CC BY
69
УДК: 619:618: 616 - 006.04:636.7
Мисак А.Р., к.вет.н., доцент Прщак В.В., лжар вет. медицини, астрантка © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицини та б1отехнологт
¡мет С.З. Гжицького
РЕНТГЕНОГРАФ1ЧНА I УЛЬРАЗВУКОВА Д1АГНОСТИКА НЕОПЛАЗ1Й
МОЛОЧНО1 ЗАЛОЗИ У СУК
У робот1 представлено результати рентгенолог1чного та сонограф1чного обстеження 127 сук гз захеорюеанням молочног залози. На основг анал1зу проеедених дослгджень описано типое1 структурн змти е тканинах молочног залози, якг найбыьш часто еияеляються за прояеу запальних процеае, фгброзно-кгстозног мастопатп та пухлинних уражень. При цьому еидглено ряд рентгено-та ехограф1чних критерпе, анал1з яких може бути еагомим аргументом для ¡дентифшацп еищееказаних патологш та допомогою у диференцттй д1агностиц1 доброякгсних г злоякгсних неоплазш.
Ключовi слова: собаки, неоплазп молочног залози, рентгенолог1чний та ультрасонограф1чний методи дослгджень
Як свщчить клмчна практика, через значну рiзноманiтнiсть та певш особливост прояву неопластичних патологш молочно1 залози (МЗ) у сук, щентифжащя i диференцшна дiагностика неоплазш часто е вкрай складною процедурою. У таких випадках для отримання повно! й об'ективно! шформацп щодо з'ясування характеру патолопчного процесу та нозолопчно! верифжаци хвороби е потреба у застосуванш низки лабораторних та шструментальних методiв обстеження. Серед останшх заслуговують на увагу рентгенологiчний та ультрасонографiчний методи, якi у гуманнш медицинi входять у схему скриншгових дослiджень за диференщаци раку МЗ у жшок [1, 2, 3]. Даш методи променево! дiагностики е передбаченими i у схемi комплексного обстеження тварин за онколопчних захворювань, адже вони разом iз клшчним дослiдженням складають основу мiжнародноl класифжаци пухлин за системою ТКМ [4, 5, 6]. Однак, на сьогодш у доступнш вiтчизнянiй лiтературi не завжди можна вiднайти достатнiй об'ем шформаци як щодо застосування рентгено- та ультразвукового методiв дослiджень так ^ вiдповiдно, !х результативностi за розтзнавання деяких патологiй МЗ у собак, в тому чи^ й неоплазш.
Тому, метою наших дослщжень було: показати шформатившсть рентгено-та сонографи при дiагностицi захворювань МЗ у собак; встановити найбшьш характерш структурнi змiни, якi виявляються в тканинах залози за прояву запальних процеав, фiброзно-кiстозноl мастопати, пухлинних уражень доброякюно! та злояюсно1 природи, а також видшити рентгено- та ехографiчнi критери, що можуть бути вагомим аргументом при штерпретацп рiзних клшчних
© Мисак А.Р., Прщак В.В., 2011
проявiв неоплазш, ix диференцшнш дiагностицi та передбаченнi nepe6iry онколопчно1 патологи.
Матер1ал та методика дослщжень. Дослiдження проводилися в клмках кафедри xipyprii' i хвороб дрiбних тварин ЛНУВМ та БТ iMem С.З. Гжицького. Об'ектом дослiджень були 127 онколопчно хворих сук piзниx поpiд та вiкy. Враховуючи значний полiмоpфiзм спонтанних новоутворень МЗ, тд час первинного обстеження хворих тварин використано мiжнаpоднy клiнiчнy TNM класифжацш пухлин [6], яка базувалася на результатах клшчного, pентгенологiчного та yльтpасоногpафiчного дослiджень.
Рентгеногpафiю дiлянки пухлинного ураження трудно! кл^ки, черевно! порожнини, а при потpебi й iншиx частин тша тварин проводили за використання рентген апарату „Philips" Ультразвукове дослщження МЗ виконували ультразвуковим приладом „Aloka - 900" iз використанням конвексного датчика у В-pежимi при частой 5,0 - 7,5 мГц на piзниx глибинах.
