CC BY
117
АДМ1Н1СТРАТИВНЕ ТА 1НФОРМАЦ1ЙНЕ ПРАВО
УДК 342.951:351.88](477)
Надiя Бортник
доктор юридичних наук, професор, завiдувач кафедри адмiнiстративного та шформацшного права Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка"
bnp1969n@gmail.com
Сергiй Самов
кандидат юридичних наук, доцент доцент кафедри адмшютративного та iнформацiйного права Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка"
esimov_ss@ukr.net
Надiя Мороз
кандидат юридичних наук, асистент кафедри адмшютративного та шформацшного права Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка" nadiuka.nadi4ka.nadin@gmail.com
М1ГРАЦ1ЙН1 ПРОЦЕСИ: ПОНЯТТЯ, СУТШСТЬ, СУЧАСНИЙ СТАН
© Бортник Н., Самое С., Мороз Н., 2017
Розглянуто поняття, сутшсть, сучасний стан м^рацшних процеав. На основi мiжнародно-правових актiв проаналповано термшолопю, яку застосовують для визначення м^рацн та мiграцiйних процесiв. Характеризуються методолопчш засади побудови моделi м^рацн на пiдставi концепц1й та пiдходiв, як iснують у науковiй лiтературi, особливост мiграцiйних процес1в, !х зв'язок з економiчними, соц1альними, демографiчними, культурологiчними i юридичними чинниками, взаемний зв'язок мiж iммiграцieю та емiграцiею.
Ключовi слова: м^ращя, м1грацшн1 процеси, емiграцiя, ¡ммпгращя, взаемозв'язок, модель м^рацн.
Надежда Бортнык, Сергей Есимов, Надежда Мороз
МИГРАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ: ПОНЯТИЕ, СУЩНОСТЬ, СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ
Рассматрены понятие, сущность, современное состояние миграционных процессов. На основе международно-правовых актов анализируется терминология, которая применяется для определения миграции и миграционных процессов. Характеризуются
методологические основы построения модели миграции на основании концепций и подходов, существующих в научной литературе, особенности миграционных процессов, их связь с экономическими, социальными, демографическими, культурологическими и юридическими факторами, взаимосвязь между иммиграцией и эмиграцией.
Ключевые слова: миграция, миграционные процессы, эмиграция, иммиграция, взаимосвязь, модель миграции.
Nadia Bortnyk
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Head of the Department of Administrative and Information Law
Doctor of Law, Professor
Se^ Esimov
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Associate Professor of the Department of Administrative and Information Law
Candidate of Law, Associate Professor
Nadiia Moroz
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Assistant of the Department of Administrative and Information Law
Doctor of Law
MIGRATION PROCESSES: CONCEPT, ESSENCE, CURRENT STATE
The article deals with the concept, essence, modern state of migration processes. Based on international legal acts, the terminology used to determine migration and migration processes is analyzed. Characterizes the methodological principles of constructing a migration model based on the concepts and approaches that exist in the scientific literature, the peculiarities of migration processes, their connection with economic, social, demographic, cultural and legal factors, and the mutual relationship between immigration and emigration.
Key words: migration, migration processes, emigration, immigration, interconnection, migration model.
Постановка проблеми. М^ращя населення належить до категорп природних явищ; yci мпрацшш процеси тдкоряються ушверсальним законам сощального розвитку, набуваючи разом з тим певно1 специфши залежно вщ юторичного часу i мюця. Вона сприяе зокрема i збагаченню краш завдяки залученню трудових мпранпв, яю впливають на сощальну сферу i економiчний розвиток держав. У зв'язку з цим регулювання м^рацп (зовшшньо1 та внутршньо1) в державi е одним з головних завдань, що вщображаються в законодавствi про м^ращю. Мпрацшш процеси впливають на нащональш, сощальш, iдеологiчнi та iншi iнтереси рiзних категорiй населення.
Аналiз дослiдження проблеми. Статтю тдготовлено з урахуванням наукових розробок у сферi мiграцiï таких провiдних учених, як Ю. Бузницький, А. Бабенко, В. Колпаков, О. Кузьменко, О. Малиновська, В. Новш, В. Олефiр, С. Пирожков, О. Пюкун, I. Прибиткова, Ю. Римаренко, Ю. Тодика, В. Трощинський, П. Чалий, С. Чехович, О. Шамшур, В. Шаповал, М. Шульга та iнших. Результати дослщжень цих вчених мають важливе науково-практичне значення для подальшого дослщження сучасних мiграцiйних процесiв. Водночас змши економiчного, соцiального та полiтичного характеру впливають на стан м^рацшних процешв та вимагають постiйноï уваги.
