CC BY
113
УДК 005.35:330.342.146(477) Олег Семенович Мороз,
канд. екон. наук, доцент Запорiзька державна iнженерна академiя
СОЦИАЛЬНА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ Б1ЗНЕСУ В УКРА1Н1: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИР1ШЕННЯ
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
Соцiально значимi питання давно пе-ребувають у центрi уваги громадськосп, тому комерцiйнi органiзацiï намагаються в мiру сил "поводитися добре, не наступаючи на хворi мозолГ' громадськiй думцi. Економiчнi показники дiяльностi органiзацiï прямо по-в'язанi Í3 соцiальною цiннiстю компанiï (су-марним ефектом ïï позитивного впливу на суспшьство), ïï репутацieю та вщданютю ïï споживачiв бренду - прибутковють прода-жiв, активiв i катталу в соцiально активних компанiй вище, нiж у компанiй, що не про-являють себе в цш сферi. Сучасний менеджмент передбачае перехiд до соцiально орiен-тованоï концепцiï управлiння (Total Responsibility Management, TRM), що полягае у збь льшенш уваги до вимог рiзних "защкавлених сторш", пiд впливом яких перебувае комер-цiйна оргашзащя, - вiд питань збереження навколишнього середовища до питань розви-тку громадянського суспшьства як у регюнах присутностi, так i в краш в цiлому. Це ви-кликано тим, що чи не вс сфери активностi органiзацiï бшьшою або меншою мiрою включають сощально значимi компо-ненти, наприклад:
чи дотримуються норми безпеки й еко-лопчш норми, а також охорона й ппена пра-цi при здшсненш виробничих процесiв;
полiтика вiдносин i3 персоналом, задь яним у виробницга, - рiвень оплати працi й "сощального пакета", стратегiï в навчанш спiвробiтникiв, подоланнi негативних нас-лщюв реструктуризацiï, скорочення штату, тощо;
полiтика закутвель i продажiв, робота на внутршньому та зовнiшньому ринках, чи забезпечуються якiсть товарiв i ï^ безпека для споживача;
© О.С. Мороз, 2013
яю мехашзми використовуються для вибудовування вщносин м1ж компашею та И ктентами, органами державного та мюцево-го управлшня, а також громадсьюстю;
заходи щодо охорони довкшля тощо. Досвщ провщних розвинутих кра!н, де домшують принципи ринково! економши, свщчить, що в сучасних умовах виршення питання забезпечення ефективного ведення б1знесу 1 розвитку державносп неможливе без ефективного сощально ор1ентованого б1знесу, що спирасться на всеб1чну систему захисту штерешв ус1х учасниюв економ1чних вщносин, гарантовану державою та сприй-ману суспшьством у щлому. Процес узго-дження цих штерешв потребуе:
чггкого визначення "зон вщповщально-сп" кожного з учасниюв економ1чних вщно-син;
узгодженого вс1ма сторонами мехашз-му надання шформацп про сво! нам1ри й мо-жливосп;
доведення кожно! з1 сторш сощального д1алогу мотивацп сво!х позищй, довод1в { очшувань до вс1х учасниюв економ1чних вщ-носин.
У новггнш економшо-полггичнш ситу-аци першорядного значення набувае дослщ-ження проблем, пов'язаних ¡з формуванням в умовах ринково! економши сощально зор1ен-тованих б1знес-структур, а найбшьш актуа-льним е вивчення окремих аспекпв розвитку системи захисту й узгодження штерешв ус1х учасниюв економ1чних вщносин.
Важливють сощального д1алогу в Ук-ра!ш висвгглено у процес нормотворчо! дь яльносп, результатом яко! стало прийнят-тя Закону Укра!ни "Про сощальний д1алог в Укра!ш". Цей закон визначае правов1 основи
оргашзацп та порядку ведення сощального дiалогу в Укра!ш з метою вироблення й реа-лiзащ! державно! сощально! та економiчно! полiтики, регулювання трудових, сощальних, економiчних вiдносин i забезпечення пщви-щення рiвня та якост життя громадян, сощально! стабшьносп в суспiльствi.
