CC BY
65
о Fl ® Клиническая тиреоидология
/Clinical Thyroidology/
International journal of endocrinology
УДК 616.43/.45-07-08-084 КАШПЕРСЬКА В.Я.
Укра!нський науково-практичний центр ендокринно!^рургИ трансплантат! ендокринних органiв \ тканин МОЗ Укра!ни, м. Ки!в
ОСОБЛИВОСТ ПОРУШЕНЬ МОРАЛЬНОГО ОБМШУ У ХВОРИХ НА БАГАТОВУЗЛОВИЙ ЗОБ ПЮЛЯ ТИРЕОÍДЕКТОМií
Резюме. У статт встановлено особливост показниюв кальщю, фосфору, паратгормона та вiтамiну О у хворих на багатовузловий нетоксичний зоб псля тирео'щектоми. Встановлено, що вк хворих понад 60 роюв, больший об'ем щитопо^бно! залози, бльш низький рiвень 25(ОН)О до операци, зниження р^вня паратгормона пюля операци е основними факторами, що впливають на розвиток ппокаль^еми у хворих на багатовузловий зоб псля тиреощектомн. Рiвень 25(ОН)О нижче в'щ 20 нг/мл слщ розглядати як специфiчний / чутливий доопера^йний предиктор розвитку ппокаль^еми псля тирео 'щектоми, а також стйкого ппопаратиреозу. Предиктором розвитку зазначених станiв можна вважати рiвень паратгормона псля операци нижче вд 10 пг/мл.
Ключовi слова: багатовузловий зоб, тирео!дектом'1я, каль^й, фосфор, вiтамiн О.
Висока поширешсть захворювань щитоподiбноi залози (ЩЗ) зумовлюе важливють к своечасно1 дiагностики та лкування. Одним з основних методiв лкування бть-шосл захворювань ЩЗ дотепер залишаеться мрурпч-ний [1]. У зв'язку зi зростанням у свт захворюваноста на тиреощну патолопю щорiчно збтьшуеться й кшьюсть оперативних втручань. В Укршш за останнi 10 роюв за-хворюванiсть на вогнищеву патологiю ЩЗ зросла майже у 2,5 раза [2]. Попри широке використання хiрургiчного методу лiкування i детальнi розробки методики операцiй на ЩЗ, серйозною проблемою залишаються шсляопера-цiйнi ускладнення. Одним iз найчастших специфiчних ускладнень пiсля операцiй на ЩЗ е шсляоперацшний гiпопаратиреоз, що пошдае особливе мiсце, зважаючи на тяжисть проявiв i складнiсть профтактики [3]. Зазвичай вiн обумовлений травмою або видаленням прищито-подабних залоз (ПЩЗ), порушенням !х кровопостачання, а також розвитком фiброзу в мющ операци у вiддалених термiнах [4]. Порушення функцй одше1 або декшькох ПЩЗ призводить до зниження секрецй паратгормона (ПТГ) i розвитку ппокальщеми [5]. Розрiзняють тран-зиторний i стiйкий (6 мiсяцiв i бiльше пiсля операци) ш-сляоперацiйний ппопаратиреоз. Транзиторний ппопара-тиреоз трапляеться гаотно частiше (за рiзними даними, вщ 0,9 до 68 % випадюв), н1ж сгiйкий (5—10 %) [6]. Очевидно, що частота стшкого ппопаратиреозу буде вищою пiсля тирео'щектоми, н1ж при субтотальних резекциях або геми'иреощектомгях [7]. Однак вiрогiдна залежнють м1ж характером патологи ЩЗ i частотою пiсляоперацiйноl ппокальщеми досi не встановлена.