Мета статт е аналiз сучасного стану м^рацшних процесiв у контекстi !х поняття та сутностi.
Виклад основного матерiалу. Вивчення юридично! спещально1 лггератури та практики показуе, що мпрацш населення значно впливае на вс сфери дiяльностi держави. Мiграцiя населення належить до категори природних явищ, а тому всi процеси в сферi мпраци пiдкоряються певним ушверсальним законам соцiального розвитку, в контекст яких вони набувають певно! специфши залежно вiд iсторичного часу та мюця.
Мiграцiйнi процеси, за своею суттю, мають соцiальнi та полггичш елементи, що дае пiдстави для теоретичного аналiзу та практичного оцшювання 11 впливу на соцiально-полiтичний розвиток суспшьства i держави. Мiграцiя населення - це перемщення людей, пов'язаш зi змiною мiсця проживання, тобто !х рух у просторi.
М^ращя як характеристика динамiки населення повинна вщповщати кiлькiсним критерiя, оскiльки перемщення людей може розглядатися вагомим чинником, якщо воно знаходиться тд контролем держави або ряду держав. До м^рацп можна використати критерш, що передбачае перемщення вимушених переселенцiв, зокрема, якщо !х життю та здоров'ю загрожуе небезпека з метою тимчасового притулку, в умовах надзвичайного стану, в умовах пошуку постшного та високого заробггку тощо.
У Словнику спещальних термiнiв мiграцiею названо процес змши постiйного мiсця проживання шдивщв чи соцiальних груп: перемiщення в шший регiон кра!ни або в шшу крашу. Мiграцiею е також пере!зд на проживання iз села в мюто i навпаки [1].
Ем^ращя стосуеться ви!зду людей, iммiграцiя - в'1'зду. У деяких л^ературних джерелах мiграцiю диференцiюють як територiальне перемiщення груп населення; процес змши постшного мюця проживання шдивщв чи сощальних груп, що виражаеться в перемщенш в шший географiчний район або крашу. У словнику з соцюлоги мiграцiю населення трактують як соцiально-економiчний i демографiчний процес, який становить сукупнють перемiщень, здiйснюваних людьми мiж крашами, районами, поселеннями [2].
Аналiз довщково1 лiтератури дае шдставу для таких висновкiв. По-перше, необхiдно розрiзняти в межах змюту термiна "м^ращя" емiграцiю (ви!зд, перемщення за меж^ та iммiграцiю (в'!зд). По-друге, мiграцiю подiляють на внутршню (перемiщення в масштабах одше1 держави) i зовнiшню (перемiщення з одше! держави в iншу).
Отже, можна припустити, що м^ращею населення е територiальне перемiщення громадян з одше! держави в шшу за рiзними тдставами. На емпiричному рiвнi м^ращя завжди е рухом, територiальним перемщенням, мобiльнiстю населення, а на теоретичному рiвнi 11 можна розглядати як кшькюно-якюну величину життедiяльностi населення. Однак поняття "м^ращя", закрiпленого в закош, немае.
Рiч у тiм, що i в iнших джерелах цей термш не iснуе, а використовуються близькi за змiстом термiни, таю як "нелегальний в'!зд", "перебування", "репа^ащя", "асимiляцiя", "висилка", "масовий приплив", "вижджають в неорганiзованому порядку", "неорганiзованi перемщення", "в'1зд на територiю", "пере1'зд", "повернення в крашу", "свобода перемiщення", "свобода вибору мюця проживання", "право залишати крашу", "колективна висилка". Наведенi термши виявляються в Конвенцп про статус бгженщв, Конвенцп про скорочення безгромадянства, Конвенцп про статус апатридiв, Загальнш декларацп прав людини, Декларацп про права оаб, що належать до нацюнальних або етнiчних, релiгiйних i мовних меншин, Декларацп про теритс^альний притулок, Декларацп про права людини щодо ошб, яю не е громадянами краши, в якш вони проживають тощо [3].