Результати дослщжень та ix обговорення. Дослiдження пpоцесiв моpфофyнкцiональноi перебудови МЗ та структурних змш, спричинених виникненням i розвитком новоутворень показали, що для ix ощнювання та встановлення заключного дiагнозy виникае потреба комплексного трактування даних рентгено- i соногpафii, тобто необxiднiсть у ix спiвставленнi або взаемодоповнюючiй штерпретаци. Зокрема, як показав аналiз застосування pентгеногpафiчного методу дiагностичноi вiзyалiзацii при дослщженш 25 (19,7%) собак iз пiдозpою мастопатii та запального процесу МЗ, а також за щентифшацл у 44 (43,1 %) тварин першо1 стади пухлин, отpиманi результати були мало шформативними з причини недостатньо ч^ко1 або сyмнiвноi вiзyалiзацii на рентгенограмах структурних змiн, що могли вказувати на неопластичну патологш. Тому, при встановленнi доопеpацiйного дiагнозy в даних тварин увага акцентувалася на результатах ультразвукового дослiдження. У цей же час, в 58 (56,9 %) собак, у яких згщно клмчних Т№М кpитеpiiв було класифжовано II, III та IV стадш розвитку пухлин, на пiдставi отриманих рентгенограм нам вдалося з достатньою вipогiднiстю iдентифiкyвати пеpвиннi неоплази, ix pозмip i форму, а також зв'язок iз навколишнiми тканинами. При цьому в окремих випадках констатовано метастази первинного новоутворення в органах грудно1 i черевно1 порожнин. Необхщно зазначити, що при вивчеш рентгенограм у цих собак було встановлено найбшьш типову pентгенологiчнy картину як мюцевого прояву неопластичного процесу, так i метастазування його у вщдалеш органи. Так, у собаки (рис. 1) iз ураженням крашально1 грудно1 МЗ виявлений опух на pентгеногpамi був представлений гомогенним затемненням, яке не маючи чiткиx меж охоплювало усю паpенxiмy органу i pеriонаpнi лiмфатичнi вузли. У цей же час у груднш порожниш вiзyалiзyвалися множиннi метастази, що, як правило, е прямим доказом злояюсност пухлини (у даному випадку пухлинне ураження за результатом гiстологiчного дослщження було верифжовано як анапластичну карциному).
Як показав аналiз рентгенограм мiсцевого патолопчного процесу, за piзниx пpоявiв неоплазш, можна було видшити певнi характерш ознаки. Так, iнвазивнi
раковi пухлини вiзуалiзувалися найчастше тшню без чiтких контурiв iз променями, що пронизували як саму залозу, так i навколишш тканини; мастопати характеризувалися дифузною, слабше вираженою тiнню iз тяжами та дшянками меншо! щiльностi, що вказували на наявнiсть кiстозних утворень. У цей же час, встановлення кальцифжаив на фонi мастопатiй свiдчили про злоякюшсть дано! патологи. У випадках фiброаденом можна було бачити ч^ю контури тiнi, яка обмежуе новоутворення, а також тяжi i дшянки просвiтлень, коли пухлинний процес проходив сукупно iз мастопатiею чи запаленням.
Рис. 1. Рентгенограма молочноУ залози та грудно'1 порожнини.
(Такса «Берта», вш 11 р. Злоякiсна пухлина ТЗбв Шб М1) 1 - пухлина крашально! грудно! МЗ iз поширенням в реriонарний лiмфатичний вузол; 2 - множинш метастази в груднш порожнинi.
Показанням для проведення рентгенографiчного обстеження органiв грудно! або черевно! порожнин чи скелету слугували найчастiше результати клiнiчного дослiдження, оскшьки виявлення характерних симптомiв могло вказувати на ймовiрнiсть метастазування первинно! пухлини у даш органи. Однак, маючи на увазi, що пухлини МЗ зазвичай метастазують у легенi, рентгенографп грудно! порожнини (у прямiй i боковiй проекцiях) вiддавалась першочергова увага. Згщно результатiв таких дослiджень встановлено, що виявити на рентгенограмах початковi фокуси метастазiв (величиною до 0,5 см) практично не вдаеться. I лише при досягненш ними бшьших розмiрiв, як представлено на рис. 1
та 2, у легенях ч^ко вiзуалiзуються округл^ зазвичай множинш i рщко поодинокi вогнища.
Рис. 2. Множинш метастази злоякчсно!' пухлини у груднiй порожниш
(зображення цифровое' рентгенограми). Фокстер'ер «Кася», вiк 10 роюв.
