CC BY
35
УДК 636.4.082
Волощук В.М., директор, д.с.-г.н.,
1нститут свинарства / агропромислового виробництва НААН Замжула В.В., заступник голови ОДА Полтавсько! област1 Васил1в А.П., науковий сшвроб1тник Тернотлъсъка державна сыъсъкогосподарсъког дослгдна станщя 1нституту корм1в / стъсъкого господарства Подыля НААН Халак В.1., завщувач лаборатор1ею розведення тварин, к.с.-г.н.
ДУ1нститут сшъсъкого господарства степовогзониНААН Украши Луник Ю.М., доцент, к.с.-г.н. © Лъв\всъкий нацюналънийутверситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.З.Гжицъкого
В1ДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТШСТЬ ТА ВЛАСНА ПРОДУКТИВН1СТЬ РЕМОНТНИХ СВИНОК 1МПОРТНИХ ПОР1Д У ПЕРЮД АДАПТАЦ11 В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
У матер1алах статт1 викладено результаты пор1внялъного вивчення власног продуктивност1 та в1дтворювалъног здатност1 свиноматок пор1д ландрас, велика быа, дюрок, гемпшир та п'етрен в перюд адаптацп в умовах промислового комплексу. Встановлено, що свиноматки великог быог породи та свиноматки породи ландрас наикраще адаптуютъся до умов утримання / год\вл\ в умовах промислових комплексе I маютъ найвищ1 показники продуктивност1. 1нш1 м'ясш породи маютъ високг генетичт задатки, але для гхреал1зацИ'необх1дно створювати належшумовиутримання та годгвлг.
Ключов1 слова: свиш, порода, в1дтворювалъна здатшстъ, власна продуктившстъ, адаптащя, промисловий комплекс.
Вступ. 1нтенсившсть ведения свинарства базуеться на використанш тварин нових генотишв з високими показниками вщтворювально! здатност1 [3, 5]. Проте, на сучасному етат основний селекцшний процес у свинарств1 направлений на удосконалення вщгод1вельних \ м'ясних якостей свиней. Дослщження в1тчизняних учених та досвщ спещашспв агроформувань свщчать, що в умовах промислових комплекЫв свиш спещал1зованих м'ясних генотитв заруб1жно! селекци характеризуются високими показниками вщгод1вельних \ м'ясних якостей, але р1вень !х адаптаци е недостатшм. Це негативно впливае на тривалють !х виробничого використання, вщтворювальну тарепродуктивну функци [4, 7].
Метою нашо! роботи було дослщити ознаки власно! продуктивное^ ремонтних свинок та вщтворювально! здатност1 свиноматок, що перев1ряються ушверсального (велика бща порода) та м'ясного напрямку продуктивное^ (тварини порщ ландрас, гемпшир, дюрок, п'етрен).
© Волощук В.М., Зашкула В.В., Васил1в А.П., Халак В.1., Луник Ю.М., 2013
20
Матер1али 1 методи. Науково-господарсью дослщження проведено в умовах промислового комплексу "Агропродсервю" Тернопшьсько! област1 в 2011-2012 роках.
На першому еташ дослщжень було проведено оцшку ремонтних свинок за показниками власно! продуктивное^, на другому - показники вщтворювально! здатностг
Оцшку ремонтннх свинок та свиноматок, що перев1ряються проводили з урахуванням наступних ознак: вш досягнення живо! маси 100 кг, дн.; товщина шпику на р1вш 6-7 грудних хребщв, мм (прижиттево); довжина тулуба (см) та жива маса (кг) на 5-10 день теля першого опоросу; заплщнювальна здатшеть, %.; багатоплщшеть, гол.; великоплщшеть, кг; кшькост1 мертвонароджених поросят, %; маса гшзда поросят на дату вщлучення у вшд 26 дшв, кг; маса гшзда поросят на дату вщлучення у вшд 60 дшв, кг; збережешеть поросят на дату вщлучення, %.
Розрахунок маси гшзда на дату в1длучення у вщ1 60 дшв проводили на основш використання поправних коефшденив коригування даного показника (табл. 1).
Таблиця 1
Поправш коефщ1снти коригування маси гшзда поросят на дату вщлучення
у 60-денному вщ1 [8].
