CC BY
108
3. Дудюк В.С. Економiчний MexaHi3M сталого використання pecypciB березового соку// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - ^bîb: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.8. - С. 204-207.
4. Методика визначення плати за спещальне використання люових pecypciB Украши/ 1.М. Синякевич, П.К. Динька, G.I. Сенько, О.1. Шинкарук, М.М. Огородник, 1.Я. Олiйник, Я.М. Двдик, Н.М. Дмитерко, О.В. Врублевська, В.С. Дудюк, Л.В. 1щук. - Львiв: УкрДЛТУ, 1995. - 33 с. - Укр. - Деп. в ДНТБ Украши. 18.12.95, № 4 - Ук96.
УДК 630*903(477) Acnip. О.П. Павлик - УкрДЛТУ
АНАЛ1З ЛIСОВОÏ ПОЛ1ТИКИ УКРАÏНИ: ЕКОЛОГ1ЧНИЙ, ЕКОНОМ1ЧНИЙ ТА СОЦ1АЛЬНИЙ АСПЕКТИ
Аналiзyeтьcя лicова полiтика Украши. Особлива увага звертасться на еколопч-нi, eкономiчнi та cоцiальнi проблеми люового господарства. Окреслено пpiоpитeтнi напрямки розвитку люово'1 галyзi.
Ключов1 слова: люова полiтика, фiнанcyвання лicового господарства, ефектив-не використання лicових ресурав.
Doctorate O.P. Pavlischyk - USUFWT Analysis of forest policy of Ukraine: ecological, economic and social aspects
The forest policy of Ukraine is analyzed in the article. The special attention applies on the ecological, economic and social problems of forestry. Priority directions of development of forest industry are outlined.
Keywords: forest policy, financing of forestry, effective use of forest resources.
Давно вщомим e той факт, що люи займають центральне м1сце в за-безпеченш еколопчно1 р1вноваги на Земл1, e вагомим чинником сталого розвитку суспшьства в XXI столгт. В багатьох в1тчизняних наукових працях, вщображено ресурсно-економ1чну, еколопчну та сощальну цштсть лшв [2, 5, 6, 8, 12], важливу проблему люово1 галуз1 в перехщний перюд [1, 3-5, 7, 9, 13], частше наголошуеться на необхщност формування нац1онально1 л1сово1 пол1тики, спрямовано1 на забезпечення рацюнального та невиснажливого використання вЫх компонент1в люових ресурЫв. При цьому кожна краша, зок-рема i наша держава, повинна враховувати принципи сталого управлшня ль сами, як були проголошеш на М1жнароднш конференци ООН в Рю-де-Жа-нейро (1992) та конференщях мш1стр1в европейських краш, що вщбулися в Страсбурз1 (1990), Гельсшю (1993), Люабот (1998) та Вщт (2002). Визначення прюритетних напрямюв л1сово1 пол1тики Украши потребуе анал1зу ос-новних еколопчних, економ1чних та сощальних аспеклв ведення люового господарства, що в цшому визначають нацюнальш еколого-економ1чш особ-ливост люокористування.
Еколог1чн1 аспекти л1сово*1 пол1тики Украши
Анал1з насамперед еколопчних аспеклв л1сово1 пол1тики Украши зу-мовлений як зростанням важливост еколопчних питань в люовому господар-ств1, так i тим, що у склад1 люового фонду Украши переважають люи 1-ï гру-пи, як виконують переважно природоохоронш функци. Укpаïна е люодефь цитною державою, територ1я люистост якоï становить 15,6 %, що менше оптимального показника (19 %-20 %) [13]. Забезпечешсть люом одна 1з найниж-
3
чих в Сврош - на одного жителя припадае 0,18 га л1С1в та 34,4 м запасу дере-вини, тод1 як у Фшлянди цей показник становить 4,64 га, Швеци - 3,47 га, Норвегп - 2,18 га [10].
Нер1вном1ршсть вжово! структури лшв, де переважають середньовь ков1 насадження (44,6 % вкритих люом земель) та молодняки (31,5 %), а час-тка пристигаючих 1 стиглих насаджень становить вщповщно 12,7 % та 11,2 % зумовлена надм1рним вирубуванням деревини в повоенш роки. На територп Укра!ни домшують в основному твердолистяш (43,2 %) та хвойш насадження (42,2 %).
