CC BY
4932012
05
Шляхи створення середовища здорового способу життя у вищих навчальних закладах ГІГ-ГУ рівня акредитації
Болтєнкова О.М.
Харківський інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі
Анотації:
Досліджуються питання створення середовища здорового способу життя у вищих навчальних закладах. В експерименті прийняли участь 436 студентів. Аналізується стан здоров'я студентів в кількісному і діагностичному аспектах. Розглядаються основні складові здоров'я, їх суб'єктивний і об'єктивний характер. Визначається зміст таких компонентів здоров'я, як духовний, фізичний, психічний і соціальний. Орієнтуючись на документи, що регламентують фізичне виховання у вищому навчальному закладі, досліджується роль різноманітних навчальних, позааудиторних і самостійних форм та шляхи підвищення якості їх організації. Висловлюється думка про необхідність включення кожного студента в усвідомлену навчальну діяльність із застосуванням особистіс-но орієнтованого, аксіологічного та акмеологічного підходів.
Ключові слова: здоров’я, спосіб, життя, середовище, компоненти, здоров’я, форми, фізичне, виховання.
Болтенкова О.Н. Пути создания среды здорового образа жизни в высших учебных заведениях Ш-№ уровня аккредитации. Исследуются вопросы создания среды здорового образа жизни в высших учебных заведениях. В эксперименте приняли участие 436 студентов. Анализируется состояние здоровья студентов в количественном и диагностическом аспектах. Рассматриваются основные составляющие здоровья, их субъективный и объективный характер. Определяется содержание таких компонентов здоровья, как духовный, физический, психический и социальный. Руководствуясь документами, которые регламентируют физическое воспитание в высшем учебном заведении, исследуется роль разнообразных учебных, внеаудиторных и самостоятельных форм и пути повышения качества их организации. Высказывается мысль про необходимость включения каждого студента в осознанную учебную деятельность на основе личност-но ориентированного, аксиологического и акмеологического подходов.
здоровье, способ, жизнь, среда, компоненты, здоровье, формы, физическое, воспитание.
Boltenkova O.N. Ways of creation of environment of healthy image of life in higher educational establishments of III-IV levels of accreditation. In the
article the questions of healthy creation environment of a healthy image of life in higher educational institutions are investigated. 436 students took part in an experiment. The condition of students' health in quantitative and diagnostic aspects is analyzed. The basic components of health, their subjective and objective character are examined. The contents of such components of health, as spiritual, physical, mental and social is defined. Were guided the documents, which regulate physical education in a higher educational institution, the role various educational, extra curriculum activities both independent forms and way of increase of quality of their organization is investigated. The idea of necessity of inclusion of each student in conscientions educational activity on a basis student-oriented, axiological and acmeological approaches is expressol.
health, method, life, environment, components, health, forms, physical, education.
Вступ.
Питання незадовільного стану здоров’я більшої частининаселеннякраїнинеодноразововисвітлювались в засобах масової інформації. Так ще у 1997 році в щорічній доповіді про стан здоров’я на Україні [4] відзначалось, що більша частина працездатного населення держави (73,5% чоловіків і 77,7% жінок) відносяться до зони незадовільного рівня здоров’я. Однозначним свідченням погіршення стану здоров’я є зменшення середньої тривалості життя (127 місце у світі займають чоловіки 102 місце-жінки). Одним із важливих шляхів вирішення цієї проблеми є створення в країні середовища здорового способу життя. Перші спроби наукового обґрунтування здорового способу життя і впливу зовнішнього середовища на організм людини належать Гіппократу. На думку Г.М. Соловйова [7] не знайдеться ні одного філософа, який би не торкався фактору здоров’я і побуту людини. Накопичена протягом багатьох віків мудрість свідчить, що людство завжди цінило здоров’я, заохочувало міцність духу і помірність у споживанні тілесних задоволень. В казках, міфах, легендах багатьох народів відзначаються сильні, сміливі, витривалі, працелюбні люди і з негативного боку розглядаються п’яниці, ледарі та ін. Проблема формування здорового способу життя особливо у молодого покоління стає пріоритетним напрямком розвитку освітньої системи у вищих навчальних закладах.
