CC BY
36
5. Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть 1977-12. 3i змшами та доповненнями da.gov.ua/laws/show/1977-12.
6. Про прюритетш напрями шновацшно'1 дiяльностi в Укршш 2003 р., № 433-ГУ // Вiдомостi Верховно'1 Ради
7. Про спещальний режим шновацшно'1 дкльносп технологiч 16.07.1999 р., № 991-14 3i змшами та доповненнями http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/991-14.
8. Про утворення Державного комтету Украши з питань науково цшного розвитку: Постанова КМУ вiд
[Електронний ресурс]. - Доступний з
9. Соловйов В.П. 1нновацшний розвиток регюшв / В.П. Соловйов, Г.1. Кореняко, В.М
10. Стояновський А.Р. Особливост органiзацiï мон1торингу дiяльностi шноващ тур в умовах економ1чних реформ :
ш. 1вана Пулюя, АСУ, 2012. - Зареестрована у ДНТБ Украши вiд
11. Стояновський А.Р. Розвиток шновацшно'1 шфраструктури по регiонах Украши А.Р. Стояновський // Вюник Нацiонального ун1верситету
джмент та тдприемництво в УкраЫ НУ "Львшськаполггехнжа". - 2012. -
Кульчицкая Е.А. Предпосылки и перспективы создания научного парка в Национальном лесотехническом университете Украин
Освещены особенности функционирования в Украине инновационны которые включены в перечень общегосударственной и регионально инфраструктуры, приведен сравнительный анализ развития региональной иннова ной инфраструктуры и результатов ее деятельности сылки создания научного парка на базе мощностей Национального л университета и проанализированы перспективы проведения иннова ности в его пределах.
Ключевые слова: инновационная инфраструктура новационная деятельность, инновационный проект
Kulchytska E.A. Preconditions and Prospects of Science Park Creatio Ukrainian National Forestry University
Some features of innovative structures functioning tional and regional innovation infrastructure, were innovation infrastructure development and consequen preconditions for the Science Park creation at the were also analyzed, as well as the prospects of inn
Keywords: innovation infrastructure, innovation structure, i
УДК 303.09.003.1
доц. Г.Р. Копець
СОЩАЛЬНА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ Б13НЕСУ: ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д
Розглянуто основш шдходи до сутност сощально'1 вщповща номiчнi причини ïï формування та розвитку
вщповщальносп. Обгрунтовано позитивш ефекти та суперечностi впровадження корпо
ративно'1 соцiальноï вiдповiдальностi для оргашзацш i суспi
мiж рiвнем i розмiром соцiальних благ
тивнiстю ïx економiчноï дiяльностi
концепци соцiальноï вщповщальност у бiзнес
Ключов1 слова: сощальна вiдповiдальнiсть бiзнесу, корпоративна сощальна вщпо-вiдальнiсть, зацiкавленi сторони, стейкхолдери, етика бiзнесу, корпоративне громадян-ство, сощальш швестици.
В умовах глоб^зацп бiзнесу та посилення конкуренцií на свгговому ринку соцiалiзацiя бiзнесу е невiд'eмною компонентою сучасно!' економiки. Зростання ролi соцiальноí вiдповiдальностi в мiжнародному бiзнесi зумовлене пiдвищенням вимог до компанш з боку сусшльства. Свггова практика свiдчить про отримання бiзнесом iстотних переваг вiд впровадження сощально!' вщповь дальностi i це стае одним з ключових факторiв устху на ринку. Сьогоднi сощ-альна вiдповiдальнiсть бiзнесу впроваджуеться в ус бiзнес-процеси i стае ос-новним елементом бiзнес-стратегiй бiльшостi зарубiжних компанш.
