CC BY
33
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2014, ВИП 7
УДК 338.486.3
М. В. Босовська
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ШТЕГРАЦП
У статт1 викладено авторський теоретичний п1дх1д до визначення сутностг та зм1сту категоргг «ттегращя».
Розглянуто логжу розгортання досл1дження ттеграци в економ1чних науках I сформульовано гг базов1 теоретичш положення. Обхрунтовано необх1дн1сть досл1дження ¡нтеграци у площин1 двох протекцт: широкй (феномен, фыософ1я бгзнесу, максима, принцип ринковог поведтки, аксюма, сукуптсть економ1чних в1дносин, п1дх1д до управлтня) та вузькт (категоргя цшсностг; стан; результат д1яльност1; процес; форма д1яльност1; оргатзацтна структура; стратег1я розвитку, зростання та модертзаци; система; методолог1я досл1дження; заЫб). Визначено принципи формування предметного поля ¡нтеграци. У межах розвитку ¡нтеграци як самосттного наукового економтного знання запропоновано виокремити аспекти гг наукового до^дження: змiстовний, еволюцтний, функщональний, економiчний, структурний, соцiально-психологiчний, тновацтний, управлiнський, оргатзацтний, конвергентний, ринковий, конкурентний, комплексний.
Клю^о^^ слова: ттегращя, економiчна ттегращя, теорiя ттеграци, ттеграцтний процес, мультидисциплтарний пiдхiд
Постановка проблеми. 1нтеграцшш процеси займають домшуюче i прюритетне мюце серед феномешв та явищ, що визначають як сучасний перспективний розвиток економши, так i обумовлюють теоретичне пщгрунтя наукових дослщжень.
Однак, науковий штерес до проблеми вщзначаеться вщсутшстю едност у розумшш штеграцй як категорп, що пояснюеться складшстю дослщжуваного предмету та вимагае й глибокого аналiзу й теоретичного обгрунтування на основi сукупносп компонент предметного простору дослщжень. Це обумовлюе актуальшсть статп, 11 мету та завдання.
Анал1з останшх дослщжень 1 публ1кац1й. Комплексний огляд теоретичних та прикладних здобуткiв науково! спiльноти щодо розгляду питань визначення сутносп та змiсту штеграцй як самостшно! категорй свiдчить про багатограншсть розробок у цьому напрямi. Зокрема, проблемою щентифшацй економiчного змiсту штеграцп займалися провщш вiтчизнянi дослiдники (С. Кравчук, С. Козьменко, А. Пилипенко, [13]); зарубiжнi вченi (В. Баршов, Д. Жмуров, Д. Новшов, Р. Мiлерс, Р. Майлзу, Ч. Сноу [4-6]). Критичне опрацювання праць зазначених авторiв дозволило нам окреслити ряд дискусшних i невирiшених проблем, пов'язаних iз вiдсутнiстю единого погляду на змют штеграцй як економiчноi категорй, вiдсутнiстю комплексного пiдходу щодо визначення предметного поля штеграцп, потребою структуризацй аспек^в дослiдження ттеграци як самосттного мiждисциплiнарного наукового знання.
Мета статт1 - розроблення авторського теоретичного пщходу до розумшня сутностi категорп «штегращя», визначення й змiстовних складових та структурних аспекпв щодо осмислення штеграцй як самостiйного мiждисциплiнарного наукового знання.
Основш результати досл1дження. Продовжуючи теоретичну дискусiю щодо розгляну категорй iнтеграцiя пропонуемо визначити контури й предметного поля на основi удосконалення власних дослщжень, представлених у [7, с. 60-63] (рис.1).
