CC BY
164
3. Зубков В.Е. Совершенствование процесса сепарации корнеклубнеплодов : монография / В.Е. Зубков. - Луганск : Изд-во "Элтон-2", 2005. - 336 с.
4. Зубков В.Е. Технологические аспекты сепарации корнеклубнеплодов и примесей в блокированном псевдоожиженном слое / В.Е. Зубков // Известия Санкт-Петербургского государственного аграрного университета. - 2009. - № 12. - С. 137-141.
Зубков В.€. Оптимiзацiя параме^в процесу сепараци коренебуль-боплодiв у блокованому псевдозрщженому шар1
Аналiтичним i експериментальним способами визначено технологiчнi параметри процесу сепараци коренебульбоплодiв у блокованому псевдозрщженому шар^ виконано-му на обертаючш цилшдричнш поверхнi. Зокрема, розроблено перспективну схему процесу сепараци, а також визначено траектори руху коренебульбоплодiв i домiшок, мiж якими юнуе розрив або "технологiчний коридор", у межах якого доцшьно розмщувати зшмач або дшьник потокiв коренебульбоплод]в i домшок.
Ключовi слова: оптишзащя, сепарацiя, коренебульбоплоди, блокований псевдозрь джений шар.
Zubkov V.Ye. Parameter optimization of the tuberous roots separation process in the blocked pseudo-liquefied layer
In this paper technological parameters of the tuberous roots separation process in a blocked pseudo-liquefied layer, carried out on a rotating cylindrical surface, are defined by analytical and experimental methods. Particularly the perspective separation process scheme is developed as well as the tuberous roots and impurities trajectories between which there is a gap or "technology corridor" within which it is advisable to place the puller or the tuberous roots and impurities flow divider are defined.
Keywords: optimization, separation, tuberous roots, blocked pseudo-liquefied layer.
УДК 251.746.1:338.2 Викл. М.В. Бужанська, канд. хт. наук - Львгвська КА
СИСТЕМА ОХОРОНИ ПРАЦ1 ТА ТЕХН1КИ БЕЗПЕКИ У ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ КОМПЛЕКС1
Висв^лено важливу роль охорони пращ та техшки безпеки на щцириемств^ осюль-ки лише за високого р]вня охорони пращ можна забезпечити ефективне виконання зав-дань, що постають перед щцприемством i досягнути найкращих економiчних результата. Проаналiзовано стан травматизму сфери послуг. Запропоновано основш заходи елек-тро- та пожежно! безпеки, як спрямованi на формування правильно! сощально! позици особи щодо власно! безпеки.
Ключовi слова: система управления охороною працi у готельно-ресторанному ком-плексi, техника безпеки у готельно-ресторанному комплексу виробнича санiтарiя, пожеж-на безпека та електробезпека у готельному комплексi.
Постановка проблеми. Майже третина населения планети не уявляе сво-го життя без туризму. Понад це, на початку XXI ст. туризм за обсягами доходу справедливо посщае трете мкце серед провщних галузей свiтовоí економки. 1н-дустрiя туризму важлива складова економiки бшьшосп кран. На й частку припа-дае до 10 % свггового валового национального продукту, 11 % свггових спожив-чих витрат. Число туристських по'здок в усьому свiтi наближаеться до 600 млн, ^ за прогнозами Всесвiтньоí туристсько! органiзацií (ВТО), до 2013 р. досягне 937 млн.
Готельно-ресторанне господарство е одшею з складових туристсько! ш-дустрií. Матерiальна база, що призначена для розмiщення туристав, посдае одне з перших мiсць тд час формування туристично! iнфраструктури, бо яюсть про-
живання та BÍ^noBÍ^He обслуговування рiшуче впливають на ршень туристичного сервку. А отже, готельна iндустрiя стае швидкозростаючим 6Дзшсом, що дае змогу значнi грoшoвi надходження, зокрема валютнi. Готельний сервк мiстить у сoбi щлий комплекс послуг для туристов i е ключовим чинником, що визначае перспективи розвитку туризму в Украïнi. Туристсью послуги будуються на принципах сучасно1 гостинносп, що тдвишуе ïхню роль у розвитку вичизняно1 готельно1 щдустрц, а також висувае висок! вимоги до забезпечення безпеки як пращвниюв, так i вщпочивальниюв, в готельно-ресторанному комплекс!.
