CC BY
19
□CSD*
International Journal of Endocrinology
Орипнальж досл^ження
/Original Researches/
УДК 616-007.213-08:577.17 DOI: 10.22141/2224-0721.14.6.2018.146062
Спринчук Н.А., Пахомова В.Г., Большова О.В.
ДУ «1нститутендокринолог1Тта обмнуречовин 1м. В.П. Комсаренка НАМН Укра'Тни», м. КиТв, УкраТна
Bmíct есенщальних мкроелеменлв в плазмi кровi дiтей is синдромом 6i0A0ri4H0 неактивного гормона росту
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zumal. 2018;14(6):549-554. doi: 10.22141/2224-0721.14.6.2018.146062
Резюме. Метою роботи було пдвищення ефективност лкування дтей i п1длтк1в ¡з синдромом болопчно неактивного гормона росту (СБНГР) на основ': вивчення вмсту есен^альних м':кроелемент':в (ЕМ) у плазм': кров'1. Матер'али та методи. В досл'щження включено 206 дтей i тдл'тюв зрiзними формами низькоросло-ct¡. Дти, хворi на СБНГР, увйшли до групи з 29 ос':б (14,08 %): 21 хлопчик (72,41 %) i 8 двчаток (27,59 %), вдставання у зрост'1 яких становило вщ -2,0 до -4,6 SD. Середнй вЫ дтей — 9,01 ± 0,60 року. Д1агноз СБНГР пщтверджений наявнстю нормальних/пщвищених. показниюв гормона росту (ГР) на mi проведения стимуляцйних тест'в, р'зким зниженням рiвня iнсулiноподiбного фактора росту 1 (1ФР-1) та позитивною пробою на чутливсть до ГР. Мiкроелементний статус оцнювали шляхом визначення р'юн'в ЕМ (цинку, селену, марганцю, хрому, мд) у плазмi кров'1 методом рентгенофлуоресцентно¡ спектрометра за допомогою спектрометра ElvaX-med (Украна). Р':вн': 1ФР-1 в плазмi кров'1 визначали iмунорадiометричним методом за допомогою стандартних набор'в IRMA IGF-1 (Immunotech® kit, Чеська Республка). Результати. В групi дтей з СБНГР р'вень цинку становив 0,57 ± 0,04 мкг/мл, селену — 0,05 ± 0,01 мкг/мл, що в'/ропдно нижче, нiж у загальнй груп дтей з низькоросл'ютю (р < 0,001 та р < 0,05 в'1дпов'1дно). Середн ртн хрому та мд в плазмi кров '1 були зниженими порвняно з показниками дтей з ¡ншими формами низькорослост й станови-ли 0,040 ± 0,003 мкг/мл i 0,79 ± 0,05 мкг/мл в'1дпов'1дно, та були в'1рог'1дно нижчими, нiж у дтей контрольно¡ групи (р < 0,001). Середнй р'1вень марганцю в плазмi кров'1 становив 0,06 ± 0,02 мкг/мл, що дещо нижче, нiж у контрольна груп'1, але нев'ропдно (р > 0,01). Висновки. У па^енлв ¡з СБНГР встановлено в'1рог'1дне зниження р'тн'ю цинку, селену, хрому та м '1д '1 у плазмi кров '1. Отже, на наш погляд, до комплексу обстеження дтей з низькоросл'ютю доцльно включати визначення р'вшв ЕМ. При виявленнi знижених р 'юн'в ЕМ рекомендовано комбноване лкування препаратами рекомбнантного ГР та такими, як мстять в'1дпов'1дн'1 ЕМ, що значно пдвищуе ефективнсть рст-корегуючо¡ терап'й.
Ключовi словк дти; низькорослсть; синдром болопчно неактивного гормона росту; есен^альн м'1кро-елементи
Вступ
HayKOBi дослщження вказують на важливу роль мжроелементного статусу оргашзму людини в функцюнуванш вск оргашв i систем [1]. Особлива увага придшяеться вивченню впливу есенщальних мжроелеменпв (ЕМ) на здоров'я людини, зокрема дггей i пщлигав [2]. Дефщит тшьки одного мжроеле-мента — явище досить рщюсне, зазвичай вш бага-тоелементний. Порушення балансу елеменпв у ди-тинствi та в перюд статевого дозрiвaння обов'язково позначаеться також i на здоров'! в зршому вщь
Дефщит ЕМ може поглиблювати патолопчш ста-ни, яю вже спостертаються у дитини. 6 свщчення про тюний взаемозв'язок ЕМ з системою «гормон ростy/ростовi фактори». Так, дефщит цинку при-зводить до швидкого зниження циркулюючого ш-сyлiноподiбного фактора росту 1 (1ФР-1) та бшка, що його зв'язуе (1ФР-ЗБ-3) [3]. Зниження рiвня цинку в плaзмi порушуе сигнальну систему переда-4i шформаци, необхщно! для координации процесу клггинно! пролiферaцil у вщповщь на вплив 1ФР-1. Нестача цинку призводить до пригшчення лужно!
