CC BY
30
УДК 336.027:316.42:622.012:669 Ольга Сергй'вна Галушко,
д-р екон. наук, професор ДВНЗ «Нацюнальний гiрничий ушверситет», Днiпропетровськ
Ф1НАНСОВ1 ВАЖЕЛ1 РЕАЛ1ЗАЦ11 ПРИНЦИПУ СОЦ1АЛЬНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 Б1ЗНЕСУ В Г1РНИЧО-МЕТАЛУРГ1ЙН1Й ПРОМИСЛОВОСТ1
Пошук шлях1в реал1зацп принципу со-щально! вщповщальносп б1знесу е актуальною проблемою сьогодення, яка стосуеться вс1х галузей економши. Особливо актуаль-ним е виршення ц1е! проблеми в прничо-металургшному комплекс Укра!ни. Гострота проблеми тдвищення ефективносн б1знесу саме в прничо-металургшному комплекс Укра!ни обумовлена тим, що: продукщя пр-ничо-металургшного комплексу становить до 29% ус1е! промислово! продукци Укра!ни; у прничо-металургшному комплекс Укра!ни зад1яно понад 27% найманих пращвниюв, що працюють у вггчизнянш промисловосп. До того ж обласп, де переважно розташоваш тдприемства прничо-металургшного комплексу Укра!ни (Донецька, Дншропетровсь-ка, Запор1зька, Луганська), займають 18,6% 11 територи, на якш мешкае 26% громадян з1 щшьшстю населення в середньому 119,6 особи на 1 км2 (при середнш щшьносп населення по Укра!ш 76 ос1б на 1 км2). На щ обласп припадае 30% валового регюнального продукту (ВРП), а ВРП на одну особу на 19% е вищим шж у середньому по Укра!ш (складено за офщшними статистичними да-ними [1, 2]). Слщ також зазначити, що тдп-риемства прничо-металургшного комплексу Укра!ни у сво!й бшьшосп е мютоутворюю-чими, що пояснюе велику залежшсть добро-буту та здоров'я громадян, як проживають на !х територи, вщ наявносп робочих мюць (прниче виробництво пов'язане з видобут-ком корисних копалин, як не е вщтворюва-ними) { впливом д1яльносп тдприемств прничо-металургшного виробництва на стан навколишнього середовища.
Особливютю економши Укра!ни е те, що бшьше 80% продукци металургшних тд-приемств експортуеться, тобто не спрямову-еться, у сво!й бшьшосп на розвиток вироб-
ничих потужностей впчизняних галузей. У результат вiтчизняний прничо-металургш-ний комплекс не виконуе ролi ресурсно! бази розвитку вггчизняних пiдприемств. При зро-станш експорту продукци металургшно! промисловостi простежуеться с^мке зрос-тання iмпорту, що призводить до тдвищення дефщиту торговельного балансу кра!ни (рис. 1). Аналiз структури iмпорту, проведений iз використанням офiцiйних статистич-них даних [1, 2], свщчить про недостатшсть виробничих потужностей машинобудування, електротехшчно!, фармаколопчно! та легко! промисловостi та багатьох шших. Такi тен-денци також тдтверджуються змiною структури промисловосп за останнi десять рокiв (рис. 2). Як свщчать офiцiйнi статистичш данi, геометрична iнтерпретацiя яких подана на рис. 2, в економщ Укра!ни простежуеться рiзке скорочення частки таких галузей, як машинобудування, легка та харчова промис-ловють, при динамiчному зростаннi частки важко! промисловосп, що свiдчить про нега-тивш тенденци, орiентацiю на експорт продукци низьких передшв, що призводить до вичерпання надр без корисп для економши кра!ни, виникнення сощальних проблем пр-ничодобувних регiонiв.
Це спонукае звернути увагу на проблеми та перспективи розвитку сощально! вь дповщальносп бiзнесу в прничо-металургшному комплекс Укра!ни й поставити за мету обгрунтувати важелi реалiзацi! принципу со-цiально! вiдповiдальностi бiзнесу в прничо-металургiйному комплексi Укра!ни.
Аналiз дослiджень [3, 4] вказуе на те, що вщ теоретичних розробок економюти та правознавцi зарубiжних кра!н перейшли до вироблення стандарпв соцiально! вщповь дальностi бiзнесу.
