CC BY
31
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
УДК 630*903:630*905.2 Магктрант О.П. Павлик1 - УкрДЛТУ
СТАН В1ДТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В УКРА1НИ У КОНТЕКСТ1 СТАЛОГО РОЗВИТКУ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Аналiзуeться стан вщтворення та використання лiсових ресурав постiйними лiсокористувачами, пiдпорядкованими Державному ком^ету лiсового господарства Украши. Визначено основш аспекти, якi необхiдно врахувати при реформуванш ль сового господарства Украши.
O.P. Pavlishchyk - USUFWT
Condition of reproduction and use of forest resources of Ukraine in the context of sustainable development of the forestry
The present article is devoted to the analysis condition of reproduction and use of forest resources constant user by subordinates of State Forestry Committee of Ukraine. It is determined the basic aspects which are necessary for taking into account at reforming a forestry of Ukraine.
У щй робот анашзуеться, перш за все, стан використання люових ресур-шв постшними люокористувачами, шдпорядкованими Держкомлюгоспу, ос-кшьки за цим вщомством закр1плена найбшьша частка люових земель (68 %).
За даними Держкомлюгоспу прирют деревини в люах Украши стано-вить 24,0 млн. м3. Середнш прирют деревини на 1 га вкритих люом земель в останньому десятилгт мае тенденщю до зростання (у 1996 рощ становив 4,0 м3) [1]. Украша е найменш люистою европейською державою, яка не може повною м1рою забезпечити власш потреби у деревиш, а лю, як основний компонент бюсфери, не здатний повною м1рою утримувати еколопчну р1вновагу. Люистють територи становить 15,6 %, що е значно нижче вщ оптимального показника (20-22 %), необхщного для досягнення збалансованост м1ж люоси-ровинними запасами, обсягами люоспоживання та еколопчними вимогами [4].
Площа вкритих люовою рослиннютю земель за останш 30 роюв зрос-ла майже на 1 млн. га, а запас деревини в люах збшьшився у 2 рази. Позитивна тенденщя спостершаеться й у збшьшенш середшх запаЫв на 1 га вкритих люовою рослиннютю земель. Зокрема, запас хвойних насаджень зрю на 90 м3, твердолистяних - 78 м3, м'яколистяних - 81 м3, що в щлому становить 40 % пор1вняно 1з запасами насаджень за даними облжу 1961 року [1].
За останш роки нам1тилась тенденщя зменшення обсяпв люокористу-вання. Так, обсяги загот1вл1 деревини в люах Держкомлюгоспу Украши змен-шились з 11,2 млн. м3 у 1994 до 10,7 млн. м3 у 2001 рощ. У люах державних люогосподарських шдприемств, як i загалом по Укра!ш, обсяги фактично! за-гот1вл1 деревини вiд рубок головного користування зменшеш в результатi пе-реведення лiсiв до 1 групи та збшьшення площi заповiдних територiй у люо-вому фондi [4]. Варто зазначити, що рубками догляду заготовляеться деревини бшьше, шж у процес головного користування. В останш роки люоЫчний фонд в Укра!ш недовикористовуеться на 10-20 %, як правило, за рахунок тих регюшв, як характеризуються складними природними умовами.
У зв'язку iз загальним спадом обсягiв виробництва у кра!ш попит на лiсовi ресурси зменшуеться. Вiдсоток експорту оброблених лiсоматерiалiв
1 Наук. кер1вник: проф. 1.М. Синякевич, д-р екон. наук.
Науковий вкник, 2003, вип. 13.2
шдприемствами Держкомлiсгоспу е меншим порiвняно iз експортом круглого лiсу. Так, у 2000 рощ круглого люу експортовано за межi Укра1ни обсягом 1,3 млн. м3 (для порiвняння у 1999 роцi - 1,2 млн. м3), при цьому на шд-приемства Деркомлiсгоспу припадае бшьше половини (51 % проти 34 % у 1999 рощ) обсягу експорту у грошовому е^валент [2].
