CC BY
22
УДК 616.43/.45-07-08-084. КАШПЕРСЬКА В.Я.
Укра!нський науково-практичний центр ендокринно!^рургИ трансплантат! ендокринних органiв \ тканин МОЗ Укра!ни, м. Ки!в, Укра!на
СТАН МОРАЛЬНОГО ОБМШУ У ХВОРИХ НА ДИФУЗНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЗОБ ПЮЛЯ ТИРЕОТДЕКТОМП
Резюме. У стат встановлено особливост показниюв кальцю, фосфору, паратгормону та вiтамiну О у хворих на дифузний токсичний зоб псля тиреощектоми. Встановлено, що вк хворих, больший об'ем щитопо^бно! залози, бльш низький рiвень 25(ОН)О до операци, зниження р^вня паратгормону пюля операци належать до основних параметрiв, як впливають на розвиток ппокаль^еми у хворих на дифузний токсичний зоб псля тиреощектоми. Рiвень 25(ОН)О нижче в'щ 20 нг/мл слщ розглядати як специфiчний / чутливий доопера^йний предиктор розвитку ппокаль^еми псля тирео1дектомп, а також стйкого ппо-паратиреозу. Предикторами розвитку зазначених станiв можна вважати рiвень паратгормону псля операци нижче вд 10 пг/мл.
Ключовi слова: дифузний токсичний зоб, тиреодектом'т, каль^й, фосфор, паратгормон, вiтамiн О.
a I ® Клиническая тиреоидология
/Clinical Thyroidology/
International journal of endocrinology
Вступ
Висока поширешсть захворювань щитоподiб-но1 залози (ЩЗ) зумовлюе важливють !х своечасно1 дiагностики та лшування. Одним з основних методiв лшування бтьшосп захворювань ЩЗ дотепер за-лишаеться хiрургiчний [1]. У зв'язку зi зростанням у свт захворюваност на тиреощну патологш що-рiчно збшьшуеться й кшькють оперативних втру-чань. В Украш за останш 10 роыв захворюванiсть на дифузний токсичний зоб (ДТЗ) зросла майже в 1,5 раза [2]. Попри широке використання хiрургiчного методу лшування i детальнi розробки методики опе-рацiй на ЩЗ, серйозною проблемою залишаються пiсляоперацiйнi ускладнення. Одним з найчастших специфiчних ускладнень пiсля операцш на ЩЗ зали-шаеться шсляоперацшний гiпопаратиреоз, який по-сiдае особливе мюце, зважаючи на тяжкiсть проявiв i складнiсть профiлактики [3]. Зазвичай вш обумов-лений травмою або видаленням прищитоподiбних залоз (ПЩЗ), порушенням 1х кровопостачання, а та-кож розвитком фiброзу в мiсцi операци у вщдалених термiнах [4]. Порушення функцп одше! або декiлькох ПЩЗ призводить до зниження секрецп паратгормону i розвитку гшокальщемп [5]. Розрiзняють транзи-торний i стiйкий (6 мюящв i бiльше пiсля операци) шсляоперацшний гшопаратиреоз. Транзиторний гiпопаратиреоз трапляеться ютотно частiше, за рiз-ними даними, вщ 0,9 до 68 % випадыв, нiж стiйкий (5—10 %) [6]. Очевидно, що частота стшкого гшопа-ратиреозу буде вищою шсля тиреощектоми, нiж при субтотальних резекшях або гемiтиреоlдектомiях [7].
Однак вiрогiдна залежнiсть мiж характером патологи ЩЗ i частотою шсляоперацшно1 гшокальшеми досi не встановлена.
Бiльшiсть авторiв вважають, що у хворих на ДТЗ, рецидивуючий багатовузловий зоб i рак ЩЗ ризик п-попаратиреозу вищий у зв'язку з травматичшстю i об-ширнютю хiрургiчного втручання [8, 9]. Виникають проблеми i в дiагностицi шсляоперацшного гшопара-тиреозу. Хоча на перший погляд вона нескладна i мю-тить, крiм клiнiчних проявiв, оцшку визначення рiвня кальцiю кровi (загального або iонiзованого) i паратгормону (ПТГ). Однак, за даними багатьох авторiв, клшч-на картина не завжди вiдповiдае тяжкостi гшопарати-реозу, що потребуе диференцiйованого пiдходу до ще1 групи хворих [10]. Вiдсутня едина думка про те, через який час шсля тиреощектоми необидно визначати рiв-ш кальцiю i ПТГ в сироватцi кровi. Викликае дискуси i доцiльнiсть проведення профилактики гшокальшеми i гiпопаратиреозу у пащентав, якi зазнали оперативного втручання на ЩЗ [11].
