CC BY
25
УДК 338.486.3
СЕМАНТИЧНА ТА ФУНКЦ1ОНАЛЬНА СТРУКТУРИЗАЦ1Я 1НТЕГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
© 2014
БОСОВСЬКА М. В.
УДК 338.486.3
Босовська М. В. Семантична та функцюнальна структуризацiя iнтеграцiйних процесiв
У статт/ представлено авторське бачення вир/шення науково! проблемы семантичноi та функциональноi структуризаци штеграци; обфунто-вано необх/дн/сть формування та реалаацп штеграцйних процеав як необх1дноi умови розвитку м/кро-, мега-, та макроеконом/ки. Визначено диспозицйншь у розум/ннi зм/сту категорИ «/нтеграц/я», об(рунтовану наукову потребу б/льш глибокого теоретичного осмислення сутн/сно-змстовного наповнення нтеграцшних процеав. Визначено сутн/сть i змст штеграцйного процесу через сукупн/сть ознак i характеристик оргашзацйного, економ/чного, юридичного та повед/нкового характеру. Запропоновано в межах економ/чних ознак штеграци виокремити управ-л/нськ/, операцшш, маркетингов/, соц/альн/, еколог/чн/ характеристики. Досл/джено (енезу економ/чноi штеграци як процесу. Уточнено функ-ци штеграци за перел/ком, зм/стовним наповненням та за /ерарх/чними р/внями, виходячи з/ специф/чних властивостей штеграци як процесу. Структуризац/ю штеграцшного процесу зд/йснено на основ/ декомпозици функцш на загальн/ (орган/зац/йна, стимулююча (мотивац/йна), узго-джувальна (регулююча), регулятивна (ур/вноважувальна), координацйна, контролююча, прогностична) та специф/чш (ресурсна, шформацтна, комун/кац/йна, синхрон/зац/йна, конфл/ктна, консультативна, аллокац/йна, осв/тня, /нновац/йна, адаптивна, креативна, соц/альна (соц/ал/за-ци), ц/нн/сна, оптим/зац/йна, /нституц/йна, документуюча). Семантична та функц/ональна структуризац/я ¡нтеграцшних процеав сприятиме подальш/й фундаментал/заци наукових досл/джень у сфер/ штеграци, пол/пшить практичну реал/зац/ю управл/нського процесу та прийняття управл/нських р/шень на р/зних /ерарх/чних р/внях управл/ння економ/чними системами. Перспективами подальших досл/джень теоретичного та методолог/чного базису штеграцйних процеав визначено розроблення механ/зм/в !х реал/заци в д/яльност/ суб'ект/в господарювання.
Ключов'1 слова: /нтеграц/я, /нтеграц/йна взаемод/я, штеграцйний процес, ознака штеграци, функц/я штеграци, структуризац/я. Рис.: 1. Табл.: 2. Б'бл.: 22.
Босовська Мирослава Вел'жавна - кандидат економ/чних наук, доцент, докторант, кафедра готельно-ресторанного та туристичного б/знесу, Кивський нац/ональний торговельно-економ/чний ун/верситет (вул. К/ото, 19, Ки!в, 02156, Украша) E-mail: novakm@mail.ru
УДК 338.486.3
Босовская М. В. Семантическая и функциональная структуризация интеграционных процессов
В статье представлены авторские подходы к решению научной проблемы семантической и функциональной структуризации интеграции; обоснована необходимость формирования и реализации интеграционных процессов как необходимого условия развития микро-, мега- и макроэкономики. Определена диспозиционность в понимании содержания категории «интеграция», обоснована научная потребность в более глубоком теоретическом осмыслении сущностно-содержательного наполнения интеграционных процессов. Определена сущность и содержание интеграционного процесса по совокупности признаков и характеристик организационного, экономического, юридического и поведенческого характера. Предложено в пределах экономических признаков интеграции выделить управленческие, операционные, маркетинговые социальные экологические характеристики. Исследованы эволюционные аспекты экономической интеграции как процесса. Уточнены функции интеграции по перечню, содержательному наполнению и по иерархическим уровням, исходя из специфических свойств интеграционного процесса. Структуризация интеграционного процесса осуществлена на основе декомпозиции функций на общие (организационная, стимулирующая (мотивационная), согласительная (регулирующая), регулятивная (уравновешивающая), координационная, контролирующая, прогностическая) и специфические (ресурсная, информационная, коммуникационная, синхронизационная, конфликтная, консультативная, аллокационная, образовательная, инновационная, адаптивная, креативная, социальная (социализации), ценностная, оптимизационная, институциональная, документующая). Семантическая и функциональная структуризация интеграционных процессов будет способствовать дальнейшей фундамента-лизации научных исследований в области интеграции, улучшит практическую реализацию управленческого процесса и принятие управленческих решений на различных иерархических уровнях управления экономическими системами. Перспективой дальнейших исследований теоретического и методологического базиса интеграционных процессов определена разработка механизмов их реализации в деятельности субъектов хозяйствования. Ключевые слова: интеграция, интеграционное взаимодействие, интеграционный процесс, признак интеграции, функция интеграции, структуризация.
Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 22.
