CC BY
35
4. Нестеренко Н.В. Шляхи вдосконалення управлшня фшансовими ресурсами пщириемства / Н.В. Нестеренко, Д.М. Ребрша // Економ1чний вюник Донбасу : зб. наук. праць. - 2011. - № 3(16). - С. 69-72.
5. Фшанси щцприемств / за ред. А.М. Поддерьогша. - Вид. 4-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 571 с.
6. Шкробот М.В. Сутшсть та основи функщонування системи управлшня фшансовими ресурсами тдприемств / М.В. Шкробот // Маркетинг i менеджмент шновацш : зб. наук. праць. -2011. - № 3, т. 2. - С. 236-240.
Гаврилко П.П., Соханич Ф.Ф. Усовершенствование финансового менеджмента в контексте инновационного развития предприятий
Рассмотрены некоторые вопросы совершенствования финансового менеджмента в контексте инновационного развития предприятия; проведены исследовании мобилизации и использования финансовых средств предприятий в направлении максимизации их реальных пассивов и активов. Обоснована роль возрастающего значения финансового менеджмента, планирования и прогнозирования финансовой деятельности, а также необходимость финансового управления инновационным развитием как системы принципов и методов разработки и реализации управленческих решений. Установлено, что разработка финансовых моделей оценки и управления финансовыми рисками, как часть общей системы бюджетирования на предприятии, является достаточно надежным инструментом оценки и управления всей системы финансовых рисков на предприятии.
Ключевые слова: финансовый менеджмент, управление финансами, инновационное развитие, финансовые ресурсы, предприятие.
Gavrilko P.P., Sokhanich F.F. The Improvement of Financial Management in the Context of Innovative Development of Enterprises
Some issues of improving financial management in the context of the innovative development of the enterprise are discussed. The investigation of the mobilization and use of financial resources of the enterprises in the direction of maximizing their real assets and liabilities is studied. The role of the growing importance of financial management, planning and forecasting financial performance, as well as the need for the financial management of innovative development as a system of principles and methods for developing and implementing management decisions, is substantiated. The development of financial models of estimation and management financial risks, as part of the general system of budgetary control on an enterprise, is proved to be the reliable enough instrument for estimation and management of all system of financial risks on the enterprise.
Keywords: financial management, innovative development, financial resources, enterprise.
УДК230.111.66:631.115.006 Acnip. Н.Б. Гнаттв1; acnip. Ю.1. Скабодта2 -
1АП НААН, м. Kuie
С1ЛЬСЬК1 ТЕРИТОРН - ОБ'еКТ НАУКОВИХ ДОСЛЩЖЕНЬ З ЕКОНОМ1КИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Розглянуто теоретико-методичш засади розвитку сшьських територш. Увагу зосере-джено на понятшно-категе^альному апарат поняття "сшьсью територи". Вщображено результата дослщження ргвня вивченост проблемних аспектш розвитку сшьських територш на основi детального аналiзу науково-дощ^жного покажчика "Проблеми сшьських територш". Визначено прюритетш напрями дослщження сшьських територш. Охарактеризовано доцшьшсть вивчення поняття "сшьсью територи" як об'екта дослщжень з економжи природокористування. Запропоновано на основi европейського досвщу здшснити класифь кащю сшьських територш Украши на мiськi, перехвдш та сшьсью райони.
1 Наук. керiвник: ст. наук. спгвроб. Н.В. Палапа, д-р с.-г. наук
2
Наук. керiвник: ст. наук. сп1вроб. 1.М. Лицур, д-р екон. наук
Ключовг слова: сшьсью територи, розвиток сiльських територiй, економша приро-докористування, европейський досвщ.
Актуальнiсть теми дослщження. Сьогодш Украша перебувае на стадп загострення полггично! та eKOHOMiHHOi ситуацií, а вдаак важливих трансформа-цшних процесш i змiн у Bcix галузях економши краши, зокрема аграрно! галузi. Сшьське господарство, як гарант продовольчо! безпеки та економiчноí незалеж-ностi, завжди було i залишаеться прiоритетним напрямом державно! полiтики.
