CC BY
20
HayKOBun BicHHK .Hi>BiBci>Koro HanjoHantHoro ymBepcureTy BeTepuHapHoi MegmiHHH Ta 6ioTexHonorin iMeHi C.3. IxnntKoro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.4.082.23
Репродуктивш якост свиноматок pi3H^ генотишв та за pi3H^ вар1ант1в пiдбору
Р.В. Ставецька, В.В. Судика, Н.А. Пiотрович rstavetska@gmail.com
Бшвцерювський нацюнальний аграрний утверситет, пл. Соборна, 8/1, м. Бша Церква, 09111, Украта;
У середньому кращг репродуктивш якостг та економгчна ефектившсть за перший опорос характерна для двопород-них свиноматок та поеднання $ (п 'етрен х дюрок) х $ велика быа. Вгд тварин цих груп отримано найвищу виручку, прибуток i ргвень рентабельностг: двопородт свиноматки - 2090,3 грн., 278,7 грн. i 15,4%, вгдповгдно, $ (п'етрен х дюрок) х $ велика быа - 2195,1 грн., 397,5 грн. i 22,2%.
Серед материнських форм вищг ефекти загальноi комбтацшно! здатностг (ЗКЗ) за багатоплгдтстю (+0,50 голгв), масою гтзда (+5,60 кг) i одного поросяти за вгдлучення (+0,50 кг) показали чистопородю свиноматки, за молочтстю (+1,30 кг) i кыьтстю поросят за вiдлучення (+0,50 голiв) - двопородт, за збережетстю (+4,60%) - свиноматки iз генотипом чистопородний батько х помiсна мати. Серед батьювських форм додатн значення ефектiв ЗКЗ за репродук-тивними якостями свиноматок, за винятком багатоплiдностi, спостер^ались у помiсних кнурiв п 'етрен х дюрок.
У стадi ПраТ «ПК Под^я» вища економiчна ефектившсть за першого опоросу характерна для двопородних свиноматок, а також для свиноматок великоi быог породи, спарованих iз помкними кнурами п 'етрен х дюрок.
Knmnoei слова: свиноматки, кнури, генотип, репродуктивн якостi, економiчна ефектившсть.
Reproductive perfomance of sows with different genotype and under
different selection variants
R. Stavetska, V. Sudyka, N. Piotrovych rstavetska@gmail.com
Bila Tserkva national agrarian university, Soborna sq., 8/1, Bila Tserkva, 09111, Ukraine
In average the better reproductive performance and economic efficiency for first parity were typical for two-breed sows and combination $ (Pietrain х Duroc) х $ Large White. From these groups of animals were got the highest profit yield, income and profitability: two-breed sows - 2090,3 hrn, 278,7 hrn. and 15,4 %, respectively, combination $ (Pietrain х Duroc) х $ Large White - 2195,1 hrn., 397,5 hrn. and 22,2 %.
Among the maternal forms the highest general combinative ability effects (GCA) on litter size at birth (+0,50 piglets), litter weight at weaning (+5,60 kg) and weaning weigh (+0,50 kg) showed purebred sows, on milk production (+3,80 kg) and litter size at weaning (+0,50 piglets) - two-breed sows, on piglet survival (+4,60 %) - sows with genotype purebred father х crossbred mother. Among the parental forms the positive GCA effects of sows reproductive performance, except litter size at birth, were observed in crossbred boars Pietrain х Duroc.
In the herd PJSC «PC skirts» higher economic efficiency for the first farrowing characteristic of dvoporodnyh svynoma-current, and for sows of large white breed, paired with the Local boars Pietrain х Duroc.
Key words: sows, boars, genotype, reproductive quality, economic efficiency.
Citation:
Stavetska R., Sudyka V., Piotrovych N. (2016). Reproductive perfomance of sows with different genotype and under different selection variants.
Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 4(72), 139-143.
