CC BY
95ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ -НЕВІД’ЄМНИЙ КОМПОНЕНТ ОСОБИСТОЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СУЧАСНОГО СТУДЕНТА
Кожевнікова Л.К., Дзюба З.Г.
Миколаївський державний університет ім. В.О.Сухомлинського
Анотація. Формування здорового способу життя повинно відбуватися згідно основним принципам педагогічної науки та бути невід’ємним компонентом особистої фізичної культури студентської молоді. В особистісному аспекті фізична культура повинна стати частиною загальної культури студентської молоді. В процесі культурного розвитку у студентів формується людська особистість, розвиваються їхні здібності, розкриваються потенційні фізичні можливості. Найсуттєвішим результатом повноцінного використання фізичної культури студентською молоддю є виховання в неї готовності взяти відповідальність за свій фізичний стан та здоров’я.
Ключові слова: студентська молодь, здоров’я, спосіб життя, особистість, фізична культура, життєдіяльність. Аннотация. Кожевникова Л.К., Дзюба З.Г. Здоровый образ жизни - неотъемлемый компонент личной физической культуры современного студента. Формирование здорового способа жизни должно осуществляться согласно принципам педагогической науки и быть неотъемлемым компонентом личной физической культуры студенческой молодежи. В личностном аспекте физическая культура должна стать частью общей культуры студенческой молодежи. В процессе культурного развития у студентов формируется человеческая личность, развиваются их способности, раскрываются потенциальные физические возможности. Наиболее важным результатом полноценного использования физической культуры студенческой молодежью являются воспитания у нее готовности взять ответственность за свое физическое состояние и здоровье.
Ключевые слова: студенческая молодежь, здоровье, образ жизни, личность, физическая культура, жизнедеятельность.
Annotation. Kozhevnikova L.K., Dzuba Z.G. Healthy way of the life is the inalienable component of the personal physical culture of modern student. Forming of healthy method of life must be carried out in obedience to principles of pedagogical science and be the inalienable component of the personal physical culture of student young people. In personal aspect the physical training should become a part of common crop of student’s youth. During cultural development at students the human person is shaped, their abilities educe, potential physical possibilities are uncovered. The most important outcome of rigorous use of physical training student’s youth are education at it readiness to take the responsibility for the physical state and health.
Keywords: student young people, health, way of life, personality, physical culture, vital functions.
Вступ.
Здорове, сповнене енергією життя сучасної молоді повинно бути заповнене не хворобами та відчаєм, а періодом можливостей самореалізації, самовдосконалення та розвитку особистості. Заклик до підвищення рухової активності не новий. Філософи та лікарі Азії вивчали значення фізичних вправ для здоров’я та довголіття протягом 4000 років, а на Заході 2500 років тому греки визначили рухову активність як частину добре прожитого життя. Ще в
давні часи люди розуміли, що малорухливий спосіб життя призводить до найбільш виснажливих захворювань, пов’язаних з величезними витратами на лікування. Це хвороби серця, деякі форми онкологічних захворювань, діабет, інсульт, ожиріння, деякі захворювання хребта, психічні розлади, депресія тощо [5].
В аксіологічній ієрархії здоров’я відносять до розряду вищих, універсальних цінностей, що мають всеосяжне та позачасове значення. Виходячи з концепції здоров’я, основним його критерієм вважають енергопотенціал, оскільки життєздатність організму залежить від акумуляції та мобілізації енергії для забезпечення фізіологічних функцій [6]. Здоров’я є основною характеристикою людського існування і визначається як сукупність потенційних і реальних можливостей особистості в реалізації власних дій без погіршення фізичного і духовного стану. Здоровою може вважатися людина, котра має гармонійний фізичний та інтелектуальний розвиток, добре адаптована до навколишнього фізичного і соціального середовища. Тоді вона повністю реалізує свої фізичні й розумові здібності та може пристосуватися до змін навколишнього середовища, якщо вони не виходять за межі норми, та робити свій внесок у благополуччя суспільства (8і§егІ8І, 1941). За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я - “це стан фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб”.
