CC BY
29
УДК 330.341.1:639.3
Душка В.1.,к,е.н., доцент1®, Чемерис В.А., к.е.н., доцент2, Яшнович Й.С., голова правлшня, Колос О.М., асистент1, Федорюк М.Д., к.е.н.4, Козик В.М., с.н.с.4 1Лъвгвсъкий нацгональнииунгверситет ветеринарногмедицини та бютехнологш гмет С.З. Гжицъкого 21нститутреггональних досл1дженъ HAH Украгни, м. Лъв1в 3ВАТ «Лъе1есъкий облрибкомбгнат», м. Лъе1е 4Закарпатсъкий гнститутАПВ НААН Украгни
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИБНИЦТВА В УКРА1Н1
Економгчна криза nepiody ринкових трансформацш негативно вплинула на стан рибництва у внутр1шшх водоймах Украгни. Ситуащя ускладнювалася ще и тим, що рибництво, як пгдгалузъ рибного господарства, до початку реформацп економгки перебувалоу cmadii' становления i не набуло ще належного матер1алъно-техшчного та фтансового добробуту. За остант роки споживання риби г рибних продуктгв на душу населения нашог крагни жодного разу не вгдповгдало фгзгологгчно обтрунтованим нормам. Воно коливалосъ eid 18 % до 87,5 % eid потреби. Така ситуащя тд1рвала продоволъчу безпеку крагни, знижувала pieenb споживання з урахуванням енергетичних г фгзгологгчних потреб людини.
Ключов1 слова: рибне господарство, рибництво, ттенсифшащя рибництва, вилов риби та тших водних живих pecypcie, споживання риби г рибопродуктгв, розвитокрибног галуз1.
Постановка проблеми. умовах перехщного перюду ринкових трансформацш, за вщсутност1 державно! пщтримки, вщбулася докоршна змша метод1в вирощування риби. Руйнування управлшсько! i виробничо! систем, порушення напрацьованих десятил1ттями рибогосподарських зв'язюв, р1зке зростання цш на матер1али та енергоноси, скорочення попиту на товарну продукцш рибництва через зменшення кутвельно! спроможност1 в1тчизняних споживач1в, вщсутшсть можливост1 для створення достатшх об1гових кошт1в змусили бшьшшть рибницьких пщприемств вирощувати рибу у ресурсоощадному режим^ вщмовившись вщ використання штенсивних технологш або зв1вши до мммуму витрати на придбання комб1корм1в та мшеральних i оргашчних добрив. Ц1 причини обумовили значне зниження обсяпв щор1чного вирощування товарно! рибно! продукци, кшькють яко! протягом останшх 20 роюв скоротилася бшьше, шж у 5 раз1в [2].
Основною причиною недостатнього споживання риби i рибопродукт1в у розрахунку на душу населения в Укра1ш було i залишаеться вщставання виробництва цих продукт1в вщ потреб. Так, у 1990 рощ фактичне споживання
® Душка B.I., Чемерис В.А., Яншович £.Й., Колос О.М., Федорюк М.Д., Козик В.М., 2012
225
риби i рыбопродуктов на душу населения складало 17,5 кг на рк, або 87,5% вщ норми (20 кг/р1к), у 2000 р. - 8,4 кг, або 42,0% i лише з 2007 року почало зростати та складало 15,3 кг, або 76,5% вщ потреби. У 2009 р. фонд споживання риби i рибопродукт1в 3pic до 697 тис. т, або до 15,1 кг на душу населения. Вилов риби та добування шших водних живих pecypciß в Укра1ш у 2009 р. досягли 256,8 тис. т, а ¿мпорт - 450,7 тис. т, що у 2,4 рази перевищувало власне виробництво. При цьому, ¿з 15,1 кг спожито1 риби i рибопродукт1в у 2009 р. майже 10 кг було завезено шляхом ¿мпорту i лише 5,1 кг - за рахунок власного виробництва. Обсяг ¿мпорту склав 64,7%, в той час як допустимо для збереження продовольчо! безпеки краши не бшьше 30% [5, с.5].
Анал1з останн1х дослщжень. Украша мае величезш площ1 водойм, в яких можна вирощувати рибу, хоч ix призначення носить р1зноплановий характер. Зокрема, став1в у р1зних природно-кл1матичних зонах Украши нал1чуеться понад 200 тис. га, в яких майже у половин! площ можна оргашзовувати вирощування риби на штенсивнш основ1, на реши - за випасною технолопею.
