CC BY
18
КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕС1ЙНОМУ НАВЧАНН1
Свiтлана ЕКАЛО
РОЛЬ ПЕДАГОГ1ЧНОГО СЕРЕДОВИЩА У П1ДГОТОВЦ1 ВЧИТЕЛ1В ДО 1ННОВАЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В СУЧАСНИХ ПЕДАГОГ1ЧНИХ УСТАНОВАХ ЧЕРКАЩИНИ
Стаття присвячена розгляду особливостей взаемодИ учасниюв навчального процесу у формуванн1 педагоггчна зоргентованого середовища на Черкащит. Досл1джуються сучасш тенденцИ пгдготовки вчителгв I створення наукового пгдтрунтя для Их подальшо'1 педагог1чно'1 дгяльностг.
У технщистську добу, яка характеризуешься динамiзмом сучасно! цившзаци, нарощуванням И культурного шару, посиленням ролi особистостi в суспшьсга, швидкою змiною технiки i технологш, iнтелектуалiзацiею, ринковими умовами працi, до педагопчно! освiти висуваються новi вимоги, оскшьки логiчним е перехiд вщ «освiти на все життя до «осв^и впродовж усього життя». Основний сенс ще! неперервно! педагопчно! осв^и полягае у «постiйному творчому оновленш, розвитковi i удосконаленнi Кожно! людини впродовж усього життя, що веде за собою процвгання суспшьства» [3, 36].
Педагопчна освiта повинна забезпечувати формування компетентно! особистосп педагога, здатного самостшно i творчо виконувати професшш функцп, усвiдомлювати особистiсне i сустльне значення педагопчно! дiяльностi, нести вщповщальшсть за !! результати. В умовах модершзаци освiти актуалiзуються такi професшш функци учителя, як прогнозування, проектування, оргашзащя змiстового i процесуального рiвнiв освiти, все бiльш необхiдними стають навики педагога до здiйснення самостшно! науково-дослщно! роботи, зростае значення його професшно! мотивацп. Сформувати високий професюнатзм сучасного учителя покликана система неперервно! педагопчно! освгги, яка базуеться на штеграци освiтнiх систем, якi забезпечують три рiвнi освiти: довузiвську, вузiвську, пiслявузiвську.
Особистiсний i професiйний розвиток досягаеться за умови створення педагопчне зорiентованого середовища, пiд яким розумдать «... сукупнiсть навчально-виховних, морально-психолопчних, морально-духовних, iнформацiйних, кадрових, матерiальних умов, систему стосунюв суб'ектiв навчального процесу» [3, 36]. Загальним питанням створення педагопчно зорiентованого середовища присвяченi пращ Медвщь А., Недоспасово! Н., Пол енського М.; концептуальнi засади творення едукацшно! атмосфери розкритi у публшащях Захаренка О., Кузя В., Побiрченко Н., Сухомлинського В., Сухомлинсько! О. Наповнення ще! створення педагогiчно зорiентованого середовища регiональним змiстом нам здаеться перспективним напрямом дослщження, тому стаття присвячена висв^ленню взаемоди рiзних учасниюв навчально-виховного процесу, якi забезпечують педагопзащю освгансько! громади i створюють умови для устшно! неперервно! педагопчно! освгги на Черкащинi. За своею дiею педагогiчно зорiентоване середовище е багатофункцюнальним (див. рис.1)
Формувальна
Культуролопчна |
Функцп педагопчно зор^ентованого _сдоеповцтца_
Розвивальна
Рис. 1. ФункцИ' педагогiчно зорieнтованого середовища 3míct вищезгaдaних функцш системaтизoвaнo в тaблицi (див. тaбл.1).
3Micm функцт неперервног педагогiчноï освти
Таблиця 1
Функщя 3míct, який зaклaденo y викoнaння фyнкцiï
Дiaгнoстичнa • виявлення Ha paннiй стaдiï нaвчaння здiбних дo педaгoгiчнoï дiяльнoстi yчнiв; • дiaгнoстикa iнтеpесiв, нaхилiв, здiбнoстей, iндивiдyaльних oсoбливoстей, якi y мaйбyтньoмy мoжyть визнaчити yспiшнiсть педaгoгiчнoï дiяльнoстi; • пpoгнoзyвaння yспiшнoстi oвoлoдiння нaвчaльним MaTepiaroM, пepeдбaчeним пpoгpaмaми пeдaгoгiчнoï oсвiти; • o^rna гoтoвнoстi учня дo вибopy пeдaгoгiчнoгo пpoфiлю нaвчaння.