Якщо досi украшське село переживало економiчну та сощально-демогра-фiчну кризу, то сьогоднi ситуащя ускладнюеться ще й вiдсутнiстю чггких та ефективних iнструментiв для покращення ситуацií, а також мiнiмальним ршнем державно!' пiдтримки та iнвестицiй. Проте одшею iз найгострiших проблем залишаеться проблема недослщженосп об'екта до^дження, адже пiсля введення в науковий обк та практику поняття "сшьсью територи", дос вiдсутня чiтка дефь нiцiя та однозначна iнтерпретацiя. Таким чином, еволющя поняття "село" станом на сьогодш досягло рiвня поняття "сiльських територiй", що вiдрiзняеться вiд попереднього багатофункцiональнiстю, багаторiвневiстю та неоднозначнк-тю, " диференщюються за сво!ми рисами та властивостями, функциями та шшими ознаками" [1, с. 30].
Оскшьки поняття "сiльськi територií" введено в науковий обк нещодав-но, то паралельно iз цим поняттям досi вживають такi поняття: сшьсью населен пункти (поселення), сiльськi мкцевосп, сiльськi селiтебнi територií, сiльськi сельбищш територií, рудеральнi зони, сшьський сектор. Проте щ поняття тiльки частково збтаються за змiстом, вони не е щентичними та тотожними, але е спо-рiдненими i кожне з них характеризуе тшьки окрему частину об'екта дослщжен-ня [2, с. 11]. Оскшьки нас щкавить категорiя "сiльськi територií" як об'екта на-укових дослiджень з економжи природокористування, то у цiй робоп основну увагу зосередимо на цьому об'ектi.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Помiтний внесок у дослщжен-ня розвитку сiльських територiй та визначення понятiйно-категорiального апара-ту сшьських територiй зробили О.1. Павлов, МП. Талавиря, ВВ. Юрчишин, 1.В. Прокопа, П.Т. Саблук, В.1. Бойко, О М. Бородша, Х.М. Притула та iншi дос-лiдники.
Мета роботи - аналiз визначення поняття "сiльськi територи" як об'екта наукових дослiджень з економши природокористування.
Виклад основного матерiалу дослщження. Невiд'емною складовою час-тиною сшьського господарства е земельнi ресурси. Земля, як об'ект дослщження, е категорiею досить складною: "... це i грунт та iншi природнi ресурси, i територiя розмiщення, i мкце буття людини, i надра, i простер над та пiд нею. Цей розподш функцiй землi на шари пiдвищуе не тшьки загальний ефект вiд ц використання, але й економiчне значення, а й вiдповiдно i ускладнюе правовi, економiчнi та ш-шi вiдносини, особливо щодо багатофункцiональностi використання земель сшьськогосподарського призначення" - зазначено у проекта документа члена-ко-респондента НААН Третяка А.М. "Концептуальнi засади розвитку сшьськогосподарського землекористування сшьських територiй" (Кт'в, 2014). Така ситуацiя зумовлюе актуальшсть теми нашого дослiдження, адже станом на сьогодш, зе-мельнi ресурси, що належать до категори "сшьсью територи" як об'ект досль дження з економiки природокористування, потребують нових знань та пiдходiв.
Станом на сьогодш були спроби розглянути поняття "сшьсью територп'" як об'ект наукових дослiджень, проте отриманi результати не дають змоги чiтко виокремити, яка територiя належить до сiльськоí, а яка ш [3]. Водночас поза ува-гою залишаються "сшьсью територц" як об'ект наукових дослiджень з економжи природокористування
Проте перед тим як перейти до окреслено!' проблеми дослщження, до-цшьно представити результати аналiзу прiоритетних напрям1в дослiдження сiльських територш як об'екта наукових дослiджень загалом. З метою визначен-ня ршня вивченостi цього питания було проаналiзовано науково-допомiжний по-кажчик "Проблеми сшьських територiй" [4], де представлено 362 назви наукових публшацш. Шд час складання науково-допомiжного покажчика використано та-кi джерела: база даних електронного каталогу НУБiП Украши "Електронна картотека статей", Науковий вкник НУБШ Украши НАУ, науковi працi аграрних вишiв Украши та науково-теоретичнi журнали (Агроекологiчний журнал, Агрос-вiт, Бухгалтерiя в сшьському господарствi, Вiсник аграрно!' науки, Економiка АПК, Економiка та держава, Економша Украши, Економiст, Землеустрш та кадастр, Землеустрiй, кадастр i монiторинг земель, Iивестицií: практика та досвщ, Пропозицiя, регiональна економжа, Статистика Украши), де висвiтлено проблеми сшьських територш упродовж останнього часу (2008-2013 рр.). На основi проаналiзоваиих матерiалiв, видiлено 10 прюритетних напрям1в дослiджения сiльських територiй та здшснено 1х класифiкацiю вiдносно частоти рiвня досль джуваностi (табл.)