Босовская Мирослава Великсовна - кандидат экономических наук, доцент, докторант, кафедра гостинично-ресторанного и туристического бизнеса, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: novakm@mail.ru
UDC 338.486.3
Bosovskaya Miroslava V. Semantic and Functional Structuring of Integration Processes
The article describes author's approaches to solution of the scientific problem of semantic and functional structuring of integration and justifies a necessity of formation and realisation of integration processes as a necessary condition of development of micro-, mega- and macro-economy. The article identifies disposition in understanding the essence of the "integration" category and justifies a scientific need in a deeper theoretical comprehension of the essential and contensive filling of integration processes. It identifies the essence and content of an integration process by the aggregate of features and characteristics of organisational, economic, legal and behavioural character. It offers, within economic features of integration, to allocate managerial, operational, marketing, social and ecological characteristics. It studies evolution aspects of economic integration as a process. It specifies integration functions by the list, contensive filling and hierarchical levels, based on specific features of an integration process. Structuring of an integration process is carried out on the basis of decomposition of functions into general (organisational, stimulating (motivational), conciliatory (regulation), regulating (balancing), co-ordinating, controlling, prognostic) and specific (resource, information, communication, synchronisation, conflict, consulting, allocation, educational, innovation, adaptive, creative, social (socialisation), value, optimisation, institutional, and documenting). Semantic and functional structuring of integration processes would facilitate further fundamentalisation of scientific studies in the field of integration and would improve practical realisation of the managerial process and managerial decision making at various hierarchical levels of management of economic systems. The prospect of further studies of theoretical and methodological basis of integration processes is development of mechanisms of their realisation in activity of economic subjects.
Key words: integration, integration interaction, integration process, integration feature, integration function, structuring. Pic.: 1. Tabl.: 2. Bibl.: 22.
Bosovskaya Miroslava V.- Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Department of Hotel, Restaurant and tourism business, Kyiv National University of Trade and Economy (vul. Kioto, 19, Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: novakm@mail.ru
1нтеграцшш процеси займають домiнуюче i прюритетне мiсце серед феномен1в та явищ, що визначають сучасний i перспективний розвиток економши на мiкро-, мега-, та макрорiвнях, а отже, i проблематику наукових дослiджень. Iнтеграцiя - ушверсальний, всезагальний процес [1, с. 202], який формуеться на сучасному етат розвитку суспкьства у окрему галузь наукових знань, значущу сферу людсько'1 дiяль-ностi. Завданням формування теоретико-методолопчного базису iнтеграцiï е вироблення й використання науково сис-тематизованих об'ективних знань про форми взаемодй ште-грованих суб'ект1в, про результати штеграцшно'1 дiяльностi, методи, механiзми та засоби штегрування.
Вирiшенням проблеми сутшсно-змютовного визна-чення категорй «iнтеграцiйний процес» займались численнi вiтчизнянi та закордонш науковцi: 6. Герштейн, А. Богданов [2, 3] (запропонували текстологiчну методолопю розвитку iнтеграцiйного процесу); А. Оноре [4, с. 32] (сформулював правове тдГрунтя iнтеграцiйних вiдносин на основi права власностi); А. Котов [5, с. 15] i Н. Калашник [6] (сформува-ли iдею розкриття змкту iнтеграцiйного процесу через ви-значення загальних функцiй). Диспозицiйнiсть у розумшш змiсту категорй «iнтеграцiя» та ïï амб1валентна сутнiсть обумовили наявшсть рiзноманiтних дискусiйних пiдходiв, що характеризують ставлення до проблеми формування ш-теграцiйних процеав. Це породжуе науковий дискурс i по-требуе бкьш глибокого теоретичного осмислення сутшсно-змютовного наповнення iнтеграцiï. Зважаючи на це, нами зроблено висновок, що проблема семантичного визначення штеграцй не може повною мiрою вiддзеркалювати iснуючi реалй розумiння цього процесу та в^ображати його змiст.
Отже, метою статт е наукове обгрунтування теоретичного базису семантичного та функцюнального визначення штеграцшних процесiв на основi узагальнення та розширення наявних теоретичних здобутив.
Прояв iнтеграцiï в теоретичному, методолопчно-му, концептуальному та практичному аспектах економiч-но'1 науки характеризуеться термшом «процес» (вiд лат. processus - просування), що означае рух, йд, розвиток певного явища; поетапну змiну стану об'екту; сукупнiсть певних посл^овних та цкеспрямованих д1й [7]. Розгляд штеграци як процесу обумовлено як ïï внутршньою структурною природою, яка характеризуеться у динамщ, так i ролевантшстю сучасним науковим пiдходам щодо теоретичного обгрунтування об'ектав дослiджень. Таким чином, для проведення подальших дослiджень та 1х поглиблення буде використано поняття «штеграцшний процес», що означае розвиток, поглиблення, взаемодй мiж господарю-ючими суб'ектами; послiдовну змiну стану взаемозв'язив мiж пiдприемствами або видами дiяльностi, якi штегру-ються. Конвентом штеграци як процесу виступае спро-можшсть об'екта налагоджувати та формувати зв'язки мiж окремими розрiзненими елементами; систематизувати, кiлькiсно та якiсно вдосконалювати взаемов^носини; пе-реходити вiд одного яисного стану (ступеня розвитку) до шшого, бкьш досконалого (вiд застарiлого до новггнього, вiд простого до складного, вк примiтивного до досконалого, вк нижчого до найвищого); узгоджувати, структурува-ти та спрямовувати розвиток штегровано'1 структури.
