CC BY
131
УДК 314.3 (477) 3 110
З. Пальян, канд. екон. наук, доц.
КНУ iменi Тараса Шевченка, КиТв
ОЦ1НКА ПЕРСПЕКТИВ В1ДТВОРЕННЯ УКРАШСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ У КОНТЕКСТ! ДРУГОГО ДЕМОГРАФ1ЧНОГО ПЕРЕХОДУ
В роботi подаешься порiвняльний статистичний анал'з змiни моделi народжуваностi i режиму дожиття населен-ня Укра/ни та окремих схiдноевропейських кра/н. Розроблено сценари демографiчно¡ поведнки укра/нського населення на середньострокову перспективу. Результати статистичного моделювання характеристик вiдтворення дозволя-ють не лише оцнити характер i масштабы можливих змн, а i скорегувати стратегю державно/ демографiчно¡ поль тики Укра/ни.
Ключовi слова: сценари прогнозу, демографiчна поведнка, гтотетичш показники.
Постановка проблеми. Украша, як i бтьшють ев-ропейських краш, перебувае у стан демографiчноí зрь лосп, а впродовж останшх десяти рогав почала приед-нуватись до так званого "другого демографiчного переходу". Згщно концепцií, розроблено! Р. Лестегом та Д. Ван де Каа, такий етап демографiчного розвитку постЫдуст^альних краш супроводжуеться змшою соць ально-демографiчних норм поведiнки населення, переглядом його життевих прюрите^в у бк iндивiдуалiзацií [3]. Наслщком цього е змiна режиму народжуваносД порядку планування сiм'í та формування шлюбно-сiмейних вiдносин, зокрема поширення незареестрова-них шлюбiв, особливо серед молодо а отже i частки позашлюбних народжень. Характерним е пщвищення вiку шлюбних партнерiв i зменшення лагу вiку нарече-них. Вщкладання народження первiсткiв i втiлення ре-продуктивних планiв у бiльш старшому вiцi призводить до змiни вкового профiлю народжуваностi, зокрема змiщення модального вку народжень у бiк старшого материнського контингенту. Усе це впливае не лише на Ытенсивнють дплнародження, а i на сталiсть рiвнiв на-роджуваностi упродовж певного часу.
Аналiз останнiх дослiджень i публкацй Дослщжен-ню особливостей перебiгу другого демографiчного переходу в окремих схщноевропейських кражах присвя-чено роботи Я. Парадша [6], С. Захарова [2]. Автори докладно аналiзують трансформацю моделi народжу-ваностi, а саме Ытенсивност народжень i календаря плщносл жiнок з урахуванням 'хнього шлюбного стану. Зокрема, С. Захаров розробив ппотези прогнозу сумар-ного коефiцiента народжуваностi для умовних та реа-льних поколiнь Росiйськоí Федераци на 2030 рк. Втiм,
слiд враховувати, що паралельно змши вiдбуваються i у режимi дожиття - подовження середньо! тривалостi життя поглиблення процесу старшня.
Невир1шен1 ран1ше частини загальноТ проблеми. Перший i другий демографiчнi переходи вiдрiзняються характером причинно-наслiдкового зв'язку двох скла-дових природного вщтворення. Якщо за першого демо-графiчного переходу регулятором вiдтворювальних процесiв виступала смертнють (низька смертнiсть спричинила падЫня народжуваностi), то другий перехiд супроводжувався, у першу чергу, змЫою режиму наро-джуваностi i порядку формування шлюбно-амейних вщ-носин. Довготривале збереження вкрай низького рiвня народжуваностi, що не забезпечуе простого вщтворення, призводить до старЫня населення, тобто зростання частки населення з б^ьш високою смертнютю.
Укорiнення зазначених процеав формуе доволi стй ку в час модель вiдтворення населення, здебтьшого з нульовим або вiд'емним природним приростом. В™, сучасний процес еволюцп режиму вiдтворення в рiзних кражах мае сво1 особливостi, зокрема рiзний перебiг i тривалiсть. У бтьшост краш Схiдноí та Пiвденноí Св-ропи, спостерiгаеться повторення фаз змЫи характеру вiдтворення населення з певним часовим лагом. Украина теж демонструе трансформацю моделi народжува-носд шлюбностi та режиму дожиття. Як i у бiльшостi краíн Схщно1, Центральноí та Пiвденноí Свропи в Укра-íнi впродовж останнiх двадцяти роюв рiвень народжу-ваностi не забезпечуе простого вщтворення поколЫь i за iснуючого режиму смертностi не стримуе процес де-популяци. В™, як показуе порiвняльний динамiчний аналiз, кардинальнi змiни в Украíнi вщбуваються з 5-ти
© Пальян З., 2014
або 9-ти рiчним вщставанням вiд сусiднiх схщноевро-пейських краш. Постае питання, наскiльки сценарií пе-ребiгу демографiчних змiн краíн, що мають спiльну з Украíною передюторю соцiально-економiчних перетво-рень, схожi устален релiгiйнi, етнiчнi традицií та щеоло-гiчнi засади, iмовiрнi для нашо'1 держави. 1накше кажу-чи, чи можна очiкувати, що украшське населення в майбутньому пiдпорядковуватиметься схщноевропей-ським закономiрностям вiдтворення i, якi демографiчнi наслiдки чекатимуть Украшу?