Аналiз останнгх наукових дослщжень i публiкацiй. Дослщження пи-тань забезпечення безпеки у готельно-ресторанному комплекс! представлено поглядами багатьох науковщв, як! досл!джують цю проблематику. Огляд таких актуальних завдань, як роль держави у правовому забезпеченш функщонування об'екпв готельно-ресторанного комплексу, питання профшактики травматизму, проблем виробничо1 санiтарiï i пожежно1 безпеки до улаштування i утримання територш, примiщeнь, будшель i споруд, систем водопостачання, каналiзацiï, ос-вилення, електробезпеки тощо прeдставлeнi у наукових публжащях Ю.О. Каря-гiна, В.А. Квартальнова, Х.Й. Роглева, А.Д. Романова, Л.1. Нечаюка, В.М. Кози-нець, В. Г. Банько.
Сьогодення на перший план висувае проблеми охорони пращ та безпеки життедiяльнoстi, зокрема питання стану умов пращ. Вщ умов пращ, а саме вщ того, наскшьки санiтарнo-гiгiенiчний стан виробничого середовища примiщeння вiдпoвiдае ïï ФДзюлопчним потребам, значною мДрою залежить здоров'я i працез-датнiсть людини, ïï ставлення до роботи i сам результат пращ. Приведений мате-рiал дасть змогу по^ншому подивитись на ставлення людини до власно!' безпеки на об'ектах готельно-ресторанного комплексу, розвивае практичш навички без-пeчнoï пращ. Це i обумовило ви6Др теми дослщження.
Мета дослщження - показати важливу роль фyнкцioнyвання системи уп-равлшня охороною працi в готельному комплексу як найважливiшy передумову кoнкyрeнтoспрoмoжнoстi об'екта господарювання галyзi на втизняному та мДж-народному ринках.
Виклад основного матерiалу. У ринкових умовах мета кожного еконо-мДчного об'екта е втриматися на ринку й одержати прибуток. Досягнення цих умов стане можливим, якщо втрати готельно-ресторанного комплексу будуть нижчими вщ заробленого прибутку. Вже багато роюв тому систему обмеження втрат (Loss Control Management) на шдиржмств! було трактовано як один з клю-чових елеменпв його устшного функщонування. Виявилося, що краще обмежу-вати втрати, шж пiдвищyвати дохщ шляхом пiдвищeння продажу або тдвищен-ня щни [1]. Втрати шдприемства, на mi можна впливати, значною шрою пов'яза-н з охороною пращ. Нeщаснi випадки на виробнищга зумовлюють значнi затра-ти часу, пiдвищeння страхових внесюв, знищення або пошкодження обладнання, зниження продуктивностг пращ, значнi штрафнi санкци, витрати коштш на ек-спертизи та ш. Охорона працi включае в себе не тальки запобтання травматизму та профзахворювань на робочих мкцях, а й питання безпеки продукцц, що ви-робляеться, охорону навколишнього середовища, безпеку прац1вник1в шдрядних oрганiзацiй, вiдвiдyвачiв тощо.
Табл. Кмьюсть нещасних випадтв на виробництвi за видами економiчноi дiяльностi у 2012 рощ [2]
Вид економiчноí дiяльностi Юльюсть нещасних випадкiв Зокрема Юльюсть потерпiлих пiд час групових нещасних випадкiв, осiб
гРУ-повi зi смертельним наслщком
усьо-го з них груповi усьо-го у тому чисЛ зi смертельним наслщком
Торпвля; ремонт автомобшв, побутових виробш та предме-тiв особистого вжитку 392 12 50 4 26 7
Д1яльшсть готелiв та ресторанiв 78 1 3 1 2 1
Всього 11723 219 1287 76 577 116
Становище у сферi охорони пращ залишаеться нестабшьним. 1снуючий в УкраЫ ршень виробничого травматизму ще досить високий поршняно з бшь-шiстю розвинених кра'н свиу. Найбшьш травмонебезпечними галузями i надалi залишаються вупльна, хiмiчна промисловкть, агропромисловий комплекс, транспорт та будшництво. На пiдприемствах таких галузей травмовано 68 вiдсоткiв загально! кiлькостi потерплих на виробництвi. Дiяльностi готелiв та ресторашв не належать першi мкця ще! жахливо! статистики, однак вона потребуе пильно! уваги (табл.). Сучасний стан охорони прац потребуе вжиття заходав загально-державного масштабу, бо стосуеться практично вах видав економiчноí д1яльнос-тi, охоплюе весь виробничий потенциал кра'ни та iстотно впливае на сталiсть '1 економiчного розвитку.
