CC BY
10
сування вибiрки за значеннями, - кожна з яких асощюеться з рiзним зсувом середнiх значень.
Таким чином, можемо зробити таю висновки:
• метод Монте-Карло дае змогу розраховувати розподш збитшв за кредитним портфелем на будь-яку дату в межах обпу актив1в;
• при кредитувант шноващйних процес1в оценки ризишв методом 1мгтацшно-го моделювання е поеднанням метод1в анал1зу чутливост1 та анал1зу чутли-вост на баз1 теори 1мов1рност1;
• метод 1м1тащйного моделювання знаходиться в основ1 як ощнки кредитного ризику позичальника, та 1 в основ1 оцшки ризику 1нвестицшного (шнова-щйного) проекту;
• одтею з проблем застосування методу Монте-Карло е моделювання поведш-ки фактор1в ризику;
• виршення проблеми щодо моделювання окремого фактора ризику полягае в застосувант таких щдход1в: застосування швертивно! функци розпод1лу, моделювання нормального розпод1лу методом Бокса-Мюллера, моделювання дешлькох корелюючих одна з одною;
• подальшими напрямками для вдосконалення методу 1мггацшного моделювання при оцшщ кредитних ризишв е розроблення та покращення технологш для досягнення ефективност1 даного методу;
• двоетапна "виб1рка за значеннями" е найефективтшим напрямком застосування техтки для покращення методу 1м1тацшного моделювання, розробле-на шоземними науковцями та практиками Гласерманом та Л1.
Лiтература
1. Аналггична доповщь Центру Разумкова. 1нновацшний розвиток в Укра1'т: наявний потенщал 1 ключов1 проблеми його реал1заци// Нацюнальна безпека 1 оборона, 2004, № 7.
2. Ивлиев С.В. Исследование кредитного риска методом Монте-Карло. - www.riskland.ru/ ИЬЯгее/Сге&ШзкМоПеСагЬ.р^.
3. Кабушкин С.Н. Управление банковским кредитным риском: Учеб. пособие - М.: Новое знание, 2004. - 336 с.
4. С кщько В.1. Оцшка ризику методом Value-at-Risk// Економша: проблеми теори та практики: Зб. наук. праць. - Дншропетровськ: ДНУ. - 2005, вип. 202. - С. 158-165.
5. www.defaultrisk.com.
6. www.riskland.ru.
УДК 339.142 Здобувач В. С. Полiвчак - Rbeiecbm КА
РОЗВИТОК КОМЕРЦ1ЙНОГО Б1ЗНЕСУ I РЕФОРМУВАННЯ В1ДНОСИН ВЛАСНОСТ1 В УКРАШ1
Розглядаеться типiзацiя суб'екпв комерцiйного 6Ï3Hecy за типами i формами влас-ност з урахуванням впливу форми власностi на ефективнiсть господарювання. Визначе-но вплив реформування вiдносин власностi на розвиток комерцшного 6iзнесy в Укрш'ш.
Competitor V.S. Polivchak - Commercial Academy of L'viv
Development of commercial business and property-owning relations in Ukraine
Classification of commercial business agents by type of property-owning is considered. Impact of type of property-owning on effectiveness is investigated. Changes in property-owning relations in Ukraine are covered and their influence on development of commercial business is scrutinized.
Комерцiйний бiзнес виступае невщ'емною ланкою сучасно! ринково! економiки. Хоча сам термiн "комерцшний бiзнесм е порiвняно новим в укра-шськш економiчнiй лiтературi, маемо чимало дослiджень, що присвяченi за-гальним питанням розвитку комерцiйного бiзнесу, зокрема торговельно-сер-вiсних пiдприемств. Однак варто бшьш детального наголосити, що в умовах перехщних економiчних систем становлення комерцшного бiзнесу та його розвиток тюно пов'язаний iз реформуванням вщносин власностi. Власне через це необхщно з'ясувати взаемозв'язок мiж реформуванням вiдносин влас-ностi i процесами становлення комерцiйного бiзнесу, визначити який характер носить цей зв'язок: лише необхiдний чи також i достатнiй, встановити вплив форми власност на дiяльнiсть суб'екту комерцшного бiзнесу тощо. Ви-рiшенню цих завдань i присвячена наша стаття.
Поняття власностi належить до найбшьш фундаментальних в еконо-мiчнiй наущ, зокрема форма власностi е одним iз визначникiв типу економiч-но! системи, лежить в основi способу управлшня господарюючим суб'ектом i, вщповщно, впливае на ефективнiсть його дiяльностi.