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: ЕКОНОМЖА, 2014, ВИП. 7
Феномен
Ушкальшсть
Специфiчнiсть
М!ждисципт-
нарнiсть
Складнiсть
Неоднозначшсть
Багатоаспектнiсть
Динамiчнiсть
Адаптивнiсть
Наукова цшшсть
Практична
значущiсть
Проблемнiсть
1Г
Ф1лософ1я б1знесу
¡шщатившсть
Ризикованiсть
С истематичшсть
Самостiйнiсть
Результативнiсть
Дieвiсть
Добровiпьнiсть
Мотивовашсть
Стратегiчна
орieнтацiя
тг
Тдеологш
Предметшсть
Концептуальнiсть
Прiоритетнiсть
Акс iоматичнiсть
Рацюнальшсть
Компаративнiсть
Проблемо-
орieнтованiсть
Наукоeмнiсть
Iстиннiсть
Цьшсшсть
Рацiональнiсть
Методичнiсть
1нтерсуб' ективнють
Системшсть
Синтетичнiсть
ТГ
Процес
Iнновацiйнiсть
Катталоемшсть
Взаемо доповнення
Розмежування
вiдповiдальностi
Керовашсть
Послiдовнiсть
Ситуативнiсть
Трансформацшшсть
Просторова
обмеженiсть
Часова обмежешсть
Циклiчнiсть
Нерiвноваженiсть
Унiверсальнiсть
Полiморфiчнiсть
Мiнливiсть, розвиток
Безперервнiсть
Прогнозованiсть
Дискретшсть
ТГ
Економ1чне явище
Цшюшсть
Зближешсть
Сдшсть
Неперервшсть
Пов'язан1сть
Спроможн1сть
розвитку
Узгоджешсть
Оргатзов атсть
Поглиблен1сть
Ушв ерсальшсть
Пол1морф1чн1сть
Предметна
структуровашсть
Просторова
структуровашсть
Багатсфункцiснальна
Спрямов атсть
Синергiчнiсть
Ксмплiментарнiсть
Прiсритетнiсть
ТГ
Принцип поведтки
Мотивовашсть
Рацiональнiсть
Об1рунтованютъ
Посилення
взаемоди
Партнерство
Споживчо-
орiентованiсть
Причинно-
наслщкова
обумовленiсть
ТГ
Аксома розвитку
Погоджешсть
Стiйкiсть
Цшшсно-
орiентованiсть
Рiвноважнiсть
Збалансованiсть
Узгодженiсть
Стратегiчна
орiентованiсть
Перспективнiсть
Зкоординованiсть
Цiлеспрямованiсть
Керованiсть
Нелшшшсть
Циклiчнiсть
Iнварiантнiсть
Негентропiчнiсть
ТГ
Система
Цшюшсть
Структуров анiсть
Iерархiчнiсть
Взаемообумовлешс
ть елементiв
Мнсжиннiсть опису
Самссрганiзацiя
Адаптивнiсть
Ресурсна
рацiснальнiсть
Прагнення до
ршноваги
Цiлеспрямсв анiсть
Вiдкритiсть
Смерджентшсть
Синергiчнiсть
Неадцитивнiсть
Конв ергентнiсть
Нерiвномiрнiсть
ТГ
ОрганЬацш
Кснсслlдадiйнlсть ¡нерц1йн1сть Ревень залежнсстl Об'еднання зусиль Псв'язашlсть Ризиковатсть Синергетичнlсть Цiлесрiштсвашlсть Самсрсзвитск Кесрсвашlсть Кординоватсть Термiшсвlсть Оргашlзадiйна культура СТшюсть Стратепчна спрямсвашlсть Ксрпсративнlсть Радlснальнlсть Формадштсть ¡нтерацштсть Ксмпсзицiйнlсть Самозбереження Tзсмсрфiзм
ТГ
ТНТЕГРАПТЯ
Сощоекономгчний феномен. Фтософ1я бизнесу. вгдносини. Пгдхгд до управлтня. Стратег1я. Стан.