Отже, незважаючи на значш успiхи в розвитку хь рургiчного лiкування захворювань ЩЗ, залишаються актуальними питання профiлактики i корекци шсля-операцiйного гiпопаратиреозу.
Адреса для листування з автором: Кашперська В.Я. E-mail: 2231973@bk.ru
© Кашперська В.Я., 2016
© «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Мета дослщження — встановити особливост мше-рального обмiну у хворих на дифузний токсичний зоб тсля тирео'дектоми.
Матерiали та методи
У дослщження було включено 50 хворих на ДТЗ, яю перебували на стацюнарному лiкуваннi в хiрургiчному вiддiленнi Укра1'нського науково-практичного центру ендокринно'1 х1рург11, трансплантаци ендокринних ор-ганiв i тканин МОЗ Укра'ни за перiод з 2012 по 2013 р. (табл. 1). Вшм хворим було проведено оперативне втру-чання на ЩЗ — тирео'дектомш. Подальше клiнiчне обстеження пащенпв було проведено за вщсутносп ознак гострих i загострення хрошчних соматичних за-хворювань. Результати дослщження заносилися в спе-цiально розроблеш реестрацiйнi карти.
При аналiзi анамнезу цих пащенпв не спостерта-лося симптомiв, як1 б вказували на метаболiчнi захво-рювання кусток. Досл1джуваш особи не вживали лiки, яы впливають на метаболiзм кальцiю, наприклад перо-ральнi добавки кальцiю i вiтамiну D, антирезорбтивнi засоби, замюну гормональну терапiю для жiнок в пост-клiмактеричному вiцi, анаболiчнi середники, тiазидовi дiуретики та антиепiлептичнi засоби.
Показаннями до оперативного л^вання були ДТЗ, наявшсть зоба II ст. за класифшашею ВООЗ, неодно-разовi рецидиви тиреотоксикозу пiсля медикаментозного л^вання тиреостатиками. Перед проведенням операци хворим визначали показники загального та юшзованого кальцiю, фосфору, лужно'1 фосфатази, ПТГ, 25(ОН^ в сироватцi кровь Рiвнi ПТГ та юшзова-ного кальцш в сироватцi кровi також визначали шсля операци. Референснi значення бiохiмiчних параметрiв в сироватцi кровi були такими: загальний кальцiй 2,15— 2,55 ммоль/л; юшзований кальцiй 1,05—1,25 ммоль/л; фосфор 0,74—1,52 ммоль/л; лужна фосфатаза (ЛФ) 90—240 од/л; 25(ОН^ 30—100 нг/мл i ПТГ 15— 65 пг/мл. Дефiцитом вважали показник 25(ОН^ нижче 20 нг/мл, недостатшсть вiтамiну D — вiд 20 до 30 нг/мл, понад 30 нг/мл приймали за достатню концентрацш [12]. Про гiпокальцiемiю свiдчили значення сироват-ково'1 концентраци загального кальцш 2,0 ммоль/л або менше (юшзованого кальцш нижче 1,0 ммоль/л). Без-симптомну ппокальщемш визначали за лаборатор-ними показниками, тодi як симптоматична ппокаль-цiемiя, крiм лабораторних даних, супроводжувалася клiнiчними симптомами (парестези, симптоми Хвос-тека або Труссо, м'язовi спазми).
Загальноклiнiчне обстеження включало аналiз ме-дично'1 документаци пацiентiв, збiр скарг, вивчення даних анамнезу, загальноклшчний огляд. За показаннями проводилася консультащя фахiвцiв — кардюло-га, офтальмолога та ш. Рiвнi кальцш, фосфору, ЛФ в сироватщ кровi визначали за допомогою автоматичного аналiзатора, стандартними наборами; рiвнi ПТГ та 25(ОН^ — на електрохемтюмшесцентному аналь заторi. Всiм пацiентам було проведено ультразвукове дослiдження (УЗД) ЩЗ з оцшкою розмiрiв i ехографiч-них характеристик.