© «Ммнародний ендокринолопчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцн: Большова Олена Ваашвна, доктор медичних наук, професор, ^вник вщдшу дитячоТ' ендокринно!' патологи, ДУ «1нститут ендокринологи та обмшу речовин iM. В.П. Комкаренка НАМН УкраТ'ни», вул. Вишгородська, 69, м. Ки'в, 04114, УкраТна; e-mail: evbolshova@gmail.com
For correspondence: Olena Bolshova, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatric endocrine pathology, State Institution"V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine', Vyshgorodska st., 69, Kyiv, 04114, Ukraine; e-mail: evbolshova@gmail.com
фосфатази в хондроцитах епiфiзарного хряща, що уповГльнюе процеси росту юстково! тканини. Цинк мае безпосереднш (синтез ДНК, РНК, бГлюв) та опосередкований (через ГР i 1ФР-1) вплив на процеси росту. Дефщит цинку, що може занадто швид-ко розвиватись у дитячому вщ, гальмуе процеси росту, нормального статевого та розумового розви-тку дитини [4—6]. Встановлено наявшсть дефщиту цинку в органiзмi дггей з доведеною соматотропною недостатнiстю, а також вплив дефщиту цинку на ефектившсть лiкування рекомбiнантним ГР (рГР) [7—9]. Дослiдженнями R. Rising et al. встановлено, що дефiцит цинку пов'язаний з вщставанням у зрос-тi та резистентнiстю до ГР [10]. Мщь мае значення для шдтримання нормально! структури кiсток, хря-щiв, сухожиль (колагену), еластичностi стшок кро-воносних судин, шкiри (еластину) [11]. Щодо впли-ву селену на зрют, то, згщно з даними R.G. Freitas et al., дГти, якi мали недостатнiсть селену, частше народжувались недоношеними або з меншими по-казниками росту для свого гестацшного вiку [12]. Результати генетичного обстеження пацiентiв зi спадковими мутац1ями в генi селенпротешу N довели фiзiологiчне значення селену для функцюну-вання м'язiв [13]. Крiм того, у пацiентiв з мутащями в генi селенцистеш-зв'язуючого бГлка спостерiгали затримку дозрiвання юстково! тканини, а при де-яких фенотипах — ще й аномальний обмш гормо-нiв щитоподГбно! залози. Висловлено припущення, що селен е особливо важливим для бiоактивностi 1ФР-1 [14, 15], крГм того, модулюе соматичний зрют та е надважливим антиоксидантом [16]. Дефiцит iнших ЕМ, зокрема марганцю, призводить до роз-витку анемГ!, патологи сполучно! та юстково! систем (деформацГ! скелета, затримка росту) [17, 18]. Недостатнiй вмют хрому може призводити до по-гiршення утилГзаци глюкози та сприяти розвитку цукрового дiабету. Довготривалий дефщит хрому часто асоцгоеться Гз затримкою росту.
Однак залишаеться практично не вивченим ве-лике коло питань щодо вмГсту ЕМ у пащенпв з рГзними формами порушення росту, зокрема при синдромГ бГологГчно неактивного гормона росту (СБНГР), характерними рисами якого е значне вГд-ставання в ростГ, нормальний/пГдвищений рГвень ГР на тлГ нормального вмГсту 1ФР-1 в плазмГ кровГ. Не розроблеш схеми корекцГ! виявлених порушень. В Украш подГбнГ дослГдження не проводились.
Мета роботи: пГдвищення ефективностГ лГку-вання дГтей i пГдлГткГв Гз синдромом бГологГчно неактивного гормона росту на основГ вивчення вмГсту есенщальних мГкроелементГв у плазмГ кровГ.
Матерiали та методи
В дослГдження включено 206 дГтей i шдлГтюв з рГзними формами низькорослостГ (соматотропна недостатшсть, синдром бГологГчно неактивного гормона росту, амейно-конститущональна та генетично-детермшована низькорослГсть): 144 хлопчики (69,9 %) та 62 дГвчинки (30,1 %), серед-нГй вГк — 10,06 ± 0,20 року. ДГти, хворГ на СБНГР,
увгйшли до групи з 29 oci6: 21 хлопчик (72,41 %) та 8 дiвчаток (27,59 %); вгдставання у 3pocTi ста-новило вгд —2,0 до —4,6 SD, гндекс маси тiла (1МТ) дорiвнював 16,0 ± 0,4 кг/м2, вiдставання рентгенологгчного BiKy вiд хронологiчного — на
2—4 роки. Середнгй bík дггей — 9,01 ± 0,60 року. Дiагноз СБНГР тдтверджений лабораторно: нор-мальнг або тдвищенг показники гормона росту на тлг проведення стимуляцшних тестгв з шсулшом i клонщном та значно зниженг показники 1ФР-1. З метою диференцгально! дгагностики СБНГР та рецепторно! нечутливостг до ГР пацгентам проводили чотириденну пробу гз введенням препарату рГР та подальшим визначенням 1ФР-1 у плазмг кровг. У всгх дггей, якг включен в дослгдження, проба була позитивною, тобто збгльшення 1ФР-1 було бгльшим нгж удвгчг.