На пiдставi рентгенологiчних обстежень, проведених iз певними промiжками часу, нами встановлено, що розвиток метастазiв у бiльшостi випадкiв е процесом досить агресивним. Адже, як засвщчили спостереження, жодна iз дослiджуваних тварин, з моменту виявлення у не1 метастазiв та за вiдсутностi л^вання, не пережила термiн 60 дшв (48 ± 11,5). Про швазившсть i численнiсть метастазiв у легеневш тканинi, а також можливу сумкшсть таких уражень iз життям тварини можна судити iз патологоанатомiчноl картини, представлено1 на рисунку 3.
Рис. 3. Множинш метастази злоякчсноУ пухлини у легеш
(посмертний макропрепарат легень) При обстеженш дослiдних собак поряд iз рентгенографiчним нами застосовувалось i ультрасонографiчне дослiдження. Такий неiнвазивний метод дiагностики дозволяв проводити багаторазовi обстеження не спричиняючи додаткового променевого навантаження на органiзм, а також ощнювати результат в режимi реального часу. На основi одержаних результатiв УЗ обстежень МЗ у сук та !х аналiзу, нам вдалося видшити ряд ехографiчних критерив, якi дозволяли ч^ко вiзуалiзувати структуру тканин як у нормi (в тому чи^ й за морфофункцюнально1 перебудови залежно вiд фiзiологiчного стану), так i встановити ряд параметрiв сонографiчноl ехогенност тканин МЗ за патологи, особливо за щентифшаци та диференщацп дистрофiчних, запальних, кiстозних та пухлинних утворень.
Безперечно, що ефективнiсть УЗ дiагностики хвороб МЗ грунтуеться на знанш зображення тканин у нормi, тому вивчення сонографiчноl картини нами було проведено передуам за дослiдження сук зi здоровою МЗ, причому за рiзних фiзiологiчних станiв. За таких обстежень встановлено, що зазвичай ехозображення тканин МЗ вщображали картину, типову для залозистого органу. На фош паренхiми дрiбнi альвеоли вираженi як ехонегативш тiнi, що надавали ехозображенню вигляду зернистостi; судини мали округлу форму, ехонегативний вмiст та тонку ехопозитивну оболонку. Молочнi протоки представлеш у виглядi анехогенних структур. Сполучнотканинш елементи мали ехопозитивне зображення у виглядi невеликих свiтлих тяжiв.
В цшому вiдмiчено, що залежно вщ вiку i репродуктивного статусу тварин виявлена картина морфофункцюнальних змiн торкалася лише спiввiдношення залозисто1, жирово1 та сполучно1 тканин у структурi залози. Зокрема, дослiджуючи
297
МЗ у сук в другш половиш ваптност зауважено, що тд юнець вагiтностi об'ем МЗ зростае, переважно, за рахунок залозистого компоненту, через що майже все ехографiчне зображення (рис. 4) зайняте паренхiмою, мiждолькова сполучна тканина вiзуалiзуеться лише як ледь помiтний гшерехогенний тяж, а шкiра у виглядi тонко1 гшерехогенно1 смужки. Молочнi протоки визначаються у виглядi трубчатих анехогенних структур.
Рис. 4. Ехозображення пареными МЗ у суки на 57-й день вагггность 1
- паренхiма; 2 - вивiднi протоки; 3 - судина
Встановлення такого ехографiчного зображення е вщображенням фiзiологiчних структурних змiн МЗ, пов'язаних iз ваптшстю та, вiдповiдно, iз процесами морфофункцюнально1 перебудови, якi у другiй половиш цього перюду переважають над процесами пролiферацil.
Пiд час УЗ обстежень МЗ у сук вжом старше 4 роки нами нерщко виявлялися ехографiчнi прояви дифузного фiброаденоматозу ^брозно-юстозно1 мастопати). На пiдставi сонографiчних зображень виявлених структурних порушень мiж залозистим, сполучнотканинним та жировим компонентами МЗ, можна було видшити наступнi прояви фiброаденоматозу:
- фiброаденоматоз з переважанням залозистого компоненту - характеризувався наявшстю у паренхiмi множинних гiпоехогенних структур за рахунок розширення протокiв та слабо вираженими ознаками жирово1 шволюци;
- фiброаденоматоз з переважанням фiброзного компоненту - для дано1 форми патологи характерним було вщносне збшьшення товщини та значне пiдвищення ехогенноси паренхiми молочно1 залози;
- фiброаденоматоз з переважанням кiстозного компоненту - характеризувався виявленням округлих анехогенних утворень з ознаками кют на тлi змiненоl структури паренхiми.