Табл. Пр 'юршпетт напрями дос.йдженнн сшьських територш
№ з/п Категорш Частка, %
1 Загальш питання розвитку сшьських територш 27
2 Сощально-економ1чш проблеми сшьських територш 19
3 Сталий розвиток с1льських територш 13
4 Агротуризм - чинник розвитку сшьських територш 12
5 Земельт та трудов1 ресурси сшьських територш 7
6 Управлшня с1льськими територ1ями 6
7 П1дприемництво та антикризове управл1ння сшьськими територ1ями 5
8 Розвиток сшьських територ1й в заруб1жних крашах 4
9 М1сцеве самоврядування на сшьських територ1ях 4
10 Ф1нансов1 аспекти розвитку сшьських територш 3
Насамперед доцшьно зосередитись на основних проблемних аспектах по-няттевого апарату сшьських територш. Так, менше шж 5 % поданих публiкацiй присвячено аналiзу поиятiйного апарату та дефшщп категорií "сiльськi терито-рií", що доводить наше твердження про те, що "сiльськi територií" неможливо чггко та однозначно iдентифiкувати. На основi аналiзу науково-допомiжного покажчика "Проблеми сшьських територш" встановлено, що поняття "сшьсью територц" вжито тшьки у половинi назв зазначених вище публiкацiй. Синонiмом поняття "сiльськi територц" у бшьшосп праць е поняття "село", i дещо меншою мiрою - "сiльська мiсцевiсть" та "сшьсью поселення". В окремих випадках вжито таю поняття: "сшьсью селггебш територií", "сiльський населений пункт", "сшьський регiон", "сiльський район", "населенi пукти сiльських територiй", "екосистеми сiльських територш", "сшьська територiальна одиниця", "аграрнi формування сiльських територiй" та аграрнi територп.
У рамках цього дослщження, доцшьно зауважити, що немае узгодженостi серед представникiв вичизняно1 науки у перекладi та використанш англомовно-го поняття "sustainable rural development", що в бшьшосп наукових публiкацiй перекладають як сталий розвиток сшьських територiй. Пiд англомовними термь нами "sustainable development" та "sustainability", що зародилися ще у 70-х роках ХХ ст., розумдать необхвднкть встановлення балансу мiж задоволенням сучас-них потреб людства i захистом майбутнiх поколiнь та збереження навколишньо-го природного середовища, що базуеться на системному поеднанш економiчних, сощальних та екологiчних iнтересiв суспiльства. У контекста ще1 тематики за-уважимо, що у 2000 р. в УкраЫ було розроблено проект Стратеги сталого роз-витку сшьських територш. Автори проаналiзованих наукових публiкацiй вико-ристовують найчастше поняття "стабiльний розвиток сшьських територш" та "комплексний розвиток сшьських територш", а також "зрiвноважений розвиток сшьських територш", "шновацшний розвиток сшьських територш" i в окремих випадках "сталий розвиток сiльських територш", "спйкий розвиток сшьських територш" , " збалансований розвиток сшьських територш". У 20 % публшацш ува-гу зосереджено саме на розвитку сшьських територш та сшьському розвитку -10 %, а також досить вагомою е частка публшацн, спрямованих на регюнальний розвиток сшьських територiй та висвилення основних аспектiв Стратегií сталого розвитку сшьських територш. Таким чином, питання перекладу " sustainable rural development" залишаеться дискусiйним через неоднозначнiсть трактування та су-тi самого поняття.
До^джуючи фактори впливу на розвиток сшьських територш, основний акцент зроблено на аналiзi саме економiчних та соцiально-економiчних факто-рiв, далi сощальних (зокрема, факторов, що впливають на розвиток сощально1 ш-фраструктури) та демографiчних i соцiально-демографiчних, i найменше уваги придшено екологiчним та еколого-економiчним факторам. З наведеного вище можна зробити висновок, що серед проблемних аспекпв розвитку сiльських територш Украши прiоритетне мiсце належить економiчним та соцiальним факторам. О^м цього, близько 5 % проаналiзованих публiкацiй присвячено загаль-ним проблемам сшьських територш i деградацií сшьських територш В окремих працях використано цю категоргю як "проблемнi сшьсью територií" та "депре-сивнi сшьсью територií".
