CC BY
35
УДК 331.5:330.3
Хлівна І. В.
сучасні тенденції та проблеми розвитку сільського ринку праці
У статті досліджується сучасний стан та проблеми ринку праці в Україні. Автор ґрунтується на тому, що основним рушієм економічного розвитку є соціальні групи, які мають кваліфікаційні й трудові можливості, соціальну активність і мобільність, спроможність адаптуватися до сформованих умов та ефективно реалізовувати свої можливості. Досліджено вихідні чинники, які зумовлюють проблемні аспекти формування сучасної соціально-демографічної ситуації в Україні та створюють загрозу перспективам стабільності держави. Доведено, що основою формування пропозиції робочої сили на ринку праці є демографічна ситуація на селі. Надано рекомендації щодо зниження показників демографічного відтворення та життєвого рівня населення по всіх індикаторах для основної маси своїх громадян, оскільки процеси демографічної деградації, погіршення соціальних умов відтворення, безсумнівно, позначаться на економічному реформуванні й загальмовують темпи його реалізації. Ключові слова: ринок праці, праця, зайнятість населення, безробіття, міське населення, сільське населення Табл.: 5. Бібл.: 8.
Хлівна Ірина Вікторівна - кандидат економічних наук, доцент, кафедра фінансів, обліку і аудиту, Уманська філія Європейського університету (вул. Шевченка, 15-а, Умань, Черкаська обл., 20300, Україна)
Email: lydatranch@gmail.com
УДК 331.5:330.3
ХЛЕВНАЯ и. В.
современные тенденции и проблемы развития сельского рынка труда
В статье исследуется современное состояние и проблемы рынка труда в Украине. Автор основывается на том, что главным двигателем экономического развития являются социальные группы, обладающие квалификационными и трудовыми возможностями, социальной активностью и мобильностью, способностью адаптироваться к сложившимся условиям и эффективно реализовать свои возможности. Исследованы выходные факторы, обусловливающие проблемные аспекты формирования современной социально-демографической ситуации в Украине и создающие угрозу перспективам стабильности государства. Доказано, что основой формирования предложения рабочей силы на рынке труда является демографическая ситуация на селе. Даны рекомендации по снижению показателей демографического воспроизводства и жизненного уровня населения по всем индикаторам для основной массы своих граждан, так как процессы демографической деградации, ухудшения социальных условий воспроизводства, несомненно, скажутся на экономическом реформировании и затормаживают темпы его реализации.
Ключевые слова: рынок труда, труд, занятость населения, безработица, городское население, сельское население Табл.: 5. Библ.: 8.
Хлевная ирина Викторовна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра финансов, учета и аудита, Уманский филиал Европейского университета (ул. Шевченко, 15-а, Умань, Черкасская обл., 20300, Украина)
Email: lydatranch@gmail.com
UDC 331.5:330.3
Khlevnaya I. V.
MODERN TENDENCIES AND PROBLEMS OF DEVELOPMENT OF THE RURAL LABOUR MARKET
The article studies the modern state and problems of the labour market in Ukraine. The study is based on the fact that main engines of economic development are social groups that possess qualification and labour possibilities, social activity and mobility, capability to adapt to existing conditions and efficiently realise their possibilities. The article studies output factors that determine problem aspects of formation of the modern socio-demographic situation in Ukraine and create a threat to the prospects of stability of the state. It proves that the basis of formation of supply of labour in the labour market is the demographic situation in rural districts. The article provides recommendations on reduction of indicators of demographic reproduction and living standard of the population by all indicators for majority of the citizens, since the processes of demographic degradation, worsening of social conditions of reproduction, no doubt, would influence economic reformation and tie up rates of its realisation.
Key words: labour market, labour, employment, unemployment, city population, rural population.
Tabl.: 5. Bibl.: 8.