Вперше концепцiю соцiальноí вiдповiдальностi бiзнесу сформулювали американськi вченi в середиш ХХ ст. У 1953 р. Хоуард Р. Боуен у свош пращ "Сощальна вщповщальнкть бiзнесмена" вводить у науковий об^ категорiю " соцiальна вiдповiдальнiсть бiзнесу", пiд якою розумiе " прийняття таких ртень або дотримання тако1 лшп поведiнки, якi були би бажаш з точки зору цiлей та цшностей сусшльства" [1, р. 6]. Його вде!" отримали свiй подальший розвиток у працях iнших вщомих дослiдникiв. К. Девiс вважав, що соцiальна вщповвдаль-нiсть стосуеться таких ртень i дiй бiзнесменiв, ят "здiйснюються iз причин, якi як мшшум виходять за межi прямого економiчного або технiчного iнтересу фiрм", до того ж, "деякi сощально вiдповiдальнi рiшення в бiзнесi в ходi трива-лого, складного процесу аналiзу можуть мати пояснення як таю, що надають хороший шанс для отримання фiрмою довготермiнового економiчного ефекту" [2, р. 70]. А. Керолл конкретизував це поняття, визначивши сфери вiдповiдаль-ностi: "вiдповiднiсть економiчним, правовим, етичним та фiлантропiчним (дис-крецiйним) очiкуванням суспiльства, що пред'являються органiзацií в даний пе-рюд часу" [3, р. 500]. Шзшше А. Керролл представив корпоративну сощальну вiдповiдальнiсть у виглядi " трамщи" iз зазначених чотирьох сфер вiдповiдаль-ностi. В основi пiрамiди лежить економiчна вiдповiдальнiсть, що визначаеться функщею компанií як виробника товар1в чи послуг, якi задовольняють потреби споживачiв, здiйснюючи прибуткову дiяльнiсть. Другим р1внем е правова ввд-повiдальнiсть, що передбачае вiдповiднiсть дiяльностi компанií наявним правовим нормам i дотримання закошв. Третш рiвнем, який пов'язаний iз другим, е етична вщповщальнкть, що вимагае вiд бiзнесу д1яти вiдповiдно до очiкувань суспiльства, навиь коли бiзнес не зобов'язаний робити це за законом. Фшантро-шчна вiдповiдальнiсть е найвищим р1внем, спонукае компанiю до спрямування свое!' д1яльносп на пiдтримання та розвиток добробуту сусшльства. Вона передбачае, що компания мае бути "хорошим корпоративним громадянином": бра-ти добровшьну участь в реалiзацií соцiальних програм, спрямовуючи ресурси на соцiальнi, освиш, рекреацiйнi та/або культурнi цiлi [4].
Водночас концепция соцiальноí вiдповiдальностi бiзнесу е предметом постiйних дискусiй та об'ектом критики. Одним iз перших, хто сформулював свою позицiю стосовно цього питання, був М. Фрiдман. Вiн вважав, що единою формою сощально!' вiдповiдальностi корпорацií е максишзащя й прибутку, а менеджери, як практикують соцiальну вiдповiдальнiсть, крадуть грошi у влас-ниюв та втручаються у сферу, що перебувае поза íх компетенцiею [5]. Думку
М. Фрiдмана подшяють i деякi сучаснi вченi дальними тшьки перед сво!'ми власниками ством напряму пов'язана iз дотриманням законодавства забезпеченням зайнятостi та iнновацiями ний характер [6, р. 60]. Все ж таки
ввдальносп бiзнесу стала досить поширеною в розвинених краша джуеться по всьому свiтi.
Разом з тим, як корпорацií стають дедалi масштабнiшими i потужнiши ми, зростае íх роль i вплив на сустльство
транснащональних корпораций на розвиток територш та великих р тивних соцiальних та економiчних наслiдкiв íх дiяльностi можл хом узгодження дш мiж суспiльством i корпорациями через форму ально вiдповiдальних моделей поведшки останнiх
У Gвропi концепция сощально!' вiдповiдальностi бiзнесу набу рення наприкшщ ХХ ст. У 1999 початкував Мщативу Глобального договору пов'язанi зi захистом прав людини та захистом навколишнього середовища нiсть дшових кш у всьому свiтi
вiдальностi було сформоване на Лкабонському европейському 2000 р. Надалi концепцiя корпоративно! сощально! вiдповiдальнос свое вiдображення в документа бвропейсько! комiсií
ваному в 2001 р.: "штегращя соцiальних та еколопчних аспектiв у щоденну ко мерцшну дiяльнiсть пiдприемств та в !хню взаемодiю з зацiкавлен ми на добровшьнш основi".
