Е к> (Л О о о о -о о о оо о о о Ъ\ (Л о ю ос р о о о о о о 4- 1-Л р Ъп ЧО о> То р чО о Оч о То о р Ъо -о 1 ЧО Броди
р оо О р о % оо о о ю о ъ о о м о о ю р -о о V оо р о V о о <_л р СТ\ То -о к» Ъо р ю о V м р оо 1 р 'оо (О оо Ъо Буськ
о (О 4^ ю о ОП к> о о -о р ОС р оч о о оо ю о р о и) То р о\ р 00 о о ЧО чО о То 1Л о То 00 о То чО к> ЧО 1 о ОС о То о Е Ьч Городок
о Ъл Ъо ю "чо ЧО и! Ъч К) о Ъ\ Оч ы То оп ю То ЧО ы Хо о То о Ъл Ъо ЧО (Л 4^ о V чО о чО ио (О То оо г ю чО о V о ОЧ о оо ОЧ Дрогобич
о о чО р о Ъо (Л р ;л чо р Ъл оо о о оч о о чО о 'О! о о о о ш к> р ю о о -о к> То (Л р р Ъо 'Л ' ы То оо о То ЧО о ю р ЧО к> о Жидач1в
о О р оч Ъо ЧО о р о с; о о (л р Ъи ю о -о о То (л Ъо ю о То -й- р ЧО о ОЧ 1 р Ъо (Л о ЧО '-О о N0 оо {О Ъо ОО То оо оо V Золоч1в
р Ъо -о р ОС оо чо 1Л о о о о о о ОО о о (О р ы о То го р ЧО р -о о о р оо 1 о Ъ\ -о р о ЧО о То 1Л То р Ъл ЧО <л р Камянка-Бузька
о о чО о То ЧО о ъ о о о чО о о\ о р ю о о чО чр р и> р ЧО 1 о 00 р чО То 1Л о о "чо чО р о % <л •о ЧО Ъл Мико лаУв
0,09 © -о о оо о о о о оч о оо о К) То о о оо о ^ 1 р чО о о о То о о Ъо ЧО о 00 о о о о о --4 N1 чО Мостиська
р о о о -о р Ъо 00 о о го о о оч С; о ю о о го р о о оо р 1 о о к р Ъо р Ъо ю р Ъо ю р Ъп о ОЧ о V о о о го рч Ъл Псрсми-шляни
р £ р ОО чо р Ъг1 чО о о ОН р к о о оч о о ОЛ с "-о о о 00 1 р ЧО о 00 ЧО р ЧО о То 1Л р Ъо ы ЧО ы То р ОЧ р ОЧ ю (О гл Пустомити
к» чО о о ОС и) оо о о о о ы о о о о р 1 о о 00 о о 00 о о о о о То ы о V -о о о ОЧ о То '01 о о о V 00 о ЧО 00 ю 00 Радех1в
р То Оч <л © р р Ъл оо Ъо оо р и» 1 о р р с? N1 То (Л р То о р Ъо ю о (Л к> ЧО N0 о р о ОЧ (Л (Л Ьч Самб1р
0,02 о о д о о ЧО р То оо о То ш о о 1 о 4^ о о о о о о ю о о к р о о ю о о о о чО ы То чО о о 00 о о го о о ы То Сколе
о о оо о о оо р То О0 о о 1 о о 4^ ОС о о о о С7-. о о ю о 00 р о о о о -р. о о ОЧ |0 То сл о ОЧ о о к> о о и) 00 Стари й Самб1р
о о о о ОС о -о о о чо 1 о о -о о То ОЛ о о о го о ^ о о о о 0\ о о о -й. о о о Тл оо ОЧ Ъ\ ОЧ о оо о ъ -й- о о -о ЧО Ъл Стрий
о о оо о О оч р 1 о о ЧО © То ОО р То 00 р о о о о о о ю о о -о о о чО р о о о р Ъп чО ы Оч (О о о ЧО о о ю о о 4^ оо 00 Турка
р Ъо о о ел 1 р р р оо о о о о ы и> р Ъп ЧО р 00 о Ъо 00 р Ъч о и> ЧО 1Л Ъо чО р Ъо (Л чо чО ю V 00 К) (Л ю 00 Червоно-град
р То оо 1 О (Л о о оч о о ОС р о о (Л о о оо р ЧО о о р р То ЧО р 00 о оч р Ъо го го о (Л р о О ^ оо ол Ьч Явор1в
1 о То оо р Ъо о о о оо о о 4^ о о оо о о го о То Оч То р 4^ р о о о чО о о чО р Ъо о V о о о чО р Ъп р То 4^ р Ъо с; р Ъл -о То Сокаль
£
5
а
N.