Наголосимо, що майже 10 % публжацн спрямоваш на стан та можливi перспективи розвитку трудового потенцiалу сiльського населення, а також окре-му увагу зосереджено на товаровиробниках с1льськогосподарсько1 продукцн (10 %), мiсцевому самоврядуваннi на сшьських територiях (7 %), питаннях правового забезпечення сiльських територш (5 %), мiжнародному досвiдi розвитку сшьських територш (5 %) та сшьському туризмi (4 %).
Шдсумовуючи результати дослiдження, зауважимо, що економiчнi аспек-ти розвитку сiльських територш розглядають, як правило, у комплекс з сопдаль-ними проблемами, i в окремих випадках е складовою частиною триедино!' кон-цепцií сталого розвитку сшьських територш, тд якою розумдать економiчну, соцiальну та еколопчну стабiльнiсть. Однак для комплексного оцшювання стану с1льських територiй наразi ввдсутня система критерiíв та iндикаторiв кожно1 складово1 частини концепцií сталого розвитку сшьських територш. Оскшьки об'ектом нашого дослiдження е саме економiчнi аспекти сшьських територш, то
передусш все потр1бно встановити, що варто розумти шд сшьськими територь ями як об'екта дослвджень з економши природокористування.
Вщомий вчений та академж О. Созшов розглядае категорда " сшьсью те-риторц" як неввд'емну складову агросфери. Саме О. Созшов вперше в укра'нсь-кому науковому простор! напритнщ ХХ ст. запропонував визначення поняття "агросфера" як нова складова бюсфери, де "...домшують культурш рослини, свшсьт тварини, оброблеш грунти 1 пов'язаш з ними оргашзми (бур'яни, комахи, гриби, мжрооргашзми, в1руси, тваринний св1т тощо). До складу агросфери вхо-дять також луки, пасовиська, сшьсью поселения, вс1 типи агроландшафпв, агро-бюценоз1в 1 агроекосистем" [5]. З огляду на це, автор влучно зазначае, що агросфера водночас е категор1ею природничою (завдяки енергп Сонця та 1нших при-родних ресурйв) та сощальною (створена та шдтримуеться д1яльшстю людини), 1 займае близько 70 % в1д загально! територп Украши (зокрема близько 10 % зайнято орними землями, а решту - природними кормовими упддями). У планетарному масштаб^ агросфера займае приблизно 30 % суш1 земно!' поверхш. О. Созшов зазначае, що "сучасна агросфера - це не тшьки не стшьки одна з галу-зей економжи, скшьки частина бюсфери з притаманними ш законом1рностями кругооб1гу енергп 1 речовини, специф1чною бютою, де до людини справляють значно бшьший вплив, шж у глобальнш бюсфер1 ЗемлГ. З огляду на це, можна припустити, що у зв'язку 1з антропогенною д1яльнктю людини, агросфера набу-ла рис урбашзованост!
Таким чином, у наукових поглядах О. Созшова простежено чггку тенден-цда поеднання аграрно! галуз1 та села як неввд'емних складових частин агросфери. Оскшьки з часу виходу ще! статп (2001 р.) минуло 15 роив, коли поняття "сшьсью територп" тшьки починало входити у науковий об1г, то цшком право-м1рно вважати, що сшьсью територп, поеднуючи в соб1 середовище проживання та життед1яльност1 людей (село) та прилегл1 територп, як1 зайнята сшьськогоспо-дарськими упддями та виробничими об'ектами тощо (аграрно! галузь), е складо-вою частиною агросфери.