У нацюнальному законодавствi зустрiчаються й iншi пов'язаш з поняттям "мiграцiя" термiни та словосполучення: "неконтрольована мiграцiя", "iммiграцiйний контроль", "м^рацшш потоки", "мiграцiйна полiтика", "м^рацшна ситуацiя", "iммiграцiйне законодавство", "процеси м^рацп", "мiграцiйнi процеси". Всi вищевказанi поняття е похщними вiд термiна "м^ращя", хоча !х законодавчо не закршлено. Однак до нього додаються i деякi специфiчнi ознаки, що вщображають застосування цього термiна до адмшютративно-правово1 сфери. 1накше кажучи, за незмшносп сутнюно1 ознаки переселення людей в загальне семантичне значення м^рацп слщ вкладати i деякi iншi ознаки, що найбшьш концентровано вiдображають юридичну специфшу.
Говорячи про особливе значення категори "мпращя", необхщно враховувати такi обставини. По-перше, з метою послiдовного юридичного забезпечення державно! м^рацшно! полiтики та реалiзацп рiзних програм потрiбне чiтке визначення и змiсту та обсягу предмета регулювання. Це необхiдно для встановлення меж дiяльностi МВС Укра!ни, до складу якого входить Державна м^рацшна служба Укра!ни, яка реалiзуe державну полггику у сферах мпраци ^ммпраци та емпраци), зокрема протиди нелегальнш (незаконнiй) мпраци, громадянства, реестрацп фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорш мiгрантiв, необхiдно чггко визначити предмети И регулювання [4].
По-друге, внаслщок зв'язку м^рацшних вiдносин з правовiдносинами iнституту громадянства необхщне чiтке визначення правомочностi МВС Украши в сферi пересування, проживання i мiсця перебування громадян i iноземцiв. Аналiз мiграцiйних потокiв свщчить про те, що частину мпранпв становлять особи без громадянства, а отже, саме на Украшу вони покладають надп щодо його набуття.
По-трете, нормативний розподiл мпраци на "законну" i "незаконну", а мпранпв - на "легальних" i "нелегальних" неможливий без адекватного трактування поняття "мiграцiя". Водночас, чiтке законодавче (на рiвнi мiжнародного та нацiонального права) визначення спещальних правових статусiв бiженця i вимушеного переселенця пов'язано iз закрiпленням в законi поняття "мпращя".
По-четверте, iснування законодавства у сферi м^рацп, що мае свiй самостшний предмет регулювання, як наслiдок, юнування правовiдносин у цiй сферi впливають на змiну змiсту поняття "мпращя", наповнюючи його новими юридичними ознаками.
Зазначеш обставини свiдчать не стшьки про юридичне значення термiна "мпращя", скiльки про необхiднiсть розроблення його загального поняття: правового регулювання вщносин у сферi мпраци. Отже, можна запропонувати таке визначення мпраци. Мпращя - це сукупнiсть суспiльних вщносин, врегульованих правовими нормами, пов'язаними з перетином громадянами зовшшшх i внутршшх меж адмiнiстративно-територiальних утворень з метою набуття ними нового правового статусу.
До основних ютотних ознак можна додати i додатков^ пов'язанi з громадянством, перетином державного кордону, набуттям мюця проживання або перебування. Однак вони мають приватний характер i вщображають деталi правового регулювання вiдносин м^рацшного процесу.
В юридичнiй лiтературi зроблено спроби визначити основи мпраци, до яких належать вид, тип i форма мпраци. Уточнення рiзновидiв м^рацш важливо для поняття елементiв i сутностi мiграцiйного процесу. В юридичнш лiтературi зустрiчаються кiлька рiзновидiв перемщень, пересувань громадян: безповоротне, сезонне i маятникове. Цi пересування громадян мають певне значення для соцiально-економiчного розвитку суспшьства та належать до особистих i речових факторiв виробництва, впливаючи на перерозподш трудових ресурсiв.
З наведених видiв мпраци випливае, що м^рацшш процеси виконують функцп регулювання потоюв населення мiж адмiнiстративно-територiальними одиницями для виршення питань виробничого характеру та перерозподшу трудових ресурсiв з одних регюшв в iншi. Тому м^рацшш процеси впливають на визначення розвитку регюну з метою забезпечення зайнятосп на однiй територп та скорочення безробггтя на iншiй.