Запропонований Дж. Елкшгтоном пiдхiд яльностi" передбачае, що кожне шдприемство несе економiчну сощальну вiдповiдальнiсть перед сустльством
яльнiсть. На сьогодш зростання тиску з боку громадянського сустльства влади вимагае штеграцп соцiальних та екологiчних iмператив нес-процеси та бiзнес-стратегiю загалом
З 1990-х роюв поширилися сучаснi концепцií ки бiзнесу" та "корпоративного громадянства
(стейкхолдерiв) передбачае багатоаспектне врахування iнтересiв та очшувань всiх учасникiв, на яких впливае дiяльнiсть корпоращ!' постачальникiв, iнвесторiв, акцiонерiв стлок, мiсцевоí громади та ш
ки дедалi часпше в сво!'х працях вживають уже не
стейкхолдерiв, розрiзняючи щ вимоги щодо зменшення негативного впливу та вимоги щодо посилення позитивного впливу компани на запiка
Конпеппiя " етики бiзнесу свщомостГ бiзнесменiв у ходД проведення ними далових операпiй повщальносп корпорапiй перед сустльством проявам корупцп серед урядово!' бюрократií та вщповщальни
Конпеппiя "корпоративного громадянства корпорапiй з поведшкою громадян
сустльством. Основним елементом конпеппií е акцент на перевагах сощальн
вiдповiдальноí поведшки самого бiзнесу. Найвiдомiший представник ще!' кон-цепцií К. Смiт зазначае, що термiн "корпоративне громадянство" належить до процесу, коли корпорацií свщомо в свош повсякденнiй дiяльностi привносять "додатковi цiнностi" у сусшльство. Концепция "корпоративного громадянства" не обмежуеться благочиннктю, а включае в себе взаемодда зi стейкхолдерами, якi мають провщну роль у побудовi громадянського сусшльства. Будь-якi дИ" компанií мають орiентуватися не тшьки на максимiзацiю прибутку, але й свщо-мо враховувати штереси всього сусшльства, оскiльки ця концепция виключае примусовий характер.
У сучаснiй економiчнiй лiтературi термiн "соцiальна вiдповiдальнiсть" застосовують у двох аспектах: для визначення соцiальноí дiяльностi компанií, спрямовано!' на зовшшне та на внутрiшне середовище. До внутрiшньоí сощально!' ввдповвдальносп належать безпека працi, стабiльнiсть заробино!' плати, до-даткове медичне та сощальне страхування працiвникiв, розвиток людських ре-сурсiв через програми шдготовки i пiдвищення квалiфiкацií персоналу, надання допомоги пращвникам у критичних ситуащях. Зовнiшня соцiальна вщповвдаль-нiсть передбачае спонсорство i благодiйнiсть, сприяння охорош навколишнього середовища, взаемодiю з мкцевою сшльнотою i мiсцевою владою, вiдповiдаль-нiсть перед споживачами.
Упровадження концепцп соцiальноí вiдповiдальностi в практику сучас-ного бiзнесу дае змогу компашям отримувати лояльнiсть iнших економiчних суб'екпв - працiвникiв, споживачiв, постачальникiв, посереднитв, конкурентов, органов влади та шших зацiкавлених сторiн. Вiдповiдно, й iншi економiчнi суб'екти вiддадуть перевагу сощально вiдповiдальнiй компанií перед тою, що не застосовуе концепцда соцiальноí вiдповiдальностi бiзнесу. Переваги, якi на-дае компашям сощальна вiдповiдальнiсть, полягають у покращенш iмiджу на ринку, скороченш плинностi кадрiв, зростаннi задоволеностi персоналу, подат-кових пiльгах. Також сощально ввдповщальш компанií мають ширшi можливос-тi залучення iнвестицiйного капiталу.