Актуальнi аспекти функщонування си-стеми соцiального партнерства й управлшня соцiально-трудовою сферою дослщжують-ся в роботах таких вггчизняних фахiвцiв, як О. Амоша, В. Антонюк, Т. Артьомова, В. Вишневський, В. Геець, Н. Дутова, Ю. За-лознова, Л. Збаразська, О. Новшова, Н. Сим-ченко, Л. Шинкарук та iн. Так, здiйснено розмежування змюту державно! та галузево! (на прикладi вугiльно! галузi) соцiально! по-лiтики [1], визначено концептуальнi орiенти-ри промислово! полiтики Укра!ни [2], запро-поновано шляхи вирiшення проблем сощального розвитку вугшьно! галузi [3], висвгг-лено соцiальнi проблеми, пов'язаш з поглиб-ленням протирiччя мiж рiвнем реально! заро-бггно! плати в Укра!нi та продуктивнютю [4], а також вiдповiднiстю рiвня професiйно! тд-готовки найманих пращвниюв вимогам ро-боти [5], соцiально-економiчнi проблеми що-до зниження потенщалу укра!нсько! металу-ргi! внаслiдок недостатньо! ефективностi в пiдготовцi фахiвцiв у щй галузi [6] та полш-шення стану охорони працi за рахунок як створення необхщних умов швелювання ри-зикiв, так i забезпечення дотримання вимог безпечно! пращ [7].
Однак потребують подальшого досль дження окремi аспекти розвитку бiзнесу в Укра!нi з точки зору його сощально! вщповь дальносп, у першу чергу проблемнi питання щодо критерi!в та оцiнки рiвня соцiально! вiдповiдальностi бiзнесу, прикладнi особли-востi, пов'язанi з iснуючими проблемами становлення i розвитку соцiально вщповь дального бiзнесу як у кра!ш в цiлому, так i з урахуванням галузевих та регiональних особливостей зокрема.
Метою статп е спроба висвiтлення окремих юнуючих проблемних питань, пов'я-заних iз становленням та розвитком рiзних форм бiзнесу в Укра!нi як сощально вщповь дального i сощально орiентованого, а також
формулювання можливих шляхiв вирiшення зазначених проблем.
1з iснуючих штерпретащй концепцi! соцiально вiдповiдального бiзнесу приверта-ють особливу увагу такi:
теорiя корпоративного его!зму - "аме-риканська модель сощально! вщповщальнос-
теорiя корпоративного альтру!зму -"европейська модель сощально! вщповщаль-ностi";
теорiя розумного его!зму - "змiшана модель сощально! вщповщальносп або модель корпоративно! сощально! вщповщальносп".
Теорiя корпоративного его!зму при-пускае, що едина вщповщальнють бiзнесу -це збшьшення прибуткiв для сво!х акцiоне-рiв. Нобелiвський лауреат М. Фрiдман суть дано! теори сформулював такими словами: "1снуе одна й тiльки одна сощальна вiдповi-дальнiсть бiзнесу: використовувати сво! ре-сурси й енерпю в дiях, що ведуть до збшьшення прибутюв, поки це здшснюеться в межах правил гри". З позицi! цiе! теорi! бути сощально вщповщальним означае платити податки й виконувати закони. "Мало що мо-же так загрожувати самим основам нашого вшьного суспшьства, як згода лiдерiв корпо-рацiй добрати на себе шшу соцiальну вiдпо-вщальнють, крiм тiе!, яка полягае в зароб-ляннi грошей для сво!х акцiонерiв", - вiдзна-чае М. Фрщман [8, с. 98-99].
Дану теорда вiдносять до так звано! "американсько! моделi соцiально! вiдповiда-льносп", яка припускае, що для сучасно! ком-панi! достатньо, щоб !! дiяльнiсть узгоджува-лася iз загальними принципами захисту на-вколишнього середовища, здоров'я та безпеки, а вщповщальнють бiзнесу перед суспiльством обмежувалася створенням робочих мiсць i забезпеченням ефективносп !х використання через формування умов пращ. Виплата гщно! заробiтно! плати найманим робггникам i висо-ких податкiв державi та в органи мюцевого самосрядування - соцiальна вщповщальнють бiзнесу, а всi iншi сощальш програми не по-виннi стосуватися бiзнесу, тому що лише при-зведуть до зайвих видаткiв, зменшення при-бутку й, вiдповiдно, податюв.
Зпдно з теорieю корпоративного альт-ру1зму сплата податкiв i виконання законо-давчих вимог - це мшмум, а корпорацiï зо-бов'язанi робити значний внесок у полшшен-ня якосп життя суспiльства. Досить чггко цю позицiю сформулював американський тд-приемець, спiвзасновник корпорацiï Hewlett-Packard, откун декiлькох благодiйних фон-дiв Д. Паккард: "Багато хто помилково вва-жае, що мета юнування будь-якоï компанiï -робити грошг Однак, незважаючи на те, що грошi - важливий результат роботи, ми дш-шли висновку: група людей стае тим, що ми називаемо компашею, щоб одержати можли-вiсть колективно зробити те, що не тд силу одинакам, - зробити внесок у життя суспшь-ства" [9, с. 57].