Здоров’я формується під впливом сукуп -ності факторів, які мають назву “здоровий спосіб життя”, однак не всі усвідомлюють, що це - життєва необхідність, що без них людина не зможе зберегти своє здоров’я та працездатність, що гіпокінезія (“хвороба цивілізації”) або повний м’язовий спокій, призводить до ослаблення організму, розвитку захворювань та передчасного старіння. Недостатня м’язова активність провокує атрофію м’язів, які є генератором енергії, при цьому рухова недостатність викликає порушення процесів обміну речовин і енергії, знижує функціональні можливості, ослаблює центральну нервову систему та внутрішні органи. Наступною ланкою змін, які відбуваються в організмі, стає погіршення здатності сприймати фізичні навантаження, переносити їхню дію. Гіпокінезія збурює реакцію, котра знижує здатність організму до протидії барометричним, гравітаційним, гіпоксичним і багатьом іншим умовам зовнішнього середовища. Більшість захворювань серцево-судинної системи, обміну речовин, опорно-рухового апарату, органів травлення - прямий наслідок такого дефіциту життєво необхідних дій.
Активне довге життя - є складовою людського фактору, а здоров’я - першою та найважливішою потребою людини, що визначає її здатність до праці та забезпечує гармонійний розвиток особистості. Здоровий спосіб життя, заснований на принципах моралі, раціонально організований, активний, загартовуючий, захищає від несприятливих дій навколишнього середовища, дозволяє до глибокої ста-
рості зберігати моральне, психічне та фізичне здо-ровё. Загострення екологічного становища, недоліки соціального захисту, проблеми медицини та низький рівень фізичної культури населення зумовлюють напружену демографічну ситуацію в Україні: 40% юнаків і кожна десята дівчина, які досягли 16-річного віку, надалі не доживають до 60 років. За тривалістю життя Україна посідає 74 місце серед 162 країн світу та 37-е - в Європі. Показники смертності від хвороб системи кровообігу в українців найвищі серед європейців [4].
Для здорової життєдіяльності, конструктивної самооцінки життя та реалізації особистих можливостей виключне значення має розуміння молодою людиною сенсу життя, що впорядковується метою, особистим покликанням та культурою. Культура інтегрується в суті самої особи студента, котрий функціонує в культурному середовищі як конкретний носій культурних цінностей, поєднуючи в собі загальне, властиве культурі в цілому і особисте, привнесене в культуру на основі індивідуального життєвого досвіду рівня знань, світогляду тощо. Тому включення фізичної культури до конструкції особистості не може здійснюватися тільки на основі модернізації фізичного виховання.
Робота виконана за планом НДР Миколаївського державного університету ім. В.О.Сухом-линського.
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи полягала в пошуку шляхів оптимізації формування здорового способу життя як основної компоненти особистої фізичної культури студентської молоді.
Результати досліджень.
Враховуючи зниження рівня життя, погіршення екологічних умов, скорочення медичних і соціальних державних програм на перший план висуваються проблеми фізичного здоров’я сучасної молоді. Витрати на тривале лікування і профілактику хронічних захворювань, малорухливий спосіб життя, шкідливі звички зумовлені такими факторами, як недостатня освіта та обмежений доступ до профілактичних заходів. Ринкові відносини вимагають корінних змін у системі забезпечення та сплати послуг, які покликані підтримувати, зміцнювати та покращувати здоров’ я. Тому необхідно, щоб кожна людина, а молодь в першу чергу, взяла на себе відповідальність за особисте здоров’я для зменшення ризику розвитку хронічних захворювань, збільшення тривалості життя, підвищення життєздатності, щоб залишатися енергійною, активною та незалежною від життєвих негараздів.
Сьогоднішні студенти мають менше можливостей для занять фізичною культурою і спортом у зв’язку зі зменшенням кількості спортивних споруд , з необхідністю сплачувати за послуги спортивно-оздоровчої інфраструктури - у фітнес центрах, у плавальних басейнах тощо. Загальна думка фахівців полягає у визнанні необхідності перебудови занять з фізичного виховання з тенденцією більш активно-
го залучення молоді до самостійних занять, не виключаючи обов’язкових чотирьох навчальних годин на тиждень. Стратегічної важливості набуває створення умов, які б надавали студентам можливості брати участь у руховій активності не менше 8-10 годин на тиждень. Саме такий обсяг фізичного навантаження забезпечує оздоровчий ефект, сприяє зменшенню асоціальних проявів серед молоді, дозволяє формувати у них звичку до подальших систематичних занять загальнодоступним спортом, виявити здібних з-поміж них для залучення до спорту вищих досягнень. При менших енерговитратах фізична діяльність практично не дає позитивної дії на стан здоров’я з точки зору зниження ризику розвитку захворювань та збільшення тривалості життя.