Khlevnaya Irina V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Finance, Accounting and Audit, Umansky Branch of the European University (vul. Shevchenka, 15-a, Uman, Cherkaska obl., 20300, Ukraine)
Email: lydatranch@gmail.com
Постановка проблеми. Останні 10 років у демографічній історії України були декадою боротьби населення за виживання. За цей період у демографічному розвитку країни спостерігалося більше деструктивних моментів, ніж конструктивних, а його характер можна визначити швидше як дефіцитний і витратний, аніж віднов-лювальний, що зближує його з основними тенденціями
соціально-економічного поступу країни, повним внутрішніх протиріч та непослідовностей.
Здобувши державну незалежність у серпні 1991 р., Україна мала на той час одну з найбільших в Європі (майже 52 млн осіб) чисельність населення. Перемога демократичних принципів у політиці призвела до побудови основ громадянського суспільства в країні (дотримання
прав людини, закріплення верховенства права, проведення ринкових реформ). У той же час, надто швидка трансформація політичної, економічної та соціальної сфер життя спричинили глибоку соціально-економічну кризу, яка вразила всі верстви населення.
Аналіз останніх досліджень. Теоретичні дослідження функціонування ринку праці розглянуті в наукових працях О. Богуцького, І. Бондар, Д. Богині, В. Васильчен-ка, В. Дієсперова, М. Долішнього, І. Заславського, О. За-клети, Г. Купалової, Л. Лєбєдєвої, І. Петрової, М. Пітюлича, Л. Транченко, В. Шаленко, О. Хомри, В. Яценка. Зокрема, у працях В. Апер'яна, С. Бандура, Д. Богині, Т. Заяць, О. Котляра, Е. Лібанової, С. Пирожкова, В. Онікієнка, В. Оніщен-ка, Є. Янковської досліджені різні аспекти відтворення робочої сили й пов'язані з ними складнощі та суперечності функціонування ринку праці.
Мета дослідження. Метою даного дослідження є аналіз сучасного стану ринку праці України. Аналіз проблеми і пропозиція заходів для подолання безробіття.
Виклад дослідження. Неготовність та непристосованість основної маси населення до нових умов, з одного боку, і різке падіння рівня життя, з другого, спричинили погіршення основних показників відтворення населення, стану його здоров'я і в результаті призвели до зниження рівня демографічного, трудового та соціального потенціалу країни. Сьогодні можна констатувати, що крім
Компоненти
економічної, Україна переживає ще й глибоку соціально-демографічну кризу, яка погрожує країні непередбачува-ними наслідками у майбутньому.
Розглянемо вихідні чинники, які зумовлюють проблемні аспекти формування сучасної соціально-демографічної ситуації в Україні та створюють загрозу перспективам стабільності держави. Основою формування пропозиції робочої сили на ринку праці є демографічна ситуація на селі. Крім цього, на пропозицію праці великий вплив можуть надати і вже надають процеси формування спільного ринку праці в країнах СНД, а також глобалізація аграрної економіки, що створює умови для вільного переміщення робочої сили. Окремі питання, пов'язані з «відкриттям» кордонів сільського ринку праці та проблемами його регулювання, будуть розглянуті в подальшому. Сільське населення України на початок 2011 р. склало 14,4 млн осіб або 31,3% населення країни (табл. 1) [2].