Загалом пiд термiном власнiсть розумiемо вiдношення мiж людиною чи сшвтовариством (групи людей, суб,ектiв), з одного боку, i матерiальним свiтом (об'ектом), з iншого. Вона характеризуе приналежшсть об'екта до суб'екта. Форми i характер вiдносин власностi е визначальними ознаками сучасно! економiки i найбiльше активно виявляються i реалiзуються в умовах ринку, де ддать товарно-грошовi i ринковi вiдносини. Ринок - це, насампе-ред, рiзноманiтнiсть i взаемодiя форм власностi, без власниюв немае ринку. Економiчною наукою сформульоваш умови, що загалом визначають форми i вiдносини власностi в ринковш системi:
1. На ринку регулюються { розвиваються взаемовщносини м1ж власниками ка-тталу, засоб1в виробництва, майна, робочо! сили, виготовленого продукту.
2. Необхщний мехатзм, що додае динам1зму у розвитку форм власност1, { таким мехатзмом е конкуренция, породжена ринком.
3. Вщносини власност - невщ'емна I справжня властивють господарюван-ня, що забезпечуе рют ефективност д1яльност власника.
4. Визначальними принципами ринку е економ1чна воля { особиста защкав-летсть суб'екив, що хазяйнують - власниюв.
У випадку, коли вс фактори виробництва: робоча сила, знаряддя i предмети пращ - належать однш особ^ то право власностi поширюеться i на продукт, створений чи прирощений у процесi виробництва власником. Уяви-мо тепер ситуацiю, коли робоча сила в особi пращвниюв трудового колекти-ву не е власником засобiв виробництва, тобто вони знаходяться в розпоряд-женнi шшого власника. Власник засобiв виробництва, надаючи засоби в ко-ристування робочо! сили, укладае договiрну угоду, вщповщно до яко! з'ясо-вуемо, хто i якою мiрою буде власником чи розпорядником створено! (приро-щено!) продукцп.
Вiдносини власностi породжують iншi iнтереси i стимули в госпо-дарськiй дiяльностi порiвняно з державною формою власност^ особливо коли контроль за ефектившстю II використання е низьким. Хазяйнуючи на об'ект власност^ справжнiй власник не керуеться швидкоплинними штереса-
ми. Вш бiльше думае про майбутне використання об'екта. 1нтерес до пер-спективи - найбiльш дiючий мотив постшно1 турботи власника про об'ект власностi, органiзацiï його ефективно1' дiяльностi. Biдсутнiсть власницького iнтересу притупляе заклопоташсть про стан i розвиток об'екта власност^ що призводить до хиткого i безсистемного використання матерiальних щнностей i, як наслiдок, до певних втрат. Якщо не пiдкрiплювати в людях почуття господаря шляхом шщшвання власницького iнтересу, то шанси на успiх у гос-подарюванш будуть незначнi.
Особливу роль у розвитку форм власност вiдiграе ринкова конкурен-цiя. Вона стае запорукою утворення стiйких спiввiдношень мiж рiзними формами власностi i формування ïхньоï структури. У результатi посилення кон-куренцiï вiдбуваеться витiснення форм власност^ що виявляться неконкурен-тоспроможними у сферах виробництва, об^у i споживання продукцп. Вщзна-чимо, що конкуренщя форм власностi, по сут необхiдна, оскiльки стимулюе кожну з них до удосконалення.
Фактор ризику виступае стимулом шдвищення вiдповiдальностi за прийнят пiдприемницькi i комерцiйнi ршення власником. Найбiльш високий ступiнь мотивацп при iндивiдуальнiй формi власностi, коли власник ризикуе уЫм своïм майном. За участ у спiльнiй власност ступiнь мотивацiï зни-жуеться. Отже, ризик визначае спонукання власника до ращонального використання об'екта власность
Однак перехщ вiд державно1' власност до ринкових форм ще не вирь шуе проблеми побудови ринку. Необхщно, щоб новi власники вмши оргаш-зувати виробництво, керувати ним, мали компетентнiсть, виявляли защкавле-шсть. У протилежному випадку утворенi форми власност не приведуть до надежного ефекту.