Метою статт е побудова рiзноварiантних сценарпв прогнозу демографiчноí поведiнки украшського населення з огляду на сучасн моделi вiдтворення населення схiдноевропейських краш.
Виклад основного матерiалу. Дослiдження ево-люци демографiчних процесiв на схщноевропейському просторi упродовж останнiх двадцяти рогав виявляе схожiсть i водночас особливост íхнього перебiгу в краь нах об'еднаних не лише географiчною близькютю, а iсторичною спiльнiстю соцiально-полiтичних систем. До числа таких краш належать: Бторусь, Болгарiя, Молдова, Польща, Росiйська Федерацiя, Румунiя, Словач-чина, Угорщина, Украша та Чеська Республка. Втiм, на характер демографiчноí поведшки населення впливае також його етшчы, культурнi, релiгiйнi традици i споаб життя. Зокрема, слов'янським народам юторично при-таманнi певнi виваженi стандарти шлюбно-амейно1 i дiтородноí поведiнки, що регулюються релИйно-
етичними канонами. Окрiм того, на сучаснi процеси дожиття та плщносп значною мiрою впливае статево-вiкова структура населення, яка була деформована Другою Свтовою вшною, зокрема втратою чоловiчого населення старших вкових груп та дефiцит поколшь, народжених пiд час вiйни i íхнiх нащадкiв. Усе це до-зволяе обмежити коло порiвняних краш, зокрема в по-дальшому розглядатиметься ам держав: Бiлорусь, Болгарiя, Польща, Росшська Федерацiя, Словаччина, Украíна та Чеська Республка.
Аналiз тенденцiй демографiчних процесiв здмсню-еться за юторичний промiжок, що охоплюе кардинальну трансформа^ю соцiально-економiчноí та полiтичноí системи краш колишньо1 РЕВ (рада економiчноí взае-модопомоги), а саме 1990-2010 роки. Упродовж остан-нього двадцятирiччя соцiально-економiчнi, в тому числi i демографiчнi змiни вiдбувались нерiвномiрно. Цiкаво прослщкувати за основними вiдтворювальними параметрами поетапно упродовж чотирьох п'ятирiчних перь одiв: 1990-1995, 1995-2000, 2000-2005 i 2005-2010 роки.
Узагальнюючим показником штенсивност вщтво-рення населення е коефiцiент природного приросту. Як показують дат рис. 1 ус крайни переживали тривале скорочення природного приросту з переходом до ну-льового (Польща, Словаччина) та рiзноí iнтенсивностi вiд'емного приросту. Власне, лише Словаччин вдалося не перетнути нульову позначку приросту.
6,00 4,00 2,00 0,00 -2,00 -4,00 -6,00 -8,00 -10,00
1990-1995
II..............|||||||||||||||||||||||||||||^^ШЖЦ^^й2&_
>005_2005-2010
Бшорусь
Словаччина
Украша
Болгарiя
Чеська Республка
Польща РоЫя
Рис.1. Динамка коефiцieнту природного приросту у схщноевропейських краТнах, 1990-2010 рр.
*Джерело: побудовано автором за даними eiddrny народонаселення ООН UN Population Division World Population Prospects: The 2010 Revision: http://www.unpopulation.org.
Очевидним е практично повний зб^ траекторм па-дiння природного приросту населення Украши та Бто-русi, яке упродовж п'ятнадцятирiчного перюду перебу-вало в групi з надзвичайно низькими рiвнями народжу-ваност i мало схожу статево-вiкову структуру, спотво-рену наслiдками Другоí св^ово1 вiйни. Втiм, Украина вирiзняеться на загальному фон масштабами та довго-тривалiстю природних втрат, пiдсилених загостренням соцiально-економiчноí та полiтичноí кризи.