Для вивчення показникгв фгзичного розвитку використовували антропометричнг методи (вимг-рювання росту за допомогою стадгометра System Dr. Keller J., вимгрювання маси тгла (МТ) за допомогою електронних ваг SECA). Визначали: коефгщент стандартного вгдхилення (SDS) для росту та МТ за допомогою перцентильних кривих росту та МТ. Також визначали швидкгсть росту; кгстковий вгк (КВ), вгдставання КВ, розраховували 1МТ.
Контрольну групу становили 34 дитини вгком
3—18 рокгв, середнгй вгк — 9,08 ± 0,5 року, хлопчикгв було 22 (64,71 %), дгвчаток — 12 (35,29 %). Цг пацг-енти не мали вгдставання у ростг та статевому розвитку, соматична, генетична та ендокринна патологи були вщсутш.
Мгкроелементний статус оцгнювали шляхом ви-значення ргвнгв ЕМ (цинку, селену, марганцю, хрому, мщ) у плазмг кровг методом рентгенофлуорес-центно! спектрометра за допомогою спектрометра ElvaX-med (Укра!на) за методикою виконання ви-мгрювань вмюту шмгчних елементгв у плазмг кровг (МВВ 081/12-0468-07), атестованою Укра!нським державним комгтетом гз стандартизации метрологи та сертифгкащ! (свгдоцтво вгд 12.10.2007) г затвер-дженою Державною саштарно-ешдемюлопчною службою Укра!ни (Постанова № 8 вгд 05.10.2000) (табл. 1).
Ргвнг 1ФР-1 у плазмг кровг визначали гмунора-дгометричним методом за допомогою стандартних наборгв IRMA IGF-1 (Immunotech® kit, Чеська Рес-публгка).
Таблиця 1. Показники вмсту мкроелементв у nna3MÍ KpoBi в HopMi (Bertram H.P. et al., 1992, з доп. Скального А.В., 2000)
Елемент Концентращя в плазмi KpoBi, мкг/мл
Цинк 0,70-1,20
Селен 0,07-0,15
Марганець 0,04-0,16
Хром 0,03-0,12
Мщь 1,30-16,00
Статистичну обробку результатiв дослщжен-ня виконували i3 використанням статистичних програм Microsoft Excel та застосуванням методiв варiацiйноï статистики. Результати надано у ви-глядi середнiх значень та ïx стандартноï похибки (M ± m). Статистичну вiрогiднiсть оцiнювали за параметричним t-критерГем Стьюдента. Рiзниця в результатах вважалась вiрогiдною при р < 0,05; при 0,05 < р < 0,1 вщзначали тенденщю до вiрогiдностi. Для вивчення кореляцiйного зв'язку використову-вали метод прямоï кореляцщ розраховуючи коефь цieнт кореляцИ (r).
Результати
Середнш рiвень цинку в сироватщ кровi у дь тей з низькорослютю в цiлому по груш стано-вив 0,69 ± 0,02 мкг/мл i був вiрогiдно нижчий, н1ж показники цинку у дгтей контрольноï гру-пи (1,06 ± 0,03 мкг/мл, р < 0,001). В грут дь тей iз СБНГР середнiй рiвень цинку становив 0,57 ± 0,04 мкг/мл, що вiрогiдно нижче, н1ж показники у дггей контрольноï групи (р < 0,001), та несуттево нижче, шж показники у дiтей загальноï групи з низькорослютю. Дефiцит цинку в сироват-щ кровГ зареестровано у 130 дгтей (63,1 %) з рГзни-ми видами затримки росту, з них у 34 дггей (26,2 %) спостериали екстремально низький рГвень цинку в плазмГ кровГ — нижчий вщ 0,4 мкг/мл. У контро-льнш грут зниження рГвня цинку встановлено тгльки у трьох дгтей (8,8 %), екстремально низь-ких показниюв не зафжсовано. Дефщит цинку спостерГгали у 20 дггей з СБНГР (68,97 %), з них 12 пащенпв (60 %) мали екстремально низький рь вень. Середнш рГвень цинку у хлопчиюв з СБНГР був нижчим, н1ж у дГвчаток, — 0,54 ± 0,09 мкг/мл та 0,65 ± 0,02 мкг/мл ввдповщно, але вiрогiдноï рГзнищ м1ж ними не виявлено (р > 0,1). ВГропд-не зниження рГвня цинку (р < 0,05) спостерГгали у хлопчиюв з СБНГР порГвняно з показниками цинку у хлопчиюв контрольноï групи; а у дГвча-ток — тенденщю до зниження рГвня цинку по-рГвняно з показниками у дГвчат контрольноï групи (0,05 < р < 0,1). Дефщит цинку у хлопчиюв з СБНГР спостерГгали у 14 пащенпв (66,67 %), з них екстремально низький рГвень цинку — у 8 дГтей (57,14 %); у дГвчаток дефщит цинку встановлено у 6 дгтей (75 %), а наднизький рГвень — у 3 (37,5 %).
