CC BY
24
УДК 639.3.04:614.9
Чорний М.В., д. вет. наук, професор © Скляров Г.А., канд. с.-г. наук Паачник В.А., канд. вет. н., доцент Харкгвська державна зооветеринарна академ1я
САШТАРНО-ГШеШЧНА ОЦ1НКА ТЕРМО- I Г1ДРОХ1М1ЧНОГО РЕЖИМУ САДК1В НА ТЕПЛИХ ВОДАХ ПРИ ВИРОЩУВАНН1 РИБИ
Встановлено основт фактори, що впливають на технологЮ вирощування риби у водоймг-охолоджувачг для ТЕС I садках, при сучасних умовах господарювання.
Ключовi слова: риба, водойма-охолоджувач, вирощування, технолог1я, годгвля.
Постановка проблеми. На сучасному етат розвитку нашо! держави, риба займае важливе мюце в забезпеченш потреб населення рiзноманiтною рибопродукщею. Майже 25% тваринного бшку в харчуваннi людей поповнюеться за рахунок риби та рибопродукив. Тому розвиток рибного господарства е важливою галуззю в продовольчому пiдкомплексi Укра1ни.
У вирiшеннi проблеми забезпечення населення рибою та рибопродуктами займаються i Харкiвськi спецiалiзованi рибш пiдприемства, фермерськi господарства тощо.
Рибогосподарсью водойми в областi представленi ржами, озерами, водосховищами та ставками. Станом на 1.01.2009 року в област н^чуеться 45879 га водоймi, в тому чи^ близько 3000 га озер, 32409 га водосховищ та 10470 га ставюв.
У 2008 рощ уама категорiями господарств област було вирощено 1293 тонни товарно! риби, в тому числi Лиманським державним сiльскогосподарсько-рибоводним пiдприемством Змивського району - 315,5 тонни, або 23,6% вщ загального об'ему областi [6].
Виникае питання: а достатньо вирощуеться ставково! риби в регiонi, щоб повнiстю забезпечити потребу кожно! людини вiдповiдно з фiзiологiчних норм? Ученими науково-дослщного iнституту харчування доведено, що ращональна норма споживання риби i рибопродуктiв на кожну людину на рш становить 20 кг, з них 5-6 кг риби прюноводних водойм.
Розрахунки зробленi нами показують, що для населення областi, щорiчно необхiдно виробляти понад 7 тис. тонн. Тому актуальшсть теми ефективного використання шнуючого ресурсного потенцiалу для збшьшення виробництва ставково! риби не викликае сумнiву.
Науковцями вiдмiчаеться значний потенщал кiлькостi теплових та атомних електростанцш в Укра!ш, бiльшiсть з яких мають водойми-охолоджувачi, загальною площею понад 15 тис. га [2]. Ефектившсть роботи
© Чорний М.В., Скляров Г.А., Паачник В.А., 2009
158
таких господарств значною мiрою буде визначаться тдбором найбшьш тдходящих видiв i порiд риб, !х господарсько-цiнними якостями.
Метою наших дослщження було з'ясувати, який вплив чинять умови вирощування та годiвлi на пiдвищення рибопродуктивностi водойми-охолоджувача i в садках.
Анал1з дослвджень та публ1кац1й. Предметом дослiдження була саштарно-гшешчна оцiнка озера Лиман та садки. Це тдприемство органiзовано ще в 1960 роцi на базi озера Лиман площею 1250га, яке служить водоймою-охолоджувачем для ТЕС, збудовано! в 1958 роцi для виробництва електроенерги для м. Харкова.
У рядi публiкацiй [2, 3, 5, 6], присвячених виробництву риби в садках, в першу чергу вiдмiчаються незвичайш умови садкового вирощування, як безумовно впливають на рiст i розвиток риби.
Матер1али 1 методи дослщжень. Метою дослiджень для вивчення впливу термiчного i гiдрохiмiчного режимiв та годiвлi на вирощування товарно! риби були проведенi дослiдження в Лиманському державному сшьскогосподарсько-рибоводному mдприемствi Харювсько! областi. Для зариблення були використаш: озеро Лиман загальною площею водного дзеркала 1250 га i садки розмiром 4 х 3 х 3м, площею кожного садка 12 м2, об'ем - 36 м3. Садки виготовленi iз капроново! вузлово! або без вузлово! делi, покритою латексом iз розмiром вiчок 4-16 м. Садки встановлеш на понтонних лмях, якi утримуються на якорях iз глибинами 4-6 м. Зариблення садюв здiйснювалось наприкiнцi березня - на початку кв^ня. Середня маса рiчнякiв товстолобика, коропа i канального сома була в межах 25-30 г. На один квадратний метр садку саджали до 130 рiчнякiв. Бшьш висока щшьшсть посадки риби негативно позначалася на рiст риби i вмiст кисню у вод1 Про це [4] застерiгаe, що щiльнiсть посадки риби обмежуеться рядом факторiв i в першу чергу вмютом кисню у водi.