Вступ
На репродуктивш якосп свиноматок впливае ряд фактор1в спадкового i неспадкового характеру. До числа перших належать генотип тварин, до других -умови пдавл^ утримання i догляду (Babushkin et al., 2008). V. Jakubec (Jakubec, 1993) вважае, що найбшь-ший вплив на репродуктивнi якостi свиноматок чи-нять номер опоросу, лiнiя, сезон i рiк.
Ряд авторiв вказують на важливють генотипу свиноматок в оцшщ !х репродуктивних якостей. Г.В. Калмацкий (Fajzrahmanov, 2011), дослвдивши чистопородних свиноматок (ландрас), двопородних (ландрас х йоркшир) i трипородних (ландрас х йоркшир х дюрок), встановив, що кращими за великоплвд-нiстю (1,4 кг), молочнiстю (62,1 кг), масою гшзда у 28 дшв (95 кг) i збережешстю поросят (91,9%) були три-породш свиноматки. В.Н. Коваленко и С.И. Гнатюк (Kovalenko and Gnatjuk, 2013) зазначають, що викори-стання помюних свиноматок iз термiнальними кнурами лшп Макстер сприяло зростанню багатоплвдносп, великоплiдностi i збереженостi поросят. За викорис-тання чистопородних свиноматок у простому промис-ловому сxрещуваннi таких переваг не виявлено.
V. Vidovic (Vidovic, 2009) зазначае, що генетично-го полшшення репродуктивних якостей свиноматок можна досягнути як за чистопородного розведення, так i за схрещування i у рядi дослiджень вказуеться на суттеву рiзницю, залежно ввд генотипу маток i кнурiв.
Репродуктивнi якостi свиноматок одше! породи варшють у рiзниx стадах, залежно ввд генотипу плвд-ник1в, як1 використовуються для парування. У стадi ТОВ «Агро-Овен» Дшпропетровсько! областi чисто-породнi свиноматки кращими репродуктивними якос-тями характеризувались при використанш кнурiв породи ландрас, потст свиноматки - iз термшаль-ними кнурами (Pozdnjakova, 2011). Л.М. Двденко (Didenko, 2013) повiдомляе, що кращi репродуктивнi якостi свиноматки велико! бшо! породи показали iз кнурами полтавсько! м'ясно! породи, Р.В. Ставецька i Н.А. Пiотрович (Stavecka and Piotrovych, 2015) - iз кнурами американсько! селекцп.
Оск1льки репродуктивнi якосп е низькоуспадкову-ваними ознаками (h2 = 0,1-0,2) [7], тому !х полшшення iз урахуванням специфiки генотипiв батьшвських форм i виявлення кращих варiантiв подбору е актуальним питанням.
Матерiал i методи дослiджень
Дослiдження проведено у ПраТ «ПК Подшля» Крижопiльського району Вшницько! областi у 2015 рощ.
До дослвдження включено свиноматок першого опоросу наступних генотипiв: 1 група - чистопороднi: ландрас (Л), йоркшир (Й); 2 група - двопородш: ландрас х йоркшир (Л х Й), велика бiла х ландрас (ВБ х Л), ландрас х велика бiла (Л х ВБ); 3 група - чисто-породний батько х помiсна мати: ландрас х (велика бiла х ландрас) (Л х (ВБ хЛ)), ландрас х (ландрас х велика бша) (Л х (Л хВБ)), велика бша х (ландрас х велика бша) (ВБ х (Л хВБ)); та кнурiв порвд ландрас
(Л), велика бша (ВБ), дюрок (Д), йоркшир (Й), п'етрен (П), п'етрен х дюрок (П х Д).
Репродуктивнi якостi свиноматок вивчено за пока-зниками багатоплiдностi, кiлькостi поросят, маси гшзда та одного поросяти за ввдлучення, збереженосл поросят. Репродуктивш якосп свиноматок залежно вiд варiантiв пiдбору вивчено на маточному поготв'! велико! бiло!' породи. Вiдлучення поросят проводять у вiцi 28 дшв. Ефект загально! комбiнацiйно! здатностi (ЗКС) розраховано iз використанням першого методу математично! модел1 Б. Грiффiнга (Griffing, 1956).
