CC BY
33
НАУКОВ1СТАТТ1
О. I. Амоша
академк НАН Украти,
Л. Л. ТТТамшевя
канд. екон. наук
1нститут економки промисловостi НАН Украти, м. Кшв
РОЗВИТОК ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ПРОМИСЛОВОСТ1 НА ЗАСАДАХ СОЦ1АЛЬНО1 ВЩПОВЩАЛЬНОСП: КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
(Публ1кац1я мстить результаты досл1джень, проведених при грантовш мдтримщ Держаного фонду фундаментальних досл1джень за конкурсним проектом Ф71/21095)
Постановка проблеми. Динамiчний розвиток про-мисловосп, пщвищення П конкурентоспроможностi, способи переходу на сучасш технологiчнi рiвнi не можливi без ефективного процесу формування, роз-витку i використання трудового потенщалу як основного чинника промислового виробництва. У свою чергу вплив на позитивш змiни в якоси людського чинника виробництва пов'язаний iз реалiзацieю прин-ципiв сощально1 вщповщальносп в сощально-трудо-вих вiдносинах. Визначення основних складових та умов запровадження та посилення сощально1 вщповь дальносп обумовлюе необхiднiсть розробки науково-методичного забезпечення для кшьюсного вимiру та анатзу рiвня розвитку трудового потенщалу на засадах сощально! вiдповiдальностi. Воно включае: формування шформацшно1 пщсистеми, в межах яко! проводиться ощнка, визначення моделi та алгоритму побу-дови та аналiзу штегрального показника, реалiзацií та апробацп визначено! моделi.
Оцiнка рiвня розвитку трудового потенщалу про-мисловостi на засадах сощально! вщповщальносп дае можливiсть визначити стан, потреби, прюритети для прийняття обГрунтованих управлiнських рiшень при розробщ та реалiзацií планiв, програм, стратегш розвитку виробництва i промисловосп.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публжацш. Оцiнка проблем розвитку та використання трудового потенщалу широко представлен в наукових працях багатьох вггчизняних учених, серед яких В. Герасимчук, I. Бу-леев, О. Гршнова, А. Колот, Л. Шаульська, В. Петюх, I. Петрова, О. Новжова, В. Антонюк, М. Нiжнiй, Е. Лiбанова, Л. Лiсогор та ш.
Трудовий потенцiал бiльшiстю наукових дослщ-ниюв визначаеться як можлива сукупна здатнiсть до працi, яка включае демографiчнi, морально-етичнi, соцiально-економiчнi, освiтньо-квалiфiкацiйнi, когш-тивно-психологiчнi характеристики якостi та можли-востi окремо1 людини чи сукупного працiвника [1, с. 40] або як ресурси пращ, яю визначають сукупнiсть можливостей населення до активно1 трудово1, пщпри-емницько1, шновацшно1 дiяльностi в комплексi з умо-вами та яюстю !х використання у сферi працi [2, с. 103]. На рiвнi окремих пiдприeмств та оргашзацш трудовий потенцiал визначаеться як «сукупшсть пра-цездатних працiвникiв, яю можуть працювати в орга-шзацп за наявностi необхiдних оргашзацшно-техшч-них умов» [3, с. 97]. На сьогодш вщсутне едине визна-
чення сутностi та складу трудового потенщалу як со-цiально-економiчноl категорп, що пов'язано, в першу чергу, з рiзними вихiдними концептуальними пщхо-дами до такого визначення, — вщ факторного до ресурсного. За факторним тдходом трудовий потенщал розглядаеться як форма особистого або людського чинника виробництва, а при ресурсному — трудовий потенщал ототожнюеться з трудовими ресурсами в ед-носп юльюсних та яюсних характеристик. Узагаль-нення наукових дослiджень проблем розвитку трудового потенщалу дае можливють систематизувати ос-новнi напрямки розвитку трудового потенщалу на рiзних рiвнях формування та реалiзацil (суспшьство, вид економiчноl дiяльностi, пiдприeмство), яю по-в'язанi з забезпеченням вiдтворення населення, збшь-шенням тривалостi його активного перюду, всебiчним розвитком iнтелектуальних, духовних, фiзичних здiб-ностей особистостi, тдвищенням професшно-кваль фiкацiйного рiвня працiвника вщповщно до суспшь-них потреб, створенням матерiально-технiчних i сощ-ально-економiчних передумов для продуктивно1 та ефективно1 зайнятосп, посиленням в^дтворкшальнох, стимулюючо1 та регулюючо1 функцiй заробггно1 плати, зниженням сощальних та професiйних ризиюв, забезпеченням надшного соцiального захисту тощо.