За офщшною шформащею, в останш десятилiття новi лiси створю-ються в обсягах, що перевищують площу !х вирубки. За даними Держкомлю-госпу, за останнi 10 роюв спiввiдношення мiж лiсовiдновленням i суцшьними рубками становить 1.24, тобто лiсiв створювалось на 24 % бшьше, шж виру-бувалось.
Згiдно з даними про обсяги основних люокультурних робгг, викона-них пiдприемствами Державного комггету лiсового господарства Укра1ни, у 2001 рощ порiвняно з 1994 значно збшьшились обсяги посiву i посадки люо-вих культур, зросли розмiри природного поновлення, що е особливо перспек-тивним напрямом люовщновлення для Укра1ни. Проте частка його порiвняно з посiвом та посадкою люових культур становить тiльки 20 %, тобто зали-шаеться низькою.
Велике еколого-економiчне значення мають еколопчш функци лiсiв (водоохороннi, грунтозахисш, саштарно-гтешчш та iншi). Важлива роль люу як засобу охорони i збереження земель вщ водно! i вггрово! ерози та запобшан-ня !х вiд опустелювання. Проте зараз спостершаеться поступове скорочення створення захисних насаджень (з 11350 га у 1994 рощ до 3073 га у 2001 рощ) та полезахисних люових смуг (вщповщно з 1799 га до 335 га). Це негативна тенденщя в розвитку люового господарства, адже в Укршт ерозшними проце-сами охоплено 26 % земель, з них середньо i дуже змитих - 6,5 %.
Щодо саштарного стану насаджень, то загроза вщ комах-хвое-листог-ризiв найбiльша у швденних i схiдних областях Украши, де невелика кшь-кiсть атмосферних опадiв сприяе зниженню резистентностi насаджень [3].
Сприятливi для популяцiй комах сполучення темпiв прогрiвання повгг-ря та грунту у швденних i схщних областях виникають частiше, але зрiдка такi умови спостерiгаються також у Полюш, прикладом чого е великий спалах ма-сового розмноження рудого соснового пильщика у Житомирськш та Рiвненсь-кш областях у 2000-2002 роках. Станом на 01.01.02 р. в об'еднанш "Житомир-лю" залишились осередки хвое-листогризучих шкiдникiв на плошд 35638 га, що становить 3,7 % вщ площi вкритих лiсовою рослиннiстю земель об'еднан-ня. Гiрше становище в об'еднаннях "Харювлю" та "Херсонлiс", де осередки хвое-листогризушв залишились на площi вiдповiдно 39020 га (10,2 % вщ пло-щi вкритих лiсовою рослиннiстю земель об'еднання) та 62294 га, що становить близько половини площд вкритих люовою рослиннiстю земель. Всього в люах Держкомлiсгоспу Укра1ни станом на 01.01.2002 року залишилось 200417 га насаджень, вражених хвое-листогризучими шюдниками, в тому чи^ 100272,8 га потребують заходiв боротьби. Осередкiв iнших шюдниюв (стовбу-рових) по лiсах Держкомлюгоспу на 01.01.2002 р. залишилось всього 34051 га. Площа осередкiв стовбурних шюдниюв станом на 01.01.2002 р. тшьки в об'еднаннях "Харювлю", "Херсонлю", "Кшвлю" та "Чернiгiвлiс" становить 81,4 % вщ загально! площi вражених насаджень Держкомлюгоспу Украши, що
2. Лкоексплуатащя
87
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
свiдчить про необхщнють вжиття ефективних заходiв не тшьки для боротьби Ï3 наслщками зараження, але й для профшактичних цiлей.
Зважаючи на площi вражених шюдниками насаджень можна говорити про суцшьш i вибiрковi санiтарнi рубки в люах Держкомлiсгоспу. Варто заз-начити, що у 2001 рощ фактично в бшьшост об'еднань в результат суцшь-них санiтарних рубок деревини вирубуеться бiльше, нiж заплановано. Зага-лом у 2001 рощ суцшьними саштарними рубками ф актично пройдено 7132 га iз вибiркою деревини загальною масою 1296154 м , вибiрковими санрубками вiдповiдно 139297 га та 2074713 м3.