В умовах ринку важливi не видшення i функцiонування окремо1' форми власностi, якою ефективною вона би не здавалася, а створення i шдтримка рiзних форм власность Рiзноманiтнi сучаснi потреби у суспiльствi можуть бути досить повно задоволеш лише на основi вЫе1" сукупностi форм власнос-тi. Економiчний механiзм повинен бути еднiстю взаемозалежних i конкуру -ючих форм власность ïхня диференцiацiя i постiйна динамiчнiсть шдсилю-ють конкурентну ознаку, а отже, i динамжу ринку. Питання про мюце i роль кожно1' форми власностi знаходить свое виршення в найкращому сполученнi рiзних форм власносл, що вiдповiдае вимогам економши.
Державна власнiсть вiдрiзняеться вiд ринкових форм власност цiлями i функщями дiядьностi. Як свiдчить досвiд зарубiжних краш, вона, насамперед, мае мюце в тих галузях i сферах, де хосен або невеликий, або приходить через тривалий час. До них належать катталомютю i малоприбутковi виробництва: енергетика, транспорт, зв'язок, шфраструктура, охорона навколишнього сере-довища. Державна форма власност в умовах ринку обумовлюеться не праг-ненням одержати прибуток, а пере^дуе й iншi цiлi. Найчастiше це пов'язано з дiяльнiстю держави щодо активiзацiï й оздоровлення збиткових шдприемств i галузей за рахунок державного бюджету. Метою державно1' власностi е не роз-ширення власно1' сфери, а гармоншний розвиток продуктивних сил i досягнен-ня необхiдноï рiвноваги у структурi форм бiзнесовоï дiяльностi.
Iндивiдуальна i сiмейна форми власностi найбiльш характеры для дрiб-ного бiзнесу. Внаслщок розвитку продуктивних сил суспiльства вщбулося об'еднання працi i капiталу, що привело до утворення двох напрямюв: з одного боку, розвинулася приватна власшсть на основi колективно! наймано! працi, з iншого боку - спостер^ався розвиток колективних спiльних форм власность
Незважаючи на удавану наявшсть високого рiвня мотиваци i защкав-леностi в результатах працi колективно! або кооперативно! форм власностi, у чистому видi цi форми не отримали широкого поширення. Рiч у ^м, що ефек-тивнiсть даних форм дуже висока лише в умовах малих пiдприемств, де до-сить чiтко вiдслiдковуеться зв'язок мiж власнiстю й участю в управлшш, одержанням i розподiлом доходу.
В акцюнернш формi власностi i комерцшно-шдприемницьюй дiяль-ностi проявилося найбiльш рацюнальне сполучення колективних i шдив^-альних iнтересiв, тому акцiонерна форма i стала базисною в ринковiй систе-мi, зокрема у системi бiзнесу. Iндивiдуальне торгове пiдприемство являе собою суб'ект бiзнесу, що господарюе, iз правами юридично! або фiзично! особи, що створений за рахунок катталу тiльки одного власника або члешв од-ше! родини. Таю шдприемства можуть функцiонувати в наступних оргашза-цiйно-правових формах.
1ндив^альне пiдприемство е особистою власнiстю одше! людини, яка несе повну вщповщальшсть за власну дiяльнiсть. Використання наймано! працi на таких пiдприемствах не враховуеться. Омейне пiдприемство засно-вуеться на Ымейнш власностi i використанш працi членiв одше! родини, що проживають спшьно. За ще! форми дiяльностi використання наймано! працi також забороняеться.
Приватне шдприемство знаходиться в особистiй власнос^ одного власника, який мае виключне право виступати вiд iменi цього шдприемства. З метою розвитку приватного шдприемства власнику надаеться право найму робочо! сили. 1ндивщуальш торговi шдприемства можуть створюватися в результат як приватизаци державних або комунальних пiдприемств, так i орга-шзаци нових. Утворення останнiх багато в чому визначаеться наявшстю стартового катталу у претенденлв на створення iндивiдуального пiд-приемства. Господарськi товариства i спiлки - це комерцiйнi шдприемства з роздшеним на частки (внески) засновниюв (учасникiв) статутним (складо-вим) кашталом. У комерцiйнiй практицi щ форми подiляються на партнерсь-ю i корпоративнi пiдприемства.
Партнерське торговельно-сервюне пiдприемство являе собою суб'ект, що хазяюе, iз правами юридично! особи, утворений для ведення сшльно! ко-мерцiйно! дiяльностi декiлькома засновниками (учасниками), що об'еднали свiй капiтал i дiють на принципах партнерства. Кожний з партнерiв е пред-ставником шдприемства i несе майнову вщповщальшсть по його зобов'язан-нях. До партнерських торгових шдприемств вiдносяться наступш органiза-цiйно-правовi форми: повне товариство, товариство на вiрi, товариства з об-меженою i додатковою вщповщальшстю.