Прихильники даноï теорiï схильнi до моделi соцiальноï вiдповiдальностi бiзнесу ("европейська модель сощально!' вщповща-льностi"), яка передбачае перерахування бiз-несом спецiальних податюв i платежiв, а держава й органи мюцевого самоврядування на щ кошти повиннi реалiзувати соцiальнi програми для населення. Мета держави й оргашв мюцевого самоврядування полягае в забезпеченш права на основш сощальш га-рантiï в натуральному i грошовому виражен-нi - грошовi трансферти, особливо для низь-кодохщних груп, якi забезпечують "норма-льний" рiвень життя. Захiдноевропейськi су-спшьства мають розвиненi системи грошово!' допомоги, але ïx охоплення й розмiри сутте-во рiзняться. Лише в деяких европейських крашах сформувалася система тдтримува-них державою соцiальниx послуг в обсяз^ який спостерiгаеться у скандинавських краь нах (Швецiя, Норвепя, Данiя, Фiнляндiя), що одержала назву "скандинавська модель сощально!' держави" та менш вiдома "скандинавська модель сощально!' вiдповiдальностi бiз-несу".
При цьому звертае на себе увагу на те, що якщо европейський бiзнес розглядае державу як шститут, який мае дотримуватися зазначених правил поведшки, то американ-ськi пiдприемцi подiбне втручання держави розцiнюють як порушення свободи бiзнесу.
Теорiя розумного его1'зму наполягае на тому, що сощальна вщповщальнють бiзне-су - це просто "гарний бiзнес", який скоро-
чуе довгостроковi втрати прибутку. Витра-чаючи грошi на соцiальнi та фшантрошчш програми, корпорацiя скорочуе сво! поточш прибутки, але в довгостроковiй перспективi створюе сприятливе соцiальне оточення, а отже, стшю прибутки. Соцiально вщповща-льна поведiнка - це можливють для корпора-цi! реалiзувати сво! основш потреби у вижи-ванш, безпецi та стабiльностi. Цю теорда вiдносять до так звано! "змшано! моделi со-цiально! вiдповiдальностi" або моделi "корпоративно! соцiально! вщповщальносп" (КСО), згiдно з якою вщповщальнють бiзне-су поширюеться на: умови пращ, заробггну плату, виплату дивiдендiв акцiонерам, ви-пуск якiсно! продукци та надання послуг, охорону навколишнього середовища, зайня-тiсть населення в конкретному регюш, реалi-защю соцiальних проектiв та iнiцiатив населення цього регюну. Вiдповiдальнiсть бiзне-су, пов'язана з реалiзацiею регюнальних со-цiальних проблем, здiйснюеться через кон-курснi гранти разом iз мiсцевим самовряду-ванням. Корпоративна дiяльнiсть, як правило, регулюеться нормами, стандартами й законами вiдповiдних держав. Так, наприклад, у багатьох европейських кра!нах законодавчо закршлене обов'язкове медичне страхування, пенсшне регулювання, природоохоронна дь яльнiсть пiдприемств. У Японi! та Ивденнш Коре!, наприклад, досить широкого поши-рення набув рiзновид КСО у виглядi моделi "бiзнес вщповщае за все", окремi елементи ще! моделi - бiзнес надае житло, заохочуе шмейну династiю, здiйснюе навчання фахiв-цiв за рахунок корпоращй тощо [10, с. 83-86].
Таким чином, реалiзуючи соцiальнi програми, бiзнес прагне, з одного боку, ре-абiлiтувати себе в очах суспшьства, а з iншо-го - сподiваеться полiпшити свiй iмiдж, змь цнити репутацiю брендiв, пiдвищити конку-рентоспроможнiсть продукцi! та прибуток. Тобто бiзнесу необхiдно позицiонувати себе як сощально вiдповiдальний винятково ви-ходячи з лопки ринкових вiдносин для за-безпечення ефективного та прибуткового ведення бiзнесу. Скорочуючи сво! поточш прибутки, корпоращя в довгостроковш перс-пективi створюе сприятливе сощальне оточення, а отже, забезпечуе стшку можливiсть одержання прибутку.
На думку Европейсько! комюи, бути сощально вщповщальною комерщйною ор-гашзащею в умовах високого р1вня розвитку европейсько! економши й добробуту насе-лення означае не обмежуватися дотриманням законодавчо встановлених вимог { зобов'я-зань, а швестувати в людський каттал, на-вколишне середовище й вщносини з ус1ма защкавленими сторонами, що е запорукою сталого розвитку комерщйно! оргашзацп, пщвищення шноващйного потенщалу та кон-курентоспроможносп. Саме такий пщхщ до економ1чного зростання через сощальну вщ-повщальнють як фактор сталого розвитку покладений в основу прийнято! в 2000 р. Ль сабонсько! стратеги як програмного документа сощально-економ1чного розвитку Евросоюзу [11].