1деолог1я ствпраци Економгчне явище. Аксгома розвитку. Принцип поведтки на ринку. Економгчт Результат. Парадокс цЫганости Методолог1я. Процес. Засгб. Динамгчна система. Форма (оргатзащя)
Ж
Шдносини
Стшюсть
Добровтьшсть
Гнучюсть
Взаемовигщшсть
Узгоджешсть
Керовашсть
Мотивовашсть
Цшеспрямовашсть
Здатшсть до
розвитку
Рацюнальшсть
Р!вень залежност
Динамiчнiсть
Iнтенсифiкацiя
Пропорцштсть
Онтогенез
Саморегулювання
Ж
П1дх1д до управлтня
Холютичшсть
Наукоемнiсть
Обгрунтованiсть
Системнiсть
Процесшсть
Ситуацiйнiсть
Функцiональнiсть
Концептуальнiсть
Взаемоузгодженiсть
Взаемопов'язашсть
Рацiональнiсть
Гiпотетичнiсть
Здатнiсть до
перетворень, розвитку
^новац^шс^
Перспективнiсть
Результативнiсть
Динамiчнiсть
Iнформативнiсть
Ж
Стратег1я
Цiлеспрямованiсть
Перспектившсть
Здатнiсть розвитку
Ринково
орiентованiсть
Корпоративнiсть
^новац^шс^
Адаптованiсть
Комплiментарнiсть Ефективнiсть Соцiальноорiентован ють
Прiоритетнiсть
Адаптивнiсть
Урегульованiсть
Поглиблення
зв'язюв
Маневренiсть
Ж
Стан
Цшюшсть
Пов'язанiсть
Узгоджешсть
Взаемодовнювашсть
Впорядкованiсть
Взаемопроникнення
Взаемо розвиток
Впорядкованiсть
Доцшьшсть
Стшкють
Перспективнiсть
Когштившсть
Д1яльтсть
Самофiнансування
Саморозвиток
само органiзованiсть
Взаемодопомога
Вщкрипсть
Конвергенгнiсть
Конгломеративнiсть
Конвергеншють
Сепекгивнiсть
Цикпiчнiсть \Гнучкютъ Оперативнiсть Перманенгнiсть
Альтруютичнють Корпоративнiсть Струкгурованiсть Iерархlчнiсть
г
Результат
Синергетичнiсть
Статичнiсть
Цшюшсть
Нероздiльнiсть
Впорядковашсть
Емерджентнiсть
Зв'язанiсть
Сднють
Узгодженiсть
Цшшсна
орiентацiя
Збалансованiсть
Прогресивнiсть
Соцiальна
значущють
Розвиток
Iнновацiйнiсть
Сервiсоорiентованiсть
ТГ
Парадокс цт1сност1
Стшкють
Iстиннiсть
Гармонiйнiсть
Узгодженiсть
Взаемодоповненiсть
Фундаментальнють
Сднють
Пов'язанiсть
Структурованiсть
Iнтерсуб' ективнють
Синтетичнiсть
Унiверсальнiсть
ПОЛ1МОРФ1ЧН1СТЬ
Впорядкованiсть
Стабшьнють
Взаемопроникнення
Холютичнють
ТЕ
Методологш
Рацiональнiсть
Iнтегралiзм
Структурованiсть
Наукова
обгрунтованiсть
Взаемозамiннiсть
Взаемодовнюванiсть
Варiативнiсть
Оптимальнiсть
Iстиннiсть
Конкретнiсть
Дiалектичнiсть
Збалансованють
Альтернативнiс ть
Об'ективнiсть
Плюралiзм
Комплекснють
Гомогеннiсть
ТГ
ЗаЫб
Адаптацiйнiсть
^формацитс-гь
Прсгресивнiсть
Перспективнiсть
Кaнкурентноздашiст
ь
Вlдгвaрюванlсть Цшеспрямовашсть
Рис. 1. Контури предметного поля штеграцп
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2014, Вип. 7
Семантичний аналiз штеграцй дозволив сформувати власне розумшня ще! категорй з наголосом на необхщносп '!'! розгляду у площиш двох протекцiй - широкiй (феномен, фiлософiя бiзнесу, максима, принцип ринково! поведiнки, аксiома, сукупнiсть економiчних вщносин, пiдхiд до управлiння) та вузькш (категорiя цiлiсностi; стан; результат дiяльностi; процес; форма дiяльностi; органiзацiйна структура; стратегия розвитку, зростання та модершзацй; система; методологiя дослiдження; засiб). Крiм того, на рис.1. нами представлено принципи, що визначають складовi компоненти штеграцй.