3 л
а
а §
а*
& Л
в*
3* <1 о-?! й
а
Г1
Данi етатиетичного yпpавлiння cвiдчать пpо те, що найбшьш штен-cивний обмiн на^лен^ вiдбyваeтьcя з Kиeвом та cyciднiми облаcтями. Так, позитивне cальдо мiгpацiï cпоcтеpiгаeтьcя з Теpнопiльcькою облаcтю, звщки щоpiчно до Львiвcькоï облаcтi пpиïжджаe наcелення на навчання та pоботy, i, як cвiдчать данi етатиетичного у^авлшня, залишаютьcя на Львiвщинi, в о^ новному в облаcномy цешрь Загалом, найбiльшy чаcткy наcелення Львiвcька облаcть втpачаe внаcлiдок мiгpацiï до Kиeва та Kиïвcькоï облаcтi, менше - до cyc^mx облаcтей. Сте^вно мiждеpжавноï мiгpацiï, то найбiльш пош^ени-ми вектоpами мiгpацiйниx потокiв з теpитоpiï Львiвcькоï облаcтi e Pоciя, Польща, Hiмеччина, Чеxiя та США. Водночаc у мiжнаpоднiй мiгpацiï до Львiвcькоï облаcтi cпpямовyютьcя компенcацiйнi потоки, на^и^ал у 2007 p. - з Pоciï (кiлькicть вибyлиx етановила 238 оc., а пpибyлиx 280 о^), США (кiлькicть вибyлиx та ^ибулж вiдповiдно cтановила 138 та 32 о^), Шмеччи-ни (cпiввiдношення вибyлиx до пpибyлиx вiдповiдно 77:1 б оа), Польщi (ви-бyлиx - 35, а ^ибулж - 20 о^). Загалом по вcix toto^x, з теpитоpiï Укpаïни у 2007 p. вибуло 741,4 rac. о^, а пpибyло 758,3 тиc. о^ Своeю чеpгою, з теpи-TOpiï Львiвcькоï облаcтi вибуло 33,5 rac. оc., а пpибyло 32,3 тиа оc. (pиc. 2). Таким чином, ^иклади мiгpацiй Львiвcькоï облаcтi та У^аши доводять, що закон E. Pавенcтейна пpо компенcацiйнi потоки загалом cпpавджyeтьcя.
600000т
ВНуТр1ШНЬО- М1ЖрСГ10-рспональна нальна м1гращя MirpauÎH
Рис. 2. Структура млграцш Львiвськoï oбласmi за потоками, 2007р.
Важливим, на нашу думку, e до^дження cтpyктypи мiгpацiйниx по-токiв щодо на^ямку пеpемiщень. За напpямком пеpемiщень гpyдомiгpацiйнi потоки подiляють на ciльcькi та мюью. Пpавильним, на наш погляд, e твеp-дження пpо те, що мютяни e менш м^ацшно активнi, нiж мешканцi cimc^ коï мicцевоcтi. Таку закономipнicть можна c^CT^im™ cтоcовно yкpаïнcькиx мiгpацiйниx потокiв.
Так, у 2007 p. ^^одний ^HpiCT наcелення Львiвcькоï облаcтi був вщ^мний (-1197 оciб), до того ж, cаме у мicтаx (-2501), тодi як у ciльcькiй мicцевоcтi cпоcтеpiгавcя додатнiй, xоча i незначний ^HpiCT наcелення (1304 оcоби). Ця обетавина cвiдчить пpо те, що ошовна чаcтка ciльcького на-cелення беpе yчаcть у мiжpегiональнiй мiгpацiï, ^зонны та маятниковiй, по-веpтаючиcь п^ля завеpшення pоботи додому, у ^ло. Micьке наcелення, cвоeю чеpгою, надаe пеpевагy мiгpацiï до cтолицi та мiжнаpоднiй тpyдовiй мiгpацiï, тому намагаeтьcя якомога довше залишитиcь на мющ pоботи, яку його пpедcтавники отpимали за коpдоном. Piвень економiчноï активноcтi
сшьсько" молодi вiком 15-24 роки помiтно вищий, нiж мiськоi (вiдповiдно 46,2 % i 38,7 % у 2006 р.).