Готельний комплекс е мiсцем вщпочинку i, як наслiдок, великого скуп-чення людей. Адмiнiстрацiя готельного комплексу бере на себе обов'язок не лише забезпечити затишне проживания i гарантií доброго вiдпочинку, але i гаран-тю безпеки людей, що проживають та працюють у ньому, 'хнього життя, здо-ров'я, майна тощо. Саме тому необхвдний найретельнiший контроль у сферi безпеки таких закладш. Актуальнiсть теми полягае в тому, що сучасний готельний комплекс оснащений великою кшькктю рiзного обладнання i майна. У ньому працюе значна кiлькiсть обслуговуючого персоналу, вiдбуваеться поспина змiна проживаючих. Саме тому питанням охорони пращ та техшки безпеки в готель-них комплексах потрiбно придаляти велику увагу.
Оргашзащя охорони працi в готельно-ресторанних комплексах здайсню-еться вщповщно до Законiв Укра'ни "Про охорону працi", "Про пожежну безпе-ку", "Про споживчу кооперацию", "Про туризм", "Про забезпечення санiтарного та ешдемюлопчного благополуччя населення" та чинних положень про службу охорони працi i службу пожежно! безпеки [3].
Загальне керiвництво роботою з охорони й безпеки пращ в готелi здшснюе директор (роботодавець). Адмiнiстративна реформа передбачае шдви-щення вiдповiдальностi керiвникiв шдприемств за стан охорони працi. Окрiм морально!' та юридично! вщповщальносп щодо охорони працi для роботодавщв, важливим е реитабельнiсть тдприемства, одержання максимального прибутку, зменшення витрат на шльги та компенсацií за роботу в шшдливих умовах, штрафнi санкцц, зменшення розмiру страхових тарифiв. Ц причини спонукають
власника активiзувати роботу з охорони працi на пДдприемствД. Для функиюну-вання системи управлшня охороною працi директор створюе вiдповiднi служби та призначае посадових осДб, затверджуе iнструкцií про !х обов'язки, а також кон-тролюе !х дотримання; реалiзуе комплексн заходи та шдвищення iснуючого рДв-ня охорони праиД; органДзовуе за сво! кошти проведения попереднього та перД-одичних медичних огляддв; розробляе та затверджуе вДдповДдт положення з охорони пращ, щорiчнi плани-графiки навчання та перевiрки знань. Праидвник готе-лю зобов'язаний дотримуватися норм, правил, шструкцш з охорони праиД, вмгги правильно застосовувати колективнi й шдивДдуальт засоби захисту, негайно по-вДдомляти своему безпосередньому керiвниковi про будь-який нещасний випа-док, а також про ситуацц, що створюють загрозу життю i здоров'ю людей.
Власник готельно-ресторанного комплексу зобов'язаний застосовувати сучасш прогресивнi форми науково! органiзаиií пращ, яка обов'язково включае профДлактику захворювань серед працюючих та адекватний медичний супровiд робiтникiв. Своею чергою, у профшактищ професiйних захворювань велику роль вДддграють систематичне оздоровлення та ретельний контроль за умовами праиi, а також попередш та перiодичнi медичш огляди, якими активно займаються вДд-дiления профiлактики амбулаторно-полiклiнiчних закладдв. ВДдповДдно до ст. 169 Кодексу закошв про працю Украши, роботодавець зобов'язаний за сво! кошти оргашзувати проведення попереднього (пДд час прийняття на роботу) Д перД-одичних (протягом трудово! дДяльностД) медичних огляддв працДвникДв, зайнятих на важких роботах, роботах зД шкДдливими чи небезпечними умовами пращ або таких, де е потреба у професДйному доборД, а також щорДчного обов'язкового ме-дичного огляду осДб вДком до 21 року. У випадках зниження або втрати працез-датностД хворого необхДдно скерувати до МСЕК для встановлення групи ДнвалДд-ностД за професДйним або загальним захворюванням, а призначене профДлактич-не лДкування досить часто запобДгае iивалiдностi. ЗгДдно Дз законом про "Про охо-рону пращ", усД праиДвники пДдлягають загальнообов'язковому державному соиД-альному страхуванню вДд нещасного випадку на виробнищвД та професшного захворювання, якД призвели до втрати праиездатностД.