Годiвлю риби починали на другий-третiй день тсля зариблення. Для годiвлi риби використовувались гранульованi комбiкорми iз вмштом проте!ну не менше 32-35%, жиру - 3-5%. Для годiвлi риби в садках використовуються автогодiвницi типу «Рефлекс-200» та iншi. В годiвницi насипають по 200 кг кормiв до 3 разiв на добу. Для годiвлi коропа використовувався комбжорм «Вр Ш-1», а для канального сома комбжорм, де вмiст проте!ну складав 35%. Кратнiсть годiвлi залежала вщ того, як по!дае риба корм. Розрахунок добово! норми проводили залежно вiд середньо! маси коропа i канального сома. Чим вище температура, тим бiльша кратнiсть годiвлi. При температурi води +24-300С рибу годували 16-20 разiв на добу, а при +18-210С - 11-12, +14-170С - 6-8. Потребу в кормах для риби, яка вирощувалась в садках, визначали шляхом множення планового приросту на кормовий коефщент. Кормовий коефщент прийнятий у господарствi - 5 одиниць.
Через кожш 10 днiв проводилося контрольне зважування риби. Для цих цшей вiдбиралось iз садку вiд 2 -до 5% риби вщ посаджено!. У випадках, коли риба вщставала вiд графiку росту, з"ясовували причину i лiквiдували недолiки.
159
Результати дослщжень. Температурний режим у водоймi-охолоджувачi коливаеться вщ +30С взимку до +330С - вл^ку, а в скидному кан^ досягае +400С. Сума середньодобових температур води становить залежно вiд мюця спостереження 4300-7500 до 8500 градусо-дшв, сума ефективних (понад +150С) температур води перевищуе 5000 градусо-днiв. Вмшт кисню у водi становить 3-9 мг/л, задухи риби не спостер^алось. Водойма-охолоджувач в цiлому задовольняла риб та шших гiдробiонтiв i вщповщала технологiчним нормам для вирощування риби (табл.1).
Таблиця 1
ПдрохЬпчннй режим водойми-охолоджувача_
Показники (в середньому) Роки
1970 1979 1983 1999
Жорстшсть, мг екв./л 5,3 7,3 8,31 9,5
Лужшсть, мг екв./л 4,7 5,8 6,6 6,7
Хлориди, мг/л 68 113,6 106 108
Ам1ак, мг/л - 0,41 0,38 0,40
Нгтрати, мг/л - 1,6 1,5 1,5
Нгтргти, мг/л - - 0,05 0,08
Сульфати, мг/л 156,9 232 232 230,6
Фосфати, мг/л 0,3 0,4 0,4 0,5
Зал1зо, мг/л 0,3 0,3 0.2 0,2
рН 8,4 8,5 8,6 8,8
О2, мг/л 9,6 10,8 8,8 8,6
Але, в останш роки спостерiгаеться поступове збiльшення вмшту у водi нiтритiв та фосфору, що говорить про забруднення водойми. Вода Лимансько! водойми-охолоджувача належить до гщрокарбонатного класу, групи Са-Na, середньо! жорсткостi. Жорсткiсть води коливаеться в межах 5,3-9,5 мг екв./л, рН у середньому - 8,6. 1з азотистих речовин вiдмiчаеться наявнiсть амонш 0,2-1,0мг/л влiтку, 0,1-0,5мг/л - взимку,а вмiст хлоридiв i сульфатiв в межах 56-108 i 230-232 мг/л вщповщно. до фосфору - була в межах 0,3-0,5 мг/л. Концентращя кисню води у весняний перюд року становила 8,5-10мг/л, а вл^ку знижуеться до 6-5мг/л.
Надходження пвдгр^их вод сприяе бiльш iнтенсивному розвитку кормово! бази i пiдвищенню бюпродуктивность Фiтопланктон водойми-охолоджувача представлений в основному дiатомовими та протококовими водоростями. Середньосезонна бюмаса фiтопланктону коливаеться в межах 4,85-7,06 мг/л. «Цвтння» води у водоймi не спостерiгалося.
