CC BY
29
УДК 631.158:658.310.853
Свчук Л.А., д.е.н., доцент Брилякова О.П., мапстрант Миколагвсъкии державный аграрнийутверситет
мотивац1я персоналу як важ1ль 1нновац1йного розвитку
сыьськогосподарських шдприемств
Вагомим еажелем тновацшного розвитку сыъсъкогосподарсъких тдприемств виступае мотиващя персоналу. У статт1 розкрито причини нед1евост1 мехашзму мотивацп в стъсъкому господарств1. Доведено, що в основ! дгевого мехашзму мотивацп мае бути належнии р1венъ заробтног плати та сощалъна облаштовашстъ сшъсъких територш.
Ключое1 слова: витрати, заробтна плата, тновацшнии розвиток, моралъш та матер1алъш чинники, мотиващя.
Постановка проблеми. Потужним шструментом досягнення пщприемством поставлених цшей виступае мотиващя персоналу. Вивчення заруб1жного та в1тчизняного досвщу функщонування ефективних тдприемств переконуе: серед перелку засад, що забезпечують йому усшх, чшьне мкце займае ор1ентащя пщприемства на розвиток (причому шновацшний розвиток), а також мотиващя персоналу.
1нновацшний тип розвитку характеризуемся перенесениям акценту на використання принципово нових прогресивних технологш, переходом до випуску високотехнолопчно! продукцп, прогресивними оргашзацшними \ управлшськими ршеннями в шновацшнш д1яльност1, що стосуеться як мшро-, так I макроеконом1чних процешв розвитку. Вщбуваеться переоцшка людського фактору в економщк зростае роль творчих кадр1в - людей, що володшть знаниями I е ноаями нововведень у сфер1 оргашзацшно!, науково-техшчно! та еколопчно! культури [14]. Вагому роль у формуванш таких кадр1в й посиленш ефективност11х трудово! д1яльност1 грае мотиващя.
Анал1з останшх дослщжень. Питания шновацшного розвитку та мотивацп персоналу р1зноб1чно розкршг у працях заруб1жних вчених та украшських економюив-аграрниюв. Проте кризовий стан галуз1 доводить необхщшсть продовження дослщжень за даним напрямом.
Мета статть Д1агностищ причин нед1евост1 мехашзму мотивацп в аграрий сфер1 та обгрунтуванню основних засад И формування присвячена дана стаття.
Виклад основного матер1алу. Мотиващя - це мехашзм створення внутршшх для пращвника фактор1в, що спонукають його до виконання певних дш. Дискуая щодо бшьшого ступеня значимое^ морально! чи матер1ально! мотивацп виршуеться, на наш погляд, концепщею ¿ерархи потреб А.Маслоу. На нижчих р1вня знаходяться первинш потреби, задоволення яких потребуе матер1ально! бази. Вищий р1вень потреб задовольняеться, переважно,
® евчук Л.А., Брилякова О.П., 2011
254
моральными чинниками.
Дослщження середньомюячного р1вня зароб1тно! плати у сшьському господарств1 (рис.1), яка протягом тривалого перюду е найнижчою пор1вняно з шшими видами економ1чно! д1яльност1, иоясиюе низьку ефектившсть функцюнування галузг Нездатшсть отримувано! зароб1тно! плати нав1ть забезпечити наповнення споживчого котика с1м'1 пращвника, говорить про невиконання першою функци вщтворення робочо! сили.
Рис. 1. Динамжа середньомкячноУ заробггноУ плати за видами економ1чно*1 д1яльност1 в розрахуику на одного штатного пращвника, грн
Неспроможшсть зароб1тно! плати задовольиити первинш потреби позбавляе И ознак мотиватора. В таких умовах мотиващею в галуз1 бшьше слугуе безвихщь селяи, майже вщсутшсть альтернативного працевлаштування. На нашу думку, за ¿снуючих передумов, забезпечення шновацшного розвитку сшьськогосподарських пщприемств та шноваци у мотиваци персоналу розпочинаються з1 запровадження простих, але д1евих метод1в спонукання. Св1товий досвщ переконуе, що штучне збшьшення зароб1тно! плати виступае ефективним важелем пщвищення продуктивное^ пращ, зростання вигщност1 функцюнування пщприемства, забезпечення його розвитку. Проблемою багатьох роботодавщв е те, що вони розглядають пщвищення розм1ру зароб1тно! плати не
255
як 3aci6 мотиваци персоналу, а як джерело збшьшення сво!х витрат i, в наслщку, зменшення прибутку. Пращвники вважаються джерелом витрат, а не найбшьш значимими активами пщприемства, варткть яких необхщно пщвищувати. Хоча, ще на початку XIX стор1ччя англ1ець Роберт Оуен на приклад! власно! фабрики дов1в, що зобов'язання тклуватись про найманих пращвниюв цшком зб1гаеться з штересамироботодавця [8, с. 19].