Своею чергою, дослдаиця агросфери О. Попова [6] наголошуе на тому, що попередш дослщження агросфери характеризувалися тшьки територ1альним шдходом, тод1 як соцюеконом1чний шдхвд залишався поза увагою досл1дник1в. Анал1зуючи етимологда поняття "агросфера", О. Попова акцентуе на поеднанш галузевого (де вщбуваеться аграрна д1яльшсть) та територ1ального (ф1зична озна-ка об'емносп: проспр, середовище) аспектов. При цьому ввдбуваеться певний вплив д1яльност1 на сшьське населення 1 навколишне середовище. Таким чином, автор розглядае агросферу як соцюеконом1чну систему, оскшьки "сощум прожи-вае в агросферГ, а також агросфера е джерелом отримання продовольства та про-мислово! сировини. О. Попова дуже коректно видшяе таю складов1 частини агросфери - аграрне виробництво (економ1чний аспект - основна складова), людсь-кий потенщал агросфери (сощальний аспект) та агроландшафти. Дал1 автор зазначае, що економ1чний та сощальний аспекти мають бути взаемозалежними та взаемопосилюючими, що шдвищить ргвень розвитку сшьських громад, територш 1 навколишнього природного середовища. На нашу думку, автору доцшьно було б зробити наголос 1 на еколопчному аспекта (стан агроландшафтш). Щоправда, про триедину концепщю сталого розвитку агросфери йдеться напритнщ статп, де автор вживае поняття "аграрна сощоекономжоеколопчна система".
Невиршеним залишаеться питания щодо територiальиих границь сшьсь-ких територш, адже будучи невщ'емною складовою частиною агросфери, сшьсь-Ki теригорií мають обмежуватися певиими границями, тобто мають мати межi. Проте на рiвиi адмiиiстративио-територiальиого устрою важко чико визиачити межi мiж мкькою та сшьською теригорiею. У зв'язку з цим вiдсутия система критерив та iидикаторiв, за якими можна було б у просторi i часi вiдслiдковувати ршень розвитку сшьсько! територií - на рiвиi мкцевому (адмiиiстративиого району), регiоиальиому (окремо! обласп) та загальнодержавному. Зауважимо, що деяю спроби провести таку класифiкацiю уже були. Так, О.1. Павлов, беручи до уваги геопросторову оргашзацда суспшьства, пропонуе таку iерархiчиу систему сшьського розселення на сшьських територ1ях: низову, районну, мiжрайои-ну, обласну [1, с. 24].
Академiк УААН В. Юрчишин одним iз перших пвдйшов до термшолопч-ного шструментарда поняття "сiльськi територií" комплексно, поеднуючи прос-торовi характеристики територií та ц фуикцiоиуваиня. Дослiдиик виокремив такi осиовиi li компоненти: соцiальиий осередок (сшьська громада, сощально-побуто-вий, виробничий, адмiиiстративиий, культурний та ш.), а також сшьськогоспо-дарськi та iншi угiддя поза межами сiльських поселень iз розташованими на них виробничими об'ектами, а також органами мкцевого самоврядування та гро-мадськими оргашзащями. "Сшьська територ1я являе собою складну i багатофун-кцiоиальиу природну, сощальио-екоиомiчиу та виробничо-господарську структуру" [7, с. 4, 6-7]. З огляду на це, можна зробити висновок про диференщацда мiж поняттям "село" (межi територп населеного пункту) та "сшьсью територп" (межi територп населеного пункту i сiльськогосподарськi та iншi упддя, виробиичi та iишi об'екти, що знаходяться за межами територп населеного пункту).
Таким чином, аналiзуючи поняття "сiльськi територп", ми прийшли до висновку, що сiльськi територп - це частина агросфери, обмежена адмшктра-тивио-територiальиими границями з певним рiвием урбашзацп.
Оскшьки вiтчизияиа наукова спiльиота досi не визначила межi "сшьських територiй", то дощльно скористатися досвщом европейських краíи, де на основi концепци регiоиiв Оргашзацп економiчного сшвробгшищва та розвитку (ОЕСР) прийнято подшяти сiльськi територп (rural areas) на таю три групи: мкького типу (urban), перехдаого типу (intermediate) та сшьського типу (rural). Статистичний комитет 6С (бвростат) пропонуе нову типологда краш 6С "мiста-села", розробле-ну бвропейською Комiсiею. Залежно вщ густоти та кiлькостi населення, класифь кащя краíи здшснюеться на таких 3 рiвнях: мiськi, перехiдиi та сшьсьш регiоии [8].