Однак, як показав аналiз численних сонографiчних обстежень, найбшьш часто у дослщжуваних тварин виявлялася змшана форма фiброаденоматозу, коли вiзуалiзувалися одночасно всi вищеперечисленi ознаки. Хоча, при цьому випадки виявлення фiброзно-кiстозних змiн все ж таки мали деяку перевагу. Зокрема УЗ семютика простих кiст характеризувалася виявленням анехогенних округлих утворень iз тонкими стшками та наявнiстю дистального пiдсилення ехосигналiв i симетричних бокових акустичних тшей. Простi кiсти, у бiльшостi випадюв, були множиннi i мали рiзнi розмiри (вiд Змм до 5см).
1ншими рiзновидами виявлених кiст були галактоцеле - ретенцiйнi кiсти заповнеш молоком та атипiчнi кiсти iз некротичним вмiстом всерединi. При УЗД галактоцеле вiзуалiзувалося як одно - чи багатокамерна, злегка сплюснута юста iз анехогенним або гiпоехогенним (в залежност вiд густини молока) вмютом, при цьому дистальне пiдсилення ехосигналiв спостерiгалось не завжди. Атипiчнi юсти на сонограмi виглядали як гшоехогенш утворення з вiдносно потовщеними зовшшшми краями. Iнодi вмiст таких утворень був ехогенним, маскуючись пiд внутршньоюстозну пухлину. Така картина була обумовлена присутшстю некротичних мас або фiбрину. Ехосигнал дистальнiше кiсти не змшений або послаблений, боков1 тм вщс>
Рис. 5. Ехограма МЗ суки при гострому лактогенному мастить
1. потовщена шкiра; 2. неоднорiднiсть ехоструктури у вогнищi запалення; 3. тдвищена ехогеннiсть з феноменом дистального тдсилення акустично! тiнi.
У деяких сук вжом старше 6 рокiв ехографiчною ознакою фiброаденоматозу була вiзуалiзацiя фiброматозних вузлiв рiзно! величини на фош незмiнено! залози, що е характерним для локалiзованоl форми мастопатi!. Як показали спостереження за динамiкою такого ураження, початковим проявом патологи, зазвичай, була дифузна форма фiброаденоматозу, яка в бшьшоси
випадюв, з причин частого ускладнення запальним процесом, завершувалася утворенням локалiзованих вузлiв та наступною !х малiгнiзацiею.
Переконливу значимiсть результат УЗД оцiнено нами за проведення диференцшно! дiагностики, особливо за сукупного прояву в МЗ дистрофiчного i запального процесiв. Так, для гострого маститу при УЗ-обстеженш МЗ (рис. 5) характерним було потовщення шюри, пiдвищення ехогенностi пiдшкiрно! клiтковини, зниження контрасту мiж пiдшкiрною клiтковиною та паренхiмою, iнодi - зниження ехогенност паренхiми, наявнiсть акустичних тiней в паренхiмi, розширення протокiв, поява в них гншного вмiстимого.
Нерiдко на тлi маститу в паренхiмi залози можуть формуватися абсцеси. Як можна бачити на рисунку 6, при УЗ-обстеженш, абсцес вiзуалiзувався як ч^ко окреслене, округло! форми септоване утворення неоднорщно! ехоструктури, рiдко з гладкими i частiше з нерiвними контурами, з гшоехогенним вмiстом та гшерехогенними дрiбними включеннями. При цьому наявш боковi акустичнi тiнi та феномен дистального пiдсилення ехосигналу. В зршому абсцесi на стiнках капсули виявлялися осади вмютимого або перегородки (рухомi сигнали). У випадках наявностi нориць, останш виглядали як гiпоехогеннi ходи з нерiвними гiперехогенними краями.
Рис. 6. Ехограф1чне зображення абсцесу МЗ.
Вiзуалiзацiя чiтко окреслених септованих утворень неоднорщно! ехоструктури з гшоехогенним вмютом; гшерехогенш дрiбнi включення; боковi акустичш тiнi та феномен дистального пщсилення.
Застосування ультрасонографi! використовувалось нами не тшьки для визначення локалiзацi! абсцесу, виявлення солщного компоненту, наявностi норицевих ходiв чи спостереження за розвитком процесу в динамщ, а й для
проведення асшраци вмютимого пщ контролем УЗД (рис. 7), з метою диференцшно1 дiагностики, наприклад, при пiдозрi кiстозних уражень, а також з л^вальною метою при потребi прицiльного ведення лiкарських речовин.