(0 9' 1 <и О ^ 1 •9 3 « ^ и я рЗ (0 со н и ш о <и о « (0 а' 1 <и О ^ 1 •9 ¡а « ^ Й Я РЗ « со н и ш '3 о <и о « (0 9 1 <и О ^ 1 •9 « « ^ Й Я РЗ (0 со н и ш '3 о <и о « (0 а 1 <и о ^ 1 .9 3 « ^ Й Я РЗ (0 со н и ш о <и о «
21 3,000 31 2,428 41 1,708 51 1,275
22 2,976 32 2,356 42 1,656 52 1,250
23 2,952 33 2,284 43 1,604 53 1,225
24 2,928 34 2,212 44 1,552 54 1,200
25 2,904 35 2,140 45 1,500 55 1,150
26 2,880 36 2,064 46 1,460 56 1,120
27 2,804 37 1,988 47 1,420 57 1,090
28 2,728 38 1,912 48 1,380 58 1,060
29 2,652 39 1,836 49 1,340 59 1,030
30 2,500 40 1,760 50 1,300 60 1,000
Комплексну оцшку материнських якостей свиноматок пщдослщних груп визначали за оцшочним шдексом згщно з методикою Лаша-Мольна у модифкацп М. Д. Березовського [1].
I=B+2xW+35xG, (1)
21
де I - шдекс вщтворювальних якостей; B - кшьюсть поросят на дату народження, гол.; W - кшьккть вщлучених поросят, гол; G - середньодобовий npnpicT поросят до вщлучення, кг. Бюметричну обробку одержаних результате дослщжень проведено за методикою С.К.Меркур'ево! та ш. [9] з використанням програмованого модуля «Анал1з даних» в Microsoft Excel.
Результата дослщжень. Анал1з одержаних результате дослщжень показав, що найвищою енерпею росту характеризувалися ремонтш свинки породи гемпшир, у яких bîk досягнення живо! маси 100 кг становив 201,9±1,31 дшв. Р1зниця за даною селекцшною ознакою м1ж тваринами наступних пар: велика бша - ландрас, велика бша - дюрок, велика бша - гемпшир та велика б1ла - п'етрен дор1внював 0,3 (td=0,26; P<0,95), 0,5 (td=0,34; P<0,95), 3,4 (td=2,31; P>0,95) та 0,4 (td=0,19; P<0,95) доби в1дпов1дно (табл.2).
Таблиця 2
Результата оцшки ремонтних свинок щзнихгенотишв завласною
продуктивн1стю, X + Sx
Показник Порода*
Л ВБ д Г П
Ознаки власно! продуктивност1
Оц1нено гол1в 64 42 30 25 15
Bîk досягнення живо! маси 100 кг, дн. 205,0±0,91 205,3±0,68 204,8±1,29 201,9±1,31 204,9±1,95
± до класу ел1та -13,0 -12,7 -13,2 -16,1 -13,1
Товщина шпику на piBHi 6-7 грудних хребц1в, мм 24,0±0,27 26,8±0,28 20,3±0,25 22,2±0,26 21,3±0,24
± до класу ел1та -2,0 -2,2 -5,7 -3,8 -4,7
Показники розвитку свиноматок, що перев1ряються
Довжина тулубу на 5-10 день п1сля I опоросу, см 163,2±0,36 155,0±0,54 165,4±0,39 161,4±0,67 154,5±0,80
± до класу ел1та +10,2 +8,0 +12,4 +8,4 +1,5
Жива маса на 5-10 день теля I опоросу, кг 226,0±0,60 186,0±0,54 228,0±0,48 195,0±0,58 172,0±1,26
± до класу ел1та +56,0 +18,0 +58,0 +25,0 +2,0
Примгтки: в цт та наступних таблицях * - Л - ландрас; ВБ - велика бша; Д -дюрок; Г - гемпшир; П - п'етрен
За товщиною шпику на р1вш 6-7 грудних хребщв найкращ1 показники мали ремонтн1 свинки пор1д дюрок та п'етрен вщповщно 20,3±0,25 мм та 21,3± 0,24 мм, що на 6,5 ^=17,3; Р>0,999) та 5,5 мм ^=14,9; Р>0,999) менше пор1вняно з ремонтними свинками велико! бшо! породи. 1х перевага над боштувальним класом «ел1та» склала 5,7 та 4,7 мм.