Отже, можна видшити такi рiзновиди м^рацшних процесiв: внутрiшньодержавнi - тобто реалiзованi в межах одше! територп; мiждержавнi - здiйснюванi за межi територп, яку займають представники рiзних нащональностей. Така характеристика дае змогу усвщомити в мiждержавних мiграцiйних процесах т елементи, якi пов'язанi з перемщенням конкретних людей - груп - на iншi територп. Однак накопичений досвщ допомагае органам державно! влади визначати проживання трудящих-м^рашгв i регулювати м^рацшний процес.
Аналiз практики показуе, що м^рацшний процес мiстить два аспекти перемщення громадян: вибуття та прибуття населення, зокрема трудових м^рашгв з iнших мiсцевостей.
Мiграцiйний процес мае низку елемешгв, якi становлять перемщення говно! категорi! громадян, що здшснюються в часi та простора Для кожно! територiально! сукупностi людей м^рацшний процес е двояким рухом: вибуття та прибуття певно! категори громадян, пов'язано! зi змiною постшного мiсця проживання, якщо це е !х переселенням. Мiграцiйний процес е фактором,
бо його можна визначати як одну зi складових, що впливають на змшу соцiально-економiчних вщносин на тш чи iншiй адмiнiстративно-територiальнiй одиницi.
Основними елементами суп мiграцiйного процесу можна назвати: характер впливу; час впливу; вплив на змшу етносу населення; властивосп впливу (постшний, короткочасний, одноразовий). Вс щ елементи взаемопов'язанi i впливають один на одного.
М^рацшний процес як функцiю можна розглядати як вплив на суспшьш вщносини суспiльства та держави; зв'язок м^рацшного процесу з рiзними виробничими сферами життедiяльностi суспiльства та держави та 1'х взаемозалежностi; вплив на змшу етносу певно1 територп.
Важливим моментом е побудова системи впливу ситуацп на м^рацшний процес. При цьому передуем необхiдно видiляти головний (або основний) вплив, що, звичайно, не применшуе значимосп iнших впливiв.
М^рацшний процес як будь-який процес мае певш стадп. На першiй стадп формуеться територiальна рухливiсть населення. Основна стащя - це переселення людей. Завершальна стадiя -iнтеграцiя м^ранпв на новому мiсцi. Стадп м^рацшного процесу тiсно пов'язанi мiж собою. Для характеристики першо1 стадп м^рацшного процесу важливого значення набувае м^рацшна рухливiсть. Поняття "мiграцiйна рухливiсть" i "переселення (перемiщення)" не iдентичнi. Зус^чаеться кiлька тлумачень цього термiна. Передуем рухливiсть - це загальне поняття рiзних видiв перемiщення. Найчастiше його розглядають як синошм слова "переселення", як загальне поняття потенцшно1 та реальное' м^рацп. На нашу думку, тд рухливiстю слiд розумiти потенцшну готовнiсть населення до змiни свого територiального статусу, тобто потенцiйну м^рацшну активнiсть, пов'язану з мiграцiйними мережами. На думку В. Мойсей, наявнють "м^рацшних мереж" е важливим чинником, який формуе м^рацшш потоки, однак поняття "м^рацшна мережа" потрiбно розширити. Адже це соцiальне утворення охоплюе не лише м^ранпв, а й дiаспору, а з шшого боку кордону - 1хшх родичiв, знайомих, спiввiтчизникiв, якi проживають у краш ви1зду. Тобто така мережа охоплюе не менше шж двi кра1ни. Важливою е не лише наявнють органiзованих у соцiальну мережу м^ранпв у певнiй краш, а й штенсивнють 1хшх зв'язкiв iз частиною мережi, яка залишилася на батьювщиш [5, с. 45].
На другш стадп, тобто в процес безпосереднього переселення, реалiзуеться мiграцiйна рухливють населення. Потужнiсть мiграцiйного потоку залежить вщ чисельностi населення регiонiв, низки чинниюв, з-помiж яких особливого значення набувають економiчнi. З огляду на дослщження М. Сiрант, особливо впливають на м^ращю такi важливi чинники, як рiвень життя, наявнiсть безробгття; заробiтна плата; доходи; рiвень життя тощо [6, с. 102]. Отже, на перший план виходять економiчнi чинники, а на другий - питання сощального благополуччя. Динамша м^рацшних процесiв, що вiдбуваються на територп Укра1ни починаючи з 1990-х роюв, е незаперечним доказом.