Якюний склад зоопланктону у водоймi-охолоджувачi достатньо рiзноманiтний i представлений бiльше 40 видами. У весняний та осшнш перюди зоопланктон бiльш iнтенсивно розвивався у пвдгртй зонi, що подовжуе термiн забезпеченостi !жею планктофагiв. Середня бюмаса зоопланктону становила 5,3-9,4 г/м3. Максимум розвитку зоопланктону по всш водоймi приходився на весняно-лiтнiй перюд, досягаючи в окремi мiсяцi до 19-28 г/м3. Цьому сприяе зворотна система водозабезпечення. Забiр води для охолодження здiйснюеться двома береговими станщями загальною потужнiстю 93 м3/с. За рахунок цього водообмiн у водоймi-охолоджувачi вiдбуваеться за 6-6,5 дiб.
160
Бентос водойми - охолоджувача був представлений личинками хiрономiд, ол^охетами, ручейниками, деякими молюсками.
Мсцева фауна складаеться,як iз аборигешв (окунь, карась, лящ, плiтка, червонопiрка), так i заселених видiв (бiлий i строкатий товстолобик, бiлий амур ) - результат зариблення коропом i канальним сомом [3].
Iнтенсивнiсть росту бшьшост мешканцiв вказано! водойми високий. Цьому сприяють як термiчнi умови, так i висока кормнiсть водойми -охолоджувача. За останш десять роюв зросла рибопродуктивнiсть у 5,8 разiв (табл.2).
Таблиця 2
Вилов риби ¡з водойми-о\олоджувача,тонн _
Вид риби Роки 2008р. до 1998 раз
1968 1978 1988 1998 2008
Товстолобик - 16 32 23,9 152,9 в 6,4
Короп 23 0,8 - 0,2 1,5 в 7,5
Лящ 5 33 17,1 3,7 - -
Карась 0,5 0,2 1,2 - 5,6 -
Окунь 1 - - - 0,1 -
Червоношрка 0,3 1,9 - - 0,4 -
Всього 29,8 51,9 50,3 27,8 160,5 в 5,8
Рослино!'дш, % до загального вилову - 30,8 60,0 86,0 95,3 110,8
Рибопродуктивнгсть, ц/га 23,8 41,5 40,2 22,2 128,4 в 5,8
1з року в рiк (табл. 2) зростае доля рослино!дних риб i в 2008 рощ вона становила 95,3% до загального вилову. Завдяки цьому тдвищилась i рибопродуктивнiсть водойми-охолоджувача. За сорок роюв вона зросла в 5,8 разiв i становила у 2008 рощ 128,4 ц/га.
В останш п'ять роюв проводиться планове формування iхтiофауни за рахунок вселення таких вцщв риб, як: бший i строкатий товстолобик, бiлий амур, буфало, лящ, звичайний сом.
Що стосуеться садкового господарства, то у 2008 рощ загальна площа його становила 14988 м2, iз яких 3250 м2 використовувались для вирощування товарно! риби, 3800 м2 - для вирощування риби другого порядку, 1488 м2 - для вирощування «riпофiзного» коропа, 1450 м2 - для утримання маточного поголiв'я i 5000м2 - для вирощування дворiчок коропа (для зариблення водойми - охолоджувача). Результати вирощування товарно! риби в садках наведет в табл. 3.
За останш п'ять роюв виробництво товарно! риби зросло на 84,7%, завдяки товстолобику. Питома вага його у загальному виробнищв 2008 року становила 60,9%, а канального сома - 39,1%.
Середнш прирют риби в садках характеризуеться наступними показниками дворiчка : короп - 250-280 г; товстолобика - 330-360г, окремi особини мали 400-420г; канальний сом - до 600г. Окремi дворiчки коропа i товстолобика мали масу 500-600г, а канальний сом - 750-800г.
Дворiчки коропа активно живляться i вночi. При температурах води 28 -300С порцiя корму, яку по!дала риба в нiчний час, у деяю днi становила майже
161
80% добового ращону, що зб^аеться з даними [1] який вивчав бюритми живлення коропа в садках на теплих водах.
Таблиця 3
_Показники вирощування товарно!' риби в садках_
Показники Одиниця вимiру Роки 2008р. в% до
1998 2000 2003 2008 1998р. 2003р.
Вирощено товарно риби, всього ц 1050 590 144 266 25,3 184,7
в т.ч. короп ц 184 130 28 - - -
Товстолобик ц 866 460 116 162 18,7 139,6
канальний сом ц - - - 104 - -
Зариблення садив:
Кшьшсть шт. 472 530 156 160 33,9 102,6
площа м2 5664 6360 1872 1920 33,9 102,6
Посаджено зарибку всього: тис. шт. 561 439 63 64,2 11,4 101,9
в т.ч. короп тис. шт. 290 189 21 - - -
товстолобик тис. шт. 271 250 42 45,4 16,7 108,0
канальний сом тис. шт. - - - 18,8 - -
Одержано риби м2/кг 18 9 7,7 13,8 76,7 179,2
Середня маса двор1чок:
коропа г 286 280 158 - - -
товстолобика г 280 208 320 420 121,4 131,2
канального сома г - - - 600 - -
Вихвд товарно! риби % 83 87 85 90 108.4 105,9
Витрати корм1в на одиницю приросту 5,6 5,0 5,0 5,2 92,8 104
Висока вартють кормiв значно впливае на обсяги виробництва товарно!