1нструментом реалiзацií соцiальних проект1в можуть слугувати соцiальнi iнвестицií. Соцiальнi iнвестицií являють собою ресурси (матерiальнi, техноло-пчш, управлiнськi, фiнансовi та iншi), ят спрямовуються компанiею на реалiза-цда соцiальних програм, розроблених з урахуванням iнтересiв основних внут-рiшнiх i зовнiшнiх зацiкавлених сторiн, а також з розрахунком отримання ком-пашею в стратегiчнiй перспективi певного сощального та економiчного ефекту. Тобто йдеться про те, що здшснюючи сощальш iнвестицií, компан1я розраховуе в довготермшовш перспективi на отримання прибутку. Тому сьогодш соцiаль-но вiдповiдальнi компанп е б1льш конкурентоспроможними.
Зарубiжнi компанп практикують публiкацiю щорiчних соцiальних звтв, що свiдчить про вiдкритiсть i прозорiсть дiяльностi бiзнесу. Такi звiти е також активним iнструментом корпоративно!' сощально!' ввдповвдальносп та включа-ють шформащю про дiяльнiсть компанií у сощальнш сферi та у сферi охорони довк1лля. Кiлькiсть соцiальних звтв неухильно зростае в €вроп1 впродовж ос-таннiх 10 рокiв. Остантм часом означилася тенденц1я до оприлюднення компа-н1ями одночасно традицiйних фшансових рiчних звiтiв i соцiальних звиш, цим самим засвiдчуеться важливiсть концепцií потрiйноí кiнцевоí мети [10, с. 26].
Досвщ США та европейських краш показуе форми реалiзацií сощально!' вiдповiдальностi 6Í3Hecy можу тись у pi3HHx крашах залежно вiд íx культурних них iнститyцiй. Тому Украша
винна вiднайти свою модель сощально!' вiдповiдальностi бiзне ливим без активно! учасп держави i громадянського сусшльства
Також досвiд зарyбiжниx компанiй показуе них благ, ят надають компани мiчноí дiяльностi. Великi компанií номаштш господарськi системи
реб широкого кола стейкxолдерiв та характеризуються широким i
проявом соцiальноí вiдповiдальностi
спрямована на задоволення мiсцевиx специфiчниx потреб
ло, малий бiзнес вiдчyвае дефiцит ресурав на соцiальнi заходи
на ввдповщальшсть таких фiрм е обмеженою i локальною
займае промiжне положения i
rií розвитку, компанiя е бшьш схильною до моделi соцiальноí ввдповщаль великого або малого бiзнесy.
Ыщащя соцiальноí поведiнки також зумовлюеться внутршн ками: р1внем розвитку корпоративно!' культури ролi та мiсця компанií в житп сусшльства
Отже, на ввдшну вiд економiчноí чо не регламентована. Вона передбачае добровiльне прийняття бiзнесом части ни додаткових соцiальниx зобов
леш нормативи, що призводить до позитивного впливу на стейкxолдерiв можливим, якщо менеджери i власники компани yсвiдомлюють роль i значе компани у забезпеченш соцiальноí стабiльностi та добробуту с альна вiдповiдальнiсть бiзнесy не е певним додатком до основ компани, натомкть вона мае стати ключовим елементом бiзнес ни. Отже, соцiальна вiдповiдальнiсть бiзнесy стае необхщною умовою е мiчного процвггання в розвинених крашах
дальностi бiзнесy дае змогу компанiям розширити доступ до ресур ти доходи, забезпечити зростання продyктивностi працi конкyрентоспроможнiсть.