22
Максимальными показниками живо! маси та довжини тулуба на 5-10 день теля I опоросу характеризувалися свиноматки порщ дюрок та ландрас. Р1зниця м1ж свиноматками зазначених генотишв та ровесницями велико! бшо! породи, гемпшир та п'етрен дор1внювала: за живою масою 42,0 ^=58,13; Р>0,999) 1 40 кг (М=49,55; Р>0,999), 33,0 (М=43,83; Р>0,999) 1 31,0 кг (гё=37,14; Р>0,999) 56,0 (М=41,53; Р>0,999) 1 54,0 кг (М=38,69; Р>0,999); за довжиною тулуба - на 10,4 (М=15,6; Р>0,999) та 8,2 см (гё=12,63; Р>0,999), 4,0 1ё=5,15; Р>0,999) та 1,8 см ^=2,36; Р>0,95), 10,9 ^=12,24; Р>0,999) та 8,7 см ^=9,92; Р>0,999) вщповщно. Свиноматки дослщжуваних генотишв, за даним показником, переважали мш1мальш вимого класу «ел1та» на 2,0-58,0 кг та 1,512,4 см.
Результата анал1зу вщтворювальних якостей свиноматок, що перев1ряються евщчать, що найвищий показник заплщненост1 був у тварин велико1 бшо! породи - 77,6%, у тварин шших генотишв вш коливався в межах вщ 72,3 (свиноматки породи дюрок) до 76,0% (свиноматки породи ландрас) (табл. 3).
_ Таблиця 3
Вщтворювальш якосл свиноматок, що перев1ряються, X + 8 л
Показник Породи
Л ВБ д Г П
Середня жива маса на дату першого парування, кг 128,2±0,40 127,0±0,46 128,1±0,49 129,0±0,46 128,3±0,66
Заплщнювальна здатшеть, % 76,0 77,6 72,3 74,5 72,8
Багатоплвдшсть, гол 10,3±0,28 10,7±0,29 9,5±0,23 9,1±0,24 9,2±0,35
Великоплщшсть, кг 1,29±0,03 1,35±0,04 1,22±0,02 1,24±0,02 1,20±0,02
Кшьшсть мертвонароджених поросят,% 5,9 7,5 6,2 6,1 4,8
Маса гшзда на дату вщлучення у вщ1 26 дшв, кг 63,6±1,84 63,3±1,83 54,6±1,36 54,1±1,35 55,2±1,32
Маса гшзда у вщ1 60 дшв, кг 183,1±5,30 182,3±4,92 157,3±3,93 155,8±3,89 158,9±3,60
Збережешеть, % 80,1 84,5 78,8 79,8 79,3
Встановлено, що максимальною багатоплщшетю характеризувалися свиноматки велико! бшо! породи - 10,7 поросята на 1 опорос. Р1зниця за даним показником м1ж свиноматками велико! бшо! породи та ровесницями порщ ландрас, гемпшир, п'етрен, дюрок, склала 0,4 ^ё=0,99; Р<0,95) 1,6 ^ё=4,25; Р>0,999); 1,5 ^=3,30; Р>0,99); 1,2 (гё=8,75; Р>0,999) поросяти в1дпов1дно, М1ж фактичними даними за кшькост1 живих поросят на дату народження та мммальними вимогами 1нструкци з боштування свиней середнш показник
23
дор1внював - 4,8%.
Показник кшькосп мертвонароджених поросят у свиноматок, яю були об'ектом наших дослщжень, коливалася вщ 4,8 до 7,5%.
За масою гшзда на дату народження та великоплщшстю перевагу мали також свиноматки велико! бшо! породи; р1зниця за даними ознаками склала 1,09-3,36 та 0,06-0,15 кг вщповщно.
У наших дослщженнях найвищою масою гшзда у вщ1 26 та 60 дшв вщзначались свиноматки породи ландрас - 63,6±1,84 та 183,1±5,3 кг, що на 0,5 (М=0,11; Р<0,95), 14,0 (М=3,91; Р>0,999), 14,9 (М=4,15; Р>0,999) та 13,2% (^=3,77; Р>0,999) бшьше пор1вняно з тваринами велико! бшо! породи, порщ дюрок, гемпшир та п'етрен вщповщно. За живою масою гшзда у вшд 60 дшв свиноматки велико! бшо! породи та породи ландрас переважали мммальш вимоги боштувального класу «ел1та» на 2,3 та 3,1 кг або 1,26 та 1,69%. Даний показник у тварин пор1д дюрок, гемпшир I п'етрен коливався в межах вщ 155,8 до 158,9 кг, що на 24,2 1 21,1 кг, або 13,44 1 11,72% менше в1д бон1тувального класу «ел1та».
Середн1й показник збереженост1 поросят на дату вщлучення дор1внював 80,5%. За даним показником свиноматки велико! бшо! породи преважали ровесниць порщ ландрас, дюрок, гемпшир та п'етрен на 4,4, 5,7, 4,7 I 5,2% вщповщно.