Крiм того, диспозицiйнiсть у розумшш змюту категорй «iнтеграцiя» та '!'! амбiвалентна сутнiсть обумовили наявшсть рiзноманiтних пiдходiв, що характеризують ставлення до ще! проблеми, що також породжуе науковий дискурс i потребуе бшьш глибокого теоретичного осмислення.
Так, Р. Мiлерс, Р. Майлзу, Ч.Сноу пропонують розглядати штегращю у розрiзi трьох пiдходiв [6, 8]: структурного (як певно! оргашзацшно! структури, сукупностi внутрiшнiх зв'язкiв, топографiчного (як поеднання географiчних, нормативних, сощальних та iнших особливостей штеграцй), оргашзацшного (як певно! оргашзацшно! форми управлшня компанiею). Даний пiдхiд пiдтримали росшсью вченi (В. Барiнов, Д. Жмуров, Д. Новков [4, 5] та украшсью науковцi .(Г. Горiна [9]). У свою чергу В. Матвеев та Н. Кравчук пропонують видшити позицшний (штеграцшна взаемодiя з метою дшових операцiй), конкурентний (iнтеграцiйнi процеси, спрямоваш на формування конкурентних переваг), ресурсний (об'еднання на логiцi стратепчних потреб учасникiв) та управлiнський пщходи (створення мiж фiрмових структур управлшня) щодо вивчення штеграцй, в основу яких покладено рiзноманiття ствюнуючих видiв штеграцй) [1].
С. Козьменко та К. Багмет щентифшують сутнiсть поняття штеграцй з точки зору таких пiдходiв, як органiзацiйний (увагу акцентовано на лопщ структурно!' побудови штеграцшних утворень), ресурсний (фокусовано увагу на джерелах формування та використання ресурав учасниюв iнтеграцй), функцiональний (враховано юнуючу спiльнiсть виконуваних функцiй, iнтересiв та взаемо вигщнють вiдносин) та результативний (розглянуто з позицй можливостi отримання синергетичного ефекту) [10, с. 24]. Отже, узагальнення представлених наукових поглядiв дае змогу констатувати теоретичну недопрацьовашсть проблеми, так як кожен з дослщниюв вкладае свiй змiст в поняття штеграцй. Так, представлен тдходи характеризуются вузькiстю та моноаспектнiстю, вщсутшстю однозначного пщходу, це значною мiрою ускладнюе подальшi дослiдження. Зважаючи на це, нами зроблено висновок, дана ситуащя не може вщдзеркалювати iснуючi реалii розумiння iнтеграцй та в повнш мiрi вiдображати й змют.
У якостi розвитку теорii штеграцй як самостшного наукового економiчного знання запропоновано виокремити таю аспекти 11 наукового дослщження:
семантичний (змютовний, компонентний) - передбачае розгляд сутносп штеграцй через призму змютовних елементiв: як категорй цшсносп; як процесу, що веде до формування стану пов'язаносп (формування, посилення, поглиблення зв'язюв, збшьшення 1х кiлькостi та змiна якосп); як результату - наслiдку здшснення iнтеграцiйного процесу, що передбачае створення певно'1 цiнностi або досягнення цшей з метою виконання практично'!, науково'!, навчально'! та iнших функцiй штеграцй;
етимолопчний (еволюцiйний) - дозволяе сформувати сукупшсть науково-iсторичних передумов для обгрунтування закономiрностей iнтеграцiйних процесiв на основi дослiдження теорiй, концепцiй та моделей формування та розвитку штеграцшно'! взаемодй; виступае мистецтвом надання консолщованим ресурсам нових можливостей для створення цшностей; сприяе подальшому адаптивному
В1СНИК МАРГУПОЛЬ СЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2014, Вип. 7
удосконаленню теорп, методологи та практики штеграци.