Прогресивш захщш системи мотиваци, як правило, передбачають збшьшення витрат на мотивацш персоналу. При цьому збшьшення витрат не означав, що пщприемство не окупить прогресивну систему мотиваци. За ощнками експерт1в, рацюнальна комплексна система мотиваци може приносити пщприемству значно бшьшу вщдачу за фшансовими показниками i показниками лояльност1 персоналу, шж система мотиваци, яка не вимагае великих витрат [3, с. 52]. Зокрема, в Япони предметом особливо! уваги е збшьшення обсягу продажу. При цьому менеджери тклуються про актив1защю людських pecypciB нав!ть бшьше, шж про рух грошових кошт1в. Японське управлшня у першу чергу враховуелюдський фактор [5, с. 53].
Усшшна д1яльшсть пщприемства забезпечуеться правильною системою мотивацй. 3míct И правильное^ полягае в тому, що система мотиваци повинна спонукати пращвника до бшьш продуктивно! пращ й забезпечувати пщприемству пщвищення ефективност1 його функцюнування. Зр1внял1вка наносить серйозно! шкоди, оскшьки вона формуе стереотипи i зменшуе стимули для окремих людей пщвищувати квал1ф1кащю i удосконалювати свою професшну майстершсть. Людина, яка вщчула на co6i тиск зр1внял1вки, не буде прагнути до пщвищення квал!ф1каци, яка допоможе !й краще працювати [11, с. 233].
Матер1альш стимули мають бути максимально гнучкими i поеднувати в co6i елементи р1зних вид1в оплати. Головне призначення матер1ального стимулювання - втримати найбшьш цшних, талановитих cnÍBpo6ÍTHHKÍB (даючи !м при цьому можливкть застосовувати свш талант з найвищою ефектившстю), та звшьнитись вщ неефективних. Якщо головною метою нематер1ального стимулювання е «розвиток», то матер1ального - «стабшьшсть», яка забезпечуеться, передуам, можливктю втримати кращих cnÍBpo6ÍTHHKÍB [2, с. 48-49]. Досвщ доводить, що мотивувати пращвника до вищих результат роботи за допомогою нематер1альних фактор1в можливо лише тод1, коли bíh буде мати фшансову «зону комфорту» [4, с. 23], тобто повшстю забезпечить р1вень первинних потреб. У сшьському господарств1 фактори нематер1ально! мотиваци дшть i до досягнення пращвниками фшансово! забезпеченостг Мультиплжативний вплив на свщомшть пращвниюв низького р1вня доход1в, специфжи ментал1тету сшьських мешканщв, корпоративно! культури, шших фактор1в формують вищий стутнь uíhhoctí моральних мотивацшних чинниюв (вручения грамот, портрет на дошщ пошани тощо) пор1вняно з м1зерним po3MÍpoM матер1ального стимулювання.
3 погляду психологи, ефектившсть прямого стимулювання пращ у будь-якш форм1 (винагорода, общянки, похвала тощо) викликае сумшви. Покладаючи
256
на нього особлив! надп, управлшщ придшяють увагу власне стимулам (кшьюсним I яюсним 1х особливостям), а те, що реакщя на щ стимули з боку р1зних людей бувае неоднозначною, враховуеться не повшстю. Бшьш гуманним I психолопчно виправданим е пщхщ, вщповщно до якого стимулювання регулюе поведшку не за рахунок впливу на самого пращвника, а за рахунок змш умов його життед1яльност1 [9, с. 314-315]. Вагомим мотивацшним чинником виступають умови, в яких людина працюе, I в яких людина живе. Необлаштовашсть сощальною шфраструктурою сшьських територш, умови життя в сшьськш мюцевост1, як1 коршним чином вщр1зняються вщ м1ських, не можуть бути «перекритЬ> матер1альною компенсащею у вигляд1 зароб1тно! плати. У деякому виграшному становищ! опиняються господарства, розташоваш в примюьких зонах, де доступшсть до сощально! шфраструктури е значно вищою. Це доводить необхщшсть формування сощально! сфери, як передумови економ1чного розвитку сшьськогосподарських тдприемств. Сшьсью територи характеризуются низьким р1внем доступу сшьського населения до базових послуг (яюсна освп-а, охорона здоров'я, культура, ф1зична культура 1 спорт, шформащя тощо). Нер1вшсть у споживанш селянами цих послуг у пор1внянш з шшими категор1ями населения зумовлена як нижчими доходами сшьських жител1в пор1вняно з мкькими, так I вщдалешстю заклад1в, установ та оргашзацш, що надають щ послуги [1, с. 61].
Проблема значимое^ формування та розвитку системи мотивацп пращ в сшьськогосподарських пщприемствах мало знайшла мюце в свщомост1 кер1вниюв, тому е далекою вщ прагматичних щей та методолопчного шетрументарш И розв'язання [10, с. 130]. Проанал1зувавши мотивацшш чинники працевлаштування у сшьськогосподарських пщприемствах можна констатувати, що молод1 люди за сучасного стану справ не готов! пов'язати свое майбутне ¿з сшьським господарством. Враховуючи, що основним джерелом кадрового потенщалу будь-яко! галуз1 економки виступае молодь, зокрема, випускники вищих навчальних заклад1в, вкрай необхщною е реал1защя заход1в з формування сприятливихумов проживания в сшьськш мкцевост1 [7, с. 136].