Фopмyвaльнa • 3a6e3TO4eH^ peaлiзaцiï iнтepeсiв, пoтpeб i здiбнoстeй дo пeдaгoгiчнoï дiяльнoстi; • фopмyвaння пeдaгoгiчнe мoтивoвaнoï спpямoвaнoстi oсoбистoстi учня, стyдeнтa; • фopмyвaння системи уявлень пpo пeдaгoгiчнy пpoфeсiю як щншсну opieнтaцiю.
Рoзвивaльнa • фopмyвaння гнyчкoстi i œcTeMHocri мислення; • фopмyвaння po3yMrn^ взaeмoзв'язкy i взaeмoзaлeжнoстi свiтoвих пpoцeсiв; • вихoвaння гoтoвнoстi взяти oco6^Ty y4acTb y poзв'язaння лoкaльних, peгioнaльних i глoбaльних пpoблeм; • ствopeння peaльних yмoв для виявлення iндивiдyaльних здiбнoстeй кoжнoгo учня, який oбpaв пeдaгoгiчний пpoфiль, стyдeнтa пeдaгoгiчнoгo ВНЗ, пeдaгoгa.
Кyльтypoлoгi 4Ha • poзвитoк здaтнoстi poзв'язyвaти пpoблeми бaзyючись нa дoсягнeннях кyльтypи; • дoсягнeння piвня oсвiчeнoстi, який вiдпoвiдae oсoбистiснoмy пoтeнцiaлy; • тдвищення iнтepeсy yчaсникiв нaвчaльнoгo пpoцeсy дo кyльтypoлoгiчнoï пpoблeмaтики oсвiти; • ствopeння yмoв для poзвиткy oсoбистoстi, стимyлювaння пpoцeсy кyльтypнoгo сaмoвизнaчeння.
Досвiд створення i управлiння системою неперервно! педагопчно! освiти на Черкащинi грунтуеться на тюнш спiвпрацi регiональних органiв управлшня освiтою i наукових осередкiв педагопчно! думки. На вщмшу вiд бшьшост областей Укра!ни, у яких осередок педагопчно! освгш розташований лише в обласному центр^ на Черкащинi ддать два педагогiчнi унiверситети, якi мають славну iсторiю i здобутки в осв^нш галузi: Черкаський нацiональний ушверситет iменi Богдана Хмельницького i Уманський державний педагопчний унiверситет iм. Павла Тичини.
Саме педагопчш унiверситети е тiею координацшною структурою i зв'язуючою ланкою мiж школярем, студентом та учителем. Такий зв'язок вщбуваеться у процесi:
• розробок держбюджетних тем, до яких залучеш науковцi з числа науково-педагогiчних кадрiв та студентiв ушверсите^в, шкiльних учителiв, працiвникiв органiв управлшня освггою;
• дiяльностi науково-дослiдних лабораторш;
• створення спiльних науково-методичних центрiв;
• функцiонування навчально-методичних комплексiв, яю об'еднують навчальнi заклади рiзних рiвнiв ступенiв i рiвнiв акредитаци.
• Нижче подано перелiк окремих держбюджетних тем, яю розроблялися в Уманському державному педагопчному унiверситетi:
• «Навчальне — виховний комплекс «Школа — дитячий садок» — перша ланка неперервно! середньо! освгги»;
• «Пщготовка вчителя до впровадження нових технологш навчання в сiльськiй початковiй школЬ>;
• «Народознавство як духовна основа становлення вчителiв оновлювано! укра!нсько! нащонально! школи»;
• «Формування гуманiстичного св^огляду вчителя»;
• «Вивчення бiорiзноманiтгя як аспект гумашзаци екологiчно! освiти студентсько! та учнiвсько! молодi».
Розглянемо, як забезпечувалися наступшсть i зв'язок мiж рiзними суб'ектами педагогiчно! освiти шд час спiвпрацi при реалiзацi! деяких iз вказаних тем.
При розробщ теми «Навчально-виховний комплекс «Школа — дитячий садок» — перша ланка неперервно! осв^и» значна увага придшялась дослщженню теоретичних засад наступностi в навчально-виховнш роботi комплексу, органiзацi! педагопчного процесу на засадах концепцi! «школа — родина». В межах дослщження розроблено «Концепщю розвитку дошкiльно! осв^и Черкащини» та програму !! реатзацп, в якiй передбачено механiзм збшьшення кiлькостi навчально-виховних комплексiв «Школа - дитячий садок», що забезпечують наступшсть в одержанш дошкiльно! i початково! освiти дiтьми вiком вiд 3-х до 10-ти роюв.