Однак реали економшо-полггичного розвитку Укра!ни призводять до того, що не кожний представник б1знесу (роботодавець) в кра!ш прагне позищонувати себе як сощ-ально ор1енований та сощально вщповщаль-ний б1знес. Розглядаючи окрем1 види б1знесу з позицп його сощально! вщповщальносп, можна запропонувати таку !х класифшащю:
1. Бшьшють роботодавщв малого та середнього б1знесу, який багатьма полггика-ми та економютами розглядаеться як майбу-тня основа економши кра!ни, не тшьки не беруть учасп в реал1зацп сощальних програм у регюнах або благодшних акщях, але I практично швелюють надання сво!м найма-ним робггникам сощальних пшьг, шших за-охочувальних { компенсащйних виплат. До-сить широко в цьому б1знес розповсюджена практика оформлення трудових вщносин з1 сво!ми сшвробггниками у вигляд1 договор1в цившьно-правового характеру з ус1ма нас-лщками з цього. Владою та суспшьством та-кий стан речей сприймаеться як належний.
2. Складно також говорити { про сощальну вщповщальнють найбшьшого в Укра!-ш роботодавця - держави. Наймаш робггни-ки, зайнят в установах { оргашзащях, фшан-сованих з бюджету, не тшьки не мають мож-ливосп розраховувати на "солщний сощаль-ний пакет", але й на гщний р1вень зарплати, вщповщний економ1чним реал1ям життя. Рь вень зарплати таких пращвниюв, навггь з
урахуванням надання ними ряду "додаткових платних послуг", одержання "благодшно! допомоги" { "спонсорсько! тдтримки", до-сить низький. Так, наприклад, за 5 мюящв 2013 р. р1вень середньомюячно! зарплати в освт склав 2565 грн (на 18,4% нижче середнього р1вня по кра!ш та на 29,8% нижче середнього р1вня по промисловосп), а в галу-з1 охорони здоров'я - 2264 грн (на 28,0% нижче середнього р1вня по кра!ш та на 38,0% нижче середнього р1вня по промисловосп) [12].
3. Лише бшьшють великих корпоращй та окрем1 представники середнього б1знесу (в основному за участю шоземних компанш або !з залученням заруб1жних швестор1в) праг-нуть позищонувати себе як сощально вщпо-вщальний б1знес.
Металургшний комплекс Укра!ни представлений тдприемствами, що входять до складу великих корпоращй, таких як "Метшвест холдинг", "1ндустр1альний союз Донбасу", "Арсшор Мггтал", "Свраз холдинг", "1нтерпайп", як позищонують себе як сощально ор1ентований та сощально вщповь дальний б1знес.
Таким чином, можливють розвитку бь знесу в Укра!ш з точки зору його сощально! вщповщальносп "на свш розсуд", а також вщсутшсть чико! визначеносп у критер1ях та ощнках ступеня сощально! вщповщальносп б1знесу вщдаляе нашу державу вщ економ1ч-но розвинених { полпично стабшьних кра!н.
Виходячи з викладеного сощальна вщповщальнють б1знесу вимальовуеться як ви-будовування окремими пщприемствами й корпоращями та дшовим ствтовариством у щлому свое! д1яльносн за такими напряма-ми:
виробництво якюно! продукцп та послуг для споживач1в;
створення привабливих робочих мюць, виплата легальних зарплат, швестицп в роз-виток людського потенщалу;
дотримання вимог законодавства (по-даткового, еколопчного, трудового та ш.);
ефективне ведення б1знесу, ор1ентова-не на створення додано! економ1чно! вартост1 та зростання добробуту сво!х акц1онер1в;
урахування суспшьних очiкувань i за-гальноприйнятих етичних норм у практищ ведення справ;
внесок у формування громадянського суспшьства через партнерськi програми та проекти розвитку мюцевого спiвтовариства.
Дотримання зазначених напрямiв розвитку соцiально! вщповщальносп бiзнесу потребуе орiентацi! бiзнесу на таю принципи: [13, с. 237-238]:
вщповщальнють бiзнесу перед спожи-вачем, яка полягае у слушному щноутворен-ш, якостi товарiв i послуг, турбот про здо-ров'я i безпеку споживачiв, добросовiснiй конкуренцi! та рекламу дотриманнi етичних норм ведення бiзнесу;
соцiальний захист найманих пращвни-кiв пiдприемств у виглядi дотримання трудо-вих прав i гщно! винагороди за працю, охо-рони пращ, забезпечення безпеки та здоров'я на робочому мющ, розвитку i тдтримки персоналу;
ставлення до прав людини та до навко-лишнього середовища - забезпечення нормального спiвiснування виробництва й меш-канцiв регiонiв присутносп бiзнесу, еколо-гiчно! безпеки виробництва, ощадливого споживання природних ресурсiв i !х повторного використання, утилiзацi! вiдходiв;
партнерство з мiсцевим ствтоварист-вом i владою також е обов'язковою умовою вщповщальносп, яка полягае у сшвучасн бiзнесу в соцiально-економiчному розвитку територiй за напрямами, що зачiпають осно-вну дiяльнiсть компанш або не стосуються основно! дiяльностi (включаючи благодiйнi програми соцiального й культурного розвитку), пщтримщ суспшьних шщатив, шститу-тiв громадянського суспшьства.