С. Колос подiляе вс фактори, що впливають на мпрацшш процеси, на двi великi групи чинниюв: якi впливають на переселення на ту чи шшу територда; якi спонукають 1хати з постшного мiсця проживання. Дiють обидвi групи факторiв, але прiоритетного значення набувае перша [7, с. 195, 196].
Чинники, яю впливають на переселення, мютять уа стади мiграцiйного процесу, яю, за висловом С. Колоса, охоплюють формування мотиву, пошук оптимального ршення, до, змiни, реакци i впливу мешканщв нового мiсця переселення на ди мiгранта [7, с. 195]. Чинники, яю спонукають 1хати з постiйного мiсця проживання, можуть мiстити тiльки одну стадiю. Третя стадiя мiграцiйного процесу -штегращя: по-перше, процес пристосування людини до нових умов життя i, по-друге, пристосування умов життя до потреб людини. Ц двi сторони мають форму адаптаци i облаштування.
В адаптацп трудових мiгрантiв - висококвалiфiкованих спецiалiстiв i робiтникiв, гостра потреба в яких е вщчутною для економши Укра1ни - можна видшити три найважливiшi види. Перший мае загальний характер i означае пристосування громадянина до нового сощально-демографiчного середовища цього мiсця; другий пов'язаний зi змiною статусу на мющ проживання або перебування, а третш вид виникае, коли процес переселення здшснюеться мiж державами з рiзними природними умовами та географiчним положенням. Важливим компонентом пристосування е облаштування трудових мпранттв у мюцях поселення, тобто процес досягнення рiвня добробуту.
Адаптащя та облаштування становлять взаемодiю суб'ективного та об'ективного, але адаптащя - це пристосування суб'екта до об'ективних умов навколишнього середовища, а облаштування - перебудова об'ективних умов вщповщно до потреб суб'екта. Вибуття населення, яке замщуеться iммiгрантами з сусщшх кра!н, становить певну небезпеку для цшсносп держави (хоча за даними Представництва МОМ в Укра!ш "Мпращя в Укра!нi: факти i цифри" цю проблему не зазначено [8]).
Доволi важливо пiдкреслити, що протягом кшькох столiть науковi погляди на мпрацшш процеси залежно вiд завдань розвиваються у межах економiчного, географiчного, iсторичного, демографiчного, системного, полiтичного та шших пiдходiв.
На початку XXI ст. акцент в аналiзi м^рацшних процесiв змiстився на дослiдження людського потенщалу, який слугуе найважливiшою передумовою економiчного розвитку. В межах ще! концепцi! мiграцiйнi процеси е одним з пояснень вщмшностей у темпах економiчного зростання, що iснують мiж кра!нами.
Однак мiжнародна мiграцiя населення може здшснюватися i з економiчних, i з неекономiчних причин. До перелшу останнiх належать полiтичнi та релтйш причини, об'еднання i розпад держав, природш лиха, вiйни, еколопчш проблеми, причини особистого характеру. Вплив неекономiчних чинникiв мае посилюватися у мiру зближення рiвнiв соцiально-економiчного розвитку кра!н, змiцнення iнтеграцiйного потенцiалу в рiзних регiонах свiту.
Мiграцiйнi процеси в найбшьш розвинених кра!нах е складовою, пов'язаною не тшьки з власне економiчними чинниками, а й з такими поняттями, як "сощальний комфорт", "сощально-полiтичнi умови", "сощально-культурш чинники", "психологiчнi засади" тощо.
Основш причини мiграцiйних процесiв, як i ранiше, криються в рiзному рiвнi розвитку окремих кра!н, тому i в XXI ст. потоки робочо! сили перемiщуються з кра!н з низьким рiвнем життя до кра!н з вищим рiвнем. Об'ективно можливють мiграцi! з'являеться внаслiдок нацiональних вщмшностей в умовах пращ i заробггно! плати. 1стотним економiчним чинником, що визначае мпращю робочо! сили, залишаеться наявнiсть безробiття в низцi кра!н, передусiм, слаборозвинених. Не менш важливим фактором м^рацшних процесiв е вивезення катталу, функцiонування мiжнародних корпорацiй. Транснащональш корпорацi! сприяють з'еднанню робочо! сили з катталом, здiйснюючи або рух робочо! сили до капiталу, або перемщення свого капiталу в регюни, де е зайва робоча сила. Розвиток транспортно! мережi, своею чергою, сприяе суттевому розширенню мiжнародно! мпраци населення.