Економiчну ефективнiсть обчислено за цшами станом на 01.01.2016 р.
Для створення бази даних та статистичного аналь зу даних використовувались програми Microsoft Excel, Statistica 8.0.
Результата та ix обговорення
На репродуктивш якосп свиноматок (багатоплвд-шсть, масу гнiзда та одного поросяти за ввдлучення, збереженiсть приплоду) впливае ряд генотипних чин-никiв, зокрема !х походження. Тому важливо ощнити репродуктивнi якостi свиноматок рiзних генотишв. У стадi ПрАТ «ПК Подшля» багатоплвдшсть свиноматок рiзних генотишв коливалась у межах 10,9-14,3 голiв (табл. 1).
У чистопородних свиноматок багатоплвдшсть була вищою для породи йоркшир - 13,8 гол1в, що на 1,2 голови бшьше, н1ж у свиноматок породи ландрас. Серед двопородних першоопоросок кращою багатоп-лвдшстю характеризувались свиноматки iз генотипом Л х Й - 14,3 голiв, що на 2,3 голiв вище порiвняно iз свиноматками генотипу ВБ х Л, i на 3,4 голови - iз Л х ВБ (Р < 0,001). Багатопладшсть свиноматок третьо! групи, отриманих за схрещування чистопородного батька та помюно! матерi, була у межах 11,0-13,0 гол1в. Найвища багатоплiднiсть у цш групi становила 13,0 голiв у свиноматок iз генотипом ВБ х (Л х ВБ), Р < 0,05 порiвняно iз генотипом Л х (ВБ х Л). У серед-ньому вiрогiдно вищою багатоплвдшстю характеризувались чистопороднi свиноматки (12,9 голiв), що на 1,1 гол1в бiльше порiвняно iз свиноматками друго! групи, i на 1,7 гол1в (Р < 0,01) - iз свиноматками тре-тьо! групи.
Залежно в1д генотипу свиноматок, показник к1лькос-ii поросят за вщлучення становив 9,3-10,5 голiв, дещо кращi показники характернi для двопородних свиноматок - на 0,2 пшв бшьше, порiвняно iз першою i третьою групами.
Вищу середню масу гшзда за ввдлучення також ввдзначено у двопородних свиноматок. Кращими з них були свиноматки iз генотипом ВБ х Л (+ 22,0 кг порiвняно iз середнiм у груш) та Л х Й (+ 13,4 кг). Порiвняно високим значениям цього показника характеризувались чистопородш свиноматки породи ландрас - 80,7 кг, але !х перевага була невiрогiдною. Од-нак, маса одного поросяти за першого опоросу за вiдлучення була дещо вищою у груш чистопородних свиноматок (+ 0,3...+0,5 кг) порiвняно iз другою i третьою групами.
Таблиця 1
Репродуктивм якост свиноматок залежно вiд генотипу, X ± m
. а н о г (9 0 i 1 аг Б За вщлучення:
Порода i породтсть Свиноматок, голiв кiлькiсть поросят, голiв маса гшзда, кг маса одного порося-ти, кг Збережешсть, %
1 група (чистопородт)
Л х Л 28 12,6 ± 0,47 9,6 ± 0,27 80,7 ± 4,12 8,5 ± 0,47 76,2 ± 3,24
И х И 9 13,8 ± 0,84 9,3 ± 0,50 73,3 ± 7,07 7,9 ± 0,78 67,4 ± 3,79
У середньому 37 12,9 ± 0,39** 9,4 ± 0,26 76,9 ± 3,41 8,2 ± 0,43 74,0 ± 2,67
2 група (двопородт)
Л х И 18 14,3 ± 0,54*** 10,1 ± 0,48 86,6 ± 4,77 8,6 ± 0,34 70,6 ± 3,20
ВБ х Л 2 12,0 ± 0,44 10,5 ± 0,70 100,0 ± 10,40 9,5 ± 0,55 87,4 ± 5,86*
Л х ВБ 50 10,9 ± 0,21 9,6 ± 0,18 74,0 ± 3,01 7,7 ± 0,86 88,1 ± 1,20***
У середньому 70 11,8 ± 0,27 9,8 ± 0,18 78,0 ± 2,57 7,9 ± 1,33 83,7 ± 1,58**
3 група (чистопородний батько х помгсна мати)
Л х (ВБ хЛ) 21 11,0 ± 0,40 9,6 ± 0,35 71,9 ± 4,84 7,5 ± 0,59 87,3 ± 1,76
Л х (Л х ВБ) 5 11,6 ± 0,27 8,4 ± 1,15 77,0 ± 10,5 9,2 ± 1,77 72,4 ± 9,71
ВБ х (Л х ВБ) 4 13,0 ± 0,72* 10,0 ± 0,47 60,0 ± 2,65 6,0 ± 0,32 76,9 ± 2,32
У середньому 30 11,2 ± 0,33 9,4 ± 0,34 72,4 ± 4,06 7,7 ± 0,55 83,4 ± 2,41*
Примiтка: * Р - поргвняно i3 найнижчим та середтм у rpyni.