Багато праць штенсифжацп ставового рибництва присвятив В.А. Мовчан, зокрема методам штенсифжаци та i'x впровадженням у ставове рибництво, в тому 4Honi впровадження пoлiкyльтypи як чинника iнтeнcифiкaцii.
Пpoблeмi вивчення ефективноси ставового рибництва в Укра1ш присвячена цiлa низка дocлiджeнь вщомих вчених, зокрема: Мовчана В.А., Носаля А.Д., Приходько В.А., Вовка П.С., Харитоново! Н.М., Шермана I.M., Бaлтaджi P.A., Грициняка I.I., Гринжевського М.В., Третяка О.М. та шших.Разом з тим залишаються невиршеними ряд дуже важливих проблем розвитку рибно! гaлyзi Украши, що в 3Ha4Hift Mipi пов'язано з кризовим станом eKOHOMiKH Украши, загальною фiнaнcoвoю кризою [5, с. 6-7].
Мета статт! полягае в ouiHui стану рибництва Укра1ни та окресленш перспектив пов'язаних з розвитком uiei' гaлyзi рибного господарства,що повинне забезпечити його фyнкцioнyвaння як цшсно! системи.
Виклад основного матер1алу.Рибне господарство Укра1ни, як цiлicний комплекс, Biflirpae важливу роль в eKOHOMiui нашо! держави. BiH включае: вилов риби та й переробку; вiдтвopeння i охорону рибних 3anacie; ставове, басейнове, садкове розведення i товарне вирощування риби; ceлeкцiйнo-плeмiннy роботу; науково-дослщне, проектно-конструкторське забезпечення; галузеву 6araTopißHeBy систему навчання i пiдвищeння квaлiфiкaцii Kaflpie; систему безпеки мореплавства; проведения мiжнapoднoi риболовно! пoлiтики та регулювання рибальства у BHyTpimHix водоймах Укра1ни, в межах TepHTopianbHoro моря, виключнiй (морськш) eKOHOMi4Hift 30Hi, на континентальному шельфа а також в eKOHOMi4Hift зош Чорного та Азовського Mopiß.
Украша мае Bnxifl до двох MopiB - Азовського (799,8 км берегово! лiнii) та Чорного (1829,1 км берепв). Загальна довжина pi40K складае 206 тис. км, площа озер - 213 тис. км2, лимашв - 2,84 тис. км2, водосховищ - понад 800 тис. га i CTaeiß pi3HHx KaTeropift - 223,26 тис. га.
226
Число працюючих в рибнш галуз1 складае бшьше 30 тис. ос1б. Державний ком1тет рибного господарства Украши забезпечуе координащю д1яльност1 82 пщприемств, установ I оргашзацш, як1 знаходяться у державнш власностг Держкомрибгоспом контролюеться рибогосподарська д1яльшсть бшьш як 600 користувач1в водиих живих ресурав. При цьому, у сфер1 рибного господарства дшть бшьше 1600 рибогосподарських пщприемств недержавно!форми власностг Також, в галуз1 функцюнують бшьш шж твтори сотш пщприемств I оргашзацш шших форм власност1, що здшснюють консервне та пресервне виробництво риби та морепродукт1в. Загальний асортимент !х вироб1в складае близько 3000 найменувань[5, с.31-32].
Таблиця 1
Динамжа вилову риби та добування
Р1к/% Вилов риби та добування шших водних живих ресур^
у т.ч. за видами водоймищ
У у виключнш у виключних у вщкритш у т.ч. вилов
усього внутршшх водоймах (морський) еконо]шчшй зош Украши (морських) еконо]шчних зонах шших держав частиш Свпового океану риби
1995 400191 67816 30133 279548 22694 363444
% 100 16,95 7,53 69,85 5,67 90,82
2000 350087 38210 56990 175033 79854 346699
% 100 10,91 16,28 50,0 22,81 99,03
2005 265585 37396 61176 149622 17391 234185
% 100 14,08 23,03 56,34 6,55 88,18
2009 256853 42201 67314 147338 - 238600
% 100 16,43 26,21 57,36 - 92,9
2010 218681 38364 69725 110592 - 215017
% 100 17,54 31,88 50,57 - 98,32
2011 211182 37574 74870 98738 - 205285
% 100 17,8 35,45 46,75 - 97,21
А
*Джерело: заданими Держкомстату Укра!ни 1998-2012.
