CC BY
31
УДК 631.162
Костирко А. Г., старший викладач (kosturkoa@gmail.com)® Мыколагвсъкыы державный аграрныыушверсытет
СТРУКТУРИЗАЦ1Я ПРОБЛЕМ АГРАРНИХ П1ДПРИСМСТВ ЩОДО ФОРМУВАННЯ IX Ф1НАНСОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
У статт1 окреслено зовтшш та внутр1шш проблемы, ям е стлъними для быъшост1 аграрных тдпрыемств. Выявлено вплыв зазначеных проблем на формування фтансового потенщалу аграрных тдпрыемств.
Ключое1 слова: аграрне выробныцтво, проблемы, фтансовыы потенщал, фтансова безпека
Постановка проблеми. Стр1мкий розвиток суспшьства, зростання р1вня технологш, а також р1зкий демограф1чний рют в свт вимагае детального дослщження сучасного стану св1тового сшьського господарства. Розвиток сшьського господарства визначае споЫб життя та перспективи бшьшо! частини населения, що особливо актуально для Украши, оскшьки юторично I потенцшно вона е аграрного крашою. Так як св1товий перерозподш ролей кра!н у виробництв1 сшьськогосподарсько! продукцп виливае на !х економ1ку, особливого значения набувае вилив цього ироцесу на краши, як1 нещодавно стали на шлях ринкових реформ. Обравши курс ринкових вщносин, Украша тим самим обрала шлях входження до св1тового економ1чного простору, що е невщ'емною умовою устшного розвитку будь-яко! краши.
Украша мае потужний агропромисловий потенщал та величезш перспективи розвитку сшьського господарства, оскшьки вона мае вигщне мкце розташування, волод1е сприятливими кл1матичними умовами I якюними земельними ресурсами. Однак, сучасний аграрний сектор економжи поки що не використовуе свш потенщал на повну потужшсть.
Невщ'емною частиною потенщалу будь-якого пщприемства, в тому числ1 I сшьськогосподарського напрямку, е його фшансовий потенщал, який забезпечуе вщтворення для безперервно! роботи пщприемства. Для ефективного та устшного функцюнування тдприемств необхщною умовою е яккне формування його потенщалу, в тому числ1 його фшансових елеменив, з метою належного забезпечення ним.
Анал1з останшх дослщжень. Питанию формування фшансового потенщалу тдприемств науковцями придшялося багато уваги, зокрема, такими авторами як Краснокутська Н. С., Федонш О. С., Ареф'ева О. В., Хомяков В. I., Ворсовський О. Л., Бикова В. Г., Фомш П. А., Терещенко Е. Ю. та шшг
Проте в умовах трансформацп економ1чно! системи подальшого дослщження потребуе виявлення складових проблеми, пов'язано! з формуванням фшансового потенщалу аграрних тдприемств.
'Костирко А. Г., 2012
249
Мета статть Враховуючи актуальшсть та важливкть даного питания, метою статп е комплексне дослщження проблем, пов'язаних з формуванням фшансового потенщалу аграрних пщприемств, з видшенням !х складових \ зв'язюв м1ж ними з метою пошуку можливих шлях1в 1х розв'язання.
Виклад основного матер1алу. Особлива роль аграрного виробництва в економщ! держави з точки зору корисност! для суспшьства е не стшьки частка ВВП (8-10%), скшьки сощальна значимкть галузг А саме:
- економ1чна база для забезпечення життед1яльност1 третини населения
краши;
- незамшний виробник продукт1в харчування \ сировини для промисловостц
- база для створення робочих мкць;
- вироблена продукщя на 1 гривню в галуз! дае одержувати понад 12 гривень продукци в шших галузях;
- сшьськ! територи е мкцем оздоровления, а сшьське населения -оберегом нацюнальних звича!в { традицш.
Як зазначають Ю. Ф. Мельник \ П. Т. Саблук, у кра!нах з розвинутою ринковою економжою, на вщмшу вщ економ1чно! пол1тики нашо! держави, саме щ фактори враховують при розподш бюджетних надходжень на користь сшьського господарства [1].
Подальше нарощування виробництва конкурентоспроможно! сшьськогосподарсько! продукци мотивуе не тшьки внутршнш ринок, а й продовольча безпека кра!ни. Потужним стимулом збшьшення И виробництва е експорт в1тчизняно1 продукци. В ¿мпорт! продукив, за оцшками експерт1в ООН, мають потребу 36 кра!н св1ту [2]. Тому вихщ продукци в1тчизняного АПК на м!жнародш ринки повинен стати складовою державно! аграрно! пол1тики. При цьому слщ це робити виважено. Основним прюритетом мае стати забезпечення власних потреб якюною продукщею. Оскшьки, як свщчить практика, пол1тика цившзованих кра!н направлена на пщтримку нацюнального генофонду через споживання високояюсних продукив харчування.