На сьогодш одним iз важливих чинниюв забезпечення розвитку трудового потенщалу виступае кон-цепцiя сощально1 вщповщальносп яка за сво1м змю-том значною мiрою обумовлюе змiни в системi сощ-ально-трудових вiдносин. У той же час основш на-уково-методичнi дослiдження з визначення рол^ зна-чення та п змюту розглядаються в основному в контекста корпоративно'^ сощально1 вiдповiдальностi бiз-нес-органiзацiй [А. Колот, О. Гршнова, Е. Лiбанова, О. Плахотний, Г. Задорожний, О. Охрiменко, О. Но-вiкова та iн.].
Включення чинника сощально1 вiдповiдальностi в забезпечення розвитку трудово1 сфери обумовлено розширенням сфер реалiзацil та впровадження корпо-ративно1 сощально1 вiдповiдальностi, адже саме вщно-шенням у соцiально-трудовiй сферi найбшьшою мь рою притаманна соцiальна вщповщальшсть. А. Колот на пiдставi теоретико-методолопчних узагальнень за-пропонував консолiдовану сощальну вiдповiдальнiсть соцiальних партнерiв у сощально-трудовш сферi [5, с. 3-17], та визначив, що «корпоративну соцiальну вщповщальшсть правомiрно розглядати як компоненту
сощальних ресуретв ... або складову ресурсного портфеля» [6, с. 14]. За свгговим досвщом основш критерп реалiзацií сощально1 вiдповiдальностi в сферi соща-льно-трудових вiдносин пов'язаш з реалiзацieю кор-поративних програм пщвищення професiоналiзму спiвробiтникiв, з охорони та змщнення !х здоров'я, морального стимулювання персоналу [7, с. 63-64].
На сьогодш за результатами наукових досль джень, пов'язаних з проблемами реалiзацil принципiв сощально1 вiдповiдальностi в трудовш сферi, система -тизовано основш напрямки та форми реалiзацil сощ-ально! вiдповiдальностi вiдповiдно основних суб'екпв трудових вiдносин [7, с. 16].
У той же час практично вщсутш науковi розробки в контексп визначення ролi та значення сощально1 вiдповiдальностi в забезпеченнi розвитку трудового потенщалу як в цiлому по нащональнш економiцi, так i за окремими видами економiчноl дiяльностi, на по-чатковому етапi знаходяться дослщження, пов'язанi з розробкою методик кшьюсного вимiру рiвнiв такого розвитку [19]. Вщсутшсть кшьюсних оцiнок вимiру рiвня розвитку трудового потенцiалу промисловостi гальмуе визначення характеристик сощально-еконо-мiчних наслщюв впровадження та реалiзацil принци-тв сощально1 вiдповiдальностi в забезпеченнi розвитку трудового потенщалу.
Об'ективна необхщшсть у подальшому поглиб-леннi теоретичних дослщжень i методичних розробок пов'язана в першу чергу з уточненням та систематиза-щею чинниюв реалiзацil сощально1 вiдповiдальностi в забезпеченш розвитку трудового потенцiалу за окремими видами економiчноl дiяльностi, в тому числi i промислово1, розробкою науково-методичного забез-печення вимiру та аналiзу рiвня такого розвитку, що й обумовлюе актуальнiсть наукового дослщження.
Метою дослщження е розробка науково-методич-ного забезпечення кшьюсного вимiру рiвня розвитку трудового потенцiалу промисловосп на засадах соща-льно! вщповщальносп, визначення основних тенден-цiй та чинниюв змiни рiвнiв.
Виклад основного матер1алу. Узагальнення наукових публжащй, оцiнка правових документiв з розвитку трудово1 сфери, аналiз практики використання трудового потенщалу показують що до основних напрямiв розвитку трудового потенщалу на засадах сощально1 вщповщальносп дощльно включити таю: посилення вщтворюючо1, стимулюючо1 та мотиващйно1 функдiй оплати пращ; забезпечення розвитку людського, ште-лектуального та соцiального капiталу; модершзащю в сферi зайнятостi для забезпечення гщно1 працi; змен-шення професшних ризиюв на виробництвi; пщви-щення ефективностi та продуктивностi працi, безпе-рервне професiйне навчання; впровадження основних принцитв цiнностi працi i пращвника; затвердження соцiально-трудових вiдносин, заснованих на громад-сьюй вiдповiдальностi, чесностi, моралi та етицi; фор-мування сприятливого морально-психолопчного клi-мату тощо.