У порівнянні з 2003 р. чисельність сільського населення скоротилася з 15,5 до 14,4 млн осіб в основному за рахунок активної міграції населення в міста, яку не перекривав природний приріст. У 2003-2005 рр. за рахунок активного припливу біженців та переселенців із ближнього зарубіжжя, а також адміністративно-територіальних перетворень сталося вельми помітне зростання сільського населення, яке перевищує природне зменшення. Вже
Таблиця 1
приросту населення*
Роки Природний приріст (+/-) населення Коефіцієнт природного приросту, проміле
Міські поселення та сільські місцевості Міські поселення Сільська місцевість Міські поселення та сільські місцевості Міські поселення Сільська місцевість
1995 -299726 -168026 -131700 -5,8 -4,8 -8,0
1996 -309506 -169684 -139822 -6,0 -4,9 -8,5
1997 -311570 -169485 -142085 -6,2 -5,0 -8,7
1998 -300716 -166797 -133919 -6,0 -5,0 -8,2
1999 -349962 -200578 -149384 -7,1 -6,0 -9,2
2000 -372956 -219055 -153901 -7,6 -6,6 -9,6
2001 -369474 -213101 -156373 -7,6 -6,6 -9,9
2002 -364223 -205529 -158694 -7,6 -6,3 -10,1
2003 -356819 -193550 -163269 -7,5 -6,0 О
2004 -334002 -176131 -157871 -7,0 -5,5 гп О
2005 -355875 -187304 -168571 -7,6 -5,9 -11,1
2006 -297724 -155139 -142585 -6,4 -4,9 ,5
2007 -290220 -152188 -138032 -6,2 -4,8 -9,4
2008 -243871 -122303 -121568 -5,3 -3,8 ,3 оо
2009 -194214 -92797 -101417 -4,2 -2,9 -7,0
2010 -191351 -91230 -100121 -4,2 -2,8 -7,1
*Розраховано автором за даними Державної служби статистики України [2]
з 1992 року показники природного приросту населення в Україні від'ємні, але у сільській місцевості вони стали такими ще раніше - з 1985 р.
У 2001 р. у селах України помирало людей на 156 тисяч більше, ніж народжувалось, а у 2004 р. - на 159 тис. осіб. Природний приріст з 1990 р. став помітно знижуватися. У 2001 р. скорочення спостерігалося в основному за рахунок триваючого процесу зростання природного зменшення населення [1]. Разом з тим, сільське населення дещо збільшилося в основному за рахунок адміністративних перетворень міських поселень у сільські, а також за рахунок міграційного приросту. Проаналізуємо постійне населення за основними віковими групами (табл. 2).
З 2000р. по 2010р. на селі спостерігається природне зменшення населення у працездатному віці. У сумарному вираженні воно склало 26593 тис. осіб. Темпи зростання природного зменшення на селі у 2 рази вище, ніж у місті. Виродження сільського населення йде більш інтенсивни-
ми темпами, ніж міського. Окремі дослідники стверджують, що село спіткала демографічна криза [2$ 3].
В Україні втрачені традиції багатодітності. Різке зниження життєвого рівня населення і невирішеність екологічних проблем, загострених Чорнобильською катастрофою, без сумніву, змінили погляди на сімейні традиції та формування сім'ї. Динаміка показника сумарної плідності, або кількість дітей, яких народжує жінка за своє життя (сьогодні - 1,1 дитини на одну жінку) свідчить про те, що рівень народжуваності вже давно став недостатнім для заміни старших поколінь новими (потрібно хоча б 2,2-2,3 дитини на одну жінку). Природний спад обумовлений як зниженням народжуваності, так і підвищенням смертності населення. Перший фактор частково пов'язаний зі зменшенням чисельності жінок у фертильному віці, що є віддаленим наслідком війни, а також з тенденцією зниження народжуваності і переходу від багатодітної сім'ї до середньої і одно-дітної сім'ї [3].
Таблиця 2
Розподіл постійного населення за основними віковими групами (осіб), на початок року*
Роки У віці, молодшому за працездатний У працездатному віці У віці, старшому за працездатний
Обидві статі Чол. Жін. Обидві статі Чол. Жін. Обидві статі Чол. Жін.