Сантарно-ппетчш заходи, якД проводять на тдприемствД, повиннД пе-редбачати попередження шкДдливого впливу виробничих чинникДв на людину та дотримання допустимих рДвнДв иих чинникДв на робочих мДсдях, а також забезпе-чення вДдповДдностД умов на робочих мДсиях вимогам зазначених у нормативних документах [4-9].
На мДй погляд, необхДдно особливо вДдзначити, що велику (можливо, го-ловну) небезпеку для готельних комплексДв становить можливДсть пожежД, ви-падкового або навмисного пДдпалу, що також вимагае розроблення Д впроваджен-ня вДдповДдних органiзадiйно-техиiчних заходДв протидл. Пожежна безпека е од-нДею з найважливДших складових комплексно! системи безпеки пДдприемств. Тому важливо придДлити увагу ц удосконаленню в готельних комплексах. Улашту-вання будДвель Д примщень повинно вДдповДдати вимогам Правил пожежно! безпеки в УкраЫ. Залежно вДд ступеня вогнестшкостД будДвлД необхДдно застосовувати конструктивы елементи, якД вДдповДдають НАПБ Б.03.002-2007. НеобхДдно призначати вДдповДдальних за пожежну безпеку в кожному шдроздш готелю. Розробляють правила, положення пожежно! безпеки для кожного тдроздалу й
iнструкцií iз захода протипожежно! безпеки на кожному робочому мiсцi. Ство-рюють добровшьш пожежнi дружини з числа чергових адмiнiстраторiв, чергових менеджерiв, працiвникiв служби безпеки готелю й iншого чергового персоналу, що здайснюють цiлодобовий контроль за пожежною безпекою. Розробляють систему оповщення у випадку виникнення пожежi. Розписують основнi обов'язки кожного члена добровшьно! пожежно! дружини шд час пожежi. Пкля сигналу пожежно! тривоги по системi оповiщения всД особи, призначенi наказом директора вщповщальними за пожежну безпеку, повинш прибути до готелю, з'ясувати причину тривоги, почати евакуацда людей, а також вжити всiх необхвдних захода для гасшня i запобтання поширення вогню до прибуття пожежних.
Варто також зазначити, що у кожному готелi наказом директора з числа специально пiдготовленого електромеханiчного персоналу призначають особу, вiдповiдальну за загальний стан електрогосподарства готелю. До техшчних спо-собiв i засобiв захисту вiд ураження струмом належать: iзоляцiя струмопровщ-них частин; захисне заземлення, занулення; захисне вщключення; огороджуваль-ний пристрiй; попереджувальна сигналiзацiя, знаки безпеки, засоби захисту та iн. До роботи з електроустановками допускають осД6, не молодших 18 роюв, якi пройшли iнструктаж i навчання безпечним засобам пращ, якi шдтвердили знання правил безпеки стосовно виконувано! роботи й пройшли iнструктаж щодо займа-но! посади.
Висновки. Перехвд на ринковi вiдносини потребуе не лише реконструкцц виробничих технологiй, а й реструктуризацл системи управлiння, оновлення тех-нологií управлiния, його функщй. Основними важелями працеохоронно! полии-ки тдприемств е: економiчнi методи (штрафи, пiльги та компенсащ!, вiдшкоду-вання, страховi тарифи), сопiально-психологiчнi заходи (навчання, шструктаж^ стажування, пiдвищения квалiфiкацií), правова вiдповiдальнiсть (матерiальна, дисциплiнарна, адмiиiстративна, кримшальна).
Система управлiння охороною працi (СУОП) - це сукупнiсть органiв уп-равлiния пiдприемством, як1 на пiдставi комплексу нормативно!' документацд!' проводять цшеспрямовану, планомiрну дiяльнiсть щодо здiйснения завдань i функцiй управлiния з метою забезпечення здорових, безпечних i високопродук-тивних умов прапi. Сучаснi методи управлшня спрямованi на самоконтроль та самоуправлшня. Очевидно, що людина працюе краще, коли робота !й подо-баеться i вона досягае поставлено!' мети. Оптимальш умови працд, уважне став-лення до пiдлеглих i взаемодопомога сприяють пiдвищению ефективност! пращ i зниженню витрат. При цьому необх1дно розумiти, що людина ц життя та здо-ров'я е найвищою цiннiстю пiдприемства. На першому мiспi повинен стояти прi-оритет життя та здоров'я працiвника перед будь-якими результатами працд.