© О.С. Галушко, 2013
- Економжа npoMumoeocmi Экономика промышленности -
ISSN 1562-109X 197
2013, №3(63)
Рис. 1. Вплив обсяггв експорту продукцИ металургШного виробництва на деф1цит торговельного балансу Украгни
Важка промисловють 70 /к
Машинобудування
Легка та харчова промисловють
Рис. 2. Змгна структури промисловостг
Рiч у тому, що глобалiзацiя економiки супроводжусться активним пошуком власни-ками катталу, у тому числi i власниками т-дприемств гiрничо-металургiйного комплексу, шляхiв отримання надприбуткiв, викори-стання принципу вшьного руху капiталу для його розмщення у крашах iз пiльговим опо-даткуванням. Прагнення власниюв капiталу до скорочення витрат за рахунок зниження
- Економгка промисловостг
198
Украгни у 2011 р. пор1вняно з 1990 р.
вартосп pecypciB (особливо робочо! сили), скорочення витрат на забезпечення безпеки пращ та охорони навколишнього середовища привели до усвщомлення свiтовою науковою спiльнотою небезпечносп такого напряму розвитку економiки. Це стало спонукальним мотивом розвитку концепци забезпечення сощально! вiдповiдальностi бiзнесy. У чис-ленних пyблiкацiях останнiх десятилггь на-
^ Economy of Industry -
ISSN 1562-109X 2013, № 3 (63)
голошусться на тому, що усвiдомлення необ-хiдностi сощально! спрямованостi свое! дiя-льностi е природним для власниюв капiталу та менеджменту пiдприемств. Разом i3 тим показники розвитку свггово! економiки свщ-чать про розвиток кризових явищ, зниження соцiальних стандарта, попршення еколопч-ного стану, рух капiталу в напрямку кра!н третього свггу, де соцiальнi стандарти е ниж-чими, нiж у розвинутих кра!нах, унаслiдок чого в останшх скорочуються робочi мiсця та зростае безробггтя. Це свiдчить про недоста-тню розробленiсть питань створення важелiв забезпечення сощально! вiдповiдальностi бiз-несу й актуальнють подальших наукових розробок у цьому напрямг
Поняття сощально! вiдповiдальностi бiзнесу активно використовуеться в сучаснш економiцi. У 2010 р. за участю експертiв бiльш шж з 90 кра!н i 40 мiжнародних та ре-
гiональних оргашзацш, що представляли рiз-нi защкавлеш сторони, було завершено роз-робку Мiжнародного стандарту ISO 26000: 2010 «Guidance on social responsibility», який визначив сутнють сощально! вщповщальнос-т та напрями забезпечення соцiальних стандарта [4]. Зпдно з концепщею, покладеною в основу даного стандарту, оргашзацп мають у процесi свое! дiяльностi враховувати ште-реси суспшьства, вплив свое! дiяльностi на умови функщонування замовникiв, постача-льникiв, пращвниюв, акцiонерiв, мiсцевих громад та шших зацiкавлених суб'ектiв сус-пiльства. Цей документ переводить у рамки стандарту функщонування оргашзацп прин-ципи Глобального договору ООН [3], наведет у табл. 1. Для використання даних табл. 1 у подальших розрахунках, надамо кожному iз принцишв умовне позначення (Xs).
Принципи Глобального договору [3]
Таблица 1
Сфера регулювання Принципи
1. Права людини (X1) дiловi кола повинш пiдтримувати та поважати дотримання прав людини, проголошених мiжнародним спiвтовариством, Х11
дiловi кола повиннi забезпечити власну непричетнють до порушень прав людини, Х12
2. Трудовi вщносини (X 2) дiловi кола повиннi пiдтримувати свободу асоцiацiй i на практищ визна-вати право на укладення колективних угод, Х21
дiловi кола повинш виступати за викоршення вшх форм примусово! працi, Х22
дiловi кола повиннi сприяти повному зникненню дитячо! працi, Х23
дiловi кола повинш виступати за лшвщащю дискримшацп у сферi зайнятостi та працевлаштування, X 24
3. Захист навколиш-нього середовища (X 3) дiловi кола повинш дотримуватися превентивного шдходу до виршення екологiчних проблем, Х31
дiловi кола повинш здшснювати iнiцiативи, спрямованi на шдвищення вiдповiдальностi за стан навколишнього середовища, Х32
дiловi кола повинш сприяти розвитку та поширенню еколопчно безпеч-них технологiй, Х33
4. Антикорупцшний принцип (X 4) дiловi кола повиннi протидiяти будь-яким формам корупци, включаючи здирництво i хабарництво, Х41
Разом iз тим цей стандарт, як i iншi стандарти сери ISO, не е обов'язковим до ви-конання та носить рекомендацшний характер, тобто формулюе рекомендацп щодо орь
ентацп суб'ектiв виробничо! дiяльностi на соцiальний розвиток суспшьства.