В уах кражах пострадянського простору, а також в Болгари та Чесьш Республiцi природнi втрати населення стрiмко наростали упродовж п'ятнадцяти роюв, а перiод 2000-2005 рр. був найтяжчим i характеризувався значним перевищенням смертности над народжуваню-тю, що спричинило паджня усiх краж до так звано! "де-мографiчноí ями". Це, в першу чергу, вщбувалося вна-слiдок змiни режиму народжуваносп, зокрема жтенсив-
ного скорочення рiвня народжуваностi серед умовних поколiнь. Ус крайни мали надзвичайно низьку народжу-ванiсть, а в Украíнi та Чехи цей показник ледве пере-вищував одну дитину, народжену кожною ма^р'ю умов-ного поколiння. В™, супернизька народжуванiсть дво-тисячних роюв слугувала низьким стартом для стрибко-подiбного зростання в наступному п'ятирiччi (20052010 рр.). Дивовижний феномен переходу вщ критично низького рiвня до показника, що наблизився до 1,5 ди-тини демонструють Чехiя i Болгарiя, де активно запро-ваджувалась полiтика економiчноí пiдтримки амей.
Для реальних поколiнь пiслявоенних роюв наро-дження (1955-1959, 1960-1965, 1966-1969) також при-таманна спiльнiсть рiвнiв народжуваностi та динамiка. Зокрема, в Польщi та Словаччинi вичерпана плщнють зазначених когорт становила вiдповiдно: 2,2; 2,1; 1,94 i 1,98 дитини. Аналопчну близькiсть рiвнiв сумарноí пль
дностi трьох реальних поколшь демонструють Украша, Бiлорусь та Роая (1,9; 1,8; 1,6 дитини) [2, с. 3].
В останньому пер^ населення краш пострадянсь-кого простору також переживають дeмогpафiчний пщ-йом, спричинений одночасним зростанням народжува-ност та зменшенням смepтностi, у тому чи^ завдяки поповненню старших вкових груп найменш чисельною когортою народжених пщ час вiйни. Неабиякий злет здмснила Росiя, хоча i ш за сприятливого дeмогpaфiч-ного ресурсу поки що не вдалося вибратись i3 стану звуженого вщтворення. Лише три краши "захщноТ час-тини" Схiдноï Свропи (Словаччина, Польща, Чeхiя) по-долали межу вiд'eмного приросту. В™, навряд чи i в них можна очкувати на довготpивалi iнтeнсивнi позити-внi змiни через вичерпання дeмогpафiчного ресурсу населення внаслщок його постаpiння та зменшення частки дппродного контингенту.
Найвищий piвeнь навантаження населення праце-здатного вiку старшими особами систематично демонструють Болгаpiя, Украша та Чеська Республка. До того ж у перших двох крашах i в Польщi найвищi темпи зрос-тання дeмогpафiчного навантаження. Усе це свщчить про поглиблення процесу старшня та зменшення потен-цiалу краш для подальшого вщтворення у найближчм пepспeктивi. З Ышого боку, постаpiння населення е свое-piдною платою за подовження тривалост життя.
На тлi загально' тенденци зростання середньо' очь кувано' тривалост життя чiтко виокремлюються двi гру-пи краш, де показник набував значень до 70-ти рогав -пострадянсьга держави: Бiлоpусь, Росiя та Украша, а також вище 70-ти рогав - держави бувшого со^алютич-ного табору: Болгаpiя, Польща, Словаччина та Чеська Республка. Причому остання кра'на виpiзняеться не лише найдовшою тpивалiстю життя (77 pокiв у серед-ньому за 2000-2005 pp.), а i найвищим темпом ïï зростання (+6,2 %). У так би мовити змаганн мiж Словаччи-ною та Польщею на пepшi позици вийшла друга кража. Болгаpiя посiдае пpомiжнe мiсцe мiж "заходом" i "сходом". Вочевидь така диферен^а^я пов'язана iз piзним piвнeм соцiально-eкономiчного розвитку краш, життевих стандаpтiв i добробуту населення. Не дарма за значен-ням шдексу людського розвитку у 2012 роц Чеська Ре-спублiка посiдае 28 мюце, Словаччина i Польща вщпо-вiдно 35 i 39, а Болгаpiя 57 позицiю у св^овому рейтингу з числа 94 краш [1, с.144-145].