Здоровий спосіб життя уявляє собою діалектичну єдність суб’єктивних і об’єктивних факторів. Матері© Болтєнкова О.М., 2012
альною основою способу життя є об’єктивні складові: соціально-економічні та екологічні фактори середовища. Суб’єктивна складова поєднує всю сукупність типових видів життєдіяльності індивіда, соціальної групи, суспільства в цілому. До таких складових А.Л. Васильїв [1] відносить: працю, що приносить задоволення, наявність життєвої мети, рухову активність, дотримання режиму дня, раціональне харчування, відмовлення від шкідливих звичок тощо. В останній час, враховуючи негативну тенденцію погіршення стану здоров’я учнівської молоді, мова йде про створення в країні середовища здорового способу життя в цілому і в кожному окремому навчальному закладі в частковості. З наукової точки зору спосіб життя це певне відношення і засіб використання суб’єктом об’єктивних умов життя, які залежать від відповідного середовища. На думку Гребняка Н.П. та ін. [2] здоровий спосіб життя - це система мислення, поведінки і стиль життя, спрямовані на збереження та укріплення здоров’я, забезпечення нормального росту і розвитку високого рівня працездатності, профілактику захворювань.
Розглядаючи здоров’я людини як багатокомпонентну модель, необхідно зупинитися на визначенні, яке наведено ВОЗ (1968), в якому „здоров’я” - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або дефектів. Науковці досліджують чотири основні складові здоров’я за компонентами.
Духовний компонент здоров’я визначає його осо-бистісний рівень, який будується у відповідності з основними цілями і цінностями життя, що характери-
ІЗ
І ПЕДАГОГІКА I
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
зуються моральною орієнтацією особистості, її менталітетом по відношенню до себе, природи і суспільству.
Фізичний компонент характеризується рівнем фізичного розвитку, ступенем саморегуляції органів і систем, наявністю резервних можливостей організму.
Психічний компонент визначається рівнем розвитку психічних процесів, ступенем регуляції особистою діяльністю, емоційно-вольовою сферою.
Соціальний компонент характеризується ступенем соціальної адаптації людини в суспільстві, наявністю передумов для всебічної і довготривалої активності в соціумі.
Орієнтуючись на зазначене вище ми будемо досліджувати яким чином реалізуються всі чотири компонента в життєдіяльності студентів Харківського інституту фінансів і які шляхи обрати для реалізації цих компонентів в житті кожного студента.
Дослідження виконано за планом НДР Харківського інституту фінансів.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - визначити та обґрунтувати шляхи створення середовища здорового способу життя у вищому навчальному закладі.
Основні завдання дослідження:
- визначити основні причини відхилень в стані здоров’я студентів;
- систематизувати провідні компоненти середовища здорового способу життя;
- конкретизувати шляхи і заходи по впровадженню здорового способу життя в життєдіяльність студентів вищих навчальних закладів.
Результати дослідження.
На першому етапі нашого дослідження було проведено вивчення документів по кількості захворювань студентів інституту протягом 2008-2010 років і основні діагнози цих захворювань. Кількість захворювань протягом двох років по місяцям змінювалась. Так найбільша кількість хворих студентів була виявлена у жовтні-листопаді і лютому-березні. За діагностикою хвороби розташувались таким чином: органи дихання (до 45%), серцево-судинна система (до 22%),кістково-м’язова та опорно-рухова система (до17%), сечо-статтеві органи (до 15%), нервова система (до11%), травми, отруєння, хвороби шкіри (до 8%).
Враховуючи те, що важливішим засобом профілактики більшості захворювань є оптимальна рухова активність, серед студентів ( всього 436 чоловік) було проведено анкетування з головним питанням „Що заважає Вам регулярно займатися фізичною культурою? Серед відповідей були визначені такі причини: багато часу відводиться на навчальні заняття і підготовку до них, недостатній рівень спортивної матеріально-технічної бази, часті хвороби, інертність у цьому напрямку друзів, немає спортивних здібностей, лінощі тощо.
Отримавши такі показники працівники кафедри фізичного виховання вирішили перебудувати власну діяльність з основною метою - створити середовище здорового способу життя і залучити в нього кожного студента незалежно від стану здоров’я і фізичної підготовленості. Під час планування цієї роботи кафедра
фізичного виховання керувалась наказом МОН України №4 від 11 січня 2006р. „Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних закладах” [Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних закладах: Наказ МОН України від 11.01.2006р.№4. - http:// zakon 1/rada.gov.ua]. Згідно з цим положенням було визначено три основні форми фізичного виховання: навчальні заняття для студентів різних медичних груп; контрольні заходи з перевірки рівня фізичної підготовленості; фізкультурно-масові і спортивні заходи у позанавчальний час; самостійні заняття фізичною культурою в режимі дня кожного студента. Окрім зазначених форм було запропоновано використання теоретичних навчальних занять з розкриттям питань по організації і дотримання здорового способу життя, а також агітаційно-пропагандистських заходів з розкриттям кращих зразків вітчизняного і закордонного досвіду залучення студентської молоді до активної рухової і загартовуючої діяльності. Окремою, і дуже важливою формою фізичного виховання у вищих навчальних закладах, є навчальна секція для студентів, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи.