2000 6216478 3182452 3034026 19795295 9860993 9934302 6918854 2218603 4700251
Міські поселення 2001 5862371 3003992 2858379 19854567 9828519 10026048 6890192 2248961 4641231
2002 5535563 2837481 2698082 19807756 9783965 10023791 6928569 2272852 4655717
2003 5231833 2684679 2547154 19924198 9854695 10069503 6916685 2243463 4673222
2004 5000373 2566294 2434079 19988845 9926571 10062274 6901658 2188500 4713158
2005 4809258 2469138 2340120 19997249 9984691 10012558 6947223 2146091 4801132
2006 4654553 2390340 2264213 19998252 10034551 9963701 6969315 2094761 4874554
2007 4547052 2334887 2212165 19930002 10029543 9900459 7044697 2096326 4948371
2008 4470192 2295314 2174878 19823461 10003629 9819832 7119488 2099410 5020078
2009 4455459 2288953 2166506 19681159 9943523 9737636 7194969 2117266 5077703
2010 4468136 2296797 2171339 19477705 9854266 9623439 7323323 2166820 5156503
2011 4466331 2268987 2175678 19120221 98676543 9643214 7345678 2135684 5135678
Сільська місцевість 2000 3355412 1719514 1635898 8126728 4327576 3799152 4702183 1445524 3256659
2001 3282425 1681738 1600687 8161610 4319760 3841850 4612444 1447432 3165012
2002 3208178 1642731 1565447 8176904 4318042 3858862 4564272 1451543 3112729
2003 3084024 1579190 1504834 8210298 4330631 3879667 4456070 1419876 3036194
2004 2965682 1518791 1446891 8239418 4353060 3886358 4346103 1373593 2972510
2005 2855541 1462519 1393022 8226155 4359088 3867067 4265036 1332466 2932570
2006 2753735 1410757 1342978 8222868 4373996 3848872 4150447 1270262 2880185
2007 2671018 1368405 1302613 8210011 4374403 3835608 4062911 1231116 2831795
2008 2600771 1332788 1267983 8192008 4368792 3823216 3986389 1197745 2788644
2009 2549563 1306980 1242583 8165742 4353343 3812399 3916467 1174867 2741600
2010 2514453 1289673 1224780 8123825 4331896 3791929 3875150 1167615 2707535
*Розраховано автором за даними Державної служби статистики України [2]
Але головною причиною є репродуктивна реакція сільського населення на різке погіршення умов життя в 90-х роках і невизначеність життєвих перспектив - відмова більшості сімей мати дітей (відкладання народжень або перевагу надають бездітності), а також відстрочення вступу в шлюб, що веде до зниження народжування вперше. Цей висновок підтверджується даними опитування молодих сімейних пар (до 30 років) з числа працівників сільськогосподарських підприємств та фермерів, проведеного в рамках моніторингу соціально-трудової сфери села. На запитання «Скільки дітей, окрім вже народжених, Ви збираєтеся
мати»? 56% респондентів відповіли, що взагалі не бажають мати дітей. Наміри відносно дітей залежно від наявності дітей у сім'ї представлені в табл. 3.
З числа не мають дітей 25% и не хочуть їх мати, а 50% планують мати одну дитину і 25% - двох дітей. Серед опитаних з однією дитиною не хочуть мати дітей 42,5%, мають намір народити ще одну дитину 44,5%, двох і більше - 13,0%. З числа молодих сімей, які мають двох дітей, ще одну дитину збираються мати всього 7,8%, двох і більше - 4,1%. З числа сімей, які в принципі збираються ще мати дітей, 41% припускають поки відкласти народження дитини, 30% - пла-
Таблиця 3 (у% до опитаних)
Репродуктивність працівників сількогосподарських підприємств у віці до 30 років*
Скільки бажаєте мати дітей Наявність дітей у сім'ях
0 1 2 3 і більше
0 25,0 42,5 87,6 91,7
1 50,0 44,5 7,8 -
2 25,0 12,7 4,1 -
3 і більше - 0,3 0,5 8,3
*Розраховано автором
нують народження дитини найближчим часом і 14% - уже чекають на дитину. Основними причинами, через які молоді працівники сільгосппідприємств не хочуть мати дітей або відкладають їх народження (за винятком випадків, коли дітей, на їх думку, в сім'ї достатньо), є невпевненість в завтрашньому дні, важке матеріальне становище сім'ї.