В друпй гpупi краш практично в унюон поволi зрос-тала тpивалiсть життя Украши та Бiлоpусi, упритул на-близившись до 70-piчного вiку i тим самим повернувшись до piвня 1990-1995 pp. Вщмшний вщ усiх краш тренд демонструе Роая iз значним скороченням серед-ньо' очiкуваноï тpивалостi життя до 65 рогав i стpiмким його зростанням до майже 68-рогав у наступному п'яти-piчному пepiодi. Останнiх п'ять рогав piвнi дожиття обох статей в Роси та Укpаïнi зpiвнялися завдяки швидкому зростанню дожиття росшського населення у працезда-тному вiцi [5] i через його зниження в Украшк Варта зазначити, що на динамку повтьного зростання серед-ньоï очiкуваноï тpивалостi життя при народженн украь нського населення впливало скорочення смертносп лише у ранньому дитячому вiцi (0-5 pокiв) та у старших вкових групах. В той же час "болючим" питанням для Украши залишаються нeпpиpоднi втрати чоловiчого населення активного працездатного вку (30-49 pокiв), смepтнiсть яких перевищуе жшочу смepтнiсть у 33,4 рази. Причини чоловiчоï над смертности в Укpаïнi здeбiльшого криються у способi життя чоловiкiв, харак-тepi роботи та у ставлeннi до власного здоров'я. Так, у стpуктуpi померлих чоловшв молодого i середнього вку найвагомiшi мiсця посiдають зовшшш причини (травми,
здeбiльшого через дорожньо-транспортн пригоди, от-руення i нещасн випадки у станi алкогольного сп'янш-ня) та iнфeкцiйнi i паразитарн хвороби (переважно ту-беркульоз). Тобто полтшення режиму дожиття населення лежить у площин соцiально-eкономiчного становища краши, життевого piвня i способу життя ïï населення. Саме це значною мipою пояснюе диферен^ацю показнигав дeмогpафiчноï повeдiнки в крашах, яга формально вщносять до единого гeогpафiчного простору "схщноевропейських держав".
Узагальнюючу картину позицм згаданих краш з точки зору природного вщтворення населення можна скласти за допомогою кластерного аналiзу. Класт^за-^я здiйснювалась за трьома блоками показнигав:
- узагальнюючi дeмогpафiчнi показники (коeфiцiенти природного приросту, дeмогpафiчного навантаження д^ьми i особами старшого вку; сepeднiй вiк населення
- штенсивнють дожиття та смepтностi (середня очь кувана тpивалiсть життя при народженн для обох статей; лаг середньо1 очiкуваноï тpивалостi життя чоловшв i жiнок; iмовipнiсть померти у вiцi 15-60 pокiв для кожно1 статi; смepтнiсть немовлят);
- дппродна активнiсть жiнок (сумарний коeфiцiент народжуваност для умовних та реальних поколшь; се-peднiй вiк матepi для народжень уах черговостей; внесок плщносл жiнок вiком 20-29 та 30-39 у сумарний коефщь ент народжуваносл; нeтто-коeфiцiент вiдтвоpeння).
Для зменшення ваpiацiï показникiв використовува-лись ïхнi сepeдньоpiчнi значення по кожному з чотирьох п'ятиpiчних пepiодiв (1990-1995, 1995-2000, 2000-2005 i 2005-2010 pp.).
Як видно з рисунку 2, упродовж 1990-2010 pp. згадан краши утворили два сталих угрупування: пострадянсьга (Бiлоpусь, Росмська Фeдepацiя, Украша) i про радянсьга в минулому, а тепер практично ус за виключенням Бол-гари - новi члени Свросоюзу. У друпй груп найбiльшу близькiсть демонструють Польща i Словаччина, причому цей тандем що п'ять рогав збер^аеться незмЫним.
Найбiльша eвклiдова вiдстань характерна для Чесь-коï Рeспублiки i чим дал^ тим вона е дужчою. Вщокрем-лeнiсть Чeхiï пояснюеться бтьш високим piвнeм i динамкою ïï соцiально-eкономiчного розвитку та бтьшу оpiентацiю на "захiднi" стандарти життя з огляду на гео-гpафiчнe сусiдство та eтнiчнi особливост населення. Дещо осторонь вiд уах сто1ть Болгapiя, яка займае пpомiжну позицiю мiж зaхiдними i схщними сусiдaми. Населення Болгapiï мае режим дожиття майже як у "за-хщних" крашах, а piвeнь народжуваност та стapiння, як у "схщних". Украша упродовж 1990-2005 pокiв перебу-вала "в пapi" з республкою Бiлоpусь, маючи майже однако показники природного вiдтвоpeння, тpивaлостi життя i смертносп немовлят. В останньому п'ятиpiччi збiльшилaсь вiдстaнь мiж показниками дожиття населення Бторуа та Украши i остання об'едналась в окремий пщкпастер з Роаею. Це вщбулося завдяки тому, що по-перше, Роая наздогнала Украшу за показниками тривалост життя. По-друге, в Украшу як i в Роси дещо зросла сумарна народжуванють в умовних поко-лiннях i змшився вiковий пpофiль нapоджувaностi у бк постapiння мaтepiв. Таким чином, характер вщтворення населення обох краш став бтьш подiбним. В™, змiнa порядку дтонародження, зокрема календаря народжень, поширення позашлюбних народжень в УкраМ вщбуваеться з деяким вiдстaвaнням вщ Роси. З 5-ти piчним лагом Украша вщстае вiд Росiï i Бторуа за piв-нем i темпами зниження смертности немовлят. Окрес-лeнi змiни дозволяють припустити, що упродовж насту-пних 10 рогав Украша може повторити сценари переб^у демовщтворювальних пpоцeсiв Росiï та Бторуск
Pi3H0BapiaHTHi сценарп прогнозу дозволяють оцЫити масштаби iмовiрних 3MiH у чисельност та статево-вiковому OKT^i населення УкраТни, ступенi його поста-
рiння, забезпеченостi репродуктивним потенцiалом на найближчу перспективу. В пропонованому дослщжены, розроблялось два сценарп прогнозу.