Корпоративне торговельно-сервiсне пiдприемство (лат. софогайо -об'еднання) - суб'ект, що господарюе, iз правами юридично! особи, створений
у формi акцiонерного товариства. Воно мае статутний фонд, подшений на визначену кшьюсть акцiй. Засновники акцiонерного товариства (акцюнери) несуть вiдповiдальнiсть згiдно зi сво!ми зобов'язаннями тiльки в межах вар-тостi приналежних !м акцш. Вони укладають мiж собою угоду, що визначае зобов'язальш права стосовно ведення спшьно! дiяльностi. Установчим документом служить статут, затверджений засновниками. Вш повинен мютити: основнi положення про акцюнерне товариство; умови про категори акцiй, що випускають, 1хньо1 номшально! вартостi i порядку розмiщення; розмiри статутного капiталу; права акцiонерiв; питання управлiння дiяльнiстю товариства. Вищим органом управлшня е загальш збори акцiонерiв. У товариствi з числом акцiонерiв бiльш 50 оЫб формуеться Рада директорiв. Виконавчий орган, що забезпечуе поточне управлшня, може бути колепальним (дирекщя, правлшня) або одноособовим (генеральний директор, директор). Вш шдзв№ ний Радi директорiв i загальним зборам акцiонерiв. Акцюнерне товариство може бути у формi вщкритого i закритого типу.
Господарче товариство визнаеться дочiрнiм, якщо основне госпо-дарське або iнше товариство-швестор переважае в його статутному фондi або капiталi i укладае з ним договiр стосовно можливостi визначати прийняття основних господарських ршень. Власне тут основне товариство вщповщае солщарно з дочiрнiм товариством за угодами, укладеними останнiм у вико-нання вказiвок основного товариства. У випадку неспроможност (банкрут-ства) дочiрнього товариства з вини основного товариства, останне несе соль дарну вщповщальшсть за боргами боржника.
У практищ бiзнесовоl дiяльностi вважаеться, що господарське товариство визнаеться залежним (дочiрнiм), якщо основне товариство мае бшьш 20 % голосуючих акцш акцюнерного товариства або 20 % статутного кашта-лу товариства з обмеженою вщповщальшстю. Торговельно-сервюне шд-приемство може мати оргашзацшну форму унiтарного державного або кому-нального формування. Майно такого державного або комунального пiд-приемства знаходиться вщповщно у державнiй або комунальнш власностi i належить шдприемству на правах господарського користування. Варто вра-хувати i те, що майно шдприемства зазначено! форми не може бути розподь лене мiж його працiвниками. Керiвника унiтарного шдприемства признача-ють органом, уповноваженим власником, i йому пiдзвiтним.
Однiею з широко розповсюджених оргашзацшних форм торговельно-го пiдприемства е споживчий кооператив - добровшьне об'еднання громадян на основi пайового членства й об'еднання !х майнових пайових внескiв для спiльноl дiяльностi. Члени кооперативу солщарно несуть вiдповiдальнiсть за його зобов'язаннями. Його установчим документом е статут, затверджений загальними зборами, в якому мютиться предмет i мета дiяльностi кооперативу, характер трудово! учас^ i вiдповiдальнiсть членiв кооперативу, розмiри й умови внесення ними пайових внесюв, склад органiв керування, порядок вщ-шкодування завданих збиткiв. Доходи, отримаш споживчим кооперативом вiд господарсько! дiяльностi, розподiляються мiж його членами з урахуван-ням трудово! участь
Асощаци i спiлки - це об'еднання комерцiйних органiзацiй з метою координаци шдприемницько! дiяльностi i захисту майнових штереЫв членiв цих об'еднань. Асощаци i спiлки представляють iнтереси пiдприемцiв у дер-жавних органах, здiйснюють консультацп з приводу ведення комерцшно! дь яльностi, в галузях маркетингу, менеджменту, комерцшного права, сприяють пiдготовцi кадрiв i iн. Члени асоцiацiй i союзiв зберiгають свою господарську самостшшсть i права юридичних осiб.