1. Bowen H.R. Social responsibilities of the Busine per&Row, 1953. - 167 p.
2. Davis K. Can business afford to ignore social re ew. - 1960. - № 2 (3). - Pp. 70.
3. Carroll Archie B. A three-dimentional conceptual of Management Review. - 1979. - № 4 (4). - Pp. 500.
4. Carroll Archie B. The Pyramid of Corporate Socia of Organizational Stakeholders / Carroll Archie B.
5. Friedman M. The Social Responsibility of the Bus
Times Magazine. September 13, 1970. [Electronic res http://www.umich.edu/~thecore/doc/Friedman.pdf.
6. Kitzmueller M. and Shimshack J. Economic Perspec Journal of Economic Literature. - 2012. - No. 50 (1
7. Лютов А. А. Корпоративная социальная ответственность и американские ТНК / А. А. Лю-тов // США-Канада. Экономика, политика, культура. - 2010. - № 8. - С. 117-126.
8. Elkington J. Cannibals with Forks: The Triple Bottom Line of the 21st Century Business / J. El-kington // Capstone Publishing, 2000. - 162 p.
9. Freeman R. Edward. Corporate Stakeholder Responsibility: A New Approach to CSR / Freeman R. Edward, S. Ramakrishna Velamuri, Brian Moriarty // Business Roundtable Institute for Corporate Ethics, 2006. - 77 p.
10. Воробей В. Корпоративна сощальна вщповщальшсть чи вигода? / В. Воробей // Киево-Могилянська Бiзнес Студш. - 2005. - № 10. - С. 25-36.
Маврина А. О., Войцеховская Ю.В., КопецГ.Р. Социальная ответственность бизнеса: зарубежный опыт
Рассмотрены основные подходы к сущности социальной ответственности бизнеса, экономические причины её формирования и развития, а также современные концепции корпоративной ответственности. Аргументированы позитивные эффекты и противоречия внедрения корпоративной социальной ответственности для организаций и общества. Показана зависимость между уровнем и размером предоставляемых компаниями социальных благ и размером и эффективностью их экономической деятельности. Акцентировано внимание на необходимости внедрения концепции социальной ответственности в бизнес-стратегию компании.
Ключевые слова: социальная ответственность бизнеса, корпоративная социальная ответственность, заинтересованные стороны, стейкхолдеры, этика бизнеса, корпоративное гражданство, социальные инвестиции.
MavrinaA.O., Voytsekhovska Yu.V., Kopets G.R. Business Social Responsibility: Foreigne Experience
The main aspects of business social responsibility are considered along with economic reasons of its forming and development and modern conceptions of corporate responsibility. Positive effects and contradictions from corporate social responsibility introduction are developed both for organizations and society. The relation between the level and volume of companies' responsibility is shown, depending on company size and efficiency of its economic activity. The attention is payed to the need to introduce the concept of social responsibility in business strategy.
Keywords: business social responsibility, corporate social responsibility, stakeholders, business ethics, corporate citizenship, social investment.
УДК 004.42 Доц. М.С. Пасека, канд. техн. наук -
1вано-Франшвський НТУнафти iгазу
ОПРАЦЮВАННЯ ДАНИХ АДАПТИВНОГО НАВЧАННЯ I ТЕСТУВАННЯ СТУДЕНТ1В ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Розглянуто особливост побудови моделей адаптивного навчання i контролю знань у вищих навчальних закладах. Представлено найпростгш та необхщш процедури опрацювання даних результапв навчання й тестування знань. Використано шнова-цшний шдхщ до адаптивного конструювання теспв, представлений у сучаснш теори тестування. Запропоновано використовувати адаптивну система навчання й тестування для шдвищення якосй навчання i основi компетентшсного шдходу. Впровадження адаптивних алгоритмов дасть змогу формувати послiдовнiсть подання навчального ма-терiалу - програму основного та повторного навчання, вщповщно до поточних компе-тендiй студенпв.
Ключовi слова: адаптивний тест, опрацювання даних тесйв, параметрична оцшка, яюсть тесту, моделi адаптивного тестування.
Актуальнкть. Сучасне тестування е комплексом стандартизованих методов вишрювання латентних (тобто недоступних для безпосереднього спосте-