Важливою причиною погіршення дітородної функції сільських жінок є втрата здоров'я. Так, рівень захворюваності жінок-тваринників в два рази перевищує аналогічний показник по сільських жінкам в цілому. Серед них слід особливо виділити доярок, для яких специфічні такі професійні захворювання як бруцельоз, захворювання периферичних нервів і м'язів. За останні 5-7 років погіршення здоров'я відзначає половина опитаних нами жінок. Різко зросла і кількість захворювань у вагітних жінок, що пов'язано зі стресовими ситуаціями, погіршенням умов праці та життя. За сукупністю всіх зазначених причин коефіцієнт народжуваності на селі знизився з 147,1 проміле у 2000 р. до 139,2 в 2001 р., але залишається поки дещо вище, ніж у місті (табл. 4).
У сільській місцевості в 2000 р., народилося 147,1 тис. осіб проти 176,0 тис. осіб в 2011 р., або на 19 % більше, що є позитивним для сільської місцевості. Народжуваність вище середнього рівня, як і раніше зберігається в південних регіонах, де сильні традиції багатодітної сім'ї. Окремі дослідники з факту низької народжуваності на селі роблять висновок про пріоритетність підвищення народжуваності в порівнянні зі зниженням смертності [4]. На нашу думку, для демографічного оздоровлення села однаково важливим є як збільшення народжуваності, так і зменшення смертності. Остання в 1,5-2 рази вище в порівнянні з розвиненими європейськими державами, при цьому дитяча смертність - в 3-3,5 рази.
У період 1990-2008 рр. простежується яскраво виражена тенденція зростання смертності на селі. Коефіцієнт смертності за цей період збільшився на 19%, що за європейськими та й за світовими мірками є надвисоким показником. З 2009 р. почала відбуватися слабка тенденція зниження смертності (табл. 5).
Кількість народжених з 1990р. по 2001р. має тенденцію до різкого зниження. Так, у 1990р. налічувалось 657,2 тис. осіб, а у 2001 376,4. на 280,8 тис. осіб відбувалося зменшення. Але починаючи з 2002р. тенденції мають позитивну тенденцію. У 2002р. 390,7 народжених, а 2011р. 481,5 тис. осіб. Зберігається тенденція подальшого посилення зростання смертності в тих регіонах, де в останні роки вже спостерігалося явище так званої надсмертності. Негативні зміни відзначаються не тільки в кількісних, але і в якісних показниках розвитку населення. Погіршення стану здоров'я населення, що спостерігається з покоління в покоління українських громадян, негативно впливає на формування людського потенціалу країни, зокрема, нових контингентів робочої сили, потенційних призовних контингентів та загалом відбивається на демографічних перспективах нації, оскільки хворе населення не може відтворювати здорових членів суспільства [8]. В структурі причин смертності сільських жителів у порівнянні з містом як і раніше лідирують хвороби системи кровообігу і органів дихання, травлення і від зовнішніх причин захворюваності та смертності.
Зростають захворюваність та смертність населення від інфекційних та паразитарних хвороб, реальною стала загроза епідемії туберкульозу — понад 600 тис. громадян України хворіють сьогодні на цю хворобу. В Україні спостерігаються найвищі в Європі темпи поширення ВІЛ/СНІДу. Особливу тривогу викликає те, що найбільшу частину інфі-
Таблиця 4
Коефіцієнти народжуваності населення*
Роки Усього народжених осіб у міських поселеннях, осіб у сільській місцевості, осіб
2000 385126 238014 147112
2001 376478 237228 139250
2002 390688 248877 141811
2003 408589 266415 142174
2004 427259 284361 142898
2005 426086 284257 141829
2006 460368 306635 153733
2007 472657 314065 158592
2008 510589 340594 169995
2009 512525 339497 173028
2010 514239 339987 174252
2011 517758 341235 176523
Відхилення 2011р. від 2000р. 132632 103221 29411
*Розраховано автором за даними Державної служби статистики України [2]
Таблиця 5
Коефіцієнти смертності населення, тис. осіб*
Роки Кількість народжених Кількість померлих