Лiтература
1. Гопташвш Г.Г. Управления охороною пращ та ризиком за тжнародними стандартами : навч. посiбн. / Г.Г. Гопташвш, С.Т. Карчевськi, В.М. Лашн. - К. : Вид-во "Знання", 2007. -367 с.
2. Державна служба статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.gov.ua. - Офщшний сайт.
3. Козинець В.М. Безпека життeдiяльностi у сферi туризму : навч. поабн. / В.М. Козинець. - К. : Вид-во "Кондор", 2006. - 576 с.
4. Державш саштарш норми i правила при робоп з джерелами електромагнiтних полш. ДСанШН 3.3.6.096-2002.
5. Санiтарнi норми мжро^мату виробничих примщень. ДСН 3.3.6.042-99.
6. "Природне i штучне освгглення". ДБН В.2.5-28-2006.
7. Санiтарнi норми виробничого шуму, ультразвуку та инфразвуку. ДСН 3.3.6.037-99.
8. Гiгieнiчнi нормативи. "Гiгieнiчна класнфжацк пращ за показниками шкiдливостi та не-безпечностi факторов виробничого середовища, важкостi та напруженост трудового процесу". Наказ Мiнiстерства охорони здоров'я Украши вiд 27.12.2001 № 528. ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002.
9. Директива Ради Свропейських Сшвтовариств 89/391/ЕЕС "Про впровадження заходов, що сприяють полшшенню безпеки й гшени пращ пращвниюв".
10. Норми визначення категорш примщень, будинюв та зовнiшнiх установок за вибухопо-жежною та пожежною небезпекою. НАПБ Б.03.002-2007.
Бужанская М.В. Система охраны труда и техники безопасности в гос-тинично-ресторанном комплексе
Показана роль охраны труда и техники безопасности, поскольку только высокий уровень охраны трудовой деятельности способствует эффективному выполнению задач, которые возникают на предприятии, и достижению лучших экономических результатов. Проанализирован уровень травматизма сферы обслуживания. Предложены основные меры электро- и пожарной безопасности, направленные на формирование социального мнения личности относительно собственной безопасности.
Ключевые слова: система управления охраной труда в гостинично-ресторанном комплексе, техника безопасности в гостинично-ресторанном комплексе, производственная санитария, электро- и пожарная безопасность в гостинично-ресторанном комплексе.
BuganskaM.V. Occupational safety system and safety techniques in the hotel-restaurant complex
The article shows the role of occupational safety and safety techniques, since only the high level of occupational safety can secure effective enforcement of the tasks that appear before an enterprise, and achieve the best economic results. The state of traumatism of the services sphere was analyzed. The proposed basic measures of electrical and fire safety aimed at creating the right social position of individuals for their own safety.
Keywords: occupational safety management system in the hotel and restaurant complex, safety techniques in the hotel-restaurant complex, production sanitation, fire safety and electrical safety in the hotel complex.
УДК 697.329 Доц. О. Т. Возняк, канд. техн. наук; асист. С.П. Шаповал,
канд. техн. наук; студ. О.М. Пона - НУ "Львiвська полтехшка"
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 КОМБ1НОВАНОГО СОНЯЧНОГО КОЛЕКТОРА
Розглянуто споиб тдвищеиня ефективност використання сонячно! енерги комбь нованим сонячним колектором. Описано результати дослщжень надходження сонячного випромшювання на комбшований сонячний колектор. Показано, що можна ефективно використовувати тепло покргвельного матерiалу будгвл^ Встановлено залежност мiж рiзними орiштащями комбшованого сонячного колектора та його ефектившстю.
Ключовi слова: сонячний колектор, сонячне випромшювання.
Постановка проблеми. На сьогодш Дснуе значна кДлькДсть сонячних ко-лекторДв, що вДдрДзняються конструктивними та техшко-економДчними показниками. Достатньо ефективними та простими в експлуатаид зарекомендували себе плоскД сонячнД колектори. Але такД сонячнД колектори мають високу вартДсть, складшсть конструкид та малу мщнкть верхнього покриття через застосування в