Бтьшють aBTopiB вважають, що у хворих на дифуз-ний токсичний зоб, рецидивуючий багатовузловий зоб (БВЗ) i рак ЩЗ ризик ппопаратиреозу вищий у зв'язку з травматичнютю й обширнiстю хiрургiчного втручан-ня [8, 9]. Виникають проблеми i в дiагностицi тсля-операцшного гiпопаратиреозy Хоча на перший погляд вона нескладна i включае оцшку, крiм клiнiчних про-явiв, визначення рiвня кальцiю кровi (загального або юшзованого) i ПТГ. Однак, за даними багатьох авторiв, клiнiчна картина не завжди вiдповiдае тяжкостi ппопаратиреозу, що потребуе диференцiйованого шдходу до ще! групи хворих [10]. Вщсутня едина думка про те, через який час тсля тиреощектоми необидно визна-чати рiвнi кальцш i ПТГ у сироватцi кровь Викликае дискусй' i доцiльнiсть проведення профилактики ппокальщеми i ппопаратиреозу у пащенпв, ят зазнали оперативного втручання на ЩЗ [11].
Отже, незважаючи на значнi успiхи в розвитку хiрургiчного лiкування захворювань ЩЗ, залишаються актуальними питання профiлактики i корекцй' тсля-операцiйного гiпопаратиреозу.
Мета дослщження — встановити особливостi мше-рального обмiну у хворих на БВЗ шсля тиреощектоми.
Адреса для листування з автором: Кашперська В.Я. E-mail: 2231973@bk.ru
© Кашперська В.Я., 2015
© «Мжнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Клиническая тиреоидология /Clinical Thyroidology/
iE!
Таблиця 1. Розподл пац1ент1в iз багатовузловим зобом за статтю та в1ком
BiK хворих, роки Усього хворих, n Чоловши, n Жшки, n
< 20 2 1 1
20-30 2 - 2
31-40 6 - 6
41-50 13 2 11
51-60 16 2 14
> 61 11 2 9
Всього 50 7 43
Матерiали та методи
У дослщження було включено 50 хворих на БВЗ, яы перебували на стащонарному лiкуваннi в хiрур-пчному вiддiленнi Укра!нського науково-практичо-го центру ендокринно! х1рург11, трансплантащ! ен-докринних оргашв i тканин МОЗ Укра!ни за перiод 2012—2013 рр. (табл. 1). Уйм хворим проведено опе-ративне втручання на ЩЗ — тирео!дектомiя. Подальше клiнiчне обстеження пащенпв було проведено за вщсутносп ознак гострих i загострення хрошчних соматичних захворювань. Результати дослiдження заносилися в спещально розробленi реестрацiйнi карти.
При аналiзi анамнезу цих пацiентiв не спостерь галося симптомiв, якi б указували на метаболiчнi за-хворювання кiсток. Дослiджуванi особи не вживали лiкiв, що впливають на метаболiзм кальцiю, напри-клад пероральнi добавки кальцш i вiтамiну D, ан-тирезорбтивнi засоби, не отримували замюну гор-мональну терапiю для жшок у постклiмактеричному вiцi, анаболiчнi середники, тiазидовi дiуретики та протиепiлептичнi засоби.
Бтьшосп хворим на БВЗ (84 %) операщя здш-снювалася у зв'язку з наявшстю синдрому компресп органiв ши!. Перед проведенням операщ! у хворих визначали показники загального та iонiзованого кальцiю, фосфору, лужно! фосфатази, ПТГ, 25(OH)D у сироватщ кровi. Рiвнi ПТГ та юшзованого кальцiю в сироватцi кровi також визначали до i пiсля опера-ци. Референснi значення бiохiмiчних параметрiв у сироватцi кровi були такими: загальний кальцiй — 2,15—2,55 ммоль/л; юшзований кальцiй — 1,05— 1,25 ммоль/л; фосфор — 0,74—1,52 ммоль/л; лужна фосфатаза — 90-240 од/л; 25(ОН^ — 30-100 нг/мл; ПТГ — 15-65 пг/мл. Дефщитом вважали показник 25(ОН^ нижче вщ 20 нг/мл, недостатнють вiтамiну D — вщ 20 до 30 нг/мл, понад 30 нг/мл вважали за до-статню концентрацiю [12]. Рiвень ПТГ у кровi нижче вщ 10 пг/мл, а також показник загального кальцш нижче вщ 2,0 ммоль/л розглядали як маркер тсляо-перацiйного гiпопаратиреозу. Про ппокальщемш свiдчили значення сироватково! концентраци загального кальцш 2,0 ммоль/л або менше (юшзованого кальцш нижче вщ 1,0 ммоль/л). Безсимптомну ппокальщемш визначали за лабораторними показ-никами, тодi як симптоматична гiпокальцiемiя, крiм
лабораторних даних, супроводжувалася кшшчни-ми симптомами (парестези, симптоми Хвостека або Труссо, м'язовi спазми).