У ва перюди трансформаци економши основу розвитку аграрних пщприемств становив !х фшансовий потенщал, здатний забезпечити просте та розширене вщтворення. При цьому на кожному еташ ще! трансформаци у р1зних пщприемств виникали не однаков! проблеми з його формуванням через вщмшш стартов! умови та можливостг
Опрацювання значно! кшькост! публшацш та анал1з фактичних даних дозволило сформулювати ряд спшьних для багатьох сшьськогосподарських пщприемств проблем, яю водночас являються як причинами так \ наслщками неефективного формування !х фшансового потенщалу. Серед зазначених проблем слщ видшити таю:
• диспаритет цш на сшьськогосподарську продукцш та продукцш шших
галузей економши кра!ни, яю забезпечують аграрне виробництво.
Впевнено можна стверджувати, що важливим елементом в рамках аграрно! реформи е створення мехашзму формування справедливо! цши на
250
сшьськогосподарську продукцш, яка б могла забезпечити рентабельне виробництво, яке давало б можливють здшснювати розширене виробництво.
Саме лквщащя диспаритету цш, яка кнувала \ зараз кнуе е нагальною проблемою для аграрних виробниюв. Ми подшяемо точку зору економкив, що це повинно вщбуватися завдяки перерозподшу прибутку, який отримуеться у ланцюжку: виробник - переробник - продавець. СпоЫб перерозподшу повинен базуватися на основ! того, щоб уЫ учасники цього процесу мали р1вновелик1 прибутки на р1вновеликий авансований у виробництво каштал.
Практика попередшх роюв свщчить, що монопол!защя окремих галузей в1тчизняно! економши стала умовою !х прившейованого становища в пор1внянш з сшьським господарством. Якщо за перюд 2001-2008 роки норма прибутку в економщ в цшому становила 5,1%, промисловост! - 8%, оптовш \ роздр!бнш торпвл! - 5,2%, банювськш сфер! - 14,3%, то в сшьському господарств! - лише 1,1% [2]. Тому при формуванш економ1чних м1жгалузевих вщносин виршальним е державне втручання.
• недостатня мотиващя пращвниюв, зайнятих у сшьському господарств!.
Загально вщомо, що рушшною силою функцюнування \ розвитку
пщприемства е трудов! ресурси, а !х основним мотивацшним чинником е зароб1тна плата. Як показуе практика, середньомшячна номшальна заробп-на плата одного штатного пращвника пщприемств сшьського господарства залишаеться одшею з найнижчих серед уЫх вид1в економ1чно! д1яльност1 й становила 1884 грн. в середньому за перше швр1ччя 2012 року. Для пор1вняння: середньомюячна зароб1тна плата за цей же перюд по промисловост! становила 3373 грн., у фшансовш сфер! - 5883 грн., у сфер! державного управлшня - 3135 грн. Протягом 2011 року заборговашсть ¿з виплати зароб1тно! плати пращвникам сшьського господарства зменшилась на 36,2% { станом на 1 ачня 2012 року становила 25,6 млн. грн., що складае 2,6% загального боргу по кра!ш. При цьому бшьше 60% заборговано! зароб1тно! плати сконцентровано на пщприемствах-банкрутах (суб'ектах господарювання, щодо яких реал1зовуються процедури вщновлення платоспроможност! боржника або визнання його банкрутом) [3].
• зниження родючост! грунив.
Щор1чно втрати гумусу внаслщок мшерал1заци становлять до 0,7 т/га. Вмют гумусу в грунтах протягом останшх 20 роюв зменшився майже на 20%. Дослщження даного питания на регюнальному р!вш дало можлившть визначити, що в окремих регюнах близько 40% орних земель потребують систематичного вапнування, а близько 10% - гшсування. Якщо в Сврот та США сшьгоспвиробники вносять вщ 200-300 до 700-800 кшограм1в мшеральних добрив на гектар, то в Укра!ш - лише 10-15 кг. Це замало для пщтримання родючост! земель. Не менш складна ситуащя стосовно внесения оргашчних добрив. Так, !х середш дози знизились до 0,6 т/га. При цьому рацюнальне !х значения становить 8-10 т/га. Розорашсть земель в Укра!ш одна ¿з найвищих у свт \ складае бшьше 70%, тод1 як св1това норма вщ чверт! до третини загально! площ!.
251
Фшансовий потенщал аграрних тдприемств мае сво! особливост1 оскшьки нерозривно пов'язаний з потенщалом 1х земельних ресурЫв. Виходячи з виробничо! направленост1 аграрних тдприемств необхщно вщм1тити, що потенщал земл1 через виробничу сферу забезпечуе формування фшансового потенщалу пщприемства. У загальному пщсумку зниження потенщалу земл1 аграрних тдприемств призводить до зниження його фшансового потенщалу. Тому, в процеЫ прийняття ршень стосовно ефективного використання фшансового потенщалу необхщно звернути увагу на дану проблему.