Рисунок 1. Частота дефiциту ЕМ у плазм'1 кров'1 дтей з СБНГР порiвняно з загальною групою дтей з низькорослстю i групою контролю (%)
Показники середнього рiвня ЕМ в дггей з СБНГР надан в табл. 2, частота дефщиту ЕМ у дггей з СБНГР - на рис. 1.
Середнш рiвень селену в плазмi кровi у дггей з низькорослютю становив 0,06 ± 0,01 мкг/мл, у дь тей контрольно! групи — 0,08 ± 0,01 мкг/мл, що е вищим, нгж показники в плазмi кровi дггей з низь-корослiстю, але невiрогiдно (р > 0,1). В груш дггей з СБНГР середнш рiвень селену в кровi становив 0,05 ± 0,01 мкг/мл, що вiрогiдно нижче, н1ж у конт-рольнiй групi (р < 0,05), тобто дефщит селену в дь тей з СБНГР значно бгльше виражений порiвняно з показником у дггей загальног групи з низькорос-лiстю.
Дефiцит селену в сироватщ кровi у дiтей з рiз-ними видами затримки росту виявили у 143 дiтей (69,42 %), у той час як у контрольнш груш зниження рiвня селену спостериалося лише у 10 да-тей (29,41 %). Селен-дефщитний стан мали 20 да-тей (68,97 %) з СБНГР: 16 хлопчиюв та 4 дiвчаток, що дорiвнюе 76,19 та 50 % вщповщно. Середнш рiвень селену в плазмi кровi хлопчикiв з СБНГР був нижчим, шж у дiвчаток, — 0,05 ± 0,01 мкг/мл та 0,06 ± 0,01 мкг/мл вiдповiдно, але невiрогiдно (р > 0,1).
Середнш рiвень марганцю в плазмi кровi у дiтей з низькорослiстю становив 0,050 ± 0,002 мкг/мл.
Таблиця 2. Р 'вень мкроелементв у плазмi кров '1 у дтей з СБНГР, мкг/мл (М ± m)
Група Цинк Селен Марганець Хром Мщь
СБНГР (n = 29) Х(n = 21) Д (n = 8) 0,57 ± 0,04** 0,54 ± 0,09** 0,65 ± 0,20# 0,05 ± 0,01* 0,05 ± 0,01# 0,06 ± 0,01 0,06 ± 0,02 0,06 ± 0,02 0,05 ± 0,01 0,040 ± 0,003** 0,040 ± 0,004** 0,05 ± 0,01 0,79 ± 0,05** 0,77 ± 0,06** 0,85 ± 0,06
Контроль (n = 34) Х (n = 22) Д (n = 12) 000 со 1+ 1+ 1+ ООО 000 сл со 0,08 ± 0,01 0,08 ± 0,01 0,08 ± 0,01 0,070 ± 0,003 0,070 ± 0,005 0,070 ± 0,006 СОЮ CD 000 ОО О 0, 0, 0, +1 +1 +1 0 0 0 777 ОО О о" о" о" 1,06 ± 0,05 1,11 ± 0,06 0,97 ± 0,10
Примтки: * — р < 0,05 — BiporiflHÏCTb змн показниюв вдносно групи контролю; ** — р < 0,001 — BiporißHicTb змн показникв пор'1вняно з групою контролю; * — 0,05 < р < 0,1 — вiрогiднiсть змн показниюв вдносно вщповщноУ групи контролю окремо.
В контрольнш rpyni середнiй piBeHb марганцю в плазмг — 0,07±0,003 мкг/мл, що вiрогiдно вище, н1ж показники марганцю в плазмг KpoBi дiтей з низькорослютю (р < 0,001). В rpyni дгтей з СБНГР середнш piBeHb марганцю в плазмi кpовi стано-вив 0,06 ± 0,02 мкг/мл, що дещо нижче, шж у контpольнiй гpyпi, але нeвipогiдно (р > 0,01). Дефщит марганцю в сиpоватцi кpовi у дггей з р!з-ними видами затримки росту спостepiгався у 53 дггей (25,73 %), а у 2 дггей (0,97 %) був тдвище-ним. В той ж час у контрольнш груш зниження р1вня марганцю мало мiсцe тгльки у п'яти дiтeй (14,71 %). Рiвeнь марганцю в кровг залежно вщ статi не вщргзнявся (0,050 ± 0,003 мкг/мл у хлоп-чиюв i 0,050 ± 0,002 мкг/мл у дiвчаток) i був в1ро-гщно нижчим, н1ж у вщповвднш контрольнш груп (р < 0,01). Марганець-дефщитний стан виявлений в 11 дггей з СБНГР (37,93 %). Середнш piвeнь марганцю у хлопчиюв з СБНГР був дещо вищим, н1ж у дiвчаток, — 0,06 ± 0,02 мкг/мл та 0,05 ± 0,01 мкг/мл вщповщно. Дeфiцит марганцю мали 9 (38,09 %) ¡з 21 хлопчика та 2 д!вчинки ¡з 8 (25 %).