Трансформацiю iнтеграцiйного процесу можна пред-ставити, виходячи з теоретичних узагальнень, зроблених 6. Герштейном та А. Богдановим. (рис. 1). А. Богданов ще в 20-х рр. ХХ ст. визначив три взаемовитiкаючi фази розвитку штеграцшного процесу: невизначешсть (система зна-
ходиться на етат становлення, взаeмодiя зароджуеться); диференщащя (зростання кiлькiсних та якiсних параметр1в зв'язк1в, активне формування штеграцшно1 взаемодй); кон-солiдацiя (надання системi ознак одноркност та виник-нення цшсного формування). Текстологiчне вчення А. Богданова тдтримав 6. Герштейн, сентенщею здобутку якого стало дослiдження штеграци у процеа розвитку та штенси-фшацй взаемодй у напрямi вк зародження зв'язк1в м1ж роз-рiзненими суб'ектами до створення цшсно1 штегровано'1 структури [2; 3, с. 259]. Науковий доробок зазначених авто-рiв можна лише частково пiдтримати в напрямi визначення штеграцй як процесу, тобто динамiчного явища, що зазнае трансформацш у часi i простора кiлькiсних та якiсних пере-творень, виступае стороною розвитку (руху, змши) об'екта [8, с. 16], супроводжуеться циклiчнiстю [9], змiною орга-шзацшних i правових форм пiдприемництва залежно вiд впливу сукупностi внутрiшнiх та зовншнк параметрiв розвитку. Дискусшними залишаються питання кентифжацй форм, характеру, вектора розвитку та результату цих змш.
Стосовно дiяльностi господарського суб'екта штеграцшний процес обумовлюеться наявшстю ряду ознак та характеристик оргашзацшного, економiчного, юридичного характеру [10; 11], яи, на нашу думку, необх^но доповни-ти поведiнковими ознаками, що узагальнено в табл. 1. Пе-редумовою формування зазначених ознак штеграцшного процесу передували дослкження А. Оноре, який видкив 11 «пукiв прав» (вкносин, що виникають на основi прав влас-ностi), комбiнацiя яких обумовлюе рiзновиди штеграцш-но'1 взаемодй: право володшня майном (ступiнь фiзичного контролю), право користування (можливiсть особистого використання корисних властивостей), право управлш-ня (виршення хто та яким чином може використовувати майно), право на дохк (право присвоення результату ви-користання), право суверену (право на передачу влади над власшстю - дй щодо вкчуження, споживання, змiни або знищення речi), право на безпеку (захист вк зовнiшнього впливу), право на передачу в спадщину, право на безстро-ковiсть використання, право заборони шидливого використання, право на вкповкальшсть (можливiсть викорис-тання для сплати боргу) та право на залишковий характер (очшування повернення речi пiсля закiнчення обумовлено-го термiну) [12; с. 136]. У подальшому на уточнення юридич-них ознак мали мiсце вплив досидження, проведенi: Н. Ро-зановою та I. Зороастровою - щодо розподку обсяг1в прав власностi [13]; А. Олшника - щодо '1х комбшацй, [14, с. 10]; А. Скоробогатова - щодо прояв1в власност на основi визначення ступеня формальност (виникнення квазйнтегро-ваних процейв) [15, с. 67]; А. Шастико - специфiкацiй прав власностi за принципом винятковост - [16; с. 297 - 300]. Передумови кей базових органiзацiйних та економiчних характеристик були закладен на основi розгляду концеп-туальних положень економiчних теорш щодо формування органiзацiйного простору як «сукупност органiзацiй, що складають сферу шституцюнального життя фiрми [17, с. 24]); сощального - як сощально! сукупностi актор1в, у якiй «будь-яка iснуюча позицiя корелюе з рiзними змiнними за-гально1 сукупностi [18, с. 82]; поведшкового - як поеднан-ня iнтересiв кожного з учасник1в та вирiшення проблем не ткьки з власно1 точки зору, а й з позицй шшо1 сторони [19, с. 32]; еколопчного - як комбшацй ресурс1в рiзного р1вня, у якiй певна популящя може вiдтворюватися завдяки сво'1м конкурентним перевагам перед шшими популяцiями [20, с. 102]; економiчного - як економiчноl зацiкавленостi [21].
I ФАЗА невизначенкть
II ФАЗА диференщащя
Установления зв'язш м1ж рашше розрвненими суб'ектами
III ФАЗА консолщащя
Поглиблення взаемодп, надання зв'язкам системного характеру
Посилення взаемодп, встановлення нових зв'язш, розвиток системи
Узгодження зв'язкт,
змша структури
Q:9:9
Рис. 1. Tрансформацiя iнтеграцiйного процесу за А. Богдановим та €. Герштейном
Складено та вдосконалено на 0CH0Bi джерел: [2, 3].
Групування експлщитних концептуальних ознак та характеристик iнтеграцiйного процесу
Таблиця 1
Групи ознак Змкт ознак
1 2
1дентиф1кацт та трансформацт ¡снуючих зв'язюв
Упорядкування внутршньоТ' структури зв'язш
Управлшня вза£мод|£ю ¡з зовншнмм середовищем
Виникнення нових зв'язюв, Т'х актив1зац1я, поглиблення
Органвацшы Набуття системного характеру у вза£модп, системних ознак
Пошдовна змн стаыв (змша в час та в простор!)