Загальноклiнiчне обстеження включало аналiз медично! документаци пащенпв, 36ip скарг, вивчен-ня даних анамнезу, загальнокшшчний огляд. За пока-заннями проводилася консультацiя фахiвцiв — кар-дiолога, офтальмолога та ш. Рiвнi кальцiю, фосфору, лужно! фосфатази в сироватщ кровi визначали за до-помогою автоматичного аналiзатора, стандартними наборами; рiвнi ПТГ та 25(OH)D — на електрохемо-люмiнесцентному аналiзаторi. Всiм пацiентам було проведено ультразвукове дослщження (УЗД) ЩЗ з ощнкою розмiрiв i ехографiчних характеристик.
Статистична обробка результапв дослiдження виконана за допомогою пакета прикладних програм Statistica v 6.0 for Windows. Описова статистика кшь-кiсних ознак представлена середшми i середньоква-дратичними вiдхиленнями (у формат M ± m; у разi нормальних розподiлiв) або медiанами i квартилями. Для порiвняння двох незалежних вибiрок за кшьы-сними ознаками використовувався критерш Манна — У!тш i критерiй Вткоксона для залежних ви-бiрок. Результати вважалися статистично значущими при р < 0,05.
Результати та Тх обговорення
Середнш вiк 50 прооперованих хворих на БВЗ ста-новив 52,1 ± 11,8 року (у дiапазонi вiд 18 до 75 ро-кiв). Спiввiдношення жiнки/чоловiки становило 6 : 1 (n = 43/7). При аналiзi скарг пащенпв iз БВЗ вста-новлено, що бшьшють серед них були пов'язаш зi збiльшенням розмiрiв ЩЗ i, вiдповiдно, компресiею сусiднiх органiв. Найчастше пацiенти вказували на деформацiю ши! внаслщок збiльшення ЩЗ. Дещо рщше пацiенти пред'являли скарги на вщчуття сти-скання в дiлянцi ши!, але вiрогiдних вiдмiнностей iз частотою попередньо! скарги виявлено не було. У той же час значуще менше вщзначалася така скарга як задишка (р < 0,05), а частка пащенпв, яких турбува-ла дисфапя, була мiнiмальною. При аналiзi скарг ми звернули увагу, що в жодному випадку не були вияв-леш скарги, характернi для гшопаратиреозу.
Оцiнка об'ему ЩЗ, за даними УЗД, дозволила встановити, що в середньому цей показник становив 49,63 ± 11,37 см3 при коливаннях шдивщуальних зна-
1Е1_
чень вiд 24,5 см3 до 118 см3. За тирео!дним об'емом хворi на БВЗ розподтеш так: до 50 см3 — 6 (12 %), 51-75 см3 — 32 (64 %), 76-100 см3 — 11 (22 %), понад 100 см3 — 1 (2 %).
При вивченш структури тканини ЩЗ за даними УЗД виявлено, що у бшьшосп пащенпв вона була неоднородною — у 76 % (п = 38) пащенпв, тодi як однородна структура дiагностувалася у вiрогiдно мен-шого числа хворих — 34 % (п = 12; р < 0,05). Стушнь ехогенностi тканини ЩЗ також був неоднаковий в обстежених пащенпв. Майже у половиш випадыв (46 % — 23 особи) виявлена гшоехогенна структура ЩЗ, тодi як iншi варiанти ехогенностi вщзначалися вiрогiдно менше (р < 0,05). У 7 (14 %) пащенпв спо-стерiгалася гiперехогенна структура. При оцшщ ва-скуляризаци ЩЗ встановлено, що у 47 (94 %) хворих на БВЗ вона шдвищена, а незмшний кровоток вияв-лявся вiрогiдно менше — у 6 % (п = 3; р < 0,05).