Аналiз пожежно! ситуацiï в лiсах за останш роки переконливо свщ-чить, що формуеться вона переважно тд впливом природних умов та антро-погенних факторiв. Особлива складнiсть протипожежноï охорони зумовлена вiковою та породною структурою люового фонду. У люах Держкомлiсгоспу вiн бiльш, як на 40 % складаеться iз хвойних масивiв, з них близько 60 % займають молодi насадження. Тому поряд iз засушливими погодними умова-ми та суховiями, що спостершались в останнi роки в швденно-схщному регiонi краïни, тiльки в люах Херсонськоï, Миколаïвськоï, Луганськоï, До-нецько", Запорiзькоï, Черкасько!' та Днiпропетровськоï областей за 2001 рш виникло коло половини пожеж за кшьюстю i бшьше 85 % - за площею вщ усiх пожеж, що стались в шших лiсових масивах Держкомлюгоспу. Всього протягом 2000 року в люах Держкомлюгоспу сталося 2994 випадки пожеж на плошд 1150 га. У 2001 рощ площа ця зросла на 2147 га, при чому на багато збшьшилась площа верхових пожеж.
Невтшною е шформащя щодо люопорушень в люах Держкомлiсгоспу за 2001 рiк. Так, основними люопорушеннями е самовiльнi рубки та порушен-ня "Правил вщпуску деревини на пнi в люах Украши", затверджених Постано-вою Кабшету М1нютр1в Украши вiд 29 липня 1999 р. № 1378. Всього у 2001 рощ в результат самовшьних рубок отримано 29477,1 м3 деревини та в результатi порушення "Правил вiдпуску деревини на пш..." - 3224,7 м деревини. Зазначимо, що вщшкодовано по самовшьних рубках тшьки 5,8 % збитюв вщ загальноï суми по даному люопорушенню, в результатi порушення "Правил вщпуску деревини на пш... " - 16,8 % та по шшим лiсопорушеннях 2,6 %. Значний обсяг самовшьних рубок не охоплений офщшною статистикою.
Загалом аналiз використання лiсових ресурсiв говорить про те, що особ-ливу увагу потрiбно звернути на такi аспекти ведення лiсового господарства:
• збшьшення лiсистостi територiï Украши е важливою нацiональною проблемою, вирiшення яко1 буде сприяти сталому розвитку економжи, розв'язанню екологiчних та соцiальних проблем;
• хоча продуктивтсть лiсiв вщповщае середньому европейському рiвню (3,8 м3 на одному га покрито1 люом площi), проте вiдкритим залишаеться пи-тання щодо ведення лiсового господарства в люах, що перебувають у корис-тувант неспецiалiзованих вiдомств, де зб^шення продуктивност насаджень, забезпечення належно1 охорони i захисту люу повиннi стати прiоритет-ними завданнями;
• зменшення обсягiв лiсокористування, яке намiтилось за останш роки, не повинно негативно ввдображатись на деревообробнш галуз^ призводити до зростання дефiциту деревини;
Науковий вкник, 2003, вип. 1Э.2_
• npH вíдтвopеннí л^в^ pесypсíв пoтpíбнo бшьше yвaги звеpтaти на пpиpoд-не пoнoвлення люу, плантащйне лíсopoзведення, фopмyвaння склaдниx за стpyктypoю л^в^ насаджень;
• експopтнí шставки лíсoпpoдyкцíï швинт бaзyвaтись на nprau^nax píвнoп-paвнoстí та взaeмoyзгoдженoстí;
• ^^p^rami шгодт yмoви, теxнoгеннa сшуащя впливають на висoкy ш-жеж^ небезпекy в лíсax, не с^ияють зменшенню ypaжениx шкщниками плoщ.