Клиническая тиреоидология /Clinicаl Thyroidology/
Таблиця 1. Розподл пац1ент1в з дифузним токсичним зобом за статтю i вком
В^ хворих, роки Всього хворих Чолов^и Жшки
< 20 2 1 1
20-30 2 2
31-40 6 6
41-50 13 2 11
51-60 16 2 14
> 61 11 2 9
Всього 50 7 43
Статистична обробка результатiв дослщження ви-конана за допомогою пакета прикладних програм Statistica V. 6.0 Юг Windows. Описова статистика кшь-кiсних ознак представлена середнiми i середньоква-дратичними вiдхиленнями (у формат М ± т; у разi нормальних розподiлiв) або медiанами i квартилями. Для порiвняння двох незалежних вибiрок за юльюсни-ми ознаками використовувався критерш Манна—Уíтнi i критерш Вткоксона для залежних вибiрок. Результати вважалися статистично значущими при р < 0,05.
Результати
Середнш вш 50 прооперованих хворих на ДТЗ становив 52,1 ± 11,8 року (у дiапазонi вiд 18 до 75 ро-кiв). Сшввщношення жiнки/чоловiки становило 6 : 1 (п = 43/7). При аналiзi скарг пацiентiв з ДТЗ було вста-новлено, що бiльшiсть з них були пов'язаш зi збть-шенням розмiрiв ЩЗ i, вщповщно, компресiею сусiднiх органiв. Детальне вивчення скарг пащентав дозволило встановити, що найчастше 1х турбували пiтливiсть, драпвливють i нервознiсть, а також тдвищений апетит. Пацiенти також скаржилися на дискомфорт в дтянш серця — у виглядi серцебиття i болю, а також погану переносимють шдвищено'1 температури довк1лля. Слiд зазначити, що кожен з пащенпв пред'являв деюлька скарг одночасно. При аналiзi звертае на себе увагу, що в жодному випадку у хворих не було скарг, характерних для ппопаратиреозу або гшокальшеми.
Тривалiсть захворювання на пiдставi тривалостi ти-реостатичного лшування становила 29,3 ± 4,7 мюяця. Пацiенти отримували препарати тiамазолу i карбiма-золу. В результатi медикаментозного лшування у всiх обстежених був досягнутий еутиреоз до операц11'. При об'ективному отвд у 28 пащенпв з ДТЗ (56 %) було виявлено ознаки ендокринно'1 офтальмопати.
Об'ем ЩЗ за даними УЗД перебував в межах в!д 23 до 115 см3 i в середньому становив 67,92 ± 9,48 см3. За цим показником хворi на ДТЗ розподтялися так: до 25 см3 — 2 хворi (4 %), 25—50 см3 — 8 (16 %), 51— 75 см3 — 16 (32 %), 76—100 см3 — 18 (36 %), понад 100 см3 — 6 (12 %). У бтьшоста випадюв (92 % — 46 ошб) структура ЩЗ була неоднородна; при цьому час-тше вiдзначалася гiпоехогенна структура ЩЗ. У пе-
Клиническая тиреоидология /Clinical Thyroidology/
реважно'1 бшьшост пацiентiв вiдзначалася пiдвищена васкуляризацiя ЩЗ (48 випадкiв, 96 %).
При лабораторий оцiнцi стану фосфорно-кальщ-евого обмшу у пацiентiв з ДТЗ в передоперацшному перiодi було виявлено, що середнiй рiвень як загаль-ного, так i iонiзованого кальцш в групi був в межах нормальних значень. Показник загального кальцш становив 2,41 ± 0,08 ммоль/л, iонiзованого кальцiю — 1,15 ± 0,08 ммоль/л. Середнiй рiвень фосфору в кровi становив 0,93 ± 0,02 ммоль/л, що також вiдповiдало ре-ференсним значенням. Не було виявлено й вiрогiдних вiдмiнностей середнього рiвня загального бтка в груш в!д показниюв контрольно'' групи — 67,38 ± 1,85 г/л (при нормi 60—80 г/л, р > 0,05). Звертае на себе увагу, що у пащентав з тривалшим перебиом захворювання в!д-значався пщвищений вмiст ЛФ 283,8 ± 82,0 Од/л у па-цiенток жшочо'1 статi, у чоловiкiв показники ЛФ вщпо-вiдали нормативним показникам (191,67 ± 41,2 Од/л).