Запорукою устху бiзнесу, що прагне усталити сво! конкурентнi переваги, багато в чому виступае його кадровий потенщал. Саме вщ спiвробiтникiв, задiяних у бiзнес-структурi, залежить стабшьшсть !! розвитку i успiх на ринку. Тому одним iз головних завдань, що потребують виршення бiзнесом, е формування стабiльного кадрового складу професiоналiв, здатних продукувати та реаль зовувати новi iде! вдосконалення бiзнес-процесiв i пiдвищення ефективностi бiзнесу, а головне - доводити починання до !х лопч-
ного завершення. При цьому, як i будь-який ресурс, задiяний у бiзнесi, використання цього ресурсу вимагае певних видатюв, якi вiдображаються на результатах бiзнес-дiяльностi.
Працiвники, задiянi в бiзнес-процесах, зi свое! сторони, усе бшьш вимогливi до сво-!х роботодавщв: вiддаючи багато часу роботi, вони не бажають задовольнятися тшьки пев-ним рiвнем заробiтно! плати - !м потрiбно вiдчувати як свою причетнють до спiльно! справи, так i певну соцiальну захищенiсть.
Держава, здшснивши перехiд до рин-ково! економiки, вiдiйшла не тiльки вщ прямого централiзованого регулювання умов оплати пращ та розмiрiв зарплати бшьшосп працiвникiв, але i значно! частини сощаль-них пiльг працюючим, повнютю сконцентру-вавши увагу на сощально незахищених верс-твах населення. Навггь у назвi центрального органу влади, що здшснюе державне регу-лювання даних питань, скасовано слово "праця" i збереженi лише питання регулювання "сощально! полггики".
Це вимушуе профспшки, як представ-ниюв найманих робiтникiв, звертатися до бiзнесу з вимогою забезпечити трудящим окремi соцiальнi пiльги i гарантi!, яю не по-в'язанi з характером i профiлем бiзнесу. Держава, зi свое! сторони, також покладае на бь знес ряд вимог щодо фшансування соцiаль-них програм iз розвитку територiй i пщтрим-ки певних верств населення, що не мають вiдношення до бiзнесу.
У цих умовах власники бiзнесу в Укра-!нi змушенi подiляти соцiальну полггику, яку вони реалiзують, на внутршню соцiальну (для сво!х працiвникiв) та зовшшню соцiаль-ну (для населення територи, на якiй працюе бiзнес).
Незважаючи на те що на металургш-них пiдприемствах, попри наслщки економi-чно! кризи та несприятливу кон'юнктуру ринку, iснуе досить високий рiвень заробiтно! плати працюючих (за 5 мюящв 2013 р. рiвень середньомiсячно! зарплати в галузi склав 4068 грн, що на 29,4% вище за середнш рь вень по кра!ш та на 11,4% вище за середнш рiвень по промисловосп [14]), роботодавця-ми ще! галузi здiйснюеться широка внутрiш-ня та зовшшня соцiальна полiтика.
Основним шструментом внутршньо! сощально! полггики е укладання колективних договор1в, у яких прописуються сощальш гарантп сшвробггникам. Колективш договори регулярно переглядаються й удоскона-люються разом !з профспшками й шшими защкавленими сторонами.