Трудовi вiдносини у контексп корпоративно1 со-щально1 вщповщальносп визначаються як прюритет-нi, але на практицi сьогоднi соцiальна вщповщальшсть частiше ототожнюеться з додатковим сощальним па-
кетом, а не розглядаеться та не реалiзуeться як швес-тицп у розвиток трудового потенщалу. В першу чергу це пов'язано з оплатою пращ. Реальна зароб^на плата в промисловосп не тшьки не реалiзуe стимулюючу та мотивуючу функдп, а навiть не забезпечуе можливосп вiдтворення робочо1 сили та утримання непрацездат-них членiв етм'1. Наприклад, погодинна оплата працi в промисловостi Укра1ни в рази нижча, тж в пост-соцiалiстичних крашах: в 4,1 раза — вщ Польщi, в 4,4 раза — вщ Словаччини, в 3,3 раза — вщ Латвп та в десятки разiв вiд високорозвинених кра'ш бвропи [16, с. 64]. Такий рiвень оплати працi супроводжуеться втратою трудового потенцiалу, його яюсних характеристик за рахунок вщтоку висококвалiфiкованих пра-цiвникiв, молодi. Ця проблема визначена в Аналггач-нiй доповда до щорiчного послання Президента Укра-!ни до Верховно1 Ради Украши як «занепад кадрового потенцiалу розвитку промисловосп (старiння ресурсiв, «вщплив мiзюв» за кордон, втрата престижних iнже-нерних, технологiчних спещальностей)...» [18, с. 347].
Змша технологiчних укладiв, !х модернiзацiя повинна супроводжуватися постiйною професiйною освiтою та пщвищенням квалiфiкацil працiвникiв. Якщо в щлому по промисловостi мае мiсце тдвищення освггаього рiвня працiвникiв, особливо з пов-ною вищою освггою, то витрати пiдприeмств на ви-робниче професiйне навчання та переквалiфiкацiю по-стiйно зменшуються. Розподш чисельносп зайнятих за видами промислово1 дiяльностi з рiзними технолопч-ними рiвнями свiдчить про негативнi структурнi зру-шення, як склалися за останш шiсть роюв. Якщо в 2010 р. 61,8% середньооблжово1 чисельностi штатних працiвникiв були зайнятi в галузях з низькотехноло-гiчним рiвнем, то вже в 2015 р. цей показник збшьши-вся на 3,1% i склав 64,5%1.
Вагомим негативним чинником, який стримуе можливостi для розвитку трудового потенщалу, висту-пае тшьова зайнятiсть, яка е наслщком тшзацп еко-номiки в щлому. Наприклад, в добувнш промисловосп за I квартал 2016 р. рiвень тшьово1 економiки скла-дав 60% вщ офщшно1 ВДВ ще1 галузi, а по переробнiй, вщповщно, 52,0% [17].
Формування сощально1 вщповщальносп в забез-печеннi розвитку трудового потенщалу промисловосп притаманне всiм базовим складовим сощально-трудо-вих вiдносин, а основними суб'ектами цього процесу виступають роботодавцi, пiдприeмцi, найманi пращв-ники, трудовi колективи, профспiлки та громад ськ оргашзацп.
Соцiальна вiдповiдальнiсть роботодавщв та щд-приeмцiв пов'язана в першу чергу з забезпеченням до-статнього рiвня оплати працi для вщновлення робочо1 сили та гщного утримання непрацездатних членiв ам'1; розвитком та втшенням мотивацiйних схем оплати пращ як для формування шноващйних здiбнос-тей працiвникiв, так i для пiдвищення ефективностi та продуктивности працi; з детiнiзацieю зароб^но1 плати, забезпеченням своечасних виплат заробггао1 плати та соцiальних виплат.
В сферу !х вiдповiдальностi вiдноситься також ор-ганiзацiя робочого процесу, що супроводжуеться впровадженням сучасних методiв оргашзацп працi,
1 Розраховано авторами за даними статистичного щорiчника Украши та статистичного збiрника «Праця Украши» за вщповщт роки.