Середнш piвeнь хрому в плазмi кровг дiтeй з низь-корослютю становив 0,050 ± 0,001 мкг/мл, але стате-вих вiдмiнностeй не виявлено (0,050 ± 0,005 мкг/мл у хлопчиюв та 0,050 ± 0,006 мкг/мл у дiвчаток вщ-повщно). У контрольнш груш середнш piвeнь хрому в плазмi — 0,070 ± 0,003 мкг/мл, що вгрогщно вище, н1ж показники хрому в плазмi кровг дiтeй з низькорослютю (р < 0,001). В груш дггей з низь-корослютю, зумовленою СБНГР, середнш р1вень хрому в плазмг кровг був найнижчим i становив 0,040 ± 0,003 мкг/мл, що в1ропдно нижче, н1ж у контрольнш груш (р < 0,001). Дефщит хрому в сиро-ватщ кровг у дгтей з ргзними видами затримки росту спостерггали у 32 дггей (15,53 %), тод! як у контрольнш груш зниження р1вня хрому вщзначалося лише у 3 дггей (8,82 %). П'ятеро дггей (17,24 %) ¡з СБНГР мали хром-дефщитний стан. Дефщит хрому встановлено у 4 хлопчиюв (19,04 %) та в 1 д!вчин-ки (12,5 %). Середнш р1вень хрому у хлопчиюв був нижчим, тж у дгвчаток, — 0,040 ± 0,004 мкг/мл та 0,05 ± 0,01 мкг/мл вщповщно (р > 0,1), але нев1ро-пдно. Пдвищений ргвень мжроелемента при низь-корослосп не траплявся.
Середнш р1вень мщ в плазмг кровг у дггей з низькорослютю становив 0,89 ± 0,03 мкг/мл, у контрольнш груш — 1,06 ± 0,05 мкг/мл (р < 0,01). В груш дггей з СБНГР середнш р1вень мщ в плазм! кровг був найнижчим — 0,79 ± 0,05 мкг/мл, що в1ропдно нижче, н1ж показники в контрольнш груш (р < 0,001) та в уах дггей з низькорослютю. Дефщит мщ в сироватщ кров1 у дггей з ргзни-ми видами затримки росту спостертали у 182 дь тей (88,35 %), шдвищений ргвень не вщмгчався. В контрольнш груш зниження р1вня мщ вщзнача-лося у 22 дггей (64,71 %). Пащенти ¡з СБНГР мали мщ-дефщитний стан у 27 випадках (93,11 %), тобто дефщит мщ виявляли значно часпше, н1ж дефщит шших ЕМ (рис. 1). В результат вивчення концентраций мщ у пащенпв з СБНГР залежно вщ
статi встановлено, що у хлопчиюв вона була вiро-гiдно нижчою, н1ж у дiвчаток (0,85 ± 0,03 мкг/мл та 0,95 ± 0,04 мкг/мл вщповщно, р < 0,05). Дефiцит мщ зафiксовано у 19 (90,47 %) хлопчиюв та всiх 8 (100 %) дiвчаток.
При проведеннi кореляцшного аналiзу м1ж рiв-нями 1ФР-1 i певного елемента пряма залежнють була вiрогщно вiдзначена тгльки мж рiвнем 1ФР-1 i вмiстом цинку в органiзмi дiтей як з СБНГР, так i в пащенпв з низькорослiстю у загальнiй груш.