Зпдно iз цим стандартом [4, п. 2.18] тд соцiальною вщповщальшстю оргашза-
Економта nромисловостi Экономика промышленности
цп po3yMieibCH «вщповщальшсть органiзацiï (одиницi, або групи oci6 та o6'eKTiB з вщпо-вiдною системою обов'язюв, повноважень, вщносин, а також з певними цшями) за вплив ïï ршень та дiяльностi на сyспiльство та на-вколишне середовище через прозору й етич-ну поведiнкy, яке сприяе стшкому розвитку, включаючи здоров'я та добробут суспшьст-ва; враховуе очшування зацiкавлених сторiн; вiдповiдае чинному законодавству та мiжна-родним нормам поведшки» [4].
У зв'язку з цим, говорячи про сощаль-ну вщповщальшсть бiзнесy, доцiльно звер-нутися до робiт класикiв економiчноï теорiï та пригадати цитату, наведену в першому томi «Катталу» К. Маркса [5, с. 771]: «За-безпечте 10 вщсотюв (прибyтковостi катта-лу - авт.), i капiтал згоден на будь-яке вико-ристання, при 20 вщсотках вiн стае жвавь шим, при 50 вiдсотках е готовим зламати со-бi голову, при 100 вщсотках вш нехтуе всма людськими законами, при 300 вщсотках не-мае такого злочину, на який вш не ризикував би тти, хоча б пщ загрозою шибеницi» [5, с. 35-36].
Слщ зауважити, що iсторiя трансфор-мацiï економiки Украши, як i шших пост-радянських респyблiк, у перюд 1986-2011 рр. е пщтвердженням цього висловлювання: стрyктyрнi змiни в економщ, перепрофшю-вання пiдприемств i змша власника призвели до масових звшьнень, продажу новими влас-никами пщприемств об'ектiв соцiального призначення (спортивних баз, баз вщпочинку працiвникiв пщприемств), закриття дитячих дошкiльних закладiв, яю знаходилися на балансах пщприемств.
Разом iз цим багато прикладiв, коли потужне пiдприемство, що працюе в умовах приватного капiталy, придшяе велику увагу соцiальнiй сферi (розвивають соцiальнi про-грами для сво1'х спiвробiтникiв, надають мо-жливiсть вщпочинку в перюд вщпустки в пансюнатах i на базах вiдпочинкy, яю належать пiдприемствy, на безоплатнш основi або за льотними щнами, частково компенсу-ють витрати пращвниюв на пyтiвки в пан-сюнати, не пов'язанi з пiдприемством, фшан-сують дошкiльнi дитячi установи, допома-гають дiтячим будинкам, iнтернатам, пращв-
никам та членам 1'х родин, що потребують лiкyвання).
Однак можливий i прагматичний пщ-хiд власниюв пiдприемств до таких витрат: формування здорово1' робочо1' сили i реклама тдприемства як сощально корисно1' структу-ри пiдвищyе продyктивнiсть працi на пщприемств^ забезпечуе залучення квалiфiкованих працiвникiв, розширюе обсяги продажу.
Прагнення власниюв зменшити видат-ки та пщвищити прибyтковiсть часто приз-водить до нехтування такими напрямами со-щально1' вiдповiдальностi, як збереження на-вколишнього середовища: за офiцiйними статистичними даними [1, 2], мiра забруд-нення навколишнього середовища пропор-цшна обсягам виробництва, що свiдчить про вщсутшсть видимих вигiд для власниюв ка-пiталy вiд витрат на реалiзацiю цього напря-му сощально1' вiдповiдальностi за вiдсyтностi суттевих для отримання прибутку санкцш за забруднення навколишнього середовища. У даному випадку власники катталу викорис-товують принцип «дозволено те, що не заборонено». Погоджуемося iз твердженням, що такий принцип позитивно проявляе себе «лише при наявносп твердого морального фундаменту, стшких традицiй законослухня-ностi, культури, внyтрiшньоï готовностi до самообмеження» [7].