Збереженiсть поросят у середньому була вищою у другш i третiй групах свиноматок (83,4-83,7%), що на 9,7% (Р < 0,01) i 9,4% (Р < 0,05) вище порiвняно ¡з першою групою. У другiй групi вiрогiдно вищу збе-реженiсть вiдмiчено у свиноматок iз генотипом ВБ х Л i Л х ВБ - на 16,8% (Р < 0,05) i 17,5% (Р < 0,001) порiвняно iз свиноматками iз генотипом ландрас х йоркшир.
Репродуктивш якостi свиноматок залежно ввд варiантiв пiдбору наведено в таблицi 2.
Кращi репродуктивнi якостi, зокрема багатоплшшсть (у середньому +4,3 голiв), кшьшсть поросят за ввдлучення (+0,7 голiв) характернi для свиноматок, спарованих iз кнурами породи йоркшир. Вищу молочшсть (+10,7 кг), масу гшзда за ввдлучення (+6,6 кг) i збереженiсть поросят (+8,6%) мали свиноматки, спароваш iз помiсними кнурами П х Д. Водно-час, високе значення збереженостi поросят вiдмiчено у свиноматок, спарованих iз кнурами велико! бшо!
породи (88,1%), за масою одного поросяти перевагу мали свиноматки, спароваш iз кнурами породи п'етрен (+0,66 кг).
Вiрогiдною перевагою за багатоплвдшстю харак-теризувались свиноматки, спароваш iз кнурами порiд ландрас (Р < 0,01) i йоркшир (Р < 0,001), молочшстю -п'етрен, ландрас, велика бша i П х Д (Р < 0,05 у вах випадках), збережешстю - п'етрен, велика бiла, дю-рок, П х Д (Р < 0,01) i ландрас.
Отже, у стадi Прат «ПК Подшля» кращими були поеднання ^ п'етрен х £ велика бiла, ^ йоркшир х £ велика бша i ^ (П х Д) х ^ велика бiла, за яких отри-мано кращi показники репродуктивних якостей свиноматок.
Аналiз варiанс поеднаностi свиней рiзних геноти-шв показав, що ефекти загально! комбшацшно! здат-ностi залежить вiд генотипу як материнських, так i батьшвських форм (табл. 3).