Linkage Distance Tree Diagram for 7 Cases Single Linkage Euclidean distances Linkage Distance 00000000 Tree Diagram for 7 Cases Single Linkage Euclidean distances
1 " т
1 1
Чеська Респ. Польща Роая Бторусь Словаччина Болгарт УкраТна Чеська Респ. Польща Роая Бторусь Словаччина Бол1^я УкраТна
1990-1995
1995-2000
Linkage Distance 000000000 Tree Diagram for 7 Cases Single Linkage Euclidean distances Linkage Distance 00000000 Tree Diagram for 7 Cases Single Linkage Euclidean distances
—
1 1 I 1
Чеська Респ. Польща Роая Бторусь Словаччина Болгарiя УкраТна Чеська Респ. Польща УкраТна Бгпорузь Словаччина Бопгарiя Роая
2000-2005 2005-2010
Рис. 2. Дендрограми кран Схщно'Т Свропи за показниками демографiчноT nоведiнки, 1990-2010 рр.
*Джерело: побудовано автором самост1йно.
Перший (сценарм 1) враховував еволюцiйну змЫу показникiв природного вiдтворення населення УкраТни з тенден^ею попереднiх рокiв. Виходячи з реальних трен-дiв, передбачаеться подальше збшьшення середньоТ очiкуваноТ тривалост життя чоловiкiв i, меншою мiрою, жiнок. lмовiрно, i на далi скорочуватиметься смертнiсть немовлят, завдяки реалiзацiТ державноТ програми полп шення репродуктивного здоров'я населення i планування ам'Т, а також розширенню мережi сучасних репональних перинатальних центрiв. С пщстави для подальшого зро-стання сумарного коефiцiента народжуваностi серед умовних поколЫь, оскiльки в активному плiдному вiцi перебуватимуть найчисельнiшi когорти жiнок, народже-них у 1983-1987 роках. Характерно, що на це поколЫня припадае перюд змiни моделi народжуваностi. Внаслщок трансформацiТ вiковоТ структури плiдностi у бк постарн
ня матерiв, пщвищуватиметься середнiй вiк матерiв при народженн дiтей усiх черговостей. Зрозумiло, що на очь куванi показники вщтворення впливатиме змiна статево-вiковоТ структури населення, у тому чи^ внаслщок м^-рацiТ. При розробцi сценарю прогнозу враховувалась сучасна динамiка додатного сальдо зовшшньоТ мiграцiТ iз щорiчним абсолютним приростом у середньому на 1,2 тис. оаб. В iмiтацiйну модель закладено змiну обсягiв мiграцiйних потокiв в розрiзi статi та п'ятирiчних вiкових груп, а також вiковi iмовiрностi народжень i смерт корн ного населення i громадян Ыших краТн.
Другий сценарiй складався за припущення, що украТ-нське населення розвиватиметься за схемою демогра-фiчноТ поведiнки РосiТ та Бшоруа з урахуванням часового лагу демопроцеав. При цьому роль мiграцiйноТ скла-довоТ залишалась такою самою, як i в першому сценарп.
Таблиця 1. Фактичж i гшотетичж значення nоказникiв вiдтворення населення УкраТни
Показники Фактичж значення у 2011 р. Гшотетичж значення у 2020 р.
сценарш1 сценарш 2
Середня очкувана тривалють життя чоловшв, роюв 66,0 68,6 69,0
Середня очкувана тривалють життя жЫок, роив 75,9 77,0 77,2
Смертнють немовлят, %% 9,0 7,3 7,0
Сумарний коефiцieнт народжуваност1, дитини 1,459 1,586 1,546
Нетто-коефiцieнт вщтворення 0,693 0,759 0,731
Середжй вк матерi, рокiв 27,2 27,6 27,5
Коефiцieнт природного приросту, % п. - 3,5 -4,9 -5,1
*Джерело: побудовано автором за даними Держстату УкраТни.