Обговорення
Синдром бюлопчно неактивного гормона росту (вперше описаний польським лжарем Ковар-ськi в 1978 рощ) вщнесений до дефiциту гормона росту визначеного походження вроджено! форми [19]. З того часу були отримаш докази генетично! природи захворювання, започаткувалось вивчення характеру секреци 1ФР-1, 1ФР-ЗБ-3 i ГР та осо-бливостей фенотипу пацieнтiв залежно вщ клжч-них ознак захворювання [20—22]. Однак вiдомостi про мжроелементний стан у дiтей з низькорослю-тю вельми обмеженi [23], а у пащенпв з СБНГР це питання зовсiм не вивчалось. Нашi попереднi дослiдження [24] свiдчать про наявшсть суттевого мiкроелементного дисбалансу у дггей iз сомато-тропною недостатшстю, а саме — зниження вмюту цинку, селену, мiдi, хрому i марганцю в плазмi кро-вi у бiльшостi пацiентiв. В першу чергу нашу увагу привертае вмют цинку, оскгльки вiн е одним з най-суттевiших мiкроелементiв, який бере участь не тшьки у процесах росту, а й в робот ендокринно! системи в цглому, а також мае пряму кореляцшну залежнють вiд дефiциту 1ФР-1. Зпдно з отримани-ми нами результатами дослщження встановлено, що рiзке зниження рiвня 1ФР-1 при СБНГР асощ-юеться з вiрогiдним рiзким зниженням рiвня цинку в плазмi кровi пацiентiв, що пiдтверджуе тюний взаемозв'язок цинку та системи ГР/ростовi факто-ри. Найбiльша частота екстремально низьких зна-чень вмiсту цинку серед уих пацiентiв з низькорос-лiстю встановлена саме у дггей з СБНГР. Дефщит селену також був бгльш виражений в груш дггей з СБНГР, н1ж у пащенпв загально! групи з затрим-кою росту.
Переважна бгльшють дiтей з низькорослютю (88,35 %) мали дефiцит мщ. У переважно! бгльшос-тi дггей з СБНГР (93,11 %) захворювання супрово-джувалось найнижчими рiвнями мщ в плазмi кровi порiвняно як з показниками дггей загально! групи, так i в груш контролю — дефщит мщ в такш груш пащенпв траплявся значно часпше, н1ж дефiцит ш-ших ЕМ.
Суттеве зниження рiвнiв таких ЕМ, як цинк, селен, мщь, свщчить про значне порушення системи антиоксидантного захисту у пацiентiв з СБНГР. Можна припустити, що одночасне рiзке зниження вмiсту цинку i мiдi асоцiюеться зi змiною актив-ностi та рiвня гшоталамiчно! каталази й активнiстю Си/7п супероксиддисмутази [25], однак це потре-буе подальших дослiджень.
Висновки
Для пащентш з СБНГР характерним е вipоriд-не зниження piBHiB цинку, селену, хрому та мщ у плазмi кровь Отже, до комплексу обстеження дь тей з низькорослютю доцiльно включати визначен-ня piвнiв ЕМ у плазмi кpовi, пацiентам з СБНГР в першу чергу необхщно визначати piвнi цинку, мiдi й селену.
При виявленш знижених piвнiв ЕМ рекомендовано комбшоване лiкування препаратами рГР та такими, що мiстять вщповщш ЕМ, з метою тдви-щення ефективностi рют-корегуючо! терапп. При встановленш наявностi дефiциту ЕМ рекомендовано розширення дiети за рахунок включення хар-чових пpодуктiв, збагачених вщповщним мiкpоеле-ментом.
Конфлiкт штересш. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту штереав при пiдготовцi дано! статтi.
References
1. Pogorjelov MV, Bumejster VI, Tkach GF, et al. Makro- ta mikroelementy (obmin, patologija ta metody vyznachennja): mono-grafija [Macro- and trace elements (exchange, pathology and methods of detection): monograph]. Sumy: SumDU; 2010. 147 p. (in Ukrainian).
2. Klatka M, Blazewicz A, Partyka M, Kollqtaj W, Zienkiewicz E, Kocjan R. Concentration of .selected metals in whole blood, plasma, and urine in short stature and healthy children. Biol Trace Elem Res. 2015Aug;166(2):142-8. doi: 10.1007/s12011-015-0262-2.
3. Rains TM, Mangian HF, Liang T, Cole AC, Beverly JL, Shay NF. Growth hormone-releasing factor affects macronutrient intake during the anabolic phase of zinc repletion: total hypothalamic growth hormone-releasing factor content and growth hormone-releasing factor immunoneutralization during zinc repletion. Nutr Neurosci. 2001;4(4):283-93.
4. Mayo-Wilson E, Junior JA, ImdadA, et al. Zinc supplementation for preventing mortality, morbidity, and growth failure in children aged 6 months to 12 years of age. Cochrane Database Syst Rev. 2014 May 15;(5):CD009384. doi: 10.1002/14651858.CD009384. pub2.
5. Kozarenko V. Defitsit tsinka u detei. Vliianie na tempy rosta i polovogo razvitiia [Zinc deficiency in children. Influence on the rate of growth and sexual development]. LAP Lambert Academic Publishing; 2011. 156p. (in Russian).
6. Tronko MD, Polumbryk MO, Kovbasa VM, Kravchenko VI, Balion YH. The biological role of zinc on human body and necessity of sufficient level of its intake. Visn Nac AkadNauk Ukr. 2013;(6):21-31. (in Ukrainian).
7. Siklar Z, Tuna C, Dallar Y, Tanyer G. Zinc deficiency: a contributing factor of short stature in growth hormone deficient children. J Trop Pediatr. 2003 Jun;49(3):187-8. doi: 10.1093/ tropej/49.3.187.