Доцiльно зауважити декiлька пiдходiв до аналiзу сучасних мiграцiйних процешв: сощоло-гiчний, соцiально-психологiчний, демографiчний, м^рацшно-полггичний, бiологiчний, юридичний та iншi. Найбшьш затребуваними в дослщницькому планi сьогодш стають соцiологiчний i соцiально-психологiчний пщходи до аналiзу сучасно! мiграцi!, оскшьки мотивацiя трудових мiгрантiв часто грунтуеться не на юторичному досвiдi, економiчному розрахунку, полiтичних переконаннях, а на психолопчних установках потенцiйних мiгрантiв. У результат включення загострюються соцiально-полiтичнi проблеми у державах, яю приймають мпрацшш потоки.
Слiд зауважити, що емпращя робочо! сили сприяе зростанню квалiфiкацi! робiтникiв, якi ви!жджають з кра!ни з високим рiвнем технологiй, передовими стандартами трудово! етики, дисциплiни i органiзацi! виробництва. Пiсля повернення набуп знання допомагають удосконалювати трудову дiяльнiсть всерединi свое! кра!ни, сприяючи процесу сощально-економiчного розвитку. Велике значення для економши кра!н-експортерiв робочо! сили мае приплив шоземно! валюти, яку переводять трудовi мiгранти, тим самим сприяючи нормалiзацi! фiнансово! ситуацi! всередиш кра!ни.
Одним з самостiйних пiдходiв до вивчення мiграцiйних процесiв е методолопчний, оскiльки розроблення методiв побудови моделей мпраци е важливим теоретичним напрямом.
Серед численних концепцш, яю формують модель мiграцi!, найбiльш теоретично дослщженою е економiчна модель м^рацп. Мiграцiйнi процеси найчастiше виникають мiж рiзними державами, чому сприяють культурш, лiнгвiстичнi, адмiнiстративнi та iншi зв'язки, розширюючи свiтовий ринок. Водночас, у кра!нах з надлишковими трудовими резервами виникла теорiя справедливо! компенсацi! за використання робочо! сили, насамперед висококвалiфiкованих кадрiв. Зокрема, акцент робиться на вщшкодування всiх витрат, пов'язаних з перемщенням iноземно!
робочо! сили i використанням !! в кра!ш в'!зду, навiть якщо йдеться про тимчасову трудову мпрацш. В контексп економiчного напряму дослiдження iммiграцiя розглядаеться як важливий позитивний елемент економiчного та демографiчного розвитку.
Демографiчний пiдхiд органiчно включае мiграцiйний процес в iншi демографiчнi процеси, з якими мпрацш тiсно взаемопов'язана та послщовно змiнюеться у зв'язку з розвитком суспшьства.
З позицi! соцюлогн мiграцiйний процес розглядаеться як важливий демографiчний процес, що виходить iз припущень прямого, непрямого, сукупного i негативного впливу мiграцi! на демографiчний розвиток. Розглядаючи мiграцiйний пiдхiд, слщ зазначити, що вiн мiстить низку наукових концепцш. Одна з наукових концепцш - це мобiльний перехщ як основна iдея, яка виражаеться в юнуванш чiтко виражених закономiрностей в збiльшеннi територiально! мобiльностi, що вщбуваються поетапно. При цьому тд територiальною мобiльнiстю розумiють все рiзноманiття територiальних пересувань незалежно вiд вщсташ та часу. Другий з рiзновидiв концепцi! е мiграцiйний перехiд, де основну увагу звертають на мiжнародну безповоротну мпрацш та !! роль в демографiчному розвитку. У сучасному розумiннi вказанi концепцi! виступають як концепщя системи мiграцiйних зв'язкiв (мереж), або теорiя мiграцiйних ланцюпв.
Культурологiчна концепцiя розглядае мiграцiю в контексп взаемодi! мiж людьми двох рiзних кра!н i в межах простору, що мютить обидвi сторони. При цьому сощальна взаемодiя вщбуваеться в межах ринку робочо! сили, який за своею природою штернацюнальний.