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Незважаючи на оче-видну екоиомiчиу доцшьнкть i гостру соцiальиу потребу у розвитку сшьських територiй в УкраЫ вiдсутиiй комплексний пiдхiд до подолання кризових явищ на с1льських територ1ях. Така ситуац1я зумовлена недостатшм ршнем вивчення об'екта дослiджеиия. Особливо це стосуеться категорп "сiльськi територп" як об'екта наукових дослiджеиь з економжи природокористування, де знаходиться основне джерело виробництва - земля (родючий грунт), тобто сшьськогоспо-дарськi угiддя. Беручи до уваги той факт, що в УкраМ межi сiльських територш е умовними, то доцiльио запозичити европейський досвiд класифжацп сiльських територш на мкью, перехiдиi та сшьсью райони у розрiзi областей, адмшктра-тивних райошв та сiльських населених пункт1в. Зауважимо, що сiльськi терито-
рц, як об'ект наукових дослiджеиь з економжи природокористування, потребу-ють iидивiдуальиого шдходу не тальки щодо вивчення та дослщження, але й ввд-поввдних програмних докумеитiв та фiиаисуваиия з боку державних оргаиiв влади. Для цього насамперед потрiбио розмежувати поняття сiльське господарство та розвиток сшьських територiй як два окремих об'екти для дослiджеиия та роз-робити дiевi мехаиiзми для покращення ххнього стану.
Лiтература
1. Павлов О.1. Сiльськi територи Украши: 1сторична трансформацiя парадигми управления : монографiя / О.1. Павлов. - Одеса : Вид-во "Астроприш'", 2006. - 360 с.
2. Талавиря М.П. Оргашзацшно-економ1чний мехашзм державно! шдтримки розвитку сiльських територш : монографiя / М.П. Талавиря. - К. : Вид-во НАУ, 2008. - 384 с.
3. Гнатв Н.Б. Проблемы аспекти дослщження сiльських територш / Н.Б. Гнатiв // Науковий вюник Херсонського державного ушверситету. - Сер.: Еконошчш науки. - Херсон : Вид-во ХДУ. - 2014. - Вип. 9, ч. 6. - С. 130-133.
4. Проблеми сшьських територш: науково-допом1жний покажчик (за 2008-2013 рр., в кщь-кост 362 документи украшською та росшською мовами / уклад. Л.П. Полозенко. - К. : Вид-во НУБШ, 2013. - 30 с.
5. Созшов О. Агросфера Украши у ХХ1 стол^п / О. Созшов // Вюник Национально! академл наук Украши : зб. наук. праць. - 2001. - № 10. - С. 7-16. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://nbuv.gov.ua/) -pdf/vnanu_2001_10_3 .pdf.
6. Попова О. Агросфера: соцюекожмчний зм1ст i засади сталого розвитку / О. Попова // Економжа Украши : полггико-екож^чний журнал. - 2012. - № 5. - С. 73-84.
7. Юрчишин В В. Сшьсью територи як системо утворюючi фактори розвитку аграрного сектору економши // Економжа АПК : Мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2005. - № 3. - С. 3-10.
8. A typology of rural areas in Europe [Electronic resource] / European Commission - Mode of access. [Electronic resource]. - Mode of access http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/ index.php/ Urban-rural_typology.
Гнатив Н.Б., Скабодина Ю.И. Сельские территории - объект научных исследований в области экономики природопользования
Рассмотрены теоретико-методические основы развития сельских территорий. Внимание сосредоточено на понятийно-категориальном аппарате понятия "сельские территории". Отражены результаты исследования уровня изученности проблемных аспектов развития сельских территорий на основе детального анализа научно-вспомогательного указателя "Проблемы сельских территорий". Определены приоритетные направления исследования сельских территорий. Охарактеризована целесообразность изучения понятия "сельские территории" как объекта исследований в области экономики природопользования. Предложено на основе европейского опыта осуществить классификацию сельских территорий Украины на городские, переходные и сельские районы.
Ключевые слова: сельские территории, развитие сельских территорий, экономика природопользования, европейский опыт.
GnativN.B., Skabodina U.I. Rural Areas as an Object of Scientific Research in the Field of Environmental Economics
Some theoretical and methodological principles of rural development are considered. Attention is focused on the conceptual and categorical apparatus of the concept of "rural areas". Research results of the previous study of problematic aspects of rural development on the basis of the detailed analysis of scientific and supplementary guide "The Problems of Rural Areas" are described. The priority directions of investigations of rural areas are defined. The practicability to study the "rural areas" concept as an object of research in the field of environmental economics is characterised. The classification of rural areas in Ukraine is proposed to carry out according to the typology of urban, intermediate and rural regions on the basis of the European experience.
Keywords: rural areas, rural development, environmental economics, European experience.