За допомогою УЗД проведена оцшка розмiрiв i кшькосп вузлових утворень ЩЗ. У бтьшосп пашен-тiв розмiр вузлових утворень перевищував 3 см, а !х кiлькiсть становила 4 i больше. При цьому найчасть ше вузловi утворення локалiзувалися в обох частках залози (68 %). Лок^защя лише в правш частцi вод-значалася вiрогiдно рiдше — у 18 % (п = 9) випадыв (р < 0,05). В ушх обстежених ошб при проведеннi тон-коголково! асшрацшно! пункцшно! бюпсп (ТАПБ) виявлений коло'одний зоб, пiдтверджений при по-дальшому гiстологiчному дослiдженнi шсляоперацш-ного матерiалу.
Лабораторна оцiнка стану мшерального обмiну у хворих на БВЗ до операцп дозволила встановити, що середнш рiвень кальцiю (як загального, так i юшзова-ного) перебував у межах норми. Середнш рiвень фосфору в кровi у пашенпв iз БВЗ також водповодав нор-мальним показникам i становив 1,06 ± 0,03 ммоль/л. Звертае на себе увагу, що у деяких пащенпв жшочо! стат (п = 9) вiдзначався подвищений вмiст лужно! фосфатази (271,2 ± 39,5 Од/л), в iнших випадках И показники вiдповiдали нормативним значенням (127,1 ± 19,4 Од/л (п = 41).
Середнiй рiвень базального ПТГ у хворих на БВЗ становив 39,2 ± 7,4 пмоль/л, що цiлком вiдповiдае його референсним значенням. При визначенш кон-центраци 25(ОН)D у сироватцi кровi у 29 випадках (жшки — 27, чоловши — 2; 58 %) становив 20 нг/мл або менше, а у 21 випадку (жшки — 16, чоловши — 5; 42 %) — понад 20 нг/мл.
Оцшка змш клМчного стану пащенпв шсля про-ведення тирео'одектомп дозволила встановити, що вже протягом першо! доби у частини пащенпв ви-никли скарги, характернi для гшопаратиреозу. Такий пiсляоперацiйний стан був дiагностований у 14 (28 %) пашенпв, причому найбiльша частота його проявiв була зафiксована вiдразу шсля операци. Вже в першу добу шсляоперацшного перiоду частота реестраци клiнiчних симптомiв гiпопаратиреозу була практично втричi вищою, нiж у подальшi днi, коли вiдзначалася тенденцiя до зниження цих проявiв.
Клиническая тиреоидология /Clinical Thyroidology/
Хворi на гшокальщемш пред'являли скарги на вщ-чуття онiмiння, парестези в кончиках пальщв i в дiлянцi обличчя, похолодання конщвок, а також запаморочення та озноб. В одному спостереженш (2 %) вщзначалися диспептичнi розлади у виглядi блювоти i нестiйкого ви-порожнення. Серед пацiентiв iз шсляоперацшним гшо-паратиреозом виявлявся позитивний симптом Хвосте-ка. Залежно вiд шсляоперацшно! концентраци кальцiю пацiентiв розподолили на дш групи.
У першiй груш (п = 14) пiсляоперацiйний рiвень кальцiю в сироватцi кровi становив 2,0 ммоль/л або менше, у другш груш (п = 36) перевищував 2,0 ммоль/л. При порiвняннi показниыв обох груп iз нормокальцiемiею i гiпокальцiемiею пiсля операцп водзначалося, що в групi з гiпокальцiемiею переважав бiльш старший вiк, також спостер^алося виражене зменшення рiвня ПТГ у кровi нижче за референсш значеннi пiсля операцГ!. Крiм того, у бшьшо! кiлькостi людей у груш з гiпокальцiемiею виявлений дефщит вiтамiну D порiвняно з групою з нормокальцiемiею. Рiзниця показникiв була статистично вiрогiдною.