Сшьська молодь, загалом, рашше починае виходити на ринок пращ, оскшьки мае обмежений доступ до навчальних закладiв. У середнiх вшових групах (25-49 рокiв) рiвень економiчноi активностi сiльського населення, по-рiвняно з мiським, значно нижчий (на 2-4 %). Це пояснюеться дiею низки чинникiв, зокрема, таких як рiвень шлюбностi та
народжуваностi, сезонний цикл сшьськогосподарського виробництва та його залежшсть вiд природноклiматичних умов, а також обмежешсть мас-штабiв сшьського ринку працi. Проте серед ошб старшого вiку (50-70 рокiв) у сшьськш мiсцевостi рiвень економiчноi активност е набагато вищим, що пов'язано з веденням особистих селянських господарств [1, с. 76]. Своею чертою, для мюького населення характерними е вищий рiвень освiченостi, бшь-шi професiйнi можливостi, що зумовлюе меншу мiграцiйну активнiсть, i що доводить адекватшсть ще одного закону м^раци Е. Равенстейна.
Як свдаать результати спецiального обстеження мiграцii сшьського населення, шдвищений ступiнь його участ у трудових по"здках (зовнiшнiх та внутршшх разом) притаманний, по-перше, областям, центри яких е великими мютами i де загалом спостер^ають високий рiвень урбанiзацii (Львiвська, Кшвська, Донецька, Харкiвська, Луганська, Днiпропетровська, Одеська), та по-друге, захщним прикордонним областям. Причому, максимальний рiвень залучення сшьських мешканцiв до роботи за межами свого поселення зафж-совано на Львiвщинi (71,8 % вiд загально" чисельностi зайнятого населення), де поеднуеться дiя обох названих вище чинниюв. Логiчним е припущення, що висока питома вага мюького населення та наявшсть "х в областi великих мют е чинниками, якi стимулюють розвиток внутрiшньоi трудово" (маятнико-во", сезонно" тощо) мiграцii сiльського населення. Отже, штенсившсть зов-нiшнiх трудових м^рацш в областi безпосередньо залежить вiд близькостi регiону до захщних кордонiв Украши. Подiбна ситуацiя е i в схiдних прикор-донних областях [2, с. 185].
Стосовно твердження, що жшки е бшьш м^рацшно активнi, нiж чоло-вжи, то ця характерна риса притаманна м^рацшним потокам свiту та Украши зокрема (рис. 3). Так, у 2005 р., за розрахунками МОМ, жшки становили 49,6 % вщ загально" св^ово" м^раци. Стосовно Львiвськоi областi, то в нш, наприклад, у 2007 роцi в м^рацшних процесах областi взяли участь 40,9 тис. ошб вiком 15-34 роки, що становило 62,2 % вщ загально" кiлькостi мiгрантiв. При цьому найбшьш активними були жшки. Зокрема, у розрахунку на 100 прибулих до Львiвськоi област чоловтв нараховувалось 111 прибулих жiнок. Шдвищений рiвень мiграцiйноi активностi жiнок частково пояснюють iхнiм домiнуванням у статевш структурi населення. На початок 2008 р. у Львiвськiй областi проживало 786,7 тис. молодi (у вщ 15-34 роки), що стано-вить 31 % вщ усього населення область Загалом, у Львiвськiй област частка жiнок переважае (на 100 чоловтв припадае 112 жiнок), проте у груш населення вжом 15-34 роки спостер^ають кiлькiсну перевагу чоловтв (на 100 жiнок припадае 106 чоловтв).
-8000 -6000 -4000 -2000 0 2000 4000 6000 8000 10000 Рис. 3. Статевовкова структура мiгрантiв Львiвськоi обдаст^ 2007р.
Про це свiдчать вщповщт даш статуправлшня. 1з результат розра-хункiв виявлено, що у 2007 р. шд час м^рацп, на кожного чоловiка-мiгранта в середньому припадае 1,1 жшка-м^рант (вибулi), до того ж, якщо назад не повертаеться 1 чоловж, то щодо жiнок-мiгрантiв ця цифра становить 2,8 (сшввщношення мiгрантiв - чоловiкiв, як не повертаються, i жiнок становить 1:2,8), шшими словами, якщо кожен 51 чоловж не повертаеться додому, то для жшок ця цифра становитиме 20. Даш розглянемо докладшше гендернi особливостi трудово1 м^раци у Львiвськiй областi.