Середнш запас деревини на 1 га вкрито! люом площд Укра!ни стано-вить 186 м , а середньоршний прирют деревини на 1 га вкрито! л1сом площ1 -3,8 м , що в щлому вщповщае середньому европейському р1вню (в Угорщиш
3 *3 *3
даний показник становить 6,2 м , Ншеччиш-5,6 м , Румунй'-4,6 м , Польщ1-3,4 м ) [10]. Останне десятир1ччя характеризуеться зменшенням обсяпв л1со-користування (з 5799 тис м лшвщно! деревини в 1990 рощ в люах державних люогосподарських шдприемств Укра!ни до 4435 тис м в 1999 рощ), { лише з 2000 року його поступовим зростанням (до 5040 тис м в 2002 рощ).
Зауважимо, що штенсившсть люокористування залишаеться невисо-кою. Вирубування деревини з розрахунку на 1 га вкрито!' люом плошд стано-вить 1,4 м або 38 % ршного приросту насаджень, що пояснюеться перева-жанням в структур! люового фонду молодняюв та середньовжових насаджень [5]. Щкавим е той факт, що в останш роки розрахункова люосжа недо-використовуеться в середньому на 10-15 % та значно перевиконуються плани рубок, пов'язаних з веденням люового господарства, зокрема в люах, шдпо-рядкованих Державному комггету люового господарства в 2001 рощ план рубок, пов'язаних з веденням люового господарства був перевиконаний на 24,5 %, в 2002 - на 20,8 %, а план сущльних саштарних рубань - вщповщно на 50,7 % та 44,3 %. Як бачимо, люогосподарсью рубання поступово тран-сформуються в промислову загот1влю деревини на шкоду потенцшнш про-дуктивност лшв. Через порушення ведення люового господарства реальна продуктившсть деревосташв набагато менша вщ нормально!, розраховано! за таблицями ходу росту [1].
Якщо говорити про вщтворення люових ресурЫв, то тут спостерь гаеться поступове покращення ситуаци (обсяги люовщновлення шдприем-ствами Державного ком1тету люового господарства Укра!ни збшьшились з 31472 га в 2000 рощ до 38411 га в 2002 рощ). Проте розм1р природного по-новлення залишаеться досить незначними { становлять в середньому 19-20 % вщ загальних обсяпв люовщновлення. За цим показником Укра!на значно поступаеться европейським кра!нам, як люовщновлення здшснюють пере-важно шляхом сприяння природному поновленню. Особливо нестшкими та бщними на бюр1зномашття е люи на тереш Карпат, де бюлопчно нестшю смеречники замшили коршш листяш насадження, стали основним чинником еколопчно! нестабшьност! прських екосистем [6].
Зпдно з даними Державного комггету статистики Укра!ни (2002 р.), за останнш час майже на 30 % зменшилась кшьюсть щнних для мисливського
господарства копитних тварин та на 20 % - чисельшсть пернато! дичини, що св^ить про негаразди в мисливському господарствi Украши. В Украïнi про-тягом останнiх рокiв зросла площа природоохоронних територiй. На сьогоднi у структурi лiсового господарства заповiдано 13,9 %о земель лiсового фонду [13]. Зважаючи на площi еродованих земель, якими охоплено 26 % вЫх сшь-госпугiдь Украïни, дедалi бшьшого значення потрiбно придiляти захисному люорозведенню [2]. Проте за останне десятирiччя обсяги створення захисних насаджень зменшились з 11350 га в 1994 до 4014 га в 2002, а створення поле-захисних люових смуг вщповщно з 1799 га до 294 га. Боротьба з ерозiею грунлв повинна спрямовуватись не на лжвщащю наслiдкiв, а на упереджен-ня причин, при цьому саме люам належить головна роль в забезпеченш стiйких агроекосистем.
З метою вирощування здорових та високопродуктивних насаджень, потрiбно своечасно вживати заходiв боротьби iз хворобами та шюдниками лiсу, адже в люах Держкомлiсгоспу станом на 01.01.2002 р. було зареестрова-но 200,5 тис. га насаджень вражених хвоелистогризучими та 34,1 тис. га стов-бурними шюдниками.