Зважаючи на те, щo лiсopесypсний штенщал Укpaïни не вiдпoвiдae стyпеню шго pеaльнoгo викopистaння для зaдoвoлення юнуючж i фopмyвaн-ня мaйбyтнix пoтpеб нapoднoгo гoспoдapствa, пoстae питання пеpеглядy ега-нoмiчниx, екoлoгiчниx i сoцiaльниx oсoбливoстей лiсoкopистyвaння. Пpи pе-фopмyвaннi лiсoвoгo гoспoдapствa Укpaïни вapтo вpaxyвaти те, щo:
• oснoвнí ^инципи нацюнальго1 лíсoвoï готтики викладет в Лíсoвoмy шдек-ti Укpaïни (1994), який в yмoвax пеpеxoдy дo pинкoвoï е^^мши вимагас штатник змш, щo забезпечили б стшке невиснажливе yпpaвлíння лíсoкopис-тyвaння пpи дoтpимaннí píвниx пpaв, недoтopкaнoстí власшси, незaлежнoï екoнoмíчнoï дiяльнoстí та píвниx oбoв'язкíв з бoкy всíx власнишв i кopистyвa-чíв лШУ [6] ;
• дoсягнення oптимaльнoï i стаб№Ш1 opгaнíзaцíйнoï стpyктypи opгaнíв деp-жавшго yпpaвлíння й гoспoдapювaння, ефективне poзмежyвaння ïx швшва-жень - e oдним íз пpíopитетниx завдань пеpеxíднoгo TOpio.ny Укpaïни;
• ствopення власго1 екoлoгo-екoнoмíчнo opíeнтoвaнoï системи фíнaнсyвaння та oпoдaткyвaння лíсoвoгo гoспoдapствa e oб'eктивнo неoбxíдними вимoгaми, щo дoзвoлять пpивеpнyти oсoбливy yвaгy як лíсoкopистyвaчíв, так i л^влас^^ на забезпечення oxopo™, вíдтвopення та ефективнoгo, збaлaнсoвaнoгo вито-pистaння ytix pесypсíв, кopисниx влaстивoстей та шш^ щнтостей люу [5];
• шсилення екoлoгíчнoï спpямoвaнoстí всíx íнстpyментíв лíсoвoï шл^ики Ук-paï™, щo вадшвадаб "Л^вим пpинципaмм, пpoгoлoшеним на Koнфеpенцíï ООН з нaвкoлишньoгo сеpедoвищa y 1992 po^, e важливим кpoкoм дo забезпечення CTanoro ведення лíсoвoгo гoспoдapствa деpжaви;
• pетельне oпpaцювaння нaбyтoгo дoсвíдy eвpoпейськими кpaïнaми щoдo ведення лíсoвoгo гoспoдapствa, yзгoдження нaцíoнaльнoï лíсoвoï шл^ики íз мiжнapoднoю дoзвoлить У^аш пoкpaщити свoï пoзицíï на свíтoвoмy pинкy лíсoвoï пpoдyкцíï, а oтже, пoзитивнo вплине на poзвитoк лíсoвoгo сектopy.
Лiтeрaтyрa
1. Koрoткий aoeîakhr no лíсoвoмy фoндy Укpaïни (за мaтеpíaлaми Деpжкoмлíсгoспy Укpaïни). - К.: 1998. - 101 с.
2. Полякова Л., ^рилюк С., Попов М. Рoзвитoк p^Ry лíсonpoдyкцíï У^аши// Ль сoвий i мисливський жypнaл. - 2001, № 2. - С. 14-15.
3. Поширвння сnaлaxíв мaсoвoгo poзмнoження кoмax-xвoeлистoгpизíв y píзниx ^и-poARMx зoнax Укpaïни. - 2000. - www.dklg.kiev.ua
4. Природно-рвсурсний тотеищал стaлoгo poзвиткy Укpaïни/ Данилишин Б.М., Дopo-гyнцoв С.Г., Мщенш B.C., Koвaль Я.В., Hoвoтвopoв О.С. - К.: РВПС У^аши, 1999. - 716 с.
5. Синякввич I.M. EM^o^HRa i л^ва толпика. - Львíв: УкpДЛTУ, 2001. - 202 с.
6. Синякввич I.M. Екюшмша лíсoкopистyвaння: навчальний шабних. - Львíв: 1ЗМН, 2000. - 402 с.
2. Лicoeкcплyaтaцiя
89