Якщо перевести даний аналiз у площину практики перехщних проце-сiв в Укра!ш, то потрiбно зазначити, що у загальнш чисельностi об'ектiв роз-дрiбно! торгiвлi в ходi процеЫв роздержавлення i приватизацп у 19902002 рр. вiдбувалися кардинальнi змши у структурi !х власникiв (табл.). За цей перюд кiлькiсть державних та комунальних магазинiв зменшилася на 39,6 тис. од. або бшьше шж у 5 разiв, а кюсюв та наметiв - на 12,4 тис. од. (79,0 %). Ця тенденщя поступово привела до переходу державно-комунальних роздрiбних торговщв у приватну i колективну власшсть, розвиток яких у тд-галузi роздрiбно! торгiвлi все ж не можна вважати однозначним.
Табл. Розподт об'eктiв, що здшснювалироздрiбну торгiвлюу 1990,
Форми влас-ност1 1990 1996 1998 1999 2000 2001 2002 В1дхилеиня за 19902002 рр. В1дхилення за 19962002 рр.
у сум1 %% у сум1 %%
державна та комунальна
магазини 47,0 13,9 11,5 9,8 8,8 8,2 7,4 -39,6 15,7 -6,5 53,2
кюски 1 намети 15,7 6,4 4,4 4,0 3,8 3,7 3,3 -12,4 21,0 -3,1 51,6
Приватна
магазини - 5,8 8,1 8,0 7,6 7,6 7,5 X X 1,7 129,3
кюски 1 намети - 4,1 4,2 4,1 4,0 4,1 3,6 X X -0,5 87,8
Колективна
магазини 73,6 85,7 74,7 67,6 61,5 56,5 51,9 -21,7 70,5 -33,8 60,6
у т.ч. споживчо! коопераци 73,6 50,7 33,9 28,0 23,9 23,4 21,6 -52,0 29,3 -29,1 42,6
кюски 1 намети 9,4 16,1 18,1 18,1 17,5 16,3 15,6 6,2 166,0 -0,5 96,9
у т.ч. споживчо! коопераци 9,4 3,1 1,5 1,5 1,0 1,2 1,0 -8,4 10,6 -2,1 32,3
Складено за даними Держкомстату Укра!ни
Так, юльюсть приватних дрiбно роздрiбних торговельних одиниць, по-чинаючи з 1998 р. до юнця аналiзованого перiоду, дещо скоротилася (на 0,6 тис.), тодi як число магазишв зростало до кшця 1999 р., тсля чого стабш-зувалася на рiвнi 7,5-7,6 тис. од. Тодi як частка приватних торговщв у загальнш чисельност суб'екпв роздрiбно! торгiвлi неухильно зростае - з 7,7 до 12,2 %.
Зменшення абсолютно! чисельносп магазинiв, кюсюв i палаток колективно! форми власносп пояснюеться постiйним значним скороченням об'екпв роздрiбно! торгiвельно! системи споживчо! кооперацi!: починаючи з 1990 р. мережа кооперативних магазишв зменшилася на 52,0 тис. од. (на %), а дрiбно роздрiбних одиниць - на 8,4 тис. (у 10 р.), однак паралельно вщбулося
збшьшення числа iнших магазинiв i кюсюв (палаток) колективно1' форми власностi - на 30,3 i 14,6 тис. од. вщповщно.
У регюнальному аспект за даними Держкомстату Украши найбшьше роздрiбних торговцiв зосереджено у таких областях, як Донецька - 7128; Львiвська - 6591; Дншропетровська - 5587 од., тодi як у Чершвецькш i Рiв-ненськiй областях ix число не досягае навiть двох тисяч одиниць. 1з загально!" кiлькостi найбiльше об'ектiв роздрiбноï торгiвлi державно1' форми власностi збереглося у Кшвськш (209 од.) i Львiвськiй (208 од.) областях; комунально1' -у Луганськш (654 од.) i Дншропетровськш (538 од.) областях; приватно1' - у Донецькiй (1064 од.), Львiвськiй (1041 од.) i Харювськш (1007 од.) областях; колективно1' - у тих же Донецькш (5947 од.) i Львiвськiй (4897 од.) областях.
Таким чином, територiальний розподш магазинiв i кiоскiв, що належать суб'ектам господарювання рiзниx форм власност^ не мае едино1' чггко виражено1' тенденци до домiнування у певних регюнах роздрiбниx торговцiв якоьнебудь форми власностi, ïx структура склалася довiльно пiд впливом мiсцевиx соцiально-економiчниx факторiв розвитку гадузi торгiвлi.