Таблиця 2
Репродуктивм якост свиноматок за pi3H^ вар1ант1в пiдбору, X ± m
Показники Порода, породтсть
П(n = 13) Л (n = 4) ВБ (n = 2) П х Д (n = 4) Д (n = 2) И(n = 3)
Свиноматки (ВБ), гол1в 19 71 18 12 10 7
Багатоптдтсть, голiв 11,8 ± 0,32 12,2 ± 0,32** 11,0 ± 0,25 11,2 ± 0,34 11,1 ± 0,38 15,8 ± 0,63***
Молочнiсть, кг 70,1 ± 5,00* 67,5 ± 2,60 66,9 ± 3,67 73,0 ± 6,63* 59,1 ± 6,97 48,1 ± 6,10
За вщлучення:
кiлькiсть поросят, гол1в 9,6 ± 0,36 9,4 ± 0,21 9,7 ± 0,23 9,8 ± 0,46 9,4 ± 0,37 10,3 ± 0,83
маса гшзда, кг 80,0 ± 5,21 76,7 ± 2,43 79,4 ± 3,98 81,7 ± 7,02 66,0 ± 5,75 73,3 ± 9,24
маса одного поросяти, кг 8,4 ± 0,63 8,1 ± 0,28 8,2 ± 0,54 8,3 ± 0,98 7,0 ± 0,59 7,1 ± 1,12
Збережешсть, % 82,0 ± 3,04** 77,0 ± 1,79* 88,1 ± 2,76** 88,0 ± 3,54** 84,7 ± 2,26** 65,2 ± 2,84
Примака: * Р - поргвняно i3 найнижчим значенням.
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. IW^koto, 2016, t 18, № 4 (72)
Та6мицм 3
E(|)ek"ni 3ara^bHOi KOM6ma^HHOi' van hocm CBHHOMaTOK i KHypiB__
ü « R O Or is ar E 3a BignyneHHH:
MaTepuHctKi i 6aTbKiBcbKi $opMH $ o O OM KintKicTt nopocHT, rogiB Maca rHi3ga, Kr Maca ogHoro nopocHTH, Kr 36epexeHicTt, %
CBHHOMaTKH
1 rpyna (nucTonopogm) +0,50 -0,10 -0,30 +5,60 +0,50 -4,30
2 rpyna (gBonopogHi +0,30 +1,30 +0,50 -0,20 -0,20 -0,30
3 rpyna (HHcTonopogHHH 6aTbKO x noMicHa MaTH) -0,80 -1,20 -0,20 -5,40 -0,30 +4,60
KHypu
0,00 +2,50 -0,40 -0,50 +0,30 -1,50
H +2,40 -8,60 +0,70 -2,70 +0,10 -11,90
BE -0,90 +0,70 -0,50 -1,30 0,00 +2,40
fl -0,80 -10,40 -0,30 -5,10 -0,60 +3,40
n +0,10 +10,10 +0,20 +5,60 -0,20 -0,90
n x fl -0,80 +5,70 +0,30 +4,00 +0,40 +8,50
e^ckth 3aragbHOi KOM6maqiHHOi 3gaTHocTi cepeg MarepHHcbKux $opM KogHBagucH 3a 6ararongigHicTM Big -0,80 go +0,50 rogiB, MogonmcTM -1,20...+1,30 Kr, KigbKicTM nopocHT 3a BiggyneHHH -0,30..+0,50 rOgiB, MacoM rHi3ga Ta OgHOrO nopocHTH 3a BiggyneHHH -5,40...+5,60 Kr i -0,30...+0,50 Kr, BignOBigHO, 3a 36epe-^emcTM nopocHT -4,30.. .+4,60%.
^Hcronopogrn cBHHOMaTKH gOgaTHi 3HaneHHH 3K3 Magu 3a 6ararongigHicTM (+0,50 rOgiB), MacoM rHi3ga (+5,60 Kr) Ta OgHOrO nOpOcHTH (+0,50 Kr) 3a BiggyneHHH. OgHaK ai cBHHOMaTKH Magu HaHHH^ni 3HaneHHH 3K3 3a KigbKicTM nOpOcHT 3a BiggyneHHH (-0,30 rOgiB) i 36epe-^eHicTM nOpOcHT (-4,30%). flBOnOpOgHi cBHHOMaTKH HaHKpa^e ce6e BHHBugu 3a MogoHHicrM (+1,30 Kr) Ta
KigbKicTM nOpOcHT 3a BiggyneHHH (+0,50 rOgiB), a cBHHOMaTKH i3 reHOTHnOM HHcronopogHHH 6aTbKO x noMic-Ha MaTH - 3a 36epe®erncTM nOpOcHT (+4,60%).