Основними засадами внутршньо! сощально! полггики, яка реал1зуеться на тдпри-емствах металургшного комплексу Укра!ни, е:
створення та забезпечення нормальних умов пращ та зайнятосп трудового колекти-
ву;
забезпечення тюного взаемозв'язку м1ж результатами пращ та заробггною платою трудящих (як основного показника !х р1вня доход1в), а також моральною та матер1аль-ною винагородою пращвниюв за працю;
дотримання державних сощальних стандарта;
недопущення заборгованосп з виплати заробггно! плати;
турбота про змщнення здоров'я пра-щвниюв тдприемства (часткове фшансуван-ня надавано! пращвникам медично! допомо-ги й медичних послуг, медичного страхуван-ня, витрат на вакцинащю, оздоровлення в санатор1ях-профшактор1ях, санатор1ях I базах вщпочинку, матер1альна допомога на оздоровлення, додатков1 пшьги для донор1в кров1 та ш.);
надання цшого спектру сощальних пшьг { гарантш працюючим { членам !х родин (доставка пращвниюв, яю мешкають у вщдалених мшрорайонах, на тдприемство 1 додому, матер1альна допомога пращвникам при одруженш, народженш дитини, а також надання !м додатково! оплачувано! вщпустки при одруженш й народженш дитини, матерь альна допомога робггницям тдприемства, яю перебувають у вщпустщ по догляду за дити-ною до досягнення нею трир1чного в1ку, вщ-починок члешв родини й оздоровлення дггей у дитячих оздоровчих центрах тощо);
розвиток ф1зкультури { спорту на тд-приемст, оргашзащя дозвшля та виршення побутових питань пращвниюв тдприемства (фшансування проведення робочо! спарта-юади, культурно-масових заход1в, перера-хування кошт1в профспшковому комггету
для оргашзацп та проведення ще! роботи, придбання дитячих новор1чних подарунюв та ш.);
реал1защя молод1жно! полггики (турбота про професшне зростання та розвиток на-уково-техшчно! творчосп молод1 (конкурси професшно! майстерносп, науково-техшчш конференцп молодо тдготовка резерву I планування кар'ери), !! побут та вщпочинок (культурно-масов1 та спортивш заходи, пози-ки молодим родинам), матер1альне й мораль-не заохочення молод1 тощо);
надання адресно! допомоги сощально незахищеним категор1ям населення, пов'яза-ним !з тдприемством (багатодггним родинам пращвниюв, самотшм матерям, родинам пращвниюв, яю мають дггей-швалщв, от-кунам дггей, яю е !х единими годувальника-ми, удовам (уд1вцям), що мають дггей, родинам, що втратили годувальника у зв'язку ¡з травмою на виробнищв тощо);
надання сощальних пшьг { гарантш ко-лишшм пращвникам тдприемства (виплата матер1ально! допомоги й додатково! пенсп непрацюючим ветеранам, фшансування за-ход1в, проведених Радою ветерашв, часткове фшансування надання медичних послуг { ме-дичного страхування, надання пшьгових пу-т1вок для оздоровлення та ш.).
Зовшшня сощальна полггика в д1яль-носп б1знесу передбачае зовшм шш1 методи його роботи на територи присутносп, а також вщносин б1знесу !з владою та суспшьст-вом. Навггь в економ1чно розвинутих захщ-них кра!нах в умовах низько! залежносп б1з-несу вщ держави компанп використовують участь у сощальних програмах I добродш-шсть, щоб "заслужити" лояльшсть ¡з боку влади, одержати певш сощально-психоло-пчш переваги перед конкурентами, податко-в1 п1льги { т.д.
Для зовшшньо! соц1ально! пол1тики п1дприемств металургшного комплексу ха-рактерн1 так1 модел1 взаемод1! б1знесу 1 навколишнього середовища:
модель, яка обумовлюе те, що розвиток б1знесу нерозривно пов'язаний ¡з розвитком територ1! (мютоутворююче п1дприемство), коли межа м1ж пращвниками, безпосередньо зад1яними в б1знес-структурах, та членами !х родин, а також шшим населенням територ1!
присутносп бiзнесу дуже примарна. Бiзнес у питаннях сощально! полiтики в цьому випа-дку орiентуеться на штереси всього населен-ня територi!, оскшьки його благополуччя -найважливiша умова благополуччя самого бiзнесу, тому тдприемство не може працю-вати на територи та бути осторонь вщ проблем !! розвитку;
зовнiшня соцiальна полiтика тдприем-ства характеризуеться добродiйнiстю - на-дання матерiально! допомоги та спонсорсько! пiдтримки на пiдставi звернення громадян, громадських оргашзацш, органiв державного управлшня та мiсцевого самоврядування, полiтичних партш, недержавних об'еднань тощо. Не е секретом той факт, що нерщко благодшна акцiя мае добровшьно-рекомен-дацшний, а в деяких випадках навггь i при-мусовий характер та стае запорукою невтру-чання влади (громадсько-полггичних органiв та iн.) у процес реалiзацi! того або iншого бiзнес-проекту. Практично в кожному регiонi е якийсь яскравий об'ект, який служить символом такого роду моделц
модель сощального швестування бiз-несу шляхом реалiзацi! соцiальних програм як бiзнес-проектiв (з орiентацiею на кшцевий результат i наступною оцiнкою ефективнос-тi) в обмiн на певш поступки (дозвiльнi до-кументи та ш.) з боку влади й/або суспшьст-ва;
модель соцiального партнерства бiзне-су, органiв державного управлiння та громадських оргашзацш, яка передбачае уточ-нення та регламентащю сфер вщповщально-стi бiзнесу, влади i суспiльства у спiльному розв'язаннi суспшьно значимих питань.