За оргашзацшно-правовими формами роздрiбниx торговцiв, що фун-кцiонують на внутрiшньому споживчому ринку, за даними Держкомстату Украши переважають товариства з обмеженою вщповщальшстю 24323 од., споживчi товариства - 19012 од. i приватш шдприемства - 10713 од., як загалом становили станом на початок 2003 р. понад 60 % усiеï чисельност об'еклв, що провадять роздрiбну торгiвлю.
У складi магазишв за питомою вагою переважае торговельна мережа первинних споживчих товариств - 27,5 %; товариств з обмеженою вщповь дальшстю - 24,6 %; приватних, комунальних, колективних шдприемств -10,9; 7,5; 5,9 % вщповщно. При цьому доволi висока частка магазишв характеризуемся господарською несамостшшстю: iз загалу 2732 од. (4,1 %) - це дочiрнi шдприемства; 874 од. (1,3 %) е фшями, а 774 од. (1,2 %) як структур-нi шдроздши входять до складу iншиx оргашзацшно-правових формувань.
Найпоширенiшою органiзацiйно-правовою формою для в^чизняних дрiбно роздрiбниx об'ектiв безумовно е товариства з обмеженою вщповщаль-шстю. Цi формування станом на 1 шчня 2003 р. оргашзовували роботу 7893 кiоскiв i наме^в, що складало бiльше ^ ïx загальноï чисельностi. У час-тиш дрiбно роздрiбноï торгiвлi помiтною е також участь приватних шдприемств (3409 од., 15,2 %), вщкритих акцюнерних товариств (3319 од., 14,8 %), комунальних шдприемств (1537 од., 6,8 %), колективних шдприемств (1013 од., 4,5 %).
Таким чином, децентралiзацiя у пострадянський перюд управлшня економшою, реформування вiдносин власностi, створили об'ективш переду-мови для розширення бази бiзнесовоï сфери, дали потужний поштовх для ви-никнення i розвитку нових форм комерцшного бiзнесу. Попри представниюв державноï i кооперативноï власностi, на товарному ринку сьогодш з ними ус-пiшно конкурують суб'екти колективноï, приватно!, змiшаноï форм власность Розширення суб'ектноï бази комерцшного бiзнесу вiдбулося також внаслiдок поглиблення структури учасникiв бiзнесу шляхом розвитку нових оргашза-цiйно-правовиx форм учасниюв бiзнесу.
Л1тература
1. Економпчний розвиток Украши/ Mïh-bo економiки та з питань европ. штегр. Украши - К.: Мш-во економiки та з питань европ. штегр. Украши, 2004. - 24 с.
2. Комерцшна д1яльн1сть на ринку товарiв i послуг (за ред. проф. Апотя В.В., проф. Гончарука Я. А.). - Львiв, 2001. - 269 с.
3. Апопш В. Формування сучасно'1 iнфраструктури ринку продовольства Украши// Региональна економша. - 1999, № 3. - С. 18-25.
4. Берман Б., Эванс Дж. Розничная торговля: стратегический поход. Пер. с англ. - М.: Издат. дом "Вильямс", 2003. - 1184 с.
5. Варналш З.С. Вступ до тдприемництва: Навч. - метод. поаб. - К.: 1н-т приватного права i пщприемництва АПрН Украши, Мiжнародний iн-т ринкових вiдносин i пщприемниц-тва, 1999. - 108 с.
6. Кадзума Т. Вечный дух предпринимательства. - К.: Укринтур, 1992. - 206 с.
7. Мазарак1 А.А., Л1гоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економша торговельного шдприемства: Пщручник. - К.: Хрещатик, 1999. - 800 с.
8. Мочерний С.В., Устенко ОА., Чеботар С.1. Основи пщприемниць^' дiяльностi : По-сiбник. - К.: Вид. центр "Академiя", 2001. - 280 с.
9. Предпринимательство: Учеб. для вузов/ Под ред. проф. В.Я. Горфинкеля и др. - М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1999. - 475 с.
10. Роздр1бна торгова мережа на 1 ачня 2003 року/ Держком. статистики Украши. - К: ГМУС ДКС. - 93 с.
11. Споживча кооперащя Украши: Проблеми сучасного розвитку. - Монографiя/ Ред-кол. Бабенко С.Г., Лукшов 1.1., Шемшученко Ю.С., Гончарук Я.А., Апопш В.В. - Львiв: Ко-опосвiта, 1999. - 366 с.
12. Трансформащя модел1 економiки Украïни (iдеологiя, протирiччя, перспективи)/ Геець В.М., Кваснюк Б.С., Зверяков М.1. та iн. - К.: Вид-во Логос, 2000. - 498 с.