Визначення рiвня базального ПТГ у хворих на ДТЗ дозволило встановити, що його середнш рiвень в групi становив 37,1 ± 7,2 пмоль/л, що вiдповiдае його ре-ференсним значенням. При визначенш концентраци 25(ОН)D в сироватщ кровi у 39 випадках (78 %) його рiвень становив 20 нг/мл або менше, а в 11 (22 %) — понад 20 нг/мл.
Оцшка змш клiнiчного стану пащенпв пiсля про-ведення тирео1дектоми дозволила встановити, що вже в найближчi 2—3 доби у частини пащенпв виникли скарги, характернi для гшопаратиреозу i гшокальщеми. Загалом таы явища дiагностованi у шести (12 %) пащентав. Хворi з гiпокальцiемiею скаржилися на в!д-чуття ошмшня, парестези в кiнчиках пальцiв i в дiлянцi обличчя, похолодання кшщвок, а також запаморочен-ня i озноб. У двох (4 %) пацiентiв вiдзначалися дис-пептичнi розлади у виглядi блювоти i нестшкого ви-порожнення. При об'ективному обстеженш в деяких випадках були виявлеш симптоми, якi свiдчили про пдвищення збудливостi рухових нервiв, притаманнi для гшокальщеми. Найчастiше у таких пащенпв вияв-ляли позитивний симптом Хвостека, а також симптом Вейса. Серед вшх таких хворих був виявлений дефщит вггамшу D порiвняно з групою пацiентiв з нормокаль-цiемiею (р < 0,05). При тривалому перебiгу ДТЗ (по-над 5 роив) так! пащенти схильнi до бтьшого ризику виникнення тсляоперацшно1 гшокальщеми. Аналiз динамiки р!вня загального та юшзованого кальцiю у пацiентiв з ДТЗ i розвитком гiпокальцiемií в тсля-операцiйному перiодi дозволив встановити, що в перш! 2—3 доби обидва аналiзованi показники були в!рог!дно нижчими в!д початкових значень. Однак кшшчш прояви гiпокальцiемií були вщсутшми. Тому можна ствер-джувати про наявнiсть безсимптомно'1 гiпокальцiемií в шсляоперацшних хворих. При вивченнi динам!ки р!вня фосфору в кров! у хворих з гiпокальцiемiею в тс-ляоперацiйному перюд! було встановлено його п!дви-щення в 1,2 раза. У той же час анал!з динамши р!вня ПТГ у пащенпв з ДТЗ в шсляоперацшному перюд! дозволив встановити його в!рог!дне зниження. Особливо це стосувалося хворих з гшокальщем!ею. Нами вста-
новлено, що нормальний пiсляоперацiйний показник ПТГ виключае подальший розвиток симптоматично! гшокальщеми.
Порiвняльний аналiз передоперацiйного рiвня 25(OH)D у пацiентiв з рiзним piB^M кальцiю i наяв-нiстю/вiдсутнiстю клшчних пpоявiв гшокальщеми пiсля тиреощектоми дозволили встановити, що вш може бути використаний як прогностичний чинник розвитку гшокальщеми. Практично у вшх пащентав з гiпокальцiемiею був дефiцит 25(OH)D з розвитком кшшчно! симптоматики. В жодного пащента з piвнем 25(OH)D понад 20 нг/мл в подальшому не розвинувся стiйкий гiпопаpатиpеоз.
Чим бтьший об'ем ЩЗ при ДТЗ i вища ймов1р-нiсть ураження ПЩЗ при операци, тим бтьш ви-ражена гiпокальцiемiя в шсляоперацшному пеpiодi (р < 0,05). Вщзначаеться, що при бiльшому об'емi ЩЗ piвень ПТГ в пiсляопеpацiйному пеpiодi знижуеться майже вдвiчi (у груш хворих з об'емом до 25 см3 piвень ПТГ становив в середньому 39,10 ± 7,23, а в груш 76— 100 см3 — 8,70 ± 1,12; р < 0,05). Чим бiльший стушнь збiльшення ЩЗ, тим бiльш виражене порушення об-мiну кальцiю.
При вивченш основних пpедиктоpiв гшопарати-реозу шсля тиреощектоми з приводу ДТЗ встановлено, що до операци р!вень базального ПТГ у ушх хворих був в межах референсних значень, у той же час концен-тpацiя 25(OH)D у бтьшосп пацiентiв не перевищувала 20 нг/мл. Зпдно з лог1стичним регресивним анал!зом, пiсляопеpацiйний piвень ПТГ нижче в1д 10 пг/мл був основним прогностичним чинником шсляоперацшно'! гшокальщеми (р < 0,05). Жшоча стать також е ютотним чинником виникнення шсляоперацшнох гшокальщеми, адже ж1нки 61льш схильш до дефiциту вiтамiну D, шж чолов1ки [12].