риби.
У даний час виробництво в^чизняних комбiкормiв створюе постiйну напругу iз одним iз найважливiших компонентiв комбiкорму - повнощнного бiлку. Все це приводить до того, що в комбiкормi утримуеться 20 -23% бiлку, заметь 32-35%. Крiм того, гранули виготовляються низько! якостi, кришимiсть !х досягае 30% i вище, що приводить до значних втрат корму. I якщо найближчим часом не буде виршено проблему наповнення рибних комбiкормiв повноцiнним бiлком, неможливо буде виршити проблему виробництва ставково! риби. 1мпортний комбiкорм дуже дорогий i не тд силу придбати в повному обсязi нашим товаровиробникам. А порушення режиму годiвлi риби через незабезпечешсть спецiальних рибних комбiкормiв впливае на рентабельност пiдприемства.
Витрати кормiв на одиницю приросту коливаються в межах 5,6 в 1998 рощ, по 5,0 в 2000 i 2003 i 5,2кг в 2008 рощ.(табл.3). 1з-за високо! вартостi гранульованих комбiкормiв кiлькiсть садкiв пiд зариблення рiчняками коропа в останнi десять роюв скоротилася майже на третину. Тому в основному садки зариблюються товстолобиком i в минулому роцi - канальним сомом. Канальний сом мае кращий попит на ринку, особливо в таких мютах як
162
Донецьк, Луганськ та Харюв . Ре^зацшна щна 1кг канального сома складае в межах - 20- 25 грн.
Канальний сом - це теплолюбива риба i добре росте при температурi водi 25-300, i може переносити пщвищення И навiть до 350. По темпу росту сом не уступае коропу i товстолобику. Наприкшщ вересня двохлiтки сома мали середню масу 600г, а окремi особини - 800г i бiльше. Вщхщ за перiод вирощування не перевищував 8%. Що стосуеться товстолобика, то його середня маса за останш п'ять роюв збшьшилась на 100г i в 2008 роцi становила 420г.
Висновки. Оцiнка санiтарних та гiгiенiчних умов садкiв на теплих водах свщчить про те, що температурний режим в охолоджувачi водоймищ коливаеться: взимку - (+30С), вл^ку - (+330С), а в скидному каналi досягае +400С за сумою ефективних температур вище 5000 градусо днiв, який забезпечуе задовiльний режим вирощування риби та гщробюнив в Лиманському пiдприемствi. Теплолюбива риба добре зростае при температурi води +25-300С i за iнтенсивнiстю росту сом не поступаеться карпу i товстолобику, а вщхщ його за перюд вирощування не перевищуе 8%.
Лггература
1. Амелютин В. М. Карп питается ночью. / В. М Амелютин // Рыбоводство и риболовство. - М. - 1985. - №6. - 7с.
2. Гринжевський М.В. 1нтенсифшащя виробництва продукци аквакультури у внутршшх водоймах Украши. / М.В. Гринжевський - К. : Свщ 2000. - 188с.
3.Корнеев О. В садках на теплых водах. / О Корнеев, Л Корнеева, Л Титарева // Рыбоводство и рыболовство. - М. - 1968. - №2. - 6с.
4. Привезенцев Ю.А. Интенсивное прудовое хозяйство./ Ю.А. Привезенцев - М. - 1991. - 200с.
5. Товстик В.Ф. Розведення та вирощування риби ( навчально -практичний поабник)./ В.Ф. Товстик, А.П. Бевзюк - Харюв. - 2003. - 124с.
6. Скляров Г.А. Выращивание рыбы на интенсивной основе в государственном сельскохозяйственно - рыбоводном предприятии «Лиманское» Змиевского района Харьковской области / Г.А. Скляров, В.Ф. Товстик // Пщвищення продуктивной с.-г. тварин: Сб. научн. Тр. - Т. 16/ ХГЗВА. - 2006. - 413с.
Summary
Chornyi M.V., Sklyarov G.A., Pasechnik V. A.
SANITARY AND HYGIENE ESTIMATION OF THERMICAL AND HYDROCHEMICAL REGIME OF NURSEPOND ON WARM WATER IN
FISH GROWING
The main factors which influence on fish growing technology in the basinchill for TES and nurse-ponds under modern farming conditions have been estimated.
Key word: fish, basin-chill, growing, technology, feeding.
Стаття надшшла до редакцИ 16.09.2009
163