Реформування вищої школи в контексті реалізації оздоровчої функції передбачає суттєві зміни організації навчально-виховного процесу, а ствердження особистісно орієнтованого розвитку студентської молоді зумовлює широке гуманістичне розуміння якості освіти. Пріоритетною стає роль освітніх програм, які спрямовані на збереження та зміцнення здоров’я студентів. Реалізовуючи їх у практику виховної роботи, вітчизняна освіта повинна вирішити проблему створення сприятливих стимулів для формування особистої фізичної культури та збереження здоров’я студентів, як передумови успішного розв’язання завдань навчально-виховного процесу.
В ієрархії особистісних утворень фізична культура є інтегративним і найбільш складним формуванням молодої людини, адже вона дозволяє їй розвиватися у поєднанні з культурою суспільства, досягати гармонії знань і креативної дії, розуму та почуттів, фізичного та духовного. Перегляд парадигми розвитку суспільства обумовлює прийняття вищою школою особистісно орієнтованої концепції, котра ґрунтується на розкритті процесу культурного розвитку, акцентує увагу на духовне продукування, свідому організацію і керівництво поведінкою та життєдіяльністю молодої людини. Фундаментальними компонентами методології виховання особистої фізичної культури є створення системи поглядів, переконань, ідеалів, а також традицій та звичаїв. Тому новий образ фізичної культури визначає і нове культурологічне, гуманітарне мислення студентської молоді.
Концепція державної фізкультурно-спортивної політики полягає у переході від формальної погоні за масовістю - до рекреаційно-оздоровчого та профілактичного ефекту, утвердженню здорового способу життя. На відміну від існуючих підходів, в основу системи фізичного виховання повинно бути покладено не стільки прагнення досягти певних характеристик фізичного розвитку та фізичної підготовленості молодої людини, скільки переорієнтацію на профілактику захворювань і реабілітацію після них, подовження життя і активне довголіття. Основна соціальна функція фізичного виховання визначається як досягнення такого розвитку людини, коли вона може успішно конкурува-
ти в якості повноправної особистості суспільства. Така конкуренція можлива при наявності високої життєвої енергії, комунікабельності, наявності відчуття своєї фізичної і психічної привабливості, оптимістичного настрою, вміння забезпечити свій відпочинок та цілісну культуру життєдіяльності.
Безумовно, важливим чинником, який впливає на становлення особистості студента та на його відношення до власного здоров’я, є навчально-виховний процес. Тому впровадження ідей особистіс-но орієнтованого навчання й виховання, що зберігають неповторність і унікальність кожної молодої людини, повинні відбуватися на засадах нової педагогічної етики, а реалізація оздоровчої функції вищої школи повинна передбачати посилення ролі людинознавчих дисциплін, які формують у студентів необхідне коло знань щодо можливостей людського організму, людської психіки, розвивають уміння і навички здорового способу життя. Але на цьому шляху необхідно подолати суперечності, що існують в підходах до фізичного виховання, які склалися у вищих навчальних закладах і зорієнтовані лише на покращання фізичних якостей та вимоги щодо необхідності навчити студентів використовувати набуті знання, рухові вміння та навички.
Практика свідчить, що фізичне виховання спрямоване лише на рухову діяльність і не впливає на духовний розвиток, на чуттєву сферу людини, разом з позитивним розвитком моральних якостей може формувати асоціальну поведінку та егоїстичну спрямованість особистості. Сучасна фізично, морально і духовно зріла студентська молодь повинна проявляти свою усвідомленість у вищих досягненнях і проявах людяності. Саме модель такої особистості ґрунтується на таких основах як міцне здоров’я, високий рівень свідомості до прояву по-ведінкових вчинків, багатства позитивних моральних стосунків у мікро - і макрооточенні, базою яких можуть бути заняття фізичними вправами, рухливими, народними і спортивними іграми, улюбленими видами спорту, туризмом, активним руховим відпочинком в режимі дня. Розкриття необхідності виховання у студентів ціннісного відношення до здоров ’ я, визначення факторів, які впливають на формування у молоді системи цінностей, в яких здоров’я та фізична активність посідають важливі місця, є запорукою подальшого життєвого успіху і важливою умовою самореалізації молодої людини.
Перехід від малорухливого способу життя до активного - одне з найбільш корисних досягнень на яке здатна людина, але проблеми, з якими стикаються молоді люди при спробі розпочати активне життя, виникають тому, що дуже часто знаходяться вагомі, на перший погляд, пояснення для збереження існуючого стану речей. Подолання тенденції до пошуку виправдань та інших перешкод на шляху змін у житті студентської молоді, на наш погляд, залежить від таких факторів:
• бажання змінити спосіб життя на кращий;
• віри у можливості таких змін;
• розуміння того, яку користь принесуть такі
зміни;
• знання про те, що треба змінити і як це
зробити.