Рух (удосконалення вза£модп у межах ситуацп або ТТ зникнення); подальший узгоджений, зба-лансований розвиток
Здатнкть до внутршнк системних флуктацм (коливання розвитку, перетворення, трансформацт)
Рвноманптя органвацмного прояву (за формами, видами, типами, механвмами, форматами)
Встановлення цивтьно-правових вщносин
Наявшсть в учасниюв вщокремленого майна
Юридичш Об'£днання суб'£кт1в господарськоТ' дтльносп (юридичних, фвичних оаб; змшаш)
Зростання шьюсного складу учасниш
Можпивкть змши юридичного статусу учасниками
Добровтьшсть або примусовкть
Висока ступшь сшвпрац
Координацт та узгодженкть спшьноТ' дтльносп (формування сптьного менеджменту)
Обмеження свободи дш
.Q U Можпивкть отримання синергетичного та емерджентного ефекту, економтна зацкавленкть
Економтш I СП Наявшсть сптьних ц1лей
то CL d крархтнкть
Структурованкть
Зростання розмр
Економтна залежшсть i (або) контроль
ЕЕ о_ о
ш I—
С =п
=Г
о
<
Ш
1 2
Вирбничо-господарська та (або) теритсральна пов'язашсть, функцюнальна спец1алвацт
Посилення концентраций диверсифкацп дтльносп
Опера-цшш Встановлення економтних взаемозв'язш, взаемозалежность кооперацт, консолщацт
Збтьшення ресурсного потенцтлу (матер1альних та нематер1альних актива )та посилення його задтносп
Сптьне створення Ц1нност1
Економтш Стимулювання ¡нновацшносп
Марке- Зростання ринковоТ частки
тингов1 Посилення ринковоТвлади
Соц1альш Створення соц1ального простору (сукупносп актсрв)
Визначення сптьних соц1альних позицш (цшностей, традицш, культури)
Еколог1чн1 Комбшацт ресурав рвного р1вня
Здатшсть до самовщтворення як популяцп на основ1 отримання конкурентних переваг
Узгоджешсть ц1лей
Поведшков1 Узгоджешсть д|й та результат^ дтльносп
Узгоджешсть ¡нтереав
Взаемна пщтримка
Складено та удосконалено на основi джерел: [4; 10 - 21].
Тобто, стосовно соцiально-економiчних систем ште-грацшний процес - це процес формування та становлен-ня ново'1 цiлiсностi, упорядкування та погодження в чай та просторi и розвитку, яка покликана виконувати заданi соцiо-еколого-економiчнi функцп. Проблематику розкрит-тя функцiй iнтеграцiйного процесу було поставлено у теоретичному доробку А. Котова [5, с. 15] та Н. Калашнико-во'1 [6, с. 72]), яи розкривають таи функцп штеграцшних процесiв на ршш пiдприемств: узгодження та об'еднання зусиль у виршенш завдань, що мають стльний iнтерес учасникш; вирiшення протирiч мiж ними; вдосконалення структури асортименту та тдвищення якостi продукту; доведення продукту до споживача; розширення господар-ського i науково-технiчного потенцiалу; здiйснення корпоративного управлшня; реалiзацiя спiльних швестицшних
проектш; розподк i перерозподiл засобiв виробництва, працi та капiталiв за галузями i пiдприемствами збалансу-вання потреб i ресурсних можливостей тдприемств; сти-мулювання науково-технiчного прогресу та шновацшного потенцiалу. Спробу уточнити функцп штеграци на основi виокремлення оргашзацшно1, стимулюючо1, ресурсно^ узгоджуючо1, урiвноважуючоl функцш та розкриття '1х змiсту здшснив А. Попов [8, с. 58]. Грунтовний аналiз за-пропонованих науковою стльнотою функцiй дозволяе стверджувати про необх^шсть досягнення однозначно-стi у визначенш функцiй штеграци та '1х повного сутшсно-змiстовного наповнення на користь подальшо1 фундамен-талiзацil наукових дослiджень. Виходячи зi специфiчних властивостей штеграци як процесу, функцп нами уточнено як за перелшом i змктовним наповненням, так i за iерар-хiчними рiвнями здiйснення (табл. 2).
Таблиця 2
Функцiональна структуризацiя iнтеграцiйного процесу
Мiкрорiвень Мезорiвень Макрорiвень
1 2 3
ЗАГАЛЬН! ФУНКЦП
ОргатзацШна
Забезпечення взаемовщносин м1ж суб'ектами господарювання; проекту-вання управлшських та оргашзацшних структур ¡нтегрованих утворень Розвиток вщносин м1ж господарськими суб'ектами у межах регюну (кластеру): пошук партнер^, формування профтю дтльносп Пщвищення цшкносп нацюнально'Т економки; змша ТТ галузевоТ структури; м1жсекторальне переливання капралу
Стимулююча (мотивацШна)
Економшний, органвацмно-адмУстра-тивний та соцвльно-психолопчний механвм мотивацп персоналу, управлшцв та власниюв в ¡нтегровашй структур!; зниження собвартосп продукту; стимулювання впровадження ¡нновацшшй та НТП; отримання синергетичного ефекту та формування конкурентних переваг Система мотиваци кластерноТ сп1впрац|; розробка процедур взаемодп та сптьних управлшських та комушкацшних систем; усунення дублювання витрат; реалвацт програм розвитку кластер^ та регюшв Пщвищення спйкосп нацюнально'Т економки; досягнення оптимально!' структури нацюнального виробництва; розвиток прюритетних галузей; формування нацюнального ¡мщжу; реал1зац1я програм публшно-приватного партнерства
Продовження табл. 2
1 2 3
Узгоджувальна (регулююча)
Розподт повноважень м^ж економiч-ними агентами та регулювання Гх дш; формування формату вза£мовiдносин; забезпечення безперебшносп та утри-мання динамiки розвитку вщносин учасникiв на основi етичних норм i вiдповiдальностi Ззабезпечення однозначносп та пщпо-рядкованостi дiяльностi кластеру; роз-роблення програм, правил, процедур, етичних норм кластерного розвитку Посилення спiлыностi, узгодженост функцiонувaння сфер на галузей нацюнально''' економiки; забезпечення ''' системностi, цткносп, узгодженостi
КоординацШна
Координа^я спiльноГ' дiяльностi органiзацiй - учасниш iнтеграцiйних процесiв Координа^я сшвпрац в межах кластеру; формування та утримання контакпв учасниш Упорядкування вiдносин в сусптьств^ координaцiя житт£здaтностi нацюнально''' економки
Регулятивна (ур'вноважувальна)