• застарша матер1ально-техтчна база.
На сучасному еташ розвитку матер1ально-техтчна база потребуе серйозно! модершзаци. Наявний парк сшьськогосподарсько! техтки сьогодт знаходиться у критичному сташ, 85% И вщпрацювало свш амортизацшний термш. А для вщтворення машинно-тракторного парку АПК до р1вня технолопчно! потреби виробництва прогнозованих обсяпв аграрно! продукци необхщш щор1чт швестици у сум1 близько 22 млрд. грн.
Дослщження джерел формування фшансового потенщалу пщприемства показало, що бшьш сталим його джерелом, на вщмшу вщ чистого прибутку, але не менш важливим, являються амортизацшт вщрахування. Вщносна сталкть цього джерела пов'язана наявними основними засобами та нематер1альними активами, як1 знаходяться у власност1 аграрних тдприемств. Чим бшьша !х кшьккть I вартють, тим бшьший амортизацшний пот1к, який спрямовуеться на реноващю основних засоб1в та нематер1альних актив1в. Так, нагромаджений амортизацшний фонд за простого вщтворення направляеться на замшу основних засоб1в, як1 застарш або повтстю зношенг На сьогодтшнш день стан машинно-технолопчного комплексу в сшьському господарств1 У краши не здатний забезпечити реал1защю концепци шновацшного розвитку галузг
• недостатне використання шновацш.
Досвщ показуе, що бшьшють украшських тдприемств усвщомила необхщтсть шновацшних, принципово нових метод1в управлшня персоналом та оргатзащею в цшому. 1нновацп необхщт в оргатзацшнш, виробничш, фшансовш, науковш сферах, оскшьки саме в комплекс! вони приносять найефективтший результат. Але вщсуттсть кошт1в, висок1 ризики призводять до розподшу тдприемств на ультрасучасш I середньов1чнг Взаемовплив шновацш I фшансового потенщалу сшьськогосподарського пщприемства полягае в тому, результата 1х шновацшно! активное^ у р1зних сферах забезпечують формування фшансового потенщалу, I навпаки - використання фшансового потенщалу можливе у напрямку застосування шновацш.
Одним з внутршшх чинниюв, як зазначають О. В. Ареф'ева I Т. Б. Кузенко, який безпосередньо впливае на процес формування фшансового потенщалу для забезпечення фшансово! безпеки пщприемства, виступае недостатня д1яльтсть менеджер1в фшансово-економ1чних служб, маркетингу й адмшктративного менеджменту пщприемства [4].
252
Таким чином, розв'язання проблем, пов'язаних з формуванням фшансового потенщалу аграрних пщприемств можливе шляхом глибинно! структуризацп завдань через виявлення i усунення причин ix прояву.
Висновки. Виходячи з результат дослщження доцшьно видшити те, що в процеа формування фшансового потенщалу аграрних пщприемств важливим е пошук cnoco6iB його розширення та примноження. Це дасть можливкть для подолання критичних явищ у д1яльност1 пщприемств i в подальшому пщвищення конкурентоспроможност1 та нарощування обсяпв виробництва завдяки ефективному використанню i'x фшансового потенщалу.
Л1тература
1. Мельник Ю. Ф. Агропромислове виробництво Украши: уроки 2008 року i шляхи забезпечення шновацшного розвитку / Ю. Ф. Мельник, П. Т. Саблук // Економ1ка АПК. - 2009. - №1. - С. 3 - 15.
2. Зубець В. М. Виклад зв1тно! допов1д1 на Загальних зборах Нац1онально1 академ11 аграрних наук Украши / В. М. Зубець // Економка АПК. - 2011. -№1. - С. 3 - 11.
3. http:// www.ukrstat.gov.ua/
4. Ареф'ева О. В. Економ1чш основи формування ф1нансово! складово! економ1чно! безпеки / О. В. Ареф'ева, Т. Б. Кузенко . [Електронний ресур]. - Режим доступу: http://fire articles.com/finance-pidpryemstv/131-ekonomichni-osnovi-formuvannya-finansovoyi-skladovoyi-ekonomichnoyi-bezpeki-aref^eva-o-v-kuzenko-t-b.html.
Summary Kostyrko A.
Mykolayiv state agrarian university
STRUCTURIZATION OF PROBLEMS OF THE AGRARIAN ENTERPRISES CONCERNING FORMATION OF THEIR FINANCIAL POTENTIAL
In article external and internal problems which are the general for the majority of the agrarian enterprises are defined. Influence of these problems on formation of financial capacity of the agrarian enterprises is defined.
Key words: agrarian production, problems, financial potential, financial
safety
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
253