Анал1зуючи дан1 таблиц! 1, спостеркаеться ч1тка тенденц1я до зменшення вилову риби та добування шших водних живих ресурс1в. Так, вилов та добування останн1х у 2011 рощ знизилися на 189009 т, або на 47,23% у пор1внянн1 до 1995 р. та на 54403 т, або 20,48% до 2005 р. При цьому, вилов риби за дослщжуваний пер1од становив 88,2 - 99,0%.
За видами водоймищ, найб1льш1 показники спостер1гаються у виключно (морських) економ1чних зонах шших держав (46,8 - 69,9%).При цьому, з 2009 р. фактично вщсутнш вилов риби та добування шших водних ресурав у в1дкрит1й частиш Св1тового океану, що дае можливють в1тчизняним виробникам заповнити цей сектор використовуючи внутр1шн1 водойми, як1 в структур! вилову та добування займають лише вщ 10 до 17,8% I мають позитивну тенденц1ю до зростання.
227
Наглядшше структуру вилову рибу та добування шших водних живих ресурав у 2011 роцшропонуемо розглянути на рисунку 1.
Риба I рибопродукти — щнний I часто незамшний продукт харчування, що забезпечуе потребу людини насамперед у бшках тваринного походження, широку гаму в1тамш1в, р1зномашття мжроелеменив та бюлопчно активних речовин.
Рис. 1. Структура вилову риби та ¡нших водних живих ресурав за 9 мкящв
2011 року, тис. тонн [1]
Як харчовий продукт риба мютить щнш для живлення людини компоненти, насамперед — повнощнш бшки, що включають майже вЫ незамшш амшокислоти, лшщи, ферменти, бюлопчно активш речовини, значну кшькють мжроелемешгв. У рибних продуктах дуже низький вмкт холестерину, вони мають здатшсть регулювати холестериновий обмш в оргашзм1 людини I пщвищувати стшюсть його до серцево-судинних захворювань. Вихщ поживно! (1ст1вно1) частини, вмкт проте!ну у риб1 свщчить про висою И харчов1 якостг
Ф1зюлопчно обгрунтована норма споживання риби I рибопродукт1в в Укра!ш — 20 кг, в тому числ1 живо! та св1жо! риби — 5-6 кг на р1к[4].
Споживання риби на душу населения Украши в 2010 рощ становило 14,5 кг. За ощнкою ФАО, р1вень споживання риби та рибопродукт1в у европейських крашах сягае: в Австри — 11 кг, Шмеччиш та Нщерландах — 15, а в 1спани та Португали — ввд 40 до 60 кг. Фонд споживання з розрахунку встановлено! науково! бюлопчно обгрунтовано! норми рибно! продукци на душу населения Украши (45,8 млн. чол.) повинен становити близько 900 тис. т,в тому числ1 живо!
228
та св1жо1 риби 300 тис. т. За статистичними даними (без урахування вилову у фермерських господарствах), останшми роками вш стаиовив вщ 660 до 810 тис. т, з яких майже 70% припадало на ¿мпорт [1].
Збшьшити фонд споживання риби в кра!ш можливо за рахунок нарощення обсяпв вилову не тшьки у Св1товому океаш, Азово-Чорноморському басейш, а й за рахунок власного виробництва рибопродукцп шляхом штенсивного розвитку аквакультури — морського та пркноводного рибництва. За експертними оцшками, вже найближчими роками можемо оч1кувати стр1мке зростання обсягу виробництва товарно! риби в шдустр1альнш аквакультур1 в 10 { бшьше раз1в. Могутшм поштовхом для розгортання цього процесу буде нещодавно зареестрований у Верховнш Рад1 закон про аквакультуру, який регламентуватиме основш принципи вирощування риби в штучних водоймах.
На сьогодш вже розроблено зональш рибоводно-бюлопчш нормативи водойм. Контроль за !х дотриманням дасть можливкть щор1чно давати понад 100 тис. т товарно! риби та в середньому отримувати 16,4 ц/га (на сьогодш — 5-6 ц/га).Таким чином, краша вже в недалекому майбутньому зможе замшити до 50% ¿мпорту. Можливе також збшьшення виробництва форел1 (лососевих), окунепод1бних та осетрових вид1в риби. Обсяги ц1е! продукц11 поступово зростають [1].