Узгодження та гармошза^я економiчних iнтересiв у межах окремих суб'£кпв господарювання Узгодження штереав суб'£к^в господарювання через господарськ зв'язки на рiвнi галузей та регюшв Узгодження iнтересiв держави з бiз-несом, галузями та сферами еконо-мiчноГ' дiялыностi, регiонaми в масштабах нацюнальноТ економки
Контролююча
Перевiрка, оцiнка, коригування спiльноГ' дiяльностi суб'£кт^в господарювання, що iнтегру£ться (внутршнш контроль, корпоративний та зовнiшнiй) Контроль спiлыноГ' дiялыностi учасниш кластерного утворення (внутршнш та зовшшнш контроль) Державний контроль за господарською дiялынiстю iнтегровaних формувань; запоб^ання встановленню монополп на ринку (зовшшнш контроль)
Прогностична
Аналiз ситуацГГ та прогноз розвитку Ытеграцшних процесiв на мiкрорiвнi, формування перспективних цтей, задач, плашв, програм Визначення перспектив розвитку, програм та плашв спiлыних дш учасникiв кластерiв, монiторинг внутрiшнiх можливостей та зовшшшх загроз Ввизначення перспектив розвитку публiчно-привaтного партнерства; передбачення наслщш iнтегрaцiйних вiдносин для розвитку нацюнально''' економiки
СПЕЦИФ1ЧН1 ФУНКЦ11
Ресурсна
Сприяння залученню iнвестицiй; зро-стання компетенцш; концентрацiя i прискорення вiдтворення капралу; розширення можливостей Концентра^я матерiалыних i немате-рiалыних ресурав iнтегровaних структур рiзних галузей i регiонiв в перспективних регюнальних проектах Спрямування iнвестицiйних потош до перспективних галузей економiки; дер-жавне сприяння розвитку iнтегрaцiйних форм бiзнесу, реaлiзaцiя державних iнтегрaцiйних програм
1нформацшна
Збiр, обробка, акумулювання, аналiз даних, створення корпоративних Ыформацмних баз даних у межах Ытегрованих суб'£ктiв Створення iнформaцiйних банш даних та iнформaцiйних систем у межах регюну, кластера тощо Формування та розвиток шформацшних систем нацюнального рiвня
КомунЫацШна
Забезпечення обмшом iнформацí'' мiж учасниками iнтеграцiйних процеав на мiкрорiвнi Забезпечення комушкацшного процесу мiж учасниками теритсрального (кластерного) угрупування Сприяння комунiкaцiйному процесу в межах сфер i галузей нацюнально''' економки
КонфлЫтна
Дослiдження конфлкпв у процесi iнтеграцГ'' суб'£ктiв господарювання через обмежен ресурси, ринки, втрату влади Розгляд конфлiктiв як нашдку неспро-можностi учaсникiв кластера прогнозу-вати спiлыну дiялынiсты; через порушен-ня зобов'язань i специфiчнiсты aктивiв Конфлiкти як нашдок незбалансова-ностi нaцiонaлыноГ' економiки
СинхротзацШна
Пов'язана iз заходами щодо усунен-ня конфлiктiв i протирiч у межах iнтегрованого формування Реaлiзу£тыся через подолання конф-лiкту iнтересiв у вза£минах мiж учасниками кластерних формувань Пов'язана з мехашзмами подолання конфлiктiв i компромiсiв мiж суб'£ктами iнтегрaцiйних процеав на мaкрорiвнi
Консультативна
Надання консультацшних послуг економiчним агентам Надання консультацшних послуг учас-никам кластерно''' вза£модп Консультування здiйснення штегра-цiйних процесiв з боку держави
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п =г
о
<
2 ш
1 2 3
Аллокацшна
Ефективне розмщення фактсрв виробництва у стратепчних зонах господарю-вання ¡нтегрованих структур зпдно з потребами та економтною доцтьностю Перерозподт фактсрв виробництва та матертльних ресурав у межах ¡нтегрованих структур рвних галузей \ регюыв (кластер^) Перерозподт ресурав на макрор1вн1 (р1вн1 нацюнальноТ економки)
Освтня
Здшснення навчальноТ та науковоТ дтльносп в межах ¡нтегрованого формування (для учасниюв) Здшснення навчальноТ та науковоТ дтльносп в межах кластера Здшснення навчальноТ та науковоТ дтльносп в межах держави
ШновацЮна
Стимулювання впровадження ¡нновац|й за рахунок ¡нтегрування господарських суб'екпв Стимулювання розвитку ¡нновацшних кластер^ \ регюшв Фшансування ¡нновацшних проект^ \ впровадження державноТ ¡нновацшноТ полпики
Адаптивна
Адаптацт ¡нтегрованих структур до ви-мог пщприемницького середовища Адаптацт регюнальних ¡нтегрованих формувань до вимог зовшшнього ото-чення Узгодження нацюнального ринку з мжнародними нормами та вимогами
Креативна
Проектування та розвиток мжорганва-ц|йних зв'язюв; обфунтування корпора-тивноТ стратегГГ Проектування та розвиток зв'язюв у межах кластера; формування стратеги розвитку кластера Розвиток зв'язюв м1ж сферами та галузями економки; формування програм розвитку галузей, нацюнальноТ економки
Соцюльна (соц1ал1зац1'0
Програми соцтльного розвитку у межах ¡нтегрованих утворень; норми соцвльноТ поведшки та вщповщальносп Визначае напрями соцтлвацп кластер-них структур Забезпечуе реалвац1ю програм соцвлвацп сусптьства, бвнесу
Щнтсна
Значущкть цшностей у межах вщносин м1ж прац1вниками, менеджерами, влас-никами бвнесу Значущкть цшностей у межах вщносин м1ж учасниками кластер^ Визначення цшностей на р1вн1 сусптьства та нацюнальноТ економки
ОптимЬацШна
Забезпечення оптимальних умов функцюнування, ц1лей, критерпв пщвищення ефективносп функцюнування ¡нтегрованих структур Оптимвацт функцюнування рег1о-нальних та теритсральних утворень Забезпечення оптимальних умов для структурно-динамтного розвитку нацюнальноТ економки
1нституцШна
Регламентацт мжорганвацшних вщносин через виконання вимог ¡нституцшних норм Формування та пщтримка ¡нституцшних норм, правил, обмежень у межах кластерного утворення Формування та пщтримка ¡нституцшних норм, правил, обмежень на державному р1вн1 (нацюнальноТ економки)
Документуюча
Формування внутршньоТ системи дтоводства ¡нтегрованого утворення Забезпечення документацию учасниюв кластера Документування штеграцшних процеав на рвш нацюнальноТ економки
Власна розробка.