Асимшяцшна концепцiя грунтуеться на лшшносп процесу адаптацi! iммiгрантiв до суспшьства кра!ни в'!зду, яка грунтуеться на засадах культури як колективного способу адаптацп до навколишнього природного та сощального середовищ.
Полiтична концепцiя мютить власне полггичне спрямування та iнституцiоналiзм. Вона передбачае мiжнародну мiграцiю як перемщення громадян з однiе! держави в шшу на постiйне проживання за згодою те! чи шшо! держави.
Системний пiдхiд об'еднуе рiзнi концепцi!, показуючи зв'язок мiграцiйних процешв з екологiчним, iсторичним, етнографiчним, психолопчним аспектами, якi сформованi в рiзних концепцiях.
1снуе також генетичний, фшософський, юридичний, iнформацiйний тдходи до вивчення мiграцiйних процесiв. За юридичного шдходу особливу увагу концентрують на впливi м1жнародного права на стан населення, зокрема iноземного. Правознавчий напрям полягае у вивченш та розробленнi правових норм i законодавчих актiв, спрямованих, з одного боку, на регулювання основних прав мiгрантiв, виходячи iз Загально! декларацi! прав людини, з шшого - на розроблення основних понять i визначень (Чммпрант", "емпрант", "бгженець", "трудовий мiгрант" тощо). Саме цей шдхщ визначае мiграцiйну политику у вiдношеннi i внутрiшньо!, i особливо м1жнародно! мiграцi!.
На сучасному еташ розвитку суспiльства загалом зростае прогностична функцiя науки. Адмiнiстративне право у руст цiе! тенденцi! мае бути зорiентоване на виконання рiзноманiтних завдань прогнозування правопорушень на найближче та далеке майбутне. Але для цього юридична наука мае бути збагачена методологiчним арсеналом вивчення проблем ефективносп механiзму адмшютративно-правового регулювання [9, с. 9]. Застосування рiзних концепцiй i пiдходiв у дослщженш мiграцiйних процесiв дае змогу зробити узагальнюючий висновок про те, що щ методи постiйно збагачуються та розвиваються, що дасть змогу вийти на новий рiвень осягнення соцiальних явищ.
Висновки. Класифiкацiя наукових концепцш i пiдходiв до вивчення м^рацшних процесiв населення дае змогу зробити таю висновки:
- важливим науковим напрямом е розроблення понятшного апарату таких категорш, як "мпрацш" i "мiграцiйний процес", якi сьогодш набувають унiверсального, узагальнювального характеру i в широкому сенсi ототожнюються з поняттям "мiграцiйний рух";
- мпрацш як процес е об'ектом вивчення низки наук, аналiз яких передбачае системнють i комплекснiсть у вивченш зовшшшх i внутрiшнiх перемiщень меж адмiнiстративно-територiальних утворень незалежно вiд чинниюв, що !х зумовлюють, з метою набуття нового правового статусу;
- м^ращю як процес необхiдно розумгги у контекстi сукупностi окремих подш перемiщення населення, пов'язаних з !х соцiальними аспектами, якi зумовлюють об'ективно немину^ або суб'ективно виникаючi вщносини у всiх сферах соцiального життя;
- мпрацш як процес у юридичному аспект визначае територiальне перемiщення людей, при цьому мають на yBa3i !х перемiщення у фiзичному, а не в сощальному, eKOHOMi4HOMy чи правовому простора Ця ознака вщображае сyтнiсть мпраци - територiальне перемщення людей, пов'язане з пошуком кращих умов життя (у вузькому сенш).
Мiграцiя, будучи на емпiричномy рiвнi певним процесом територiального перемiщення, контролюеться державою, його спецiалiзованими або шшими органами, посадовими особами. Сyкyпнiсть м^рацшних процесiв, що здiйснюються вiдповiдно до м^рацшного законодавства Укра!ни, утворюе особливий вид правових вщносин - мпрацшш правовiдносини. Суб'ектами цих правовiдносин е, зокрема, трyдовi мiгранти та органи державно! влади i мiсцевого самоврядування, посадовi особи МВС Укра!ни. У бшьшосп випадкiв мiграцiя породжуе новий адмшютративно-правовий статус.