Враховуючи духовну і психологічну складові здоров’я, особливу увагу в справі створення середовища здорового способу життя в інституті, було звернуто на мотиваційний аспект. Мотивацію слід розрізнювати як внутрішню так і зовнішню - по відношенню до друзів, родичів, людини взагалі. Активний інтерес до занять фізичною культурою і спортом формується в результаті внутрішньої мотивації, коли зовнішні мотиви і цілі відповідають можливостям за-ймаючихся. Поява таких мотиваційних спрямувань дозволяє студенту включитися у процес пізнання і формування (за Л.І. Лубишевою [5]) „індивідуальної філософії здоров’я”. Мотивація до активної участі студентів інституту в процесі фізичного виховання в цілому й фізкультурно-масових і спортивних заходів в частковості, здійснювалася шляхом вибору студентами різноманітних видів рухової активності (спортивні ігри, аеробіка, ритмічна гімнастика, елементи одно-борств тощо).
Важливим компонентом складових здоров’я є освітній, який останнім часом визначають як „фізкультурна освіта”. Серед розмаїття основних видів знань, за допомогою яких здійснюється фізкультурна освіта, нами виділено такі блоки:
- активна пропаганда по впровадженню здорового способу життя в життєдіяльність кожного студента і суспільства в цілому;
- про цілеспрямоване застосування різноманітних навчальних та позааудіторних занять з фізичної культури для всебічного фізичного розвитку;
- про використання оздоровчих сил і факторів природи на зміцнення організму людини з урахуванням її стану здоров’я і фізичної підготовленості;
- про вплив спадковості на індивідуальний інтелектуальний, психічний і фізичний розвиток людини;
- про цілеспрямоване засвоєння гігієнічних нави-
чок і навичок збереження власного здоров’я;
- про вплив спадковості на здоров’я та індивідуальний фізичний розвиток;
- профілактика шкідливих звичок як важлива умова індивідуального здоров’я і здоров’я суспільства в цілому.
Необхідно звернути увагу на те, що саме освітній компонент знаходиться в основі навчання, прищеплення і формування у студентів основних принципів, форм і засобів здорового способу життя.
Фізична складова здоров’я передбачає формування рухових умінь і навичок з таких розділів програми як: легка атлетика, гімнастика, волейбол, плавання тощо. Без озброєння студентів системою використання основних засобів наведених розділів програми, які є проекцією певних видів спорту, неможлива реалізація цієї складової здоров’я для кожного студента. Це пов’язано з тим, що кожен вид спорту є провідним у формуванні основних рухових здібностей (швидкості, сили, витривалості, гнучкості, координації рухів тощо) без належного розвитку яких про гармонійний фізичний розвиток мова не йде. Якість вирішення питань формування фізичного здоров’я залежить від включення в цю діяльність кожного студента на рівні самоусвідомленості, самооцінки, самоконтролю. Для під час навчальних занять студенти здійснюють вимірювання власних результатів в різних видах фізичних вправ, оцінюють свій стан здоров’я після певних навантажень, складають власні програми індивідуального фізичного розвитку і вдосконалення.
Реалізація, зазначених вище, духовного, психічного і фізичного компонентів дозволить якісно реалізувати соціальний компонент, який передбачає підвищення рівня відповідальності кожного студента не тільки за власне здоров’я а і за здоров’я суспільства в цілому.
Другим етапом нашого дослідження було підведення перших підсумків в створенні середовища здорового способу життя. Перших тому, що за такий
Література:
1. Васильев А.Л. Россия в ХХІ веке. Качество жизни и стандартизации. - М.: РИА „Стандарты и качество”, - 2003. - 440 с.
2. Парадигма формирования здорового образа жизни / Н.П. Гребняк, В.П. Гребняк //Вестник гигиены и эпидемиологии: Соціальна медицина, медична екологія. - 2000. - Т.4, №2. -С.22-25.