Для досягнення цілеспрямованих змін необхідна віра в те, що молодь здатна змінитися і, що такі зміни призведуть до результатів, які необхідні їй. Одним з пояснень цього феномену є знання про те, що всі системи організму людини мають певний запас, який допомагає справитися з повсякденними життєвими негараздами - стресами, палінням, вживанням алкоголю, захворюваннями; що більшість органів і систем організму мають величезні функціональні резерви, які здатні нормально функціонувати навіть при серйозних травмах або захворюваннях; що тільки в разі скорочення резервів будь якого з органів або системи органів проявляються захворювання і виникає загроза життю.
Усвідомлення того, що повнота життя безпосередньо залежить від рівня здоров’я, його “якісних” характеристик, які в значній мірі визначають його спосіб та стиль, дає можливість зробити такі висновки, що фізичне виховання та загальнодоступний спорт мають посісти особливе місце в житті кожної молодої людини та стати обов’язковим атрибутом відпочинку на засадах здорового способу життя.
В багатьох дослідженнях [1, 3, 5, 6] увага приділялася позитивному впливу фізичних навантажень на покращання фізичних якостей, але їхній вплив на психічні та емоційні аспекти практично не розглядався. Не розглядалася також проблема покращання якості життя, тобто отримання задоволення від того, що подобається одночасно з покращанням фізичного та емоційного стану. Особливість цієї проблеми - наслідок не тільки невизначеної інформації, що сприймається нашою свідомістю, але й і непідготовленістю нашого сприйняття, хоча ці проблеми є найбільш важливими в житті людини. Багато молодих людей не дооцінюють впливу позитивних та негативних думок на своє життя. Звичка дивитися на світ з негативного боку дуже небезпечна і, в першу чергу, для здоров’я самої людини.
Не існує “оздоровчих” чи “не оздоровчих” засобів та форм фізичної культури - всі вони при оптимальній організації занять здійснюють оздоровчу дію на організм молодої людини. Оздоровчі ефекти рухової активності проявляються не в одній загально стимулюючій дії, а в різних специфічних змінах функцій організму, котрі змінюють здоров’я та підвищують життєздатність людини. Заняття фізичними вправами формують велику кількість різних станів організму, а зміни суб ’ єктивно-емоц-ійних станів разом із життєздатністю формують здоров’я - адже здоров’я являє собою життєздатність в її суб’ єктивному сприйманні. Суб ’ єктивне сприймання завжди емоційне і визначає пріоритетність мотивів поведінки, прагнення до фізичного й душевного комфорту, відчуття задоволення, насолоди, щастя. Це прагнення до досягнення душевного ком-
форту - основний мотив поведінки людини (Амосов М., 1978).
Поведінка людини перетворює потенціал здоров’ я, спонукає до активності, робить людину енергійною, а її життя сповнює сенсом. У величезному комплексі поведінкових впливів на життєдіяльність ми можемо виділити три основні фактори, які відіграють виключно важливу роль:
• соціальний (взаємодію між людьми, що формують різноманітні оздоровчі та антиоздоровчі ефекти);
• внутрішня налаштованість людини, що породжує різні дії на здоров’я;
• рухова активність, яка здатна суттєво розвинути та зміцнити потенціал здоров’я.
Кожний з цих факторів діє на людину не ізольовано, а в комплексі з іншими. Найбільш суттєва їхня взаємодія відбувається у процесі навчання, праці та занять фізичними вправами. Таким чином, життєздатність суттєво залежить від зовнішнього, перш за все, соціального середовища (РайепЬа^ег, 1999).
Практично в усіх країнах світу йде інтенсивний пошук нових ідей і підходів до організації фізкультурно-оздоровчої роботи, розробляються й впроваджуються у практику інноваційні проекти і програми. Перебудова свідомості, використання нових досягнень та методик, переорієнтування ціннісних мотивацій з матеріальних на загальнолюдські дозволяють корінним чином змінити спосіб життя сучасної молодої людини. Але треба говорити не лише про нові інноваційні технології, але й і про їхню відповідність психозберігаючим ознакам.