При вивченнi динамки рiвня загального та iонi-зованого кальцш у хворих на БВЗ iз подальшим роз-витком гшопаратиреозу в шсляоперацшному перiодi було виявлено, що вже шсля першо! доби обидва показники були вiрогiдно нижчими вщ початково-го рiвня. Так, шсля операцп рiвень загального кальцш знизився на 11,4 %, а юшзованого кальцш — на 18,1 %. Загалом шсля операцп частота гшокальшемп становила 28 % (п = 14).
Звертае на себе увагу, що частота виявлення гшокальшемп вiрогiдно вища вщ частоти реестрацп клМчних проявiв гiпопаратиреозу (28 i 18 % випадкiв вщповщно, р < 0,05). Отже, у 10 % (п = 5) хворих на БВЗ вщзначалася безсимптомна гiпокальцiемiя.
Аналiз динамiки рiвня фосфору в кровi у пiсля-операцшному перiодi дозволив встановити, що вш вiрогiдно пiдвищувався щодо початкового рiвня.
Протягом пiсляоперацiйного перiоду вiдбувалося пщвищення рiвня фосфору в кровi майже вдвiчi, що перевищувало нормативнi значення. При вивченш динамiки рiвня ПТГ шсля тиреощектоми було встановлено, що впродовж шсляоперацшного перюду вш вiрогiдно знизився, найбiльш виражено — в груш па-цiентiв iз гiпокальцiемiею. При аналiзi результатiв було виявлено, що шсля операци вщзначалося вiрогiдне зниження середнього рiвня ПТГ у кровi в обох групах. Протягом пiсляоперацiйного перiоду вiн став вiрогiдно нижчий вiд первинного значення, а в груш з гшокаль-цiемiею — нижчим вiд референсних значень. При нор-мокальцiемií рiвень ПТГ залишався в межах норми, а вщмшносп мiж групами були вiрогiдними.
При вивченнi iндивiдуальних особливостей хворих на БВЗ встановлено, що шсля операцп рiвень ПТГ зменшився нижче вщ 10 пг/мл у 22 % (п = 11). Рiвень ПТГ шсля операцп: серед 39 пашенпв iз нормаль-ним показником ПТГ у 36 була нормокальцiемiя, 3 мали лабораторну гшокальшемш без клiнiчних про-явiв. З 11 пацiентiв iз ПТГ у кровi нижче вiд 10 пг/мл
Клиническая тиреоидология /Clinical Thyroidology/
шсля операцй 8 були з клiнiчними проявами гшокальшемй, у 2 була безсимптомна гiпокальцiемiя i в 1 — нормокальцiемiя.
Нами встановлено, що ПТГ пiсля операцй в межах нормальних значень був у 39 пащенпв (78 %), 11 (22 %) мали низьы показники ПТГ. У вах 39 хворих iз рiвнем ПТГ понад 10 пг/мл не було клшчних сим-птомiв гшокальшемй. Тому нормальний шсляопера-цiйний показник ПТГ виключае подальший розвиток симптоматично! гшокальшемй.
Становить штерес можливiсть використання як прогностичного фактора розвитку гшокальшемй пiсля тиреощектомп такого показника як рiвень 25(OH)D до операцй'. Встановлено, що в груш ошб, у яких по-чатковий рiвень 25(OH)D був нижчий за 20 нг/мл, значно частше траплялася пiсляоперацiйна гшокаль-цiемiя, нiж у груш пащенпв iз рiвнем 25(OH)D понад 20 нг/мл (37,9 проти 14,2 %). Також виявлено, що в жодного хворого при рiвнi 25(OH)D понад 20 нг/мл у подальшому не розвинувся стшкий гшопаратиреоз.
Чим бiльший об'ем ЩЗ у хворих на БВЗ, тим бшь-ше виражеш гiпокальцiемiя i гшопаратиреоз у т-сляоперацiйному перiодi (р < 0,05). При збшьшенш тиреощного об'ему рiвень ПТГ пiсля операцй зни-жуеться майже втричi (у груш хворих з об'емом до 50 см3 рiвень ПТГ становив у середньому 22,8 ± 4,2, а в груш 76-100 см3 — 9,2 ± 1,8; р < 0,05). Отже, при збшьшенш ступеня збшьшення ЩЗ зростае вiрогiд-шсть ушкодження ПЩЗ i спостертаються бiльш ви-раженi порушення кальщевого обмiну.