Як показують данi таблицi 3, обидва сценари про-гнозують зростання вщ'емного природного приросту, хоча украТнський сценарм (сценарiй 1) видаеться бiльш оптимютичним. Завдяки iнтенсивнiшому збiльшенню сумарного коефiцiента народжуваностi, а вiдтак i нетто-коефiцiента вiдтворення, природнi втрати населення наростатимуть повiльнiше. Якби украТнське населення перейшло на режим дожиття росмського i бiлоруського населення i3 зменшенням смертностi населення в пра-цездатному вщ^ то зростання середньоТ очкуваноТ' три-валостi життя було б пом^ншим. Втiм, сценарiй наро-джуваносл в сусiднiх краТнах, iз змщенням пiку плщно-стi у старшi вiковi групи, зменшить iнтенсивнiсть вщтво-рення материнського поколiння.
Очiкуванi змши у характерi вiдтворення населення, з урахуванням повтьного зростання сальдо мiграцiйного
*Джерело: побудовано автором за даними Держстату УкраТни.
Одержан результати статистичного моделювання процесу вiдтворення населення УкраТни цiкаво порiвня-ти з даними шших прогнозiв, а саме, оновленоТ версiТ комплексного демографiчного прогнозу (перегляду 2010 року), виконаного 1нститутом демографп та со^а-льних дослiджень iм. М.В. Птухи (ДСД) НАН УкраТни [4], а також трьох варiантним прогнозом Вщдту наро-донаселення ООН перегляду 2010 року [7]. При зютав-ленн рiзних прогнозних оцшок слiд зважити на рiзнi передумови та припущення кожного сценарю. Зокрема, ппотези Вiддiлу народонаселення оОн ^рунтувались на рiзних тенденцiях змiни народжуваност i досягнення вiдповiдно високого, середнього i низького рiвнiв. Прогнозы оцiнки 1ДСД НАН УкраТни враховували три варiа-нти перебiгу народжуваност та середньоТ очiкуваноТ тривалостi життя, а саме: висока народжуванють i висо-ка тривалiсть життя, середня народжуванють i середня тривалiсть життя, теж саме стосуеться низького варiанту. З огляду на ппотетичн припущення, найбтьш придатнi для порiвняння поданого в робот сценарiю 1 - середн варiанти 1ДСД та Вщдту народонаселення ООН.
Згщно з уама сценарiями в УкраТнi триватиме про-цес депопуляцiТ через перевищення смертност над народжуванiстю. Навiть значне зростання коефiцiента сумарноТ народжуваностi до малоймовiрного рiвня 1,97 дитини не убезпечить украТнське населення вщ приро-дних втрат та скорочення його чисельност (табл.3).
приросту не спасуть Украшу вщ подальшоí депопуляци. Гiпотетична чисельнють украíнського населення у 2020 роц коливатиметься вiд 43,77 до 43,87 млн оаб (табл. 2). За украшського сценарiю природний убуток може бути трохи меншим, завдяки бтьшш чисельносп народжених. Зростання народжуваностi призведе до збтьшенню частки поколiння дп"ей до 16 %. Але через подовження тривалост життя населення поглиблюва-тиметься процес старiння за обома сценарiями. Тож, в майбутньому зростатиме навантаження на населення працездатного вку, а також зменшуватиметься репро-дуктивний потен^ал через те, що дппродний контингент почнуть поповнювати найменш чисельн когорти народжених у 2000-2004 роках.
Порiвняно з пропонованим украшським сценарiем 1 песимiстичним е середнш варiант прогнозу ООН, за якого ппотетичш показники дожиття украшського населення значно нижчi ыж реальнi у 2011 роцi. lмовiрною, зовнiшнi експерти не вбачають стабтьних позитивних змiн у соцiально-економiчному становищi Украíни та iстотних зрушень у поведшц населення щодо поши-рення здорового способу життя, зменшення рiвня травматизму та частки зовншых неприродних чиннигав сме-ртi. Фахiвцями Департаменту населення ООН прогнозу-еться дещо вищий рiвень смертностi немовлят (11 %о при фактичному 9 %о у 2011 р.). Слщ зазначити, що мiж оцiнками нацюнально! статистики i Департаментом народонаселення ООН юнують значнi розбiжностi щодо фактичних рiвнiв смертностi немовлят. Як згадувалось вище, у 2011 р. за даними Держстату УкраТни цей пока-зник складав 9 %о, а за оцшками оОн вш був на рiвнi 13 %о. Бiльш висока зовнiшня оцiнка виходить з того, що в УкраМ пюля переходу у 2007 р. на мiжнароднi крите-ри живонародження не повнютю рееструються перед-часно народжен живi дiти з малою вагою.