На нашу думку, розробляючи і пропагуючи нові методики, підручники та спортивне обладнання, необхідно здійснювати їхню наукову експертизу, впроваджувати їх у навчально-виховний процес та створювати єдиний навчально-методичний комплекс з фізичного виховання до складу якого б входили:
• навчальна програма з фізичного виховання;
• робоча навчальна програма з тематичним
планом;
• плани теоретичних і практичних занять;
• критерії оцінювання знань, умінь та навичок студентів;
• інформаційний блок (методичні розробки для студентів з питань організації та проведення самостійних занять фізичними вправами у позанав-чальний час);
• практичні завдання та блок контролю (навчальні нормативи, державні тести, критерії оцінювання рухової та функціональної підготовленості студентів).
Шляхи оптимізації формування у студентів здорового способу життя засобами фізичного виховання повинні забезпечуватися комплексно-цільовими програмами, ефективність функціонування яких забезпечується керівництвом вищих навчальних закладів [2].
Найпопулярнішими серед студентів є заняття, які підвищують емоційність, розвивають необхідні фізичні якості, підвищують фізичну підготовленість та працездатність, а найбільш очевидним для більшості молодих людей, що залучилися до здорового способу життя, є покращання зовнішнього вигляду та самопочуття. Такі фактори, як поліпшення настрою, збільшення запасу енергії, проявляються майже одразу, але підвищення м’язового тонусу, зниження ризику розвитку діабету, гіпертензії, зміцнення м’язів серця проявляються через кілька тижнів або навіть і місяців. Тому молоді необхідні знання, що допомагають дотримуватися принципів активного життя:
• необхідно знати про користь, яку приносять фізичні вправи, і перевірити їх на власному досвіді;
• бути достатньо гнучкими і навіть обережними на шляху до здорового способу життя;
• використовувати для зниження маси тіла ефективний метод - поєднання раціонального режиму харчування з виконанням фізичних вправ; знати, що корекція маси тіла тільки дієтою малоефективна, а надлишкова маса швидко відновлюється, якщо не займатися фізичними вправами;
• використовувати найбільш інтенсивні види діяльності, особливо силового спрямування, що забезпечують істотне зниження маси тіла;
• забезпечити регулярне виконання фізичних вправ для попередження розвитку захворювань.
Студентська молодь повинна знати, що надмірна маса тіла не є сама по собі серйозним фактором ризику, як малорухливий спосіб життя - тобто, набагато безпечніше бути активним, ніж малорухливим, при цьому мати надмірну вагу. Студенти повинні знати:
• результати наукових досліджень свідчать про захисну дію рухової активності;
• не легко бути фізично активним та мати нормальний тиск;
• надмірна маса тіла містить генетичний компонент;
• для деяких людей характерна більш висока інтенсивність обмінних процесів;
• незалежно від генетичної спадковості, необхідно підтримувати баланс між споживанням та витратами енергії.
Слід звернути увагу на той факт, що коли людина закінчує дотримуватися дієти та починає споживати їжу так, як і раніше, вона стрімко набирає масу. Щоб цього не сталося, необхідно це усвідомити і продовжувати вести активний спосіб життя.
Цікавими для студентів будуть просвітницькі бесіди про беззаперечні результати позитивної дії фізичного навантаження на зниження маси тіла, отримані в лабораторії Пітера Вуда (Стенфорд). Вони підтвердили необхідність фізичного навантаження та виявили меншу відносну масу тіла або менший вміст жиру в організмі у тих, хто виконував фізичні вправи, порівняно з тими, хто не ро-
бив цього при більш високому споживанні енергії у першому випадку. Корисним і повчальним для студентів будуть розроблені вченими рекомендації щодо корекції маси тіла:
• з точки зору стану здоров’я, головну роль відіграє не маса тіла, а кількість жиру в організмі (вирішивши схуднути, необхідно перш за все подумати, як знизити вміст жиру в організмі);
• знижувати масу тіла необхідно поступово (швидке зниження негативно відбивається на здоров’ї, до того ж в більшості випадків маса тіла при швидкому зниженні швидко відновлюється);
• активність сприяє зниженню маси тіла (краще за все використовувати види активності середньої інтенсивності).
Захисну дію занять фізичними вправами у відповідності із сучасними уявленнями слід розглядати як прояв важливого оздоровчого “ефекту відтворення” дефіциту життєво важливого впливання рухової активності. Дослідження [1, 5, 6] підтверджують, що навіть одноразове виконання фізичних вправ суттєво покращує функціональний стан та самопочуття людини, яка відчуває рухову недостатність. Отримані дані вказують на те, що в реальних рухових діях людини кожне м’язове зусилля може прискорювати відновлення від напруги і разом з тим сприяти якісному виконанню наступної фізичної вправи, тобто процес стомлення є збудником відновлювального процесу.