При цьому найбшьш перспективною вважаеться дiяльнiсть бiзнесу сощально! спрямованосп, що припускае взаемну вщпо-вiдальнiсть бiзнесу i влади перед суспшьст-вом, а також урахування iнтересiв шдприем-цiв не тшьки в економiчнiй, але i в сощальнш сферi. Створення взаемовигiдних механiзмiв соцiальних iнвестицiй бiзнесу в суспшьство стае важливим елементом переговiрно! стратеги бiзнесу та влади.
Перехщ вiд добродiйностi до сфокусо-ваних сощальних iнвестицiй як на регюналь-ному, так i на нацюнальному рiвнях розгля-
даеться роботодавцями металургшного комплексу як основа зовшшньо! соцiально! поль тики корпорацiй. Ц соцiальнi iнвестицi! ма-ють бути спрямоваш на вирiшення найбiльш актуальних проблем у сферi зайнятостi, освь ти, безпеки, охорони здоров'я та середовища проживання. При цьому мае бути викорше-не соцiальне утриманство, створеш механiз-ми суспiльного контролю за виконанням державою та суспшьством сво!х соцiальних зобов'язань.
Аналiз iснуючих умов реалiзацi! мета-лургiйними пiдприемствами соцiально вщ-повiдально! позицi! ведення бiзнесу висвгг-люе окремi проблеми, якi потребують вирь шення. До таких проблем, що заважають пе-ретворенню зовнiшнiх соцiальних програм бiзнесу на ефективний iнститут виршення соцiальних проблем населення, можна вщ-нести такi:
частина "пожертвувань" бiзнесу не доходить до сощальних споживачiв. Керiвники пiдприемств, що направляють кошти на зов-нiшнi сощальш програми, спонсорську i доб-родшну дiяльнiсть, найчастiше не можуть контролювати правильнють i ефективнiсть витрат цих кошпв;
окремi соцiальнi проекти бувають вкрай невипдними пiдприемцям, але тд тис-ком адмiнiстративних структур вони виму-шенi !х фiнансувати. Погляд на сощальну вiдповiдальнiсть бiзнесу таким чином ви-кривляеться, тому що сощальна вiдповiдаль-нiсть перетворюеться в такий спошб на рiз-новид "прихованого соцiального податку", простого "сощального пожертвування";
в окремих випадках держава формуе недостатньо ефективнi правовi та сощальш шститути, i, як наслщок, бiзнес-структури змушенi компенсувати "помилки" держави, здшснюючи значнi соцiальнi iнвестицi!, тим самим "замщуючи" державу в сощальнш сферг У вiдносинах держави та шдприемщв головну роль завжди вщграе держава, а пiд-порядковану - бiзнес, тому необхiднiсть i можливють реалiзацi! окремих соцiальних проектiв задаеться саме владою.
Формування сощально вщповщального бiзнесу пов'язане з цiлим рядом протирiч та конфлiктiв:
конфлшт штереив при формуванш внутршньо! сощально! полггики м1ж б1зне-сом { профспшками;
конфлшт штереив м1ж б1знесом й органами державного управлшня та мюцевого самоврядування при формуванш зовшшньо! сощально! полггики б1знесу.
На жаль, д1ева й ефективна система ре-ал!зацп процесу узгодження штерес!в та за-безпечення взаемовипдного сшвробггництва оргашв державно! (регюнально!, мунщипа-льно!) влади, власниюв б1знесу (роботодав-щв) та представниюв найманих робггниюв (профспшкових оргашзацш), яка забезпечить попередження й/або пом'якшення протир1ч, що виникають у процес сощального д1алогу, у даний час практично вщсутня. Таку систему узгодження штереив можливо створити тшьки на баз! досягнення сторонами соща-льного д1алогу фундаментального консенсусу за питаннями:
збереження стабшьносп розвитку на-щонально! економши;
сприяння економ1чному зростанню й конкурентоспроможносп б1знесу;
спшьного регулювання { контролю у сфер! економ1чно! та сощально! полггики сторонами сощального партнерства (щало-гу);
тдтримки сощального миру. Створення зазначено! системи усклад-нюеться, з одного боку, р1зними шдходами до ощнки сощально! ор!ентацп б1знес-струк-тур через особистюш, полггичш, економ!чш та шш! особливосп цих структур, з шшого -взаемовиключними вимогами, яю пропону-ються б1знесу сощальними партнерами. На-приклад, профспшков! лщери поеднують ви-моги до роботодавця про розширення в коле-ктивному договор! перелшу й обсягу соща-льних п!льг ! компенсацш для трудящих з одночасним висуванням вимог до збшьшен-ня як розм!р!в тарифних ставок (оклад!в) пращвникам, так ! !х питомо! ваги в структур! заробнно! плати. Е ц!лий перел!к взаемо-виключних вимог до б!знесу як з боку проф-сп!лок, так ! з боку орган!в державного управлшня та мюцевого самоврядування.