1ндекс в1дтворювальних якостей свиноматок ун1версального напрямку продуктивност1 - велико! бшо! породи склав 35,9 бала (табл. 4).
Таблиця 4.
1ндекс вщтворювальних якостей свиноматок п1ддосл1дних груп
Порода К1льк1сть,гол1в Бали
Л 64 35,4
ВБ 42 35,9
д 30 32,2
г 25 31,5
п 15 32,0
Пор1вняно з тваринами м'ясного напрямку продуктивное^ свиноматок породи ландрас, дюрок, гемпшир та п'етрен, вони переважали за даним показником на 0,5, 3,7, 4,4 1 3,9 бал1в або 1,39, 10,30, 12,25 1 10,86%.
Висновки.
1.Анал1з результат1в дослщжень евщчить, що тварини заруб1жно! селекци (свиноматки велико! б1ло! породи та породи ландрас) добре адаптуються до умов утримання { год1вл1 в умовах промислових комплекс1в.
2.3 метою максимального прояву генетичного потенц1алу свиней порщ дюрок, гемпшир \ п'етрен необхщно створити та систематично контролювати умови утримання, догляду { год1влг
Л1тература
1. Березовський М.Д. Випробування спец1ал1зованих тип1в свиней велико! бшо! породи / М.Д. Березовський, 1.В. Хатько, В.М. Нагаевич // Вкник
24
Полтавсько! державно! академи. - 2004. - №2. - С.30-35.
2. 1нструкщя з боштування свиней; 1нструкщя з ведения племшного облшу у свинарств! / [Ю.Ф.Мельник, В.А.Пищолка, А.М.Литовченко та. ш.]. -К.: ППНВ, 2004. - 64 с.
3. Изучение биологических особенностей приспособленности животных к условиям содержания и эксплуатации путем нахождения индекса адаптации / Й.З. Сирацкий, В.В. Меркушин, А.И. Костенко [и др.] // Вкник аграрно! науки. - 1994. - №2. С.28-31.
4. Ковалев Ю.И. Свиноводство: тенденции и прогнозы: По какому сценарию будет развиваться отрасль? / Ю.И. Ковалев //Свиноводство. - 2011. -№ 6. - С. 4-8.
5. Максимов Г.В. Биологические особенности свиней разных генотипов / Г.В. Максимов, В.Н. Василенко, О.В. Степанова //Актуальне проблемы производства свинины: Материалы науч. конф. ДонГАУ.- Персиановка,- 1997. - С. 17-18.
6. Походня Г.С. Вщтворна здатшсть та продуктившсть свиней р1зних генотишв i метод1в розведення / Г.С. Походня, Е.П. Федорчук // Ефективне тваринництво. - 2011. - N4. - С. 33 - 36.
7. Смирнов B. C. Реализация воспроизводительного и адаптивного потенциала свиноматок при ухудшении среды на комплексе / Смирнов B. C. // Зоотехния. - 2001. - №6. - С. 22-25.
8. Халак B.I. Нова математична модель визначення вир1вняност1 гшзда свиноматок /В.ГХалак //Льв1вський нацюнальний ушверситет ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿мен1 С.З.Гжицького - Льв1в, 2011. - Т.13, №2 (48), 4.2. - С.147-154.
9. Меркурьева Е.К. и др. Генетика / Е.К. Меркурьева, З.В. Абрамова, А.В. Бакай и др. М.: Агропромиздат, 1991. - 446 с.
Summary
V. M. Voloschuk, A. P. Vasyliv, V. V. Zamikula, V.I. Khalak, Y. M. Lunik.
REPRODUCTIVE ABILITY AND PRIVATE PRODUCTIVITY OF GILTS IMPORTED BREEDS IN THE PERIOD OF ADAPTATION TO THE CONDITIONS OF THE INDUSTRIAL COMPLEX
The materials of the article presents the results of a comparative study of their own productivity and reproductive capacity of sows imported breeds Landrace, Large White, Duroc, Hampshire and Pietrain in adaptation of an industrial complex. Found that the large white breed sows and sows Landrace breed best adapted to the conditions and feeding in industrial complexes and have the highest level of productivity. Other beef breeds have high genetic inclinations, but their implementation is necessary to create the right conditions and feeding.
Key words: pigs, breed, reproductive ability, own productivity, adaptation, industrial complex.
Рецензент - д.с.-г.н., проф.,чл.-кор.НААНУ Кирил1в Я.1.
25