функцiональний - полягае у визначеш штеграци через роль, яку вона ввдграе на всiх рiвнях вщносин (нано- (персональний); мiкро- ( пщприемство); мезо- (область, кластер, регiон); макро-. (кра'!на); мега- (група кра'!н); мета- ( св^)) через формування дiевих механiзмiв взаемоди суб'ектiв;
економiчний (синергетичний, цшьовий) - передбачае дослiдження штеграци через систему економiчних вигiд вщ штеграцшно! взаемоди через отримання синергетичного, комерцшного, соцiального, бюджетного, господарського ефекпв; формування iнтеграцiйного потенцiалу за рахунок об'еднання ресурав, зниження трансакцiйних витрат, удосконалення штеграцшно! дiяльностi, розроблення механiзмiв iнтеграцiйного зростання, реагування на змши зовнiшнього середовища;
структурний - полягае у дослщженш штеграци з позици кiлькостi та складу учасникiв та спрямований на створення рацюнально! оргашзацшно! структури та структури управлiння штегрованого утворення; формування iнформацiйних, управлiнських, технолопчних, соцiальних та iнших зв'язкiв мiж його складовими; забезпечення оптимального обсягу штеграцшного потенцiалу пiдприемства; визначаеться через стутнь впровадження прогресивних iнформацiйних та управлшських технологiй, рiвень оргашзаци виробничо! та обслуговуючо! систем загалом i окремих функцiональних пiдсистем пiдприемств;
сощально-психолопчний - передбачае дослiдження кадрового потенщалу штегровано! структури як ключового елементу, механiзмiв формування та реалiзацii едино! кадрово! полiтики на засадах розвитку корпоративно! культури та забезпечення сощальних цшностей, забезпечення стандартiв якостi роботи; спрямований на пщвищення сощально! адаптацп, психологiчного комфорту та захищеностi персоналу, ефективносп та якостi працi;
шновацшний - зорiентований на дослiдженнi шновацшного потенцiалу iнтегрованого формування для пщвищення штенсивносп та ефективностi спiльноi шновацшно'! дiяльностi;
управлiнський - розкриваеться через спшьшсть iнтересiв та взаемовигiдних вщносин мiж керуючою та керованою системами; учасниками штеграци; системами стратепчного, операцшного та тактичного управлiння реалiзуеться через функцюнальну структуризацiю управлiння iнтеграцiйними процесами (виокремлення та реалiзацiю таких загальних та спещальних управлiнських функцiй, як регулююча, оргашзацшна, прогностична, координацiйна, мотивацшна, адмiнiстративна, консультативна, дослiдницька, комунiкативна, шформацшна, креативна тощо) з метою розроблення та прийняття управлiнських рiшень на основi функцiонального, процесного, системного або ситуацшного пiдходiв;