1. Словник спещальних термтв. [http://politics.ellib.org.ua/pages-13182.html]. 2. Побулавець Н. Л. Концептуальна тдходи до дефтщй поняття "мiграцiя" / Н. Л. Побулавець, 23.05.2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [file:///C:/Users/User/Downloads/stvttp_2014_1_62.pdf]. 3. Тимченко Л. Д. Мiжнародне право : тдруч. /Л. Д. Тимченко, В. П. Кононенко. - К.: Знання, 2012. -631 с. 4. Постанова Кабiнет Мiнiстрiв Украгни eid 20.08.2014 № 360 "Про затвердження Положення про Державну мiграцiйну службу Украгни" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/360-2014-%D0%BF]. 5. Мойсей В. I. Зовшшш економiчнi ефекти мiжнародног мiграцiг робочог сили: дис. ... канд. ек. наук: спец.: 08.00.02 /Валентина 1ватвна Мойсей. - Львiв: Львiвський нац. ун-т iм. 1вана Франка, 2015. - 235 с. 6. Теорiя i практика конституцiоналiзму: украгнський та зарубiжний досвiд: матерiали учасниюв третьог наук.-практ. конф. (Львiв, 19 травня 2017 року). - Львiв: НН1ПП НУ "Львiвська полтехтка", 2017. - 302 с.
7. Колос С. М. Фактори впливу на мiграцiйнi процеси в Украгш / С. М. Колос // Вiсник Схiдноукрагнського нац. ун-ту iм. Володимира Даля 2013. № 16 (205). С. 194-203. 8. Мiграцiя в Украгш: факти i цифри. Мiжнародна оргатзащя з мiграцiг. Представництво в Украгш. - К.: Представництво МОМ в Украгш, 2016. - 32 с. 9. Ортинський В. Новтн методи до^дження адмiнiстративно-правових явищ / В. Ортинський // Вiсник Нац. ун-ту "Львiвська полтехтка". Серiя: Юридичт науки 2014. № 782. С. 5-9.
REFERANSE
1. Slovny'k speciaVny^x terminiv [Dictionary of special terms]. Available at: http://politics.ellib.org.ua/pages-13182.html. 2. Pobulavecz' N. L. KonceptuaVni pidxodyл do definicij ponyattya "migraciya" (Conceptual approaches to definitions of the concept of "migration"). Available at: file:///C:/Users/User/Downloads/stvttp_2014_1_62.pdf 3. Ty'mchenko L. D. Mizhnarodne pravo (International law). Kyiv, Knowledge Publ., 2012, 631 р. 4. Postanova Kabinet Ministriv Ukrayiny' Pro zatverdzhennya Polozhennya pro Derzhavnu migracijnu sluzhbu Ukrayiny' [On Approval of the Regulation on the State Migration Service of Ukraine]. The Postanova Kabinet Ministriv Ukrayiny' of Ukraine on August 20, 2014. 5. Mojsej V. I. Zovnishni ekonomichni efektyл mizhnarodnoyi migraciyi robochoyi sy7y" Diss, kand. econom. nauk [External economic effects of international labor migration. Cand. econom. sci. diss.]. Lviv, 2015. 235 р. 6. Teoriya i prakty'ka konsty'tucionalizmu: ukrayins'kyj ta zarubizhnyj dosvid [Theory and practice of constitutionalism: Ukrainian and foreign experience]. Мaterials of participants of the third scientific-practical conference, Lviv, 2017, 302 р. 7. Kolos S. M. Faktory' vplyvu na migracijni procesy' v Ukrayini [Factors Influencing Migration Processes in Ukraine]. Herald of East-Ukrainian National un-th them Volodymyr Dahl, 2013, Vol. 16 (205), 194-203 рр.
8. Migraciya v Ukrayini: faktyл i cyfry \ Mizhnarodna organizaciya z migraciyi. Predstavny^cztvo v Ukrayini (Migration in Ukraine: Facts and Figures. International Organization for Migration. Representation in Ukraine). Kyiv, IOM Representation in Ukraine, 2016, 32 р. 9. Orty'ns'kyj V. Novitni metody' doslidzhennya administratyvno-pravovy'x yavy'shh [Newest methods of research of administrative-legal phenomena]. Herald of the National University Lviv Polytechnic University. Series: Law Sciences, 2014, Vol. 782, 5-9 рр.
Дата надходження: 01.11.2017р.