1990 657,2 629,6
2000 385,1 758,1
2001 376,4 745,9
2002 390,7 754,9
2003 408,6 765,4
2004 427,3 761,3
2005 426,1 782,0
2006 460,4 758,1
2007 472,7 762,9
2008 510,6 754,5
2009 512,5 706,7
2010 497,7 698,2
2011 481,5 698,9
Відхилення 2011р. від 1990р. (+,-) -175,7 69,3
*Розраховано автором за даними Державної служби статистики України [2]
кованих складає молодь, серед якої 15 % - діти та підлітки. Тривожним є те, що ВІл вже поширюється за межі певних груп ризику в населення країни. Національні та міжнародні експерти вважають, що понад 550 тис. жителів України на сьогодні є ВІл-інфікованими [7]. ці суто демографічні тенденції відображають не тільки негаразди з сучасним станом та перспективами відтворення населення і його трудового потенціалу, а також є ознаками розбалансова-ності сьогоднішнього суспільства, що загрожує його соці-
альній стабільності. Розширилася географія депопуляцій-них сільських територій. Розвиток депопуляційних процесів на селі є наслідком погіршення фізичного і психічного здоров'я жителів. Наростає процес деградації генофонду села. У 2010 р. в порівнянні з 2000 р. в сільській місцевості чисельність розумово відсталих з вперше встановленим діагнозом у розрахунку на 1000 тис. осіб збільшилася на 3,8% (а місті знизилася на 9,1%). Безробіття, бідність, стурбованість завтрашнім днем і майбутнім дітей зумовили
подальше збільшення психічних захворювань. За 2011 р. чисельність осіб з вперше встановленим діагнозом психічного розладу у розрахунку на 1000 тис. осіб сільського населення збільшилася на 2,8%.
Висновки. В основі вказаних процесів знаходяться соціальні проблеми, існуючі у сьогоднішньому суспільстві. Неадаптованість значної частини населення до ринкових умов, неможливість забезпечення оплати праці, відповідно її кількості та якості, а також її недостатній рівень для забезпечення потреб самого працюючого та залежних від нього членів сім'ї, відсутність диференційованого підходу до оцінки вкладеної сукупної праці при визначенні рівня пенсійного забезпеченні, розвал державних систем охорони здоров'я та освіти - все це проблеми останнього десятиріччя. На сьогодні держава не має достатніх ресурсів для їхнього вирішення. На нашу думку, необхідно розпочати роботу по збереженню людського потенціалу країни сьогодні, внаслідок інертності демографічних процесів та їхньої слабкої керованості з боку держави, ситуація погіршуватиметься, загрожуючи стабільному та незалежному існуванню самої держави. Наведені вище характеристики демографічного розвитку України свідчать, що країна сьогодні перейшла межу припустимого зниження показників демографічного відтворення та життєвого рівня населення по всіх індикаторах для основної маси своїх громадян. Процеси демографічної деградації, погіршення соціальних умов відтворення безсумнівно позначаться на економічному реформуванні й загальмовують темпи його реалізації [6].
ЛІТЕРАТУРА
1. Большенко С. Ф. Формування конкурентоздатності трудового потенціалу регіону: теоретичний та методичний аспекти / С. Ф. Большенко // Бізнес Інформ. - 2012. - № 11. - С. 79 - 83.
2. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] : офіційний шеЬ-сайт. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Дієсперов В. С. Продуктивність сільськогосподарської праці : моногр. / В. С. Дієсперов. - К. : ННЦ «Ін-т аграр. економіки», 2006. - 274 с.
4. Вітвіцький В. В.Сільський ринок праці - нові ризики та шляхи їх подолання [Текст] : научное издание / В. В. Вітвіцький, О. М. Могильний // Продуктивність агропромислового виробництва. №13. 2009 : науково-практичний збірник. - К. : НДІ «Украгропромпродуктивність», 2009. - С. 32-40.
5. Кизим М. О. Особливості формування та розвитку агропромислового кластера в економіці Харківської області / М. О. Кизим, В. Є., Хаустова // Проблеми економіки. - 2011. - № 3. - С. 42- 47.