Тому можна зробити висновок, що обов'язково сл1д проводити мониторинг р1вня вiтамiну D i ЛФ в кров1 па-щентав з ДТЗ, яким плануеться оперативне л!кування.
Основними характеристиками, як1 впливають на розвиток гшокальщеми в шсляоперацшному пе-р1од1 пацiентiв з ДТЗ стали жшоча стать, тривалий переби захворювання (понад 5 рок1в), значш об'еми ЩЗ, пiдвищення р1вня ЛФ. Надшними i точними про-гностичними критер!ями розвитку гiпопаpатиpеозу можна вважати в пеpедопеpацiйному пеpiодi piвень 25(OH)D менше в1д 20 нг/мл, а шсля операци — pi-вень ПТГ менше в1д 10 нг/мл. У зв'язку з цим доцтьно проводити мон1торинг шсляоперацшнох концентраци кальцш, ПТГ в сироватщ кров! вже в перш! 2—3 доби шсля операци для виявлення пащентав, у яких розви-ваеться гшопаратиреоз, для своечасного призначення вщповщного лiкування.
Обговорення
Отримаш в нашому дослiдженнi результати свщчать про те, що найчастше порушення фосфорно-кальще-вого о6м1ну в шсляоперацшному rop^i траплялися у хворих середнього в1ку, а також з великим об'емом ЩЗ. Слд зазначити, що об'ем ЩЗ i розвиток усклад-
IE!
Клиническая тиреоидология /Clinical Thyroidology/
нень основного захворювання розглядалися як чинник ризику розвитку гшопаратиреозу й iншими авторами [8]. Однак вш як чинник ризику шсляоперацшно1 гшо-кальшеми залишаеться предметом дискусiй. В одному з дослщжень було показано, що молодий вш статистич-но значимо корелюе з вiрогiднiстю розвитку гшокаль-щеми [9]. В iншому дослiдженнi [7] було показано, що вш ютотно не впливае на ймовiрнiсть виникнення пiсляоперацiйного гiпопаратиреозу. За результатами нашого дослiдження високий ризик шсляоперацш-ного гшопаратиреозу асоцшований зi старшим вшом. Однак абсолютно очевидно, що це питання потребуе проведення подальших дослщжень з метою уточнення впливу вшу пащентав на розвиток пiсляоперацiйного гшопаратиреозу.
У вшх хворих надiйними предикторами розвитку п-покальщеми пiсля тиреощектоми в нашому дослщжен-нi виявилися рiвень вiтамiну D в передоперацшному перiодi нижче вiд 20 нг/мл, рiвень ПТГ пiсля опера-ци — нижче вiд 10 пг/мл. Проведене нами дослщження показуе, що передоперацшний дефiцит 25(ОН)D в си-роватцi кровi е важливим чинником ризику розвитку гшокальщеми пiсля тиреощектоми i пiдвищуе ризик як транзиторного, так i стiйкого гiпопаратиреозу. В1д-повiдно, цi данi можна використовувати для прогно-зування розвитку такого стану з метою призначення профтактичних заходiв, а також найбiльш раннього л^вання.
Регулювання секреци ПТГ прищитоподiбними за-лозами е складним мехашзмом, який залежить не лише вщ рiвнiв кальцiю i фосфору. Вггамш D — один з осно-вних регуляторiв як секреци ПТГ, так i пролiферацil клiтин прищитоподiбних залоз [12]. В цих залозах на-явнi рецептори вiтамiну D i кальцiйчутливi рецептори, якi функцюнують за принципом негативного зворот-ного зв'язку у вщповщь на секрецш ПТГ Активацiя будь-якого рецептора призводить до зниження иль-костi мРНК ПТГ. У пащентав з шдвищеним рiвнем ПТГ менша кiлькiсть рецепторiв до вiтамiну D. При пщвищенш рiвня вiтамiну D концентрацiя таких ре-цепторiв вiдповiдно зростае. Таким чином, регулящя рiвня кальцiю у пашенпв з дефiцитом вiтамiну D може бути бiльш чутливою до пщвищеного рiвня ПТГ i залежить вщ нього.