створенням безпечних та гщних умов пращ, забезпе-ченням повно1 та ращонально1 зайнятоси працiвникiв вiдповiдно до !х освiтнього та професiйно-квалiфiка-цшного рiвня. Формування шновацшно1 складово1 ро-бочо1 сили, забезпечення свободи вибору сфери пращ та високо1 якосп трудового життя також виступають умовам розвитку трудового потенцiалу, яю вщносяться до сфери вiдповiдальностi роботодавцiв та пщприем-цiв. Необхiдно вiдзначити, що окремi складовi сощ-ально-трудових вщносин, де формуються та забезпе-чуються умови для розвитку трудового потенщалу, од-ночасно можна вiднести до сфер вщповщальноси всiх суб'eктiв сощально-трудових вiдносин. Мотивацiйна компонента визначае можливоси розвитку схильностi працiвника до нестандартних щей, сприяе форму-ванню корпоративно1 культури та корпоративних щн-ностей, посилюе цiннiсть працi, вiдданiсть i прина-лежнiсть до трудового колективу. Умови для цього створюються та реалiзуються одночасно як на рiвнi пращвниюв та трудових колективiв, так i на рiвнi ро-ботодавщв та пiдприeмцiв. Впровадження сучасних метсдав оргашзацп працi супроводжуеться мобшьш-стю робочо1 сили, що виступае одним iз iндикаторiв розвитку трудового потенщалу. Мобшьтсть робочо1 сили одночасно виступае як стимулятор, так i дести-мулятор розвитку. Зокрема, можливiсть вшьного вибору мiсця роботи, гщно1 заробино1 плати, можливостi кар'ерного зростання виступають як чинники такого розвитку, а високий рiвень обороту пращвниюв за звь льненням, нестабiльнiсть трудового колективу негативно впливають на можливоси розвитку трудового потенцiалу та супроводжуються падiнням продуктив-ностi та ефективносп працi. Оборот по прийому виступае в цшому стимулятором розвитку, а створення нових робочих мюць, особливо з наявтстю шновацш-но'1 складово1, забезпечуе формування ново1 якостi ро-бочо1 сили, п конкурентоспроможностi. Ефективна дь яльнiсть шституив соцiального захисту працiвника, розвиток колективно-договiрних вiдносин мiж робо-тодавцями та пращвниками також визначають рiвень сощально1 вiдповiдальностi всiх суб'eктiв трудового процесу в забезпеченш розвитку трудового потенщалу.
Сощальна вiдповiдальнiсть найманих працiвникiв як суб'екпв трудового процесу в забезпеченш розвитку трудового потенщалу пов'язана з ефектившстю та продуктивтстю пращ, професшним розвитком, збере-женням, розвитком та реалiзацieю людського та трудового потенщалу пращвника, рiвнем його конкурен-тоздатностi, збереженням довк1лля, формуванням корпоративних щнностей, а також рiвнем його де-структивно1 трудово1 поведшки, зокрема, пов'язано1 з невиконанням вимог техшки безпеки та iн.
Визначеш умови забезпечення розвитку трудового потенщалу промисловоси за основними суб'ек-тами соцiально-трудових вiдносин виконують роль внутршшх чинниюв. Одночасно досить важливе мiсце посiдають i зовнiшнi чинники, яю пов'язанi з рiвнем розвитку промисловоси як виду економiчноl дiяльно-стi. Це — загальнi обсяги виробництва, !х динамiка, рь вень фшансово1 стiйкостi, рентабельностi тощо. Забез-печити достатнiй рiвень оплати пращ, зменшити або
повнiстю лiквiдувати заборговашсть по соцiальним виплатам та виплатам заробггно1 плати, забезпечити гiднi та безпечш умови працi та шше можливо лише за умови стабшьного розвитку всiх видiв економiчноl дiяльностi промисловостi, достатнього рiвня рентабе-льносп та конкурентоспроможностi.
Визначення рiвня розвитку трудового процесу на засадах сощально1 вщповщальносп на пiдrрунтi роз-глянутих концептуальних засад потребуе формування шформацшного простору, в межах якого можлива ро-зробка iнтегрального показника вимiру. Система iнди-каторiв базуеться на статистичних показниках, як1 прямо або опосередковано характеризують вiдповiдну сферу в системi соцiально-трудових вiдносин1 (табл. 1) за 2010-2015 рр., при цьому показники були розрахо-ванi в ствставних цiнах для виключення шфляцшно1 складово1.
1нтегральний показник розвитку трудового потенщалу промисловоси на засадах сощально1 вiдповi-
дальностi ( ^ртПсв ) розраховуеться як багатовимiрна
нормована середня (1), а адитивна П модель забезпечуе визначення впливу кожного з iндикаторiв на вiдносну змшу показника (2):
г« = у ' /п
ртпп / св / , у ! /=1
(1)
де Яу — нормований г'-й показник за /-й рiк; г = 1,6;
г = 1, т; т — к1льк1сть показник^в, на множинш яких розраховуеться iнтегральний показник.
Нормування вихщних показник^в з визначенням напрямюв !х впливу на розвиток трудового потенщалу базуеться на розмаху варiацil2 та забезпечуе змшу ш-тегрального показника в межах вщ 0 до 1. Вплив кожного показника на вщносну змшу штегрального показника визначаеться на пщГруни методу пропорцiйного д^лення за стввщношенням:
i, вiдн.
ДI(''
ртпп / св, ^^д^.
Дя,, + ДЯ 2, + ... + Дят
Д Яг,
(2)
де А^вдн. — вщносна (в %) змша iнтегрального показника в t-му перiодi порiвняно з попередшм роком за рахунок ¿-го показника; г = 2,6;
\т(г) . .