6. Могильний О. М. Політиці зайнятості на селі — стратегічні рішення [Текст] / О. М. Могильний // АгроСвіт : Інформаційно-аналітичний журнал. - 2009. - № 18. - С. 11-15.
7. Прушківська Е. В. Зайнятість у посткризовий період: національний аспект / Е. В. Прушківська // Бізнес Інформ. - 2012. -№ 12. - С. 27-31.
8. Транченко Л. В. Формування та регулювання ринку праці на селі: теорія, методологія, практика : (Монографія) / Л. В. Транченко. - Умань : Уманське комунальне видавничо-поліграфічне підприємство, 2012. - 586 с.
Зрозуміло, що політичні та економічні трансформації самі по собі не призведуть до бажаного ефекту - створення демократичної, ринково зорієнтованої держави, якщо не буде враховано інтереси та не буде адаптовано до нових умов суб'єкта цих перетворень - населення. Розгляд населення в конкретноісторичній якості, тобто з урахуванням його соціальної іманенти, тобто освітнього, професійного, фізичного та відтворювального потенціалу, дозволяє отримати важливі характеристики людського капіталу суспільства, оцінити стабільність та можливі перспективи розвитку всієї нації. Цілком зрозуміло, що структурну перебудову роблять люди і заради людей - адже ані економіки, ані країни не в змозі існувати відокремлено від людини. Але за традицією командно-адміністративної системи, коли людина була лише гвинтиком суспільного механізму, про людський капітал і сьогодні згадують за залишковим принципом.
Однак, виявлено, що ринкові відносини й інноваційна специфіка сучасного економічного росту потребують якісно нової робочої сили, яка має інші параметри фізичного, психічного та соціального здоров'я, високий інтелектуальний та освітньо-фаховий потенціал, що характеризується особливими моральними цінностями та орієнтаціями. Соціальна парадигма розвитку ґрунтується на тому, що основним рушієм економічного розвитку є соціальні групи, які володіють кваліфікаційними і трудовими можливостями, соціальною активністю і мобільністю, спроможністю адаптуватися до сформованих умов і ефективно реалізувати свої можливості.
REFERENCES
Bolshenko, S. F. «Formuvannia konkurentozdatnosti trudovoho potentsialu rehionu: teoretychnyi ta metodychnyi aspekty» [Formation of the competitiveness of the labor potential of the region: theoretical and methodological aspects]. Biznes Inform, no. 11 (2012): 79-83.
Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua. Diiesperov, V. S. Produktyvnist silskohospodarskoi pratsi [Productivity of agricultural labor]. Kyiv: NNTs «In-t ahrar. ekonomiky», 2006. Kyzym, M. O., and Khaustova, V. IE. «Osoblyvosti formuvannia ta rozvytku ahropromyslovoho klastera v ekonomitsi Kharkivskoi oblasti» [Features of formation and development of the agricultural economy in the cluster Kharkiv region]. Problemy ekonomiky, no. 3 (2011): 42-47.
Mohylnyi, O. M. «Politytsi zainiatosti na seli - stratehichni rishen-nia» [Employment policies in rural areas - strategic decisions]. Ah-roSvit, no. 18 (2009): 11-15.
Prushkivska, E. V. «Zainiatist u postkryzovyi period: natsionalnyi aspekt» [Employment in the post-crisis period: the national dimension]. Biznes Inform, no. 12 (2012): 27-31.
Tranchenko, L. V. Formuvannia ta rehuliuvannia rynku pratsi na seli: teoriia, metodolohiia, praktyka [Formation and regulation of the labor market in rural areas: theory, methodology, practice]. Uman: Uman-ske komunalne vydavnycho-polihrafichne pidpryiemstvo, 2012. Vitvitskyi, V. V., and Mohylnyi, O. M. nSilskyi rynok pratsi - novi ryzyky ta shliakhy ikh podolannia» [Rural labor market - new risks and ways to overcome them]. Produktyvnist ahropromyslovoho vyrobnytstva, no. 13 (2009): 32-40.