^м того, вперше структуризащю iнтеграцiйного процесу здшснено на основi декомпозици функцш на за-гальнi та специфiчнi, що сприятиме реалiзацil управлшсько-го процесу та прийняттю управлшських ршень на рiзних iерархiчних рiвнях управлшня економiчними системами.
ВИСНОВКИ
З метою бкьш глибокого теоретичного осмислення семантичного наповнення штеграцшних процесiв запро-поновано здшснювати змiстовну структуризацiю штеграци
за змютовними блоками ознак i характеристик оргашзацш-ного, економiчного, юридичного та поведшкового характеру. Економiчнi ознаки штеграци як процесу запропоновано уточнити за управлшськими, операцiйними, маркетинго-вими, сощальними, екологiчними характеристиками, що сприятиме !х rрунтовнiй сутнiсно-змiстовнiй штерпрета-ци. Уточнено функцп штеграци за перелшом, змiстовним наповненням та за iерархiчними рiвнями економiчних систем. Структуризащю штеграцшного процесу проведено ^^ на основi декомпозици функцiй на загальш та специфiчнi. Щ
<
О
Семантична та функщональна структуризащя штеграцш-них процеав BÍAnoBÍAae логiцi наукового тзнання та буде сприяти подоланню «гносеолопчних прогалин» у науцi та подальшш фундаменталiзацГ¿ наукових дослiджень у сферi iнтеграцi¿ на засадах сучасно! методологи. Перспективою подальших дослiджень теоретичного та методолопчного базису iнтеграцiйних процесiв визначено розроблення ме-ханiзмiв 1х реамзаци за рiзними ieрархiчними рiвнями еко-номiчних систем. ■
даев // Российский журнал менеджмента.- 2005.- Т. 3.- № 2.-С. 99 - 108.
21. Драчева Е. Л. Проблемы определения и классификации интегрированных корпоративных структур / Е. Л. Драчева, А. М. Либман // Менеджмент в России и за рубежем.- 2001.-№ 4.- С. 12 - 21.
22. Калашникова Н. И. Хозяйственные связи между предприятиями: содержание, функционирование,управление: монография / Н. И. Калашникова. - Саратов: Изд-во Саратов. унта, 1988. - 111 с.
Л1ТЕРАТУРА
1. Коновалюк А. Экономическая сущность понятия «интеграция» / А. Коновалюк // Вкник Хмельницького нацюналь-ного ушверситету. - 2009. - № 3. Т. 2. - С. 202 - 205
2. Герштейн Е. Ф. Дифференциация и интеграция в промышленности: теория и практика развития : дис. ... д-ра экон. наук: 08.00.05. / Е. Ф. Герштейн. - Минск, 1993. - 340 с.
3. Богданов А. А. Тектология (Всеобщая организационная наука). В 2-х кн. : Кн. 2. / А. А. Боданов / Отд-ние экономики АН СССР. Ин-т экономики АН СССР. - М. : Экономика, 1989. - 351 с.
4. Каменецкий В. А. Собственность в XXI столетии / В. А. Ка-менецкий, В. П. Патрикеев. - М. : Экономика, 2004. - 315 с.
5. Котов А. А. Финансово-промышленные группы в переходной экономике России : автореф. дис. канд. экон. наук: 08.00.01 / А. А. Котов. - Воронеж, Воронежский госуд. ун-т, 2000. - 25 с.
6. Калашникова Н. И. Хозяйственные связи между предприятиями: содержание, функционирование,управление: монография / Н. И. Калашникова. - Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1988. - 111 с.
7. Процес. Мaтерiaл з Вшпедп - втьно''' енциклопедп [Електронний ресурс]. - Режим доступу : ИН:р://иклмк1ре<^а. огд/Мк1/%00%9Р%01%80%
8. Попов А. А. Интеграция хозяйствующих субъектов в рыночной экономике : дис. ... д-ра экон. наук: 08.00.01 / А. А. Попов. - Воронеж, 2004. - 192 с.
9. Портер М. Международная конкуренция / М.Портер / Пер. с англ. В. Д. Щедрина. - М. : Международные отношения, 1993. - 895 с.
10. Буторина О. Дифференциация и интеграция в промышленности: теория и практика развития : монография / О. Буторина. - М. : Наука, 2002. - 212 с.
11. Игнатьев Н. О понятии экономической интеграции хозяйствующих субъектов / Н. Игнатьев [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://economicarggu.ru/2012_3/ignatev.pdf
12. Голик В. Приватизация, права собственности и мотивация / В. Голик // Вопросы экономики. - 1991. - № 6. - С. 133 - 144.