ртт/св,в1дн. — вiдносна (в %) змiна iнтегрального
показника в ^му перiодi порiвняно з попередшм роком;
Дя,, , Дя2 ,, Дят1, Дги — абсолютна змiна вiдповiдаль-ного показника в ^му перiодi порiвняно з попереднiм роком.
Закономiрнiсть змiни штегрального показника вщповщае характеру розвитку промисловоси за останнi шiсть рок1в, — мало мюце суттеве його зростання (на 25,1%) в перюд виходу промисловоси з фi-нансовш кризи, а потiм змiна тенденцп на проти-лежну, особливо в 2014-2015 рр. — падшня рiвня в 2014 р. складало 12,7%, або 0,072 коефщентних пункти, а в 2015 р. — 16% (табл. 2).
1 Кшьюсть та змют показниюв обумовленi гх наявш-
стю (або) вiдсутнiстю) в системi офiцiйноl статистично1 iнформацil Укра1ни.
2 Максимальне та мiнiмальне значення для виключення граничних меж (0 або 1) значень нормованих по-казниюв визначалися з 10% вщхиленням вiд вiдповiдних фактичних рiвнiв показниюв.
Таблиця 1
Система щдикатор1в визначення р1вня розвитку трудового потенщалу на засадах сощально? виповиальносл
Сфери розвитку трудового потен-щалу промисловостi на засадах соцiальноl вщповщальносп 1ндикатори визначення рiвня розвитку трудового потенцiалу на засадах сощально1 вiдповiдальностi
- оплата пращ, мотиващя про-дуктивно1 працi; - безпечнi та гщш умови працi; - трудова мобiльнiсть; - повна та ращональна зайня-тiсть; - продуктивнiсть та ефектив-нiсть працi; - колективно-трудовi вiдно-сини; - як1сть робочо1 сили, конку-рентоспроможнiсть, iннова-цiйнiсть; - професшний розвиток; - безпека пращ, виробничi ри-зики; - економiчний розвиток про-мисловостi, рiвень фшансо-ВО! стiйкостi - середня номшальна заробiтна плата; - питома вага фонду оплати пращ (ФОП) в валовш доданш вартостi; - питома вага мотивацшно1 складово1 в структурi ФОП; - заборгованiсть по заробгтнш платi; - кшьк1сть працiвникiв, яким нарахована заробiтна плата в межах прожиткового мшмуму; - рiвень зайнятосп на роботах зi шк1дливими умовами пращ; - рiвень виробничого травматизму; - тяжюсть виробничого травматизму, кшьюсть днiв непрацездатностi в розрахунку на одного травмованого; - кшькисть пращвниюв, як1 перебували в умовах вимушено неповно1 зайнятостi; - рiвнi прийому та вибуття працiвникiв; - використання фонду робочого часу; - продуктившсть працi (валова додана вартiсть в розрахунку на одного штатного пращвника); - продуктивнiсть працi (реатзована продукцiя в цiнах 2010 р. в розрахунку на одного штатного пращвника); - питома вага пращвниюв, яю охоплеш колективно-договiрними вщ-носинами; - частка молодi в облжовш кiлькостi штатних працiвникiв; - частка пращвниюв з вищою освiтою; - питома вага пращвниюв, яю навчились новим професiям та пройшли переподготовку; - частка промислових пiдприeмств, яю займались iнновацiями; - iнновацiйнi витрати в розрахунку на одне пщприемство; - кшькисть впроваджених iнновацiй на промислових пщприемствах; - iндекс фiзичного обсягу промислово1 продукцil; - рентабельшсть операцiйноl дiяльностi; - обсяги реалiзованоl промислово1 продукц!! (в цiнах 2010 р.)
вою, зростанням продуктивности працi та рентабельш-стю операцшно1 дiяльностi, збiльшенням мотивацш-но! складово1 в структурi ФОП, — в загальному збшь-шеннi показника на 21,1% на долю визначених по-казниюв приходиться 14,07%. Паралельно дiють i де-стимулюючi фактори, серед яких у першу чергу необ-хiдно вiдзначити збшьшення плинносп кадрiв в про-мисловостi, падшня рiвня колективно-договiрних вщ-носин, зростання рiвня заборгованостi по зароб^-нш платi та збiльшення рiвнiв тяжкосп виробничого травматизму.
Звертае на себе увагу одна особливють, — саме т фактори, як забезпечували розвиток трудового потенщалу на засадах сощально1 вщповщальносп в 20112012 рр. в умовах суттевих втрат промислового потенщалу за 2014-2015 рр. змшили свш вплив на проти-лежний. Падiння продуктивностi працi, обсяпв реаль зацп промислово1 продукдп (в щнах 2010 р.), зниження можливостей працевлаштування, суттеве зростання за-боргованосп по заробiтнiй платi та зменшення фонду оплати пращ в структурi валово1 добавлено1 вартостi обумовили суттеве зниження iнтегрального показника в 2014-2015 рр.