Цiкавими у статевому подш трудових мiгрантiв е вщмшност сшьсько-го та мюького населення, а також гендернi особливост м^аци за напрямками мiжрегiональних та мiждержавних перемiщень. Жiноче населення домшуе в кiлькостi трудових мiгрантiв практично у вшх потоках, i також у мiжрегiональ-нiй i мiждержавнiй трудових мiграцiях, у мiськiй та сшьськш мiсцевостях.
Табд. 2. Спiввiдношення чодовiчого i жшочого населення
*
у процеЫлйграцИ, 2007р1к
Прибут Вибул1 Сальдо Сальдо
М1гращя чоловжи жшки чоловжи жшки чоловжи жшки чоловжи жшки
М1жрегюиаль-на 1 0,87 1 1,22 -18,6 -6,8 1 2,9
М1ждержавна 1 0,81 1 1,22 -5,4 -2,8 1 2,2
Сшьська 1 1,01 1 1,22 -7,4 -4,7 1 1,8
М1ська 1 1,22 1 1,22 25,5 27,5 1 1
Всього 1 1,22 1 1,1 -51 -20 1 2,8
* Даш статистичного управлшня льв1всько! обласп, власш розрахунки
На прикладi мiграцiй населення Великобританii у Швшчну Америку Е. Равенстейн довiв, що обсяг м^рацш збiльшуеться iз тдвищенням еконо-мiчного розвитку територii (району, мюта, краiни). Таке твердження справ-джуеться стосовно украiнськоi мiграцii. На рис. 4 показано графш залежност валовоi мiграцii населення Львiвськоi обласп вiд рейтингу краiни за рiвнем доходiв. Сдине вiдхилення вiд загальноi закономiрностi розподiлу м^ра-цiйних потоюв залежно вiд рiвня економiчного розвитку держави, спостерь
гаeтьcя у випадку Pоciï, пpоте це не впливаe на загальну cитyацiю, оотшьки Pоciя межye з теpитоpieю У^аши, а вiдомо, що найбiльшy кшьюеть тpyдо-виx по1здок здiйcнюють у на^ямку кpаïн-cyciдiв iз вищим piвнем pозвиткy. Щодо pешти кpаïн ^из^чен^ yкpаïнcькиx мiгpантiв (Польща, Чеxiя, Hi-меччина, Icпанiя, США), то в цьому випадку cпpавджyeтьcя закон ^о збшь-шення обcягiв мiгpацiï iз пiдвищенням piвня економiчного pозвиткy. Тюний зв'язок cпоcтеpiгають також cтоcовно пpивабливоcтi окpемиx кpаïн для у^а-ïнcькиx мiгpантiв залежно вiд ВВП на душу на^лен^.
Pocia Польща Чс>ая Hímc4- Австр1я 1спашя США
чина
Рис. 4. Валова м^ращя насeлeння Львiвськoï oбласmi таpeйmuнг основних кралн
пpuзначeння за доходами, 2007р.
Опдоаний графж виявив ч^ку piзницю у доxодаx в У^аш та у кpаïнаx з бшьшим економiчним pозвитком. Зокpема, згiдно з "Доповщдю пpо cтан людcького pозвиткy у 2007/2008 pокаx", Укpаïна за piвнем доxодiв поciдаe 7б-те мюце та вxодить до групи кpаïн iз cеpеднiм piвнем доxодiв. Сеpед оcновниx кpаïн пpизначення у^аш^к^ тpyдовиx мiгpантiв, Канада поciдаe 4-те мicце за piвнем доxодiв, США - 12-те, Icпанiя - 13-те, Авcтpiя - 15-те, Hiмеччина -22-ге, Чеxiя - 32-ге, Польща - 37-ме, Pоciя - б7-ме. [3, c. 281-282]. Уci пеpелi-ченi вище кpаïни належать до кpаïн iз виcоким piвнем доxодiв на кожного мешканця. Така piзниця у доxодаx гpомадян мiж У^ашою та кpаïнами з бiльш pозвиненою економiкою cпонyкаe до пpоcтоpового pyxy наcелення в напpямкy pайонiв, pегiонiв, кpаïн з бiльшим piвнем доxодiв наcелення.