Cepeg 6aTbKiBcbKHx $opM Hamuli e^eKTH 3K3 3a 6araTOngigHicTM (+2,40 rOgiB) i KigbKicTM nOpOcHT 3a BiggyneHHH (+0,70 rOgiB) MagH KHypH nOpOgH HopKmup, MOgOHHicTM (+10,10 Kr) i MacOM rHi3ga 3a BiggynemiH (+5,60 Kr) - KHypH nOpOgH n'erpeH, 3a MacOM OgHOrO nOpOcHTH 3a BiggyneHHH (+0,40 Kr) i 36epe®emcrM nOpOcHT (+8,50%) - KHypH n x fl. y cepegHbOMy 3a gocgi-g^eHHMH penpOgyKTHBHHMH hkocthmh BH^i e^eKTH 3K3 cnOcTepiragucb y KHypiB n x fl.
OaiHKy eKOHOMHHOi e^eKTHBHOCTi BHKOpHCTaHHH cBHHOMaTOK pi3HHx reHOTHniB HaBegeHO y Ta6g. 4.
Ta6m^ 4
EKOiiOMi'iiia e(|)eKTinniicTi> BiiKopiiCTanmi CBHHOMaTOK pnuiix icmoiuimi'/
noKa3HHKH 1 rpyna 2 rpyna 3 rpyna
EaraTongigHicTb, rogiB 12,9 11,8 11,2
KintKicTb nopocHT 3a BignyneHHH, rogiB 9,4 9,8 9,4
®HBa Maca ogHoro nopocHTH 3a BignyneHHH, Kr 8,2 7,9 7,7
Co6iBapTicTb 1 Kr mboi Macu, rpH. 23,5 23,4 25,1
Co6iBapTicTb npungogy, rpH. 1811,4 1811,6 1816,7
Bupy^Ka Big peagi3aaii npungogy, rpH. 2081,2 2090,3 1954,3
npu6yTOK, rpH. 269,8 278,7 137,6
PiBeHb peHTa6egtHocTi, % 14,9 15,4 7,6
npHMiTKa: * - y pO3paxyHKy Ha OgHy cBHHOMaTKy.
HaH6igbmy BupynKy, npu6yTOK i peHTa6egbHicTb Big peagi3aaii npungogy OgHiei cBHHOMaTKH y Biai 28 gHiB OTpHMaHO y gpyriH rpyni - 2090,3 rpH., 278,7 rpH. i 15,4%, ^O, BignOBigHO, Ha 9,1 rpH., 8,9 rpH. i 0,5% 6i-gbme nOpiBHHHO i3 nepmOM rpynOM, Ta Ha 136,0 rpH., 141,1 rpH. i 7,8% nOpiBHHHO i3 TpeTbOM rpynOM.
3a pi3HHx BapiaHTiB nig6Opy cBHHOMaTKH BapiMBagu 3a 6araTOngigHicTM, KigbKicTM nOpOcHT 3a BiggyneHHH Ta ix 36epe®eHicTM. HaÖBH^OM BupynKOM, npu6yTKOM i piBHeM peHTa6egbHOcTi xapaKTepu3yBagucb cBHHOMaTKH, cnapOBaHi i3 noMicHHMH KHypaMH n x fl - 2195,1 rpH., 397,5 rpH. i 22,2%, BignOBigHO, HaHHH^ni noKa3-HHKH Magu cBHHOMaTKH, cnapOBaHi i3 KHypaMH nopogu gMpOK - 1776,9 rpH., 32,9 rpH. i 1,9%.
Bhchobkh
1. y cragi npaT «nK nogiggH» y cepegHbOMy Kpa-^hmh penpOgyKTHBHHMH hkocthmh 3a nepmHH OnOpOc xapaKTepu3yBagucb gBonopogHi cBHHOMaTKH, HKi nocry-nagucb HHcronopogHHM poBecHHHHM 3a 6ararongigHic-tm (Ha 1,1 rogiB) i MacoM ogHoro nopocHTH 3a Biggy-neHHH (+ 0,3 Kr), ogHaK 3a paxyHOK bh^oi 36epe®eHocri nopocHT (Ha 9,7%, P < 0,01) Big hhx OTpHMaHO 6igbme nopocHT 3a BiggyneHHH (Ha 0,4 rogiB).