Оскшьки Укра1'на достатньо довгий час юнувала в умовах диктатури та ате1'зму, реа-лiзацiя цього принципу, наголошена ще у часи французько1' революцiï, призвела до iг-норування особами, яю у процесi «корпора-тизацiï» та приватизацiï стали власниками потужних пщприемств, норм та принцитв законослухняносн, за вiдсyтностi готовностi до самообмеження.
Яскравим прикладом причин прояву бiзнесом сощально1' вiдповiдальностi задля пiдвищення прибyтковостi власного катталу та його зростання е дiяльнiсть Hugh L. McColl, Jr. На посадi президента NCNB Corporation (Шарлотт, Ившчна Каролiна), який, як свщчить Joseph F. Sinkey, Jr. у свош raroi «Commercial bank financial menegment» [8, с. 385], стимулював сво1'ми соцiальними про-грамами (надання батьку вiдпyстки при на-родженнi дитини й шшими пiльгами для працiвникiв) поглинання даною компашею
Економта npoMurnoeocmi Economy of Industry
бшьш шж 60 компанiй на швдш та швден-ному заходi США. Hugh L. McColl, Jr. рашше був моряком i у взаемовщносинах iз працiв-никами керувався принципом: «Спочатку треба нагодувати вшсько» [8, с. 385]. Влас-ник катталу отримав пряму фiнансову виго-ду вiд проведених ним сощальних програм, i тому вони були реалiзованi.
Це ще раз шдтверджуе, що до факторiв прояву бiзнесом узагалi й у прничо-металур-гшному комплексi зокрема сощально! вщпо-вщальносп слiд вiднести наявнiсть конкуренции створення умов для вiльного руху робочо! сили (включаючи розвиток ринку житла, що базуватиметься на наданш шотечних кредитiв) i вшьного руху капiталу, закршле-ного законодавчо, активна дiяльнiсть профе-сiйних спшок, якi визначають у кра!нах з розвинутою ринковою економiкою межi цши робочо! сили.
Вплив усiх перелiчених факторiв вщ-биваеться на фшансових результатах дiяль-ностi пiдприемства. Саме тому вш е дiевим. Слщ також зауважити, що негативною спад-щиною тоталiтарного режиму в Укра!ш, як i в iнших пострадянських кра!нах, е злиття профспiлкового руху з роботодавцями, що не е природним для ринково! економiки та до-зволяе работодавцям тримати низький рiвень цiн на робочу силу. Ця проблема значно ши-рша нiж порушення прав людини, оскшьки низький рiвень цiн на робочу силу дозволяе роботодавцям виходити на свiтовi ринки iз прийнятними для них цшами на продукцiю не за рахунок шновацшного розвитку вироб-ництва, а за рахунок низьких витрат на оплату пращ. У результат програма шновацшного розвитку Укра!ни, прийнята ще у 1999 р. [9], не принесла очшуваних результата i кшьюсть пiдприемств, що впроваджують ш-новаци, практично не зросла.
Низька цша робочо! сили також е га-льмом у розвитку сфери послуг, тому що рь вень заробггно! плати не передбачае можли-вiсть оплати цих послуг. Як було рашше доведено в публшаци [10], обсяги сфери послуг в Укра!ш е значно нижчими, шж у розвину-тих кра!нах (послуги на одну особу в Укра!ш е меншими аналогiчного показника у розви-нутих кра!нах у 19 разiв).
Крiм того, на рiвень соцiально! вщпо-вiдальностi бiзнесу впливае ступiнь реалiза-цi! принцишв соцiально! вiдповiдальностi державою, закрiплено! у Конституци, зако-нодавчих актах, сощальному спрямуваннi ви-даткiв державного бюджету, як основного джерела фшансування сощального розвитку суспiльства.
Аналiз офiцiйних статистичних даних за 2002-2011 рр. [1, 2] свщчить, що останш-ми роками, шсля довгострокового зниження, частка видатюв на державне управлiння зро-стае, у 2010 р. частка видатюв на освiту, науку та охорону здоров'я знижуеться, а частка видатюв на охорону навколишнього середо-вища залишаеться практично незмшною (при цьому слiд зазначити, що частка витрат на охорону навколишнього середовища у струк-турi державного бюджету складае 1%). Ура-ховуючи прiоритети держави в розподiлi кошта державного бюджету i вплив на ефекти-внiсть функцiонування шдприемств свiтово! економiчно! кризи, марно розраховувати на самостшне рiшення власникiв шдприемств прничо-металургшного комплексу, як i вла-сникiв пiдприемств iнших галузей економши, проявити соцiальну вiдповiдальнiсть.