Виcновки доcлiдження i пеpcпективи подальшого pозвиткy. Отже, мiгpацiйнi потоки, ошовним cкладником якиx e люд^ю pеcypcи, - надзви-чайно чyтливi до умов навколишнього cеpедовища, i здiйcнюютьcя за певни-ми законами. введет закономipноcтi pyxy мiгpацiйниx потоюв, у пiдcyмкy, залежать вiд економiчного cтанy деpжав cвiтy, якими вони e на ^огодш.
Такий докладний аналiз тpyдомiгpацiйниx потокiв необxiдний для унаочнення негативна тенденцiй, що пов'язаш iз фоpмyванням тpyдового потенцiалy ^аши. У cфеpi pегyлювання тpyдовиx м^ацш та yxвалення уп-pавлiнcькиx piшень, цей аналiз можна викоpиcтати на початковому та œ-pедньомy етапаx планування (напеpедоднi та пiд чаc планування), а також з метою побудови моделей м^а^йн^ потокiв та виявлення пpогноcтичниx тенденцiй.
Згодом, для бiльшоï наочноcтi та аналiтичноcтi, вивчення тpyдовиx мiгpацiй доцiльно здiйcнювати з викоpиcтанням cтатиcтико-математичниx
методiв та моделей. Важливим е пошук нових методiв оброблення даних про м1гращю та досконалiших, ранiше не використаних, математичних моделей м1грацшних потокiв.
Лггература
1. Л1согор Л. Соц1огеограф1чн1 детермшанти формування пропозицп робочо'' сили на ринку пращ // Демограф1я та сощальна економка. - К., 2007. - С. 69-79.
2. Населения УкраТни. Соц1ально-демограф1чн1 проблеми укра'нського села. - К. : 1н-т демографп та сощальних дослвджень НАН Украши, 2007. - 468 с.
3. Human development report 2007/2008. Fighting climate change and human solidarity in the devided world -by the UNDP, 2007. - 384 p.
Кушнирчук-Ставныча О.М. Структурная и пространственная характеристика миграции трудовых ресурсов Львовской области.
Выполнен пространственный и структурный анализ современных миграционных потоков Украины и Львовской области в частности. Обнаружены основные векторные преференции трудовых мигрантов на региональном, государственном и международном уровнях. Выполнена обстоятельная проверка действенности законов миграции Е. Равенстейна относительно украинских трудоресурсних миграций. Построена гравитационная модель межрегиональной и внутрирегиональной миграции.
Ключевые слова: гравитационная модель, трудовая миграция, миграционный поток, международная миграция, закон миграции.
Kushnirchuck-Stavnycha O.M. Structural and spatial characteristic of labor migration in Lviv region
The structural and spatial analysis of the modern migration flows in Ukraine and Lviv region is carried out. The main vectors of labor migrant's preferences on the regional, national and international levels are identified. The examination of E. Ravenstein's laws of migration actuality on the territory of Ukraine is done.
Keywords: gravitation model, labor migration, migration flow, international migration, law of migration. _
УДК338.984:330.46 Доц. Т.Я. Лагоцький, канд. екон. наук;
доц. Л.М. Зомчак, канд. екон. наук - Львiвський НУ iM. 1вана Франка
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ВЕЛИЧИНИ ОБ1ГОВОГО КАП1ТАЛУ
Б1ЗНЕС-ОДИНИЩ
Запропоновано методику максим1зацп прибутку бiзнес-одиницi шляхом опти-мiзацii руху об^ового катталу на основi безбуферно'' та буферно'' технологш. Завдя-ки узгодженню бюджетсв господарсько'' дiяльностi бiзнес-одиницi та використання буферiв затримки для кожного елемента об^ового катталу можна збшьшити обсяг об^ового катталу, який проходить через бiзнес-одиницю за один цикл, що приведе до збшьшення маржинального прибутку бiзнес-одиницi.
Постановка проблеми. Для економши Украши на сучасному еташ ii розвитку характерш тенденци скорочення виробництва, попршення плат1ж-но'' дисциплши, зниження ефективност д1яльност1 та зростання частки збит-кових тдприемств. У таких умовах питання ефективного використання об1гових засоб1в шдприемства стають надзвичайно актуальними. Оптим1защя руху об1говими коштами шдприемства дасть змогу отримати додатковий прибуток шляхом збшьшення обсягу об1гового катталу, який проходить через б1знес-одиницю за один цикл.