Узагальнення впливу чинниюв на змiну рiвня ш-тегрального показника розвитку трудового потенщалу на засадах сощально1 вщповщальносп в промислово-сп за останнi шiсть роюв iз диференцiацieю напрямюв !х впливу як чинниюв розвитку та гальмування наведено в табл. 3.
Абсолютш значення iнтегрального показника свщчать про досить низький рiвень реалiзацil принци-пiв сощально1 вiдповiдальностi в забезпеченш розвитку трудового потенщалу, який склався за останнi 6 роив в промисловосп. Виходячи з граничних меж його змши, а це вiд 0 до 1, середньорiчне значення складае 0,51, тобто майже половину максимально можливого.
Таблиця 2
Динамка змши штегрального показника розвитку
трудового потенщалу промисловост на засадах _сощально? вщповщальност1_
Роки 1нтегральний показник (1ртпп/св) Темп змши, %
до 2010 р. до поперед-нього, року
2010 0,460 100,0 -
2011 0,557 121,1 121,10
2012 0,575 125,1 103,30
2013 0,567 123,3 98,60
2014 0,495 107,6 87,30
2015 0,416 90,4 84,00
Факторний аналiз впливу внутрiшнiх iндикаторiв на вщносну змiну iнтегрального показника за стввщ-ношенням (2) забезпечуе !х iдентифiкацiю з визначен-ням напрямiв впливу. Наприклад, основнi чинники, яю забезпечили суттеве зростання iнтегрального показника в 2011 р., пов'язаш з шноващйною складо-
Таблиця 3
Систематизащя чиннимв розвитку трудового потенщалу промисловост1 _на засадах сощально! в1дпов1дальност1 за 2010-2015 рр._
Важелi розвитку Чинники гальмування
Зменшення: - юлькосп працiвникiв, яким заробггна плата на-рахована в межах прожиткового мшмуму; - рiвня виробничого травматизму; - кшькосп працiвникiв, яю перебували в умовах вимушено! ТОПОВНО! зайнятостi; - питомо! ваги зайнятих на робоп зi шк1дливими умовами пращ. Зростання: - середньо! номшально! заробiтно! плати; - частки пщприемств, як1 займалися iнновацi-ями; - частки пращвниюв з вищою освпою; - продуктивностi працi (ВДВ в фактичних щнах на одного штатного пращвника); - iнновацiйних витрат в розрахунку на одне iнновацiйно активне пщприемство (в спiвставних з 2010 роком щнах); - питомо! ваги мотивацшно! складово! ФОП; - питомо! ваги пращвниюв, яю навчилися новим професшм та пройшли перепiдготовку - падiння iндекcу фiзичного обсягу промислово! продукцi!; - зростання заборгованосп з cоцiальних виплат та з виплат заробiтно! плати; - зменшення обсяпв реалiзовано! промислово! продукций (в цiнах 2010 року); - зниження питомо! ваги пращвниюв, яю охоплеш колективно-договiрними вiдноcинами; зростання тяжкосп виробничого травматизму; - падшня питомо! ваги реалiзацi! шновацшно! про-дукцГ! в загальному обcязi реалiзацi!; - зниження питомо! ваги фонду оплати пращ в cтруктурi ВДВ; - падшня рентабельносп операцшно! дiяльноcтi; - зростання плинноcтi робочо! сили
Висновки
Проведене дослщження визначило таке:
1. Формування та реалiзацiя основних принципiв сощально! вщповщальносп в забезпеченнi розвитку трудового потенщалу промисловосп притаманне всiм базовим складовим соцiально-трудових вiдносин, а ос-новними суб'ектами цього процесу витупають робото-давцi, пiдприeмцi, працiвники, трудовi колективи, профспшки та громадськ оргашзацп.
2. Визначення основних складових формування сощально! вiдповiдальностi за суб'ектами вщповщальносп дае можливiсть розробити концептуальне та на-уково-методичне забезпечення вимiру рiвня розвитку трудового потенцiалу на засадах сощально! вщповща-льностi.
3. Кшьюсний вимiр базуеться на багатовимiрнiй нормованш середнiй, адитивна модель яко'1 забезпечуе можливiсть визначення впливу кожного внутршнього iндикатора на вiдносну змiну показника.
4. Змiна значень iнтегрального показника розвитку трудового потенщалу в промисловосп за 20102015 рр. свщчить, що в галузi склався досить низький рiвень реалiзацil принцитв сощально! вщповщально-стi в забезпеченш розвитку трудового потенцiалу, — абсолютш значення iнтегрального показника в серед-ньому складають лише половину (середньорiчне значення — 0,51) вщ максимально можливого.