У зв'язку iз цим основним напрямом забезпечення сощальних стандарта з боку бiзнесу е законодавче закршлення та реалiза-цiя дотримання бiзнесом системи обмежень, що стосуються дотримання прав людини, заборони примусово! та дитячо! пращ, усу-нення дискримiнацi! у сферi зайнятостi та працевлаштування; стимулювання виршення екологiчних проблем, поширення екологiчно безпечних технологш i пiдвищення вiдповi-дальносп за шкоду, що завдаеться шдприем-ствами навколишньому середовищу; викорi-нення вшх форм корупцi!.
При цьому виникае потреба розробки важелiв, яю б спонукали власникiв пiдпри-емств здшснювати соцiально спрямованi програми з вщповщним !х фiнансуванням. В умовах ринково! економши до носi!в таких важелiв слiд вiднести законодавчу базу, яка дае можливють вибору з можливих варiантiв управлiнських рiшень найбшьш ефективного з точки зору отримання позитивного фшан-сового результату. Тобто побудова законодавчо! бази мае забезпечити можливють ви-
Економта nромисловостi Экономика промышленности
бору тдприемцем сощально спрямованого управлшського ршення, як такого, що до-зволяе отримати найвищу з ус1х можливих вар!анпв прибутковють, забезпечити пщви-щення прибутковосп функщонування кат-талу.
Очевидно, що на первинному етат розвитку громадянського, демократичного, сощально спрямованого у своему розвитку суспшьства сощальна вщповщальтсть б1зне-су мае стимулюватися державною за допомо-гою законодавчо! бази.
Переходячи до розгляду законодавчо-го регулювання сощально! вщповщальносп б1знесу, доцшьно згадати висл1в В. Леонтьева: «Економша - це шхуна, у вприла яко! дуе вггер штереив, а кермо знаходиться в руках держави» [11]. Конститущя Укра!ни визначае нашу державу як демократичну, сощальну, правову { закршлюе ряд положень щодо 11 сощально! вщповщальносп [12]. Ураховуючи, що до об'екпв сощально! вщповщальносп б1знесу належать держава, суб'екти господарювання (за видами еконо-м!чно! д!яльносп), пращвники пщприемств (персонал), громадяни як дано! кра1ни так I шших кра1н, споживач! продукци, до завдань оргашв законодавчо! влади входе створення законодавчо1 бази, що забезпечуе виконання б1знесом сво!х сощальних функцш та зо-бов'язань.
У ринковш економщ! до таких норм законодавства перш за все належить Консти-тущя, податкове, трудове законодавство, кримшальний, житловий та цившьний кодекс, а також законодавство, що регламентуе права I обов'язки громадських оргашзащй (а саме профспшок).
Слщ зазначити, що прийнятий в Укра!-ш Податковий кодекс [13], незважаючи на наявш в ньому недолши, мае ряд положень, що стимулюють пщприемство здшснювати благодшну д!яльшсть, розвивати сощальну сферу на пщприемств!, спираючись на отри-мання фшансових вигщ. Це досягаеться шляхом включення у видатки тдприемства фь нансування напрям1в, що мають сощальний характер, або виключенням ¿з доход1в надхо-джень, що дозволяють шновацшний розви-ток [13, ст. 136, 138].
Бшьш жорсткими стали еколопчш нор-ми: р1зко пщвищена плата за забруднення навколишнього середовища, використання природних ресурсв [13, роздш УШ]. Вве-дення пщвищених ставок еколопчних подат-юв та збор1в спонукае менеджер1в пщпри-емств здшснити виб1р: що е бшьш дощль-ним - сплачувати еколопчш збори чи вико-ристовувати фшансов! ресурси на впрова-дження ресурсозбер1гаючих технологш { бу-д1вництво очисних споруд.
Разом ¿з тим вщомо, що за вщсутносп високого р1вня конкуренщ! як прям!, так { непрям! податки сплачуються б!знесом за рахунок споживача, тобто вже на стад!! пла-нування, податков! видатки, як! компатя сплачуе як за рахунок витрат, так ! з прибут-ку, включаються у базову щну. За вщсутнос-т! конкуренц!! щна п!двищуеться ! компан!я отримуе необхщний !й прибуток. Таким чином, велике значення мае наявтсть ефекти-вного антимонопольного законодавства, яке на перший погляд не стосуеться забезпечен-ня виконання пщприемствами сво!х сощаль-них функц!й та зобов'язань, а також забезпе-чення безумовного виконання норм даного законодавства.