Очкуваш змiни у вковм структурi населення також не сприятимуть природному вiдтворенню. Адже усi про-гностичнi оцiнки вказують на зменшення репродуктивного контингенту вком 15-49 рогав, якiй у середньостро-ковм перспективi складатиме менше половини населення. У стаж виснаженого демографiчного ресурсу,
Таблиця 2. Фактичж i гinотетичнi показники чисельностi i структури населення УкраТни
Показники Фактичж значення у 2011 р. Гтотетичж значення у 2020 р.
сценарш1 сценарш 2
Чисельнють населення, млн оаб 45,45 43,87 43,77
Природний прирют (втрати), тис. оаб -162 -217 -224
Чисельнють народжених, тис. оаб 502,6 426,0 412,5
Частка населення вком 0-14 роив, % 14,4 16,0 15,7
Частка населення вком 15-49 роив, % 50,0 46,5 46,7
Частка населення вком 65 i старше роив, % 15,2 16,9 16,9
Таблиця 3. Гiпотетичнi i прогнознi значення чисельностi i складу населення УкраТни у 2020 роц
Показники Ппотетичш значення, (сценарш 1) Прогноз 1ДСД НАН УкраТни П рогноз ООН*
високий середнш низький високий середнш низький
Чисельнють населення, млн оаб 43,87 44,85 44,31 43,19 45,82 44,83 43,84
Чисельнють народжених, тис. оаб 426,0 494,0 457,9 423,3 565,2 441,8 318,4
Природний прирют (втрати), тис. оаб -217 -68,4 -176,8 -306,7 -110,6 -232,3 -353,9
Частка населення вком 15-49 роюв, % 46,5 45,9 46,3 46,9 44,0 45,0 46,0
Частка населення вком 65 i старше роив, % 16,9 17,8 17,4 16,8 19,4 19,8 20,3
* прогноз на 2015-2020 рр.
*Джерело: побудовано автором за даними [4, 7].
тобто нестатку поколЫня батьгав, УкраТна перебуватиме принаймнi до 2030-2035 роюв. На позитивнi змiни можна очкувати лише пiсля того, як в активний дiтородний bîk почнуть входити бiльш чисельнi поколiння народжених у 2004 i пiзнiших роках. До 2020 року посилюватиметься процес постарiння украТ'нського населення, за якого час-тка осiб вiком 65 роюв i старше коливатиметься в межах 17-18 %. У такому разi залишаеться розраховувати в першу чергу на подовження тривалостi життя населення дородного i економiчно активного вку. Ще одним резервом може бути мiграцiйний прирiст населення. За кардинального покращення соцiально-економiчних умов це повернення на батьювщину украТ'нських мiгрантiв, у тому чи^ трудових. За гiрших - приплив мiгрантiв з азiйських краТ'н, для яких УкраТна е транзитною державою на шляху до розвинутих европейських краТ'н.
Висновки. Порiвняльний аналiз перебiгу демогра-фiчних процесiв в УкраТш та в сусiднiх краТнах Схiдноï ¿вропи показав схожiсть тенденцш вiдтворення населення. Найбiльш очевидним е зб^ динамiки народжува-носл, зокрема коливання фаз ïï падшня i пiдвищення. Причому, характер тренду сумарного коефiцiенту наро-джуваностi як для умовних, так i для реальних поколЫь з-помiж розглянутих схщноевропейських краТ'н принци-пово не вiдрiзнявся. Вiдмiнностi у рiвнях сумарноТ' на-роджуваностi зумовлювались рiзними пронаталютськи-ми заходами з боку рiзних держав. З певним часовим лагом в уах краТ'нах поступово формуеться нова модель народжуваносл iз змшеним календарем наро-джень у бк пiзнього материнського вiку, вiдкладанням народження первютгав, зростанням частки позашлюб-них народжень та частки свщомо безд^них пар.
Сучасний режим народжуваностi у поеднанн з юну-ючим характером дожиття населення призводить до поступового процесу депопуляцп зазначених краТ'н. Рiз-ниця полягае лише в тому, що розвинутим схщноевро-пейським краТ'нам вдалось вийти зi стану вщ'емного природного приросту, а пострадянськi краТ'ни його не здолали, навiть за умов тимчасово сприятливоТ' стате-во-вковоТ' структури населення.
На теперiшнiй час УкраТна мае демографiчний ресурс не прший нiж у сусщшх державах. Втiм, найближ-чих десять роюв ïï вiдтворювальний потенцiал зменшу-ватиметься внаслiдок довготривалоï кризи народжува-ностi, а також погiршення характеру дожиття населення економiчно активного та дппродного вiку. До того ж значно поповниться пенсшний контингент пюлявоенним поколiнням народжених.