Висновки. Для розвитку сощально вщ-пов!дального б!знес-середовища в держав! необх!дно:
1) сформувати едиш правила ведення 6i3Hecy тшьки як сощально opiernoBaHoro та вщповщального перед власним персоналом та суспшьством у цiлoмy;
2) визначити методолопчш основи i метoдичнi pекoмендaцii щодо квaлiфiкaцii та oцiнки бiзнесy з точки зору його сoцiaльнoi вщповщальносп;
3) виробити eдинi критери ощнки сту-пеня сoцiaльнoi вiдпoвiдaльнoстi бiзнесy;
4) уточнити систему узгодження ште-pесiв стopiн сoцiaльнoгo дiaлoгy на oснoвi реальних можливостей кожно' зi стopiн;
5) створити мехaнiзм суспшьного контролю за дотриманням сторонами сощально-го дiaлoгy взятих зобов'язань i вщповщаль-нoстi за ix невиконання.
Таким чином, потребують подальшого дoслiдження розробка метoдoлoгii квaлiфiкa-цп бiзнесy та його oцiнки з точки зору його сoцiaльнoi вщповщальносп, а також питан-ня, пов'язаш з пiдгoтoвкoю законодавчих та нормативних акпв щодо забезпечення контролю за дотриманням сторонами сощального дiaлoгy взятих зобов'язань i встановлення дieвoi мipи вiдпoвiдaльнoстi за 'х невиконання.
До таких дослщжень необхщно залу-чити пpедстaвникiв кожно' сторони сощального дiaлoгy, але функщя пiдгoтoвки зазна-чених дoкyментiв в остаточнш pедaкцii для 'х подальшого затвердження мае бути покла-дена на орган, що користуеться авторитетом у вшх сторш сoцiaльнoгo дiaлoгy, полггично не упереджений та екoнoмiчнo незалежний вщ цих стopiн. Таким органом могли б ви-ступити дослщницью центри НАН Украши.
Лiтература
1. Основные направления социальной политики и социальной защиты в угольной промышленности / О.Ф. Новикова, А.И. Амоша и др. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1994. - 119с.
2. Амоша О. Промислова полггика Украши: концептуальш opieнтиpи на середньо-строкову перспективу / О. Амоша, В. Виш-невський, Л. Збаразська // Економша Украь ни. - 2009. - №11 (576). - С. 4-114.
3. Залознова Ю.С. Формування та роз-виток системи управлшня персоналом вуп-
льних шахт: моногр. / Ю.С. Залознова. - До-нецьк: 1ЕП НАН Украши, 2010. - 444с.
4. Структурш змiни та економiчний розвиток Украши: моногр. / В.М. Геець, Л.В. Шинкарук, Т.1. Артьомова та ш. / 1н-т економiки та прогнозування НАН Украши. -К., 2011. - 696 с.
5. Антонюк В.П. Формування та вико-ристання людського кашталу в Укра!ш сощ-ально-економiчна оцiнка та забезпечення ро-звитку: моногр. / В.П. Антонюк / НАН Украши, 1н-т економши пром-стi. - Донецьк, 2007. - 348 с.
6. Дутова Н.В. Оценка состояния и перспективы развития металлургического комплекса Украины / Н.В. Дутова // Вюник Донецького ушверситету економши та права.
- 2011. - №2. - С. 179-183
7. Симченко Н.О. Сощально орieнто-ваш системи управлшня шдприемством: моногр. / НО. Симченко. - К.: ТОВ "ДСК центр", 2010. - 340с.
8. Фридман М. Капитализм и свобода / М. Фридман. - М.: Новое издательство, 2006.
- 240 с.
9. Паккард Д. Путь НР / Д. Паккард. -М.: Аквамариновая Книга, 2008. - 136 с.
10. Корпоративная социальная ответственность / под ред. Э.М. Короткова. - М.: Юрайт, 2013. - 448 с.
11. Сафина Р. Развития корпоративной социальной ответственности бизнеса в России [Электронный ресурс] / Р. Сафина // Фактор будущего: молодёжь, инициатива, развитие. - 2011. - Режим доступа: ЬНрУ/ШШге-factor.ru/socialnaya-otvetstvennost-biznesa/.
12. Середньомюячна заробггна плата за видами економiчно! дiяльностi за перюд з початку року у 2013 рощ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukr-stat.gov.ua/.
13. Перегудов С.П. Корпорации. Общество. Государство: эволюция отношений / СП. Перегудов / РАН, ИМЭМО. - М.: Наука, 2003. - 350 с.
14. Середньомюячна заробггна плата за видами промислово! дiяльностi за перюд з початку року у 2013 рощ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua/.
Надшшла до редакци 23.10.2013 р.