Стимулювання дотримання б!знесом принципу сощально! вщповщальносп перед-бачае також ощнку !! р!вня на тому чи шшо-му пщприемств!.
Анал!з п!дход!в до оц!нки сощально! вщповщальносп св!дчить, що б!льш!сть ав-тор!в при оц!нц! соц!ально! вщповщальносп використовують !нтегральн! показники, як! базуються на врахувант в!дхилень фактичного р!вня локальних показник!в соц!ально! вщповщальносп в!д !х еталонного р!вня, ступеня важливосп окремих напрямк!в сощ-ально! в!дпов!дальност! (або без !х урахуван-ня). На ц!й основ! розраховуеться штеграль-ний показник [14]. На наш погляд, при цьому пщприемством можуть бути досягнут! висок! показники сощально! вщповщальносп при практично повному ¿гноруванш окремих !! напрям!в. Наприклад, при розрахунку штег-рального шдексу соц!ально! в!дпов!дальност! на баз! середнього р!вня локальних показни-к!в (табл. 2) компатя А ощнюеться як бшьш сощально вщповщальна, р!вень вщповщносп соц!ально! спрямованост! !! д!яльност! майже
Економта промисловостi Есопоту of
40% при тому, що в щй компанп практично не враховуються права людини i наявний високий рiвень корупцп. Рiвень сощально! вiдповiдальностi компанп В також ощнюеть-ся показником, який перевищуе 30% при п--норуваннi нею вимог щодо охорони навко-лишнього середовища. Такий шдхщ, з одного боку, не дае достовiрно! шформацп защ-кавленим особам, а з шшого - не стимулюе менеджмент компанп виконувати стандарти з ушх напрямiв сощально! вiдповiдальностi. Визначення показника рiвня сощально! вщ-повiдальностi на основi врахування ваги
кожного з локальних показниюв також, на думку автора, не е коректним, оскшьки не можна визначити, яких стандарта можна не дотримуватись (наприклад: еколопчних чи з прав людини) оскшьки недотримання будь-якого зi стандарта е порушенням прав людини. Тому вважаемо, що ощнка соцiально! вщповщальносп тдприемств (компанiй, ко-рпорацiй) мае здшснюватись на базi локальних показниюв дотримання стандартiв та визначатись мшмальним значенням досяг-нутого рiвня показниюв (табл. 2).
Таблиця 2
Визначення ргвня соцгально! вгдповгдальностг компанИ на основг використання середнього та мгшмального ргвня локальних показниюв
Локальний шдекс соцiально! вiдповiдальностi х„ Х12 X 21 Х 22 Х 23 Х 24 Х 31 Х 32 Х 33 Х 41 Х Х Ш1П
Компашя А 0,01 0,02 0,3 0,2 0,5 0,6 0,7 0,8 0,7 0,01 0,38 0,01
Компанiя В 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,3 0,02 0,03 0,05 0,8 0,32 0,02
Такий шдхщ до визначення соцiально! вщповщальносп компанп, разом iз законода-вчим регулюванням питань !! соцiально! вщ-повiдальностi дозволяе менеджменту тдпри-емства визначити вузью мiсця в дотриманш високих стандартiв поведiнки й розробити стратепчш та поточнi програми створення сощально вщповщально! компанi!.
Висновки. Забезпечення дотримання бь знесом, у тому чи^ й у прничо-металургш-ному комплекс Укра!ни, принципiв сощаль-но! вiдповiдальностi е перспективним напря-мом подальшого розвитку сощально-еконо-мiчного розвитку Укра!ни.
У сучасних умовах розвитку економши Укра!ни, стану громадянського суспшьства, добровiльний прояв бiзнесом соцiально! вщ-повiдальностi е проблематичним, що викли-кае потребу законодавчого стимулювання державною розвитку цього процесу. Основ-ним важелем, який дозволяе орiентувати дi! менеджменту пiдприемства на прояв сощально! вщповщальносп, е важел^ що передба-чають його фшансову вiдповiдальнiсть за недотримання мiжнародних сощальних стан-дартiв. Фактор використання фшансового важеля для забезпечення досягнення мiжна-родних соцiальних стандартiв мае бути при-
сутнiм у законодавчiй баз^ для чого кожен iз законодавчих акта мае проходити експерти-зу вщповщносп вимогам соцiальних стандарта i передбачати фiнансовi санкцi! за !х недотримання. У цьому зв'язку слщ зазначи-ти, що кримшальна вiдповiдальнiсть в еко-номiчний сферi настае там, де повнiстю не використаш економiчнi важелi. Бiльш того, доцшьно доповнювати законодавчi акти, яю стосуються дiяльностi пiдприемств та оргаш-зацiй, роздiлом «Забезпечення соцiально! вщ-повiдальностi бiзнесу».