З. Пальян, канд. экон. наук, доц. КНУ имени Тараса Шевченко, Киев
За таких умов демографiчне майбутне краТни пев-ною ммрою визначаеться i регулюеться виваженою державною полiтикою. Якщо УкраТна в подальшому пiде своТм еволюцiйним шляхом, з тенденцiею зростання сумарноТ народжуваностi i полiпшення режиму вижи-вання малюкiв та оаб старшого пенсiйного вiку, то ТТ очiкуватимуть меншi природнi втрати населення, ыж за бiлорусько-росiйським варiантом. Якби державна демо-графiчна полiтика УкраТни зосередилась також на збе-реженн життя населення молодого i середнього вку, особливо чоловiкiв, то можна було б уповтьнити процес депопуляци. Певнi сподiвання покладаються на мiграцiйний прирiст. Передусiм - повернення украТнсь-ких трудових емiгрантiв за кардинальних змЫ у со^а-льно-економiчному становищi на батькiвщинi. Позитив-ним змЫам у вiдтвореннi чисельностi населення УкраТни сприятиме зовншня iммiграцiя з Молдови, а також краТн ПiвденноТ та СхiдноТ АзiТ.
Розглянут варiанти прогнозу чисельностi та складу населення УкраТни можуть використовуватись для ко-регування сучасноТ державноТ демографiчноТ полiтики. В умовах реалiзацiТ пенайноТ реформи в УкраТнi, вкрай важливо завчасно оцiнити очiкуваний обсяг трудових ресурав та чисельнiсть новоТ когорти оаб пiсля праце-здатного вку. Окресленi тенденцiТ народжуваностi та дожиття украТнського населення, мають враховуватись при виконанн державних програм щодо здоров'я наци, проведены медичноТ реформи.
Список використаних джерел
1. Human Development Report 2013.The rise of the South: Human Progress in a Diverse World [Текст]. One United Plaza, NY 10017, 2013. - 203 р.
2. Захаров С. Место России по уровню рождаемости по ряду стран [Электронный ресурс]. - Режим доступа:
http://demoscope.ru/weekly/2012/0495/tema04.php.
3. Lesthaeghe R. "Two Demographic transitions?" [Текст] / R. Lesthaeghe, D. J. van de Kaa // Population Growth and Decline. Deventer, Van Loghum Slaterus, 1986. - P. 9-24.
4. Молодь та молод1жна пол1тика в УкраТш: соц1ально-демограф1чн1 аспекти [Текст] / За ред. Е.М. Л1бановоТ. - К.: 1н-т демогр.та соц1альних дослщжень ¡м. М.В.Птухи НАН УкраТни, 2010. - 248 с.
5. Население России 2009 [Текст]: Семнадцатый ежегодный демографический доклад / Отв. ред. А.Г. Вишневский; Гос.ун-т. - Высшая школа экономики. - М.: Изд. дом. Гос.ун-та - Высшей школы экономики, 2011. - 334 с.
6. Paradysz J. An assessment of population development in Western Poland in the light of the 2nd demographic transition. [Текст] / J. Paradysz, K. Paradysz // Вюник КиТвського нацюнального ушверситету ¡м. Тараса Шевченка. Cерiя Економка. - №129. - 2010. - С.21-23.
7. UN Population Division World Population Prospects: The 2010 Revision, available at: http://www.unpopulation.org/.
Надшшла до редакцм 21.03.14
ОЦЕНКА ПЕРСПЕКТИВ ВОСПРОИЗВОДСТВА УКРАИНСКОГО НАСЕЛЕНИЯ В КОНТЕКСТЕ ВТОРОГО ДЕМОГРАФИЧЕСКОГО ПЕРЕХОДА
В работе представлен сравнительный статистический анализ изменения модели рождаемости и режима дожития населения Украины и отдельных восточно-европейских стран. Разработаны сценарии демографического поведения украинского населения на среднесрочную перспективу. Результаты статистического моделирования характеристик воспроизводства позволяют не только оценить характер и масштабы возможных изменений, но и скорректировать стратегию государственной демографической политики Украины.
Ключевые слова: сценарии прогноза, демографическое поведение, гипотетические показатели.
Z. Palian, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
AN ESTIMATION OF POPULATION REPLACEMENT PROSPECTS IN UKRAINE IN THE CONTEXT OF THE SECOND DEMOGRAPHIC TRANSITION
The article presents a comparative statistical analysis of change the model of fertility and the survival regime population in Ukraine and some Eastern Europe countries. The scenarios of medium-term forecasts the demographic behavior of Ukrainian population has been carried out. The results of statistical modeling the characteristics of natural population replacement allow to estimate the character of possible changes and also to correct strategy of state demographic policy in Ukraine.
Keywords: forecast scenarios, demographic behavior, hypothetic indicators.