5. Основнi чинники, як виступають факторами зростання, пов'язаш з формуванням шновацшно! складово1, зростанням продуктивносп працi, незнач-ним збшьшенням мотивацшно! складово1 в структурi ФОП. Дестимулюючими чинниками виступають: збшьшення плинностi кадрiв, зростання рiвня забор-гованостi по заробiтнiй платi та сощальним виплатам, падiння ефективностi колективно-договiрних вiдно-син.
6. В умовах суттевих втрат промислового потен-цiалу в цiлому в 2014-2016 рр. дестимулюючими факторами виступають: суттеве падшня обсягiв реалiзацil
промислово! продукцп, зниження можливостей праце-влаштування, зменшення оплати пращ в crpyKrypi ва-лово! додано! вартоcтi промиcловоcтi та ш.
7. Оцiнка рiвня розвитку трудового потенщалу промисловосп на засадах сощально! вщповщальносп, визначення впливу окремих чинниюв на його змiну за ветма суб'ектами cоцiально-трудових вiдноcин забез-печить розробку та прийняття обГрунтованих управ-лiнcьких рiшень при запровадженнi принцитв сощально! вщповщальносп в сощально-трудових вщноси-нах при формуваннi вщповщних планiв, програм, cтратегiй.
Список використаних джерел
1. Чорний Р. С. Розвиток трудового потенщалу просторових форм оргашзацп укра!нського суспшьс-тва: монографiя / Р. С. Чорний. — Львiв: 1нститут реп-ональних доcлiджень НАН Укра!ни, 2013. — 384 с.
2. Шаульська Л.В. Стратегiя розвитку трудового потенщалу Укра!ни: монографiя / Л.В. Шаульська; НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-cтi. — Донецьк, 2005. — 502 с.
3. Бельтюков 6.А. Трудовий потенцiал пiдпри-емства як чинник пщвищення його конкурентоспро-можносп / 6.А. Бельтюков, А.В. Пашкова // Еконо-мiка: реалГ! часу. — 2011. — № 1(1). — С. 95-102.
4. Ошюенко В.В. Ринок пращ пращ та сощаль-ний захист населення: ретроаналiз проблеми, шляхи виршення: [науково-аналггична монографiя] / В.В. Онiкiенко. — К.: 1н-т демографГ! та cоцiальних доот-джень iм. М.В. Птухи НАН Укра!ни, 2013. — 454 с.
5. Колот А.Н. Сощально-трудова сфера в умовах глобальних виклик^в: тенденщ!, проблеми, можливоcтi cтiйкого розвитку / А.Н. Колот // Формування ринко-во! економiки: зб. наук. праць. — Спец. вип.: у 3 т. Соцiально-трудовi вiдноcини i практика. — К.: КНЕУ, 2010. — Т.1. — 468 с.
6. Колот А.Н. Сучасна фiлоcофiя корпоративно! сощально! вщповщальносп: еволющя поглядiв / А.Н.
Колот // Укра'1на: аспекти пращ. — 2013. — № 8. — С. 3-17.
7. OxpiMeHKO О.О. Сощальна вщповщальшсть. — навч. noci6. / О.О. OxpiMeHKO, Л.В. 1ванова; Нащона-льний техшчний унiвepситeт Украши «Кишський по-лiтexнiчний шститут». — 2015. — 180 с.
8. Сощальна вщповщальшсть: навч. поетб. / [А.М. Колот, О.А. Гршнова, О.О. Герасименко та ш.]; за ред. А.М. Колота. — К.: КНЕУ, 2015. — 519 с.
9. Диагностика состояния и перспектив развития социальной ответственности в Украине (экспертные оценки): монография / О.Ф. Новикова, М.Е. Дейч, О.В. Панькова и др.; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. — Донецк, 2014. — 320 с.
10. Корпоративна сощальна вщповщальшсть: мо-дeлi та управлшська практика: пщручник / за наук. ред. О. С. Редьюна. — К.: ТОВ «Фарбований лист», 2011. — 480 с.
11. Плахотный А.Ф. Проблемы социальной ответственности / А.Ф. Плахотный. — Х.: Вища школа, Изд-во при Харьковском университете, 1981. — 190 с.
12. Сощальна вщповщальшсть: тeоpiя i практика розвитку: моногpафiя / [А.М. Колот, О.А. Гршнова та ш.]; за ред. А.М. Колота. — К.: КНЕУ, 2012. — 501 с.
13. Задорожний Г.В. Свобода — вщповщальшсть як джерело особисто'1 динамiки господарського розвитку (висновки — оpieнтиpи для подальших досль джень) / Г.В. Задорожний // Духовно культурш чин-
ники c0^0eK0H0Mi4H0i динамiки: монографiя молодих вчених; за наук. ред. Г.В. Задорожного, I. Давидова. — Харюв, 2013. — С. 254-262.