Оцiнку рiвня сощально! вщповщально-стi бiзнесу доцiльно визначати виходячи з мшмального значення локальних показни-кiв рiвня соцiально! вщповщальносп, вклю-чити цi показники до обов'язково! статисти-чно! звiтностi тдприемства.
Подальшi дослiдження з питань визначення шляхiв пiдвищення соцiально! вщповь дальностi бiзнесу в гiрничо-металургiйному комплекс Укра!ни доцiльно здiйснювати в напрямi наукового обгрунтування гармошза-цi! законодавчо! бази з точки зору присутно-стi в нiй стимулiв та санкщй, що дозволяють забезпечити розвиток Укра!ни як соцiально! держави.
Економгка промисловостг Экономика промышленности
Лггература
1. Статистичний щорiчник Укра!ни 2005 / за ред. О.Г. Осауленка; вщп. за вип. В.А. Головко. - К.: Консультант, 2006. -576 с.
2. Статистичний щорiчник Укра!ни 2010 / за ред. О.Г. Осауленка; вщп. за вип. В.А. Головко. - К.: Консультант, 2011. -588 с.
3. The 10 principles of Global Compact [Electronic resource]. - Access mode: http://www.globalcompact.org.ua/ua/about/what.
4. International Standard ISO 26000:2010 «Guidance on social responsibility» [Electronic resource]. - Access mode: http://www.iso.org/ iso/catalogue_detail?csnumber=42546.
5. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии [Электронный ресурс] / К. Маркс; пер. И.И. Степанова-Скворцова. Т. 1. - М.: Гос. изд-во полит. лит., 1950. -794 с. - Режим доступа: http://esperanto-mv.pp. ru/Marksismo/Kapital 1/kapital1-24.html#x250.
6. Dunning T.J. Trade Unions and Strikes: Their Philosophy and Intention [Electronic resource] / T.J. Dunning. - Access mode: http://ia600302.us.archive.org/26/items/tradesu-nionsstri00dunnrich/tradesunionsstri00dun-nrich.pdf.
7. Теория государства и права [Электронный ресурс] / под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. - Режим доступа: http://studentu-vuza.ru/literatura/uchebnik-teoriya-gosudarstva-i-prava/printsip-ne-zapres-chennoe-zakonom-dozvoleno.html.
8. Синки Дж., мл. Управление финансами в коммерческих банках / Дж. Синки, мл.; пер. с англ. 4-го перераб. изд.; под. ред. Р.Я. Левиты, Б.С. Пинскера. - М.: 1994, Catallaxy. - 820 с.
9. Про Концепщю науково-техноло-пчного та шновацшного розвитку Укра!ни: Постанова Верховно! Ради Укра!ни № 916-XIV вщ 13 липня 1999 р. [Електронний ресурс] // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР). - 1999. - № 37. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/916-14.
10. Галушко О С. Мiжнародний рух катталу та глобальна фшансова криза / О С. Галушко // Вюник економiчно! науки Укра!ни. - 2009. - № 1. - С. 51-55.
11. Леонтьев В. Экономические эссе. Теории, исследования, факты и политика / В. Леонтьев; пер. с англ. - М.: Политиздат, 1990. - 415 с.
12. Конститущя Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.
13. Податковий кодекс Укра!ни [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://za-kon2.rada.gov.ua/laws/show/2755 -17.
14. Шихвердиев А.П. Качественный индекс социальных инвестиций как показатель эффективности корпоративной социальной ответственности [Электронный ресурс] / А.П. Шихвердиев, А.В. Серяков. - Режим доступа: http://www.csrjournal.com/ lib/analiti-carticle/2033 -kachestvennyjj -indeks-socialnykh-investicijj-kak.html.
Надшшла до редакци 04.09.2013 р.
Економта npoMurnoeocmi Economy of Industry