Висновки.
Узагальнюючи вищезазначене можна констатувати:
• в особистісному аспекті фізична культура повинна стати частиною загальної культури студентської молоді, а здоровий спосіб життя - невід ’ ємним компонентом особистої фізичної культури;
• в процесі культурного розвитку у студентів формується людська особистість, розвиваються їхні здібності, розкриваються потенційні фізичні можливості;
• найсуттєвішим результатом повноцінного використання фізичної культури студентською молоддю є виховання в неї готовності взяти відповідальність за свій фізичний стан та здоров’я;
• фізичне виховання та загальнодоступний спорт мають посісти особливе місце в житті кожної молодої людини та стати обов’язковим атрибутом відпочинку на засадах здорового способу життя.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем здорового способу життя і особистої фізичної культури студента.
Література
1. Булич Э.Г, Муравов И.В. Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в ее стимуляции. - К.: Олимпийская литература, 2003. -424с.
2. Заплішний 1.1., Сипченко Ф. С., Бойко М. П. Шляхи оптим-ізації формування у студентів здорового способу життя засобами фізичного виховання //Вісник ЧДПУ ім.Т.Г.Шев-ченка. - Вип. 44. Серія: пед. науки. - Чернігів, 2007. -С.180-183.
3. Касудзо Ниши. Позитивное мышление (Целительные практики. Энциклопедия) /Т.Сато. - СПб.: Вектор, 200б. - 18бс.
4. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту //Спортивна газета, К., 4.12.2003.
5. Паффенбаргер Р.С., Ольсен Э. Здоровый образ жизни. -К.: Олимпийская литература, 1999. - 319с.
6. Працездатність та здоров’я людини: Навч.- метод. посібник /За ред. І.П.Пістуна. - Львів: Афіша, 2003. - 279с.
Надійшла до редакції 29.07.2007р.
ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ ПОСТРОЕНИЯ УЧЕБНОЙ ДИСЦИПЛИНЫ «ОСНОВЫ ТУРИСТСКО-КРАЕВЕДЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ» СОГЛАСНО ТРЕБОВАНИЯМ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ Козина Ж. Л.
Харьковский национальный педагогический университет им. Г. С. Сковороды
Аннотация. В работе определена основная направленность учебной дисциплины «Основы туристско-краеведческой деятельности», разработаны модули и индивидуальные задания по данному курсу. Новая дисциплина «Основы туристско-краеведческой деятельности» имеет большое значение для становления педагога как личности, способствует укреплению физического и психологического здоровья, развивает познавательные способности, формирует навыки выживания в сложных условиях, способствует духовному становлению человека.
Ключевые слова: туризм, краеведческая, деятельность, гармоничное, развитие, модули.
Анотація. Козіна Ж.Л. Основні принципи побудови навчальної дисципліни «Основи туристсько-краєзнавчої діяльності» відповідно до вимог кредитно-модульної системи. У роботі визначена основна спрямованість навчальної дисципліни «Основи туристсько-краєзнавчої діяльності», розроблені модулі й індивідуальні завдання за даним курсом. Нова дисципліна «Основи туристсько-краєзнавчої діяльності» має велике значення для становлення педагога як особистості, сприяє зміцненню фізичного й психологічного здоров’я, розвиває пізнавальні здатності, формує навички виживання в складних умовах, сприяє духовному становленню людини.
Ключові слова: туризм, краєзнавча, діяльність, гармонічний, розвиток, модулі.
Annotation. Kozina Zh. L. Main principles of construction of a subject matter of “a basis of tourist study of local lore activity” according to requests of a credit - modular system. The basic orientation of a subject matter of “the basis of tourist study of local lore activity” is in-process determined, modules and individual tasks at the given rate are developed. The new discipline of “the basis of tourist study of local lore activity” is of great importance for a becoming of the teacher as persons, promotes strengthening of physical and psychologic health, educes cognitive abilities, shapes skills of a surviving in the composite conditions, promotes a spiritual becoming of the person.
Keywords: tourism, study of local lore, activity, harmonic, development, modules.
Введение.
В настоящее время произошло некоторое изменение содержания учебной дисциплины, посвященной овладению навыками оздоровительного и спортивного туризма. Это выражено, прежде всего, в изменении названия данной дисциплины. Если