При вивченнi основних предикторiв гшопарати-реозу пiсля тиреощектомп при БВЗ встановлено, що до операцй рiвень базального ПТГ у вшх хворих був у межах референсних значень, у той же час концентра-Шя 25(OH)D у 58 % (n = 29) хворих до операцй була нижчою за 20 нг/мл.
У шсляоперацшному перiодi гiпопаратиреоз розвинувся у 14 (28 %) пашенпв, частiше вш був транзитор-ним — у 12 хворих (24 %), у 2 (4 %) у подальшому розвинувся стшкий гшопаратиреоз. Слд зазначити, що у 10 % (n = 5) випадыв у пащенпв у шсляоперацшному перiодi вщзначалася безсимптомна гiпокальцiемiя.
Як бачимо, основними характеристиками, що впливають на розвиток гшокальшемй у хворих на БВЗ шсля тиреощектомп, були: бiльш старший вш, бiльший тиреощний об'ем, низький рiвень 25(OH)D до операцй, зниження рiвня ПТГ пiсля операцй. Як надшний, специфiчний i чутливий дооперацшний предиктор розвитку гшокальшемй пiсля тиреощекто-мй, у тому числi з клiнiчною симптоматикою, а також стшкого гiпопаратиреозу у пацiентiв ще1 групи мож-на розглядати рiвень 25(OH)D нижче вiд 20 нг/мл. Предикторами розвитку зазначених сташв можна вва-жати рiвень ПТГ пiсля операцй нижче вщ 10 пг/мл.
Висновки
1. Вш понад 60 роыв, бiльший об'ем ЩЗ, бiльш низький рiвень 25(OH)D до операцй, зниження рiвня ПТГ пiсля операцй належать до основних факторiв,
що впливають на розвиток гшокальшемй у хворих на багатовузловий зоб шсля тиреощектомй.
2. Рiвень 25(OH)D нижче вщ 20 нг/мл слiд розглядати як специфiчний i чутливий дооперацшний предиктор розвитку гшокальшемй шсля тиреощектомй, у тому чиои з кшшчною симптоматикою, а також стшкого гшопаратиреозу.
3. Предикторами розвитку зазначених сташв можна вважати рiвень ПТГ шсля операцй' нижче вщ 10 пг/мл.
Список лператури
1. Мамчич В.1., Погорелое О.В., Воскобойшк О.Ю. Xipyp-гiчне лкування щитоподiбноí залози: iстоpiя та перспектиеи подальшого еиечення (наукоеий огляд) // Украшський журнал хipypгií. - 2013. - № 2(21). - С. 11-14.
2. Митник З.М., Даноеа М.П., Крушинська З.Г та iH. Стан ендокpинологiчноí служби Украни е 2007 р. // Мiж-народний ендокpинологiчний журнал. — 2008. — № 3(15). — С. 8-15.
3. De Sanctis V., Soliman A., Fiscina B. Hypoparathyroidism: from diagnosis to treatment // Curr. Opin. Endocrinol. Diabetes. Obes. - 2012. - Vol. 19(6). - P. 435-442. doi: 10.1097/ MED.0b013e3283591502.
4. TripathiM, KarwasraR.K., ParshadS. Effectofpreoperative vitamin D deficiency on postoperative hypocalcemia after thyroid surgery // Thyroid Res. - 2014. - 7. - 8. Published online 2014 Dec 15. doi: 10.1186/1756-6614-7-8.
5. Khafif A., Pivoarov A., Medina J.E. et al. Parathyroid hormone: a sensitive predictor of hypocalcemia following total thyroidectomy // Otolaryngol Head Neck Surg. — 2006. — 134(6). - 907-910. doi: 10.1016/j.otohns.2005.12.008.