Ниш ж ¿з ус1х водних угщь, придатних для розвитку аквакультури, зад1яна лише половина, з яко! близько 60% використовуеться неефективно. Адже в них на 1 га водного плеса вирощують менше 4 ц риби. Середня продуктивн1сть загалом на порядок б1льша, але водночас у св1т1 при ¿нтенсивному метод! ведения товарного рибництва вона сягае близько 30 ц з га. До того ж близько третини виловлювано1господарствами риби, за неоф1ц1йними пщрахунками, перебувае в «т1н1». Виведенню реальних показник1в допоможе проведена в цьому рощ швентаризащя водойм \ запровадження сертиф1кац11 походження виловлених б1оресурс1в, яку ¿мов1рно буде затвердженоурядом у 2012 р. [1].
Окр1м позитивних зрушень у розвитку рибництва все ж залишаеться багато питань не виршеними. Зокрема, застар1ла матер1ально-техн1чна база рибно! галуз1 (на сьогодн1 - 65%) не дае змоги виробляти продукщю, яка б в1дпов1дала вимогам часу. Бшьше того, технолопя та обладнання переважно! 61льшост1 п1дприемств виявилися енергозатратними (20 тис. га став1в вилучено з виробництва через дороговизну електроенергп)[3]1 економ1чно невиг1дними. Водночас потребують розширення потужност1 для збер1гання рибно! продукци (потреба в потужностях для зберкання риби та рибно! продукц!! становить до 100 тис. т на р!к). Незважаючи на те, що в рибнш галуз! дом!нуе ¿мпортна сировина ! створено кон'юнктуру ринку, шоземш ¿нвестиц!! в основн1 фонди галуз1 через в1дсутн1сть механ1зму !х залучення не зд1йснюються. При цьому в кра!нах Балт11, Рос11 \ Польщ1 спостер1галась значна ¿нвестиц1йна актившсть, насамперед з боку кра!н-експортер1в риби, найбшьш зац1кавлених у розвитку шфраструктури ринк1в збуту [4].
Окр1м цього, з боку держави недосконал1сть законодавчо! бази; недостатне ф1нансування (у попередш два роки галузь практично не мала
229
достатшх фшансових pecypciB на розвиток, тод1 як для вщтворення щор1чно з державного бюджету потр1бно видшяти майже 30 млн. грн.); неможливють оформления кредит1в (знову ж через неспроможшсть надати банкам бодай щось пщ заставу) [3] i ряд шших чинниюв.
Висновки. Таким чином, ситуащя, що склалася на сьогодш, свщчить про необхщшсть И реформування, створення ново! модел1 розвитку, покращення швестицшно! привабливост! тощо.
Враховуючи вище наведен! проблеми у галуз1 та ix CKopime усунення призведе до збшьшення обсяпв зариблення природних водойм загальнодержавного значения, пщвищенню ix рибопродуктивност!, створенню потужно! селекц1йно-плем1нно! бази, що сприятиме зростанню обсяг1в виробництва товарно! рибно! продукц11 та п1двищить р1вень забезпечення населения в1тчизняною рибною продукщею.
Л1тература
1. Дроник B.C. Обсяг виробництва товарно! риби найближчими роками зросте в 10 i бшьше раз1в // Матер1али «прямо! лши». - Урядовий кур'ер. - 2012. -4 ачня. - http://www.ukurier.gov.ua.
2. Коваленко В.О. Проблеми та перспективи розвитку плем!нно! справи у рибництв! Укра!ни // Тваринництво - Рибництво - http://agroua.net
3. Муквич М.Г. Перший крок до виршення проблем рибництва на внутр!шн!х водоймах Укра!ни // Науково-практичний Журнал "Рибник" в!д 26 грудня 2010 р. -http://rybnik.com.ua.
4. Основн! тенденц!! розвитку рибно! галуз! в Укра!н! // Издательство "Биопром". -№11 (53) декабрь 2008. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.meatbusiness.ua.
5. Яншович И.С., Грициняк I.I., Гринжевський М.В. Ставова пол!культура: Монограф!я / - Льв!в: Сполом, 2011. - 190 с.
Summary
Dushka V.I.1, Chemerys V.A.2, Yaninivich Ye.Y.3, Fedorjuk M.D.4, Kozik V.M.4 1Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskij 2Institute of Reginal Science NASU 3VAT"Lviv rubokombinat" 4Zakarpatskij institute
STANCE AND PERSPECTIVES OF FISHING DEVELOPMENT IN UKRAINE
In the article the nain tendencies of fishing industry in Ukraine are considered. Perspective path of development offishing industry in Ukraine are grounded.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
230