13. Розанова Н. М. Эволюция взглядов на природу фирмы в экономической науке. / Н. М. Розанова, И. В. Зоро-астрова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : Ь|Нр:/Лт^. intuit.ru/department/itmngt/microecon/11/
14. Олейник А. Н. Институциональная экономика / А. П. Олейник. - М. : ИНФРА-М, 2000. - 416 с.
15. Скоробогатов А. С. Институциональная экономика / А. С/ Скоробогатов. - СПб. : ГУВШЭ, 2006. - 160 с.
16. Шаститко А. Е. Новая институциональная экономическая теория / А. Е. Шастико. - 3-е изд., перераб. и доп. - М. : Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 2002. - 591 с.
17. Анискин Ю. П. Корпоративное управление инновационным развитием / Ю. П. Анискин.- М. : Омега-Л, 2007. - 411 с.
18. Градосельская Г. В. Социальные сети: обмен частными трансфертами / Г. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nir.ru/socio/scipubl/sj/sj99-grado.html
19. Семеркова Л. Мapкетинг взаимодействия как отpa-жение диалектики объективного и cубъективного фaктоpов / Л. Cемеpковa, Г. Бикова // Мapкетинг. - 2009. - № 2 (81). - С. 29 - 36.
20. Радаев В. В. Популяционная экология организаций: как возникает разнообразие организационных форм / В. В. Ра-
REFERENCES
Aniskin, Yu. P. Korporativnoe upravlenie innovatsionnym raz-vitiem [Corporate governance of innovative development]. Moscow: Omega-L, 2007.
Bogdanov, A. A. Tektologiia (Vseobshchaia organizatsionnaia nauka) [Tectology (Universal organizational science)]. Moscow: Ekonomika, 1989.
Butorina, O. Differentsiatsiia i integratsiia v promyshlennosti: teoriia ipraktika razvitiia [Differentiation and integration in the industry : the theory and practice of development]. Moscow: Nauka, 2002.
Cemepkova, L., and Bikova, G. "Marketing vzaimodeyctviia kak otpazhenie dialektiki obyektivnogo i cubyektivnogo faktorov" [Marketing as a reflection of the dialectic interaction of objective and subjective factors]. Mapketing, no. 2 (81) (2009): 29-36.
Dracheva, E. L., and Libman, A. M. "Problemy opredeleniia i klassifikatsii integrirovannykh korporativnykh struktur" [Problems of definition and classification of integrated corporate structures]. Menedzhment vRossii i za rubezhom, no. 4 (2001): 12-21.
Gershteyn, E. F. "Differentsiatsiia i integratsiia v promyshlennosti: teoriia i praktika razvitiia" [Differentiation and integration in the industry : the theory and practice of development]. dis.... d-ra ekon. nauk: 08.00.05, 1993.
Golik, V. "Privatizatsiia, prava sobstvennosti i motivatsiia" [Privatization, ownership and motivation]. Voprosy ekonomiki, no. 6 (1991): 133-144.
Gradoselskaia, G. V. "Sotsialnye seti: obmen chastnymi trans-fertami" [Social network: sharing private transfers]. http://www.nir. ru/socio/scipubl/sj/sj99-grado.html
Ignatev, N. "O poniatii ekonomicheskoy integratsii khoziay-stvuiushchikh subektov" [The concept of economic integration businesses]. http://economicarggu.ru/2012_3/ignatev.pdf
Kalashnikova, N. I. Khoziaystvennye sviazi mezhdu predpriiati-iami: soderzhanie, funktsionirovanie, upravlenie [Economic ties between enterprises : the content, operation, management]. Saratov: Izdatelstvo SGU, 1988.
Konovaliuk, A. "Ekonomicheskaya sushchnost poniatiya «integratsiya»" [The economic essence of the concept of "integration"]. VisnykKhNU, vol. 2, no. 3 (2009): 202-205.
Kamenetskiy, V. A., and Patrikeev, V. P. Sobstvennost v XXI sto-letii [Property in the XXI century]. Moscow: Ekonomika, 2004.
Kotov, A. A. "Finansovo-promyshlennye gruppy v perekhod-noy ekonomike Rossii" [Financial-industrial groups in Russia's transitional economy]. Avtoref. dis.... kand. ekon. nauk:08.00.01, 2000.
Kalashnikova, N. I. Khoziaystvennye sviazi mezhdu predpriiati-iami: soderzhanie, funktsionirovanie, upravlenie [Economic ties between enterprises : the content, operation, management]. Saratov: Izdatelstvo SGU, 1988.
Oleynik, A. N. Institutsionalnaia ekonomika [Institutional Economics]. Moscow: INFRA-M, 2000.
Porter, M. Mezhdunarodnaia konkurentsiia [International competition]. Moscow: Mezhdunarodnye otnosheniia, 1993.
Popov, A. A. "Integratsiia khoziaystvuiushchikh subektov v rynochnoy ekonomike" [Integration of economic entities in the market economy]. Dis.... d-ra ekon. nauk: 08.00.01, 2004.
"Protses" [Process]. Vikipediia - vilna entsyklopediia. http:// uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%
Radaev, V. V. "Populiatsionnaia ekologiia organizatsiy: kak voznikaet raznoobrazie organizatsionnykh form" [Population ecology of organizations: it arises variety of organizational forms]. Rossiyskiyzhurnalmenedzhmenta, vol. 3, no. 2 (2005): 99-108.
Rozanova, N. M., and Zoroastrova, I. V. "Evoliutsiia vzgliadov na prirodu firmy v ekonomicheskoy nauke" [The evolution of views
on the nature of the firm in economic science]. http://www.intuit. ru/department/itmngt/microecon/11/
Shastitko, A. E. Novaia institutsionalnaia ekonomicheskaia teoriia [New Institutional Economics]. Moscow: Ekonomicheskiy fakultet MGU; TEIS, 2002.