Нестабшьшсть люових екосистем пов'язана з наслiдками Чорнобильсь-коï катастрофи, коли пiд радiоактивне забруднення потрапило близько 3,5 млн. га люових насаджень Украïни. На площi 1,5 млн. га люове господар-ство ведеться з певними обмеженнями на заго^влю деревини, лжарську сиро-вину, гриби, ягоди, що пов'язано з високою щiльнiстю забруднення цезiем-137. Продовжуеться процес його накопичення в забрудненш зонi поваленого сушняку та стиглого люу, який втрачае своï цiннi властивостi i технiчну яюсть. Економiчнi збитки лiсових пiдприемств зростають через необхiднiсть фшансу-вання заходiв, пов'язаних з виробництвом екологiчно чисто!" продукци [7].
Однiею з важливих проблем в лiсовому господарствi е охорона лiсiв вiд пожеж, що ускладнюеться не лише породною та вжовою структурою де-ревостанiв, масштабними мелiоративними роботами на заходi Полюся, а й складними погодними умовами та суховiями в пiвденно-схiдному регюш, за близьке розташування лiсiв до густонаселених мюць, що значно збшьшуе ймовiрнiсть виникнення пожеж.
Як бачимо, стшюсть значно1' частини украшських лiсiв понижена внаслiдок ди антропогенних факторiв, що викликають деградацiю навко-лишнього природного середовища. Зниження бiологiчного рiзноманiття лiсiв, нерiвномiрна вiкова структура деревосташв, забруднення територи радюнук-лiдами, попршення санiтарного стану лiсiв е тими еколопчними факторами, якi потрiбно враховувати при формуванш нацiональноï лiсовоï полггики.
Економ1чн1 аспекти лково*1 пол1тики Украши
Однiею з важливих економiчних проблем люового сектору е забезпе-чення стабшьного i достатнього фiнансування люового господарства [1, 3, 4, 9, 13]. На даний час розмiр кореневих платежiв за деревину, що виконують в основному фiскальну функщю, не забезпечуе стале лiсокористування. Плата за спещальне використання лiсових ресурЫв е значно меншою, нiж бюджетш
витрати на ведення лiсового господарства. Зокрема, в 2002 рощ коренева плата, сплачена в держбюджет шдприемствами Держкомлюгоспу Украши становила 46161,1 тис. га, а витрати з державного та мюцевого бюдже^в на лiсогосподарськi заходи - 85524,6 тис. га (на 47 % бшьше).
Останшм часом в Укршт, яка характеризуемся дефщитом лiсових ре-сурсiв, спостерiгаеться негативна тенденщя нарощування експорту деревини, особливо лiсоматерiалiв необроблених (частка ïx експорту в загальному обся-3i заготiвлi деревини пiдприемствами Держкомлiсгоспу Украïни зросла з 10,6 % в 2000 рощ до 12,2 %о в 2002 рощ). Виршення ще1' проблеми повинно здшснюватись шляхом використання ефективних шструменлв лiсовоï поль тики з врахуванням нащональних iнтересiв.
Запровадження нацiональноï системи лiсовоï сертифiкацiï, що в майбутньому забезпечить конкурентноздатшсть лiсопродукцiï як на внут-рiшньому, так i на зовшшньому ринках, пiдвищить прибутковють лiсовиx пiдприeмств, е одним iз важливих чинникiв сталого розвитку люово1* галузi [8, 11]. Негативно вщбиваеться на ефективностi лiсового господарства жорстка система планування, яка в умовах ринкового господарювання повинна бути бшьш гнучкою, передбачати зменшення фшансово1" залежностi люов-ласникiв вiд центральних органiв влади.
Непривабливий iнвестицiйний кшмат в Украïнi не сприяе розвитку техшчно1" iнфраструктури лiсового господарства, особливо це стосуеться пок-ращення мережi лiсовиx дорiг. Дедалi складнiшим буде функщонування люо-во1' галузi Украши без виршення низки правових проблем, а саме:
• законодавче за^плення люово1 полiтики Украши, нацiональноï за змютом, яка б враховувала особливост! ринково1 економiки, мiжнароднi зобов'язання нашо1 держави в галузi лiсового господарства;
• врегулювання питань власност в лшовому господарствi;
• розмежування функцш управлiння, контролю, законотворчост та господарювання, як виконуе Держкомлiсгосп Украши, що не узгоджуеться з анти-монопольними принципами;
• ввдсуттсть регiональноï лiсовоï полынки, яка б враховувала специфiчнi еко-лого-економiчнi та соцiальнi умови люокористування Карпат, Криму, Полю-ся, Лшостепу i Степу Украши [1].