органiзацiйний - згщно якого iнтеграцiя розглядаеться як специфiчна органiзацiйна форма суб'екту господарювання. Даний пщхщ до аналiзу iнтеграцiйних процеав властивий одним з родоначальникiв сучасних економiчних дослiджень мережево! органiзацii - Р. Майлзу i Ч. Сноу [4]. Вони розглядали межфiрмову взаемод^ як новiтнiй етап розвитку в еволюцп органiзацiйних структур управлiння компашею: лiнiйна - функцiональна - дивiзiональна - матрична - мережева (штегрована). На !'х думку, особливiсть штегровано'! структури полягае у тому, що мюцем '!'! виникнення е глобальш динамiчнi ринки, де компанii постшно повиннi займатися розробкою товарiв та послуг. Згщно даного аспекту об'ектом дослщження виступають: процеси управлiння дiяльнiстю iнтегрованого утворення; розподiл функцiй у межах системи менеджменту та мiж учасниками; моделi формування iнтеграцiйноi взаемодп; параметри органiзацiйних обмежень iнтеграцiйних формувань; шституцшне забезпечення розвитку вiдносин;
BICH^ MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖAВHOГO УHIВEPCИTETУ
CEPIЯ: EKOHOMIKA, 2014, Вип. 7
кoнвepгeнтний !a кoмплiмeнтapний - cпpямoвaний Ha poзвитoк тeopiï, мeтoдoлoгiï' тa пpaктики фopмyвaння тa poзвиткy imerpa^ï з ypaxyвaнням внyтpiшнix мoжливocтeй (нaявнocтi кoмплiмeнтapниx pecypciв) тa зoвнiшнix тeндeнцiй (глoбaльниx !a peгioнaльниx yмoв дiяльнocтi; cтвopeння cпpиятливиx пepeдyмoв для виxoдy вiтчизняниx iнтeгpoвaниx cтpyктyp Ha мiжнapoдний piвeнь !a зaлyчeння iнoзeмниx пapтнepiв дo дiяльнocтi Ha тepитopiï Укpaïни);
pинкoвий - дocлiджye зpocтaння пoтeнцiaлy iнтeгpoвaнoï cтpyктypи шляxoм вибopy oптимaльнoï cтpaтeгiï взaeмoвiднocин 1З пapтнepaми тa 1НШИМИ yчacникaми cepeдoвищa фyнкцioнyвaння, cтвopeння yмoв для rapraTO^oro cтpaтeгiчнoгo cпiвpoбiтництвa Ha тepитopiaльнoмy тa гaлyзeвoмy pинкax;
кoнкypeнтний - пepeдбaчae дocлiджeння iнтeгpaцiйниx пpoцeciв як нoвiтньoгo пiдxoдy дo opгaнiзaцiï бiзнecy Ha ocнoвi кoнcoлiдaцiï тa cтвopeння Ha Ц1Й ocнoвi мoжливocтeй для дocягнeння кoнкypeнтниx пepeвaг;
cинтeтичний (кoнcoлiдoвaний, кoмплeкcний) - бaзyeтьcя Ha мeтoдoлoгiчнoмy cинтeзi мiждиcциплiнapниx тa piзнoacпeктниx нayкoвиx знaнь пpo iнтeгpaцiю з мeтoю виpoблeння eдинoï iнтeгpaцiйнoï кoнцeпцiï.
Висновки. Taким чинoм, iнтeгpaцiя - де cклaднe coцiaльнo-eкoнoмiчнe явищe, щo мae бaгaтoacпeктний пpeдмeт дocлiджeння тa мiждиcциплiнapний xapaктep icнyвaння. Пoняття imerpa^ï нeoбxiднo вивчaти в шиpoкoмy i вузьшму ceHci з ypaxyвaнням мiждиcциплiнapниx зв'язюв тa Ha ocнoвi дocлiджeнням oкpeмиx acпeктiв тa CTopiH дiяльнocтi як нayкoвиx пpoблeм imerpa^ï. Oчeвиднo, щo poзyмiння змюту imerpa^ï дoзвoлить y пoдaльшoмy poзpoбляти дieвi мexaнiзми фopмyвaння тa poзвиткy iнтeгpaцiйниx вiднocин cyб'eктiв гocпoдapювaння в нecтaбiльнoмy пiдпpиeмницькoмy cepeдoвищi.
Список використано'1 лiтeратури
1. Kpaвчyк H.M. Teopeтичнi пiдxoди дo визнaчeння кaтeгopiï «cтpaтeгiчш aльянcи» / H.M. Kpaвчyк, В.В. Maтвeeв // Cтpaтeгiя poзвиткy У^шни (eкoнoмiкa, coцioлoгiя, пpaвo): Hayк. жypнaл. -Вип.1-2. - K.: Kнижкoвe вид-вo HAУ. -200В. -C. 696-701.