8. Bolshova OV, Pakhomova VH. Content of essential trace elements in the hair of children with short stature due to somatotropic insufficiency. ScienceRise: Medical Science. 2016;4(3):58-64. doi: 10.15587/2313-8416.2016.67690. (in Ukrainian).
9. Bolshova OV, Pakhomova VH. The content of insulin-like growth factor 1 and essential trace elements in the blood plasma
of children with different forms of short stature. Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2016;(75):70-75. doi: 10.22141/22240721.3.75.2016.76639. (in Ukrainian).
10. Rising R, Scaglia JF, Cole C, Tverskaya R, Duro D, Lifshitz F. Exogenous recombinant human growth hormone effects during suboptimal energy and zinc intake. Nutr Metab (Lond). 2005 Apr 7;2(1):10. doi: 10.1186/1743-7075-2-10.
11. Aigner E, Theurl I, Haufe H, et al. Copper availability contributes to iron perturbations in human nonalcoholic fatty liver disease. Gastroenterology. 2008 Aug;135(2):680-8. doi: 10.1053/j. gastro.2008.04.007.
12. Freitas RG, Nogueira RJ, Antonio MA, Barros-Filho Ade A, Hessel G. Selenium deficiency and the effects of supplementation on preterm infants. Rev Paul Pediatr. 2014 Mar;32(1):126-35.
13. Schweizer U, Dehina N, Schomburg L. Disorders of selenium metabolism and selenoprotein function. Curr Opin Pediatr. 2011 Aug;23(4):429-35. doi: 10.1097/M0P.0b013e32834877da.
14. Maggio M, Ceda GP, Lauretani F, et al. Association of plasma selenium concentrations with total IGF-1 among older community-dwelling adults: the InCHIANTI study. Clin Nutr. 2010 Oct;29(5):674-7. doi: 10.1016/j.clnu.2010.03.012.
15. Karl JP, Alemany JA, Koenig C, et al. Diet, body composition, and physical fitness influences on IGF-I bioactivity in women. Growth Horm IGF Res. 2009 Dec;19(6):491-6. doi: 10.1016/j. ghir. 2009.04.001.
16. Moreno-Reyes R, Egrise D, Neve J, Pasteels JL, Schoutens A. Selenium deficiency-induced growth retardation is associated with an impaired bone metabolism and osteopenia. J Bone Miner Res. 2001 Aug;16(8):1556-63. doi: 10.1359/jbmr.2001.16.8.1556.
17. Skalnaya MG, Skalny AV. Trace elements: the biological role and significance for medical practice. Communication 3. Manganese. Problems of Biological, Medical and Pharmaceutical Chemistry. 2015;(3):14-25. (in Russian).
18. Wood RJ. Manganese and birth outcome. Nutr Rev. 2009 Jul;67(7):416-20. doi: 10.1111/j.1753-4887.2009.00214.x.
19. Wit JM, Ranke MB, Kelnar CJH; European Society for Pae-diatric Endocrinology. ESPE classification of paediatric endocrine diagnoses. Horm Res. 2007;68(suppl 2):1-120.
20. Takahashi Y, Chihara K. Clinical significance and molecular mechanisms of bioinactive growth hormone (review). Int JMol Med. 1998 Sep;2(3):287-91.
21. Wit JM, Oostdijk W, Losekoot M. Spectrum of insulinlike growth factor deficiency. Endocr Dev. 2012;23:30-41. doi: 10.1159/000341739.
22. Sprynchuk NA, Samson OYa. Clinical features and treatment of syndrome of biological inactive growth hormone. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2010;(32):58-61. (in Ukrainian).
23. Bol'shova OV, Pakhomova VH. The content of essential micronutrients in the body of children with a retardation in growth, depending on the degree of short growth. ScienceRise: Medical Science. 2016;6(23):50-56. doi: 10.15587/2519-4798.2016.72754. (in Ukrainian).
24. Bol 'shova OV, Pakhomova VH, Sprynchuk NA. Content of zinc in the body of children and teenagers with somatotropic insufficiency. LikarskaSprava. 2013 Jul-Aug;(5):70-5. (in Ukrainian).
25. Hauck SJ, Bartke A. Effects of growth hormone on hypo-thalamic catalase and Cu/Zn superoxide dismutase. Free Radic Biol Med. 2000 Mar 15;28(6):970-8.
OTpuMaHO 03.09.2018 ■
Спринчук Н.А., Пахомова В.Г., Большова Е.В.
ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко НАМН Украины», г. Киев, Украина
Содержание эссенциальных микроэлементов в плазме крови детей с синдромом биологически неактивного гормона роста
Резюме. Целью работы было повышение эффективности лечения детей и подростков с синдромом биологически неактивного гормона роста (СБНГР) на основе изучения содержания эссенциальных микроэлементов (ЭМ) в плазме крови. Материалы и методы. В обследование включено 206 детей и подростков с различными формами низкоро-слости. Дети, страдающие СБНГР, вошли в группу из 29 человек (14,08 %): 21 мальчик (72,41 %) и 8 девочек (27,59 %), отставание в росте составляло от —2,0 до —4,6 SD. Средний возраст детей — 9,01 ± 0,60 года. Диагноз СБНГР подтвержден наличием нормальных/повышенных показателей гормона роста (ГР) на фоне проведения стимулирующих тестов, резким снижением показателей инсулиноподоб-ного фактора роста 1 (ИФР-1), положительной пробой на чувствительность к ГР. Микроэлементный статус оценивали путем определения уровней ЭМ (цинка, селена, марганца, хрома, меди) в плазме крови методом рентгено-флуоресцентной спектрометрии с помощью спектрометра ElvaX-med (Украина). Уровни ИФР-1 в плазме крови определяли иммунорадиометрическим методом с помощью стандартных наборов IRMA IGF-1 (Immunotech® kit, Чешская Республика). Результаты. В группе детей с СБНГР уровень цинка составлял 0,57 ± 0,04 мкг/мл, селена
— 0,05 ± 0,01 мкг/мл, что достоверно ниже показателей в общей группе детей с низкорослостью (р < 0,001 и р < 0,05 соответственно). Средние уровни хрома и меди в плазме крови были сниженными по сравнению с показателями у детей с другими формами низкорослости и составляли 0,040 ± 0,003 мкг/мл и 0,79 ± 0,05 мкг/мл соответственно, и были достоверно более низкими, чем у детей контрольной группы (р < 0,001). Средний уровень марганца в крови составил 0,06 ± 0,02 мкг/мл, что несколько ниже по сравнению с контрольной группой, однако недостоверно (р > 0,01). Выводы. У пациентов с СБНГР установлено достоверное снижение уровней цинка, селена, хрома и меди в плазме крови. Таким образом, на наш взгляд, в комплекс обследования детей с низкорослостью целесообразно включать определение уровней ЭМ. При обнаружении сниженных уровней ЭМ рекомендовано комбинированное лечение препаратами рекомбинантного ГР и такими, которые содержат соответствующие микроэлементы, что значительно повышает эффективность рост-корригирую-щей терапии.
Ключевые слова: дети, низкорослость; синдром биологически неактивного гормона роста; эссенциальные микроэлементы
N.A. Sprinchuk, V.G. Pakhomova, O.V. Bolshova
State Institution "V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Essential microelement contents in the blood plasma of children with biologically inactive growth hormone syndrome
Abstract. Background. The purpose was to increase the effectiveness of treatment in children and adolescents with biologically inactive growth hormone syndrome (BIGHS) based on studying the content of essential microelements (EM) in the blood plasma. Materials and methods. The study included 206 children and adolescents with different forms of short stature. Group with BIGHS consisted of 29 children (14.08 %): 21 boys (72.41 %) and 8 girls (27.59 %), with growth retardation from —2.0 to —4.6 SD. The average age of children was 9.01 ± 0.60 years. Diagnosis of BIGHS was confirmed by the presence of normal/elevated growth hormone parameters against the background of stimulation tests, a sharp decrease in the level of insulin-like growth factor-1 (IGF-1), and positive test for growth hormone sensitivity. The microelement status was assessed by determining the levels of EM (zinc, selenium, manganese, chromium, copper) in the blood plasma by X-ray fluorescence spectrometry using the ElvaX-med spectrometer (Ukraine). Plasma levels of IGF-1 were evaluated by immu-noradiometric assay (IRMA) using standard IRMA IGF-1 kits (Immunotech® kit, Czech Republic). Results. In the group of children with BIGHS, the levels of zinc and selenium were
0.57 ± 0.04 ^g/ml and 0.05 ± 0.01 ^g/ml, respectively, that is significantly lower than in the general group of children with short stature (p < 0.001 and p < 0.05, respectively). The average plasma levels of chromium and copper were lower than those in children with other forms of short stature and amounted to 0.040 ± 0.003 |ig/ml and 0.79 ± 0.05 |ig/ml, respectively, but were significantly lower than in the control group (p < 0.001). The average level of manganese in the blood plasma was 0.06 ± 0.02 ^g/ml, which is somewhat lower than in the control group, but not significantly (p > 0.01). Conclusions. Patients with BIGHS were found to have potentially lower levels of zinc, selenium, chromium and copper in the blood plasma. Thus, in our opinion, it is advisable to include the determination of EM levels in a comprehensive examination of children with short stature. When detecting lower levels of EM, a combined treatment with recombinant growth hormone preparations and those containing appropriate EM is recommended that significantly increases the effectiveness of growth-correction therapy.
Keywords: children; short stature; biologically inactive growth hormone syndrome; essential microelements