Лише узгоджене виршення екологiчниx, економiко-правовиx проблем люового господарства забезпечить розумне поеднання економiчного зростан-ня лiсовоï галузi з охороною лiсовиx екосистем, постшним та збалансованим лiсокористуванням.
А • • ••••• тт и
Анал13 соц1альних аспектш люово1 пол1тики Укра1ни
Зважаючи на зростаючу роль лiсового сектора в суспшьному життi краши, дедалi частше поряд з екологiчними та економiчними проблемами ль сово1' галузi, науковцями розглядаються соцiальнi та дуxовнi аспекти нащ-онально1' лiсовоï полiтики [8, 9]. Зокрема звертаеться увага на значушдсть ль сового сектора в забезпеченш належного рiвня зайнятостi в сшьськш мюце-востi, насамперед за рахунок розвитку переробно1' галузi [3, 4]. При цьому вiдмiчаeться важливють лiсу як джерела палива та продуклв харчування i пов'язана з цим незаконна експлуатащя лiсовиx ресурЫв, передусiм самовшь-
нi рубки та браконьерство, в результат чого як держава, так i суспшьство в цшому отримують значнi збитки.
Забезпечення люового господарства висококвалiфiкованим персоналом, адаптованим до ринкових умов господарювання, вимагае не лише пере-орiентацiï, змiни стереотипiв тих фахiвцiв лiсовоï галузi, що вихованi на засадах адмiнiстративно-командноï економiчноï системи, а й адекватноï шдготов-ки нових пращвниюв, здатних приймати ефективш рiшення задля сталого розвитку лiсовоï галузi.
Зростаючий iнтерес суспiльства до проблем навколишнього середови-ща, зокрема лiсiв, потребуе бiльшоï прозоростi та доступност iнформацiï про iнвестицiйнi проекти, специфшу лiсогосподарського виробництва, а також участь уЫх зацiкавлених сторiн (мюцевого населення, громадських, еколопч-них оргашзацш) у розробцi i реалiзацiï лiсовоï полiтики. З огляду на корисш властивостi лiсiв, потрiбно бiльше уваги придшяти розвитку регiонiв оздо-ровлення, особливо в Украшських Карпатах, що сприятиме покращенню ix соцiально-економiчного кшмату.
Говорячи про лiси як духовне надбання нашого народу, потрiбно усвь домлювати важливiсть нацiональниx традицiй природокористування. Вшь-ний доступ громадян у люи всix форм власностi поряд з охороною найцшш-ших дшянок лiсового фонду, пам'яток природи, що мають юторичну та куль-турну цштсть, е однiею з традицш, яку варто зберегти i в майбутньому.
Отже, аналiз основних еколопчних, економiчниx та соцiальниx аспек-™ нацiональноï лiсовоï полiтики доводить об'ективну необхщшсть реформу-вання лiсового господарства з метою забезпечення сталого розвитку лiсовоï галузь Враховуючи досвiд европейських краш щодо ведення лiсового господарства, нащональш традици та еколого-економiчнi умови лiсокористування, Украïна повинна чггко окреслити власну лiсову стратегiю, спрямовану на охорону, вщтворення та ефективне, збалансоване використання лiсовиx ре-сурЫв. При цьому особливу увагу необхщно звернути на наступне:
• збшьшення лшистосп територи Украши, збереження природно1 л1сово1 рос-линносп, бюлопчного та генетичного розмагття лшових екосистем, форму-вання продуктивних та стшких до негативних фактор1в середовища змша-них люових насаджень, розвиток багатоцшьового люокористування е прюри-тетними напрямками нацюнально1 л1сово1 пол1тики;
• еколопзащя податково1 системи люового господарства, застосування метод1в економ1чного стимулювання сталого ведення люового господарства, державна фшансова тдтримка люокористувач1в вс1х форм власност [11] дасть змогу певною м1рою адаптувати люову галузь до ринкових умов господарювання;
• зважаючи на роль лю1в в оздоровлены довшлля, потребуе ч1ткого обгрунту-вання розвиток мереж1 природно-заповвдних територш, особливо охоронних дшянок люового фонду з метою недопущення негативного впливу на ресур-сно-економ1чний потенщал лшового господарства;
• вдосконалення системи мотторингу лю1в сприятиме покращенню саттарно-го стану лшових насаджень, запоб1ганню пошкодження еколопчно вразли-вих територш лшового фонду, що в цшому позитивно вплине на комплексну продуктивтсть л1с1в;
• забезпечення прибутковост! лiсового господарства, ефективного розвитку дере-вообробно1 галузi потребуе використання впливових як економiчннx, так i еколопчних шструменпв в практищ лiсокорнстування (щни на люопродукщю, екологiчна сертифшащя, екостандарти i субсидц, штрафнi санкци та мнтнi платеж^, яю на правовiй основi регулюватимуть стабiльнiсть л1сового сектора;
• створення iнформатнвноï бази даних в люовому господарствi, яка б характе-ризувала прогрес в напрямку забезпечення сталого лшокористування зумов-люе необхвдтсть розробки та впровадження национально! системи критерпв та iнднкаторiв сталого управлiння лiсамн.