Skorobogatov, A. S. Institutsionalnaia ekonomika [Institutional Economics]. St. Petersburg: GUVShE, 2006.
УДК 330.341.42
ГЕНЕЗА КОНЦЕПЦЙ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ В ПОСТ1НДУСТР1АЛЬНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
© 2014
КРУШНЩЬКА Г. Б.
УДК 330.341.42
Крушнiцька Г. Б. Генеза концепцй людського капiталу в постiндустрiальному суспiльствi
Метою cmammi е досл'дження генези концепцйлюдського капталу в постшдустр'шльному сустльствi. На основi анал'ву та узагальнення науко-вих праць багатьох учених показано, що розвиток концепцй'людського капталу виступае як процес нагромадження знань i наукових погляд'ю на людину, на значення ÏÏ рол'> в економц На даному етат ця концепця отримуе свш подальший розвиток у межах сучасних концептуальних пiдходiв до людського капталу, якi найб'шьш адекватно в'дображають реальн соцiальнi й економiчнi процеси, що в'дбуваються в пост'шдустр'шльному сустльств'!, даючи 'шпульс подальшому розвитку теори людського капталу. У результат'! досл'дження було виявлено, що сучаст концептуальн тдходи до визначення людського капталу значною м!рою визначаються яксними особливостями iнформацiйноïекономки й економки знань. Ви-значено >х вплив на розвиток людського капталу, на можливу змшу його природи, що викликае об'ективну необхiднiсть створення новоÏ концепцИ' людського капталу. Подальший розвиток концепцИ'людського капталу (а можливо i створення новоÏ концепцй) вит'шае з об'ективних законо-мiрностей i головних особливостей iнформацiйноï економки та економки знань, якi приводять до змни внутр'>шн'1х потреб розвитку соцально-економiчноï системи (органiзацiï, регюну, крани) i самого працвника як особистостi.
Кпючов'1 слова:людський каптал, концепцялюдського капталу, постшдустр'шльне сустльство, нформацшна економка, економ'ша знань Ббл.: 16.
Крушнцька Галина Богда^вна - кандидат економ'мних наук, доцент, доцент кафедри економки i тдприемництва, Чернiвецька ф'ш'т М'жрег'ю-нально'1 АкадемИ управлшня персоналом (вул. Шевченка, 28, Чернiвцi, 58003, Украна) E-mail: galine.kruch@ukr.net
УДК 330.341.42
Крушницкая Г. Б. 1енезис концепции человеческого капитала в постиндустриальном обществе
Целью статьи является исследование генезиса концепции человеческого капитала в постиндустриальном обществе. На основе анализа и обобщения научных трудов многих ученых показано, что развитие концепции человеческого капитала выступает как процесс накопления знаний и научных взглядов на человека, на значение его роли в экономике. На данном этапе эта концепция получает свое дальнейшее развитие в рамках современных концептуальных подходов к человеческому капиталу, которые наиболее адекватно отражают реальные социальные и экономические процессы, происходящие в постиндустриальном обществе, давая импульс дальнейшему развитию теории человеческого капитала. В результате исследования было выявлено, что современные концептуальные подходы к определению человеческого капитала в значительной степени определяются качественными особенностями информационной экономики и экономики знаний. Определено их влияние на развитие человеческого капитала, на возможное изменение его природы, что вызывает объективную необходимость создания новой концепции человеческого капитала. Дальнейшее развитие концепции человеческого капитала (а возможно и создание новой концепции) вытекает из объективных закономерностей и основных особенностей информационной экономики и экономики знаний, которые приводят к изменению внутренних потребностей развития социально-экономической системы (организации, региона, страны) и самого работника как личности. Ключевые слова: человеческий капитал, концепция человеческого капитала, постиндустриальное общество, информационная экономика, экономика знаний. Библ.: 16.
Крушницкая Галина Богдановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики и предпринимательства, Черновицкий филиал Межрегиональной Академии управления персоналом (ул. Шевченко, 28, Черновцы, 58003, Украина) E-mail: galine.kruch@ukr.net
UDC 330.341.42
Krushnitska Halyna B. Genesis of the Concept of Human Capital in the Post-industrial Society
The goal of the article is the study of genesis of the concept of human capital in the post-industrial society Based on the analysis and generalisation of scientific works of many scientists, the article shows that development of the concept of human capital is a process of accumulation of knowledge and scientific views on a human being and the role of a human being in economy At this stage this concept finds its further development within the framework of modern conceptual approaches to human capital, which more adequately reflect real social and economic processes that take part in the post-industrial society, giving impulse for further development of the theory of human capital. In the result of the study the article reveals that modern conceptual approaches to identification of human capital are significantly determined by qualitative features of information economy and knowledge economy The article identifies their influence upon development of human capital and upon possible change of its nature, which calls for an objective necessity of creation of a new concept of human capital. Further development of the concept of human capital (and possibly creation of a new concept) flows out of objective regularities and main features of information economy and knowledge economy, which result in changing internal needs of development of the socio-economic system (organisation, region and country) and an employee as a personality
Key words:: human capital, concept of human capital, post-industrial society, information economy, knowledge economy. Bibl.: 16.
Krushnitska Halyna B.- Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Business, Cher-nivtsi branch of the Interregional Academy of Personnel Management (vul. Shevchenka, 28, Chernivtsi, 58003, Ukraine) E-mail: galine.kruch@ukr.net
БIЗHЕCIHФОPM W S '2014
www.business-inform.net