Проведення прицшьно1 бюпсп пiд контролем сонографи застосовано нами i для вщбору матерiалу для цитологiчних дослщжень.
Рис. 7. Пункщя абсцесу МЗ шд контролем УЗД.
1. порожнина абсцесу; 2. бюпсшна голка.
Доцшьно зауважити, що на пiдставi порiвняльного аналiзу результатiв клiнiчного i цитолопчного дослiджень та даних УЗ обстеження МЗ нами вiдмiчено ряд ехографiчних критерпв, встановлення яких з великою долею ймовiрностi вказуе на доброякюну чи злоякiсну природу новоутворень.
Зокрема, за новоутворень доброяккно1 природи (рис. 8) ехоструктура навколишнiх тканин, як правило, не змшена. Сам опух округло1 або овально1, значно рщше неправильно1 форми, контури рiвнi, ч^ю, внутрiшня структура гiпоехогенна, частiше однорщна. Неоднорiднiсть може бути обумовлена, як правило, гшерехогенними кальцинатами, рiдше - лшшними фiброзними включеннями. Доброякiснi утворення можуть давати акустичнi ефекти, це -дистальне пiдсилення ехосигналу, рщше - боковi акустичнi тiнi.
Серед доброяюсних новоутворень МЗ у сук найбшьш поширеними були змiшанi фiброепiтелiальнi пухлини, а саме фiброаденома та аденофiброма. За УЗД таких неоплазш ехографiчне зображення характеризувалося наступними ознаками: на фош незмiненоl паренхiми вiзуалiзуеться вузлувате утворення овально1 форми, повздовжня вiсь якого орiентована паралельно до датчика, а горизонтальний дiаметр перевищуе вертикальний; чiткий контур на всьому протязi з наявнiстю незначного пщсилення; однорiднi внутрiшнi ехосигнали та акустичш ефекти у виглядi дистального посилення й бокових акустичних тiней; добра рухомшть;
тонка пперехогенна капсула; вщсутшсть васкуляризаци або перинодулярний кровотш в дшянщ новоутворення.
Результати вивчення динамши бiльшостi доброякiсних новоутворень засвщчили, що вище перечисленнi сонографiчнi ознаки е найбiльш притаманнi для „молодих" с|лброаденом (рис. 8)._
BN К Medical IDE YJ 13-Р5-*11
С : 31 08:46=49
Рис. 8. Ехограф1чне зображення фнброаденоми МЗ.
Однак вiдмiчено, що i3 перебiгом часу з причини посилення фiброзу, данi пухлини пщдаються процесу „старшня". При цьому сонографiчне зображення може характеризуватися нечiткiстю контурiв, гетерогеннiстю внутрiшнiх ехосигналiв, утворенням повно1 чи частково1 тiнi позаду утворення.
Зокрема, у деяких тварин при дослщженш задавнених фiброаденом нами було виявлено петрифжоваш дiлянки у виглядi гiперехогенних включень, а також дшянки некротизаци та гнiйного розплавлення у виглядi гiпоехогенних утворень. Такi ехографiчнi зображення могли свiдчити, що на даному етапi розвитку виявленi пухлини набували ознак, характерних для неоплазш злоякiсноï природи. Наш досвiд показав, що у таких i в уах сумнiвних випадках диференцiйна дiагностика повинна бути комплексною. При цьому неабияку вагу мають УЗ дослщження реriонарних лiмфатичних вузлiв. Адже, встановлення збiльшеноï величини останнiх, неоднорiднiсть ехоструктури та зростання з навколишнiми тканинами е ознаками метастатичних змiн, яю свiдчать про екстранодульне поширення злоякiсноï пухлини.
При оцiнюваннi ехографiчноï картини непластичних уражень МЗ вiдмiчено, що по вщношенню до навколишнiх тканин рют новоутворень може бути експансивним або шфшьтруючим. I якщо перший е типовою ознакою для доброяюсних пухлин, то за злоякiсних можуть виявлятися обидва типи росту. Тому, при проведенш диференцiйноï дiагностики необхщно брати до уваги змiни тканин, ехографiчна картина яких е найбшьш характерною для новоутворень злоякiсноï природи (рис. 9, 10).
Рис. 9. Ехограма злояккноУ пухлини 1з шфшьтруючим типом росту.