2. Kpa^i penpogyKTHBHi HKocTi cBHHOMaTOK cnocTepiragucb y noegHaHHHx $ n'erpeH x ^ BegHKa 6iga, $ HopKmup x £ Begrnca 6iga i $ (n'eTpeH x gM-poK) x ^ BegHKa 6iga.
3. Серед материнських форм вшщ ефекти ЗКЗ за багатоплвдшстю (+0,50 rmiB), масою гшзда (+5,60 кг) i одного поросяти за ввдлучення (+0,50 кг) показали чистопородн свиноматки, за молочшстю (+1,30 кг) i кшькютю поросят за ввдлучення (+0,50 голiв) - двопоро-дт, за збереженiстю (+4,60%) - свиноматки iз генотипом чистопородний батько х помiсна мати. Серед бать-к1вських форм додатнi значения ефекгш ЗКЗ за репро-дуктивними якостями свиноматок, за винятком бага-топлiдностi, спостер^ались у киурiв п'етрен х дюрок.
4. У стадi ПраТ «ПК Подшля» вища економiчна ефектшвнiсть за першого опоросу характерна для двопородних свиноматок, а також для свиноматок велико! бшо! породи, спарованих iз помюними кнурами п'етрен х дюрок.
Бiблiографiчнi посилання
Babushkin, V.A., Negreeva, A.N., Chivileva, A.G. (2008). Jeffektivnost' razvedenija svinej raznyh genotipov pri opredelennyh hozjajstvennyh uslovijah: nauch. Izdanie. Michurinsk: Izd-vo MichGAU (in Russian).
Didenko, L.M. (2013). Reproduktyvni jakosti svynej vitchyznjanoi' selekcii' za riznyh metodiv rozvedennja. Svynarstvo. 62, 174-176 (in Ukrainian). Fajzrahmanov, D.I. (2011). Innovacionnye tehnologii v svinovodstve: uchebnoe posobie dlja studentov vysshih uchebnyh zavedenij. Kazan': Idel-Press (in Russian).
Kovalenko, V.N., Gnatjuk, S.I. (2013). Ispol'zovanie terminal'nyh hrjakov zarubezhnoj selekcii v sisteme vosproizvodstva svinej. Naukovo-tehnichnij bjuleten' IT NAAN. 110, 71-75 (in Russian).
Pozdnjakova, T.S. (2011). Reproduktyvni jakosti chystoporodnyh i pomisnyh svynomatok pry shreshhuvanni iz knuramy vitchyznjanoi' ta zarubizhnoi' selekcii'. Visnyk Poltavs'koi' DAA. Poltava. 1, 180-183 (in Ukrainian).
Stavec'ka, R.V., Piotrovych, N.A. (2015). Vplyv genotypu knuriv na reproduktyvni jakosti svynomatok. Tehnologija vyrobnyctva i pererobky produkcii' tvarynnyctva: zb. nauk. prac'. Bila Cerkva. 1, 65-70 (in Ukrainian).
Susol, R.L., Moskaljuk, Ju.A. (2011). Suchasni selekcijno-tehnologichni aspekty pidvyshhennja vidtvorjuval'noi' zdatnosti svynej. Zootehnichna nauka: istorija, problemy, perspektyvy: materialy konf. Kam'janec'-Podil's'kyj, 208-210 (in Ukrainian).
Griffing, B. (1956). A generalized treatment of use diallel crosses in quantitave inheritance. Heredity. 10, 31-50.
Jakubec, V. (1993). Obecny model pro geneticke efekty ve slechteni zivocichu. Ziv. Vyroba, 861-873.
Vidovic, V. (2009). Principi i metodi oplemenjivanja zivotinja. Poljoprivredni fakultet : Novi Sad.
Cmammn nadiumm do peda^ii 11.10.2016