Усвщомлення багатогранно1' рол1 лшв, вщповщальшсть за ïx стан перед майбутшми поколшнями вимагае еколопзаци вЫх сфер суспшьного жит-тя, особливо люового господарства [8]. Розумшня прюритетност духовного розвитку над матер1альним, врахування штереЫв свгтово1" спшьноти дасть змогу вщвернути глобальш еколопчш катакшзми, забезпечить стабшзащю довкшля, стшюсть та життездатшсть люових екосистем.
Лiтeратура
1. Бщнячук С. Концептуальт основи регюнашзаци лiсiвннчоï полiтнкн Украши// Региональна економка. - 2003, № 2. - С. 118-124.
2. Кулшич В. Люи на захисп земл1 вщ ерози// Люовий та мнслнвськнй журнал. -2002, № 3. - С. 14-15.
3. Лакида П.1., Кравець П.В. Люова под1тика Украши в перехщний перюд: пробле-ми та стратегия// Аграрна наука i освгта. - 2001, т.2, № 1-2. - С. 95-99.
4. Попов М., Сторожук В., Полякова Л., Кирилюк С., Савущик М., Олшник Р.
юова пол1тика Украши (умови реадiзацiï та прюритета)// Люовий та мнсднвськнй журнал. -2002, № 3. - С. 10-12.
5. Природно-ресурсний потенщал сталого розвитку Украши/ Данилишин Б.М., Доро-гунцов С .Г., Мщенко В.С., Коваль Я.В., Новотворов О.С. - К.: РВПС Украши, 1999. - 716 с.
6. Романовський В. Смереков1 деревостани Украшських Карпат// Люовий i мис-ливський журнал, № 4-5. - 2000. - С. 23.
7. Самоплавський В.1. Люове господарство Украши на злам1 тисячол1ть// Наук. вю-ник НАУ: Лю1вництво. - К.: НАУ. - 2000, вип. 25. - С. 11-19.
8. Синякевич 1.М. Екологйзащя розвитку: об'ективна необхщнють, методи, прюрите-ти// Економка Украши. - 2004, № 1. - С. 57-63.
9. Синякевич 1.М. Еколопчна i люова полпика. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2002. - 202 с.
10. Синякевич 1М. Економiка .mсокорнстування: Пщручник. - Льв1в: 1ЗМН. - 2000. - 402 с.
11. Синякевич 1.М., Мельник С.О., Соловш 1.П., Холявка В.З., Ковалишин В. Лiсовнй кодекс Украши (альтернативний проект)// Газета "Деревообробник". - 2002, № 15.
12. Фурдичко О.1. Еколопчна безпека - передумова економ1чно'1 стабшьносп// Люовий i мисливський журнал. - 2000, № 4-5. - С. 21-23.
13. Фурдичко О.1. Люове господарство Украши: перспективи, критери та ¡ндикатори еколопчно сталого ведення й управлшня// Региональна економка. - 2003, № 2. - С. 21-35.
УДК 630*643 Доц. А.М. Дейнека, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО ЛЬВ1ВЩИНИ: ДИНАМ1КА ОСНОВНИХ ПОКАЗНИК1В, ТЕНДЕНЦП I ПЕРСПЕКТИВИ
При функцiонуваннi галузей економки, пов'язаних i3 використанням природ-них ресурсiв, мае бути забезпечена штегращя iнтересiв економiки i екологп з метою недопущення виснаження природних ресурсiв. Поданi основш показники люогоспо-дарського виробництва областi в динамщ останнiх рокiв. Запропонованi заходи що-до оптимiзащi функцiонування лiсогосподарського комплексу репону на засадах сталого розвитку.