14. Дейч М.6. Становлення та розвиток багато-рiвневоi систем сощально! вiдповiдальностi: управлш-ський аспект: монографiя / М.6. Дейч; НАН Укра!ни, 1н-т економiк пром-сп. — Донецьк, 2014. — 352 с.
15. Булеев И. П. Социальная ответственность бизнеса: теория и практика: моногр. / И.П. Булеев, Н.Ю. Брюховецкая, Е.В. Черных. — Донецк: ИЭП НАН Украины, ДонУЭП, 2008. — 137 с.
16. Тенденщ! тшьово! економiки Украши I кв. 2016 р. [Електронний ресурс] / Мшстерство еконо-мiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни. — Режим доступу: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk - UA&id =e384c5a7-6533-4ab6-b56f-50e5243eb15a.
17. Витрати на робочу силу за 2014 рш: статисти-чний бюлетень / Державна служба статистики. — К.:
2015. — 38 с.
18. Аналогична доповщь до Щорiчного послання Президента Укра!ни до Верховно! Ради Украши «Про внутршне та зовншне становище Укра!ни в 2016 рощ». — К.: Н1СД, 2016. — 688 с.
19. Шамшева Л.Л. Сощальна вщповщальшсть в трудовш сферi як чинник економiчного зростання / Л.Л. Шамшева, А.Д. Панькова // Соцiально-трудовi вiдносини: теор1я i практика: зб. наук. пр. — К.: КНЕУ,
2016. — № 1 (11). — С. 147-156.
В. П. Антонюк
д-р екон. наук
1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
ВПЛИВ ВНУТР1ШНЬО ПЕРЕМ1ЩЕНИХ ОС1Б НА РОЗВИТОК ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ГРОМАД: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Постановка проблеми. Унаслщок збройного конф-лжту та тимчасово1 окупащ! значно1 частини територш Донецько1 та Лугансько1 областей бшьше мiльйона людей були вимушеш пере!хати в iншi регiони Украши для захисту власного життя та реалiзацi! сво1х прав на безпечш умови життя i можливосп проживати в Укра!ш. Внутрiшньо перемщеш особи (ВПО) були вимушенi покинути сво! домiвки, сво1х друзiв та рщ-них, свою «малу батьювщину», де вони народилися i тривалий час проживали. Вони втратили не лише ма-терiальнi цiнностi, але й соцiальнi зв'язки, сво! плани на майбутне та бажаш перспективи. Бiльшiсть iз них, втративши житло, майно, роботу, звичний споетб життя та соцiальне оточення та переживши надзви-чайне психолопчне потрясiння, нинi знаходяться в до-сить складних життевих умовах. Укра!на вперше зiштовхнулася з масштабною та досить гострою проблемою вимушених внутршшх переселенцiв.
Незважаючи на те, що першi переселенцi появи-лися в кра!ш ще в травш 2014 р., системного аналiзу для усвщомлення ново! проблеми та розробки науково обГрунтованих пiдходiв щодо !! вирiшення поки що мало. В Укра!ш вiдбулися за останнi два роки низка круглих стсшв з проблем внутршньо перемiщених осiб, деклька форумiв, органiзованих громадами пе-
реселенщв та спонсорськими органiзацiями, де обго-ворювалися дана проблема, спроба усвщомлення !! сутностi та масштабу, пошук шляхiв i! вирiшення. Значна увага проблемам переселенщв прид1лена в на-цiональнiй доповiдi НАН Укра!ни «Полiтика iнтеграцi! укра!нського сусп1льства в контекси викликив та за-гроз подш на Донбасi» [1]. В останш пiвтора-два роки з'явилася низка публ^цш по проблемах переселенцiв Укра!ни, в той же час резерви наукового осмислення ще! проблеми не вичерпаш. Здебiльшого ВПО розгля-даються як об'екти соцiального захисту i допомоги. Не вистачае системного пщходу в аналiзi цiе! проблеми з позицш виявлення потенцiалу ВПО та !х впливу на розвиток теритс^альних громад, забезпечення !х пов-нощнно! iнтеграцi!. Мета даного дослiдження — визна-чення напрямiв удосконалення соцiально-економiчно! полiтики стосовно б1льш ефективного залучення по-тенцiалу ВПО для виршення !х власних проблем та розвитку територiальних громад.
Виклад основного змюту досл1дження. Вiдповiдно до рекомендацiй Управлшня Верховного Комiсара ООН у справах б1женщв (УВКБ ООН) щодо вимушених переселенщв, внутршньо перемщеними особами вважаються окремi особи або групи людей, яю були змушенi тжати та залишити сво! будинки або мюця