2. Koзьмeнкo C.M. Teopeтичнe пiдгpyнтя бaнкiвcькo-cтpaxoвoï imerpa^ï / C.M. Koзьмeнкo, K.B. Бaгмeт // Bicник HБУ. - 2012. - № 2 (192). - C. 22-27.
3. n^m^^o A.A. Cтpaтeгiчнa iнтeгpaцiя пiдпpиeмcтв: мexaнiзм yпpaвлiння тa мoдeлювaння poзвиткy: мoнoгpaфiя / A.A. Пилипeнкo. - Xapкiв: ВД "Iнжeк", 2007. -380 c.
4. Бapинoв, B.A. Paзвитиe ceтeвыx фopмиpoвaний в иннoвaциoннoй экoнoмикe / B.A. Бapинoв, Д.A. Жмypoв // Meнeджмeнт в Poccии и зa pyбeжoм. - 2007. - №1. - C. 20-30.
5. ^вишв, Д. Ceтeвыe cтpyктypы и opгaнизaциoнныe cиcтeмы: мoнoгpaфiя / ДА. Hoвикoв. - M.: ИПУ PAH, 2003. - 102 c.
6. Miles R. Causes of failure in network organizations/ R.E. Miles, C.C. Snow // California Management Review. - 1992. -Summer. - C. 53-72.
7. Бocoвcькa M.B. Teopeтичнi зacaди iнтeгpaцiйнoгo ^o^cy / M.B. Бocoвcькa // Eкoнoмiчний чacoпиc-XXI. - № 5-6. -2013. - c. 60-63.
В. Miles R.E. Network organization: New concepts for the new forms [Te^^ / R.E. Miles, C.C. Snow // California Management Review. - 19В6. - Vol. 28, №2. - C. 53-72
9. Toprna Г. Miжнapoднi гoтeльнi мepeжi: cтpaтeгiï poзвиткy в yмoвax глoбaлiзaцiï : aвтopeф. диа . кaнд. e^H. нayк : 08.00.02 / Г. O. ^pira; Дoнeц. нaц. yH-т eкoнoмiки i тopгiвлi 1м. M. Tyгaн-Бapaнoвcькoгo. - Дoнeцьк, 2011. - 20 c. - укр.
10. Koзьмeнкo C.M. Teopeтичнe пiдгpyнтя бaнкiвcькo-cтpaxoвoï iнтeгpaцiï / C.M.
BICHHK MAPIYnOntCLKOrO ^EP^ABHOrO YHIBEPCHTETY CEPLS: EKOHOMIKA, 2014, Bun. 7
K03bMeHK0,. K B. EarneT // BÍCHHK HEY. - 2012. - № 2 (192). - C. 22-27
OraTTA Hagiñm^a go pega^n 02.04.2014.
M. Bosovskaja
THEORETICAL FOUNDATIONS FOR THE INTEGRATION PROCESS
The author's theoretical approach to the essence and the meaning of category "integration" is presented in the article.
Purpose. Based on this goal, defined individual components of integration on the basis of the system analysis and genesis of potentials in different areas of knowledge; interdisciplinary justified considering the complex of economic, social, historical, political, philosophical, and psychological signs and characteristics. The logic of research of the integration was examined and the basic theoretical principles of integration in the field of management were formulated.
Results. The necessity of research of the integration was justified in two plane patronage: wide (the phenomenon, business philosophy, maxim, the principle of market behavior, axiom, set of economic relations, approach to the management and narrow (category of integrity, condition, performance; process, a form of activity, organizational structure, strategy development, growth and modernization, system, research methodology, tool). The principles offorming the subject field of integration. As part of the development of integration as an independent scientific economic knowledge is proposed to distinguish the following aspects of research: descriptive, functional evolutionary economic structural socio-psychological organizational innovation management convergent market competitive, complex.
Conclusion. Understanding of the meaning of integration allow us to develop the effective mechanisms of integration relationship of market participants in the future in the condition of instable business environment.
Key words: the theory of integration; economic integration; integration of management; process integration; multi-disciplinary approach.