6. Thomusch O., Machens A., Sekulla C. et al. Multivariate analysis of risk factors for postoperative complications in benign goiter surgery: prospective multicenter study in Germany // World J. Surg. - 2000. - 24(11). - 1335-1341. doi: 10.1007/ s002680010221.
7. Toniato A., Boschin I.M., Piotto A. et al. Thyroidectomy and parathyroid hormone: tracing hypocalcemia-prone patients // Am. J. Surg. - 2008. - 196(2). - 285-288. doi: 10.1016/j. amjsurg.2007.06.036.
8. Lombardi C.P., Raffaelli M, Princi P. et al. Early prediction of postthyroidectomy hypocalcemia by one single iPTH measurement // Surgery. - 2004. - 136. - 1236-1241. doi: 10.1016/j.surg.2004.06.053.
9. Yamashita H, Noguchi S, Murakami T. et al. Predictive risk factors for postoperative tetany in female patients with Graves 'disease // J. Am. Coll. Surg. — 2001. — 192(4). — 465468. doi: 10.1016/S1072-7515(01)00803-1.
10. Bellantone R., Lombardi C.P., Raffaelli M. et al. Is routine supplementation therapy (calcium and vitamin D) useful after total thyroidectomy? //Surgery. - 2002. — 132(6). — 1109-1112. doi: 10.1067/msy.2002.128617.
11. Weaver S., Doherty D.B., Jimenez C., Perrier N.D. Peer-reviewed, evidence-based analysis of vitamin D and primary hyperparathyroidism // World. J. Surg. — 2009. — 33(11). — 2292-2302. doi: 10.1007/s00268-009-9966-9.
12. Holick M.F. Vitamin D deficiency // N. Engl. J. Med. — 2007. - 357(3). - 266-281. doi: 10.1056/NEJMra070553.
Отримано 10.08.15 Ш
IE!
Клиническая тиреоидология /Clinical Thyroidology/
Кашперская В.Я.
Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев
ОСОБЕННОСТИ НАРУШЕНИЙ МИНЕРАЛЬНОГО ОБМЕНА У БОЛЬНЫХ МНОГОУЗЛОВЫМ ЗОБОМ ПОСЛЕ ТИРЕОИДЭКТОМИИ
Резюме. В статье установлены особенности показателей кальция, фосфора, паратгормона и витамина Б у больных многоузловым нетоксическим зобом после тиреоидэктомии. Установлено, что возраст больных старше 60 лет, больший объем щитовидной железы, более низкий уровень 25(ОН)Б перед операцией, снижение уровня паратгормона после операции являются основными факторами, влияющими на развитие ги-покальциемии у больных многоузловым зобом после тиреоид-эктомии. Уровень 25(ОН)Б ниже 20 нг/мл следует рассматривать как специфический и чувствительный дооперационный предиктор развития гипокальциемии после тиреоидэктомии, а также стойкого гипопаратиреоза. Предиктором послеоперационного развития указанных состояний можно считать уровень паратгормона после операции ниже 10 пг/мл.
Ключевые слова: многоузловой зоб, тиреоидэктомия, кальций, фосфор, витамин Б.
Kashperska V.Ya.
Ukrainian Scientific and Practical Centre for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of Ministry of Healthcare of Ukraine, Kyiv, Ukraine
FEATURES OF MINERAL METABOLISM DISORDERS IN PATIENTS WITH MULTINODULAR GOITER AFTER THYROIDECTOMY
Summary. The features of calcium, phosphorus, parathyroid hormone and vitamin D indexes in patients with multinodular nontoxic goiter after thyroidectomy are presented in the article. It is found that age over 60 years, greater thyroid volume, lower 25(OH)D level before surgery, decline of parathyroid hormone level after surgery are the basic parameters that influence the development ofhypocalcemia in patients with multinodular goiter after thyroidectomy. The level of 25(OH)D below 20 ng/ml should be regarded as a specific and sensitive preoperative predictor ofhypocalcemia after thyroidectomy, as well as persistent hypoparathyroidism. The level of parathyroid hormone after surgery below 10 pg/ml can be considered as a predictor of these conditions.
Key words: multinodular goiter, thyroidectomy, calcium, phosphorus, vitamin D.