Зростання зароб1тно! плати, пщвищення престижное^ аграрно! пращ та сшьських поселень, виршення коршних сощальних проблем на сел1 - т1 чинники, позитивна реал1защя яких украй необхщна. Це вимагае великих витрат I мае тривалий термш окупност1 [6, с. 135], проте легшого й простшого шляху не юнуе. Ще Ф.Енгельс у свош робот1 «Принципи комушзму» вказував на необхщшсть поеднання переваг мкького I сшьського способу життя для уникнення 1х односторонност1 й недолшв [13, с. 333].
Варто наголосити на необхщност1 врахування ще одного специф1чного мотивацшного чинника галузг Психолопя сшьських мешканщв сильно вщр1зняеться вщ психологи мкьких жител1в, що зумовлено р1зними умовами проживания. Сшьська мюцевють, сшьський уклад характеризуемся великим ступенем консерватизму, низьким р1внем мобшьносп життя. У сшьськш мюцевост1 не працюють стандартш модел1 мотивацп. Стимулювати грошима тут дуже важко. Ключовою мотиващею для сшьського населения е те, що «мае
257
сусщ» [12, с. 42].
Висновки. 1нновацшний розвиток сшьськогосподарських пщприемств необхщно розпочинати з розробки д1евого мехашзму мотиваци, в основ! якого мае бути належний р1вень зароб1тно! плати та сощальна облаштовашсть сшьських територш.
Л1тература
1. Бородша О. Сшьський розвиток в Украшк проблеми становления / О. Бородша, I. Прокопа // Економжа Украши. - 2009. - № 5. - С. 59-67.
2. Васильева Н. Путь к совершенству / Наталья Васильева, Сергей Еремеев // Управление компанией. - 2003. - № 4. - С. 46-49.
3. Вознюк Е. Камни преткновения мотивации / Евгения Вознюк // Стратегии. - 2006. - № 11. - С. 50-55.
4. Дорощук Н. Почему люди сопротивляются изменениям / Николай Дорощук // Дистрибуция и логистика. - 2004. - № 2. - С. 22-23.
5. Как работают японские предприятия; [пер. с английского под ред. Я. Мондена идр.]. - М.: Экономика, 1989. - 262 с.
6. Кириленко I. Г. Напрями пщвищення конкурентоспроможност1 в1тчизняного сшьськогосподарського виробництва : матер1али Всеукр. конгресу вчених економют1в-аграрниюв [«Сощально-економ1чш проблеми розвитку украшського села 1 с1льських територш»], (Ки!в, 9-10 лист. 2005 р.) / Академ1я економ1чних наук Украши, 1н-т аграр. екон-ки. - К. : 1н-т аграр. екон-ки, 2005. -С.132-139.
7. Липчук В. В. Мотивацшш чинники працевлаштування молод1 у с1льськогосподарських п1дприемствах / В. В. Липчук, А. О. Линдюк // Економжа АПК. - 2008. - № 7. - С. 131-136.
8. Михайлов Ю. Вчитися управляти б1знесом разом з «Агро-Союзом» / Юр1й Михайлов // Пропозищя. - 2008. - № 1. - С. 18-20.
9. Москвичев С. Г. Мотивация, деятельность и управление / С. Г. Москвичев. - Киев - Сан-Франциско, 2003. - 492 с.
10. Петренко Н. О. Формування ефективно! системи мотиваци пращ в аграрних пщприемствах / Н. О. Петренко // Економша АПК. - 2008. - № 2. - С. 129-134.
11. Самуэльсон П. Экономика / Пол Э. Самуельсон, Вильям Д. Нордхаус; [пер. з англ. под ред. Н. В. Шульпиной]. - М.: Вильяме, 2001. - 688 с.
12. Хананова Н. Плата за рост / Наталия Хананова // Управление компанией. - 2003. - № 4. - С. 35-42.
13. Энгельс Ф. Принципы коммунизма / Ф. Энгельс // Маркс К. Сочинения. Т. 4 / К. Маркс, Ф. Энгельс. - М.: Государственное издательство политической литературы, 1955. - 615 с.
14. [Електроннийресурс]. - Режимдоступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/
258
Summary Evchuk L., Brilyakova E.
Mykolayiv State Agrarian University
MOTIVATION OF THE PERSONNAL AS THE LEVEL OF INNOVATIVE DEVELOPMENT OF THE AGRICULTURAL ENTERPRISES
The motivation of the personnel acts as the strong lever of innovative development of the agricultural enterprises. The reasons of inefficiency of the mechanism of motivation in agriculture are opened in article. It is proved that appropriate level of wages and social arrangement of rural territories should underlie the effective mechanism of motivation.
Cmammx nadiùmna do peda^iï 31.03.2011 p.
259