Становить штерес точка зору деяких авторiв, яы вважають, що з вiком виникае i посилюеться дефiцит вiтамiну D [12]. Це пов'язано з вшовими змiнами мета-болiзму цього виамшу. В результатi знижуеться кишко-ва абсорбцiя кальцiю i, вiдповiдно, попршуеться захист вiд гшокальщеми. У свою чергу, недостатня абсорбщя кальцiю внаслщок низько1 концентраций вiтамiну D призводить до пдвищення секреци ПТГ, який стиму-люе синтез кальцитрiолу, тим самим пдвищуючи ефек-тивнiсть абсорбци кальцiю. Отже, якщо рiвень ПТГ був початково низьким, або його компенсаторне збтьшен-ня в шсляоперацшному перiодi вiдсутне (чи зменшене), гiпокальцiемiя розвиваеться швидше, досягае бiльш ви-сокого ступеня (аж до клшчно1 машфестаци), а також може персистувати впродовж тривалого часу.
З цього можна зробити висновок, що до планово! операци необхщно проводити корекцш вираженого дефiциту вiтамiну D. Слщ зазначити, що на сьогоднi рiвнi вiтамiну D i ПТГ привертае увагу багатьох фа-хiвцiв як можливi предиктори розвитку пiсляопера-цшного гiпопаратиреозу, однак едина точка зору дом не вироблена. Викликають дискуси як певнi рiвнi цих чиннишв, що можна розглядати як прогностич-нi, так i термiн !х визначення в пiсляоперацiйному перiодi.
З огляду на це проведене нами дослщження робить свiй внесок в розробку i визначення надiйних раншх предикторiв розвитку пiсляоперацiйноl гiпокальцiемil. За результатами роботи зпдно з лопстичним регресив-ним аналiзом пiсляоперацiйний рiвень ПТГ нижче вiд 10 пг/мл е основним прогностичним чинником шсля-операцшно! гiпокальцiемil.
Висновки
1. Розмiри щитоподiбноl залози, бiльш низький рь вень 25(OH)D до операцГ!, зниження рiвня паратгор-мону пiсля операци належать до основних параметрiв, яю впливають на розвиток гiпокальцiемil у хворих на дифузний токсичний зоб шсля тиреощектоми.
2. При вивченш основних предикторiв гiпопарати-реозу шсля тиреощектоми з приводу ДТЗ встановле-но, що до операцГ^' рiвень базального ПТГ в усiх хворих був у межах референсних значень, у той же час концен-трашя 25(OH)D у бiльшостi пащентав не перевищувала 20 нг/мл. Зпдно з лопстичним регресивним аналiзом, шсляоперацшний рiвень ПТГ нижче вiд 10 пг/мл був основним прогностичним чинником шсляоперацшно1 гшокальшеми (р < 0,05). Жшоча стать також е ютотним чинником виникнення пiсляоперацiйноl гiпокальцiе-ми.
3. Предикторами розвитку зазначених сташв також можна вважати рiвень ПТГ пiсля операцГ^' нижче 10 пг/мл.
Конфлшт iHTepeciB. Автор гарантуе вщсутнють кон-фл1кту 1нтерес1в та власно1 ф1нансово1 зац1кавленост1 при виконанш роботи та написанн1 статт1.
Список л^ератури
1. Мамчич В.1., Погорелое О.В., Воскобойтк О.Ю. Xipyp-гiчне лкування щитоmдiбноí залози: iстоpiя та перспектиеи подальшого еиечення (наукоеий огляд) // Укршнський журнал хipypгií. - 2013. - № 2(21). - С. 11-14.
2. Митник З.М., Жданова М.П., Крушинська З.Г та iH. Стан ендокpинологiчноí служби Украти в 2007 р. // Мiж-народний ендокpинологiчний журнал. — 2008. — № 3(15). — С. 8-15.
3. De Sanctis V., Soliman A., Fiscina B. Hypoparathyroidism: from diagnosis to treatment // Curr. Opin. Endocrinol. Diabetes. Obes. - 2012. - Vol.19(6). - P. 435-442. doi: 10.1097/ MED.0b013e3283591502.
4. Tripathi M, Karwasra R.K., Parshad S. Effect of preoperative vitamin D deficiency on postoperative hypocalcemia after thyroid surgery // Thyroid. Res. - 2014. - № 7. - 8. - Published online 2014Dec 15. - Doi: 10.1186/1756-6614-7-8.