3. Гунько П.М. Ставлення студентської молоді з різним рівнем фізичної підготовленості до фізкультурно-оздоровчої діяльності //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2009. - № 6. - С. 51-56.
4. Здоров’я населення України та діяльність лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров’я (Щорічна доповідь, 1997). - К., 1998. - 386 с.
5. Лубышева Л.И. Концепция формирования физической культуры человека. - М.: ГЦОЛИФК, 1992. - 120 с.
6. Павлова И.В. Совершенствование валеологического образования студентов физкультурного вуза: автореф. канд. дис. - Омск, 1999. - 20 с.
7. Соловьёв Г.М., Прокопенко Т.И. Центры здоровья как организационно-педагогический фактор и условие формирования здорового образа жизни студентов //Теория и практика физической культуры. - 1999. - № 4. - С. 21-25.
Информация об авторе: Болтенкова Ольга Николаевна konowalenko2011@mail.ru Харьковский институт финансов Плетневский пер. 5, г.Харьков, 61000, Украина. Поступила в редакцию 12.05.2012г.
32012
05
короткий термін значних позитивних результатів досягти важко. Аналіз реалізації зазначених чотирьох компонентів здорового способу життя свідчить, що кількість пропусків навчальних занять із-за хвороб зменшилась на 12%, рівень виконання контрольних нормативів і рухових тестів в середньому підвищився на 10%, кількість студентів, що приймають участь у різноманітних фізкультурно-масових і спортивних заходів збільшилась на 18%. Це тільки перші результати нашого дослідження, яке буде тривати до 2012 року, але вже вони свідчать про позитивні наслідки заходів кафедри фізичного виховання по створенню середовища здорового способу життя в інституті.
Висновки.
1. Результати нашого дослідження підтверджують погляди сучасних фахівців в галузі фізичної культури і спорту [3, 6] про те, що створення середовища здорового способу життя дозволить підвищити рівень здоров’я учнівської молоді.
2. Одне з провідних місць у формуванні здорового способу життя студентів займає потребово-мотиваційна сфера, яка є спонукаючим фактором в залученні їх до основних форм фізичного виховання.
3. Тільки реалізація всіх компонентів здоров’я (духовного, фізичного, психічного, соціального) дозволить створити середовище здорового способу життя.
4. Рівень фізичної підготовленості студентів залежить від включеності кожного з них в активну навчальну діяльність і здійснення постійного самоконтролю за її якістю.
Ця робота не вичерпує всіх проблем удосконалення фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації. В подальших дослідженнях ми будемо розглядати шляхи впровадження в процес фізичного виховання особистісно орієнтований, аксіологічний і акмеологічний підходи з метою урахування індивідуальних можливостей кожного студента.
References:
1. Vasil'ev A.L. Rossiia v KHKHI veke. Kachestvo zhizni i standart-izacii [Quality of life and standardization], Moscow, Standards and quality, 2003, 440 p.
2. Grebniak N.P., Grebniak V.P. Vestnik gigieny i epidemiologii [Announcer of hygiene and epidemiology], 2000, T.4, vol.2, pp. 22-25.
3. Gun’ko P.M. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2009, vol.6, pp. 51-56.
4. Zdorov’ia naselennia Ukrayini ta diial’nist’ likuval’no-profilaktich-nikh zakladiv sistemi okhoroni zdorov’ia [A health of population of Ukraine and activity of medioprophylactic establishments of the system of health protection ], Kiev, 1998, 386 p.
5. Lubysheva L.I. Koncepciia formirovaniia fizicheskoj kul’tury che-loveka [Conception of forming of physical culture of a man], Moscow, SIPC Publ., 1992, 120 p.
6. Pavlova I.V Sovershenstvovanie valeologicheskogo obrazovaniia studentov fizkul turnogo vuza [Perfection of valeological education of students of athletic higher institut], Cand. Diss., Omsk, 1999, 20 p.
7. Solov’ev G.M., Prokopenko T.I. Teoriia i praktika fizicheskoj kul ’tury [Theory and practice of physical culture], 1999, vol.4, pp. 21-25.
Information about the author: Boltenkova O.N.
konowalenko2011@mail.ru Kharkov Institute of Finances Pletnevskiy side-street 5, Kharkov, 61000, Ukraine.
Came to edition 12.05.2012.