Полiгоном дослщжень згiдно укладених угод про ствпрацю слугували навчально-виховнi комплекси сш Степкiвка i Матвi!ха Монастирищенського району та с. Максимiвки Уманського району.
Вiдповiдно до плашв дослiджень реалiзовано наступнi аспекти роботи з педагопчними колективами комплекшв «Школа-дитячий садок»:
- виявлено педагопчш умови соцiалiзацi! вихованцiв комплексу на основi спiвробiтництва дiтей, педагогiв та родини;
- запроваджено дидактичну модель народознавчо! роботи з дiтьми вщповщно створено! регiонально! програми з народознавства Черкащини;
- упроваджено в педагопчний процес комплекс програм з еколопчного та фiзичного виховання;
- проведена науково-методична робота з педагогiчними колективами комплекшв;
- на базi комплексiв оргашзовано педагогiчну практику студентiв, де вони мають можливють втiлити результати сво!х дослiджень (курсових, дипломних робiт, наукових статей та доповщей на конференщях). Результати науково-дослiдно! роботи знайшли свое вщображення у збiрниках наукових праць та методичних посiбниках [2, 4, 5].
За даними Управлшня освiти та науки Черкасько! облдержадмшютраци, «Кiлькiсть комплексiв «дитячий садок — школа» в обласп невпинно зростае. Сьогодш !х в обласп вже 42 (охоплено 794 дитини дошкшьного вiку). Найбiльше !х у Монастирищенському районi — 15, Драбiвському — 6, Чорноба!вському — 5, Звенигородському, Христишвському, Золотонiському — по 3» [1, 4].
Виховання особистосп дитини, формування шанобливого ставлення до оточуючих, традицiй i звича!в им'!, укра!нського народу плiдно здiйснюегься в навчально-виховному комплексi «Дитячий садок-школа» № 15 м. Смши. Саме тут розроблено програму наступностi у морально-правовому та родинному вихованш дiтей. Комплекс е консультативним i просвiтницьким центром з психолого-педагопчних проблем виховання. Щд одним дахом у затишному примщенш Залевкiвського навчально-виховного комплексу Смiлянського району навчаеться i виховуеться 52 дней, в тому числi: 24 учш 1-4 класiв, якi об'еднанi в два класи-комплекти, решта - дошкшьнята, що перебувають в однш рiзновiковiй групi. Педколектив працюе над реалiзацiею принципiв розвиваючого навчання. Класоводи продовжують лши дошкiльного розвитку дитини в трьох напрямках: «чутливе вухо», «гостре око», «умiлi руки», а вихователi дошкiльнят, опрацювавши вiдомi поибники О. Савченко, разом з класоводами виготовили i використовують дидактичнi матерiали для формування таких мисленневих операцш, як аналiз, порiвняння, класифiкацiя. У навчально-виховному комплекс села Терлиця Монастирищенського району дбають про безперервнiсть валеолопчно! освiти. Успiшно органiзовано навчально-виховний процес в комплексах села Жовтневе Чорноба!вського району, села Терлицьке Монастирищенського району та шших [1, 5].
При розробщ теми «Пщготовка вчителiв до впровадження нових технологш в сшьськш початковш школi» шляхом опитування сшьських учителiв початкових класiв, яким було охоплено 242 респонденти (Уманський, Христишвський, Корсунь-Шевченювський та iншi райони) було встановлено, якими педагопчними технологiями найбшьш цiкавляться сiльськi педагоги, в якш мiрi вони впроваджують !х у сво!й практичнiй дiяльностi, необхiднiсть !х теоретичного i методичного обгрунтування. Крiм вчителiв, до визначення найбiльш доцшьних педагогiчних технологiй для розвитку педагопчного процесу в сiльськiй школi, були проведет бесщи з провiдними вченими АПН Укра!ни в галузi початково! освiти, а саме: Н. Бiбiк, В. Бондар, М. Вашуленко, О. Савченко та ш., якi означили необхщшсть розробки теори i технологи iндивiдуалiзацi! i диференщаци навчання i виховання, штеграци викладання дисциплiн, проблемного, модульно-розвивального навчання, залшово-семестрово! системи навчання, проектування навчання i виховання в школi тощо.