Клиническая тиреоидология /Clinical Thyroidology/
5. Khafif A., Pivoarov A., Medina J.E. et al. Parathyroid hormone: a sensitive predictor of hypocalcemia following total thyroidectomy // Otolaryngol. Head Neck. Surg. — 2006. — № 134(6). — P. 907-910. — Doi: 10.1016/j.otohns.2005.12.008.
6. Thomusch O, Machens A., Sekulla C. et al. Multivariate analysis ofriskfactors for postoperative complications in benign goiter surgery: prospective multicenter study in Germany //World J. Surg. — 2000. — № 24(11). — P. 1335-1341. — Doi: 10.1007/s002680010221.
7. Toniato A., Boschin I.M., Piotto A. et al. Thyroidectomy and parathyroid hormone: tracing hypocalcemia-prone patients // Am. J. Surg. — 2008. — № 196(2). — P. 285-288. — Doi: 10.1016/j. amjsurg.2007.06.036.
8. Lombardi C.P., Raffaelli M, Princi P. et al. Early prediction of postthyroidectomy hypocalcemia by one single iPTH measurement // Surgery. — 2004. — № 136. — P. 1236-1241. — Doi: 10.1016/j.surg.2004.06.053.
9. Yamashita H, Noguchi S, Murakami T. et al. Predictive risk factors for postoperative tetany in female patients with Graves'disease// J. Am. Coll. Surg. — 2001. — № 192(4). — P. 465-468. — Doi: 10.1016/S1072-7515(01)00803-1.
10. Bellantone R., Lombardi C.P, Raffaelli M. et al. Is routine supplementation therapy (calcium and vitamin D) useful after total thyroidectomy?// Surgery. — 2002. — № 132(6). — P. 11091112. — Doi: 10.1067/msy.2002.128617.
11. Weaver S., Doherty D.B., Jimenez C., Perrier N.D. Peer-reviewed, evidence-based analysis of vitamin D and primary hy-perparathyroidism // World J. Surg,. — 2009. — № 33(11). — P. 2292-2302. — Doi: 10.1007/s00268-009-9966-9.
12. Holick M.F. Vitamin D deficiency // N. Engl. J. Med. — 2007. — № 357(3). — P. 266-281. — Doi: 10.1056/NEJM-ra070553.
OmpuMano 08.04.16 ■
Кашперская В.Я.
Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев
СОСТОЯНИЕ МИНЕРАЛЬНОГО ОБМЕНА У БОЛЬНЫХ ДИФФУЗНЫМ ТОКСИЧЕСКИМ ЗОБОМ ПОСЛЕ
ТИРЕОИДЭКТОМИИ
Резюме. В статье установлены особенности показателей кальция, фосфора, паратгормона и витамина Б у больных диффузным токсическим зобом после тиреоидэктомии. Показано, что возраст больных, объем щитовидной железы, более низкий уровень 25(ОН)Б перед операцией, снижение уровня паратгормона после операции принадлежат к основным параметрам, которые влияют на развитие гипокальциемии у больных диффузным токсическим зобом после тиреоидэктомии.
Уровень 25(ОН)Б ниже 20 нг/мл следует рассматривать как специфический и чувствительный дооперационный предиктор развития гипокальциемии после тиреоидэктомии, а также стойкого гипопаратиреоза. Предикторами послеоперационного развития указанных состояний также можно считать уровень паратгормона после операции ниже 10 пг/мл.
Ключевые слова: диффузный токсический зоб, тиреоидэкто-мия, паратгормон, кальций, фосфор, витамин Б.
Kashperska V.Ya.
Ukrainian Research and Practice Center of Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues, Health Ministry of Ukraine
STATE OF MINERAL METABOLISM IN PATIENTS WITH DIFFUSE TOXIC GOITRE AFTER THYROIDECTOMY
Summary. The features of calcium, phosphorus, parathyroid hormone, vitamin D indexes in patients with diffuse toxic goiter after thyroidectomy are presented. It is set that age, greater thyroid volume, decreased 25(OH)D level before operation, decline of parathyroid hormone level after operation it is belonged to the basic parameters that influence on development of hypocalcemia in patients
with diffuse toxic goiter after thyroidectomy. 25(OH)D level below 20 ng/ml it follows to examine as to specific and sensible preoperated predictor of hypocalcemia development after thyroidectomy as well as hypoparathyroidism.
Key words: diffuse toxic goiter, thyroidectomy, parathyroid hormone, calcium, phosphorus, vitamin D.