На фош поверхневих запальних змiн вiдмiчаеться потовщення шкiрних покривiв, розширення лiмфатичних судин; новоутворення понижено! ехогенноси, iз нечiткими контурами i неоднорiдною ехоструктурою, мае значну штранодулярну васкуляризацiю, вогнища кальцифiкацi!; спостерiгаеться феномен дистального пщсилення та акустичних тшей.
Рис.10. Ехограма злояк1сно*1 пухлини 1з експансивним типом росту
На фош потовщення шюрного покриву та змшено! пiдшкiрно! клiтковини вiзуалiзуеться великий вузол з ч^кими рiвними контурами, штенсивною васкуляризацiею, вираженою акустичною тiнню.
Як показав аналiз результатiв сонографiчних дослщжень, за неоплазiй злоякiсно! природи найбшьш характерними е наступнi ехографiчнi ознаки:
наявшсть структурних змiн в навколишшх тканинах; неправильна форма новоутворення; нерiвнi та нечiткi контури; загальний гипоехогенний фон пухлини; неоднорщна внутрiшня ехоструктура; наявнiсть iнтранодулярного кровоточу;
вщсутшсть або послаблення акустичних ефекпв, дистальне послаблення ехосигналу (наявшсть дистально1 акустично1 тiнi е характерною у випадках некрозу пухлин).
Таким чином, проведенi нами дослщження переконливо засвiдчили iнформацiйну цiннiсть застосування рентгенографiчного та сонографiчного методiв не тшьки при встановленнi дiагнозу на етат дооперацiйного клiнiчного обстеження тварин, а й показали перспективи та дiагностичнi можливост кожного i3 цих методiв у вiзуалiзацн структурних змш в тканинах МЗ за прояву запальних процесiв, фiброзно-кiстозноl мастопати та пухлинних уражень. На пiдставi отриманих даних видшено ряд рентгено- та ехографiчних критерив, вiзуалiзацiя яких може бути вагомим аргументом щодо щентифшацл вище вказаних патологiй та диференцшно! дiагностики доброякiсних i злоякiсних неоплазш. А це, як вiдомо, е досить важливим моментом у плануванш подальшо! тактики щодо проведення необхщного об'ему лiкувальних заходiв та передбаченш перебiгу онколопчно1 патологи.
Л1тература
1. Бурдина Л.М. Методы и средства современной рентгенодиагностики заболеваний молочной железы /Л.М.Бурдина, Д.В.Маковкин //М.: «СТРОМ», 2003. - 184 с.
2. Заболотская Н.В. Новые технологии в ультразвуковой маммографии / Н.В.Заболотская, В.С.Заболотский //М.: «СТРОМ», 2005. - 240 с.
3. Труфанов Г.Е. УЗИ в маммологии / Г.Е. Труфанов, В.В.Рязанов, Л.И.Иванова //Санкт-Петербург: «ЭЛБИ-СПб»,2009. - 186 с.
4. Owen L.N. TNM Classification of Tumors in Domestic Animals. Geneva: World Health Organization; 1980.
5. Суховольский O.K., Забежинский М.А. Классификация опухолей домашних животных по системе TNM// (методические рекомендации ) Санкт-Петербург 1997,- 40 с.
6. Мисак А.Р. Застосування клЫчно1 класифжаци пухлин за системою ТNM при спонтанних новоутвореннях у собак /А.Р. Мисак //Науковий вкник ЛНУВМтаБ iменi С.З.Гжицького. Том 12, №3 (45). Частина 1. - Львiв, 2010. - С. 170 - 176.
Summary
Mysak A.R., candidate of veterinary sciences, docent Pritsak V.V., veterinary doctor, post-gradyate student X-RAY RADIOGRAPHICAL AND ULTRASONIC DIAGNOSIS OF MAMARY
GLAND NEOPLASIA IN FITCH.
The work deals with the results of roenthenological and sonografical diagnosis of 127 fitches with mammary gland diseases. Based on theanalysis of carried out investigation, it was set up and described in this article, typical structural changes in gland tissue, which are found to be more often by the fact of inflammatory process,fibrous-cystous mastopathia and tumor lesions/
Attached to it, it was notable a number of X-ray and echographical criterion, which analysis can be a weighty argument for the identification of hight mentioned pathologies and differential diagnosis of benignant and malignant neoplasia.
Рецензент - д.вет.н., проф. Заырюха В.I.