Вiдбiр i ранжування нових педагогiчних технологiй викликали необхщшсть удосконалення змiсту пiдготовки майбутнiх учителiв початкових класiв, що зумовило внесення коректив у навчальний план та робочi програми викладання методик. Зокрема, у навчальний план були введет таю спецкурси: «Актуальш проблеми розвитку сшьсько! малокомплектно! школи», «Новi педагопчш технологi!», якi послугували теоретичною основою для подальшого введення нових спецкуршв: «Теорiя i практика iндивiдуалiзацi! i диференцiацi! навчання в початковiй школЬ>, «Iнтеграцiя навчання в початкових класах», «Зарубiжний досвiд гуманiзацi! навчання i виховання школярiв» тощо.
Виконання теми передбачало й активне залучення до ще! роботи вчителiв початкових клашв — майстрiв педагогiчно! працi, яю внесли слушнi пропозицi! щодо удосконалення тдготовки студентiв до впровадження шновацшних технологiй, виступили у ролi експерив, наукових кореспондентiв i в той же час були залучеш до впровадження нових педагопчних технологiй в навчально-виховний процес. Вони також взяли участь у шдготовщ методичних рекомендацш та посiбникiв спiльно з викладачами.
Пiд час ви!здiв творчо! групи у сiльськi школи викладачами проводилися семшари, вiдкритi уроки, вивчався стан навчально-матерiально! бази та кадрового забезпечення. Члени держбюджетно! теми спiвпрацюють з вщповщними лабораторiями Черкаського обласного шституту пiслядипломно! освiти педагогiчних працiвникiв та лабораторiею сiльсько! школи iнституту педагопки АПН Укра!ни.
Кращi студенти унiверситету були залучеш до виконання держбюджетно! теми та проведення дипломних, курсових дослщжень на основi !! проблематики. Частина з них виконана на замовлення сшьських навчальних закладiв i захищена безпосередньо в цих школах.
Таким чином нашi спостереження дозволяють дшти висновку про важливiсть наступностi i спiвпрацi вищих i середнiх закладiв освiти, наукових устонов та оргашв управлiння освiтою для створення педагопчно зорiентованого середовища, що е необхвдною умовою неперервностi
педагогiчно! освiти. Нижче наведена схема наочно демонструе цикл розробки i впровадження нових педагопчних технологiй, що бере початок у школi i, пройшовши багато складних етапiв, повертаеться до школи, таким чином виводячи освггаш процес на яюсно новий р1вень (див. рис.2)
Школа (апробащя)
Органи управЛ1Ннв
¿7
■кспертиза)
Ушверситет (доопрацюван ня)
0
Школа (творче застоев ання)
Наук - доел, установи < консул ьтус-ш»
Р
Ушверситет (розробка проблем«)
Ун1верситет (вивчення
ДОСВ1ДУ)
{2
Школа (¡снування потреби)
Рис 2. Цикл розробки / впровадження нових педагог1чних технолог1й
Нова яюсть педагопчно! освгш полягае у тому, що в основу кардинальних змш у пiдготовцi та педагогiчнiй дiяльностi вчителя на початку XXI ст. мае бути покладено сукупнiсть рiзноспрямованих iдей, пов'язаних iз розвитком суспшьства знань i суспiльства, яке навчаеться. Цi завдання досягаються шляхом максимiзацi! доступностi навчання i його результат; розширення кола учасникiв навчально-виховного процесу та змши !х функцiй; перетворення навчальних закладiв на професiйнi громади, що навчаються, — мiсця, де люди будуть «навчатися як вчитися», соцiалiзуватися й оволодiвати знаннями, яю сприятимуть спiльному життю й пращ; розвитку професюнатзму вчителiв в умовах власного безперервного професшного розвитку; формування у педагогiв готовностi до змш у педагопчнш дiяльностi тощо.
Л1ТЕРАТУРА
1. Десятое Т. М. Дошкшьний заклад 1 початкова школа: наступшсть у навчанн1 1 вихованн1 // Педагопчний в1сник. — 2000. — № 4. — С. 2-7.
2. Науков1 основи оргашзаци педагопчного процесу в навчально-виховному заклад1 «Школа — дитячий садок» / Гол. Ред. В. Г.Кузь. — К.: Наук, св1т, 2000. — 120 с.
3. Недоспасова Н. П. О системе непрерывного педагогического образования // Педагогическое образование и наука. — 2003. — №1. — С. 36-38.
4. Рогальська Н. В. Розвиток надбань укра!'нсько!' народно!' етнопедагопки та !х використання в сучасному дошкольному заклада Методичний поабник для самост1йно! роботи студент1в. — К.: Наук. свп\ — 2000. — 94 с.
5. Украшське дошшлля: Науков1 записки Уманського державного педагопчного ушверситету: Зб. наук.праць / Гол.ред. В. Г.Кузь. — К.: Наук.св1т, 2000. — 92 с.
